CC BY
550
Иауковий iticiiiiK ИЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2
УДК 334.72 Викл. Б. Ф. Купчак -Львiвський умверситет 6i3Hecy та права П1ДПРИСМНИЦТВО: СУТЬ ТА УМОВИ ЗД1ЙСНЕННЯ
PosnranyTO ocнoвнi напpями наyкoвoгo ocмиcлення пiдпpиeмництва, данo ïx o^rny та влаcне тpактyвання ще1 категopiï. Вiдoбpаженo pmcm пiдпpиeмництва та yмo-ви йoгo фyнкцioнyвання i poзвиткy.
Kлючовi слова: пiдпpиeмництвo, pmcm та yмoви фyнкцioнyвання i poзвиткy тд-пpиeмництва.
Вступ. Pинкoвi yмoви гocпoдаpювання внеcли cвoï кopективи y cвiдo-мicть людей, ïx 6уття, otocí6 icнyвання, cпpияли заcтocyванню багатьox теp-мiнiв (категopiй).
Сеpед iншиx мoжна видiлити пiдпpиeмництвo, яке в yмoваx pинкy e cпpавжнiм pyшieм е^^мши. Сьoгoднi, кoли закpиваютьcя пiдпpиeмcтва, cкopoчyютьcя poбoчi мicця, пiдпpиeмницька дiяльнicть стала для багатьox гpoмадян ocнoвним видoм poбoти. Активний picт i poзвитoк пiдпpиeмництва cпpияe залученню дo п^^темни^^ дiяльнocтi бiльшoï кiлькocтi здiбниx, кoмyнiкабельниx людей, кpащoмy викopиcтанню вcix матеpiальниx та cyc-пiльниx pеcypciв, iнтенcивнiшoмy poзвиткy нацioнальнoгo гocпoдаpcтва, зpocтанню нац^н^ь^го багатcтва й дoбpoбyтy нацiï.
Пpoблеми пiдпpиeмництва (наyкoвo-теopетичнoгo oбгpyнтyвання йoгo cyri та неoбxiднocтi poзвиткy) дocлiджyвали таю у^аш^ю вченi, як Л. Без-чаcний , В. Бoбpoв, В. Бopдюк, З. Ваpналiй, С. Дзюбик, В. Гейц, В. Гoлiкoв, А. Kpyra^ В. Мединcький, В. Мельничук, В. Онищенкo, А. Пiменoва, О. P^ вак, В. Савчук, О. Тypчинoва, Л. Шаpшyкoва та шшь
На жаль, пpoблема пiдпpиeмництва e пopiвнянo нoвoю в екoнoмiчнo-му життi Укpаïни, 6o йoгo дocлiдження poзпoчалиcь в нашiй кpаïнi лише iз заpoдженням pинкoвиx вiднocин. ^му, пpoблема пiдпpиeмництва дoci зали-шаeтьcя недocтатньo poзpoбленoю: замалo пpаць, в якж би детальнo дocлi-джували cyть та yмoви виникнення пiдпpиeмництва.
Постановка проблеми. У цiй po6o^ зpoбленo cпpoбy узагальнити на-явш пiдxoди дo визначення cyтi пiдпpиeмництва та наведенo cвoю iнтеpпpе-тацда цieï категopiï.
Результати. Ще вчеш минyлoгo зазначали, щo для виготовлення ^o-дyкцiï i надання шодуг неoбxiднi такi чинники виpoбництва, як:
• земля (пpиpoднi pеcypcи) - мiнеpальнi та лicoвi pеcypcи, жива пpиpoда, no-вiтpя;
• ^адя (людcькi pеcypcи) - тoбтo ф1зичт абo екoнoмiчнi зycилля, як люди ви^ач^ть на виpoбництвo npoдyкцiï чи надання пocлyг;
• npедмети (каттал) - це oб'eкти, за дoпoмoгoю якиx вигoтoвляeтьcя ^o^R-щя абo надаютьcя nocлyги (фабpики, завoди).
Сучаший дocвiд гocпoдаpювання внic cвoï кopективи дo цьoгo пеpелi-ку: для ^o^h^M кpаïн iз poзвиненoю е^дом^ю неoбxiдна pеалiзацiя ще oднoгo факг^а виpoбництва - пiдпpиeмництва. Пiд пiдпpиeмництвoм poзy-мiють opганiзатopcькi здiбнocтi, неoбxiднi фipмi для oтpимання пpибyткy завдяки виpoбництвy пpoдyкцiï та наданню шодуг.
Теopiя пiдпpиeмництва заpoдилаcь y XVIII ст. На шчатку XVIII ст. англ^ький банкip-екoнoмicт Pичаpд Kантiльйoн впеpше запpoвадив теpмiн
4. Eкoнoмiкa, планування i управлшня гaлyзi
243
"шдприемництво" в економiчний лексикон. Вiн розглядав шдприемництво як особливий вид новаторсько! дiяльностi, пов'язано! iз ризиком, а тдприемця Р. Кантiльйон характеризував як людину, яка бере на себе ризик, пов'язаний iз купiвлею за будь-яку цшу засобiв виробництва для виготовлення продукци та 11 наступного продажу з метою одержання доходу [3].
Класики полгтекономи А. Смiт та Д. Ржардо шдприемницьку дiяль-шсть розглядали тiльки в контекстi ди ринкового механiзму саморегулюван-ня, але детальнiше вивчення нових економiчних вщносин змушувало розгля-дати розвиток економжи як кругообiг.
Так, Адам См^ характеризував тдприемця як власника, який йде на економiчний ризик заради реашзаци певно! комерцшно! ще! й одержання прибутку. Вш сам плануе, оргашзовуе виробництво i розпоряджаеться його результатами, але реалiзовуючи сво! власш iнтереси, вiн сприяе ефективному задоволенню потреб суспiльства [19]. Рiкардо Д. вважав тдприемця лише ш-вестором або звичайним капiталiстом. мКапiталiст, який шукае прибуткового застосування для сво!х засобiв, природно, буде брати до уваги вш переваги одного заняття перед iншим. Тому вiн може поступитися частиною свого грошового прибутку заради правильност розмiщення, охайностi, легкост або iнших дiйсних або уявних вигод, якими одне заняття вiдрiзняеться вщ другого" [4, с. 82].
Видатний французький економют Ж.Б. Сей вважав шдприемництво рацюнальною, а також творчою дiяльнiстю щодо комбiнування (об'еднання) чинникiв виробництва [20]. Найт Ф. глибоко дослщжував такi категорп, як ризик i невизначенiсть, а пiдприемництво вiн ототожнював з управлiнням i вiдповiдальнiстю. На його розсуд, "шдприемець - це управляючий, який несе вщповщальшсть за всi доходи i витрати, i цим самим залежить вiд невизначе-ностi". "Прибуток тдприемця е винагородою за прийняття ним на себе нес-трахуючого ризику" [17].
Нове розумiння сутi шдприемництва прийшло на межi Х1Х i ХХ ст., коли розвиток системи кредитних вщносин остаточно роз'еднав поняття "власник" i "пiдприемець". Саме в цей перюд вченi-економiсти зрозумiли значення творчих новаторських здiбностей пiдприемця для здшснення ефек-тивно! дiяльностi.
Першим до трьох класичних факторiв виробництва (земл^ капiталу, працi) додав четвертий - оргашзащю (згодом пiдприемницький хист) А. Маршалл. Вш вважав шдприемщв, з одного боку, висококвалiфiкованими людьми, як працюють для задоволення потреб суспшьства, якi "ризикують" або "беруть на себе ризик", а з шшого, посередниками мiж робiтниками фь зично! працi та споживачами. Особливо А. Маршалл наголошував на актив-нiй ролi самого пiдприемця та на його здатност до шновацш [9].
У сво!й пращ "Розподш багатства" Дж. Кларк наголошував на такш важливiй функцп тдприемця, як поеднання факторiв виробництва. "Цю чисто координуючу роботу ми назвемо функщею пiдприемця i винагороду за не! ми назвемо прибутком. Функщя ця сама по собi не пов'язана нi з працею, нi з власнiстю на каттал; вона цiлком полягае у встановленн i пiдтримцi вироб-ничих вщносин мiж цими факторами виробництва" [13].
244
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.2
Маркс К. зазначав, що грошовий капiталiст привласнюе вщсотки на пiдставi того, що вш е власником певно! суми грошей, а функщонуючий ка-шталют (пiдприемець) здiйснюе привласнення у формi пiдприемницького доходу [15, с. 446]. Значний внесок у теорда шдприемництва зробили шмець-кий економют В. Зомбарт та економiсти австршсько! школи ХХ ст. Й. Шум-петер та Ф. Хайек, з певними розбiжностями, трактували пiдприемництво як винятково важливий чинник для економiчного зростання [10, 21, 22].
Зокрема, Й. Шумпетер вщносив до шдприемщв не тшьки власникiв, але i всiх тих, хто не мае тривалих зв,язкiв з iндивiдуальним тдприемством i використовуе !х тiльки для проведення нових комбшацш факторами виробництва. Шдприемщ - це особливий тип людей, особливого духу та способу життя. "Бути шдприемцем, - зауважував вш, - означае робити не те, що роб-лять шш^ тобто шноваци. Пiдприемець ламае старий традицшний кругообiг заради встановлення нового, що забезпечуе динамiзм економiчнiй системi. Щоб бути здiбним до виконання шдприемницько! функци, iндивiд повинен мати низку специфiчних рис, зокрема гостроту бачення, вмшня йти попереду одному, йти новим шляхом, володгги шщативою, авторитетом, даром перед-бачення, впливу на шших людей" [21].
Американський економют П. Друкер серед функцш пiдприемництва особливо видiляв маркетинг та шноваци. Вiн стверджував, що в основi тд-приемництва лежать рiзнi шноваци: нове поеднання виробничих факторiв, використання нових ресурсiв, !х джерел i форм фiнансування, виробництво нових видiв товарiв та надання послуг, застосування нових технологш, ос-воення органiзацiйних та управлiнських нововведень, проникнення на новi ринки збуту, новi галузi й сектори економжи [8].
Нову хвилю дослщжень теори та практики пiдприемництва шщдавав представник новоавстршсько! школи Л. Мiзес. Вiн вважав, що шдприемниць-ка функщя полягае у визначеннi сфер застосування факторiв виробництва. "Пiдприемець - це завжди спекулянт. Це людина, яка мае справу з невизначе-ними обставинами майбутнього. Усшх тдприемця чи невдача залежать вщ точност передбачування невизначених подiй. Якщо вш не зможе зрозумiти, чого слщ очiкувати, то вiн виречений. Сдиним джерелом, з якого виникае шдприемницький дохiд, е його здатнiсть краще, нiж iншi, прогнозувати майбутнiй попит споживачiв" [16, с. 274].
Учень Л. Мiзеса австрiйський економiст I. Юрцнер належить до найцi-кавших сучасних теоретикiв проблеми пiдприемництва. На його погляд, основна функщя тдприемця полягае у досягнент такого регулювання системи, здшсненш тако! И шдготовки, яка б забезпечила рух ринюв до стану рiвнова-ги [12]. Американсью вченi Е. Дж. Долан та Д. Лшдсей розглядають шд-приемництво як процес пошуку нових можливостей та нових сфер застосу-вання капiталу, використання нових технологш, подолання старих стереоти-шв та меж [7].
Автори шдручника "Економiкс" - американськi вчеш К. Макконнелл та С. Брю, тд пiдприемництвом розумiють особливий вид дiяльностi, в осно-вi яко! лежить низка неодмiнних умов i вимог: пiдприемець виступае iнiцi-атором поеднання земл^ капiталу i пращ в единий процес виробництва това-
4. Екоиомжа, плаиуваиия i управлшня галузi
245
piв чи надання ^одуг з метoю oтpимання пpибyткy; пiдпpиeмець беpе на œ-бе вiдпoвiдальнicть за pезyльтати виpoбництва вкладеними кoштами, затpата-ми чаcy й пpацi, дiлoвoю pепyтацieю й cвoïм майбyтнiм пpибyткoм; шд-^жмець такoж виcтyпаe нoватopoм, який на кoмеpцiйнiй ocнoвi ввoдить y ^бут нoвi пpoдyкти, нoвi теxнoлoгiï виpoбництва, нoвi фopми opганiзацiï пiдпpиeмcтва ТОШР [14].
Здiйcнений аналiз poзвиткy заpyбiжнoï екoнoмiчнoï думки даe змoгy видшити чoтиpи ocнoвниx етапи пpoцеcy наyкoвoгo ocмиcлення шд-пpиeмництва. Пеpший етап пpипадаe на XVII-XVIII cт., тли ocнoвна увага y визначеннi пiдпpиeмництва зocеpеджyвалаcь на pизикy, який oчiкye тд-пpиeмця в пpoцеci здшшення пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi (P. Kантiльйoн, Ф. Найт). Дpyгий етап y наyкoвoмy ocмиcленнi пiдпpиeмництва пoв,язаний з iменем Й. Шyмпетеpа, який нагoлoшyвав, шр ocнoвнoю pиcoю п^^темни^ тва e iннoвацiйнicть. На тpетьoмy етапi дocлiджyвали пoлiфyнкцioнальнy мo-дель пiдпpиeмництва та oco6^^ pиcи пiдпpиeмця (Л. Мiзеc, Ф. Хайeк, I. Kip-цнеp). Четвеpтий етап xаpактеpизyeтьcя пеpенеcенням акценту на у^авл^ь-кий аcпект в аналiзi дiй пiдпpиeмця (Е. Дж. Дoлан, Д. Лiндcей, Kемпбелл P. Макганнелл, Стенлi Л. Бpю).
Втизняна наyкoва екoнoмiчна думка poзглядаe пiдпpиeмництвo як екoнoмiчнy категopiю, як метод гocпoдаpювання, як тип екoнoмiчнoгo мдо-лення. Як екoнoмiчна категopiя пiдпpиeмництвo вiдoбpажаe взаeмини мiж йoгo cyб,eктами з пpивoдy виpoбництва, poзпoдiлy i ^ивлашення благ та пocлyг. Як тип екoнoмiчнoгo миcлення cyть пiдпpиeмництва звoдитьcя дo im-цiативнoï, нoватopcькoï, cамocтiйнoï дiяльнocтi, а як метод гocпoдаpювання -дo найбiльш шв^го та ефективнoгo викopиcтання фактopiв виpoбництва i пpагнення pеалiзyвати cвoï твopчi здiбнocтi.
Загалoм пiдпpиeмництвo - це вмшня пoчинати i веcти cпpавy, здiйcнювати нoвoвведення, бути iнiцiативним, дoлати cтеpеoтипи, зважувати-cя на prom. Вивчаючи cвiтoвy наyкoвy думку щoдo cyтi пiдпpиeмництва, вгт-чизнянi е^^м^ти виcyвають влаcнi визначення данoï категopiï, якi чаcoм мають icтoтнi poзбiжнocтi. Так, oкpемi наyкoвцi (В. Бoбpoв, А. Kpyтик, А. ni-мешва) нагoлoшyють лише на метi пiдпpиeмництва - oтpимання пpибyткy [2, c. 20]. Деxтo y визначеннi пiдпpиeмництва видiляe oднy iз йoгo ocнoвниx фyнкцiй - заcтocyвання iннoвацiй та неcтандаpтнoгo пiдxoдy дo виpiшення cпpав (С. Дзюбик, О. Pивак, В. Мединский, Л. Шаpшyкoва) [5, c. 22]; а ш-шi - pизикoвий xаpактеp пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi (В. Мельничук, В. Они-шенкo) [18].
Сеpед вiтчизняниx вчениx найпoвнiше cyra пiдпpиeмництва poз-кpив З.С. Ваpналiй: мПiдпpиeмництвo як екoнoмiчна категopiя - e ocoбливий тип гocпoдаpювання, де гoлoвним cyб,eктoм e пiдпpиeмець, який pацioнальнo пoeднye (кoмбiнye) фактopи виpoбництва на iннoвацiйнiй ocнoвi i влашш вiдпoвiдальнocтi, opганiзye i кеpye виpoбництвoм з метoю oдеpжання тд-^темни^^го дoxoдyм [3]. Пoзитивними мoментами ^oro визначення e вщ-неcення пiдпpиeмництва дo ocoбливoгo типу гocпoдаpювання та п^^еоден-ня неoбxiднocтi iннoвацiй для ycпiшнoï дiяльнocтi.
Гocпoдаpcьким кoдекcoм У^аши закoнoдавчo вcтанoвленo, шo "Шд-^темнищ^ - це cамocтiйна, iнiцiативна, cиcтематична, на влаcний pизик
246
36ipMMk' нayкoвo-тeхнiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.2
господарська дiяльнiсть, що здшснюеться суб'ектами господарювання (шд-приемцями) з метою досягнення економiчних i соцiальних результатiв та одержання прибутку" [1]. На наш погляд, у трактуванш сут будь-яко! еконо-мiчноï категорiï не можна ор1ентуватися лише на чинну законодавчу дефшь цiю, а варто самим творити поняття, зважаючи на iснуючi вщносини та пер-спективи ïx розвитку, нащональш традицiï з метою вдосконалення законо-давства та вироблення адресного i д1евого меxанiзму пiдтримки i стимулю-вання шдприемницько1" дiяльностi.
Тому шд час формування визначення сут шдприемництва потрiбно враховувати основнi риси шдприемництва:
• воно можливе лише за в1дповвдно1 суспшьно1 ситуаци - тдприемницького середовища, тд яким розумшть, насамперед ринок, ринкову систему вщно-син;
• здшснюеться вщ свого 1мет, на власний ризик i тд особисту, а не колектив-ну, майнову вiдповiдальнiсть окремо1 фiзичноï особи - тдприемця чи юри-дично1 особи - тдприемства (оргатзаци);
• потребуе особиста свободи тдприемця, його незалежносп, тобто можливос-ii приймати самостiйнi пiдприемницькi рiшення щодо органiзацiï та здiйснення виробництва товарiв чи надання послуг для отримання максимального прибутку;
• спрямоване на отримання прибутку чи матерiальноï винагороди;
• проявляючи iнiцiативнiсть i вт!люючи сво1 iнновацiйнi iдеï, сприяе ефектив-ному поеднанню та використанню iнвестицiйниx, матерiальниx, трудових i грошових ресурсiв;
• забезпечуе високу мотивацш високопродуктивноï працi;
• створюе передумови для виникнення та посилення конкуренцп на ринку i завдяки цьому стае своерiдним каталiзатором соцiально-економiчного розвитку краши загалом;
• виступае головним фактором структурних змiн у системi господарювання.
Таким чином, шд "шдприемництвом" пропонуемо розумгти особливий тип сусшльних вщносин з приводу виробництва, розподшу та привлас-нення благ i послуг, у процес чого шдприемець за умови повно1' свободи дш ращонально поеднуе (комбшуе) фактори виробництва на шновацшнш основ! i бере на себе вщповщальшсть за результати виробництва вкладеними кошта-ми, затратами часу i пращ, дшовою репутащею й сво1'м майбутшм прибут-ком, але реал1зуючи сво1' власш штереси, вш сприяе ефективному задоволен-ню потреб суспшьства й ринковим перетворенням у державь
Формування та розвиток шдприемництва може вщбуватися за наяв-ност вщповщних умов:
• економiчниx: роздержавлення i приватизащя власност!, демонополiзацiя гос-подарсько1 д!яльносп, створення i функцiонування на цш основ! багато-суб'ектних (приватних, колективних, кооперативних) власнишв, утвердження свободи тдприемницько1 д1яльностц
• полгтичних: створення сприятливого пiдприемницького клiмату завдяки ста-бшьност та демократизацп суспшьного життя, ввдповвднш податковiй, кре-
• и • и • • и •• • U U
дитн1й, митнш та !ншш полгтищ, наданню гарантш збереження й недотор-канност приватно1 власносп, зокрема iнтелектуальноï;
• юридичних: створення нормативноï бази пiдприемництва та його правовоï захищеностц
4. Економжа, планування i управлшня галузi
247
• психолопчних: створення сприятливого психологiчного клiмату в сустль-ствi, подолання негативного ставлення населення до шдприемництва. Створення перел1чених умов не тшьки сприятиме розвитку шдприем-ництва, але й означатиме, що кра!на живе за законами ринково! економши. Як свщчить свгговий досвщ, закони ринково! економжи працюють менш ефективно там, де шдприемницька д1яльшсть скована або надм1рним регулю-ванням, або р1зномаштними сощальними обмеженнями, а також там, де низь-кий р1вень культури 1 осв1ченост1 населення.
Висновки. На основ1 вивчення свггового та в1тчизняного досв1ду на-укових вчень щодо сут категорп "шдприемництво", зроблено спробу його узагальнення й викладено власне трактування, а також охарактеризовано ос-новш риси та умови виникнення { функцюнування шдприемництва.
Л1тература
1. Господарський Кодекс Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=436-15.
2. Бобров В.Я. Основи ринково! економки / В.Я. Бобров. - К. : Вид-во "Либщь", 1995. - 328 с.
3. Варналш З.С. Основи шдприемництва : навч. поабн. / З.С. Варналш. - К. : Вид-во "Знання"-Прес, 2002. - 239 с.
4. Гладкова О. Дослщження швестицшно! дiяльностi торгового пщприемства в Украiнi / О. Гладкова // Торпвля i ринок Укра1ни : темат. зб. наук. праць. - Донецьк, 1999. - Вип. 9, т. 2. - 423 с.
5. Дзюбик С. Основи економiчноi теорп / С. Дзюбик, О. Ривак. - К. : Вид-во "Основи", 1994. - 386 с.
6. Долан Э.Дж. Рынок: микроэкономическая модель / Э.Дж. Долан, Д. Линдсей. - СПб, 1992. - 486 с.
7. Долан Э.Дж. Рынок: микроэкономическая модель / Э.Дж. Долан, Д. Линдсей. - СПб., 1992. - 486 с.
8. Друкер П.Ф. Практика менеджмента / П.Ф. Друкер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2000. - 398 с.
9. Слейко Я.1. 1нвестицп, ризик, прогноз / Я.1. Слейко, О.1. Слейко, К.С. Раевський. -Львiв : Львiв. банювський ш-т Нац. Банку Укра1ни, 2000. - 176 с.
10. Зомбарт В. Избранные работы : пер. с нем. / В. Зомбарт. - М. : Изд-во "Территория будущего", 2005.
11. Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство / И. Кирцнер. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 239 с.
12. Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство / И. Кирцнер. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 239 с.
13. Кларк Дж.Б. Распределение богатства / Дж.Б. Кларк. - М. : Гелиос АРВ, 2000. - 368 с.
14. Макконнелл Р. Экономикс / Р. Макконнелл, С. Л. Брю. - К. : Изд-во "Хагор-Демос", 1993.
15. Маркс К. Твори / К. Маркс, Ф.Енгельс. - К. : Держполггвидав УРСР, 1963. - Т. 25. -Ч. 1. - 507 с.
16. Мизес Л. Человеческая деятельность. Трактат по политической теории / Л. Мизес. -М. : ОАО НПО Экономика, 2000. - 878 с.
17. Найт Ф.Х. Риск и прибыль / Ф.Х. Найт. - М. : Изд-во "Дело", 2003. - 360 с.
18. Онищенко В. Организация и экономика частого предприятия / В. Онищенко, В. Мельничук. - К. : Изд-во "Наука", 1995. - 269 с.
19. Смит Адам. Исследование о природе и причинах богатства народов / Адам Смит. -М. : Изд-во "Соцэкгиз", 1953. - 678 с.
20. Сэй Ж.-Б. Трактат по политической экономии / Ж.-Б. Сэй. - М. : Изд-во "Дело" : Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации, 2000. - 232 с.
21. Шумпетер Й. Теория экономического развития : пер. с нем. / под общ. ред. А.Г. Ми-литковского / Й. Шумпетер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1992. - 230 с.
22. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.obuk.ru/book/-xajek-fa-individualizm-i-yekonomicheskij -poryadok.html.
23. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.socioline.ru/node/10858.
248
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2
КупчакБ.Ф. Предпринимательство: суть и условия осуществления
Рассмотрены основные направления научного осмысления предпринимательства, дана их оценка и собственная трактовка этой категории. Отображены черты предпринимательства и условия его функционирования и развития.
Ключевые слова: предпринимательство, черты и условия функционирования и развития предпринимательства.
KupchakB.F. Enterprise: essence and terms of realization
Basic directions of scientific comprehension of enterprise are considered, their estimation and own interpretation of this category is given. The lines of enterprise and his operating and development condition are represented.
Keywords: enterprise, lines and operating and development of enterprise conditions.
УДК 330.101. Доц. Г. А. Лех, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; викл. Н.М. Мозола - Львiвський кооперативний коледж економки i права
ПЕРСПЕКТИВН1 НАПРЯМКИ С1МЕЙНОГО Б1ЗНЕСУ
Розглянуто роль i мюце сшьського зеленого туризму в розвитку нацюнально'1 економши; перспективи розвитку малого туристичного 6!з^су в сшьськш мюцевос-ri, проблеми виршення зайнятосп для мюького та сшьського населения. У свт сшьський зелений туризм розглядаеться як альтернатива сшьському господарству за величиною отриманих прибутюв.
Сучасний стан економ1чного розвитку Украши ставить на порядок денний проблему пошуку нових форм господарювання, як значною м1рою зможуть враховувати штереси як виробниюв, так i споживач1в продукци. Од-шею з таких форм е Ымейний б1знес. Досвщ розвинених краш переконуе в необхщносп розвитку малого Ымейного б1знесу в УкраАт. Так, держави, яю активно сприяють шдприемництву, зростають i процв1тають, а ri, що стриму-ють його розвиток, - перебувають у стагнацшному становишд. У нашш дер-жав1 с1мейне господарювання не набуло бажаних масштаб1в розвитку через те, що 1'хня д1яльшсть стримуеться певними чинниками: економ1чною кри-зою, нестабшьшстю податково1' системи, низьким р1внем сощального захисту населення тощо.
Для украшсько1" економши розвиток шмейного б1знесу набувае винят-кового значення. Саме ефективне шдприемництво, що грунтуеться на приват-нш власносп, е важливим джерелом економ1чного зростання. Сприяти цьому покликане конституцшне закршлення шдприемництва. "Кожен мае право на шдприемницьку д1яльшсть, яка не заборонена законом", - зазначено у ст. 42 Конституци Украши [1, 15].
Особливий штерес становить розвиток малого туристичного б1знесу в сшьськш мюцевосп, який набув значного поширення в Угорщиш, Чехи, Польшу, Словаччиш та Великобритани. Можлив1сть задовольнити рекреацшш потреби населення, що мешкають в умовах урбашзованого середовища, в районах, де е високий стушнь забруднення, зумовило ютотний штерес до сшьського зеленого туризму, як до одше1" з альтернативних форм вщпочинку.
Сшьський зелений туризм е перспективним напрямком малого туристичного б1знесу, що грунтуеться на основ1 активного вщпочинку в сшьськш мюцевосп. Р1зномаштшсть надання послуг Ымейними господарствами, як
4. Економжа, планування i управлiммя r^yîi
249
