CC BY
12УДК 551.584.5 Слизька К.П.
ГИдходи до вивчення високих температур пов1тря на територи УкраУни в контекст! сучасних зм1н кл1мату
Кшвський нацюнальний уыверситет iменi Тараса Шевченка, м. КиТв KaterynaSlyzka@gmail.com
Анота^я. В контекстi глобальних змн кл/'мату температура е одним з параметр/'в, що зазнае найбтьшоГ мiнливостi, особливо в останне десятир/'ччя. В статт/' розглянуто п/'дходи та методики доЫдження високих температур, що були запропонован/' вченими для територП' УкраТни, проведено анал/'з просторово - часового розподлу хвиль тепла на територи УкраТни за червень - серпень 1961 - 2010 рок/'в i встановлено, що в останне десятил/'ття спостергаеться зростання шькост/' випадюв хвиль тепла, Тх тривалост/' та /нтенсивност/'.
Ключовi слова: температура повтря, перюди, аномальнi температури, хвиля тепла.
Вступ
Актуальнють проблеми полягае в тому, що температура е таким кл1матичним параметром, який показуе найвищу ймов1рнють пщвищення у бшьшосп майбутшх сценарив глобальних змш кл1мату (1РСС 2007a, СБ^О 2007) [24]. Переважна бтьшють найбтьших середньор1чних аномалш припадае на останш 30 рок1в [9]. Згщно з даними спостережень, найбтьш теплими роками п1сля 1860-го були 1998, 2005, 2007 та 2010 роки. За даними [12], температура в УкраТш за останш 20 рок1в зазнала значних змш у пор1внянн1 з1 стандартним кл1матичним перюдом 1961-1990рр, так середш та максимальн1 температури стали вищими для бтьшосп м1сяц1в та за р1к вц1лому, хоча зг1дно з Четвертою нацюнальною допов1ддю УкраТни з питань змш кл1мату наша держава не входить в перел1к найбтьш вразливих до глобального потеплшня репошв планети.
ХТ зазвичай вважають перюд тривал1стю в к1лька д1б, температура пщ час якого перевищуе заданий пор1г, але специф1чн1 особливост1 цього поняття варшються залежно в1д краТни, ф1зико-географ1чного розташування пункту дослщження та 1н.
Труднощ1 у визначенш ХТ полягають у встановленн1 вщповщного 1ндексу тепла з прийнятними пороговими значеннями, тривалютю под1Т, у ТТ зв'язку з локальним кл1матом. Розробляються р1зн1 теплов1 1ндекси комфорту для оцшки впливу високоТ температури, як1 поеднують в соб1 температуру пов1тря та його волог1сть, в шших випадках - в1тер та пряма сонячна рад1ац1я.
Додаткова проблема у тому, що ХТ мають метеоролопчний та еколог1чний впливи разом з впливом на населення та шфраструктуру територп, на як1й спостер1галося дане явище. Тобто, перед прийняттям загального визначення, потр1бно визначити об'ект дослщження [24].
В метеорологи та ктматологи ХТ визначаються за:
- абсолютними порогами температури;
- вщносними порогами температури (процентил1);
- пороговими значеннями температури в поеднанш з шшими метеоролог1чними величинами (волог1сть, швидк1сть в1тру)[15];
Терм1н хвиля тепла (ХТ) на сттьки специф1чний та неоднозначний, що до цього часу немае жодного офщшного визначення цього явища чи явища спеки, яке б можна було застосувати до р1зних кл1матичних зон. Проте е визначення, рекомендоване Всесв1тньою метеоролопчною орган1зац1ею: ХТ -явище, коли денний максимум температури (за бтьше, н1ж 5 послщовних дн1в) перевищуе середн1й максимум денноТ температури для того ж календарного дня в перюд 1961-1990 роки щонайменше на 5°С або на 9° F[15, 22, 24].
Матерiали та методи
Для виконання даного дослщження нами було вивчено та проанал1зовано сучасну в1тчизняну та заруб1жну наукову л1тературу, присвячену деф1н1ц1Т хвиль тепла, методиц1 досл1дження явища. Використовуючи методику ВМО було проведено калькуляцю хвиль тепла на територП' УкраТни у л1тнш пер1од з 1961 по 2010 роки.
Вихщш дан та методика дослiджень
З початку 1990-х рок1в в 6вроп1 було визнано, що спека I пов'язаш з нею наслщки повинн1 розглядатися як неминучють зм1ни кл1мату.
Хв^ тепла (ХТ) е розповсюдженим стихшним лихом, яке впливае на здоров'я людини, засоби для ТТ юнування, iнфраструктуру. Природнi системи можуть серйозно постраждати в результатi тривалостi ХТ.
Для аналiзу умов формування ХТ на територп УкраТни в л^н мiсяцi в перiод з 1961 по 2010 року було зiбрано дат щоденноТ максимально!' температури за червень - серпень мюяць по 32 стан^ям (табл.1).
Таблиця 1.
Вщсутш данi спостережень_
Стан^я Данi, що вщсутш
Житомир 1988 рк липень мюяць
Кременчук 1964 рк серпень мiсяць
Феодосiя 1992 рк липень мiсяць
Через непорiвнюванiсть iснуючих методик визначення та обрахунку ХТ, через те, що в цих методиках для обраного нами перюду року юнують рiзнi перюди для вивчення ХТ (календарний лп"нш перiод, теплий перiод року, л^не пiврiччя), дослiдження проведено за рекомендованою методикою ВМО. Дана методика була обрана серед шших через ТТ простоту у використаннi, незначне розрахункове навантаження та врахування особливостей кожноТ окремоТ станци.
Виклад основного матерiапу
Шдходи до вивчення ХТ на територп УкраТни. Беручи до уваги постшне збтьшення небезпечних та особливо небезпечних метеоролопчних явищ у всьому свт в контекстi глобальних змш клiмату, вченими зроблено величезну роботу з вивчення причин та наслщш такого збтьшення, особливо у XXI стол^тк Так як основною метеоролопчною величиною е температура пов^ря, то було запропоновано цту низку пiдходiв та методик дослiджень саме ^еТ характеристики атмосфери. Загалом ^матологи та метеорологи вивчають середнi температури дня, мюяця, року, також визначають максимуми температури (середнi, абсолютнi, дены, нiчнi, мiсячнi, рiчнi) та аномальн температури для певних територiй за визначений перюд часу.
За даними [4, 7, 10, 13] температура пов^ря >25°С належить до числа небезпечних явищ погоди на УкраТш. Великий практичний штерес являють також дат повторюваносп дуже високих температур пов^ря (>30°) [4].
Саме таю перевищення найчаспше дослiджуються клiматологами УкраТни [4, 10, 13, 17], вони розглядаються в контекстi пер'юд'т, в як спостерiгаються температури повiтря, що перевищують пороги 25°С, 30°С, рщше 40°С [18]. Аналiзуеться тривалiсть пер^в перевищення даних порогiв (в днях та годинах), обчислюеться ймовiрнiсть Тх настання, визначаються та класифiкуються синоптичн ситуацп за яких вони спостер^аються.
^м перiодiв, дослiдники аналiзують аномальн температури повтря, вивчення яких розпочалося ще у 40-х роках ХХ стол^тя. Цим питанням в свш час займалися Н. А. Багров, Л. Г. Борисова, З. М. Бочкарьова, О. Л. Кац, К. I. Кашин, С. Т. Пагава та iншi [3]. 1снуе багато критерпв аномальностк Кожен дослщник пропонуе свш критерш, але бтьшють з них заснован на врахуванн розмiру площi, зайнятоТ аномалiею одного знаку, та ктькють станцiй з вщхиленням температури повiтря вiд певного порогового значення. Часто розглядалися аномально теплi мюяц чи роки. Виходячи з того, що середня мюячна температура пов^ря вiдповiдае закону нормального розподту, ТТ емпiричний ряд характеризуеться за допомогою середнього значення та середнього квадратичного вщхилення. Беручи вищесказане за основу, критерiем аномальност е вщхилення вщ середнього в межах середнього квадратичного вщхилення. Роки (мюяц1), що потрапляють в ¡нтервал Т-На>Т>Г —о,
вважаються нормальними, в ¡нтервал1 1; 1;+2а були назван! теплими, в ¡нтервал1
— я > (: > Г— Яя . холодними, а роки (мюяцО, коли температура повп"ря була вища на ^ + 2о
прийнят1 аномально теплими, а нижче на ^ — - аномально холодними.
Не оминули ^матологи увагою i таку характеристику температури як максимальна температура повтря, що характеризуеться середнм максимумом (середне значення температури пов^ря за певний мюяць для дослщжуваноТ територп) та абсолютним максимумом (показник, що дае уявлення про найвищу температуру пов^ря в окремi дш) [2, 5, 8]. Аналiз цих характеристик проводиться за класичною схемою, використовуючи набiр статистичних параметрiв (середня арифметична величина, середне квадратичне вщхилення, коефiцiенти асиметрп та ексцесу, а також стандарты помилки -помилки середньоТ арифметичноТ величини та середнього квадратичного вщхилення).
При глибшому аналiзi синоптичних умов утворення високих температур, було виявлено наступне характерне явище: на швычному заходi дослщжуваноТ територп (рщше на твноч^ зароджуеться область високих (низьких) температур пов^ря, що залишаеться достатньо довгий час на однш i тш же територiТ. Ця область зазвичай мае ч^ко виражений поступальний рух, послщовно перемiщуючись на
швденний схщ; район пiдвищених чи понижених температур перемщуеться подiбно хвилi з мюця на мiсце. Пiд час перемщення хвилi на дану мюцевють, температура тут швидко та значно зростае (падае), а пiсля проходження област знову повертаеться до своТх попереднiх величин. На температурнiй кривш для даноТ мiсцевостi також видно таке хвильове зростання (падшня). Таю обласп, що перемiщуються носять назву хвиль холоду та хвиль тепла.
Одыею з проблем у вивченн хвиль тепла е те , що термш хвиля тепла (ХТ) на сттьки специфiчний та неоднозначний, що до цього часу у в^чизнянш метеорологiчнiй практик немае жодного офiцiйного визначення цього явища чи явища спеки, яке б можна було застосувати до рiзних ^матичних зон. Проте е визначення, рекомендоване Всесв^ньою метеоролопчною оргашза^ею: ХТ -явище, коли денний максимум температури (за бтьше, ыж 5 послiдовних днiв) перевищуе середнш максимум денно'Т температури для того ж календарного дня в перюд 1961-1990 роки щонайменше на 5°С.
ХТ зазвичай вважають перiод тривалiстю в кiлька дiб, температура пщ час якого перевищуе заданий пор^, але специфiчнi особливостi цього поняття варшються залежно вiд краТни, фiзико-географiчного розташування пункту дослiдження та ш. (табл. 2).
Таблиця 2.
Найбтьш поширенi методики визначення ХТ у CBiTi [15]_
КраТна/автор/оргаыза^я М^мальна тривалiсть, дiб Порогове значення температури, °С
Велика Бритаыя (Global Platform) 5 Перевищення середньоТ максимально' температури на 5°С
Велика Бритаыя (Holt and Palutikof, 2004) кiлька 30°С
ВМО 6 Перевищення середнього максимуму денноТ температури за перюд 1961-1990 роки щонайменше на 5°С
Даыя СО 5 25 С 30°С
КНР 1 35°С
Нщерланди (Метеоролопчне бюро) 5 25°С, за умови, що пщ час не менше 3-х дiб спостерiгаeться 30°С
США (Нацюнальна служба погоди) 3 32.2°С
Угорщина (Revesz A.) 3 26.6°С
УкраТна (Мартазiнова та Остапчук, 2004) 2 Перевищення середньодобовоТ температури повiтря на 6-10°С на 80% територи
1снуе роздiлення ХТ на приземнi (як можна прослiдкувати на картах приземноТ топографГТ) та високI ХТ, що спостер^аються на стандартних iзобаричних поверхнях (850, 700, 500, 400, 300, 250, 200, 150, 100 гПа).
Так, росшськ вчен [14] за перюд потеплшня приймають штервал часу в днях, впродовж якого температура змшювалася вiд самого низького значення при похолоданн до найвищого значення при потеплшы, а в якост критерiю величини потеплiння вважають пщвищення температури на однiй i тiй же висотi на 5°С i вище у всiй товщi тропосфери чи хоча би в будь-якому 4-ктометровому шарi. А приземною хвилею тепла вважаеться перiод з вщхиленням фактичноТ середньоТ добовоТ температури вщ норми на 3°С та вище. Також тут видтяються 6 тишв ХТ за характером змши температури бiля землi та у втьнш атмосферi:
Тип I - фактична середня добова температура бтя поверхн землi на 3°С та бтьше вище норми, на вах висотах температура вища за середню багаторiчну.
Тип II - середня добова температура бтя землi нижча критерш для приземних потеплiнь. Бтя землi та на всiх висотах температура вище середньоТ.
Тип III - температура бтя землi та на вах висотах нижче середньоТ (пюля сильних похолодань).
Тип IV - температура бтя землi нижче середньоТ, а на висотах вище середньоТ багаторiчноТ' (найчаспше при швераях).
Тип V - середня добова температура бтя землi вища за норму на 3°С та бтьше, у втьнш атмосферi дуже слабке потеплшня або нема ХТ (приземне потеплшня).
Тип VI - температура ттьки до висоти 3-5км вища обраного критерш (низьке потеплшня).
За даними автора, штенсивш ХТ спостер^аються як бтя земл^ так i на висотах.
Цiкавим дослiдженням е [ 1], адже тут ХТ визначаються до висоти стандартного рiвня атмосфери 100 гПа, але ттьки в перюд 1Мжнародного року спокшного Сонця (1.01.1964 - 31.12.1965). За «хвиля холоду» (ХХ) та ХТ прийнят таю похолодання та потеплшня в тропосфера за яких температура на стандартних рiвнях е суттево нижчими чи вищими за середню мюячну температуру.
Приземними ХТ та ХХ займалися К.А Васюков та Н.1. Зверев [6]. Вони визначали ХХ та ХТ як пониження (пщвищення) середньоТ добовоТ температури на 5°С i бтьше. В останн роки хвилями
тепла стали займатися науковц КНУ iм. Т.Г. Шевченка [15, 16, 19-21, 25]. У вах цих роботах наголошуеться на доцiльностi застосування методики ВМО для виявлення та дослщження ХТ на територп УкраТни, адже саме ця методика враховуе особливост температурного режиму кожного пункту, що обираеться для дослщження, також вона не несе великого розрахункового навантаження, що сприяе отриманню однозначних результат та усувае можливють помилки.
Будучи методикою, що схвалена мiжнародною оргашза^ею, вона може об'еднати дослщження ХТ по всш земнш кул^ адже на сьогодшшнш день юнуе дуже велика ктькють методик визначення та оцшки ХТ, результати яких неможливо порiвняти мiж собою через те, що вони мютять в своТй основi рiзнi критерiТ та пороговi значення (абсолютнi та вiдноснi) температури, визначають ХТ для рiзних пер^в (рiк, теплий перiод року, лп"ы мiсяцi, для перiодiв дня та ночi та iн.).
Дослiдження ХТ за методикою ВМО для лiтнього пер'юду 1961-2010 рокв. Обран для дослщження станцп з огляду на фiзико-географiчнi умови Тх розташування, та певн характернi особливостi (рис.1). Так, стан^я Баштанка МиколаТвськоТ областi була обрана через те, що над нею спостер^аеться перехрещування траекторш циклошв, якi виходять на територiю УкраТни з швдня чи пiвденного заходу, або ж продовжують свiй рух через нашу територш у напрямку швдня чи швденного сходу. Севастополь - через особливе фiзико-географiчне розташування та специфiчний мiкроклiмат, спричинений ним. eвпаторiя, Севастополь, Одеса, Феодосiя та Бердянськ, Марiуполь - через вихщ до Чорного та Азовського морiв. Мiжгiр'я та Долина обранi як висотн станцiТ (висота станцiТ 456 та 470м вщповщно). КиТв, Харш, Донецьк - як великi мюта, в яких зосереджена промисловiсть краТни, викиди вiд якоТ можуть впливати на температурний режим. Днтропетровськ, Кременчук, Нова Каховка, Черкаси - як станцп, що знаходяться бтя найбтьшоТ водноТ артерп УкраТни - р. Днтро та водосховищ на ньому.
Рис. 1. Розташування станцй на яких спостер1галися ХТ за перюд 1961 -2010рр
В результат даного дослщження було виявлено 75 хвиль тепла на територп УкраТни за перюд з 1961 по 2010 роки, як в^зняються за територiею поширення, штенсивнютю, тривалютю, часом настання та синоптичними умовами, в яких вони утворилися.
Аналiз показав, що найбтьша ктькють ХТ по УкраТш за дослщжуваний перiод спостерiгалася у червш мiсяцi i становила 32 ХТ, а найменша - у серпш - 16 ХТ (табл.3).
Також було виявлено, що днем, в який почалося 4 ХТ в рiзнi роки (1981, 1982, 1998, 2007) е 1 червня. Як видно з таблица настання ХТ спостер^аеться нерiвномiрно продовж кожного л^нього мюяця, е велию перюди, коли ХТ не наставали за обраний перюд спостережень, наприклад, з 8.07 по 12.07, з 30.07 по 5.08.
Taблиця 3.
Д эти нaстaння XT нa територи Укрэ^ни
Дата настання Юлькють ХТ Дата настання Юлькють ХТ Дата настання Юлькють ХТ
1.0б 4 1.07 1 1.08
2.0б 1 2.07 1 2.08
3.0б 1 3.07 3 3.08
4.0б 1 4.07 2 4.08
5.0б 1 5.07 1 5.08
б.0б 1 б.07 б.08 2
7.0б 2 7.07 2 7.08
8.0б 8.07 8.08
9.0б 2 9.07 9.08
10.0б 1 10.07 10.08 2
11.0б 1 11.07 11.08 1
12.0б 2 12.07 12.08 1
13.0б 2 13.07 1 13.08
14.0б 1 14.07 2 14.08
15.0б 2 15.07 3 15.08
1б.0б 1 1б.07 1б.08 2
17.0б 1 17.07 2 17.08 2
18.0б 18.07 1 18.08 1
19.0б 2 19.07 1 19.08
20.0б 1 20.07 1 20.08 1
21.0б 21.07 21.08
22.0б 22.07 22.08
23.0б 1 23.07 1 23.08
24.0б 1 24.07 24.08 2
25.0б 1 25.07 1 25.08
2б.0б 1 2б.07 2 2б.08 2
27.0б 1 27.07 27.08
28.0б 28.07 1 28.08
29.0б 29.07 1 29.08
30.0б 30.07 30.08
31.07 31.08
Всього 32 27 1б
Великий перюд без ХТ виявляеться також з 27.08 до 31.08, але вш пояснюеться тим, що за визначенням ВМС, ХТ мае тривати щонайменше б послщовних дыв, тому якщо ХТ не почалася 25.08 чи 2б.08, то вона автоматично не бралася до уваги в цьому дослщженнк
Дiаграма розподту ХТ на територи УкраТни за весь дослщжуваний перюд (рис.2) показуе, що найбтьша ктьюсть ХТ спостер^алася у 1972, 2001, 200б, 2007 та 2010 роках (по 4 ХТ у кожному роц^. Також на ньому прослщковуеться збтьшення частоти появи ХТ починаючи з 1985 року.
Рис. 2. Часовий розподт ХТ по УкраТы
Аналiзуючи дат ми дшшли висновку, що варто розглянути розподт ХТ у рiзних фiзико-географiчних зонах, адже ХТ е характетикою клiматичних змш, що по-рiзному проявляються для рiзних клiматичних та мiкроклiматичних (клiмат великого мюта) зон. А так як фiзико-географiчнi зони е яскравим вщображенням клiмату, було обрано Т'х за основу даного аналiзу.
Роздiлення станцш по фiзико-географiчним зонам було здшснене на основi карти (рис.3). Пщ Полiссям вважаеться об'еднанi двi зони: зона мшаних лiсiв та широколистолюова зона.
Рис.3. Меж1 ф1зико-географ1чних зон УкраТни
Розподiл станцiй по фiзико-географiчним зонам був здiйснений наступним чином (табл.4). Найменша кiлькiсть ХТ характерна для станцш, розташованих в Кримських горах (7 ХТ за дослщжуваний перюд), а найбiльша - 56 ХТ у степовш зонi.
Таблица 4.
Розподт ХТ по природним зонам за перюд спостереження 1961-2010рр.
Зона Станцп Ктькють ХТ
Полюся Житомир, КиТв, Льв1в, Р1вне, Хмельницький, ЧернИв 33
Люостеп Бта Церква, Вшниця, Полтава, Суми, Харгав, Черкаси 45
Степ Баштанка, Бардянськ, Вознесенськ, Дшпропетровськ, Донецьк, Свпаторт, Кривий Р1г, К1ровоград, Кременчук, Луганськ, Мар1уполь, Нова Каховка, Одеса, Херсон 56
УкраТнськ Карпати Долина, 1вано-Франк1вськ, Коломия, М1жпр'я 38
Кримськ гори Севастополь, Феодос1я 7
Висновки
Одыею з важливих характеристик сучасних змш ^мату е змша температурного режиму та просторово-часового розподту температури на земнiй поверхнi. Явище ХТ е одним з елеменпв доказу того, що змши ктмату iнтенсифiкуються i потребують глибшого аналiзу вивчення та прогнозування. За червень - серпень мюяць перiоду з 1961 по 2010 роки було виявлено 75 ХТ, частина з яких займала велику територш нашоТ' краТни, а ХТ липня - серпня 2010 року стала найпотужшшою та найтривалшою за весь перюд спостережень, що брався до уваги в даному дослщженнк
Лтература
1. Архангельский В. Л. Волны холода и тепла в тропосфере и стратосфере над Нижним Поволжьем / В. Л. Архангельский, Л. М. Котова // Вопросы климата и погоды Нижнего Поволжья. Саратов. - 1966. - Вып. 4. - С. 35 - 45.
2. Бабиченко В. Н. Изменчивость абсолютного максимума температуры воздуха на Украине / В. Н. Бабиченко, Л. М. Гущина, Л. В. Левошко, Ю. В. Рогоджан // Труды УкрНИГМИ. - 1975. - Вып. 136. - С. 94 - 109.
3. Бабиченко В. Н. О характере распределения числа дней с температурой воздуха > 30° на Украине / В. Н. Бабиченко, С. Ф. Рудышина // Труды УкрНИГМИ. - 1973. - Вып. 122. - С. 106 - 112.
4. Бабиченко В. Н Основные закономерности распределения температуры воздуха > 30° на Украине / В. Н. Бабиченко, С. Ф. Рудышина // Труды УкрНИГМИ. - 1972. - Вып. 113. - С. 51 - 58.
5. Бабiченко В. М. Максимальна температура пов^ря на територи УкраТни в умовах сучасного шмату / В. М. Бабiченко, Н. В. Нколаева, С. Ф. Рудшина, Л. М. Гущина // УкраТнський географiчний журнал. - 2010. -№3. - С. 6 - 15.
6. Васюков К. А. О возможности прогноза волн холода и тепла при предсказании погоды на месяц / К. А. Васюков, Н. И. Зверев // Тр.ГМЦ. - 1989. - Вып. 303. - С. 121 - 126.
7. 1^мат УкраТни / за ред. В.М. Лонського. - К. : Вид-во "Раевського, 2003. - 345 с.
8. Климат Украины / под ред. Прихотько. - Л.: Гидрометеоиздат, 1956. - 412с.
9. Логинов В.Ф. Глобальные и региональные изменения климата и их доказательная база / В.Ф. Логинов // Материалы Международной научной конференции «Глобальные и региональные изменения климата» (16-19 ноября 2010г., г. Киев). - Киев, 2010. - С. 23 - 37.
10. Логинов К.Т. Опасные явления погоды на Украине/ К. Т. Логинов, В. Н. Бабиченко, М. Ю. Кулаковская. - Л. : Гидрометеоиздат, 1972. - 236 с.
11. Морозова С. В. Исследование волн тепла и холода для долгосрочного прогноза резких изменений температуры воздуха в течении месяца / С. В. Морозова. - Саратов, 2001. - 179с.
12. Осадчий В.И. Подготовка Национального сообщения Украины по вопросам изменения климата / В. И. Осадчий, Ю. Б. Набиванец, Н. В. Странадко, В. Н. Бабиченко, С. В. Краковская // Материалы Международной научной конференции «Глобальные и региональные изменения климата» (16-19 ноября 2010г., г. Киев). - Киев, 2010. - С. 9 - 22.
13. Рудишина С. Ф. Высокие температуры воздуха на Украине / С. Ф. Рудишина, В. Н. Бабиченко // Труды УкрНИГМИ. - 1971. - Вып. 98. - С. 53 - 61.
14. Салихова Д. X. О некоторых характеристиках волн тепла в свободной атмосфере над Ташкентом / Д. X. Салихова // Тр.САНИГМИ. - 1966. - Вып.25(40). - С. 18 - 20.
15. Слизька К. П. Деф^^я поняття "хвиля тепла"/ К. П. Слизька // Географiя та туризм. - 2012. - № 22. - С.332 -339.
16. Сшжко С. I. Методолопя дослщження хвиль тепла / С. I. Сшжко, К. П. Слизька // Науковий часопис нацюнального педагопчного ушверситету iменi М.П.Драгоманова. Серiя 4: географiя та сучаснють. Випуск 17(29). - С. 28 - 37.
17. Температура воздуха на Украине / под ред. В.Н. Бабиченко. - Л. : Гидрометеоиздат, 1987. - 398с.
18. Фадеева Л. В. Повторяемость максимальных температур воздуха >40° на континентах / Л. В. Фадеева // Труды НИИАК. - 1964. - Вып. 26. -С . 16 - 42.
19. Шевченко О. Г. Характеристика хвилi тепла л^нього сезону 2010 р. на територи УкраТни / О.Г. Шевченко // Нау^ прац УкрНДГМ1. - 2012. - Вип.262. - С.59-70.
20. Шевченко О. Г. Характеристика синоптических процессов над территорией Украины во время волны тепла в июле-августе 2010г. / О. Г. Шевченко, Е. В. Самчук, С. И. Снежко // Ученые записки. Метеорология. - 2013 -№29. - С. 85 - 94.
21. Шевченко О. Г Хвилi тепла та основы методолопчш проблеми, що виникають при Тх дослщженш / О. Г. Шевченко, С. I. Сшжко // УкраТнський пдрометеоролопчний журнал. - 2012. - № 10. - С.57 - 63.
22. Frich, P., L. V. Alexander, P. Della-Marta, B. Gleason, M. Haylock, A. M. G. Klein Tank and T. Peterson (2002) Observed coherent changes in climatic extremes during the second half of the twentieth century. Climate Research, Vol. 19. pp. 193-212.
23. Heat waves and health: guidance on warming system development. Commission for climatology expert team on climate and health (ET 4.1). WMO. WHO. P. 96.
24. IPCC (2007): Fourth Assessment Report "Climate Change 2007".
25. Shevchenko O., Lee H., Snizhko S., Mayer H. Long-term analysis of heat waves in Ukraine. - International Journal of Climatology, Vol. 33, Issue 15. - P. 104 - 115.
Анотация. Е. П. Слизкая Подходы к изучению высоких температур воздуха на территории Украины в контексте современных изменений климата. В контексте глобальных изменений климата температура один из параметров, которые подвержены наибольшей изменчивости, особенно в последнее десятилетие. В статье рассмотрено подходы и методики исследования высоких температур, которые были предложены учеными для территории Украины, проведен анализ пространственно-временного распределения волн тепла на территории Украины за июнь - август 1961 - 2010 годов и установлено, что в последнее десятилетие наблюдается увеличение количества случаев волн тепла, их продолжительности и интенсивности.
Ключевые слова: температура воздуха, периоды, аномальные температуры, волны тепла.
Abstract. K. Slyzka Approaches to the study of high air temperature on the territory of Ukraine in the context of current climate changes. Temperature is one of the parameters that are subject to the greatest variability, especially in the last decade, in the context of global climate change. Approaches and research techniques to high temperatures which have been proposed by scientists for Ukraine were discussed in the article. The temporal and spatial distribution of heat waves during June - August 1961 - 2010 in Ukraine were analyzed and an increase of heat waves cases, their duration and intensity in the past decade were found. Keywords: air temperature, periods, abnormal temperature, heat wave.
Поступила в редакцию 30.01.2014 г.
