CC BY
59
УДК 616.12-008.331.1:616.15:57.088
І.М. Волошина
ПЛАЗМОВИИ ВМІСТ ТКАНИННИХ біомаркерів при гіпертонічній ХВОРОБІ
Запорізький державний медичний університет кафедра внутрішніх хвороб №2 (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Візір)
Ключевые слова: гіпертонічна хвороба, трансформуючий фактор росту-@1, металопротеіназа-9, тканинний інгібітор металопротеіназ 1 типу Key words: hypertension, transforming growth factor-в 1, metalloproteinase-9, tissue inhibitor of metalloproteinases type 1
Резюме. Проведено определение плазменного содержания и взаимосвязь трансформирующего фактора роста- в1 (ТФР-^1), металлопротеи-назы-9 (ММП-9) и тканевого ингибитора металлопротеиназ 1 типа (ТИМП-1) у 70 пациентов с гипертонической болезнью II-III стадии. Для определения взаимосвязи между тканевыми биомаркерами, возрастом пациентов, уровнем АД и степенью поражения органов-мишеней (индексом массы миокарда левого желудочка, толщиной интимомедиального сегмента общих сонних артерй, наличием атером) был проведен корреляционный анализ. Установлено, что плазменное содержание тканевых биомаркеров значительно повышено у больных ГБ по сравнению с нормотензивными лицами. При II стадии ГБ отмечено достоверное повышение уровней ТФР-@1 и ТИМП-1, между которыми существует прямая корреляционная взаимосвязь. При III стадии ГБ у лиц, перенесших ишемический инсульт, в процессах ремоделирования сердца и сосудов наиболее активно участвует ММП-9 и ТФР-@1. Summary. The estimation of the plasma content and relationship of transforming growth factor-^1 (TGF-^1), metalloproteinase-9 (MMP-9) and tissue inhibitor of metalloproteinase type 1 (TIMP-1) in 70 patients with essential hypertension (EH) stage II-III was done. Cross-correlation analysis was done with purpose to reveal the possible relationship between tissue biomarkers, age of patients, blood pressure and severity of target organ-damaging (index of left ventricle mass myocardium, carotid intima-media thickness, presence of atheromas). It was established that the plasma content of tissue biomarkers was significantly increased in all hypertensive patients compared with normotensive individuals. In hypertensive patients without stroke the levels of TGF-^1 and TIMP-1 were significantly higher than in control group and a direct correlation between these biomarkers was observed. In hypertensive patients who had ischemic stroke in anamnesis in the process of heart and vessels remodeling MMP-9 and TGF-^1 are involved the most actively
Невід’ємну складову прогресування гіпертонічної хвороби (ГХ) становить серцево-судинне ремоделювання [2, 11, 14]. Важливими патогенетичними механізмами, що лежать в основі ремоделювання, є порушення процесів, які регулюють обмін колагену в екстрацелюлярному матриксі. За останній час було проведено багато досліджень, в яких вивчалась роль різних тканинних біомаркерів та їх значення в безперервності процесів розпаду та синтезу міжклітинного матриксу. Основними представниками сімейства біомаркерів, які асоційовані з регуляцією гомеостазу екстрацелюлярного матриксу, є фактори росту, що впливають на процеси проліферації, диференціювання клітин та синтезу білка; мактриксні металопротеінази, які спричиняють деградацію колагену; тканинні інгібітори металопротеіназ, що пригнічують
активність металопротеіназ; проколагенові
пептиди, асоційовані з безпосереднім обміном екстрацелюлярного колагену [14].
Трансформуючий фактор росту Р1 (ТФР-Р1) є мультифункціональним цитокіном, який секре-тується більшістю клітин та здійснює комплексний вплив, діє як позитивний та негативний регулятор клітинної проліферації: стимулює ріст клітин мезенхімального походження, а на інший тип клітин діє як інгібітор росту, включно з епітеліальними та ендотеліальними клітинами [13, 15]. У випадку пошкодження будь-де ТФР-Р1 спричиняє репаративну дію, а у випадку ГХ -стимулює розвиток фіброзного процесу як наслідок надмірного навантаження на судинну стінку. В експерименті на моделі трансгенних мишей зі збільшеною експресією ТФР-Р1 спостерігалось значне збільшення маси міокарда.
Вміст колагену 1 типу був у 1,7 разу вище, аніж у контрольній групі. Активність інтерстиціальної колагенази у трансгенних мишей була зменшена на 91%, а експресія мРНК - на 75%. Рівні синтезу та експресії желатиназ металопроінази-2 та металопротеінази-9 (ММП-9) в цих умовах не змінювались, а тканинний інгібітор металопро-теіназ 1 типу (ТІМП-1) був підвищений у 2,5 разу. Таким чином, було показано, що ТФР-Р1 спричиняє фіброз міокарда [13]. У дослідженні Schultz J.E.J. та співавт. (2002) була показана наявність прямої кореляції ТФР- Р1 з артеріальнім тиском (АТ) та висунуто думку про те, що цей цитокін безпосередньо сприяє вазо-пресорним ефектам ангіотензину ІІ [15]. З цим, вочевидь, пов’язані дані клінічних спостережень про взаємозв’язок підвищених рівнів ТФР- Р1 з кардіоваскулярними та ренальними ушкодженнями у хворих на гіпертензію.
У комплексні процеси судинного ремо-делювання при ГХ та інших патологічних станах також тісно залучені металопротеіназа-9 (ММП-9) та тканинний інгібітор металопротеіназ І типу (ТІМП-1), що підтверджується багатьма експериментальними та клінічними даними [10, 11].
Незважаючи на наявність фактичного матеріалу про роль вищезгаданих факторів у патогенетичних процесах при ГХ, дотепер актуальним залишається проведення подальшого визначення цих факторів при різних стадіях ГХ в рамках клінічних досліджень.
Мета роботи: визначити плазмовий вміст та взаємозв’язок трансформуючого фактору росту Р1, металопротеінази-9 та тканинного інгібітору металопротеіназ І типу у пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ-ІІІ стадії.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Обстежено 70 пацієнтів (37 чоловіків, 33 жінки) з ГХ ІІ стадії (33 пацієнта) і ГХ ІІІ стадії (37 хворих, що перенесли ішемічний інсульт), згідно з рекомендаціями Української асоціації кардіологів [2],у віці 41 - 65 років, середній вік 54±2,7 року. Контрольну групу склали 18 практично здорових нормотензивних пацієнтів (11 чоловіків і 8 жінок) віком 37-57 років, середній вік 50±4,2 року.
Критерії включення хворих до дослідження: встановлений діагноз ГХ ІІ - ІІІ стадії, наявність перенесеного ішемічного інсульту давністю більше 1 року (у випадку ГХ III), вік хворих старше 18 років, синусовий ритм серця, згода на участь у дослідженні. Критерії виключення: наявність
симптоматичних артеріальних гіпертензій, мані-фестна серцева недостатність, цукровий діабет, гострий коронарний синдром в анамнезі дав-
ністю менше 6 місяців, фракція викиду лівого шлуночка <45%, тяжка ниркова та печінкова недостатність.
Усім пацієнтам було проведено загально-клінічне обстеження з визначенням клінічного АТ, дуплексна ехокардіографія для визначення структурно - функціональних змін серця та індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛІІІ), дуплексне сканування екстракраніальних артерій (ЕКА) для вимірювання товщини інтима -медіального сегмента (ТІМС) загальних сонних артерій і виявлення ймовірних атером.
Клінічна характеристика обстежених осіб представлена в таблиці 1. Рівні ТФР- Р1, ММП-9 і ТІМП-1 в плазмі крові визначали імуно-ферментним методом (ІФА) за допомогою лабораторних наборів R&D System (США) - для ММП-9, Invitrogen (США) - для ТІМП-1 на базі центральної науково-дослідної лабораторії Запорізького державного медичного університету (керівник - проф. Абрамов А.В.) [3]. Зразки крові для ІФА брали з ліктьової вени, кон-трлатеральної тій руці, де вимірювався АТ, вранці, натщесерце, до прийому медикаментів, у стані спокою. На момент проведення дослідження всі обстежені особи або не отримували постійної антигіпертензивної терапії, або вона була скасована за 48 годин до включення хворих у дослідження. Плазму відокремлювали методом центрифугування негайно після забору крові та заморожували при температурі -70° С до моменту проведення аналізу.
Отримані результати представляли у вигляді середньої (M), похибки середньої (m) або 95% довірчого інтервалу (ДІ). Внутрішньо- і міжгру-пові відмінності оцінювали за допомогою дво-вибіркового Т-тесту або %2-тесту залежно від виду даних у межах програми StatPlus 2009. Для оцінки міри залежності між змінними даними визначали коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. Статистично значущими вважали відмінності між показниками при відхиленні нульової гіпотези і рівні значущості p <0,05 [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Згідно з клінічною характеристикою, групи обстежених осіб були співставлені між собою за віком, статтю та статистично не відрізнялись за частотою серцевих скорочень. Групи хворих на ГХ були співставлені між собою за тривалістю захворювання та ступенями тяжкості АГ. Проте хворі на ГХ ІІІ стадії, що перенесли ішемічний інсульт, мали вірогідно вищий рівень клінічного систолічного АТ, тенденцію до збільшення ІММЛШ та ТІМС ЗСА.
Таблица 1
Клінічна характеристика обстежених осіб
Хворі на ГХ (п=70)
Показники і 2 3
контрольна група (п=18) ГХ II стадії (п=33) ГХ II стадії (п=37)
Вік, років 50 [37-57] 51 [41-63] 56 [42-67]
Стать, % жінок 44 54,5 40,5
Тривалість ГХ, років 8,1 [4,5-10,7] 10,5 [6,1-12,6]
Тяжкість АГ, І/ІІ/ІІІ, % 39/36/24 32/40/27
Рівень АТ клінічного, мм рт. ст. САТ ДАД 123 [118-128] 153 [149-157]* 164 [159-169]*л
77 [74-80] 93 [92-95]* 95 [93-98]
ЧСС, уд./хв. 75 [69-81] 80 [77-85] 79 [76-88]
ІММЛШ, г/м2 107 [96-108] 122 [115-135]* 131 [127-138]*
ТІМС ЗСА, мм 0,75 [0,6-0,8] 1,0 [0,85-1,2]* 1,2 [1,1-1,3]*
Примітки : КЛ - не застосовується; ІММЛШ - індекс маси міокарда лівого шлуночка; ТІМС ЗСА - товщина інтимо-медіального сегменту загальної сонної артерії; * - <0,05 порівняно з контрольною групою; А - <0,05 порівняно з показником у групі ГХ ІІ стадії
При аналізі плазмового вмісту тканинних біомаркерів встановлено (табл.2), що при другій стадії ГХ рівні ТІМП-1 та ТФР-Р1 були достовірно підвищеними порівняно з контрольною групою, а ММП-9 статистично не відрізнявся від аналогічного показника у нормотензивних осіб.
У хворих на ГХ ІІІ стадії вміст усіх трьох
показників, що визначались, був статистично вищий за аналогічні в контрольній групі. Рівні ММП-9 та ТІМП-1 вірогідно були вищі, ніж у хворих на ГХ ІІ стадії. Таким чином, у пацієнтів з ГХ ІІ та ІІІ стадії були виявлені односпрямовані результати по відношенню до ТІМП-1 та ТФР-
Р1.
Таблиця 2
Плазмовий вміст ТФР-Р1, ММП-9 та ТІМП-1 у обстежених осіб
Показники ГХ ІІ стадії (п=33) ГХ ІІІ стадії (п=37) Контрольна група (п=18)
м [95% ДІ] м [95% ДІ] м [95% ДІ]
ММП-9, нг/мл 72,1 [61,6- 82,7] 125,4*л [93,3 - 157,6] 87,8 [52,8- 92,7]
ТІМП-1, нг/мл 264,4* [239,08-289,8] 325,9*л [294,9- 356,9] 204,9 [172,8- 237,1]
ТФР-Р1, нг/мл 266,0* [232,8- 299,3] 212,0* [180,6- 243,3] 125,9 [73,5- 178,2]
Примітка : * - р<0,05 порівняно з показником в контрольній групі; А-р<0,05 - порівняно з показником у групі ГХ II стадії
Для встановлення можливого взаємозв’язку (табл. 3). З наведених у табл.3 даних видно, що у
між тканинними біомаркерами, віком хворих, всіх хворих на ессенціальну гіпертензію тка-
рівнем АТ та ступенем ураження органів - нинні біомаркери були тісно пов’язані між собою
мішеней був проведений кореляційний аналіз та з іншими параметрами, що визначались.
Таблиця 3
Взаємозв’язок між плазмовими маркерами тканинні біомаркери та клініко-морфологічними показниками в обстежених пацієнтів
ГХ ІІ стадії (n=33) ГХ ІІІ стадії (n=37) Контрольна група (п=18)
R Р R Р R Р
ММП-9 vs. ТІМП-1 0,39 0,02 0,31 0,04 0,07 0,70
ТІМП-1 vs. ТФР-ßl 0,36 0,04 0,34 0,04 0,13 0,06
ТФР-ßl vs. ММП-9 0,25 0,04 0,02 0,80 0,29 0,22
ММП-9 vs. САТ 0,23 0,04 0,15 0,18 0,19 0,41
ММП-9 vs^AT 0,18 0,08 0,24 0,19 0,12 0,52
ММП-9 vs. вік 0,24 0,04 0,33 0,04 0,18 0,09
ММП-9 vs.TmC ЗСА 0,22 0,06 0,42 0,02 0,15 0,47
ММП-9 vs.ІММЛШ 0,18 0,08 0,24 0,30 0,27 0,15
ТІМП-1 vs. САТ 0,17 0,23 0,15 0,09 -0,2 0,34
ТІМП-1 vs. ДАТ 0,21 0,13 0,29 0,08 0,17 0,23
ТІМП-1 vs. вік 0,16 0,07 -0,21 0,13 0,23 0,11
ТІМП-1 vs. ТІМС ЗСА 0,24 0,04 0,26 0,06 0,23 0,06
ТІМП-1 vs. ІММЛШ 0,25 0,04 0,33 0,02 0,28 0,05
ТФР-ßl vs. САТ 0,27 0,09 0,30 0,06 0,13 0,29
ТФР-ßl vs. ДАТ 0,14 0,23 0,32 0,02 0,26 0,08
ТФР-ßl vs. вік 0,22 0,08 0,09 0,21 0,03 0,12
ТФР-ßl vs. ТІМС ЗСА 0,27 0,07 0,24 0,04 -0,12 0,51
ТФР-ßl vs. ІММЛШ 0,31 0,03 0,34 0,04 0,18 0,07
Примітки : Уб. - «проти»; Я - коефіцієнт кореляції Пірсона; Р - рівень значущості; САТ - систолічний АТ; ДАТ - діастолічний АТ; статистично значущі результати виділені жирним шрифтом
У хворих на ГХ ІІ стадії була виявлена пряма кореляція вмісту ММП-9 з рівнем ТІМП-1, ТФР-Р1, систолічним АТ та віком. Плазмовий вміст ТІМП-1 у хворих на ГХ ІІ стадії позитивно корелював зі ступенем ремоделювання загальних сонних артерій та ІММЛШ. У цій групі хворих був також встановлений статистично достовірний взаємозв’ язок між збільшеним вмістом ТФР-Р1 та ІММЛШ, тобто гіпертрофією лівого шлуночка.
У хворих на ГХ ІІІ стадії була встановлена статистично достовірна кореляція між активністю ММП-9, плазмовим рівнем ТІМП-1, а також взаємозв’язок між вмістом ферменту, віком хворих, товщиною інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії. Збільшення діастолічного АТ, товщини ІМС ЗСА та ІММЛЖ позитивно корелювало з концентрацією ТФР-Р1.
У контрольній групі не було виявлено будь-якого значущого взаємозв’язку між параметрами.
Таким чином, отримані дані, вочевидь, свідчать про тканинні біомаркери в ремоделюванні серця і судин та в прогресуванні гіпертонічної хвороби, що простежується за збільшенням вмісту ММП-9 та ТІМП-9 залежно від стадії захворювання. Значно збільшена концентрація ТФР-Р1 у гіпертензивних хворих порівняно з контрольною групою також є відображенням активації фібротичних процесів. Саме тому можливо припустити, що активація ТІМП-1 та ТФР-Р1 ініціюють гіпертрофічні та гіперпластичні процеси при ГХ на другій стадії. Цей факт підтверджує наявність прямого корелятивного взаємозв’язку вказаних факторів зі зворотними змінами органів-мішеней - гіпертрофією лівого шлуночка та потовщенням інтимо-медіального сегмента загальних сонних артерій у хворих на ГХ. У раніше проведеному дослідженні був встановлений тісний взаємозв’язок між збільшенням рівня ТІМП-1 та наявністю гіпертрофії лівого
шлуночка у хворих з гіпертензією та ознаками хронічної серцевої недостатності [14].
Спираючись на встановлений факт, що плазмовий рівень ММП-9 позитивно корелював із систолічним АТ та віком хворих, можливо припустити, що вміст цього ферменту відображає процес вікових змін та пов’ язану з ним ізольовану систолічну артеріальну гіпертензію. Дійсно, було показано, що при старінні збільшується співвідношення колаген/еластин за рахунок підвищеної деградації еластину та високої активності ендопептидаз, цистеінових протеаз та металопротеіназ [9]. У ряді досліджень було показано, що рівні ММП-9, ММП-2 та активність еластази в сироватці крові були значно підвищені у хворих з ізольованою систолічною АГ, а також асоційовані з процесами судинної кальцифікації [9, 10]. Згідно з даними літератури, ММП-9, руйнуючи фібрилярні колагенові пептиди, одночасно спричиняє активацію «профібротичних» пептидів і протеїнів, а саме трансформуючого фактору росту-Р, тим самим викликаючи в подальшому гіперпластичні процеси. Активність ММП-9 є нижчою, ніж, наприклад, ММП-2, тому у дослідженні не спостерігали статистичного збільшення рівня ММП-9 при ГХ ІІ стадії порівняно з контрольною групою [9].
У хворих на ГХ ІІІ стадії, які в анамнезі мали інсульт, відбулись необоротні зміни в головному мозку - органі-мішені АГ. Зміни профілю тканинних біомаркерів відрізнялись від аналогічних у групі ГХ ІІ стадії. По-перше, підвищений вміст усіх факторів при ІІІ стадії ГХ є відображенням прогресування хвороби. Встановлене нами в роботі збільшення вмісту ММП-9 може відображати порушення гематоенцефалічного бар’єру після мозкової катастрофи, що співпадає з даними нещодавних досліджень [4] . По-друге, збільшений рівень ТФР-Р 1, навіть через рік після ішемічного інсульту, відображає його нейро-протективну репаративну дію, адже підвищена продукція цього фактору спостерігається при різноманітних мозкових ушкодженнях: інсульті, травмі, розсіяному склерозі та хворобі Альцгеймера. Усі ізоформи ТФР-Р презентуються більшістю клітин головного мозгу, тому при гос-
трому ушкодженні цей фактор здійснює ней-ропротективний загоюючий ефект [8]. При хронічних, довготриваючих процесах, як у нашому спостереженні, підвищена активність ТФР-Р 1 може лежати в основі розвитку фіброзу, який відбувається в масивних рубцевих гліальних змінах. В експериментальній моделі дорослих мишей хронічне підвищення ТФР-Р 1 значно пригнічувало гіпокампальний нейрогенез [5, 12].
З таблиці 3 видно, що на третій стадії ГХ трансформуючий фактор росту-Р 1 бере активну учать як у процесах ремоделювання серця, так і екстракраніальних судин. Цікавим виявився той факт, що на ІІІ стадії ГХ патогенетичним чинником змін загальних сонних артерій стала також ММП-9 на відміну від ІІ стадії ГХ, коли був встановлений взаємозв’язок між ТІМС ЗСА та рівнем тканинного інгібітору металопротеіназ І типу. Подібні зміни є характерними для процесів судинного еластокальцинозу, коли спочатку на тлі високої активності еластаз, артерія дилятує, а потім активація ТФР-Р 1 збільшує афінність еластину до кальцію, прискорюючи тим самим кальцифікацію судин, що показано в роботі [7]. Можливо, саме тому на третій стадії ГХ у осіб, що перенесли ішемічний інсульт, блокатори кальцієвих каналів залишаються одними з найбільш ефективних та патогенетично обґрунтованих груп антигіпертензивного лікування.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на гіпертонічну хворобу плазмовий вміст тканинних біомаркерів є значно вищим, ніж у нормотензивних осіб.
2. При другій стадії гіпертонічної хвороби спостерігається значне підвищення рівнів транс-формуючого фактору росту- Р1 та тканинного інгібітору металопротеіназ 1 типу, між якими встановлений прямий корелятивний взаємозв’язок.
3. При третій стадії гіпертонічної хвороби у осіб, що перенесли ішемічний інсульт, у процесах ремоделювання серця та екстракрані-альних судин найбільш активну участь беруть металопротеіназа-9 та трансформуючий фактор росту-Р1.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Герасимов А.Н. Медицинская статистика / А.Н. Герасимов. - М.: Мед. информ. агенство, 2007. -480с.
2. Рекомендації Української Асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії: посіб. до Національної програми профілактики
і лікування артеріальної гіпертензії. - К.: ПП ВМБ, 2008. - 80 с.
3. Хаитов Р. М. Иммунология / Р.М. Хаитов. -M. Медицина, 2000.- 432 с.
4. Blood-Brain Barrier Disruption in Humans Is Independently Associated With Increased Matrix Metal-
loproteinase-9 / T. L. Barr, L. L.Latour, K.-Y. Lee [et al.] //Stroke.-2010.-Vol. 41, N 3. - P.123-128.
5. Chronically increased transforming growth factor-{beta}1 strongly inhibits hippocampal neurogenesis in aged mice / M. S. Buckwalter, M. Yamane, B. S. Coleman [et al.] //Am. J. Pathol.-2006.-Vol.169, N 1. -P.154-164.
6. Elastin degradation and calcification in an abdominal aorta injury model: role of matrix metal-loproteinases / D.M. Basalyga, D.T. Simionescu, W. Xiong [et al.] // Circulation. -2004.-Vol. 110.-P. 34803487.
7. Elastin-derived peptides and TGF-beta1 induce osteogenic responses in smooth muscle cells / A. Simionescu, K. Philips, Vyavahare [et al.] // Biochem. Biophys. Res. Commun.- 2005.-Vol. 334.-P. 524-532.
8. Endogenous transforming growth factor M suppresses inflammation and promotes survival in adult CNS / M. Makwana, L.L. Jones, D. Cuthill [et al.] // J. Neuroscience.- 2007.-Vol. 27, N 42. - P.11201-11213.
9. Evolution and modulation of age-related medial elastocalcinosis: impact on large artery stiffness and isolated systolic hypertension / H.H. Dao, R. Essalihi, C. Bouvet [et al.] // Cardiovasc. Res.- 2005.-Vol. 66.-P. 307317.
10. Matrix metalloproteinase-9 (MMP-9), MMP-2, and serum elastase activity are associated with systolic
hypertension and arterial stiffness / Yasmin, S.Wallace, C.M.McEniery [et al.] // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.- 2005.-Vol.25.-P.372-378.
11. Matrix metalloproteinase-9 and tissue inhibitor metalloproteinase-1 levels in essential hypertension: relationship to left ventricular mass and anti-hypertensive therapy / F.L. Li-Saw-Hee, E. Edmunds, A.D. Blann [et al.] // Int. J.Cardiol.- 2000.-Vol.75.-P.43-47.
12. Moon L.D. Reduction in CNS scar formation without concomitant increase in axon regeneration following treatment of adult rat brain with a combination of antibodies to TGFbeta1 and beta2 / L.D. Moon, J.W. Fawcett // Eur. J.Neurosci.- 2001.-Vol.14.-P.1667-1677.
13. Myocardial fibrosis in transforming growth factor-b1 (TGF-b1) transgenic mice is associated with inhibition of interstitial collagenase / U. Seeland, C. Haeuseler, R. Hinrichs [et al.] // Eur. J. Clin. Invest.-2002.-Vol.32.-P.295-303.
14. Relations of Matrix Remodeling Biomarkers to Blood Pressure Progression and Incidence of Hypertension in the Community / R. Dhingra, M. Pencina, P. Schrader [et al.] // Circulation.-2009.-Vol. 119, N 8. - P. 1101-1107.
15. TGF-h1 mediates the hypertrophic cardiomyocyte growth induced by angiotensin II / J.E.J. Schultz,
S.A.Witt, Glascock B.J. [et al.] // J. Clin. Invest.- 2002.-Vol.109.-P.787-796.
♦
УДК 616.24-007.272-036.1-08:615.23
Т.О. Перцева, Л.І. Конопкіна
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ПОКАЗАНЬ ДО ПРИЗНАЧЕННЯ БРОНХОДИЛЯТАТОРІВ ПРОЛОНГОВАНОЇ ДІЇ ХВОРИМ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Дніпропетровська державна медична академія кафедра факультетської терапії та ендокринології (зав. - член-кор. АМН України, проф. Т. О. Перцева)
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, клінічні симптоми, вентиляційна функція, якість життя, бронходилятатори пролонгованої дії Key words: chronic obstructive pulmonary disease, clinical symptoms, ventilation function, quality of life, long acting bronchodilators
Резюме. В статье представлены результаты лечения больных хроническим обструктивным заболеванием легких холинолитиком про-лонгированого действия тиотропия бромидом и в2-агонистом пролонгированного действия формотеролом. Оценивались клинические симптомы заболевания, показатели спирометрии, показатели качества жизни больных. Продемонстрирована безопасность и клиническая эффективность применения бронходилятаторов пролонгированного действия.
Summary. In the article the results of long acting cholynolytic drug tiotropium bromide and long acting p2-agonist formoterol applications in therapy of patients with chronic obstructive pulmonary disease are presented. Clinical symptoms, data of spirometry, data of quality of life were analyzed. These data demonstrate the safety and clinical efficacy of using of long acting bronchodilators.
