CC BY
16
СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА I ВИХОВНА РОБОТА В ОСВ1ТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩ1 Л1ТЕРАТУРА
1. Баева И. А. Тренинги психологической безопасности в школе / И. А. Баева. - СПб.: Речь, 2002. -251 с.
2. Бутнг. Ситуащя в УкраМ. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.stopbullying.com.ua/adults/statistics/
3. Мешко Г. М. Формування психолопчно безпечного освггнього серед овища у загальноосвггньому навчальному заклад1 / Г. М. Мешко, О. I. Мешко // Гумаштарний вшник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет ¡мен1 Григор1я Сковороди». - Тематичний випуск «М1жнародш Челпашвсью психолого-педагопчш читання». - Вип. 37 (3). - Т. II (22). - К.: Гнозис, 2017. - С. 62-71.
4. Обозова О. Психолопчна безпека освггнього середовища / О. Обозова // Психолог. - 2011. - № 10 (442). - С. 3-6.
5. Чорнш М. Формування м1жособист1сних взаемин в учшвському колектив1 тдлишв як умова створення психолопчно безпечного освггнього середовища / М. Чорнш // Молодий вчений. - 2018. - № 2 (54).- С. 650-654.
6. Taraszkiewicz M. Bezpieczna i przyjazna szkola / M. Taraszkiewicz, Jaroslaw Kordzinski. - Warszawa: WsiP, 2009. - 88 s.
REFERENCE
1. Bayeva I. A. Treningi psikhologicheskoi bezopasnosti v shkole [Trainings of psychological safety at school] / I. A. Bayeva. - SPb.: Rech', 2002. - 251 s.
2. Bulinh. Sytuatsia v Ukraini [Bullying. Situation in Ukraine]. [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: https://www.stopbullying.com.ua/adults/statistics/
3. Meshko H. M. Formuvannia psykholohichno bezpechnoho osvitnoho seredovyshcha u zahalnoosvitnomu navchalnomu zakladi [Formation of a psychologically safe educational environment in a general educational institution] / H. M. Meshko, O. I. Meshko // Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereyaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoria Skovorody». - Tematychnyi vypusk «Mizhnarodni Chelpanivski psykholoho-pedahohichni chytannia». - Vyp. 37 (3). - T. II (22). - K.: Hnozys, 2017. - S. 62-71.
4. Obozova O. Psykholohichna bezpeka osvitnoho seredovyshcha [Psychological safety of the educational environment] / O. Obozova // Psykholoh. - 2011. - № 10 (442). - S. 3-6.
5. Chorniy M. Formuvannya mizhosobystisnykh vzayemyn v uchnivskomu kolektyvi pidlitkiv jak umova stvorennia psykholohichno bezpechnoho osvitnoho seredovyshcha [Formation of interpersonal relationships in the pupils' group of teenagers as a condition for creating a psychologically safe educational environment] / M. Chorniy // Molodyy vchenyy. - № 2 (54). - 2018. - S. 650-654.
6. Taraszkiewicz M. Bezpieczna i przyjazna szkola / Malgorzata Taraszkiewicz, Jaroslaw Kordzinski. -Warszawa: WsiP, 2009. - 88 s.
Стаття надшшла в редакцию 13.03.2019 р.
УДК 745/749+39-057.874(477.85/87) DOI 10.25128/2415-3605.19.1.21
ТАРАС ПАСКА
ID ORCID https://orcid.org/0000-0002-4579-388X
aksap55 @gmail .com асшрант
Прикарпатський нацюнальний ушверситет iменi Василя Стефаника вул. Шевченка 57, м. 1вано-Франювськ, Украша
ПИСАНКОВЕ МИСТЕЦТВО ГУЦУЛЬЩИНИ I ФОРМУВАННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ Ц1ННОСТЕЙ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНО! 1ДЕНТИЧНОСТ1
СУЧАСНО! МОЛОД1
Розкрито роль писанкового мистецтва Гуцульщини у формувант християнських цтностей та етнокультурноЧ iдентичност1 сучасноЧ молодг, засвоент основ гуцульщинознавства. Наголошено на потреб1 модершзаци системи нащонального виховання вiдповiдно до Концепци НовоЧ украЧнськоЧ школи (2016) та Закону УкраЧни «Про освту» (2017), оновлення змкту, форм i методiв духовного становлення
СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА I ВИХОВНА РОБОТА В ОСВ1ТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩ1
здобувач1в oceimu. Вказано, що в nepiod становления незалежноЧ УкраЧнсъкоЧ державы прийнято нормативно-правов1 акты щодо збереження i популяризаци гуцулъсъкоЧ кулътури, започатковано peгioналънi та мiжнаpoднi проекты у цш cфepi, традицю гуцулъсъкоЧ писанки внесено до Нацюналъного перелжу eлeмeнmiв нeмаmepiалънoЧ кулътурноЧ спадщини УкраЧни. Висвтлено ocoблuвocmi збереження i вiдpoджeння традицт писанкарства як одного з npoвiднux вuдiв гуцулъсъкого декоративно-прикладного мистецтва. З'ясовано значення укра'Чнсъко'Ч традицшно'Ч писанки в кoнmeкcmi сучасних етнокулътурних npoцeciв. Охарактеризовано систему, форми i методи навчалъно-виховноЧ роботи закладiв загалъноЧ середнъо'Ч освти, позашктъних i мистецъких закладiв Гуцулъсъкого peгioну щодо вивчення i популяризацЧ писанкарства. Розкрито мoжлuвocmi музейноЧ педагогжи в процеа знайомства мoлoдi з писанковим мистецтвом Гуцулъщини, формування шанобливого ставлення до традицт, вipуванъ, свят, звичаЧв, кулътури свого народу. Акцентовано увагу на важлuвocmi використання дocвiду народних та професшних майcmpiв-nucанкаpiв у процеа формування загалънокулътурних та цтнкно-смислових компетентностей здoбувачiв освти. Подано пропозицЧ стосовно вдосконалення навчалъно-методичного забезпечення вивчення писанкарства та популяризацЧ цъого виду народного мистецтва Гуцулъщини.
Ключовг слова: Гуцулъщина, гуцулъщинознавство, писанкарство, декоративно-прикладне мистецтво, християнсъю цiннocmi, етнокулътурна iдeнmuчнicmъ.
ТАРАС ПАСКА
аспирант
Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника ул. Шевченко 57, г. Ивано-Франковск, Украина
ПИСАНКОВОЕ ИСКУССТВО ГУЦУЛЬЩИНЫ И ФОРМИРОВАНИЕ ХРИСТИАНСКИХ ЦЕННОСТЕЙ И ЭТНОКУЛЬТУРНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ
СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЕЖИ
Раскрывается ролъ писанкового искусства Гуцулъщины в формировании христианских ценностей и этнокулътурной идентичности современной молодежи, усвоении основ гуцулъщиноведения. Отмечена необходимостъ модернизации системы националъного воспитания в соответствии с Концепцией Новой украинской школы (2016) и Закона Украины «Об образовании» (2017), обновления содержания, форм и методов духовного становления соискателей образования. Указано, что в период становления независимого Украинского государства принят ряд нормативно-правовых актов по сохранению и популяризации гуцулъской кулътуры, начаты регионалъные и международные проекты в этой сфере, традиция гуцулъской писанки внесена в Националъный переченъ элементов нематериалъного кулътурного наследия Украины. Освещены особенности сохранения и возрождения традиций изготовления писанок как одного из ведущих видов гуцулъского декоративно-прикладного искусства. Выяснено значение украинской традиционной писанки в контексте современных этнокулътурных процессов. Охарактеризованы система, формы и методы учебно-воспитателъной работы учреждений общего среднего образования, внешколъных и художественных заведений Гуцулъского региона по изучению и популяризации писанок. Раскрыты возможности музейной педагогики в процессе знакомства молодежи с писанковым искусством Гуцулъщины, формирование уважителъного отношения к традициям, верованиям, праздникам, обычаям, кулътуре своего народа. Акцентировано внимание на важности исполъзования опыта народных и профессионалъных мастеров-писанкарей в процессе формирования общекулътурных и ценностно-смысловых компетенций соискателей образования. Представлены предложения по совершенствованию учебно-методического обеспечения изучения писанкарства и популяризации этого вида народного искусства Гуцулъщины.
Ключевые слова: Гуцулъщина, гуцулъщиноведение, писанкарство, декоративно-прикладное искусство, христианские ценности, этнокулътурная идентичностъ.
TARAS PASKA
Postgraduate Student Vasyl Stefanyk Precarpathian National University 57 Shevchenko Str., Ivano-Frankivsk, Ukraine
COmA^bHO-nEAArOnMHA I BHXOBHA POEOTA B OCBITHLOMY CEPEflOBH^I PYSANKA ART OF HUTSULS AND FORMATION OF CHRISTIAN VALUES AND ETHNOCULTURAL IDENTITY OF MODERN YOUTH
The article reveals the role of pysanka art in Hutsulshchyna in the formation of Christian values and ethnocultural identity of modern youth, assimilation of the foundations of hutsulshchynoznavstvo. Hutsul region covers eastern and the hilliest part of the Ukrainian Carpathians. The authentic folk culture of its native people - ethnographic group of hutsuls has been preserved up to present times. In the period of the formation of the independent Ukrainian state a wide range of normative-legal acts concerning the preservation and popularization of hutsul culture have been adopted. Regional and international projects in this sphere have been started. The tradition of hutsul pysanka has been taken into the National list of the elements of non-material cultural heritage of Ukraine. This type of national art remains traditional in many Carpathian villages where local masters have made it a top perfection.
The peculiarities of preservation and revival of the pysanka art traditions as one of the leading types of Hutsul decorative and applied art have been highlighted. The significance of the Ukrainian traditional pysanka in the context of modern ethnocultural processes has been determined. The necessity of modernization of the system of national education in accordance with the Concept of the New Ukrainian School (2016) and the Law of Ukraine «On Education» (2017), updating the content, forms and methods of spiritual formation of education applicants is emphasized. The science-methodological union - Hutsul Educational Council that unites the teachers of eight hutsul regions, such as Prykarpattia, Bukovyna and Zakarpattia, has worked out the conceptual principles of the reconstruction of hutsul schools as regional, Ukrainian, national ones. The use of ethnographic component as well as decorative-applied art in modern educational institutions has become its basic idea.
The system, forms and methods of educational work of institutions of general secondary education, out-of-school and art institutions of the Hutsul region for the study and popularization of pysanka art have been described. The emphasis is put on the necessity of study of the ancient centres of pysanka art of Hutsulshchyna, on the acquaintance with its regional peculiarities and national customs and traditions connected with pysanka art.
The possibilities of museum pedagogy in the process of youth getting acquainted with pysanka art of Hutsulshchyna, forming a respectful attitude to traditions, beliefs, holidays, customs, and culture of the people have been revealed. The emphasis is put on the importance of using the experience of national and professional pysanka masters in the process of formation of general cultural and value-semantic competences of education applicants. The offers for improving the teaching and methodological support for the study of pysanka art and the popularization of this type offolk art of Hutsulshchyna have been submitted.
Keywords: Hutsulshchyna, hutsulshchynoznavstvo, pysanka art, decorative and applied art, Christian values, ethnocultural identity.
Y CHCTeMi HanioHantHoro BHxoBaHHa cynacHOi Monofli noMÍTHy porn Biflirpae yKpaiHctKe HapoflHe aeKopaTHBHe mhctcutbo, 3oKpeMa nacaHKoBe mhctcutbo rynyntctKoro Kparo. Boho cnpaae ^opMyBaHHro xpacraaHctKHx niHHocreH, xyflo^Hto-TBopnax 3fli6HocTeñ Ta eTHoKyntTypHoi ifleHTHHHocTi niflpocTaronoro noKoniHHa.
Tynynt^HHy, aKa oxonnroe cxiflHy HanGintm BHcoKoripHy HacTHHy YKpaiHctKHx KapnaT, cnpaBeflHHBo Ha3HBaroTt caMo6yTHiM KonopHTHHM kytohkom Hamoi KpaiHH. TyT flo Harnax flHiB 36epernaca aBTeHTHHHa HapoflHa KyntTypa li KopiHHHx »HTeniB - eTHorpa^inHoi rpyna rynyniB. Cepefl HanGintm bíaomhx bhaíb HapoflHoro fleKopaTHBHo-npHKnaflHoro MHcTenTBa, hkhmh cnaBHTtca TynyntctKHH Kpan: nacaHKapcTBo, BHmHBKa, xyflo^HH pi3t6a no flepeBy, xyflo^HH KepaMiKa, moch^hh^bo, TKanTBo, nrnHHKapcTBo, KHnHMapcTBo, BHnanroBaHHa no flepeBy, xyflo^HH o6po6Ka mKipa, BHroToBneHHa cyBeHipiB Ta irpamoK, no3onneTiHHa Ta íh.
36epe»eHHH i nonynaproania caMo6yTHtoro HapoflHoro MHcTenTBa Tynynt^HHH 3yMoBnroeTtca HopMaTHBHo-npaBoBHMH aKTaMH: 3aKoHaMH YKpaiHH «npo HapoflHi xyflo^Hi npoMHcna» (2001), «npo para^iKaniro PaMKoBoi KoHBeHnii npo oxopoHy Ta cTanHH po3bhtok KapnaT» (2004), «npo 3acaflH flep^aBHoi perioHantHoi noniTHKH» (2015), yKa3aMH npe3HfleHTa YKpaiHH «npo 3axoflH ^oflo Biflpofl^eHHa TpaflHniHHoro HapoflHoro MHcTenTBa Ta HapoflHHx xyflo^Hix npoMHcniB b YKpaiHi» (2006) Ta «npo 36epe»eHHa i nonynaproaniro rynyntctKoi KyntTypa» (2009).
noMiTHHH iMnyntc Biflpofl^eHHro fleKopaTHBHo-npHKnaflHoro MHcre^Ba, y t. h. nacaHKapcTBa, flana nporpaMa iBaHo-OpaHKiBctKoi o6nacHoi paflH «Po3bhtok HapoflHHx peMecen i npoMHcniB Ha npHKapnairi» (2000), MmHapoflHi i perioHantHi npoeKTH: MmHapoflHi TynyntctKi ^ecTHBani, «PeMicHHHa naniTpa npHKapnaxra» (iBaHo-OpaHKiBctK), ^BopiBctKHH nemp HapoflHoro MHcTeuTBa «rynyntctKa rpa^fla», ^opinHHH o6nacHHH KoHKypc fleKopaTHBHo-y^HTKoBoro
СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА I ВИХОВНА РОБОТА В ОСВ1ТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩ1 мистецтва «Знай 1 люби свш р1дний край» (Кос1в), етнограф1чн1 фестивале «Писанка» (Коломия), «Великдень у Космач1», «Етноплай» (Надв1рна) та 1н.
У 2018 р. Министерство культури Укра'ни внесло традищю гуцульсько! писанки до Национального перел1ку елеменпв нематериально! культурно! спадщини Укра'ни [6].
Високу ощнку писанковому мистецтву Гуцульщини дали видатш д1яч1 мистецтва 1 культури I. Франко, С. Крушельницька, Леся Укра'нка, В. Кас1ян, Т. Яблонська, О. Довженко, М. Стельмах, I. Миколайчук, Д. Павличко, Д. Гнатюк та 1н.
1стор1я походження феномена писанкарства привертала увагу багатьох укра'нських етнограф1в, фольклористов, мистецтвознавщв: В. Шухевича, Г. Хоткевича, М. Сумцова, О. Воропая, В. Пачовського, В. Скурат1вського та 1н.
У час до проголошення незалежност1 Укра'ни в 1991 р. вивченням писанкарства Грунтовно займалися переважно досл1дники з д1аспори. Добре в1домими стали пращ про карпатськ1 писанки О. Онищук, В. Напрняка, О. Ф1глюс, М. Рипан (Канада), А. Км1т, I. Лущв, Я. Сурмач (США), М. Ковальського (Польща), I. Сеньк1ва, В. Терешкун (Шмеччина), Г. Хоткевич, I. Чумак (Франщя), П. Марковича (Словаччина).
У перюд в1дродження писанкового мистецтва в незалежнш Укра'ш з'явилися нов1 досл1дження про гуцульське писанкарство. У цьому контекст привернули увагу публжаци таких авторов, як О. Соломченко, Д. Пожоджук, Б. Кушшр, В. Корпанюк, Я. Ткачук, О. Поясик, В. Манько, Ю. Ференчук, О. Ясшська, Р. Пилип, I. Вах та 1н.
Роль гуцульського писанкарства як засобу етновиховання молодо, особливост1 вивчення 1 популяризаци цього виду декоративно-прикладного мистецтва висв1тлювали у сво!'х працях науковщ та осв1тяни-практики П. Лосюк, I. Пелипейко, А. Григорук, М. Гнатюк, С. Стадник, Г. Вережак.
Мета стати: розкрити значення писанкового мистецтва Гуцульського краю у формуванш християнських ценностей, етнокультурно! идентичности сучасно! молодо, засвоенн1 основ гуцульщинознавства, висв1тлити особливост1 традиций писанкарства в Гуцульщин1, охарактеризувати етнопедагог1чний феномен знайомства сучасно! молод1 з досв1дом роботи 1 творч1стю в1домих народних 1 профес1йних майстр1в-писанкар1в.
Писанкарство, тобто мистецтво розписування, прикрашання, орнаментування яець, бере св1й початок 1з сиво! давнини. Воно в1доме багатьом народам, але найб1льше прославилися у свт укра!нськ1 писанки. Наш1 предки справедливо вважали писанку символом зародження життя на земл1. Дотепер в Гуцульщин1 збереглися легенди, як1 твердять, що з писанки починався св1т. Згодом писанка в уявленш укра'нщв стала символом Христового Воскресшня -найвеличн1шого християнського свята Великодня. З нею пов'язувалося впродовж стол1ть збереження нац1ональних християнських традиц1й 1 ц1нностей, етнокультурно! 1дентичност1.
В1д 1991 р. у Прикарпатп, Буковин1 1 Закарпатт1 розгорнувся активний освггньо-культурний рух 1з в1дродження гуцульсько! школи, впровадження 1дей гуцульщинознавства в навчально-виховний процес. Науково-методичне об'еднання «Гуцульська осв1тянська рада» розробило концептуальн1 засади розбудови гуцульсько! школи як рег1онально! укра!нсько! нащонально!. I! базовою 1деею стало використання етнограф1чного компонента, в т. ч. гуцульського декоративно-прикладного мистецтва, в сучасному заклад1 осв1ти.
Багата культурна спадщина майстр1в народного декоративного мистецтва Гуцульщини, зокрема писанкар1в, е потужним пластом, який необх1дно активно використовувати у навчально-виховному процес1, патр1отичному, християнському, трудовому, художньо-естетичному вихованн1 молод1. Вивчення 1 популяризац1я традиц1йного писанкарства та обрядив 1 звича'в, пов'язаних з ним, займае вагоме м1сце в осв1тньо-культурних закладах Гуцульщини.
Науково-досл1дна лаборатория «Гуцульська етнопедагог1ка 1 гуцульщинознавство» (м. Кос1в) п1д кер1вництвом кандидата педагог1чних наук, члена-кореспондента НАПН Укра!ни, директора Явор1всько! ЗОШ I—III ступешв Петра Лосюка склала програми з гуцульщинознавства для учшв 2—11 клас1в. У них передбачено вивчення 1 в1дтворення школярами традиц1й та символ1ки писанкарства на Гуцульщин1. Лейтмотивом усього циклу занять писанкового мистецтва проходить така думка: «На земл1 доти буде добро, поки писатимуть писанки» [4, с. 125].
СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА I ВИХОВНА РОБОТА В ОСВ1ТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Основш завдання оволодшня мистецтвом писанкарства полягають у формуванш таких компетентностей:
• тзнавальна - ознайомлення з поняттями та знаннями стосовно писанкарства як одного з вид1в народно!' творчосп;
• практична - формування практичних умшь i навичок виготовлення р1зних писанок;
• творча - розвиток творчих здiбностей, тзнавального iнтересу, просторово! уяви та фантази дiтей, задоволення ïхнiх потреб у творчш самореалiзацiï;
• соцiальна - виховання шанобливого ставлення до традицш, свят, звича!'в, мови й культури свого народу, формування таких християнських щнностей, як любов до Бога, доброта, милосердя, працьовипсть, безкорисливiсть, ввдповщальшсть, прагнення до досконалостi i гармони зi свiтом i собою, патрютизм, а також популяризацiя писанкового мистецтва.
Школярi насамперед знайомляться з iсторieю виникнення та розвитку писанкарства, його регюнальними особливостями. Цей вид народного мистецтва до наших дшв залишаеться традицiйним у багатьох карпатських селах, де мюцевими майстрами доведений до найвищо!' досконалостi.
У Галицькiй Гуцульщиш видiляються такi давнi центри писанкового розпису, як Космач, Брустури, Яворiв, Рiчка, Рожнiв, Яблунiв, Шешори, Шетт, Розтоки, Уторопи, Кобаки, Кути, Баня-Березiв (Косiвщина), Верховина, Замагора, Криворiвня, Верхнш Ясенiв, Кривопiлля, Рiвня, Зелене, Бiлоберiзка, Красношля (Верховинщина), Чорний Потiк, Чорш Ослави (Надвiрнянщина), Яремче, Ворохта, Микуличин (Яремчанщина). В Буковиш заслуговують на увагу писанки гуцульських сш Мтеве, Виженка, Чорногузи (Вижниччина), Розтоки, Усть-Путила, Пiдзахаричi, Яблуниця (Путильщина), в Закарпатп - м. Рахiв i смт. Великий Бичюв. Загалом лише на територи Галицько!' Гуцульщини I. Вах нараховуе 38 осередюв сучасного писанкарства [1].
Шд час навчальних занять педагоги пояснюють учням символiку гуцульських писанок, !'х види та рiзновиди, технологiю виготовлення, технiку розпису, народш звича!' i традицiï, пов'язаш з писанкарством. В Гуцульщинi найбшьшого поширення набула воскова технiка розпису, а характерним орнаментом мюцевих писанок е рослинно-ашматстично-геометричний вiзерунок. Серед орнаментальних знакiв-символiв домiнують ромби, трикутники, хрести, розети, безкшечники, смерiчки, сонце, зiрки, а також риби, конi, олеш, птахи. Гуцульськi писанки легко втзнати - вони нагадують орнаментику золото!' карпатсько! осенi.
В. Пачовський у пращ «Писанкове мистецтво» (1939) вданачав: «...Орнаментащя писанок мала свiй вироблений, постшний стиль, своeрiдне мистецтво, пристосоване майстерно до куля сто! поверхнi яйця, яке в'язало всi орнаменти в одну прецезшно утворену композицiю для вислову руху сонця. Коли глянемо на писанку старинного стилю, то вона робить вражшня, шби вона вся ворушиться» [7].
Писанки майже кожного гуцульського села мають сво! локальш особливостк Це виявляеться передуам у наявностi тих чи шших орнаментальних мотивiв, композицiйних схем i поеднань вiзерункiв, манерi виконання, своерщносп колориту. Так, для писанок у с. Космач характерна жовтогаряча гама кольорiв, вiртуознiсть орнаментiв, вишуканiсть. Найбшьш поширеним е мотив «дерева життя», що зустрiчаeться у виглядi окремих галузок, квiтiв, смерiчок, листя, колосюв. Особливо!' майстерностi досягли космацькi писанкарi у виконаннi зооморфних мотивiв.
У Верховиш, Замагорi, Криворiвнi в орнаментаци писанок переважають свiтло-рожевi, темно-зеленi та золотит барви на червоно-коричневому rai. Постап людей, тварин, птахи, як правило, лишаються бшими плосюсно-силуетними. «За силою художньо! виразностi, своeрiдним колоритом, декоратившстю, за характером зображень, довтьним ритмом i розповiдною композицieю писанки села Замагора не мають аналогш i можуть бути ввднесеш до найорипнальшших у свiтi», - зазначае О. Соломченко [10, с. 465].
Школярi дiзнаються, що у писанкових розписах ввдобразилася властива для усього гуцульського мистецтва любов до вiзерунка. Зображення орнаментальних мотивiв на гуцульських писанках чггке, помiрковане, логiчно тдпорядковане нацiональному вiзерунковому ритму. Воно е багатим i змютовним художнiм, релтйним та iсторичним джерелом, яке зберегло картини свиосприймання вiддалених епох.
СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА I ВИХОВНА РОБОТА В ОСВ1ТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩ1
3 метою виховання християнських ц1нностей тд час оволод1ння мистецтвом писанкарства дгти знайомляться з легендами 1 переказами про походження писанки, пов'язаними з воскрес1нням 1суса Христа, про мапчну силу писанкового яйця, про звича!', пов'язан1 з писанками. Вивчаються гуцульсью стванки про писанку, великодш га!'вки та 1гри. Школяр1 переконуються, що писанкарство - це не лише вид народного мистецтва, а й нев1д'емна частина Великоднього обряду.
Навчальна д1яльн1сть з писанкарства побудована так, щоб дгти мали можлив1сть в1дтворювати традицшш орнаменти при виготовленш писанок, також виготовляли власш творч1 авторськ1 роботи, зокрема, декоративш панно або композицп з використанням писанок.
У загальноосвгтшх та позашкшьних закладах Гуцульщини, кр1м навчальних занять, стали традицшними так1 форми роботи з вивчення 1 оволодшня писанкарством: майстер-класи «Писанкове диво», «Сяйво писанки», виставки писанкових композицш, конкурси «Писанковий дивосвгт», в1кторини 1 блщтуршри про мистецтво писанкарства, тематичш шктьш газети «Великодне диво», «Писанки-легенди та реальность», виховн1 години, свята, фестивале, мистецьк1 вечори тощо.
Для розширення свгтогляду учн1в та формування !'хн1х профес1йних 1нтерес1в проводяться зустр1ч1 з в1домими майстрами-писанкарями, мистецтвознавцями, л1тераторами, в1дв1дування виставок народно!' декоративно! творчост1, краезнавчих, мистецьких та етнограф1чних музе!'в.
Велике тзнавальне значення мае вивчення творчост1 пров1дних гуцульських майстр1в писанкарства Дмитра Пожоджука, Мари К1ращук, Мари Никорак, Мари Бойчук, Анни Линдюк, Мари Юсипчук, Мари Дзвшчук (Космач), Св1тлани Корпанюк-Грепиняк, В1ри та Серг1я Борисов (Кос1в), Св1тлани Стадник, Олега К1ращука (Коломия), Катерини Крилюк (Шешори), 1вана Семчука (Замагора), Олени Гул1й (Стар1 Кути), Ганни Вережак (Яблуниця), Свдоки Халамандри (Кобаки) та 1н.
В1домий писанкар, мистецтвознавець, письменник, громадський д1яч Д. Пожоджук е одним 1з тих, хто в1дроджував писанкарство в Гуцульщит п1сля його занепаду в радянський час. В1н - шщатор проведення Всеукра'нських та М1жнародних з'!'зд1в писанкар1в у Киев1, организатор Першого Всеукра'нського конкурсу дитячо!' писанки, голова Всеукра'нсько! координацшно!' ради з вивчення 1 в1дродження писанкарства, засновник культурно-мистецького журналу «Писанка», кер1вник юнацько!' студи художньо!' вишивки 1 писанкарства у р1дному сел1 Космач, сп1ворган1затор щор1чних М1жнародних етнограф1чних фестивал1в «Великдень у Космач1».
Для писанок Д. Пожоджука характерн1 простота 1 довершен1сть орнаменту, неповторн1сть композицп, в1дчуття руху 1 ритму. Мистецькими шедеврами стали його писанки «Косар1», «А я соб1 Христя», «Дерево життя». В останн1й 1з них, яка е творчим зв1том митця, поеднуються символи сонця, хреста, небесно! в1с1, рослинш 1 геометричн1 орнаменти.
Народна майстриня Г. Вережак працюе педагогом у Яблуницькш ЗОШ 1-11 ступешв Путильського району, де вона орган1зувала студ1ю «Писанка». Була учасницею М1жнародних з'!'зд1в писанкар1в, переможницею обласного конкурсу «Галерея мистецтва» та конкурсов навчальних програм 1 пос1бник1в. Г. Вережак створила ор1ентовну програму гуртка писанкарства для гуцульських шк1л, видала книги «Мистецтво узору на писанц1», «Писанкарство», стала ствавтором навчального пособника для 9-11 клас1в «Основи художшх промисл1в» [2, с. 442].
Заслужений майстер народно! творчост1 Укра!'ни, вчитель-методист С. Стадник з Коломи!' - автор численних колекцш гуцульських писанок. За перюд педагогично!' д1яльност1 вона розробила й апробувала навчальн1 модул1 «Писанковий розпис» 1 «Писанкарство», як1 включен1 у вар1ативну частину програм з трудового навчання у 5-11 класах ЗОШ, видала науково-методичний пос1бник «Формування художньо-трудових знань та вм1нь у процес1 оздоблення яець» (2002) та фотоальбом «Таемнича мова символ1в. Писанки Св1тлани Стадник та Галини П'ятничук» (2003). Впродовж останнього десятир1ччя очолюе жур1 обласного дитячого свята «Писанка Галичини». Доб1рки писанок майстрин1 збер1гаються в музеях Коломи!', Львова, Дрогобича, 1вано-Франк1вська, Киева, Парижа та приватних колекщях у багатьох кра!'нах св1ту.
В1домий коломийський писанкар О. К1ращук створив понад 15 тисяч писанок, виконаних традиц1йною давньою техн1кою воскового розпису. Особливо символ1чною е його писанка-
СОЦ1АЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНА I ВИХОВНА РОБОТА В ОСВ1ТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩ1 шедевр, на якiй зображено мотиви писанкарства чотирьох етнографiчних регюшв -Гуцульщини, Бойкiвщини, Покуття та Отлля.
Украïнськi писанкарi все часпше звертаються до героïко-патрiотичноï тематики. Вивчення патрютичних писанок сприяе формуванню нацюнально! свiдомостi та етнокультурно!' iдентичностi молодо Заслужений майстер народно!' творчостi Украши Д. Пожоджук виокремлюе такi перюди геро'чно! боротьби украïнцiв за незалежшсть, яким найчастiше майстри присвячували i присвячують писанки:
• Козацька доба (писанки «Козака шабля береже», «Украша - козацька мати», «Або волю добути, або вдома не бути»);
• перюд УНР, ЗУНР (писанки «Боже великий единий, нам Украшу храни!»);
• час боротьби УПА (писанки «Слава Укра1'ш!», «Героям слава!», «Христос Воскрес -Воскресне Украша!»);
• поди Свромайдану (писанки «Воля», «Крим - Украша!»);
• росшсько-украшська вшна з 2014 р., АТО й ООС (писанки «Юборги», «Украша переможе») [8, с. 8].
Здобули популяршсть писанки з портретами Т. Шевченка, I. Франка, Леш Украшки, М. Грушевського, В. Стуса та шших ввдомих украшщв з 1хшми крилатими висловами. «Писанка -твiр народу, сотень його поколшь i вицви думки, серця, тисячолггнього його життя, його культури», - слушно ввдзначае О. Поясик [9, с. 159].
У процес знайомства молодi з писанковим мистецтвом Гуцульщини важливе мiсце вiдводиться музейнiй педагогiцi. Велике захоплення викликае вiдвiдування Музею писанкового розпису в м. Коломия - единого у свт музею писанки. Його експозищя налiчуe понад 12 тис. писанок i декоративних яець з рiзних регюшв Украши та багатьох краш свггу [5]. У 2000 р. спещально для збереження i експонування творiв писанкового розпису побудовано музейну споруду у формi найбшьшого у свiтi 13-метрового писанкового яйця, яка згодом стала вiзиткою Коломи' та Прикарпаття.
На базi музею постiйно вiдбуваються рiзноманiтнi виставки майстрiв народного мистецтва, проводяться майстер-класи з виготовлення писанки. У 2018 р. тут проведено мiжнародну наукову конференщю «Мистецтво писанкового розпису - соцюкультурний скарб Украши», обласний семшар для керiвникiв гурткiв декоративного мистецтва з напряму «Писанкарство» закладiв загально! середньо! та позашкiльноï освiти на тему «Писанка -спадщина украшсько! нацюнально! культури».
Писанкове мистецтво Гуцульщини школярi вивчають також пiд час уроюв-екскурсш до Косiвського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини, музею юторп Надвiрнянщини, Вижницького краезнавчого музею, Делятинського краезнавчого музею, Яремчанського музею етнографи та екологи Карпатського краю, Верховинського регiонального юторико-краезнавчого музею Гуцульщини, свiтлицi-музею «Гуцульщина» (Надвiрна), музею мистецтв Косiвського РЦДТ, музею Кошвського iнституту прикладного та декоративного мистецтва, шкшьних i ввдомчих етнографiчних та краезнавчих музе!'в, музейних юмнат, свiтлиць.
Останнiм часом зростае роль приватних музе!'в Гуцульщини у справi вивчення i популяризацiï мистецтва писанкового розпису. Серед найбшьш ввдввдуваних - музей звичаево! символiки Гуцульщини Юрiя Боберського в Микуличинi, етнографiчний музей старожитностей Гуцульщини Ярослава Зеленчука в Криворiвнi, музей народно!' творчосп Михайла Струтинського в Косовi, етнографiчний музей родини Корнелюкiв у Косов^ музей-колекцiя Зо1 Сагайдачно! в Косовi та iн.
У процесi засвоення основ гуцульщинознавства загалом та писанкового мистецтва зокрема, школярi переконуються, що украшська писанка добре вiдома за межами нашо! кра1ни. Так, у 2016-2018 рр. Королiвський Канадський монетний двiр вперше у сво1'й ютори випустив три серiï 20-доларових кольорових монет у формi укра1нсько1 писанки. 1х присвячено 125-рiччю ввд часу першого укра1нського поселення в Канадi (1891 р.). Проект ушкально! монети розробила канадська художниця украшського походження Анна Мораш.
Гордiстю украшщв захвдно! дiаспори е пам'ятник-монумент у виглядi писанки в канадському м. Вегревш, споруджений у 1975 р. Десятиметрове велико дне яйце, складене з майже 7 тисяч деталей, символiзуe мир i безпеку, яку Канада забезпечила першим украшським
СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА I ВИХОВНА РОБОТА В ОСВ1ТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩ1 поселенцям в цш кра!ш та !хшм нащадкам. Пам'ятники писанщ зведено також у мютах Вижниця, Зaпоpiжжя, Сучава (Румунiя), Апостолес (Аргентина).
Заслужений художник Укра!ни, дослiдник декоративного мистецтва В. Корпанюк дае таку ощнку значенню i pолi сучасного писанкарства: «За вишукашстю творчого смаку i витонченiстю виконання гуцульськi писанки можуть piвнятися до всесвiтнiх шедевpiв ipaнських, iндiйських, китайських та японських мтатюр... Кожна писанка - це самостшний художнiй твip декоративно-прикладного мистецтва. Беручи до уваги колосальний набуток, величезну спадщину писанкового мистецтва укра!нського народу, сьогоднi писанка слугуе найкращим прикладом для наслвдування мистецько! творчост пiдpостaючим поколiнням, учнiвською молоддю» [3, с. 323-324].
Таким чином, писанкове мистецтво Гуцульщини ввдграе важливу роль у засвоенш здобувачами освiти основ гуцульщинознавства, фоpмувaннi християнських цiнностей та етнокультурно! iдентичностi сучасно! молодi. Разом з тим ще недостатньо дослГджено життевий i творчий шлях народних писaнкapiв минулих епох, розвиток писанкарства у схвднш укpaíнськiй дiaспоpi, взаемовплив художшх тpaдицiй писанкарства piзних репошв Укра!ни.
Популяpизaцiя гуцульського писанкарства серед молодi потребуе подальших наполегливих зусиль i пiдтpимки з боку державних i громадських iнституцiй. З щею метою необхiдно поглибити pегiонaльний етногpaфiчний компонент у програмах пpофiльного навчання здобувaчiв освiти, звернути увагу на створення регюнальних програм вивчення народного декоративного мистецтва. Варто розширити мережу гуртюв декоративно-ужиткового пpофiлю з напряму «Писанкарство» у закладах загально! середньо! i позaшкiльноí освiти, заохочувати дгтей шкiльного вiку i студенпв до учaстi в конкурсах писанкового мистецтва. Необхвдно створити сучaснi навчальш посГ6ники з писанкарства Гз врахуванням вжових особливостей дГтей, видати популярш довГдники та енциклопеди писанкарства для молодг
Л1ТЕРАТУРА
1. Вах I. Писанкарство в Галицькш Гуцульщит / I. Вах // Гуцули i Гуцульщина / гол. ред. П. Гавука. - Кошв: Писаний Камшь, 2011. - Вип. 3. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://gig.kosiv.biz/310/.
2. Вережак Г. Писанкарство в школГ / Г. Вережак // Хрестомапя з гуцульщинознавства; автор передмови i упоряд. П. Лосюк. - Койв: Писаний Камшь; Снятин: Прут Принт, 2001. - С. 442-447.
3. Корпанюк В. Декоративно-прикладне мистецтво у прськш школГ / В. Корпанюк // Вченьгоряни -прськш школГ; за заг. ред. П. Лосюка. - Кошв: Писаний Камшь, 2018. - С. 315-326.
4. Люблю тебе, Гуцульщино: навч.-метод. пойбник / за ред. П. В. Лосюка, А. Г. Григорук. - Койв: Писаний Камшь, 2012. - 396 с.
5. Музей писанкового розпису. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://hutsul.museum/pysanka/.
6. НематерГальна культурна спадщина. Нацюнальний перелГк елеменпв нематерГально! культурно! спадщини Укра!ни. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=2 45154164.
7. Пачовський В. Писанкове мистецтво. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zbruc.eu/node/21053.
8. Пожоджук Д. Украшсью патрютичш писанки / Д. Пожоджук // Слово Просвгги: всеукрашський культурологГчний тижневик. - 2017. - № 16. - С. 8.
9. Поясик О. Традицп писанкарства у духовному вихованш учшв прських шкГл / О. Поясик // Прська школа Укра!нських Карпат. - 2013. - № 10. - С. 159-162.
10. Соломченко О. Украшсью писанки Карпатського регюну / О. Соломченко // 1сторГя Гуцульщини; за ред. М. Домашевського. - ЛьвГв: Логос, 2001. - Т. 6. - С. 457-474.
REFERENCES
1. Vakh I. Pysankarstvo v Halytskii Hutsulshchyni [Pysanka art in Halytska Hutsulshchyna]. Available at: https://gig.kosiv.biz/310.
2. Verezhak H. Pysankarstvo v shkoli [Pysanka art at school]. Khrestomatiya z hutsulshchynoznavstva / author of the preface and compiler P. Losyuk. Kosiv, Pysanyi Kamin; Sniatyn, Prut Prynt, 2001, pp. 442447.
3. Korpaniuk V. Dekoratyvno-prykladne mystetstvo u hirskii shkoli [Decorative and applied art in the mountain school]. Scientists-Highlanders - Mountain School / Ed. by P. Losiuk. Kosiv, Pysanyi Kamin, 2018, pp. 315-326.
C0^A.nLH0-nEflAr0nqHA I BHXOBHA POEOTA B OCBITHLOMY CEPEflOBH^I
4. Lyubliu tebe, Hutsulshchyno: Navchalno-metodychnyi posibnyk / Ed. by P. Losiuk, A. Hryhoruk [I love you, Huzulschina: A teaching manual]. Kosiv, Pysanyi Kamin, 2012, 396 p.
5. Muzey pysankovoho rozpysu [Museum of pysanka painting]. Available at: http://hutsul.museum/pysanka/.
6. Nematerialna kulturna spadshchyna. Natsionalnyi perelik elementiv nematerialnoi kulturnoi spadshchyny Ukrainy [Intangible cultural heritage. National List of Elements of the Intangible Cultural Heritage of Ukraine]. Available at: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcate gory?cat_id=245154164.
7. Pachovskyi V. Pysankove mystetstvo [Pysanka art]. Available at: https://zbruc.eu/node/21053.
8. Pozhodzhuk D. Ukrayinski patriotychni pysanky [Ukrainian patriotic pysankas]. Word of Enlightenment: All-Ukrainian Cultural Weekly, 2017, vol. 16, p. 8.
9. Poiasyk O. Tradytsii pysankarstva u dukhovnomu vykhovanni uchniv hirskykh shkil [Traditions of pysanka art in the spiritual education of mountain-school students]. Mountain School of the Ukrainian Carpathians, 2013, vol. 10, pp. 159-162.
10. Solomchenko O. Ukrayinski pysanky Karpatskoho rehionu [Ukrainian pysanka of the Carpathian region]. History of Hutsulshchyna, Lviv, Lohos Publ., 2001, vol. 6, pp. 457-474.
Cmammn Hadiuwaa epedaKyirn 11.03.2019p.
