CC BY
52
Дослиджено вплив мшроелементу, як додаткового мтерального живлення, на бродильну здаттсть пивних дрiжджiв. Встановлено оптимальну дозу наноаква-хелату цинку, що забезпечуе тдвищен-ня бродильног активностi пивоварних дрiжджiв в процеы виробництва пива та скорочення термту головного бродтня на 1-2 доби. Оцтили ятсш показники пивоварних дрiжджiв, гх морфологiчний стан та фiзiологiчнi властивостi
Ключовi слова: сусло, пивш дрiжджi, бродильна активтсть, зброджений екстракт, наноаквахелат цинку
Исследовано влияние микроэлемента, как дополнительного минерального питания, на бродильную способность пивных дрожжей. Установлена оптимальная доза наноаквахелату цинка, обеспечивающая повышение бродильной активности пивоваренных дрожжей в процессе производства пива и сокращение срока главного брожения на 1-2 суток. Оценили качественные показатели пивоваренных дрожжей, их морфологическое состояние и физиологические свойства
Ключевые слова: сусло, пивные дрожжи, бродильная активность, сброженный
экстракт, наноаквахелат цинка
-□ □-
УДК 663.533
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.47888|
П1ДВИЩЕННЯ БРОДИЛЬНОТ АКТИВНОСТ1 ПИВОВАРНИХ ДР1ЖДЖ1В ЗА ДОПОМОГОЮ НАНОАКВАХЕЛАТУ ЦИНКУ
В. М. Кошова
Кандидат техычних наук, професор* E-mail: 010446@ukr.net В. С. Я жл о* E-mail: valechka.beer@yandex.ua В. Г. Каплуненко Доктор техшчних наук, професор** E-mail: kaplunenkov@mail.ru Ю. I. Огородник Науковий ствробЬник** E-mail: yuliaflow@gmail.com *Кафедра бютехнологп продуклв бродшня i виноробства Нацюнальний уыверситет харчових технолопй вул. Володимирська, 68, м. КиТв, УкраТна, 01601 **УкрНД1Нанобютехнолопй вул. Казимира Малевича, 84, м. КиТв, УкраТна, 03150
1. Вступ
Пиво - е продуктом бюхiмiчноi дiяльностi дрiж-джiв i залежить вщ щлого ряду бюлопчних i бюхь мiчних процесiв. Вiд фiзiологiчного стану дрiжджiв залежить швидкiсть протiкання головного бродшня, доброджування i дозрiвання пива. В зв'язку з цим ви-вчають змiни важливих фiзiологiчних властивостей дрiжджiв, iх рiст та розмноження, вуглеводний та азот-ний обмш, синтез ферментiв. Внаслiдок активацii iх життедiяльностi пiдвищуеться бродильна активнiсть, та ферментативш реакцiй, тому важливим е вивчення впливу мжроелеменпв на бродильну актившсть пивоварних дрiжджiв.
На сьогодшшнш день пропонуються рiзнi дрiж-джовi пiдкормки, якi використовуються у бродильному виробництвь Склад цих препараив подiляють на наступнi групи:
- водорозчинш вiтамiни групи В;
- мжроелементи, сульфат цинку, марганцю та iн.;
- джерела азотного i фосфорного живлення.
З них вггамши та мiкроелементи вiдносяться до факторiв росту, якi виступають каталiзаторами фер-ментативних реакцiй, без яких не можливий перебк метаболiчних процеав.
Застосування такого додаткового живлення направлено на полiпшення фiзiологiчного стану насш-невих дрiжджiв, збiльшення коефвдента iх приросту, iнтенсифiкацii процесу головного бродшня i покра-щення органолептичних властивостей пива за рахунок збiльшення стшкоси дрiжджiв до автолiзу i високого ступеня зброджування [1-3].
Для життедiяльностi дрiжджiв, як i всiх органiзмiв, необхiдними е рiзнi мiнеральнi речовини. Стимулю-юча дiя окремих мжроелеменпв залежить вiд повно-цiнностi поживного середовища, наявностi в нiй необ-хiдних мiкроелементiв, вiтамiнiв та шших бiологiчно активних речовин [4].
При нестачi мiкроелементiв уповiльнюеться розмноження дрiжджiв та головне бродiння, ввдбуваеться неповне вiдновлення дiацетилу при доброджувант. Тому пивовари прагнуть, щоб вмкт всiх необхiдних мiкроелементiв, в тому чи^ i цинку, був у повному складi [2].
Наноаквахелат металу (цинк) - це сполука, в якш в ролi комплексоутворювача виступають наночастинки металiв розмiром 5-20 нм з поверхневим електричним зарядом, в ролi лiгандiв е лимонна кислота. Завдя-ки свош наногiдратованiй оболонщ наноаквахелати мають можливiсть легко проникати через мембрани
©
кл1тин 1 легко зв1льнятися в1д Л1ганд1в, що створюе умови для !х високо! активност! при збереженш високо! еколопчно! чистоти. Це дозволяе використовувати таю наночастинки всередиш клиинних мембран для посилення або гальмування певних метабол!чних про-цеав [5-7].
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Цинк е мжроелементом, який необхщний для жит-тед1яльност1 р1зних м!крооргашзм!в. Вш ввдграе важ-ливу роль в вуглеводному, фосфорному 1 боковому обмш! живо! клиини, входить до складу ферменпв.
Функщя цинку в ензиматичних реакщях полягае в утворенш активного субстрат-ферментного комплексу або, у раз! дегщрогеназ, в утворенш координа-цшних зв'язюв м1ж коферментом (НАД) 1 ферментом; в деяких випадках роль цинку полягае в стабШзацп структури, необхщно! для здшснення реакцп [8, 9].
Др1жджова алкогольдегщрогеназа, що катал1зуе окислення етилового спирту з утворенням оцтового альдегщу, мштить чотири атоми цинку, видалення якого з ферменту викликае його шактиващю 1 дисощ-ащю ферментного бшка на чотири неактивш субоди-ниц1 [10, 12].
Цинк входить до складу активного центру ферменту - др1жджова альдолаза - два атоми цинку на актив-ний димер. Найважлив1шою реакщею, яку катал1зуе альдолаза, е оборотна реакщя розщеплення фруктозо-дифосфата на фосфодиоксиацетон 1 трифосфоглщери-новий альдепд.
Др1жджова дегвдрогеназа глщеральальдегщ-3-фос-фату мктить два атоми цинку на молекулу бшка. Ш-руваткшаза др1ждж1в зв'язуе близько чотирьох атом1в цинку. Цинк може виступати в рол! неспециф1чно-го активатора енолази, трюзофосфатдепдрогенази 1, можливо, гексокшази др1ждж1в. Цинк, поряд з шке-лем 1 кобальтом, може проникати в др1жджов1 клии-ни за допомогою транспортно! системи, перм1ази, що переносить магнш 1 марганець. Надлишок цинку в середовишд токсичний для др1ждж1в 1 знижуе швид-юсть росту, дихальну 1 бродильну актившсть, тобто е шпбиором [10-12].
В пивне сусло цинк переходить в невеликш юлько-ст1 тд час затирання, б1льша його частина залишаеть-ся в дробиш. Вщомо, що для проведення активного головного бродшня концентращя цинку повинна бути не менше 0,12-0,20 мг/дм3 [2]. Недостатня юльюсть цинку призводить до затухання головного бродшня, так як пивш др1ждж1 в першу чергу вщчувають його нестачу. На багатьох пивзаводах, щоб забезпечити др1ждж1 не-обхщним цинком, використовують сол1 цинку.
Усунення дефщиту цинку можливе за рахунок ви-користання таких солей:
- в сусло, за 20-25 хв до кшця кип'ятшня, задають сульфат цинку, в такш к1лькост1, щоб концентращя його юшв в готовому сусл1 була оптимальною 0,12-0,20 мг/дм3. Це сприяе коагуляцп б1лк1в при кип'ятшш сусла та його освилення. 1они цинку при-ймають участь в процеа головного бродшня, що пов'я-зано з полшшенням смаку 1 пшоутворенням;
- додавання хлориду цинку тд час кип'ятшня сусла з хмелем.
На пивоварних заводах для штенсифжацп росту 1 розмноження др1ждж1в, а також збшьшення !х бро-дильно! активности використовують р1зш препарати до складу яких входять сол1 амошю, калж, цинку, мар-ганцю, кал1ю. Застосування даних препарат1в направлено на полшшення ф1зюлопчного стану насшневих др1ждж1в, зб1льшення коефщ1ента !х приросту, штен-сифжащю процесу головного бродшня та покращення органолептичних показниюв готового пива, за рахунок зб1льшення стшкост! др1ждж1в до автол1зу 1 ви-сокого ступеня зброджування пивного сусла [2, 3, 13].
3. Цшь i задачi дослiджень
Метою дослщжень було визначення оптимально! концентрацп наноаквахелату цинку на бродильну актившсть пивоварних др1ждж1в.
Для досягнення дано! мети дослвджень були поставлен! наступш задач!:
- визначити яюсш показники дослщжувано! си-ровини;
- визначити бродильну енерпю пивоварних др1ж-дж1в з використанням цинку;
- вплив цинку на яюсш показники пивних др1ж-дж1в.
4. Матерiали та методи дослщжень фiзико-хiмiчних показникiв пивного сусла та мжробюлопчних показникiв дрiжджiв
Методи дослщжень - аналиичш, х!м!чш, ф1зи-ко-х1м1чш, мжробюлопчш з використанням сучасних прилад1в та метод1в дослщжень, що застосовують у виробництв1 пивного сусла 1 пива.
Визначення ф1зико-х1м1чних показниюв солоду, сусла та мжробюлопчш показники др1ждж1в здшсню-вали у навчальнш лабораторп за допомогою метод1в дослщження прийнятих у пивоваршш [14].
Для приготування пивного сусла використовува-ли свилий ячмшний солод, хмшь гранульований, др1ждж1 пивоварш Saccharomyces cerevisiae раса - 11 у вигляд1 чисто! культури др1ждж1в (ЧКД) - це життез-датш виробничо-активш клиини др1ждж1в, що вирос-ли на скошеному сусла-агар1 (СА) у скляних проб1рках.
Розведення чисто! культури пивоварних др1ждж1в проводили в лабораторних умовах ¿з дотриманням правил стерильность Цей метод полягав у послщов-ному збшьшенш маси др1жджових кл1тин до к1лько-ст1, необх1дно! для проведення лабораторних досль джень [15].
Солодове сусло, як живильне середовище, готували в лабораторних умовах. Подр1бнений св1тлий ячм1н-ний солод зм1шували з водою, температурою 45 оС, при г1дромодул1 1:5, ! витримували 30 хв при постшному перем1шуванн1. Сум1ш нагр1вали до 58 оС ! залишали на 1 год., поим температуру тдвищували до 70 - 72 оС ! витримували до повного оцукрення крохмалю. Гото-вий зат1р в1дф1льтрували ввд дробини. В сусл1, охолод-женому до 20 оС, концентрац1я СР склала 11 % мас [14].
Частину отриманого солодового сусла змшали з дистильованою водою до вмкту сухих речовин 8 % ! в розведеному солодовому сусл! розчинили сухий поро-
шок агар-агару, в юлькосп 20 г на 1 дм3, перемшуючи нагрши розчин до китння. Пiсля повного розчинення агар-агару його розлили в стерильт колби та пробiрки для утворення скошеного поживного середовища. Авто-клавування проводили пiд тиском 0,10-0,12 МПа наси-ченою парою за температури 121 оС впродовж 20 хв [15].
Шсля автоклавування пробiрки iз СА обережно скосили при температурi 24-27 оС i залишили на 24 год.
1ншу частину першого солодового сусла прокип'я-тили з хмелем, розлили в колби та пробiрки, яю стерилiзували в автоклавi за температури 121 оС, пiд тиском 0,10-0,12 МПа впродовж 20 хв. Для охмелення пивного сусла використовували гранульований хмшь з масовою часткою а-кислоти 4 %, на повггряно-суху речовину (ПСР) згiдно ДСТУ 4098.2-2002.
Шсля автоклавування сусло залишили на 24 год в бок« при 24-27 оС . Розведення ЧКД проводили класичним методом на приготовленому стерильному пивному су^ (СС) з масовою часткою СР 11 % мас., згщно технолопчно! шструкцп з розведення чистих культур дрiжджiв для виробництва пива [15].
Переавання ЧКД здшснювали у боксi з дотри-манням правил стерильностi. Чисту культуру пивних дрiжджiв, на стадiï високих завитюв послiдовно переносили в бiльшi об'еми пивного сусла.
Шсля приготували охмеленого пивного сусла, кон-центращею СР 11 % мас., його розлили в колби для бродшня, в дослщш зразки задали дрiжджi в юль-костi 11 млн кл/1 см3 сусла та наноаквахелат цинку з концентращею цинку 0,10-0,30 мг/дм3 з кроком 0,10, колби закрили арчанокислими затворами, зав-дяки яким забезпечувалась мжробюлопчна чистота проведення дослщу. Бродiння проводили в продовж 7 дiб при температурi 8 оС. Проводили три паралельш експерименти.
Для визначення бродильно! енергiï пивоварних дрiжджiв, пiд час класичного зброджування пивного сусла, використали ваговий метод, за рiзницею маси сусла до i шсля бродшня по кшькост видшеного дюксиду вуглецю визначали бродильну актившсть пивоварних дрiжджiв [14].
Фiзико-хiмiчнi показники
В кiнцi бродiння визначили видимий екстракт, зброджене сусло декантували, а в дрiжджах визначили морфолопчний та фiзiологiчний стан шд мь кроскопом. Для визначення кшькост мертвих дрiж-джiв використали найбшьш розповсюджений метод виявлення мертвих клиин розчином метиленового синього з рН 4,6 за Фшком. Вгодованiсть дрiжджiв визначали за вмiстом глiкогену, шляхом забарв-лення розчином Люголя. За здатшстю дрiжджiв до розмноження, визначали за юльюстю клiтин, що брунькуються, якi пiдраховували пiд мiкроскопом у 10 полях зору [14, 17].
5. Результати дослщжень ф1зико-х1м1чних показниюв светлого ячмшного солоду, пивного сусла та мжробюлопчних показниюв др1ждж1в
Перед проведенням дослщжень визначили основш фiзико-хiмiчнi показники свiтлого ячмiнного солоду, результати дослщжень наведен в табл. 1.
Виходячи з даних табл. 1, солод свилий ячмшний вщповщае нормам 1-го класу згщно ДСТУ 4282:2004 [16].
Накопичивши достатню для проведення досль джень бiомасу дрiжджових клиин, визначили мор-фологiчний стан клиин мiкроскопiюванням. Клiтини були однорiднi, округлоï форми. Кiлькiсть бруньку-ючих клиин становила не менше 30 % вщ загальноï кiлькостi клiтин. Клиини бактерiй i «диких» дрiжджiв не були виявлеш. Вмiст мертвих клиин не перевищу-вав 1 % вщ загальноï кiлькостi клiтин. Отримаш пивнi дрiжджi вiдповiдали вимогам чистоï культури згiдно технологiчноï iнструкцiï з розведення чистих культур дрiжджiв для виробництва пива [15].
Результати визначення бродильшл активност пивоварних дрiжджiв ваговим методом представленi се-редшми арифметичними значеннями маси видiленого CO2 у табл. 2.
Отриманi даш, наведенi в табл. 2, показали, що кшьюсть видiленого СО2 шсля першоï доби бродiння була майже однаковою iз контролем, тобто пивш дрiж-джi адаптувались до живильного середовища.
Таблиця 1
нтлого ячмшного солоду
Показник Волопсть, % Екстрактив-шiсть, % на Вмют редукуючих речо-виши, г на Амшний азот,мг на Кислотнють, см3 1 моль/дм3 розчи-ну NaOH на 100 см3 сусла Колiр, см3 0,1 моль/дм3 розчину йоду на 100 см3 води
СР ПСР 100 см3 сусла 100 г екстракту 100 см3 сусла 100 г екстракту
Свiтлий ячмшний солод 4,7 79,6 83,5 6,04 82,7 15,4 178,9 0,93 0,18
Таблиця 2
Ктькють видтеного дiоксиду вуглецю пiд час головного бродшня, г
Вмют наноаквахелату цинку в сусш, мг/дм3 Доба бродшня
I II III IV V VI VII Разом
Контроль, чисто солодове сусло 0,06 1,32 1,80 1,12 0,42 0,38 0,13 5,33
0,10 0,05 1,44 1,90 1,23 0,97 0,48 0,15 6,22
0,20 0,03 1,35 1,87 1,16 0,50 0,46 0,16 5,53
0,30 0,06 1,34 1,84 1,17 0,49 0,47 0,15 5,52
1нтенсивне бродшня у вах зразках вщбувалось на 2-3 добу головного бродшня (тобто стадiя низьких
1 високих завитюв була сумiщена). Найкраще цей процес вщбувався у зразку з додаванням наноаквахе-лату цинку з вмштом цинку 0,10 мг/дм3. На 4-6 добу бродшня штенсившсть вид^ення СО2 зменшувалась, але кращою вона була в зразку з додаванням цинку 0,10 мг/дм3, у зразках з додаванням цинку 0,200,30 мг/дм3 юльюсть видiленого СО2 була майже в
2 рази меншою i на декiлька вщсотюв бiльшою чим в контролi. Це можна пояснити тим, що тдвищеш дози цинку iнгiбують дрiжджову клгтину, а в контрольному зразку цинк, який перейшов з солоду, був витрачений на перших (1-4 доба) стадiях головного бродшня.
На сьому добу (закшчення головного бродшня) юльюсть видiленого СО2 у в«х зразках була майже однаковою.
Шсля зняття дрiжджiв, в дослiдних зразках ви-значили вмiст видимого екстракту в молодому пив^ отриманi даш наведенi в табл. 3.
Таблиця 3
Вмют видимого екстракту в молодому пивi пiсля 7-moï доби бродшня, % мас.
Зразок Контроль, чисто солодове сусло Вмют наноаквахелату цинку в сусш, мг/дм3
0,10 0,20 0,30
Вмют СР, % 5,3 4,5 5,0 5,0
Отримаш даш змши видимого екстракту на сьому добу бродшня показали, що 0,10 мг/дм3 цинку на 15,1 % краще збродив шж контроль i на 10 % шж зразки з додаванням цинку 0,20-0,30 мг/дм3.
Далi визначили вплив наноаквахелату цинку на яюс-ш показники пивних дрiжджiв. Головними показниками технолопчно'Т якостi насiнневих дрiжджiв е морфолопч-ний стан клiтин та фiзiологiчнi властивостi. Для цього використали метод мжроскотювання [14, 17].
Пiсля декантацп збродженого сусла в дрiжджах визначили '¿х морфологiчний стан пiд мжроскопом, тобто оцiнили '¿х за формою i розмiрами. Отриманi данi наведеш в табл. 4
Таблиця 4
Морфолопчний стан пивоварних дрiжджiв
Зразок Морфолопчний стан др1ждж1в
Контроль, чисто солодове сусло Кштини однорщш, р1вном1рно1 величини з тонкою оболонкою
0,10 мг/дм3 цинку Кштини неоднорщш, переважно великих розм1р1в, з тонкою оболонкою
0,20 мг/дм3 цинку Кштини неоднорщш, нер1вном1рно1 величини, з тонкою оболонкою
0,30 мг/дм3 цинку Кштини неоднорщш, нер1вном1р-но1 величини, переважно др1бних розм1р1в, з тонкою оболонкою
Морфолопчний стан дрiжджовоï клiтини пiсля проведення головного бродшня вщповщае характер-ним ознакам S. cerevisiae раса - 11.
Визначення фiзiологiчних показниюв пивних дрiжджiв представлено в табл. 5
Таблиця 5
Вплив наноаквахелат цинку на фiзiологiчнi показники пивоварних дрiжджiв
Зразок Кшькють брунькуючих кштин, % Вгодованють по гшкогену, % Мертвi кштини, %
Контроль, чисто солодове сусло 18 50 1,5
0,10 мг/дм3 цинку 27 65 1,8
0,20 мг/дм3 цинку 23 61 2,1
0,30 мг/дм3 цинку 21 58 2,4
Отримаш результати дослщжень дають можли-вiсть зробити висновок, що дрiжджi по всiм яюс-ним показникам вщповщають нормам i придатнi для подальшого '¿х використання. Цинк покращуе процес бродiння, як видно з табл. 5, юльюсть бруньку-ючих клiтин е найбiльшою у зразку з додаванням 0,10 мг/дм3 цинку порiвняно з шшими зразками. По вгодованосп та здатнiстю до розмноження спостерь гаемо, що чим б^ьше брунькуючих клiтин тим зб^ь-шуеться вгодованiсть дрiжджовоi клiтини. Такий факт можна пояснити тим, що цинк е один iз способiв мшерального пiдживлення середовища, дiе на дрiж-джову клiтину як активатор i пiдвищуе бродильну здатнiсть дрiжджiв.
Використання наноаквахелат цинку з концентра-цiею цинку 0,10 мг/дм3 тдвищуе бродильну актив-нiсть дрiжджiв, що спостертлось по кiлькостi ви-д^еного при бродiннi дiоксиду вуглецю та по змж видимого екстракту, а це дае можливкть скоротити тривалшть головного бродiння на 1-2 доби, залеж-но вiд сорту пива i збiльшити кiлькiсть генерацiй дрiжджiв.
6. Висновки
1. Використовувана сировина (ячмшний солод, хмiль та ЧКД) за результатами фiзико-хiмiчних та мжробюлопчних показниiв вiдповiдають нормам ДСТУ 4282:2004 «Солод пивоварний ячмшний», ДСТУ 7067:2009 «Хм^ь. Техшчш умови» та техноло-гiчнiй iнструкцiï з розведення чистих культур дрiж-джiв для виробництва пива, Т1 1497558 [15-17].
2. При додаванш наноаквахелату цинку, з концен-трацieю цинку 0,10 мг/дм3, збшьшуеться бродильна активнiсть пивних дрiжджiв. На кiнець бродiння, юль-юсть видiленого дiоксиду вуглецю при цьому склала на 14 % б^ьше шж у контрольному зразку. Юльюсть збродженого екстракту у молодому пивi знизилася на 15 % порiвняно з контролем. Отриманi результати дають можливкть скоротити процес головного бродшня на 1-2 доби, в залежност вщ концентрацiï початкового сусла.
3. Додавання наноаквахелату цинку покращуе морфолопчний стан дрiжджовоï клггини, що дозво-ляе використовувати бiльшу кiлькiсть Тх генерацiй вiд 6-8.
Лиература
1. Меледина, Т. В. Физиологическое состояние дрожей [Текст]: учеб. пос. / Т. В. Меледина, С. Г. Давыденко, Л. М. Васильева. - СПб.: НИУ ИТМО; ИХиБТ, 2013. - 48 с.
2. Прист, Ф. Дж. Микробиология пива [Текст] / Ф. Дж. Прист, Й. Кэмпбелл; пер. с англ. под общ. ред. Т. В. Мелединой, Тыну Сойдла. - СПб: Профессия, 2005. - 368 с.
3. Кунце, В. Технология солода и пива [Текст] / В. Кунце, Г. Мит; пер. с. нем. - СПб: «Профессия», 2001. - 912 с.
4. Помозова, В. А. Активация пивных дрожжей [Текст] / В. А. Помозова, Л. В. Пермякова, Е. А. Сафонова, В. В. Артема-сов // Пиво и напитки. - 2002. - № 2. - С. 26-27.
5. Патент Украши на корисну модель № 29450. Споаб отримання колощних металевих наночастинок «Ерозшно-вибу-хова нанотехнолопя отримання колощних металевих наночастинок» [Текст] / Косшов М. В., Каплуненко В. Г. - МПК (2006) B01J 13/00 Опубл. 10.01.2008, бюл. № 1/2008.
6. Патент Украши на корисну модель № 28943. Споаб керування ефектом самоконцентрацй енергп в локальних мшро-об'емах провщника, який, перебуваючи в пружному середовища що кав^уе, знаходиться в електричному ланцюз1 з розрядним пром1жком [Текст] / Косшов М. В., Каплуненко В. Г. - МПК B22F 9/14 (2007.01). Опубл. 25.12.2007, бюл. № 21/2007.
7. Патент Украши на корисну модель № 29854. Висококоординацшний анюнопод1бний аквананокомплекс [Текст] / Косшов М. В., Каплуненко В. Г. - МПК (2006) d2N 1/20, B01J 13/00, A61L 2/16/. Опубл. 25.01.2008, бюл. № 2/2008.
8. Карпенко, Д. В. Влияние наночастиц металлов на сбраживание пивного сусла [Текст] / Д. В. Карпенко, Ю. А. Уваров, А. И. Маринин, В. В. Олишевский // Пиво и напитки. - 2012. - № 4. - С. 16-17.
9. Квасников, Е. И. Дрожжи. Биология. Пути использования [Текст] / Е. И. Квасников, И.Ф. Щелокова. - Ин-т микробиологии и вирусологии им. Д. К. Заболотного. - Киев : Наук. Дума, 1991. - 328 с.
10. Jenkins, C. L. Impact of Serial Repitching on Lager Brewing Yeast Quality [Text] / C. L. Jenkins et al. // Journal-American society of brewing chemists. - 2003. - Vol. 61, Issue 1. - P. 1-9. doi: 10.1094/asbcj-61-0001
11. Van Zandycke, S. M. Determination of Yeast Viability Using Fluorophores [Text] / S. M. Van Zandycke, O. Sima, S. Gualdoni, A. Smart // Journal-American society of brewing chemists. - 2003. - Vol. 61, Issue 1. - P. 15-22. doi: 10.1094/asbcj-61-0015
12. Technological Instruction for Breeding of Pure Yeast Culture for beer production: TI 1497558 -1435-2011 [Text]. - Appr. By The Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, 2011. - 19 p.
13. Martino, E. Solubilization of insoluble inorganic zinc compounds by ericoid mycorrhizal fungi derived from heavy metal polluted sites [Text] / E. Martino, S. Perotto, R. Parsons // Soil Biology and Biochemistry. - 2003. - Vol. 35, Issue 1. -Р. 133-141. doi: 10.1016/s0038-0717(02)00247-x
14. Мелетьев, А. 6. Технох1м1чний контроль виробництва солоду, пива i безалкогольних напо!в [Текст]: тдручик / А. 6. Ме-летьев, С. Р. Тодосшчук, В. М. Кошова В. М. - Вшниця: Нова Книга, 2007. — 392 с.
15. Технолопчна шструкщя з розведення чистих культур дрiжджiв для виробництва пива: Т1 1497558 - 1435-2011 [Текст]. - Затв. Мшагропол^ики Украши 09.07.2011. - К.: Мшагропол^ики Украши, 2011. - 19 с.
16. ДСТУ 4282:2004 Солод пивоварний ячмшний. Загальш техшчш умови. Чинний вщ 2004-01-10. - К.: Держспоживстан-дарт Украши, 2004. - 34 с.
17. ДСТУ 7067:2009 Хмшь. Техшчш умови. Чинний вщ 2011-01-07 [Текст]. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2011. - 16 с.
18. Давыденко, С. Г. Применение методов окраски дрожжей для оценки их физиологического состояния [Текст] / С. Г. Давыденко, Л. М. Васильева, Б. Э. Баташов, А. Т. Дедегкаев // Пиво и напитки. - 2011. - № 5. - С. 8-11.
