CC BY
31
15. Schwertman, U. Iron Oxides in the Laboratory [Text] / U. Schwertman, R. M. Cornell. - WILEY-VCH Verlag GmbH, D-69469 Weinheim (Federal Republic of Germany), 2000. - 188 p.
16. Баранов, В. И. Практикум по коллоидной химии [Текст] / В. И. Баранов, Е. Е. Бибик, Н. М. Кожевникова и др. - М.: Высш. шк., 1983. - 100 с.
17. Мчедлов-Петросян, М. О. Колощна хiмiя [Текст] / М. О. Мчедлов-Петросян, В. I. Лебщь, О. М. Глазкова, О. В. Лебщь. -Харгав: ХНУ iM. В. Н. Каразша, 2010. - 500 с.
18. Лурье, Ю. Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод [Текст] / Ю. Ю. Лурье. - М.: Химия, 1989. - 448 с.
19. Sondi, I. Electrokinetic investigations of clay mineral particles [Text] / I. Sondi, V. Pravdic // In Interfacial electrokinetics and electrophoresis. Marcel Dekker, Inc. - New York, 2002. - P. 773-797.
20. Sun, Y.-P. Characterization of zero-valent iron nanoparticles [Text] / Y.-P. Sun, X. Li, J. Cao, W. Zhang, H. P. Wang // Advances in Colloid and Interface Science. - 2006. - Vol. 120, Issue 1-3. - P. 47-56. doi: 10.1016/j.cis.2006.03.001
21. Корнилович, Б. Ю. Электрокинетические свойства механически активированных глинистих минералов [Текст] / Б. Ю. Кор-нилович, В. Н. Морару, Ф. Д. Овчаренко // Доклады АН СССР. - 1984. - Т. 275, № 3. - С. 675-677.
22. Shi, L. Synthesis, characterization and kinetics of bentonite supported nZVI for the removal of Cr(VI) from aqueous solution [Text] / L. Shi, Y.-M. Lin, X. Zhang, Z. Chen // Chemical EngineeringJournal. - 2011. - Vol. 171, Issue 2. - Р. 612-617. doi: 10.1016/j.cej.2011.04.038
23. Cao, J. Stabilization of chromium ore processing residue (COPR) with nanoscale iron particles [Text] / J. Cao, W.X. Zhang // Journal of Hazardous Materials. - 2006. - Vol. 132, Issue 2-3. - P. 213-219. doi: 10.1016/j.jhazmat.2005.09.008
24. Shin, Y. Formation of surface mediated iron colloids during U(VI) and nZVI interaction [Text] / Y. Shin, S. Bae, W. Lee // Advances in Environmental Research. - 2013. - Vol. 2, Issue 3. - P. 167-177. doi: 10.12989/aer.2013.2.3.167
-□ □-
Стаття присвяченаретроспективному ана-лiзу змт складу води басейну р. &верський Донець та Червонооскшьського водосхови-ща (1зюмський район Хартвськог областi, Украгна). Встановлено основт причини погiр-шення екологiчного стану поверхневих джерел питного водопостачання. Запропоновано реко-мендаци з реконструкции очисних споруд каналi-зацп м. 1зюм, а також для &версько-Донецького басейнового управлтня водних ресурыв
Ключовi слова: поверхневi джерела, хiмiчний аналiз, питна вода, стiчна вода, солi жорстко-стi, ттрати, фосфати, сульфати, показники
якостi питног води
□-□
Статья посвящена ретроспективному анализу изменений состава воды бассейну р. Северский Донец и Краснооскольского водохранилища (Изюмскийрайон Харьковской области, Украина). Установлены основные причины ухудшения экологического состояния поверхностных источников питьевого водоснабжения. Предложены рекомендации по реконструкции очистных сооружений канализации г. Изюм, а также для Северско-Донецкого бассейнового управления водных ресурсов
Ключевые слова: поверхностные источники, химический анализ, питьевая вода, сточная вода, соли жесткости, нитраты, фосфаты, сульфаты, показатели качества питьевой воды
-□ □-
1. Вступ
Забезпечення населения Украши питною водою для багатьох регюшв краши е одшею з прюритетних проблем, розв'язання яко1 необхвдно для збереження
УДК 621.187.1
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.51398|
П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ЕКОЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ХАРК1ВСЬКОГО РЕГ1ОНУ (УКРАША)
О. В. Третья ков
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра «Охорони прац та безпеки життeдiяльностi»* E-mail: ovtr@mail.ru Т. О. Шевченко Кандидат техычних наук, доцент Кафедра «Водопостачання, водовщведення i очищення вод»* E-mail: tamarashevchenko@yandex.ru В. Л. Безсонний Провщний шженер ОсвЬнш центр «Мегаполю»* E-mail: bvl@bk.ru *Хармвський нацюнальний ушверситет мюького господарства iM. О. М. Бекетова вул. Революци, 12, м. Хармв, УкраТна, 61002
здоров'я, полшшення умов д1яльност1 та тдвищення р1вня життя населення.
Загальнодержавна програма «Питна вода Укра1-ни» на 2006-2020 роки (дал1 - Програма), що затвер-джена Законом Украши в1д 03.03.2005 р., № 2455-IV,
©
спрямована на реал1зац1ю державно1 пол1тики щодо забезпечення населення яюсною питною водою в1д-повщно до Закону Укра1ни «Про питну воду та питне водопостачання».
Питне водопостачання кра1ни майже на 80 % забез-печуеться за рахунок поверхневих вод. Як1сть води у поверхневих водних об'ектах е виршальним чинни-ком саштарного та етдем1чного благополуччя населення [1].
Потенцшш запаси поверхневих вод Укра1ни ста-новлять близько 209,3 км3/р1к, з яких лише 25 % фор-муються в межах держави. Водночас б1льш1сть ба-сейшв р1чок можна вщнести до забруднених та дуже забруднених.
Сучасний незадов1льний стан водних об'ект1в по-казуе, що проблеми у сфер1 охорони вод вщ забруднен-ня та виснаження не т1льки не знайшли вир1шення, а й значно загострилися, особливо в останш роки. Вщсутшсть басейнового принципу контролю, управ-лшня 1 в1дпов1дальност1 за стан поверхневих джерел питного водопостачання, призводить до того, що най-частше основш забруднююч1 об'екти промисловост1, як1 обумовлюють стан поверхневого джерела питно1 води, розташоваш на територп шших областей, а ви-готовлення 1 споживання питно1 води з цього джерела вщбуваеться на територп шшо'1.
Метою Програми е покращення забезпечення населення Укра1ни питною водою нормативно! якост в межах науково обгрунтованих норматив1в (норм) питного водопостачання; реформування та розви-ток водопров1дно-канал1зацшно'1 мереж1, тдвищення ефективност та надшност 11 функцюнування; полш-шення на цш основ1 стану здоров'я населення та оздо-ровлення сощально-еколопчно'1 ситуацп в Укра'шг, вщновлення, охорона та рацюнальне використання джерел питного водопостачання.
Удосконалення водозабор1в з по-верхневих вод питного водопостачання та технологш тдготовки питно1 води передбачае для виконання Програми -вдосконалення метод1в 1 засоб1в ф1зи-ко-х1м1чного та бюлопчного очищення води шляхом використання процеав ультраф1льтрацп, штенсифжацп ре-агентно1 обробки з використанням сучасних високоефективних коагу-лянт1в, флокулянт1в, флотореагент1в, дозволених до використання органами виконавчо1 влади з питань охорони здоров'я.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
водокористування, в тому числ1 з великим обсягом споживання води та еколопчно небезпечш виробництва: 134 тдприемства здшснюють заб1р води з поверхневих водних об'еклв р. С1верський Донець в тому числ1 по областях: Харювськш - 39, Донецькш - 69, Луганськш - 26.
Загальне використання води р. С1верський Донець у 2010 р. становило 785,1 млн. м3, в тому числ1 на потреби:
- господарсько-побутов1 - 388 млн.м3;
- виробнич1 - 319,2 млн.м3;
- альськогосподарське водопостачання - 7,347 млн. м3;
- зрошування - 11,72 млн.м3;
- шш1 - 58,81 млн.м3.
Використання води р. С1верський Донець по областях наведено на рис. 1. Як видно з наведеного на рис. 1, основним споживачем води р. С1верський Донець е Донецька область, а Харювська 1 Луганська област споживають приблизно однаковий об'ем води на р1к, який дор1внюе споживанню Донецько1 область
Басейновий принцип управлшня водними ресурсами прийнятий як основний в усьому свт 1 в Укра'1ш, покладено в основу п ланування та впровадження мето-д1в водокористування, охорони та вщродження водних ресурав вщповщно до Загальнодержавно1 щльово'1 програми розвитку водного господарства та еколопч-ного оздоровлення басейну р1чки Дншро на перюд до 2021 року Законом Укра1ни в1д 17.05.2012 р.
Станом на 01.01.2015 року за даними статистич-но1 зв1тност1 про використання водних ресурс1в за формою 2-ТП (водгосп) у Харювськш, Донецькш 1 Луганськш областях, на облжу перебувае 3223 во-докористувач1в, з яких 937 здшснюють заб1р води з поверхневих водних об'ект1в, з них 624 вщносяться до рибного господарства, в основному в Донецькш област (594), скид до поверхневих водних об'ект1в здшснюють 524.
Водш об'екти басейну р. С1верський
Донець е головними джерелами водопостачання Харювсько'1, Лугансько1 1 Донецько1 областей, а площа водозбору басейну р. С1верський Донець е одним
з найб1льш еколопчно напружених ре-гюшв Укра1ни [2].
Структура водокористування, що склалася т р. С1верський Донець, представлена ус1ма
Рис. 1. Використання води р. Оверський Донець по областях
Червоноосюльське водосховище розташоване в межах Харк1всько1 1 Донецько1 областей 1 створене шляхом зарегулювання стоку р. Оск1л - притоки першого порядку р. С1верський Донець. За проектним призначенням водосховище е основним джерелом у басей- централ1зованого господарського водопостачання видами Донбасу, кр1м того, передбачено використання його
для зрошення, потреб рибного господарства та вщпо-чинку населення [3].
Водосховище в умовах зарегульованого стоку як середовище мешкання водних живих ресурив приходить до критичного стану. Б^ьша його частина - це мшководдя завглибшки 2-2,5 м. Майже по всьому периметру водосховища спостертеться розмивання берегiв, iнтенсивно йде !х переробка. Сьогоднi потре-бують закршлення практично усi береги водосховища. Непроточне русло з роками замулюеться, береги заболочуються, заростають, вiдбуваеться штенсивне «цвтння» води, знищуються нерестилища, знижу-еться кормова база придонних мешканщв - еколопч-нi проблеми зростають.
Вiдповiдно до результатiв дослiдження [4] стан рiчковоï води у верхнш частинi рiчки Сiверський Донець в межах Харювсько! областi оцшюеться як «до-брий» для визначення еколопчного стану та «досить чистий» для визначення ступеня чистоти; придатною для використання з метою водозабезпечення для пит-них потреб е тiльки д^янка р. Сiверського Дiнця у верхнш течи (орiентовно вище 850 км) за умов засто-сування штенсивних методiв очищення води.
Дослiдження впливу великих мют регiону на фор-мування кисневого режиму води у басейш Оверсько-го Дiнця показали спроможшсть екосистеми басейну до самоочищення. На окремих дiлянках процеси са-моочищення уповiльненi. Вмiст кисню в створi нижче м. Харкiв менший на 30 % внаслiдок потужного техногенного навантаження [5].
Дослщниками [6] вщзначаеться, що вода, яка ви-ходить iз Белгородсько! област Росiйськоï Федерацiï (за даними прикордонного створу с. Стара Таволжан-ка Белгородськоï областi, Росiйська Федерацiя) за останш роки незмiнно характеризуеться як помiрно забруднена: вмiст мiдi становить 2,83 ГДК, штрипв -1,75 ГДК, загального залiза - 1,78 ГДК, фосфору -1,39 ГДК, а значення БСК5 - 1,2 ГДК.
В робой [7] визначено рiвень небезпеки рекреа-цшного водокористування рiчки Сiверський Донець в межах Харкiвськоï областi на основi американ-ського наукового пiдходу до оцшювання ризику для здоров'я населення [8], яким передбачено розрахунок окремо канцерогенного i неканцерогенного ризиюв для здоров'я населення. На пiдставi цього вщзначе-но, що ранжування постiв спостереження за якю-ним станом рiчки у межах Харкiвськоï областi за величиною шдексу небезпеки показало термшову необхiднiсть впровадження природоохоронних за-ходiв у районi розташування м. 1зюм, с. Хорошево, с. Есхар та в м. Харюв.
Автори [9] ввдповвдно до розробленоï ними новоï методики оцiнювання екологiчного ризику попршення стану водних екосистем визначили перелж рiчок басейну р. Оверський Донець в Харкiвськiй областi, як по-требують негайного впровадження природоохоронних заходiв на основi аналiзу джерел '¿х забруднення.
3. Мета i задачi дослщження
Метою дослщжень було визначення шляхiв ви-конання Загальнодержавноï програми «Питна вода
Украши» на 2006-2020 роки задля тдвищення еко-логiчноï безпеки питного водопостачання регюну.
Задля виконання вказаноï мети були намiченi наступнi задачi:
- провести аналiз екологiчного стану основних поверхневих джерел водопостачання для Харюв-сько':1, Луганськоï та Донецькоï областей;
- виявити основш чинники попршення якост води поверхневих джерел водопостачання;
- проаналiзувати ефективнiсть роботи очисних споруд з очищення промислово-побутових сичних вод м. 1зюм, яю скидаються у р. Сiверський Донець;
- розробити рекомендацп з реконструкцп очисних споруд каналiзацiï м. 1зюм, а також для ^вер-сько-Донецького басейнового управлiння водних ресурив.
4. Матерiали та методи дослщження якостi води та екологiчного стану поверхневих водойм питного призначення у Харювському репош
Пiд час виконання дослщжень з пiдвищення рiвня екологiчноï безпеки питного водопостачання Харкiвського регюну були використаш ретроспек-тивнi даш хiмiчноï лабораторiï Червоноосюльсько-го водосховища, хiмiчноï лабораторiï 1зюмського комунально-виробничого водопровiдно-каналiза-цiйного пiдприемства (1КВ ВКП) а також даш ре-зультатiв хiмiчного аналiзу артезiанських вод, якi використовуються для питного водопостачання, та сичних вод м. 1зюм, що скидаються у р. ^верський Донець за перюд 2008-2014 рр. Результати поточного контролю проб води р. ^верський Донець вище i нижче м. 1зюм, який виконувався ТОВ «Науко-во-дослщний центр водопостачання та якост води» (м. Харюв).
Проведено аналiз iснуючого стану води у р. Ci-верський Донець та Червоноосюльскому водосхо-вищi вiдповiдно до ДСТУ 4808:2007 «Джерела цен-тралiзованого питного водопостачання. Гiгiенiчнi та еколоНчш вимоги щодо якостi води i правила вибирання».
5. Результати дослщжень якост води та екологiчного стану поверхневих водойм питного призначення у Харювському регiонi
За даними хiмiчних лабораторiй Червоноосюль-ського водосховища та 1КВ ВКП, склад води р. Овер-ський Донець поступово i постшно погiршуеться за щлою низкою показникiв. Так за показниками вмют солей жорсткостi (Ж) та вмкт сульфатiв спостер^а-еться стала тенденщя зростання за середньорiчними показниками. Аналопчна тенденцiя спостерiгаеться i для вмкту фосфатiв.
Аналiзом проб контрольного забору води р. Овер-ський Донець вище i нижче м. 1зюм, який виконувався ТОВ «Науково-дослщний центр водопостачання та якост води» (м. Харюв, Украïна), була тдтверджена така тенденцiя (табл. 1, 2).
Результати дослщження контрольних проб води р. Оверський Донець вище м. 1зюм
№ з/п Параметр Одинищ вимiрю-вання Показники якост води за ДСТУ 4808:2007* Визначено у водi Клас якост води за ДСТУ 4808:2007
1 Забарвлешсть Град. Р^Со 20/80/120/>120 9 1
2 Каламутшсть мг/дм3 20/1500/5000/>5000 10,4 1
3 Запах, 20 град С бали 1/2/4/>4 2 2
4 Запах, 60 град С бали 1/2/4/>4 2 2
5 Сухий залишок мг/дм3 400/650/1000/>1000 820 3
6 Електропровщшсть мкСм/см - 1224 -
7 Редокс-потенщал (ОВП) мВ - 345 -
8 рн од. рН 6,9-7,5/6,5-8,1/6,4-8,5/6,4 >8,5 7,99 2
9 Жорсткють загальна ммоль/дм3 3,0/5,0/7,0/>7 8,05 4
10 Лужшсть загальна ммоль/дм3 1,5/4,0/6,5/>6,5 6,1 3
11 Хлориди мг/дм3 30/100/250/>250 97 2
12 Сульфати мг/дм3 40/120/250/>250 345 4
13 Пдрокарбонати мг/дм3 - 198 -
14 Карбонати мг/дм3 - <5 -
15 Азот амоншний мг/дм3 0,1/0,3/1,0/>1 0,86 3
16 Азот штратний мг/дм3 0,2/0,3/1,0/>1 1,39 4
17 Азот штритний мг/дм3 0,002/0,01/0,05/>0,05 0,162 4
18 Фосфор фосфатний мг/дм3 0,015/0,05/0,2/>0,2 0,62 4
19 Зашзо загальне мг/дм3 50/100/1000/>1000 <10 1
20 Мщь мг/дм3 1/25/50/>50 <20 2
21 Хром VI мг/дм3 4/10/50/>50 <20 2
ПримШка: * - показники якостi води вказат за класами - 1, 2, 3 та 4 ДСТУ 4808:2007
Таблиця 2
Результати дослщження контрольних проб води р. Оверський Донець нижче м. 1зюм
№ з/п Параметр Одинищ вимiрювання Показники якост води за ДСТУ 4808:2007 * Визначено у водi Клас якост води за ДСТУ 4808:2007
1 Забарвлешсть Град. РЮэ 20/80/120/>120 12 1
2 Каламутшсть мг/дм3 20/1500/5000/ >5000 21,3 2
3 Запах, 20 град С бали 1/2/4/>4 1 1
4 Запах, 60 град С бали 1/2/4/>4 1 1
5 Сухий залишок мг/дм3 400/650/1000/>1000 844 3
6 Електропровщшсть мкСм/см - 1260 -
7 Редокс-потенщал (ОВП) мВ - 276 -
8 рн од. рН 6,9-7,5/6,5-8,1/6,4-8,5/6,4>8,5 8,06 2
9 Жорстюсть загальна ммоль/дм3 3,0/5,0/7,0/>7 10,3 4
10 Лужшсть загальна ммоль/дм3 1,5/4,0/6,5/>6,5 6,1 3
11 Хлориди мг/дм3 30/100/250/>250 109 3
12 Сульфати мг/дм3 40/120/250/>250 330 4
13 Пдрокарбонати мг/дм3 - 342 -
14 Карбонати мг/дм3 - <5 -
15 Азот амоншний мг/дм3 0,1/0,3/1,0/>1 0,86 3
16 Азот штратний мг/дм3 0,2/0,3/1,0/>1 1,07 4
17 Азот штритний мг/дм3 0,002/0,01/0,05/>0,05 0,13 4
18 Фосфор фосфатний мг/дм3 0,015/0,05/0,2/> 0,2 0,64 4
19 Зашзо загальне мг/дм3 50/100/1000/ >1000 <10 1
20 Мщь мг/дм3 1/25/50/>50 <20 2
21 Хром VI мг/дм3 4/10/50/>50 <20 2
ПримШка: * - показники якосmi води вказат за класами - 1, 2, 3 та 4 ДСТУ 4808:2007
Наведеш даш свщчать, що вода р. Оверський Донець у вщповщноси до ДСТУ 4808:2007 «Джерела цен-тралiзованого питного водопостачання. Гiгiенiчнi та еколопчш вимоги щодо якостi води i правила вибиран-ня» вище м. 1зюм за 4-а, а нижче - за 5-а показниками (солi жорсткостi, сульфати, нiтрати, штрити, фосфати) вiдносяться до 4-го класу (посередня, обмежено при-датна, небажана яюсть води).
Якщо прийняти до уваги, що саме нижче м. 1зюм розташоваш основнi споживачi питноï води, виготов-леноï з води р. Оверський Донець, то це становить чималу загрозу населенню Донецько':!, Харкiвськоï та Луганськоï областей через вживання неякiсноï питноï води.
Таке становище обумовлено, перш за все, загаль-ним зростанням антропогенного навантаження на ба-сейн р. Оверський Донець, зносом обладнання станцш очищення промислово-побутових стокiв, несанкцюно-ваними скидами забруднюючих речовин, а крiм того, незадовiльним виконанням контролюючих та управ-ляючих функцiй Оверсько-Донецьким басейновим управлiнням водних ресурсiв. Фактично можна ствер-джувати, що це управляння не здшснило головного - не реалiзувало басейновий принцип управлшня водними ресурсами.
За таких умов еколопчне становище р. Ciверський Донець, з урахуванням ïï значення для питного водопостачання трьох регюшв потребуе розробки суттевих рекомендацш на рiзних рiвнях:
- для Ciверсько-Донецького басейнового управлш-ня водними ресурсами;
- для станцiй очищення промислово-побутових стоюв;
- для населення - споживачiв неякiсноï питноï води.
Задля виявлення небажаних тенденцш погiршення складу води Червоноосюльського водосховища авторами були вдабраш контрольнi проби води у поверх-невому та придонному горизонт та проведено аналiз ТОВ «Науково-дослщний центр водопостачання та якосп води» (м. Харкiв), результати аналiзу наведено у табл. 3, 4.
Вплив скиду у р. Оверський Донець з очисних споруд 1КВ ВКП перероблених побутово-промислових спчних вод багато в чому визначае еколопчний стан рiчки, вода я^ використовуеться як джерело питного водопостачання багатьох населених пункпв Харюв-сько':1, Донецькоï та Луганськоï областей.
Також були ввдбраш контрольнi проби стiчноï води та води р. Оверський Донець вище i нижче скиду та виконано аналiз вказаних проб води ТОВ «Науко-во-дослiдний центр водопостачання та якост води» (м. Харюв, Украïна). Як показали результати прове-деного аналiзу скид з очисних споруд стiчноï води у р. Оверський Донець погiршуе за дев'ятьма показниками яюсть рiчковоï води, за двома показниками - не змь нюе, а за чотирма - дещо покращуе.
Ретроспективний аналiз складу стiчноï води 1КВ ВКП у р. Оверський Донець проводився за результатами аналiзiв хiмiчноï лабораторiï цього тдприемства.
На рис. 2 наведеш змши вмiсту фосфатiв у спчнш водi 1КВ ВКП за 2012-2014 рр.
Таблиця 3
Результати дослщження контрольних проб води Червоноосктьського водосховища поверхневий горизонт
№ з/п Параметр Одинищ вим1рювання Показники якосй води за ДСТУ 4808:2007 * Визначено у вод; Клас якос™ води за ДСТУ 4808:2007
1 Забарвлешсть Град. Pt-Co 20/80/120/>120 10 1
2 Каламутшсть мг/дм3 20/1500/5000/>5000 8,2 1
3 Запах, 20 град С бали 1/2/4/>4 1 1
4 Запах, 60 град С бали 1/2/4/>4 1 1
5 Сухий залишок мг/дм3 400/650/1000/>1000 448 2
6 Електропровщшсть мкСм/см - 669 -
7 Редокс-потенщал (ОВП) мВ - 276 -
8 рн од. рН 6,9-7,5/6,5-8,1/ 6,4-8,5/6,4>8,5 8,16 3
9 Жорсткють загальна ммоль/дм3 3,0/5,0/7,0/>7 6,8 3
10 Лужшсть загальна ммоль/дм3 1,5/4,0/6,5/>6,5 5,0 3
11 Хлориди мг/дм3 30/100/250/>250 64
12 Сульфати мг/дм3 40/120/250/>250 158,6
13 Пдрокарбонати мг/дм3 - 220 -
14 Карбонати мг/дм3 - <5 -
15 Азот амоншний мг/дм3 0,1/0,3/1,0/>1 0,23 2
16 Азот штратний мг/дм3 0,2/0,3/1,0/>1 2,7 4
17 Азот штритний мг/дм3 0,002/0,01/0,05/>0,05 0,14 4
18 Фосфор фосфатний мг/дм3 0,015/0,05/0,2/> 0,2 0,34 4
19 Зашзо загальне мг/дм3 50/100/1000/> 1000 <10 1
20 Мщь мг/дм3 1/25/50/>50 <20 2
21 Хром VI мг/дм3 4/10/50/>50 <20 2
ПримШка: * - показники якостi води вказат за класами - 1, 2,3 та 4 ДСТУ 4808:2007
Результати дослщження контрольних проб води Червоноосктьського водосховища придонний горизонт
№ з/п Параметр Одинищ вимiрювання Показники якост води за ДСТУ 4808:2007 * Визначено у водi Клас якост води за ДСТУ 4808:2007
1 Забарвлешсть Град. Pt-Co 20/80/120/>120 10 1
2 Каламутшсть мг/дм3 20/1500/5000/>5000 13,4 1
3 Запах, 20 град С бали 1/2/4/>4 1 1
4 Запах, 60 град С бали 1/2/4/>4 1 1
5 Сухий залишок мг/дм3 400/650/1000/>1000 552 2
6 Електропровщшсть мкСм/см - 824 -
7 Редокс-потенщал (ОВП) мВ - 315 -
8 рн од. рН 6,9-7,5/6,5-8,1/ 6,4-8,5/6,4->8,5 7,65 2
9 Жорстюсть загальна ммоль/дм3 3,0/5,0/7,0/>7 7,9 4
10 Лужшсть загальна ммоль/дм3 1,5/4,0/6,5/>6,5 5,4 3
11 Хлориди мг/дм3 30/100/250/>250 75 2
12 Сульфати мг/дм3 40/120/250/>250 172,2 3
13 Пдрокарбонати мг/дм3 - 329 -
14 Карбонати мг/дм3 - <5 -
15 Азот амоншний мг/дм3 0,1/0,3/1,0/>1 0,31 3
16 Азот штратний мг/дм3 0,2/0,3/1,0/>1 0,37 3
17 Азот штритний мг/дм3 0,002/0,01/0,05/>0,05 0,07 4
18 Фосфор фосфатний мг/дм3 0,015/0,05/0,2/>0,2 0,43 4
19 Зашзо загальне мг/дм3 50/100/1000/>1000 <10 1
20 Мщь мг/дм3 1/25/50/>50 <20 2
21 Хром VI мг/дм3 4/10/50/>50 <20 2
Примтка: * - показники якостi води вказат за класами - 1, 2,3 та 4 ДСТУ 4808:2007
М1СЯЦ1 року
Рис. 2. Сезоны коливання вмюту фосфалв у спчнш водi 1KB ВКП за 2012—2014 рр.
Слщ вщзначити, що д1апазон коливання вм1сту фосфат1в за останш роки в1д 4,0 до 11,3 мг/л суттево переб1льшуе встановлений допустимий р1вень вм1с-ту для питно! води (<=3,5 мг/л), що створюе значш проблеми для станцш водотдготовки питно! води, технология яких не дозволяе довести !х вм1ст до нор-мативних вимог. Це потребуе розробки рекомендацш як для тдприемств виробниюв питно! води, так 1 для населення - споживач1в ще! питно! води.
На рис. 3 наведен змши вм1сту штрат1в у вод1 р. Оверський Донець тсля скиду сПчно! води з 1КВ ВКП за 2012-2014 рр. Привертае на себе увагу повто-рювашсть сезонних коливань вм1сту штраПв у р1чнш вод1 тсля скиду сПчно! води з 1КВ ВКП.
Задля виявлення реального впливу скиду з очисних споруд м. 1зюму на яюсть води р. Оверський Донець дослщжувалася р1з-ниця вм1сту штраПв у р1чковш вод1 нижче скиду 1 вище скиду за середньор1чними показниками (рис. 4).
До 2010 року спостер1галося зменшення вм1сту штраПв у р1чко-вш вод1, що сввдчило про ефектив-ну роботу очисних споруд м1ста з очищення промислово-побутово! ст1чно'! води, яка сприяла покра-щенню якост р1чково! води. По-чинаючи з 2010 року 1 по цей час спостер1гаеться ч1тка тенденщя постшного зб1льшення вм1сту ш-трат1в у р1чковш вод1 внаслвдок скиду недоочищено! води з очисних споруд м1ста, що суттево попршуе яюсть питно! води, виготовлено! з води р. Оверський Донець.
Штрати не належать до метгемоглобшутворюва-ч1в, але, надходячи до травного каналу з водою, вони тд впливом кишково! мжрофлори вщновлюються в штрити. Останш потрапляють у кров 1 блокують гемоглобш шляхом утворення метгемоглобшу, що не здатний вступати в зворотну реакщю з киснем 1 пе-реносити його. Отже, що бшьше гемоглобшу перетво-рилося на метгемоглобш, то менша киснева емюсть кровь У раз1 накопичення метгемоглобшу знижуеться насичення артер1ально! кров1 киснем, виникае кисневе голодування [10].
-стадiя аерацп промисло-во-побутових стоюв на очисних спорудах 1КВ ВКП практично не працюе;
- очисш споруди 1КВ ВКП не за-безпечують необхвдного р;вня окис-нення оргашчних сполук, поверхне-во-активних речовин та штрипв у промислово-побутових стоках;
- очисш споруди 1КВ ВКП не забезпечують видалення фосфапв з промислово-побутових стоюв;
- ус; означеш недолiки визна-чають суттеве попршення еколо-пчного стану басейну р. ^вер-ський Донець;
- очисш споруди потребують
Рис. 3. Сезонш змiни вмiсту нiтратiв у вод р. Сiверський Донець пiсля скиду корiнноï реконструкцп у найближ-ctnhoï боди 3 1KB ВКП за 2012-2014 pp. чий qac задля покращення еколо_
очного стану басейну р. (лверський Донець та досяг-нення необхiдноï якосп води поверхневого джерела необхвдного для виготовлення питноï води, яка б ввдпо-ввдала вимогам ДCанПiН2.2.4-171-10.
Проведеними дослiдженнями якост води поверхневих водойм, як; е джерелами питного водопостачання - Червоноосюльське водосховище та р. Оверський Донець, був виявлений ряд показниюв, як; мають концентрацп у водах, що перевищують граничнодо-пустим; концентрацiï: концентрацiï сполук азоту та фосфору (табл. 5).
Таблиця 5
Рис. 4. Змши рiзницi вмiсту нiтратiв у рнкдеш воДi Вмiст сполук азоту та фосфору у водi поверхневих водойм
нижче скиду i вище скиду спчноТ води з 1KB ВКП за репону
середньорiчними показниками за 2008—2014 рр.
Усе це створюе чимал1 трудношд для виробниюв питноï води з води р. Оверський Донець, тому що на станщях водотдготовки питноï води непередбачеш технолопчш стадп, спрямоваш на видалення штрапв з води.
Абсолютно аналопчна тенденщя спостер^аеться щодо змши р;знищ вмшту фосфапв у р;чковш вод1 нижче скиду i вище скиду стiчноï води з 1КВ ВКП. Така тенденщя безумовно свщчить про те, що очисш споруди 1КВ ВКП вичерпали практично в повному обсяз; своï технолопчш можливост щодо очищення промислово-побутових стоюв i на фон; постшного зростання використання населенням р1зномаштних миючих засоб;в та iншоï побутовоï хiмiï, не в змоз; за-безпечити видалення '¿х на очисних спорудах, що приводить до суттевого попршення еколопчного стану р. Оверський Донець.
Додатковим сввдченням цього е змши р1знищ по-верхнево-активних речових у р1чковш вод; нижче скиду i вище скиду стiчноï води з 1КВ ВКП за середньор1чни-ми показниками, середньор;чний показник х1м1чного споживання кисню (ХСК) у спчнш вод; 1КВ ВКП та змши р1знивд бюлопчного споживання кисню (БСК) у р;чковш вод; нижче скиду i вище скиду стiчноï води.
Проведений анал1з ефективност очищення про-мислово-побутових спчних вод м. 1зюм на очисних Основною з причин такого стану поверхневих во-
спорудах 1КВ ВКП дозволяе зробити наступш основш дойм, як; е джерелами питного водопостачання де-висновки: юлькох населених пункпв трьох регюшв, е скидання
Поверхне-ве джерело Точка вiдбору проби води Показник якост води Концен-тращя у джерел^ мг/дм3 ГДК вщповщ-но класу якосй, мг/дм3
Червоноосюльське водосховище Поверх-невий горизонт азот амоншний 0,11 0,3
азот штратний 2,10 >1
азот штритний 0,14 >0,05
фосфор фосфатний 0,1 0,2
Червоноосюльське водосховище При-донний горизонт азот амоншний 0,02 0,1
азот штратний 0,37 0,5
азот штритний 0,03 0,05
фосфор фосфатний 0,23 >0,2
Рiчка Оверський Донець (вище м. 1зюму) Поверх-невий горизонт азот амоншний 0,06 0,1
азот штратний 1,39 >1
азот штритний 0,12 >0,05
фосфор фосфатний 0,62 >0,2
Рiчка Ciверський Донець (нижче м. 1зюму) Поверх-невий горизонт азот амоншний 0,15 0,3
азот штратний 1,07 >1
азот штритний 0,13 >0,05
фосфор фосфатний 0,64 >0,2
недостатньо очищених господарсько-побутових ст!ч-них вод м. 1зюму. Так! висновки були зроблен! п!сля вивчення результат!в анал!з!в очищених ст!чних вод, що скидаються з очисних споруд системи водов!две-дення м. 1зюму за 2008-2014 роки.
6. Обговорення результаив дослщжень якостi води та екологiчного стану поверхневих водойм питного призначення у Харювському репош
З проведеного анал1зу витжае, що штрифжащя проходить практично до юнця: амоншний азот переходить у штрити, а пот1м у штрати. Загальний вм1ст амоншного азоту у канал!зацшних скидах збшьшу-еться з року в рж.
Тому нагальною е проблема видалення сполук азоту та фосфору з1 ст1чних вод 1КВ ВКП шляхом рекон-струкцп очисних споруд та удосконалення ¿снуючо! технологи бюлопчного очищення ст1чних вод.
Регламентування вмкту бюгенних елемент1в т1ль-ки за останнш час набуло широкого розголосу через р1зке попршення стану водних об'екпв, !х евтрофжа-цп. У раз! надходження живильних речовин (бюген-них елеменпв) разом з1 спчними водами швидюсть протжання процеав фотосинтезу р1зко збшьшуеться, призводячи до бурного розвитку водоростей та вищо! водно! рослинност [11].
Шдвищення р1вня трофност супроводжуеться змь ною складу фггопланктону - починають переважати синьо-зелеш водорост (90-95 % ввд загально! чисель-ност1), прибережш мшководш зони заростають вищою водною рослиншстю. Буйний розвиток водоростей перешкоджае робот1 водозаб1рних споруд та рибному промислов1, зменшуе г1дравл1чн1 параметри потоку (швидкост1 берегових теч1й), цв1т1ння водойм також призводить до зниження органолептичних показниюв води.
Найпршими насл1дками евтрофжацп е пог1ршен-ня як1сних показниюв питно! води та масовий замор риб [12].
Традицшна бюлопчна очистка дозволяе видалити основну масу оргашчно забруднюючих речовин, але не спроможна забезпечити достатню, за сучасними вимо-гами, глибину видалення сполук азоту та фосфору, а та-кож оргашчних речовин (БСК, ХСК). У процеа очистки в1дбуваеться трансформац1я та часткове (20-40 %) видалення амоншного азоту та фосфору. При цьому тд час очистки протжають процеси амошфжацп та наступно! штрифжацп азоту, а також г1дрол1з сполук фосфору.
Сьогодш б1льше уваги придшяються зменшенню надходження фосфору через те, що вважаеться, що здшснення контролю над процесом евтрофжацп водойм залежить, в основному, в1д зниження кон-центрац1! саме фосфору. Однак, не менш важливо те, що видаляти з1 ст1чних вод сполуки азоту набагато важче [13, 14].
Сполуки фосфору з1 ст1чних вод видаляються такими методами: ф1зико-х1м1чний, адсорбц1йний, елек-тро-коагуляц1йно-флотац1йний, бюлопчний. Найпо-ширен1шим на тепер1шн1й час являеться бюлопчний метод видалення сполук фосфору через те, що вказаш вище методи мають ряд ктотних недол1юв з точки зору
експлуатацп споруд та економ1чно! доц1льност1 засто-сування того чи 1ншого методу.
Для шдвищення ефективност1 очистки ст1чних вод в1д сполук фосфору використовують мшеральш коагу-лянти. В останш роки застосовують також синтетичш флокулянти самостшно або разом з коагулянтами (солями алюмш1ю та зал1за) 1 вапном [15].
Серед метод1в очистки ст1чних вод в1д сполук азоту в1дом1 наступн1: ф1зико-х1м1чн1, електрох1м1чн1, метод юнного обм1ну, б1олог1чн1 [16-20]. Вс1 ц1 методи мають свое розповсюдження в р1зних галузях промисловост1, але мають ряд недолшв, 1 тому не завжди можуть бути застосоваш на практищ очистки ст1чних вод вщ б1о-генних елемент1в.
Переваги бюлопчного видалення азоту поляга-ють у тому, що у результат! процесу штрифжацп може бути досягнутий необхвдний ступшь видалення ам1аку (якщо виникае необхвдшсть, пот1м проводять дештрифжащю). Кр1м того, таку систему можна при-стосувати у якост! доповнення до ¿снуючо! системи б!олог1чно! очистки.
Анал1з ¿снуючих б1олог1чних метод1в видалення бюгенних елемент1в з господарсько-побутових спчних вод дозволяе зробити висновок, що вони не завжди можуть бути застосован! у технолопчному процес! очистки ст1чних вод. Це зумовлено тим, що ефектив-шсть очистки залежить в1д багатьох фактор1в, таких як температура, рН, доза мулу, наявшсть легко окис-лювано! орган1ки та ¿нш., як1 не завжди враховаш п1д час експлуатацп очисних споруд.
7. Висновки
Проведен! науков! дослщження дозволяють зроби-ти наступн!висновки:
1. Проведений анал!з еколог!чного стану основних поверхневих джерел водопостачання для Харювсько!, Лугансько! та Донецько! областей показав:
-внасл!док зростання антропогенного наванта-ження на басейн р. С!верський Донець, зносу облад-нання станц!й очищення промислово-побутових сто-к!в, несанкц!онованих скид!в забруднюючих речовин, та незадов!льного виконання контролюючих та управ-ляючих функц!й С!версько-Донецьким басейновим управл!нням водних ресурс!в, вода р. С!верський До-нець у в!дпов!дност! вище ! нижче м. 1зюм за 5-а показ-никами (сол! жорсткост!, сульфати, н!трати, н!трити, фосфати) в!дноситься до 4-го класу (посередня, обме-жено придатна, небажана як!сть води), що становить чималу загрозу населенню Донецько!, Харк!всько! та Лугансько! областей, як! мешкають нижче за течею, через вживання неяк!сно! питно! води;
- зб!льшення антропогенного навантаження на Червонооск!льське водосховище за останн! роки при-звело до того, що вода водосховища за 4-а показни-ками (сол! жорсткост!, штрати, штрити, фосфати) в!дноситься до 4-го класу (посередня, обмежено при-датна, небажана як!сть води), ! унеможливлюе виго-товлення питно! води з не!, яка б в!дпов!дала вимогам ДСанП!Н2.2.4-171-10.
2. П!д час анал!зу ефективност! роботи очисних споруд з очищення промислово-побутових ст!чних вод
м. 1зюм, як; скидаються у р. Оверський Донець було виявлене наступне:
- скид з очисних споруд 1КВ ВКП стiчноï води у р. Оверський Донець попршуе за дев'ятьма показниками яюсть рiчковоï води, за двома показниками - не змь нюе, а за чотирма - дещо покращуе;
- д1апазон коливання вмкту фосфа^в у сичнш вод; 1КВ ВКП за останш роки вщ 4,0 до 11,3 мг/л сут-тево переб1льшуе встановлений допустимий р;вень вмкту для питноï води (<=3,5 мг/л), що створюе значш проблеми для станцш водотдговтоки питноï води, технолопя яких не дозволяе довести '¿х вмкт до норма-тивних вимог;
- починаючи з 2010 року i по цей час спостер^а-еться чика тенденщя постшного збшьшення вмкту штрапв та фосфапв у вод; р. Оверський Донець внас-лщок скиду недоочищеноï води з очисних споруд 1КВ ВКП, що суттево попршуе яюсть питноï води, виготов-леноï з води р. Оверський Донець.
3. Проведеним анал1зом ефективност очищення промислово-побутових вод м. 1зюм на очисних спорудах 1КВ ВКП встановлено:
- стад1я аерацiï промислово-побутових стоюв на очисних спорудах 1КВ ВКП практично не працюе;
- не забезпечуеться необхщний р;вень окиснення оргашчних сполук, поверхнево-активних речовин та штрипв у промислово-побутових стоках;
- не забезпечуеться видалення фосфапв з промис-лово-побутових стоюв;
- ус; означен; недолжи визначають суттеве попршен-ня еколопчного стану басейну р. Оверський Донець.
4. Визначено, що очисш споруди системи водовщве-дення 1КВ ВКП потребують корiнноï реконструкцп у найближчий час задля покращення еколопчного стану басейну р. Оверський Донець та досягнення необхвд-toï якост води поверхневого джерела, яке необхвдне для виготовлення питноï води, яка б вщповщала вимо-гам ДСанШН 2.2.4-171-10.
5. Осюльки Оверсько-Донецьке басейнове управ-лшня водних ресурив не належним чином виконуе своï функцп з державного управлшня водними ресурсами, необхщно забезпечити функщонування системи державного постшного мониторингу поверхневих вод в басейнах р1чок Оверського Дшця, в межах Харюв-ськоï, Донець^ i Луганськоï областей, задля оперативного виявлення винних тдприемств, установ, ор-гашзацп та своечасного застосування важел1в впливу, передбачених чинним законодавством Украши.
Лиература
1. Вишневський, В. I. Рiчки i водойми Украши. Стан i використання [Текст] / В. I. Вишневський. - К.: Вшол, 2000. - 376 с.
2. Вишневский, В. I. Пдролопчш характеристики рiчок Украши [Текст] / В. I. Вишневский. - К.: «Нша-Центр», 2003. - 324 с.
3. Васенко О. Г. Оцшка умов формування промислово!' рибопродукци Красноосюльського водосховища за результатами еколопчного аудиту [Текст] / О. Г. Васенко // Рибне господарство. - 2000. - Вип. 58. - С. 52-56.
4. Гриценко, А. В. Сучасний еколопчний стан украшсько!' частини рiчки Оверський Донець (експедицшш дослщження) [Текст] / А. В. Гриценко, О. Г. Васенко, А. В. Колюник та ш..: за ред. А. В. Гриценка? О. Г. Васенка. - Х .: ВПП «Контраст», 2011. - 340 с.
5. Ухань, О. О. Характеристика кисневого режиму поверхневих вод басейну р. Оверський Донець [Текст] / О. О. Ухань, Н. М. Осадча // Науков1 пращ УкрНДГМ! - 2010. - Вип. 259. - С. 199-216.
6. Задншровський, В. В. Проблеми i динамка еколопчного стану басейну р. Оверський Донець на Харгавщиш [Текст] /
B. В. Задншровський, Н. В. Максименко // Наушж пращ УкрНДГМ! - 2003. - Вип. 252. - С. 150-153.
7. Белан, С. В. Визначення еколопчно!' небезпеки водокористування басейну р. Оверський Донець у Харгавськш обласп [Текст] / С. В. Белан, О. В. Рибалова, О. В. Козловська // Вестник ХНАДУ.- 2013. - Вип. 60. - С. 128-132.
8. Integrated Risk Information System (IRIS) [Electronic resource] / U. S. Environmental Protection Agency (EPA). - Available at: http://www.epa.gov/iris
9. Рибалова, О. В. Оцшка еколопчного ризику попршення стану басейну р. Оверський Донець в Харгавськш обласп [Електронний ресурс] / О. В. Рибалова, О. В. Козловська, Г. В. Коробкова. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 7_NITSB_2014/Ecologia/6_161747.doc.htm
10. Вплив штра^в на оргашзм людини. МОЗ Украши. Головне управлшня Держсанешд служби у Львiвськiй обласп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ses.lviv.ua/index.php?id=96
11. Шевченко, Т. А. Удаление азота и фосфора из хозяйственно-бытовых сточных вод [Текст] / Т. А. Шевченко, А. Н. Коваленко // Водопостачання та водовщведення. - 2008. - № 5. - С. 41-43.
12. Коваленко, А. Н. Анализ методов очистки сточных вод от биогенных элементов [Текст] / А. Н. Коваленко, Г. И. Благодарная, Т. А. Шевченко // Коммунальное хозяйство городов. - 2007. - Вып. 74. - С. 185-190.
13. Саблш, Л. А. Глибоке бюлопчне очищення стних вод [Текст]: зб. наук. пр. / Л. А. Саблш, С. В. Кононцев // Вюник РДТУ. - 2002. - Вип. 3 (16). - C. 365.
14. Matsche, N. Die biologische phosphorentfernung mit dem belebungskerfahren am beispiel von klarahlagen im eihzugsgebiet des neusiedler sees [Text] / N. Matsche, G. Usrael, C. Ludwig // Osterreichische Wasserwirtschaft. - 1982. - Vol. 34, Issue 9-10. -P. 219-227.
15. Шевченко, Т. А. Основные факторы, влияющие на выбор типа реагента при удалении соединений фосфора из бытовых сточных вод [Текст] / Т. А. Шевченко // «Гщромелюращя та гщротехшчне будiвництво». - 2009. - Вип. 34. - С. 303-308.
16. Хенце, М. Очистка сточных вод [Текст] / М. Хенце, П. Армоэс, Й. Ля-Кур-Янсен, Э. Арван; пер. с англ. - М.: Мир, 2004. -
C. 246-279.
17. Smith, G. Generation of an effective internal carbon source for denitrification through hydrolysis of pre-precipitated sludge [Text] / G. Smith, J. Goransson // Water Science and Technology. - 1992. - Vol. 25, Issue 4-5. - P. 211-218.
18. Пименов, И. В. Влияние некоторых факторов на биологическое окисление аммонийного азота в сточных водах [Текст] / И. В. Пименов, Т. В. Валеева, Г. Е. Юровских и др. // Кокс и химия. -1990. - № 3. - С. 47-48.
19. Васильев, Б. В. Технология биологического удаления азота и фосфора на станциях аэрации [Текст] / Б. В. Васильев, Б. Г. Мишуков, И. И. Иваненко и др. // Водоснабжение и санитарная техника. - 2001. - № 5, Ч. 1. - С. 22-25.
20. Душкин, С. С. Ресурсосберегающие технологии очистки сточных вод [Текст]: монография / С. С. Душкин, А. Н. Коваленко, М. В. Дегтярь, Т. А. Шевченко. - Х.: ХНАГХ, 2011. - 146 с.
-□ □-
Надано порiвнювальну оцтку сучасним фiзико-хiмiчним методам для виявлення в дизельному паливi ароматичних вуглеводшв. Проведено ятсний i кЫьтсний аналiз дизельного палива та його окремих фракцш методами мас-спектроме-три, ультрафюлетовог спектроскопи, газоридинног хроматографа та ридинног колоночног хроматографи. Комплекс мето-дiв i системний пiдхiд у дослидженш складних сумшей дозволив збшьшити надштсть i достовiрнiсть отриманих результатiв Ключовi слова: дизельне паливо, компонентний склад, мас-спектрометрiя, УФ-спектроскотя, газоридинна хрома-
тографiя, ридинна колоночна хроматографiя
□-□
Дана сравнительная оценка современным физико-химическим методам для определения в дизельном топливе ароматических углеводородов. Проведен качественный и количественный анализ дизельного топлива и его отдельных фракций методами масс-спектрометрии, ультрафиолетовой спектроскопии, газожидкостной хроматографии и жидкостной колоночной хроматографии. Комплекс методов и системный подход в исследовании сложных смесей позволил увеличить надежность и достоверность полученных результатов
Ключевые слова: дизельное топливо, компонентный состав, масс-спектрометрия, УФ-спектроскопия, газожидкостная
хроматография, жидкостная колоночная хроматография -□ □-
УДК 543.51:543.544
|POI: 10.15587/1729-4061.2015.51616]
ВИЗНАЧЕННЯ АРОМАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДН1В В НАФТО-ПРОДУКТАХ
Н. В. Ам^руллосва
Кандидат хiмiчних наук, доцент Кафедра xiMiT ДВНЗ «Приднтровська державна академiя будiвництва та арх^ектури» вул. Чернишевського, 24 А, м. Днтропетровськ, УкраТна, 49005 E-mail: namirulloeva@ukr.net
1. Вступ
Основним завданням нафтопереробно! промисло-вост е тдвищення якост моторних палив нар1вш з полшшенням !х еколопчних властивостей. Фракцш-ний склад вуглеводшв дизельного палива необхщно знати з р1зних причин.
По-перше, для оцшки впливу викид1в на навко-лишне середовище. Так, у ряд! випадюв при зб1ль-шенш вм1сту ароматичних вуглеводшв в паливах для двигушв внутр1шнього згоряння зростае юльюсть бензатрену, канцерогенш властивост якого досить добре в1дом1 [1, 2]. З ще! причини вм1ст полщикл1чних ароматичних вуглеводшв законодавч1 акти ряду зару-б1жних кра!н л1м1тують до р1вня 6-11 %.
По-друге, для вибору рацюнальних шлях1в викори-стання прямогонних фракцш нафти, як1 е основою для виробництва дизельних 1 реактивних палив.
По-трете, для оцшки експлуатацшних характеристик дизельного палива та для виршення питань оптимального введення в них присадок р1зного при-значення.
Розробка методик дослвдження нафти та нафто-продукт1в, !х анал1з на сьогодшшнш день не втрачае
свое! актуальности Найб!льш затребуван! так! методики при проведенн! досл!джень нафтових забруднень в еколог!чн!й експертиз! та безпосередньо при визначен-н! впливу складу дизельного палива на його експлуа-тац!йн! властивост!.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
Знання х1м1чного ! фракцшного складу нафти не-обхщно для вибору найбшьш оптимальних напрям1в процеав нафтопереробки, а також вир1шення завдань, пов'язаних з еколопею.
Полщикл1чш ароматичш вуглеводш (ПАВ) утво-рюються в процеа неповного згоряння палива. Велика частка ПАВ утворюеться в температурному д1апазош 300-500 °С, що ввдповвдае приблизно температур! згоряння палива в двигуш [3, 4]. Висок! темпи розвитку шдустр!ал!зацп р1зко тдвищили вмкт ПАВ в атмосфер!, хоча в останш роки була пом1чена тенденщя до зменшен-ня викид1в ПАВ в атмосферу за рахунок полшшення якосп палива [5, 6]. Основш джерела ПАВ - двигуни внутршнього згоряння, викиди ав!ацшного палива ! тю-тюновий дим [7-9]. Будь-який процес горшня тдвищуе
