CC BY
73
чорнозему опідзоленого важкосуглинкового.
Taкі деградаційні зміни, на нашу думку, викликані локальними змінами кислотно-основних показників, які призвели до посилення процесів вимивання основ з верхнього гумусового горизонту.
Література
1. Панас P.M. Ґрунтознавство II Панас P.M. - Львів: Мовий Світ-2000,
2009. - З72 с.
2. Полупан M.I. Pодючість ґрунту, її види та оцінка I M.I. Полупан,
B.В. Соловей, В.А. Величко II Проблеми українського хлібороба. - 2009. -
C. 195 - 200.
3. Балюк С.А. Екологічний стан ґрунтів України I С.А. Балюк, В.В. Mедвед€в,
M.M. Mірошниченко і ін. II Український географічний журнал. - 2012. -№ 2.- С. 38 - 42.
4. Алексеева С.А. Pоль отдельных гранулометрических фракций в формировании буферности к кислоте элювиальных горизонтов торфянисто-подзолисто-глееватой почвы I С.А. Алексеева, ТЯ. Дронова, TA Соколова II Почвоведение.- 2005.- № 11.- С. 1323 - 1332.
5. Кузнецов H.B. Буферность подзолистой и подзолисто-глееватой почв к серной и азотной кислотам I КБ.Кузнецов, С.А. Алексеева, Г.В. Шашкова, ТЯ. Дронова, TA Соколова II Почвоведение.- 2007.- №4.- С. 389 - 403.
6. ^дежкина Е.В. Влияние известкования на азотный режим чернозема выщелочного, урожайность и качество зерна озимой пшеницы I Е.В. ^дежкина, К.К. Лазарев II Агрохимия. - 2001. - №2. - С. 5 - 11.
7. ^дежкин CM. Влияние известкования и применения удобрений на плодородие чернозёма и продуктивность севооборота I CM. ^дежкин II Агрохимия. - 200б. - №10. - С. 4-14.
8. Балюк С.А. Хімічна меліорація ґрунтів (концепція інноваційного розвитку) I С.А. Балюк, P.O. Tрyскaвецький, Ю.Л. Цапко та ін. - Харків: '^^кару^', 2012. - 129 с.
9. Maзyр Г.А. Гумус і родючість ґрунтів I Г.А. Maзyр II Агрохімія і ґрунтознавство. - Київ-Харків, 2002. - С. 3-9.
10. Taрaс У^. Дослідження фізико-хімічного стану ґрунту на девастова-них землях у зоні діяльності Яворівського державного гірничо-хімічного
підприємства «Сірка» I У^. Taрaс, С.Б. Maрітяк II буковий вісник КЛІУ України. - 2013. - Вип. 23.14.- С. 5б-б2.
References
1. Panas R.M. Soil I R.M. Panas II Lviv : The New World -2000, 2009. - 372 p.
2. Polupan M.I. Soil fertility , its types and assessment I MI Polupan, V. Nightingale, VA Velichko II Problems of Ukrainian farmer, 2009. -P.195-200.
3. Baluk S.A. The ecological condition of soils Ukraine I S.A. Baluk, V. Medvedev, N.N. Miroshnichenko, E.V. Skrylnyk, D.O. Timchenko, A.I . Fateev, A. Khristenko, Y.L. Hoe II Ukrainian Journal of Geography . - 2012 , - № 2. - P. 38 - 42.
4. Alekseeva S.A. Role otdelnbih hranulometrycheskyh fractions Formation bufernosty k kyslote эlyuvyalnыh peaty horizons - podzolysto - hleevatoy soil I S.A. Alekseeva, T Dronova, T.A. Sokolova I I Pochvovedenye. - 2005. -№ 11. - P. 1323-1332.
5. Kuznetsov N.B. Bufernost podzolystoy and podzolysto-hleevatoy soil K sernoy and azotnoy acid I N.B.Kuznetsov, S.A. Alekseeva, A.V. Shashkov, T Dronova, T.A. Sokolova II Pochvovedenye. - 2007. - № 4. - P. 389-403.
6. Nadezhkyna E.V. Effect on yzvestkovanyya azotnbiy mode chernozema vbischelochnoho, yield and grain The quality winter wheat. I E.V. Nadezhkyna, K.K. Lazarev II Agrohimiya.- 2001.- № 2. - P. 5-11.
7. Nadezhkyn S.M. Effect of application yzvestkovanyya and fertilizers on fertility and productivity chernozёma sevooborota I S.M. Nadezhkyn II Agrohimiya. -200б.- № 10. - P. 4-14.
8. Baluk S.A. Chemical reclamation of soils (the concept of innovation) I
S.A. Baluk, R.S. Truckavetskiy, Y.L. Hoe and others. II Kharkiv «Miskdruk», 2012. - 129 p.
9. Mazur G.A. Humus and soil fertility I G.A. Mazur II Agricultural Chemistry and Soil Science. - Kyiv, Kharkiv. - 2002. - P. 3-9.
10. Taras U.M. Study of physico-chemical state of the soil at devastovanyh lands in the zone of the Jaworowski State Mining and Chemical Enterprise «Sera» I U.M. Taras, S. Marityak II Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine. - 2013. - Vol. 23.14. - P. 5б-б2.
М. В. Недвига
кандидат с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва
УДК б31.43 : б31.
Ю. П.Галасун
кандидат с.-г. наук, спеціаліст з розробки систем удобрення культур ПРАТ "НВФ Урожай" м. Черкаси, Україна
І. В. Прокопчук
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва pivotbi@ukr.net
О. Ю. Стасінєвич
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва stasinevych@ukr.net
ЩІЛЬНІСТЬ ТА ВОДОПРОНИКНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ
удобрення сільськогосподарських культур
У ПОЛЬОВІЙ СІВОЗМІНІ
Анотація. Наведено результати вивчення впливу тривалого застосування різних норм добрив і систем удобрення в польовій сівозміні на щільність складення та водопроникність чорнозему опідзоленого важкосуглинкового Правобережного Лісостепу України. У стаціонарному досліді кафедри агрохімії і ґрунтознавства, який закладений у 1964 році з мінеральною, органічною і органо-мінеральною системами удобрення в сівозміні у трьох рівнях елементів
ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА №1, 2014
живлення польових культур, визначено вплив добрив на щільність і водопроникність ґрунту у ланці сівозміни горох-пшениця озима-кукурудза на силос.
Встановлено, що зі збільшенням норми мінеральних добрив на початку вегетації гороху зростає порівняно з контролем щільність та знижується водопроникність ґрунту. Органічні добрива позитивно впливають на агрофізичні властивості ґрунту, зокрема, при підвищенні норми гною до 18 т/га у шарі 20-30 см щільність проти контролю зменшилася на
0.07, а проти потрійної норми мінеральних добрив - на 0,13 г/см3, водопроникність за першу годину дослідження збільшилась відповідно на 220 і 210 мм.
За органо-мінеральної системи органічні добрива знижують негативний вплив мінеральних туків і підтримують щільність та водопроникність чорнозему опідзоленого в оптимальних параметрах.
За період вегетації в результаті природної та антропогенної деградації відбулася деформація агрономічної цінної фракції структури та щільності і водопроникності ґрунту з глибиною, а також зниження його водопроникності, що можна пояснити процесами диспергування колоїдної фракції.
Ключові слова: чорнозем опідзолений важкосуглинковий, агрофізичні властивості ґрунту, щільність складення, водопроникність, органічні добрива, мінеральні добрива.
М. В. Недвига
кандидат сельскохозяйственных наук, профессор Уманского национального университета садоводства Ю. П.Галасун
кандидат сельскохозяйственных наук, специалист по разработке систем удобрения культур ЧАО "НПФ Урожай"
И. В. Прокопчук
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманского национального университета садоводства
А.Ю. Стасиневич
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманского национального университета садоводства ПЛОТНОСТЬ И ВОДОПРОНИЦАЕМОСТЬ ЧЕРНОЗЕМА ОПОДЗОЛЕННОГО В ЗАВИСИМОСТИ ОТ
систем удобрения сельскохозяйственных культур в полевом севообороте
Аннотация. Приведены результаты изучения влияния длительного применения различных норм удобрений и систем удобрения в полевом севообороте на плотность и водопроницаемость чернозема оподзоленного тяжелосуглинистого Правобережной Лесостепи Украины. В стационарном опыте кафедры агрохимии и почвоведения, который заложен в 1964 году с минеральной, органической и органо-минеральной системами удобрения в севообороте на трех уровнях элементов питания полевых культур, определено влияние удобрений на плотность и водопроницаемость почвы в севообороте горох - пшеница озимая - кукуруза на силос.
Установлено, что с увеличением нормы минеральных удобрений в начале вегетации гороха возрастает по сравнению с контролем плотность и снижается водопроницаемость почвы. Органические удобрения положительно влияют на агрофизические свойства почвы, в частности, при повышении нормы навоза до 18 т/га в слое 20-30 см плотность против контроля уменьшилась на 0,07, а против тройной нормы минеральных удобрений - на 0,13 г/см3, водопроницаемость за первый час исследования увеличилась соответственно на 220 и 210 мм.
По органо-минеральной системе органические удобрения снижают негативное влияние минеральных туков и поддерживают плотность и водопроницаемость чернозема оподзоленного в оптимальных параметрах.
За период вегетации в результате природной и антропогенной деградации произошла деформация агрономически ценной фракции структуры, плотности и водопроницаемости почвы с глубиной, а также снижение ее водопроницаемости, что можно объяснить процессами диспергирования коллоидной фракции.
Ключевые слова: чернозем оподзоленный тяжелосуглинистый, агрофизические свойства почвы, плотность сложения, водопроницаемость, органические удобрения, минеральные удобрения.
М. V. Nedviga
Candidate of Agricultural Sciences, Professor of Uman National University of Horticulture Y. P. galasun
Candidate of Agricultural Sciences, specialist in the development of fertilizing crops PRAT "NPF Harvest"
1. V. Prokopchuk
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor of Uman National University of Horticulture O. Y. Stasinyevych
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor of Uman National University of Horticulture DENSITY And Permeability PODZOLIC CHERNOZEM DEPENDENCE Of Fertilize CROPS IN FIELD crop ROTATION
Abstract. The results of the study of the impact of long-term use of different norms of fertilizers and fertilization in field crop rotation on the density and permeability compilation podzolic chernozem vazhkosuhlynkovoho Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. In the stationary experiment the Department of Soil Science and Agricultural Chemistry, which founded in 1964 with mineral, organic and organo- mineral fertilization in crop rotation systems at three levels batteries of field crops, the influence of fertilizers on the density and permeability of the soil at the link rotation pea - winter wheat - corn silage.
Found that with increasing standards of fertilizers at the beginning of growing season growing peas as compared to control density and reduced permeability of the soil. Organic fertilizers positively affect agrophysical soil properties, particularly at higher standards manure 18 t/ha in the 20-30 cm layer density versus controls decreased by 0.07, but against the triple standards of fertilizers to 0.13 g/cm3, permeability for the first hour of study increased respectively by 220 and 210 mm. For organo-mineral system of organic fertilizer reduces the negative impact of mineral fertilizer and maintain density and permeability podzolic chernozem optimal parameters.
During the growing season as a result of natural and anthropogenic degradation occurred deformation valuable agronomic fraction of the structure and density and soil permeability with depth, and reducing its permeability, which can be explained by the processes of dispersion of the colloidal fraction.
Keywords: black soil ashed vazhkosuhlynkovy, agrophysical properties of soil, taking the density, permeability, organic fertilizer, fertilizer.
№1, 2014 ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА
13
Постановка проблеми. За тривалого застосування добрива впливають на агрофізичні властивості грунту, що необхідно враховувати при вирощуванні польових культур.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Комплексним узагальнюючим показником агрофізичних властивостей ґрунту є його щільність, від якої залежать фільтрація, утримання та збереження вологи, вміст і склад повітря, газообмін з атмосферою, умови життя рослин і мікроорганізмів. Вивчення оптимізації будови ґрунту, особливо його орного шару, відображені у працях І.Б. Ревута [1], О.Г. Бондарєва зі співавторами [2, 3],
В.В. Медвєдєва [4].
Переущільнення ґрунтів є основною причиною зниження їх продуктивності. Підвищення щільності на 10% знижує їх продуктивність на 40% [5]. Структурний стан ґрунту, щільність його складення, водно-фізичні властивості, продуктивність сільськогосподарських культур у значній мірі залежать від технології його обробітку [6], систем застосування добрив у сівозміні [7].
Мета дослідження. Метою наших досліджень було встановити сезонну динаміку щільності складення і водопроникність чорнозему опідзоленого за тривалого застосування систем удобрення сільськогосподарських культур у ланці польової сівозміни горох - пшениця озима -кукурудза на силос.
Методика дослідження. Агрофізичні властивості чорнозему опідзоленого вивчали у стаціонарному досліді кафедри агрохімії і ґрунтознавства (державний реєстр № 094), який закладено у 1964 р. у польовій 10-ти пільній сівозміні на трьох рівнях з мінеральною, органічною і органо-мінеральною системами удобрення. Одинарна норма мінеральних добрив становить І\І45Р45К45, органічних -9 т/га гною, а органо-мінеральна система з розрахунку в одинарній нормі - гній 4,5 т/га + М22Р34К18.
Структурний стан ґрунту досліджували у ланці польової сівозміни: горох після кукурудзи на зерно -пшениця озима - кукурудза на силос. Під горох добрива вносили з розрахунку по варіантах за мінеральної системи Ыз0рз0Кз0 і І\Іб0рб0Кб0; під пшеницю озиму
відповідно М90Р90К90 і М135Р135К135* а під кукурудзу
на силос - N50P50K50, М100Р100К100 і М200Р200К200; °рГаніЧні д°-
брива вносились під передпопередник гороху буряк цукровий і під кукурудзу на силос по 40, 45, 60 т/га. За органо-мінеральної системи мінеральні добрива вносились під горох Р10К10, під пшеницю озиму - М22 5Р22 5К22 5, під кукурудзу на силос - ІМ22 5Р50, гній вносився по 15 т/га під ті ж культури, що й за органічної системи. У відібраних згідно ДСТУ 150 10301-6-2001 зразках ґрунту визначали: щільність складення згідно ДСТУ ^О 11272-2001, потенційну водопроникність ґрунту з поверхні та пошарово з глибини 10, 20 і 30 см методом заливних ділянок за допомогою приладу Несторова ПВН - 00.
Основні результати дослідження. Тривале застосування мінеральної, органічної і органо-мінеральної систем удобрення по-різному вплинуло на щільність ґрунту. На початку вегетації гороху (табл.1) у верхньому шарі ґрунту (0-10 см) після передпосівного розпушування різниця щільності між варіантами слабо виражена. Проте з глибиною від 10-20 до 30-40 см щільність ґрунту у мінеральній системі порівняно з контролем суттєво зросла від 1,31 до 1,40 г/см3. За органічної системи удобрення щільність ґрунту порівняно з контролем знизилась на 0,06 г/см3, а у варіанті з 18 т/га гною проти М135Р135К135 - на 0,11 г/см3. Під пшеницею озимою також помітно, хоч і менш виражено, підвищення щільності ґрунту у мінеральній системі удобрення та зниження на всіх варіантах з органічними добривами.
У посівах кукурудзи щільність ґрунту як на контролі, так і у варіантах з добривами була аналогічною з показ-
Таблиця 1
Щільність чорнозему опідзоленого на початку вегетації сільськогосподарських культур, г/см3
Шар ґрунту, см Варіант досліду
в и р ю 0 а з е ш ІП * ІП а ІП г О № * О № О № г ІП 3 И * іп 3 и а іп 3 и г т О) >5 ні Г т ІП т и >5 ні Г т 00 £ ні Г + і_ * * ^ >5 Я ї 2 Г + Ю 3 і- * О) $ >5 *4, 1* + і- 3 “1 м 3 гН а N >5 « 'ї 2 Г
Горох
0-10 1,26 1,26 1,27 1,28 1,23 1,21 1,21 1,26 1,24 1,23
10-20 1,31 1,33 1,34 1,34 1,28 1,25 1,23 1,31 1,28 1,27
0 П - 0 2 1,36 1,37 1,39 1,40 1,31 1,29 1,27 1,36 1,34 1,34
30-40 1,26 1,25 1,26 1,27 1,25 1,23 1,22 1,26 1,25 1,25
Пшениця озима
0-10 1,24 1,24 1,25 1,26 1,22 1,19 1,19 1,25 1,22 1,21
10-20 1,27 1,30 1,31 1,31 1,25 1,23 1,22 1,29 1,26 1,25
0 П - 0 2 1,33 1,33 1,34 1,35 1,30 1,27 1,26 1,34 1,32 1,31
30-40 1,25 1,24 1,25 1,26 1,23 1,21 1,21 1,25 1,24 1,24
Кукурудза на силос
0-10 1,25 1,26 1,27 1,27 1,23 1,21 1,20 1,26 1,24 1,23
10-20 1,30 1,30 1,33 1,33 1,28 1,25 1,24 1,31 1,28 1,27
0 П - 0 2 1,36 1,36 1,38 1,39 1,30 1,27 1,27 1,36 1,34 1,33
30-40 1,27 1,25 1,26 1,27 1,25 1,23 1,22 1,26 1,25 1,25
Таблиця 2
Щільність чорнозему опідзоленого на кінець вегетації сільськогосподарських культур, г/см3
Шар ґрунту, см Варіант досліду
а и р ю 0 и з е ш ІП * ІП а іп г О № * о № О № г ІП м и * іп м и а іп м и г і- О! >5 X Г і- ІП т и >5 X Г і- 00 и >5 X Г + і_ * и % М * ^ ч V ^ >5 N X 2 Г + ® М н * 91 " >х *4, 1* + і- Й "1 м 3 гЧ а >х «5 х 2 Г
Горох
0-10 1,35 1,33 1,36 1,37 1,29 1,26 1,26 1,33 1,29 1,29
10-20 1,33 1,32 1,35 1,35 1,28 1,26 1,24 1,32 1,28 1,26
0 П - 0 2 1,37 1,36 1,40 1,42 1,32 1,29 1,28 1,36 1,33 1,31
30-40 1,27 1,25 1,27 1,28 1,25 1,24 1,22 1,26 1,24 1,24
Пшениця озима
0-10 1,26 1,25 1,27 1,28 1,22 1,20 1,20 1,25 1,23 1,22
10-20 1,27 1,28 1,31 1,32 1,26 1,23 1,22 1,29 1,26 1,25
0 3 - 0 2 1,33 1,33 1,35 1,36 1,29 1,26 1,26 1,34 1,31 1,30
30-40 1,25 1,25 1,25 1,26 1,23 1,21 1,21 1,26 1,24 1,23
Кукурудза на силос
0-10 1,30 1,30 1,32 1,33 1,26 1,24 1,23 1,30 1,27 1,25
10-20 1,33 1,33 1,36 1,37 1,28 1,26 1,25 1,32 1,28 1,27
0 3 - 0 2 1,40 1,39 1,41 1,43 1,33 1,28 1,28 1,38 1,34 1,33
30-40 1,27 1,26 1,27 1,29 1,25 1,23 1,23 1,27 1,24 1,24
никами на ділянках з горохом.
В період вегетації в результаті природної і антропогенної деградації відбулася деформація агрономічно цінної фракції структури та ущільнення ґрунту. При цьому на всіх варіантах спостерігається зростання щільності з глибиною і набуває максимального значення у шарі 20-30 см (табл. 2). Проглядається чітка закономірність: величина ущільнення зростає зі збільшенням норми мінеральних добрив. При застосуванні І\І45Р45К45, ґрунт ущільнюється на 0,09-0,11 г/см3, при збільшенні норми до рівня М90Р90К90 та М135Р135К135, вона зростає відповідно на 0,08-0,12 та
0,07-0,12 г/см3 порівняно з верхнім шаром (0-10 см).
Застосування у сівозміні органічної та органо-мінера-льної систем удобрення зумовлює найменші коливання щільності ґрунту за вегетаційний період.
Проведеними дослідженнями встановлено, що діапазон сезонної трансформації щільності складення чорнозему опідзоленого в орному та підорному шарах може змінюватися від - 0,03 до + 0,09, що вказує на наявність протилежних за характером процесів - ущільнення та розущільнення, характер яких залежить від системи удобрення та технології вирощування сільськогосподарських культур.
Поряд зі щільністю складення ґрунту одним з основних діагностичних показників його фізичного стану є водопроникність - здатність вбирати та пропускати через себе воду, що значною мірою впливає на його водний режим, твердість, щільність, біологічну активність, продуктивність агроценозів. У літературі достатньо матеріалів досліджень водопроникності ґрунту [4, 7, 9],
але залежність її від систем удобрення на окремих типах ґрунтів потребує додаткового вивчення.
За матеріалами наших досліджень (табл. 3) на початку вегетації найнижчою водопроникність у першу годину спостережень була у варіанті без застосування добрив і становила 157 мм/год. В середньому за 6 год. спостережень вона становила 124 мм/год. У варіантах із застосуванням мінеральних добрив спостерігається зменшення водопроникності з підвищенням їх норми, що можна пояснити процесами диспергування колоїдної фракції та ущільненням ґрунту. В органічній системі удобрення помітно збільшення водопроникності ґрунту з підвищенням норм органічних добрив, що у 2-3 рази інтенсивніше ніж на контролі та у 1,5-1,8 разів більше ніж у варіантах з мінеральними добривами.
Сприяє підвищенню проникнення води сумісне застосування органічних та мінеральних добрив як у першу, так і в наступні години спостереження.
За період вегетації водопроникність ґрунту знизилась на всіх досліджуваних варіантах (табл. 4). Найбільше це проявилося у варіантах з мінеральними системами удобрення, що цілком узгоджується з підвищенням щільності ґрунту.
Висновки. Системи удобрення сільськогосподарських культур у польовій сівозміні суттєво впливають на щільність та водопроникність чорнозему опідзоленого. Підвищені норми мінеральних добрив зумовлюють зростання щільності та погіршення водопроникності ґрунту. Органічні добрива сприяють формування оптимальної щільності та підвищенню водопроникності ґрунту, по-
№1, 2014
ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА
15
Таблиця 3
Водопроникність чорнозему опідзоленого на початку вегетації сільськогосподарських культур, мм/год
Варіант Час спостережень, год.
1 2 3 4 5 6
Без добрив 157 141 130 115 100 99
N45P45K45 211 138 126 121 119 118
N135P135K135 267 202 146 104 89 86
Гній 9 т 308 229 208 203 198 196
Гній 18 т 477 410 331 328 323 320
Гній 4,5 т + 249 191 162 141 133 128
І-НІЙ 13,5 Т + N67 P102K54 472 400 332 322 316 313
НІР05 23 17 12 10 10 9
Таблиця 4
Водопроникність чорнозему опідзоленого у кінці вегетації сільськогосподарських культур, мм/год
Варіант Час спостережень, год.
1 2 3 4 5 6
Без добрив 68 61 56 50 44 43
М45Р45К45 101 бб 60 58 57 56
М135Р135К135 116 88 64 45 39 38
Гній 9 т 154 115 104 101 99 98
Гній 18 т 265 228 184 182 179 178
Гній 4,5 т + 125 96 81 70 бб 64
Гній 13,5 т + М67 Р102К54 262 222 185 179 176 174
НІР05 14 10 8 7 5 5
кращенню його агрофізичних властивостей. За органо-мінеральної системи органічні добрива знижують негативний вплив мінеральних добрив і підтримують щільність та водопроникність чорнозему опідзоленого в оптимальних параметрах.
Література
1. Ревут И.Б. Физика почв I И.Б. Ревут. - Л.: Колос, 1972. - 356 с.
2. Бондарев А.Г. Физические и физико-технические основы плодородия почв I А.Г. Бондарев, П.И. Бахтин, А.Д. Воронин II 100 лет генетического
почвоведения. - М.: Наука, 1986. - С.І78-І83.
3. Бондарев А.Г. Некоторые пути определения оптимальних параметров и агрофизических свойств почв I А.Г. Бондарев, В.В. Медведев II Теоретические основы и методы определения оптимальных параметров свойств. - М.: Наука, 1980. - 128 с.
4. Медведев В.В. Оптимизация агрофизических свойств черноземов I В.В. Медведев. - М.: Агропромиздат, 1988. - 158 с.
5. Медведев В.В. Некоторые изменения физических свойств черноземов при обработке I В.В. Медведев. II Почвоведение . - 1979. -№1.- С. 79-81.
6. Демиденко О.В. Агрохімічні властивості структурних агрегатів чорнозему в умовах ґрунтозахисного землеробства I О.В. Демиденко, М.К. Шикула II Вісник аграрної науки. - 2002. - №12. - С.16-22.
7. Медведев В.В. О влиянии навоза на структурное и гумусное состояние чорнозема типичного I В.В. Медведев, Т.Н. Лактионова, Н.О. Кобзарь II Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвід. темат. наук. зб. - Харків: "Штріх", -2001. - Вип. 62. - С. 21-26.
8. Недвига М.В. Оцінка потенційної здатності чорнозему опідзоленого
до агрегації за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні I М.В. Недвига, Ю.П. Галасун II Зб. наук. пр. Уманського національного
університету садівництва. - 2013. - Вип. 82.- С. 153-159.
9. Королев В.А. Изменение основних показателей плодородия выщелочен-
ных черноземов под влиянием удобрений I В.А. Королев, Л.Д. Старлухова II Почвоведение. - 2004.- №5. - С. 604-611.
References
1. Revut I.B. Soil physics I I.B. Revut. - Leningrad: Kolos, 1972. - 356 р.
2. Bondarev A.G. Physical and physico- technical basis of soil fertility I A.G. Bondarev, P.I. Bakhtin, A.D. Voronin II 100 years of genetic soil science.-Moscow: Nauka, 1986. - P.178-183.
3. Bondarev A.G. Some ways of determining the optimal parameters and soil properties agrophysical I A.G. Bondarev, V.V. Medvedev II Theoretical bases and methods of determining the optimal parameters properties. - Moscow: Nauka, 1980. - 128 p.
4. Medvedev V.V. Optimization agrophysical properties chernozems I V.V. Medvedev. - M. Agropromizdat, 1988. - 158 р.
5. Medvedev V.V. Some changes in the physical properties of black soil in the processing I V.V. Medvedev. II Soil Science. - 1979. - № 1. - Р. 79-81.
6. Demidenko O.V. Agrochemical properties of structural units of humus in the soil-farming conditions I O. Demidenko, M.K. Shikula II News of Agrarian Sciences. - 2002. - № 12. - P.16 - 22.
7. Medvedev V.V. Influence of manure and humus on the structural condition of a typical chornozema I V.V. Medvedev, T.N. Laktionova, N.O. Kobzar II Agricultural Chemistry and Soil Science. Mіzhvіd. temat. Sciences. ST. - Kharkiv "Shtrih" -2001.- V. 62. P. 21-26.
8. Nedviga M.V. Evaluation of the potential capacity of podzolic chernozem aggregation with prolonged use of fertilizers in field crop rotation I M.V. Nedviga, Y.P. Galasun II SC. Sciences. etc. Umanskogo natsbnalnogo umversitetij sadwnitstva. - 2013. - Vip. 82. - Р. 153-159.
9. М.А. Korolev Changing the basic parameters of fertility of leached chernozem under the influence of fertilizer I V.A. Korolev, L.D. Starluhova II Soil Science. -2004. - № 5. - Р. 604-611.
П. Г. Копитко
доктор с.-г. наук, професор кафедри загального землеробства Уманського національного університету садівництва
УДК 631.445.2:634.13:631.8
І. П. Петришина
аспірант
кафедри загального землеробства Уманського національного університету садівництва
_І __ _
ПОЖИВНИИ РЕЖИМ ҐРУНТУ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ
молодих дерев груші за оптимізації
МІНЕРАЛЬНОГО живлення
Анотація. Розглянуто відомості про оптимізоване мінеральне живлення молодих дерев груші. Удобрення насаджень груші обґрунтовується і здійснюється за рекомендаціями, розробленими на основі досліджень з удобренням яблуні. Однак потреби цих культур у мінеральному живленні значно різняться. Відповідно необхідно досліджувати ці питання безпосередньо в насадженні груші. Такий дослід проводиться в грушевому саду з сортами Конференція та Основ'янська на темно-сірому опідзоленому ґрунті у Правобережному Лісостепу України. Варіанти оптимізованого фону мінерального живлення азотом, фосфором і калієм порівнюються з абсолютним контролем (без удобрення) і виробничим (N9^60^0). Для створення оптимального вмісту в ґрунті доступних для живлення рослин N, Р2О5 і К2О розраховувані норми добрив значно менші від рекомендованих (у виробничому контролі). Наведено дані про вміст у різноудобреному ґрунті рухомих сполук елементів живлення і врожайність молодих дерев у варіантах з відповідними рівнями мінерального живлення азотом, фосфором і калієм. Вони істотно більші від показників абсолютного контролю і не відрізняються суттєво від виробничого, де вносяться щорічно значно більші норми добрив.
Ключові слова: груша, оптимізація мінерального живлення, удобрення, врожайність.
П. Г. Копытко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманского национального университета садоводства И. П. Петришина
аспирант Уманского национального университета садоводства
ПИТАТЕЛЬНЫЙ РЕЖИМ ПОЧВЫ И УРОЖАЙНОСТЬ МОЛОДЫх ДЕРЕВЬЕВ ГРУШИ ПРИ ОПТИМИЗАЦИИ МИНЕРАЛЬНОГО ПИТАНИя
Аннотация. Рассмотрены сведения об оптимизированном минеральном питании молодых деревьев груши. Удобрение насаждений груши обосновывается и осуществляется по рекомендациям, разработанным на основе исследований с удобрением яблони. Потребности же этих культур в минеральном питании значительно различаются. Соответственно необходимо исследовать эти вопросы непосредственно в насаждениях груши. Такой опыт проводится в грушевом саду с сортами Конференция и Основянская на темно-серой оподзоленной почве в Правобережной Лесостепи Украины. Варианты оптимизированного фона минерального питания азотом, фосфором и калием сравниваются с абсолютным (без удобрения) и производственным контролем (Ng0P60Kg0). Для создания оптимального содержания в почве доступных для питания растений N, Р2О5 и К2О рассчитанные нормы удобрений значительно меньше рекомендуемых (в производственном контроле). Приведены данные о содержании в разноудобренной почве подвижных соединений элементов питания и об урожайности молодых деревьев в вариантах с соответствующими уровнями минерального питания азотом, фосфором и калием. Они существенно превышают показатели абсолютного контроля и не отличаются существенно от производственного, где вносятся ежегодно значительно большие нормы удобрений.
Ключевые слова: груша, оптимизация минерального питания, удобрение, урожайность.
P. Н. Kopytko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Uman National University of Horticulture
I. P. Petryshyna
Post-graduate student Uman National University of Horticulture
nutrient regime of the soil and yielding capacity of young trees of pears AT THE optimization of MINERAL NuTRITioN
Abstract. We consider information from the literature about the possibility of optimization of mineral nutrition of fruit trees, mainly in the case of apple, pear because of such special studies not held, particularly in terms of Forest-Steppe zone of Ukraine. It is noted that the biological and ecological features pears differ markedly from the tree. Therefore, set for apple optimal levels available for plant nutrition forms of batteries that are recommended for pears must specify in the research directly into pear plantations. Described in the paper the results of this study we have obtained in the experiment with two varieties of pears Konferentsia and Osnovianska grown since 2007 dark-grey podzolized soil under conditions of unstable moistening Right Bank Forest-Steppe zone of Ukraine.
On the ground in areas without fertilizers annual analysis detected an insufficient level of nitrogen nutrition and therefore was introduced rules designed nitrogen fertilizers - to maintain its optimal parameters. In 2012, tests showed insufficient content and mobile forms of potassium, since the rules were made potash fertilizer required for an optimal background supply of fruit trees, and in 2013 became a sufficient level of all three elements (N, P2OS and K2O).
