CC BY
24
3. Проектно-технологiчна дiяльнiсть учшв на уроках трудового навчання: теорiя i методика: Монографiя / В. В. Бербец, Т. М. Бербец, Н. В. Дубова та ш.; За заг. ред. О. М. Коберника. — К.: Наук. свгг, 2003. — 172 с.
4. Професшш компетенци та компетентносл вчителя: Матерiали регiонального наук.-практ. семiнару. — Тернопшь: Вид-во ТНПУ iм. В.Гнатюка, 2006. — 187 с.
5. Терещук А. I., Коберник О. М. Трудове навчання. Методичш та дидактичш матерiали. 5 клас. — Х.: ТОРКС1НГ ПЛЮС, 2006. — 160 с.
Леся ГАЛАМАНЖУК
ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ДОШК1ЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В ДО КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТВОР1В ПЛАСТИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Експериментальним шляхом встановлено ефективтсть використання розробленого спецкурсу "Iсторiя пластичного мистецтва в практицi дошкшьного виховання" для пiдготовки майбуттх дошкшьних педагогiв до комплексного використання творiв пластичного мистецтва у професшнш дiяльностi 13 старшими дошкшьниками. Найнижчими результатами вiдзначався дiяльнiсний компонент готовностi студентiв, що свiдчить про необхiднiсть упровадження додаткових засобiв i методiв ¡х тдготовки до до^джувано'1 дiяльностi.
Результата, отримаш нами на попередньому еташ дослщження [2], даш в1тчизняних { фах1вщв близького заруб1жжя [4, 7, 8, 10, 12], а також шоземних дослщниюв [13-17] свщчать, що перспективними в робот з д1тьми дошкшьного вшу е технологи { методики, спрямоваш на !хне естетичне виховання та комплексне виршення завдань виховання засобами мистецтва. Проте, останш практично не використовуються у зв'язку з нешдготовлешстю чинних дошкшьних педагопв до тако! д1яльност1. Також, у доступних л1тературних джерелах ми не знайшли дослщжень, пов'язаних з подготовкою майбутшх дошкшьних педагопв до використання твор1в свггового пластичного мистецтва як змютового елементу занять з образотворчо! д1яльност1, пращ, конструювання та засобу реал1зацп м1жпредметних зв'язюв на шших заняттях { виховних заходах ¡з старшими дошкшьниками [1]. Зазначене обумовило необхщшсть розробки системи тако! подготовки та перев1рки И ефективност в умовах навчального процесу, що 1 становить змют нашого дослщження.
Мета статт1 — експериментально перев1рити ефектившсть розроблено! системи тдготовки майбутшх дошкшьних педагопв до комплексного використання твор1в пластичного мистецтва у професшнш д1яльносп з1 старшими дошкшьниками.
Ми використовували декшька груп метод1в: на теоретичному р1вш — анал1з 1 синтез, шдукщю 1 дедукщю, узагальнення даних спещально! л1тератури; на емшричному р1вш — формувальний педагопчний експеримент.
Для визначення ефективносп розроблено! системи та впливу суб'ективного чинника викладача, який здшснюе реал1защю !! змюту в навчальний процес, було проведено формувальний педагопчний експеримент за участю 25 студенев контрольно! та 28 студенев експериментально! групи.
Критер1ями ефективност розроблено! системи були: ставлення студенев до змюту розробленого спецкурсу; р1вень мотивацшно! готовносп студешгв до дослщжувано! д1яльносп; р1вень змютово! готовности р1вень д1яльшсно! готовносп, пов'язаний з умшням використовувати твори пластичного мистецтва на заняттях з образотворчого мистецтва, пращ, конструювання як !х змютовий елемент; р1вень д1яльшсно! готовности пов'язаний з умшням використовувати твори пластичного мистецтва як зас1б реал1зацп м1жпредметних зв'язюв на шших заняттях { масових виховних заходах з1 старшими дошкшьниками. Для визначення мотивацшно! готовносп використали методику Т. Елерса [9], що дозволяла визначити силу мотиваци студенев при досягненш мети.
Ставлення студешгв до запропонованого спецкурсу визначали за допомогою спещально розроблено! анкети. Змютову готовшсть вивчали за допомогою розробленого комплексного завдання, що мютило 100 питань, об'еднаних у блоки: перший блок — базов! знання з ютори
пластичного мистецтва, необхiднi для використання на заняттях з образотворчо! дiяльностi, працi, конструювання; другий — знання, пов'язанi з використанням творiв свiтового пластичного мистецтва (ТСПМ) як засобу реатзаци мiжпредметних зв'язкiв (МПЗ) на шших заняттях i виховних заходах iз старшими дошкiльниками. Питання кожного блоку подшялися за рiвнями складностi, в свою чергу, кожне питання передбачало варiанти вiдповiдей, у тому чи^ вiдповiдь "Не знаю", уведену для запобтання вiдгадуванню правильного варiанту.
Дiяльнiсну готовнiсть студентiв вивчали за результатами контрольно! роботи та в ходi реалiзаци ними знань i умiнь в реальних умовах проведення занять зi старшими дошкшьниками пiд час педагопчно! практики, яку оцшювало три експерти (вихователь i два викладач> методисти).
Для встановлення наявностi або вiдсутностi статистично вiрогiдних вiдмiнностей результатiв двох груп !х порiвнювали мiж собою, використовуючи рiзницю вiдсоткових чисел — В та критичне вiдношення рiзницi середнiх — та, тобто статистики, якi застосовуються у випадках, коли результати подано у вщсотках [6]. За базову величину прийняли 5-вiдсотковий рiвень значущосп — р (вiрогiднiсть не менша за 0,95), що е достатшм для аналiзу результатiв педагогiчних дослщжень [5]. При цьому, якщо рiзниця вiдсоткових чисел (В) була в 1,52-2,00 рази бшьша, нiж середня помилка рiзницi вiдсоткових чисел (та%%), тобто t >1,52, — тодi приймався рiвень значущостi 0,95; при t >3,00, — рiвень значущосп 0,99 [3]. Розрахунки проводили за формулою:
В = р1 — р2 , де:
В — рiзниця вщсоткових чисел; р1 та р2 — результати у вщсотках.
Середню помилку рiзницi вiдсоткових чисел визначали за формулою:
та% =
Рд + РтЯ2_ де:
"Т , де:
тй%0 — середня помилка рiзницi вiдсоткових чисел; д та д — вщповщно 100 — р1 та 100 — р2; П1 та П2—кшьюсть дослiджуваних у вибiрцi.
Враховуючи данi спещально! л^ератури [11], розроблене комплексне тестове завдання для оцiнки змiстового компоненту готовносп студентiв перевiряли на надiйнiсть, використавши формулу:
2 х г
ги =-, де:
1 + г
ги — коефщент надшносп;
г — коефщент кореляци мiж балами, отриманими тсля першого i другого тестування.
Пiдготовку майбутнiх дошкiльних педагопв здiйснювали в ходi вивчення ними спецкурсу "Iсторiя пластичного мистецтва в практищ дошкiльного виховання". В експериментальнш та контрольнiй групах ця тдготовка вiдбувалася за однаковою програмою у п'ятому семестра Вiдмiнностi полягали тшьки в тому, що в експериментальнш груш змют реалiзовував автор дослщження, в контрольнiй — iнший викладач, але за розробленою нами програмою i методичними вказiвками щодо И реалiзацil. Результати дослiдження
Отриманi результати свщчили, що на початку дослщження в контрольнiй групi (КГ) низькою мотиващею вiдзначалося 16,0% студентiв, середньою — 36,0%, помiрно високою — 48,0%, у той час, як в ЕГ !хня кшьюсть склала вщповщно 17,86; 35,71 i 46,43%. При цьому не встановлено дуже високого рiвня мотиваци до комплексного використання ТСПМ у майбутнш професшнш дiяльностi зi старшими дошкiльниками. Порiвняння отриманих даних не виявило вiрогiдно значущих вiдмiнностей мiж кiлькiстю студешгв КГ i ЕГ, якi вщзначалися тим чи тим рiвнем сформованосп позитивно! мотивацi!, встановленого на початку формувального експерименту (р >0,05).
Пiсля вивчення спецкурсу "Iсторiя пластичного мистецтва в практицi дошкшьного виховання" визначили ставлення студентiв КГ та ЕГ до змюту спецкурсу. Така необхвдшсть
обумовлювалася загальновiдомим фактом про залежшсть ефективностi професiйноï пiдготовки до будь-якого виду дiяльностi залежить вщ iHTepecy тих хто навчаеться до ща дiяльностi, оскiльки виступаючи як внутршнш стимул, iнтерес дозволяе мобшзувати наявнi можливостi iндивiда та спонукае його до покращення цих можливостей.
Результати анкетного опитування виявили, що кшьюсть задоволених вiд впровадження у навчальний процес спецкурсу склала 88,0% в КГ та 89,28 — в ЕГ, незадоволених — вщповщно 8,0 i 3,57, що свщчило про високу оцiнкy студентами оргашзацп та змiстy спецкурсу. Основу таких оцшок склало: збiльшення iнтересy студенев до матерiалy з iсторiï пластичного мистецтва та його використання у професшнш дiяльностi; усвщомлення необхiдностi набутих теоретичних знань i практичних умшь з iсторiï пластичного мистецтва для рiзнобiчного розвитку майбутнього фахiвця; усвщомлення великих можливостей, якi надае комплексне використання ТСПМ для виховання дитини.
Сформовашсть мотивацшного компоненту готовностi студенев дослiдних груп до використання ТСПМ у майбутнш професшнш дiяльностi вщзначалася певними особливостями. Так, наприкiнцi експерименту в КГ на 4,0% зменшилася кшьюсть низьких, на 8,0 — середшх резyльтатiв, але зросла кшьюсть помiрно високих i дуже високих резyльтатiв вiдповiдно на 8,0 i 4,0.
В ЕГ змши були аналопчш, з тiею рiзницею, що кшьюсть низьких i середнiх оцiнок зменшилася вщповщно на 7,15% i 10,71%, а високих i дуже високих — зросла на 10,71 i 7,15% (p >0,05).
Змши змютового компоненту готовносп майбyтнiх дошкiльних педагопв до комплексного використання ТСПМ у професшнш дiяльностi вивчали за допомогою розробленого комплексного тестового завдання. Попередня перевiрка питань на надiйнiсть виявила, що величина вщповщного коефiцiента склала 0,850. Отриманий результат знаходився в межах 0,80-0,89, що за даними спецiальноï лтератури [11] характеризуе тестове завдання як припустимо надшне, а отже свщчить про об'ектившсть результат, отриманих у випадку його використання.
Отриманi пiсля використання комплексного завдання результати свщчили, що на початку експерименту в КГ було дещо бшьше стyдентiв з достатшм i менше — з низьким i дуже низьким рiвнями змiстовоï готовностi до використання ТСПМ у майбутнш професшнш дiяльностi порiвняно з ЕГ. У той же час вщмшност мiж групами за цим показником були статистично невiрогiднi, що засвщчило 1'хню однорiднiсть.
Пюля впровадження спецкурсу результати в дослщних групах змiнилися. Так, в КГ, у середньому, на 16,0% знизилася кшьюсть студенев, сформованiсть змiстового компоненту яких вiдзначалася дуже низьким i низьким рiвнями, на 4,0% — студенев iз задовiльним рiвнем та збшьшилася вiдповiдно на 12,0 i 8,0% кшьюсть достатнiх i високих оцшок 1'хньо1' змiстовоï готовностi до комплексного використання ТСПМ у майбутнш професшнш дiяльностi зi старшими дошкшьниками.
В ЕГ загальна тенденщя змш була аналогiчна встановленiй у КГ, але кшьюсш характеристики дещо вiдрiзнялися. Так, кiлькiсть стyдентiв з низьким рiвнем готовностi зменшилася на 25,01%, iз задовiльним — на 3,57%. У той же час на 28,57% зросла кшьюсть студенев, змютова готовнiсть яких знаходилася на достатньому i високому рiвнях.
Вивчення дiяльнiсноï готовностi стyдентiв дослiдних груп до комплексного використання ТСПМ у майбутнш професшнш дiяльностi зi старшими дошкшьниками за результатами контрольно!' роботи свщчили про таке: на початку формувального експерименту дуже низьким рiвнем вщзначалося 24,0% стyдентiв КГ i 21,43 — ЕГ, низьким — вщповщно 28,0 i 32,13, середшм — 48,0 i 46,44; вищих вщ середнього i високих резyльтатiв не встановлено в жодному випадку (p >0,05); наприкшщ вивчення спецкурсу виконання тих самих контрольних завдань призвело до зовшм iнших резyльтатiв: дуже низьким i низьким рiвнями дiяльнiсноï готовностi вiдзначалося загалом тiльки 20,0% студенев КГ та 14,28% — ЕГ; задовшьним рiвнем — вщповщно 60,0 i 64,29; достатнiми — 20,0 i 21,43; високих результат не встановлено в жодному випадку. Порiвняння отриманих результат виявило вщсутшсть вiрогiдно значущих вiдмiнностей мiж ними, що свщчило про однаковий вплив змюту спецкурсу на формування дiяльнiсного компоненту стyдентiв КГ та ЕГ.
Стан сформованостi дiяльнiсного компоненту готовносп студентiв КГ та ЕГ за результатами проведення занять 3i старшими дошкшьниками вщзначався деякими розбiжностями. Так, у КГ загалом 36,0% студенев виявило дуже низький i низький рiвнi готовностi, 52,0% — задовшьний, 12,0% — достатнiй. В ЕГ отримано таю результати: дуже низький i низький рiвнi встановлено у 42,85% студенев, задовiльний — у 42,86%, достатнш — у 14,29%.
Порiвняння наведених даних виявило вщсутшсть статистично значущих вiдмiнностей мiж ними, що свiдчило про практично однаковий вплив розробленого спецкурсу на формування дiяльнiсного компоненту готовносп студенев дослщних груп до комплексного використання ТСПМ у майбутнiй професiйнiй дiяльностi зi старшими дошкiльниками.
1. Використання в процес навчання майбутнiх дошкшьних педагопв спецкурсу, спрямованого на формування знань й умшь використовувати твори свггового пластичного мистецтва як змютовий елемент програми виховання дiтей дошкшьного вшу та як засiб реалiзацil мiжпредметних зв'язюв, сприяе значному покращенню мотивацшно! i змютово! готовносп студенев до цГс! дГяльностг
2. ПорГвняння отриманих тсля використання спецкурсу результат експериментально! та контрольно! груп свщчить про вщсутшсть статистично значущих вщмшностей мГж ними, а отже про однаковий ефект вщ реалiзацi! змюту спецкурсу рГзними викладачами, але за розробленою нами програмою та методичними вказiвками до не!.
3. Пщготовка майбутнiх дошкшьних педагогiв до комплексного використання творГв свпового пластичного мистецтва у професшнш дГяльносп зГ старшими дошкшьниками за допомогою спецкурсу "1сторГя пластичного мистецтва в практищ дошкшьного виховання" е ефективною, але не забезпечуе достатнього рГвня сформованосп в них дГяльшсного компоненту готовносп, що свщчить про необхщшсть пошуку додаткових способГв його покращення.
ПодальшГ дослщження необхщно спрямувати на розробку заходГв, що забезпечать кращу дГяльнГсну готовшсть студенев до комплексного використання творГв свггового пластичного мистецтва у майбутнш професшнш дГяльностГ зГ старшими дошкшьниками.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галаманжук Л.Л. Використання ктори мистещв у формуванш готовносп майбутшх вихователГв до професшно! д1яльносп Гз старшими дошкшьниками (постановка проблеми) // Науков1 записки Терношльського державного педагойчного унiверсигету. Серiя: Педагогiка. — 2004. — № 4. — С. 34-38.
2. Галаманжук Л.Л. Стан готовносп майбутшх дошкшьних педагопв до використання твор1в пластичного мистецтва у професшнш дгяльносп // Науков1 записки Терношльського державного педагопчного ушверситету. Сер1я: Педагопка. — 2005. — № 3. — С. 21-25.
3. Годик М.А. Спортивная метрология: Учебник для ин-тов физкультуры. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — 192 с.
4. Зотеева Т.А. Формирование готовности студентов пединститутов к эстетическому воспитанию дошкольников: Дис.... к. п. н.: 13.00.01. — К., 1992. — 202 с.
5. Иванов В.С. Основы математической статистики. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 175 с.
6. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. — Таллин: Валгус, 1980. — 334 с.
7. Лещенко М.П. Технологи тдготовки вчител1в до естетичного виховання за рубежем: Дис...д-ра пед.наук: 13.00.04. — Ки!в, 1996. — 382 с.
8. Мошовець М.А. Передумови наступносп по трудовому вихованню дней старшого дошкшьного вшу: Автореф. дис...к.п.н. — К., 1996. — 19 с.
9. Основы психологии. Практикум / Ред. — сост. Л.Д. Столяренко. — Ростов-на-Дону: Изд-во "Феникс", 2000. — С. 423-425.
10. Пол1щук О.В. Подготовка студенпв до естетичного виховання дошкольников засобами украшського народного декоративно-прикладного мистецтва: Дис...к. п.н.: 13.00.01. — Кшв, 1996. — 221 с.
11. Серйенко Л.П. Тестування рухових зд1бностей школяр1в. — Кшв: Ол1мтйська лиература, 2000. — 439 с.
12. Стась М.1. Формування естетичних творчих якостей та умшь майбутшх учител1в засобами образотворчого мистецтва: Дис.к. п. н.: 13.00.02. — Черкаси, 2000. — 227 с.
13. Abbs P. Art and the loss of art in an age of spilt science // A is for aesthetic. — London, 1989. — P. 77-97.
14. Greene M. Art Horlds in School // The Symbolic Order; Ed. P.Abbs. — London. 1989. — P.89-103.
15. Gibson R. The Education of Feeling // The Symbolic Order. — London, 1988. — P. 53-61.
16. Hughes R. The shock of the New: Art and the Century of Change. — USA: Thames and Hudson, 1993. — 444 p.
17. Storr A. Individuation and Creative Process // The Symbolic Order. — London, 1989. — P. 183-197.
