CC BY
23
на поверхню ввд занурено! телеметрично! апаратури (телесистеми) 1 чгтко ор1ентувати необх1дну траекто-рш стовбуру.
З урахуванням набутого нами досвщу ведеться робота по створенню нового електробура, який буде працювати ввд двигуна постшного струму , що дозволить оперативно зм1нювати частоту обертання породоруйшвного шструменту, 1 ввдповщно значно покращить вщпрацювання дол1т та зб1льшить меха-шчну швидк1сть буршня.
Литература
1. Кулиев, С. М. Температурный режим бурящихся скважин [Текст] / С. М. Кулиев. - М. Недра, 1968. - 186 с.
2. Угинчус, А. А. Гидравлика и гидравлические машины [Текст] / Угинчус, А. А. - Издательство Харьковского университета. Харьков. 1970. - 396 с.
3. Электробуры: техническое описание и инструкция по эксплуатации [Текст]. - 1978. - 56 с.
4. Патент на изобретение РФ N2321717 МПК Е21В 4/04 [Текст] / Кекот О. В., Бунчак З. В., Вовкив Т. Б., Ду-дар О. С., Турянский О. А.. - Электробур для бурения нефтяных и газовых скважин, 2004. - 8 с.
5. Сафаров, Ю. А. Электробурение [Текст] / Ю. А. Са-фаров, А. Б. Фрадкин. - Баку: Азнефтеиздат, 1957. - 191 с.
6. Сергеев, П. С. Проектирование электрических машин [Текст] / П. С. Сергеев. - М. Энергия, 1969. - 632 с.
7. Яремшчук, Р. С. Напрямки створення укра!нсько1 технолог^ буршня свердловин, конкурентноспроможних на свгговому р1вш [Текст] / Р. С. Яремшчук // Нафтова i газова промисловгсть. - 1997. - Вип. 4. - С. 272.
8. Brett, J. E. The genesis of Bit-induced torsional Drillstring SPE 21 [Text] / J. E. Brett, 1993. - 115 p.
9. Cavo Drilling Motors. Ltd Co [Text]. - Motor Operation Manucal Eourth edition, 2005 - 237 p.
10. Dean, E. Gaddy Russian sharest technical Rnow with U.S. [Text] / E. Dean // Oi1 & Cas Journal. - 1999. - P. 155.
References
1. Kuliev, S. M. (1968). Temperaturnyi rezhim buriash-chihsia skvazhin. Moscow: Nedra, 186.
2. Uginchus, A. A. (1970). Gidravlika i gidravlicheskie mashiny. Izdatel'stvo Har'kovskogo universiteta. Kharkiv, 396.
3. Elektrobury: tekhnichnyy opys ta instruktsiya z ek-spluatatsiyi (1978)., 56.
4. Kekot, O. V., Bunchak, Z. V., Vovkiv, T. B., Dudar, O. S., Turyans'kyy, O. A. Patent na vynakhid RF N2321717 MPK E21V 4/04. Elektrobur dlya burinnya nafto-vykh i hazovykh sverdlovyn, 8.
5. Safarov, Yu., Fradkina, A. B. (1957). Elektro-burinnya. Baku.: Aznefteizdat, 191.
6. Serhyeyev, P. S. (1969). Proektuvannya elektrych-nykh mashyn. Moscow: Enerhiya, 632.
7. Yaremiychuk, R .S. (1997). Napryamky sozdanyya ukrayins'koi tekhnolohiyi burinnya sverdlovyn, konkurent-nospromozhnykh na svitovomu Rivni. Naftova ya hazova promyslovist', 4, 272.
8. Brett, J. E. (1993). The henezys Bit-indukovanoyi kruchennya buryl'noyi kolony SRE 21, 115.
9. Savo Burinnya Motohs. TOV So (2005). Motoh Op-eratsiya Manucal Eourth vydannya, 237.
10. Dean, E. (1999). Heddi Rosiyi sharest tekhnichna Rnow z SSHA. Oi1 & SAS Journal, 155.
Рекомендовано до публгкацИ д-р техн. наук, професор Фик 1. М.
Дата надходження рукопису 24.06.2015
Дiхтяренко Костянтин Вжторович, кандидат економ1чних наук, Голова ради директор1в, корпорац1я «Харшвмаш», вул. Лодзинська, 8 а, м. Харшв, Укра1на, 61099
Червшський Володимир Петрович, кандидат техшчних наук, доцент, головний конструктор, корпора-ц1я «Харшвмаш», вул. Лодзинська, 8 а, м. Харшв, Украша, 61099
Пупишев Андрiй 1горович, провщний конструктор, корпоращя «Харк1вмаш», вул. Лодзинська, 8 а, м. Харшв, Украша, 61099
УДК 004.75
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.46366
П1ДХ1Д ДО КОМПОНУВАННЯ REST-CEPBICIB ДЛЯ ВИКОНАННЯ 1НЖЕНЕРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ
© Б. В. Булах, В. С. Яременко
Представлено nidxid до органгзацИ виконання тженерних обчислень в розподшених системах тженер-них розрахунюв, який полягае у виконаннi окремих етатв обчислень як послiдовностi виклиюв REST веб-сервiсiв, причому ця по^довтсть автоматично вибудовуеться вiдповiдно до конкретноi виршувано'1 задачi та автоматично виконуеться без участi користувача
Ключовi слова: iнженернi обчислення, розподшет обчислення, сервiсно-орiентована архтектура, REST, композиця сервiсiв
An approach to organization of the execution of engineering calculations in the distributed engineering computing systems is presented. According to it the separate stages of the computing work flow are executed as the sequence of REST services' invocations. This sequence is constructed automatically depending on the concrete user's goal and is executed automatically without the user intervention
Keywords: engineering calculations, distributed computing, service-oriented architecture, REST, service orchestration
1. Вступ
Актуальним на сьогодш напрямом розвитку про-грамного забезпечення для iнженерних розрахуншв, комплекс1в автоматизованого проектування, систем автоматизовано! щдтримки наукових дослвджень е шге-грацiя Í3 зовнiшнiми апаратними або програмними за-собами для розширення функцiоналу та щднягтя якостi обслуговування корисгувачiв на новий ршень. Так, за-лучення зовнiшнiх обчислювальних ресурсiв (суперко-мпьютер1в, град-систем, хмарних ресурсiв) сприятиме подоланню проблеми ресурсного дефiциту, притаманну програмному забезпеченню для персональних комп'ю-терш, що дозволить ефективно вирiшувати значно складна та витратнiшi за часом задача А залучення зовнiшнього програмного забезпечення дозволить син-тезувати ршення для ширшого кола задач [1].
1нтегращя зовнiшнiх ресурсiв у склад компле-ксiв iнженерних обчислень значно спрощуеться при переходi на сервiсно-орiентовану архiтектуру (СОА [2]). В рамках цього шдходу доступ до вщдаленого функцiоналу органiзуеться через стандартнi протоко-ли та вiдкритi iнтерфейси. Ниш юнують два основнi пiдходи до реалiзацil СОА: SOAP веб-сервiси та REST веб-сервюи. Якщо перший щдхвд передбачае вищий рiвень стандартизаци, визначаючи стандарти опису iнтерфейсiв, структури повщомлень та даних, що передаються (XML, SOAP, WSDL [3]), то REST-сервюи не накладають таких обмежень, орiентуючись виключно на можливостi протоколу HTTP, i, тому, е простшими у реалiзацil, що i обумовило !х популяр-нiсть сьогоднi.
Впм, якщо iнтеграцiя зовнiшнiх компонентiв в структуру програмних комплексiв за принципами СОА е вже типовим ршенням, то питания декомпо-зицп функцюналу комплексiв iнженерних обчислень на складовi сервiси з послвдуючою !х композищею "на льоту" залежно ввд конкретних задач користува-чiв е проблемою, дослвдження яко! ще не завершено.
2. Постановка проблеми
Метою, що переслвдуе дана стаття, е досль дження способiв оргашзаци виконання довшьних обчислювальних сценарй'в в комплексах шженерних обчислень з використанням REST-сервiсiв. Нехай маемо набiр REST-сервiсiв, що реалiзують окремi кроки в можливому числовому експерименп (напри-клад, сервiс перетворення форматiв даних, сервiс моделювання, сервю вiзуалiзацil результатiв обчислень тощо). Задача полягае в тому, щоб автоматизу-вати виконання окремих сервгав в такш послщовно-стi, яка гарантуе отримання очiкуваного результату: а) визначити послвдовнють, в якiй слад викликати сервiси, б) узгодити формати даних, що передаються з виходу одного сервюу на вхiд шшого, в) визначити всi технiчнi детал1, необхiднi для успiшного виклику кожного сервюу, г) на основi шформаци, зiбраноl у попереднiх пунктах, провести автоматичне виконання послiдовностi REST-сервiсiв.
3. Лiтературний огляд
Дослiдження у напрямку синтезу вирiшення обчислювально1 задачi з набору веб-сервiсiв ведуться
вже давно, хоча реальних комплексiв шженерних обчислень, як1 б вийшли за рiвень "прототишв" та "макепв", небагато. Деяш з них орiешуються на SOAP-сервюи, для яких iснують стандартш засоби реалiзацiï взаeмодiï сервiсiв, таш як стандарт WS-BPEL [4]. 1снують й iншi засоби "оркестрування" сервiсiв, що набули меншого поширення, але добре вiдомi у дослвдницьких колах, наприклад Taverna Workbench [5]. Однак, складаючи обчислювальний сценарiй з окремих сервгав власноруч, iнженер сти-каеться з багатьма низькорiвневими деталями узго-дження взаемодiï сервiсiв, яш можуть вiдштовхнути недосввдчених користувачiв. В якосл прикладу мож-ливого виршення цiеï проблеми можна навести комплекс проектування з можливостями м1ждисциплша-рних дослiджень GridALLTED [6], який дозволяе компонувати маршрут числових обчислень у зручно-му графiчному редактор^ приховуючи так1 низькорь вневi деталi ввд користувача, але при цьому викорис-товуючи стандартний WS-BPEL-сервер для автоматичного виконання сценарй'в обчислень. Ввдносним недолжом цього комплексу е те, що вш розрахований на SOAP-сервюи, при тому, що шлькють доступних вщкритих сервiсiв для шженерп невелика, при цьому бiльшiсть iз них вже реалiзованi як REST-сервюи, а розробка нових REST-сервiсiв простша за розробку SOAP-сервiсiв. Прикладом вщкритих REST-сервiсiв для iнженерних розрахункiв може слугувати бiблiо-тека сервiсiв WolframAlpha [7, 8], що дублюе частину функцiоналу, доступного в добре вщомому пакетi математичних розрахунк1в Mathematica.
4. Обчислення як композищя REST-cepBiciB
Основним питанням, яке слiд вирiшити при проектуванш програмного комплексу, який буде "споживати" функцiонал "екосистеми" REST-сервiсiв для виконання дов№них сценарпв обчислень, е спо-сiб "оркестрування" (англ. orchestration) веб-сервгав (тобто, 1х автоматичного узгодженого виконання, основнi 4 етапи якого вказаш при постановцi задачi статп). Класичний механiзм "оркестрування" на вхщ прийме набiр вiдомостей про наявш сервiси, технiчнi деталi взаемодiï з ними, послщовнють виконання виклик1в сервгав та маршрути передачi даних м1ж сервiсами. Таким чином, наприклад, працюе WS-BPEL-сервер.
Замiсть передачi мехашзму оркестрування вже готових вiдомостей щодо послiдовностi виконання сервiсiв пропонуеться пов'язати його з базою знань, основанш на вiдкритiй онтологiï про наявш сервюи, яка включатиме [9]:
• iерархiю загальних понять, що мають вiдношення до REST-сервiсiв ("сервiс", "сервер", "URI/URL", "операщя", "тип операщТ, "протокол", "вхвдш данi", "вихiднi данi", "формат даних" та ш.,
• iерархiю понять, що мають вiдношення до специф^ задач, що вирiшуються (формати даних шженерних пакепв, "графiк", "аналiз", "обчислення", "математичний вираз", "таблиця" та ш.),
• базу фактiв про наянвi сервiси (опис властивостей наявних, зареестрованих сервiсiв в рамках вищевказаних груп понять).
Залучення семантичних технологiй в мехашзм них та вихвдних даних. Широким пунктиром показан оркестрування [10] дозволить спростити iнтеграцiю вхiднi данi, задаш користувачем. Тонким пунктиром — нових сервгав до складу комплексу, оскшьки частина вихiднi данi, як1 вш хоче отримати. шформацп, необидно! для узгодженого виконання сервiсiв, може бути попм отримана (виведена) через алгоритми здшснення логiчних висновкiв над онто-логiями. Загальна архiтектура такого комплексу представлена на рис. 1.
В якосп простого прикладу розг-лянемо набiр сервiсiв, що може бути ви-користаний при проектуванш фiльтрiв аналогових сигналiв. WolframAlpha надае можливiсть використати ряд сво!х ЯБ8Т-сервiсiв (перелiк наведено в табл. 1) для ще! загально! задача
Тодi, якщо описати цi сервки в рамках запропоновано! онтологи, стае можли-вим автоматично використовувати цi данi для побудови Шсля уточнення входiв та виходiв мехашзм
маршруту автоматичного виконання даних серв^ для оркестрування починае свою роботу. Його основною отримання конкретного результату. На рис. 2 показано задачею е створення порядку проходження даних граф, що виведений з онтологи та описуе можливi мар- через рiзнi ИБ8Т-сервюи для того, щоб отримати не-шрути виконання серв^ ввдповвдно до заданих вхвд- обхщний к1нцевий результат (рис. 3).
Таблиця 1
_ИБ8Т-сервюи для розрахунку фiльтрiв_
№ Опис К-сть вх. Опис вхiдних параметрiв К-сть вих. Опис вихiдних параметрiв
1 Побудова графжу функцп однiеï дiйсноï змiнноï 1 Функцiя однiеï дiйсноï змiнноï 1 Графiчне зображення функцiï
2 Перетворення Лапласа функцiï однiеï дiйсноï змшнм 1 Функцiя однiеï дiйсноï змiнноï 1 Зображення функци (по Лапласу)
3 Зворотне перетворення Лапласа добутку двох зображень (фiльтрацiя сигналу) 2 Зображення вхщного сигналу; передавальна характеристика 1 Вихщний сигнал
4 Перетворення числових характеристик фiльтра Чебишева I порядку 1 Масив i3 п'яти числових характеристик 4 Передавальна характеристика; АЧХ; ФЧХ; карта полю^ на нулiв
5 Перетворення числових характеристик фшьтра Баттерворта 1 Масив i3 п'яти числових характеристик 4 Передавальна характеристика; АЧХ; ФЧХ; карта полю^ на нулiв
Рис. 1. Узагальнена архггектура обчислювального комплексу, що розглядаеться
Отримуе на вихсш ' Отримуе на виход!
Рис. 2. Граф, що е основою для вибору маршруту виконання КБ8Т-сервгав
Наприклад, якщо потр1бно отримати граф1чне представления функци, то починаючи i3 поняття «Вхвдний сигнал» механiзм починае пошук поняття «Графiчне представлення функци». Як тiльки маршрут знайдений, то по цьому маршруту починаеться прохiд в одному напрямку. Якщо зустрiчаеться зв'язок типу «Представляе собою», то вш пропуска-еться, бо данi по обидва боки цього зв'язку е екива-
лентними. Якщо ж зустрiчаеться зв'язок «Приймае на вхiд», то ввдбуваеться перетворення, результат якого отримуе iдентифiкатор наступного стану. У випадку, коли на виходi REST-сервiс отримуе декшька резуль-татiв, то для того, щоб повторно не були виконаш тi самi перетворення, уа отримaнi данi одразу позна-чаються як iснуючi i окремий пошук кожних припи-няеться.
Рис. 3. Результуючий маршрут виконання оперaцiй
5. Апробащя результат досль
джень
Описаний пвдхщ до оркестрування REST-сервiсiв був експериментально пере-вiрений на приклaдi учбового веб-додатку для розрахунку фiльтрiв, що використовуе сервюи WolframAlpha. На рис.4. наведено штерфейс користувача, за допомогою якого можна поставити конкретну задачу -розрахувати передаточну характеристику фiльтрiв Чебишева та Батерворта за набором вимог до фшьтру, та отримати зобра-ження вiдфiльтровaного сигналу.
Веб-додаток та мехашзм оркестрування були реатзоват з використанням за-соб1в ASP.NET. На рис. 5, 6 показаш результата розрахунку, що шдтверджують працез-дaтнiсть розглянутого щдходу та коректтсть роботи програмно! реатзацд.
Семантичний веб-додаток для фьльтраци сигнал1В
BsizHi даш
Вхщний сигнал (функщя зышно!" t): 3in(1(HBMD)
Фшьтр Баттерворта Фшьтр Чебишева
Згасання в смуз\ пропускания (дБ) Згасання в смуя пропускания (дБ)
1 2
Згасання в CMysi затримки (дБ) Згасання в cwy3i затримки (дБ)
I I
Мимапьне ослабления в CMyji затримки (дБ) Мшмальне ослабления в смуз1 затримки (дБ)
Ы
Частота 3pi3y смути пропускания (Гц) Частота зр1зу сыуги пропускания (Гц)
|юо 1000
Частота зрЬу смути затримки (Гц] Частота зр1зу смути затримки (Гц)
|4000 15000
Почати розрахунок
Рис. 4. Вхiднi дaнi для виршення зaдaчi
Ф|. 1ы |> Баттерворта
Передавальна характеристика
15B.S55/i;s+' 00.23S: Зображення полюсш та нужв
Фшьтр Чебишева I порядку
Передавальна характеристика
856.' 3?'i;s+5S0.055: Зображення полюсш та ny.iiiii
Рис. 5. Результати виконання маршруту обчислень (характеристики фшы^в)
lixi iHiiii сигнал
Рис. 6. Результати виконання маршруту обчислень (графши сигнал1в)
Як можна побачити i3 результапв - додаток працюе правильно, а саме: амплиуда вхiдного синусоидального сигналу зменшуеться у чотири рази, пройшовши через фiльтр Баттерворта, та зменшуеться у 1.33 рази, пройшовши через фшьтр Чебишева I порядку. Вхщний сигнал, який складаеться лише з одше! синусо1ди, був обраний через те, що iснують обмеження WolframAlpha на час розрахунку при без-коштовному користуванш REST API.
6. Висновки
В данш статтi було описано щдхвд, що дозво-ляе виконувати обчислення в комплексах шженерних розрахунк1в як послвдовшсть викликiв зовнiшнiх веб-сервЫв, що вирiшують окремi пiд-задачi в складi загально! задачi на розрахунок. Даний щдхвд вiдрiз-няють: орiентацiя на REST-сервiси, наявнiсть реестру сервiсiв з базою знань про них, що дозволяе автоматично генерувати конкретний маршрут виконання сервЫв вiдповiдно до вхiдних та вихвдних даних, заданих користувачем.
Працездатнiсть запропонованого пiдходу була перевiрена на рядi прикладiв з обробки сигналiв, зок-рема, при моделюванш фiльтрiв, для чого було роз-роблено тестовий веб-додаток, що використовуе REST-сервюи WolframAlpha, наявнi у вщкритому доступi. Замiнивши iнтерфейс користувача та допов-нивши базу знань, можна виршувати iншi задачi, залишаючи механiзм оркестрування незмiнним. Данi результати можуть бути використанi при проекту-ваннi архiтектури та реалiзацil розподшених компле-ксiв iнженерних обчислень.
Литература
1. Petrenko, A. Service-Oriented Architecture for Grid-Enabled Computer Simulation Software [Text] / A. Petrenko, V. Ladogubets, O. Finogenov, B. Bulakh // Perspective Technologies and Methods in MEMS Design: 8-th International Conference MEMSTECH'2012, 18-21 April 2012, Polyana-Svalyava (Zakarpattya), Ukraine. - Lviv : Publishing House Vezha Co, 2012. - P. 179-181.
2. Erl, T. Service-Oriented Architecture: Concepts, Technology and Design [Text] / T. Erl. - New York : Prentice Hall/PearsonPTR, 2005. - 792 p.
3. Newcomer, E. Understanding Web Services: XML, WSDL, SOAP, and UDDI [Text] / E. Newcomer. - Boston: Addison-Wesley, 2002. - 368 p.
4. Eynax, E. B. BPEL-opieHTOBaHa cncTeMa ynpaBnirna rnxeHepHHMH Ta HayKo-bhmh o6HHcnK®antHHMH c^HapiaMH [TeKCT] / E. B. Eynax, A. I. neTpeHKO // BicHHK yHi-BepcnTeTy "yKpaiHa": IH^opMaTHKa, o6hhc-nroBantHa TexHiKa Ta Ki6epHeTHKa. - 2011. -№ 2. - C. 90-100.
5. Oinn, T. Taverna: Lessons in creating a workflow environment for the life sciences [Text] / T. Oinn, M. Greenwood, M. Addis. // Concurrency and computation: practice and experience. - 2002. - Vol. 2 - P. 18-21.
6. Petrenko, A. Simulation in Grid-ALLTED Complex [Text] / A. Petrenko, M. Lobur, V. Ladogubets, O. Finogenov, B. Bulakh, T. Ladogubets // The Experience of Designing and Application of CAD Systems in Microelectronics : 12-th Intern. Conf.
"CADSM'2013", 19-23 February 2013, Polyana-Svalyava (Zakarpattya), Ukraine. - Lviv : Publishing House Vezha Co, 2013. - P. 422-424.
7. Sumam, M. Wolfram|Alpha: A Computational Knowledge Engine [Text] / M. Sumam, J. Poulose. -Department of computer science Cochin University of Science and Technology, 2011. - P. 6-10.
8. Hettenhausen, J. A RESTful Web Service for High Performance Compution based on Nimrod/G [Text] / J. Hettenhausen, A. Lewis, B. Blair. // eResearch Australasia Converence, Griffith University, Brisbane, Australia. - 2013. -Vol. 7. - P. 3.
9. Eynax, E. B. CeMarnnHHa iffrerpa^a rpig Ta xMapHHx pecypciB go cKnagy KoMnneKciB rnxeHepHnx o6HHcneHt [TeKCT]: MaTep. 17-1 Mi^H. HayK.-TexH. koh$. / E. B. Eynax, O. B. KpaMap // CncTeMHHH aHani3 Ta iH$opMa^HHi TexHonoril: SAIT. - KHB : HHK "inCA" HTyy "Kni", 2015. - 185 c.
10. ^peMeHKO, B. C. Modelling of semantic Web applications based on annotated REST Web services [TeKCT]: MaTep. 17-1 Mi®H. HayK.-TexH. koh$. / B. C. ^peMeHKO // CncTeMHHH aHani3 Ta iH^opMa^nm TexHonoril: SAIT. - Khib : HHK "InCA" HTyy "KnI", 2015. - 217 c.
References
1. Petrenko, A., Ladogubets, V., Finogenov, O., Bulakh, B. (2012). Service-Oriented Architecture for Grid-Enabled Computer Simulation Software. Perspective Technologies and Methods in MEMS Design: 8-th International Conference MEMSTECH'2012, Polyana-Svalyava (Zakarpattya), Ukraine. Lviv: Publishing House Vezha Co, 179-181.
2. Erl, T. (2005). Service-Oriented Architecture: Concepts, Technology and Design. New York: Prentice Hall/PearsonPTR, 792.
3. Newcomer, E. (2002). Understanding Web Services: XML, WSDL, SOAP, and UDDI. Boston: Addison-Wesley, USA, 368.
4. Bulakh, B., Petrenko, A. (2011). BPEL-oriented control system of engineering and scientific computing scenarios. Kyiv: "Ukraine" University journal: Information Science, Computer Engineering and Cybernetics, 90-100.
5. Oinn, T., Greenwood, M., Addis, M. (2002). Taverna: Lessons in creating a workflow environment for the life sciences. New York: Concurency and computation: practice and experience, 18-21.
6. Petrenko, A., Lobur, M., Ladogubets, V., Finogenov, O., Bulakh, B., Ladogubets, T. (2013). Simulation in GridALLTED
Complex. The Experience of Designing and Application of CAD Systems in Microelectronics: 12-th Intern. Conf. "CADSM'2013", 19-23 February 2013, Polyana-Svalyava (Zakarpattya), Ukraine. Lviv: Publishing House Vezha Co, 422-424.
7. Sumam, M., Poulose, J. (2013). Wolfram|Alpha: A Computational Knowledge Engine. Cochin: Department of computer science Cochin University of Science and Technology, 6-10.
8. Hettenhausen, J., Lewis, A., Blair, B. (2013). A RESTful Web Service for High Performance Compution based
on Nimrod/G. Brisbane: eResearch Australasia Converence (7), Griffith University, 3.
9. Bulakh, B., Kramar, O. (2015). Semantic integration of a grid and cloud resources into complex of engineering computing. Kyiv: System Analysis and Informational Technologies: 17th International science and technology conference, 185.
10. Yaremenko, V. (2015). Modelling of semantic Web applications based on annotated REST Web services. Kyiv: System Analysis and Informational Technologies: 17th International science and technology conference, 217.
Рекомендовано до публiкацii д-р техн. наук, професор Петренко А. I.
Дата надходження рукопису 17.06.2015
Булах Богдан Вжторович, кандидат технчних наук, кафедра системного проектування, Нацюнальний техшчний ушверситет Укра!ни "Кшвський полггехшчний шститут", пр. Перемоги, 37, м. Ки!в, Украша, 03056
E-mail: bogdan_bulakh@ukr.net
Яременко Вадим Сергшович, кафедра системного проектування, Нацюнальний техшчний ушверситет Украши "Кшвський полггехшчний шститут", пр. Перемоги, 37, м. Ки!в, Украша, 03056 E-mail: vadim94@live.com
УДК 637.358.073:539.376
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.45839
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЛЕЙ КАЛЬЦ1Ю ТА КАЛ1Ю Р1ЗНО1 ПРИРОДИ НА М1ЦН1СТЬ ГЕЛ1В КАППА-КАРАГ1НАНУ
© П. В. Гурський, Т. I. Маренкова, Д. О. Бщюк, Ф. В. Перцевой
До^джено вплив деяких оргатчних та мiнеральних солей кальцт та калiю на мщнкть гелiв каппа-карагiнану. Встановлено вплив масово'1' концентраци окремих солей кальцт на мщтсть гелiв з разним вмiстом каппа-карагiнану. Обгрунтовано масову концентра^ю деяких солей кальцiю для використання 1'х у складi желе для солодких та солоних страв на основi каппа-карагтану
Ключовi слова: каппа-карагтан, мщнкть гелю, гелеутворення, синерезис, електростатичнi зв 'язки, солi кальцiю та калiю
The influence of certain organic and mineral salts of potassium and calcium on strength of kappa-carrageenan gel is studied. The influence of the mass concentration of some calcium salts on strength of gels with different content of kappa-carrageenan is defined. Mass concentration of some calcium salts for use in the composition of the jelly for sweet and savory dishes based on kappa-carrageenan is proved
Keywords: kappa-carrageenan, gel strength, gelation, syneresis, electrostatic connection, calcium and potassium salts
1. Вступ
Важливим завданням у зростанш рiвня спожи-вання желейно! продукци е рацюнальне використання гелеутворювaчiв, регулювання структурно-меха-шчних властивостей готово! продукци, розширення асортименту та зниження собiвaртостi.
Розробка желейно! продукци з рацюнальними витратами гелеутворювaчiв е актуальним завданням з огляду на те, що вгтчизняш виробники в класичних тех-нолопях використовують не дешевi iмпортовaнi гелеу-творювaчi (агар, карагшани, фурцеларан, пектини, желатин). Одними iз поширених гелеутворювaчiв, який використовуеться у склащ желейно! продукци е група карагшашв, зокрема каппа-карагшап. Важливим кро-
ком у цьому напрямку е яюсна змша його функцюналь-них властивостей шляхом до речовин-синерпспв.
2. Постановка проблеми
Застосування кaппa-кaрaгiнaиу у склaдi харчо-вих продуктiв рiзномaнiтне завдяки широкому спектру його функцюнально-технолопчних властивостей [1-4]. Важливою його функцiонaльною властивютю е здaтнiсть до гелеутворення, на чому засновано його використання в технологи рiзних видiв желейно! продукци для харчово! промисловостi та ресторанного господарства [1-7].
Гелеутворювальну здатшсть кaппa-кaрaгiнaиу та мiцнiсть структури гелiв на його основi можна пвдвищити шляхом введення в рецептурну сумш
