Перспективы внедрения дистанционного обучения на факультете последипломного образования Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Проблеми вищоТ школи_

Problems in the System of Higher Education

УДК 387.147.046.4:616 DOI: 10.22141/1608-1706.4.20.2019.178758

Баличевцева 1.В., Чернишова О.С., Самойленко 1.Г., Конюшевська А.А., Кривошеева В.В., Герасименко В.В., Полесова Т.Р., Павлов С.М., Долинський В.В. Донецький нац1ональний медичний ун1верситет, м. Лиман, Укра!на

Перспективи впровадження дистанцмного

и ■ ■ ■■ ■

навчання на факультет шслядипломно! осв^и

Резюме. У статтi висвплен проблеми пдвищення ефективност пслядипломного навчання л1кар1вчнтерн1в та практичних лiкарiв, як пдвищують квалiфiкацiю. Розглянута необхднсть ширшого впровадження в педагопчну практикудистанцйно! форми навчання. Запропонован практичн шляхи вдосконалення видiв та методiв самостйно! роботи практичних лiкарiв i лiкарiв-iнтернiв. Ключовi слова: дистан^йне навчання; безперервна освта

Травма

На тш реформи, що с^мко проводиться в охорош здоров'я, в тому чи^ в шслядипломнш освт, та при-йняття положення про систему безперервного профе-сшного розвитку фамвщв у сферi охорони здоров'я, виникла гостра потреба звернути пильну увагу на ш-формальну освiту (1О). У Положенш про систему безперервного професшного розвитку фахiвцiв у сферi охорони здоров'я надаеться пояснення щодо 1О (само-освiта).

1нформальна освгга — це самоорганiзоване здобут-тя фахiвцями у сферi охорони здоров'я професшних компетентностей повсякденно! дiяльностi, пов'язано! з професiйною, громадською або шшою дiяльнiстю [1]. До основних форм шформально! освiти належать: участь у фахових нарадах, семшарах, науково-практич-них конференщях, симпозiумах, з'!здах, виставках, робота в симуляцшних тренiнгах, майстер-класах, курсах з оволодiння та вдосконалення практичних навичок, стажування в закордонних кшшках, а також дистан-цшне навчання, у тому числi в електронному формата, через фаховi штернет-ресурси [1, 2].

1снують рiзноманiтнi пояснення суп дистанцшного навчання. Е.С. Полат дае таке трактування: «Дистан-цшне навчання — це нова форма навчання, яка вже ю-нуе разом з очною формою, заочною, екстернатом. Це система навчання, в якш передбачена взаемодiя вчите-ля та учня, учнiв мiж собою на вщсташ за допомогою шформацшно-комушкацшних технологiй, якi були розробленi i розробляються, i iнтернет-технологiй.

Технологiчна складова в дистанцiйному навчаннi — це головний шструмент, за допомогою якого повинш ви-рiшуватися педагогiчнi завдання» [2, 3].

Застосування дано! форми навчання в медичних навчальних закладах довгий час залишалося диску-сшним. Одними з вагомих, а також практичних пере-ваг дистанцшного навчання е можливють включити в освiтнiй процес одразу велику кшьысть iнтернiв та слу-хачiв. Технологiчнiсть — навчання з використанням сучасних програмних i технiчних засобiв робить елек-тронну освпу органiзацiйно ефективнiшою, а також зазвичай дистанцшне навчання дешевше вщ класично! форми, насамперед за рахунок зниження витрат на перейди, проживання в шшому мюп, що, зi свого боку, в рази знижуе витрати навчального закладу на оргашза-ци стандартних освiтнiх куршв [1, 3].

Противники використання дистанцшного навчання в медициш вважають за неможливе освоення таким шляхом практичних навичок, яю е головною складо-вою при навчаннi, особливо майбутшх медичних пра-цiвникiв [1—3]. Проте, на наш погляд, застосування тако! форми навчання в медичних навчальних закладах не лише можливе, а й необхщне. Звичайно, подготовка i навчання лiкаря практичних навичок потребують очного контакту, проте практично уся теоретична подготовка може проходити в дистанцшнш формь Для того щоб правильно розподтити час навчання на дис-танцшну i традицiйну фази, потрiбна насамперед змша навчального плану [1, 2, 4].

© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019

© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019

Для кореспонденци: Кривошеева В1ра В1ктор1вна, асистент кафедри педетри, неонатологи та дитячих ¡нфекц1й, Донецький нацюнальний медичний ун1верситет, вул. Привокзальна, 27, м. Лиман, Донецька обл., 84404, УкраТна; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (066) 795-03-77

For correspondence: Vira Krivosheyeva, Assistant at the Department of Pediatrics, Neonatology and Infectious Diseases, Donetsk National Medical University, Privokzalna st., 27, Lyman, Donetsk region, 84404, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (066) 795-03-77

Дистанцшне навчання e найбшьш оптимальною формою пiслядипломного навчання i пiдвищення квалГфГкаци, оскiльки це допомагае вирiшити низку проблем, що виникають у дипломованого фахГв-ця, наприклад пiдвищення квалГфГкаци без вгдриву вiд виробництва (рiзнi робочi змши i розклад чер-гувань у лiкарiв, рiзнi пiдходи до роботи i навчан-ня) [3].

Дистанцшне навчання i пiдвищення квалГфГкаци медичних фахiвцiв мае такi складовi: проведення дистанцшних лекцiй, семiнарiв з обговоренням ра-нiше прочитаного лекцiйного матерiалу; практичнi заняття з методiв дiагностики, лiкування i хГрур-гiчних втручань, а також шдивгдуальш телемедичнi консультацп [4].

До переваг дистанцiйного навчання можна вгдне-сти:

— Дистанцшну освiту можливо використати у вгд-далених мiсцях, де неможливо отримати очно бажа-ну, сучасну освГту.

— Для навчання вiдсутня необхгдшсть залишати свiй будинок, сiм'ю, роботу, а також нести додатковi грошовi витрати на дорогу i проживання.

— Дистанцшна освiта ведеться за шдивгдуальни-ми навчальними планами, завдяки чому слухач може ставити питання, якi йому шкавг

— В iнтерна розвиваються навички самостiйного пошуку необхгдно1 шформацп, а також працювати i приймати ршення самостiйно.

— Дистанцiйне навчання допомагае здолати пси-хологiчнi труднощГ, пов'язанi з комунiкативними компетенцiями учня.

— Завдяки мобшьносп дистанцiйного навчання можливий доступ до актуальних матерiалiв, необхгд-них у подальшiй практиш [1—4].

Прийом iспитiв цiлком можна проводити за допо-могою вгдеоконференцзв'язку, а також тестування знань через мережу 1нтернет.

Сьогоднi значного поширення набули системи дистанцiйного навчання, таи як ATutor, Claroline, Dokeos, LAMS, OLAT, OpenACS, Sakai. Система Moodle набула найбiльшого поширення у свт [4—6].

Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment, вимовляеться «Мудл») — це модульне об'eктно-орieнтоване динамiчне навчальне сере-довище, що також називають системою управлiння навчанням (LMS), системою управлшня курсами (CMS), вiртуальним навчальним середовищем (VLE) або просто платформою для навчання, що надае викладачам, учням та адмшютраторам дуже розви-нутий набiр iнструментiв для комп'ютеризованого навчання, в тому числi дистанцшного [7]. Moodle можна використовувати як у навчанш школярiв, сту-денпв, при пiдвищеннi квалГфГкацп, бГзнес-навчан-ш, в комп'ютерних класах навчального закладу, так i для самостшно1 роботи вдома [7].

Moodle — це найбшьш досконала i поширена в Укра1ш i у свiтi система такого призначення. На да-ний момент Moodle вже мае 129 мшьйошв користу-

вачiв в усьому свт та продовжуе розвиватися темпами, значно швидшими, шж ll конкуренти. Тобто обрати для впровадження в навчальному закладi саме Moodle — це те ж саме, що обрати як шоземну мову для вивчення англшську [7].

Moodle — це безкоштовна вгдкрита (Open Source) система. Вона не лише безкоштовна, а й не потребуе для свое! роботи жодного платного програмного за-безпечення. Тобто кожний навчальний заклад може впровадити не просто безкоштовну i найбшьш до-сконалу, а ще й абсолютно лщензшну систему, не витрачаючи фшанав на придбання програмного за-безпечення. При цьому не менш значущою е мож-ливють внесення змiн кодування вiдповiдно до свогх потреб [6—8].

Щодо нормативно-правово1 бази в галузi дистанцшного навчання, у наказi № 466 вод 25.04.2013 р. «Положення про дистанцшне навчання» Мшютер-ства освгга i науки Украши зазначено, що при реа-лiзацil дистанцiйного навчання в оргашзащях мають бути створеш умови для функцiонування електрон-ного шформацшно-освггаього середовища; ор-ганiзацil повинш надавати навчально-методич-ну допомогу тим, хто навчаеться; визначати обсяг аудиторного навантаження i сшввшношення обсягу зайняпсть в дистанцiйнiй формi; органiзувати подготовку педагогiв, наукових, навчально-допомiжних пращвнишв; вести облiк i здiйснювати збертання результатiв освiтнього процесу [9].

У системi вищо! школи Укра1ни низка медичних ВНЗ усшшно здiйснюe дистанцшне навчання: Хар-кiвська медична академiя пiслядипломноl освiти (вiддiл дистанцiйноl освгга), Нацiональна медична академiя пiслядипломноl освгга iм. П.Л. Шупика (науковий навчально-методичний центр дистанцiй-но! освГти), Запорiзький державний медичний унГ-верситет (центр дистанцшного навчання i телемеди-цини ЗГМУ), Тернопшьський державний медичний ушверситет (центр дистанцiйного навчання), ДнГ-пропетровська медична академiя (дистанцiйна теоретична подготовка ФПО).

У дистанцiйному навчанш використовуються методики синхронного та асинхронного навчання. Методика синхронного дистанцшного навчання передбачае спшкування учня i викладача в режи-мГ реального часу — online-спшкування. Методика асинхронного дистанцшного навчання застосову-еться, коли неможливе спГлкування мГж виклада-чем й учнем в реальному чаа — так зване offline-спГлкування [9, 10].

Методика дистанцшного навчання припускае ак-тивну взаемодш викладача й учня. При асинхроннш методицГ дистанцшного навчання бшьше вГдповГ-дальностГ за проходження навчання покладаеться на того, хто навчаеться [9, 10]. На перший план висува-ються самонавчання, шдивгдуальний темп навчання та його самостшне регулювання. Викладач (тьютор) при асинхроннш методиш дистанцГйного навчання виступае консультантом, але меншою мГрою, шж

при синхроннш методищ дистанцшного навчання. Така методика прийнятшша при навчанш на шсля-дипломному еташ [11 — 13].

Важливо, щоб учасник дистанцiйного навчання навчився самостшно здобувати знання, користую-чись рiзноманiтними джерелами iнформацiï; умiв i3 цieю iнформацieю працювати, використовуючи рiзнi способи пiзнавальноï дiяльностi i мав при цьому можливють працювати в слушний для ньо-го час. Самостшне освоення не повинне мати па-сивний характер. Навпаки, досвщчений i3 самого початку мае бути залучений в активну шзнавальну дiяльнiсть, що не обмежуеться здобуттям знань, але що неодмшно передбачае ïx застосування для вирiшення рiзноманiтниx проблем оточуючо!' дш-сностi [8, 13].

Дистанцшне навчання повинно використати шд час освинього процесу кращi традицiйнi й шнова-цiйнi методики, засоби i форми навчання, Грунту-ючись на сучасних комп'ютерних i телекомушка-цiйниx теxнологiяx. Слуxачi куршв можуть вчитися за iндивiдуальним розкладом в слушний для них час, мають право вибрати комфортне мюце для навчання, забезпечуються комплектом спещальних засобiв навчання, мають право на погоджену мож-ливiсть для контакту з викладачем очно або заочно: по телефону, факсу, електронною або звичайною поштою [13, 14].

Одним iз плюсiв системи дистанцшного навчання для шституту освiти е компенсашя дефiциту профе-сорсько-викладацького складу. Завдяки цш формi навчання студентам доступш знання вiд провiдниx фаxiвцiв, навчання в рiзниx престижних ВНЗ нашо1 краши i за кордоном [11].

Таким чином, дистанцшне навчання, маючи таы переваги, як гнучысть, модульнiсть i паралельнiсть, вiдповiдаe вимогам сучасного життя. Процес вве-дення дистанцшних елеменпв в освiту дозволяе: 1) економити час учня i викладача; 2) вносити еле-менти новизни в процес навчання для учня i учителя, дозволяе учневi вщчути самостшшсть i в той же час вщповщальшсть, тобто шдвищуе його мотивацiю до навчання; 3) розвивати навички в учшв до безпе-рервно!' освгги i пiдвищення квалiфiкацiï в майбутнш професiйнiй кар'eрi [8, 9, 15, 16].

В освггаьому спiвтовариствi усвщомлено, що дистанцiйне навчання мае добрi перспективи, пов'язанi з реалiзацieю навчання упродовж усього життя [16—19].

Конфлжт штерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв та власно!' фiнансовоï заць кавленостi при тдготовщ дано1 статтi.

Список лiтератури

1. Romanov S.M. Distance learning system as a means of information and communication technologies in the educational process. Scientific-methodical Electronic Journal «Concept». 2013. V. 4. Р. 271-275. http://e-koncept.ru/2013/64056.htm

2. Artemova O.G., Maltseva N.A. Problems of using distance learning — Modern educational technologies and methods of their introduction into the training system: Materials of the scientific and methodological conference. Vyazma: VF GOU MGIU, 2011. 282p.

3. Viktorova T.S., Barmashov K.S., Mushkatova M.S. Organization of independent work of students using information technologies — Modern educational technologies and methods for their introduction into the training system: Materials of the scientific and methodological conference. Vyazma: VF GOU MGIU, 2011. 282p.

4. Yagyaeva L.T., Zamaletdinova E.Yu. The use of information technology in assessing the quality of education. Bulletin of Kazan Technological University. Kazan, 2011. P. 346-349.

5. Fakhrutdinova A.V., Nurkhamitovp M.R. International Journal of Humanities and Cultural Studies (IJHCS). 2016. P. 383-389.

6. Krasilnikova V.A. The use of information and communication technologies in education. Orenburg: OGU, 2012. http:// txtb.ru/89/53.html

7. Beketova M.V., Katkova Yu.A. The use of the MOODLE distance learning system in the educational process: guidelines for users of courses hosted on the MOODLE LMS Samara: Samara Academy of State and Municipal Management Publishing House, 2010.

8. Kolos K.R.. The Moodle system is a way of developing subject competencies of computer science teachers in the minds of distance learning: author. dis. on zdobuttya sciences. stage Cand. ped. Sciences: spec. 13.00.10 "Informacion-comunica-ture technology of technologies". K, 2011. 21 p.

9. About Zavodzhennya Polozhennya about the distance [Nadezhnya navchannya] [Electronic resource]: Resolution of the Cabinet of the Ministry of Ukraine № 466from 25.04.2013 p. Access mode: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13. Name of the screen.

10. Khutorskoy A.V. Distance learning and its technologies. Eidos online magazine. 2005. http://www.eidos.ru/jour-nal/2005/091018.htm

11. Valeev E., Valeeva R., Fakhrutdinova A. Prospecting of the 6th International Conference on International Distances for Distance Learning. Social and Social Sciences June 2015. Vol. 191. P. 1909-1912.

12. Yagyaeva L.T., Zamaletdinova E.Yu. Application of information technologies in assessing the quality of education. Bulletin of Kazan Technological University. Kazan, 2011. P. 346-349.

13. Mikhailov N.V. Moodle e-learning environment as a means of organizing asynchronous independent work of university students: author. dis. for competition uch. degree of candidate ped. Sciences: spec. 13.00.01 "General pedagogy, history of pedagogy and education". Orenburg, 2012. 23p.

14. Fakhrutdinova A.V., Marsheva T.V. Modern approaches to the understanding of communication strategies. New science: theoretical and practical view. 2015. № 2—6. P. 185-188.

15. Pecker P.L. Distance learning: the experience of Moscow universities. Man and education. 2015. № 2(43). P. 66-71.

16. Nesterenkov S.N., Rak T.A., Shatilova O.O. Integrated information system as a means of automating the management of the educational process in higher education institutions. Infor-

mation Technologies and Systems. 2017 (ITS 2017): materials of the Intern. scientific conf. (Republic of Belarus, Minsk, October 25, 2017). Rev.: L.Yu. Shilin et al. Minsk: BSUIR, 2017. P. 212.

17. Ivanin N, Kashkarov A. Organizational and educational support of distance learning. Proceedings of the IX International Scientific and Methodological Conference „Distance Learning — Educational Environment of the XXI Century". 2015.

18. Nalivaeva A.V. Information technologies in medicine: proven facts and unsolved problems. BMIK. 2012. № 11. P. 894-897.

19. Kumar A. Distance education: Ajay Kumar Attri. International Journal of Behavioral Social and Movement Sciences. Oct. 2012. Vol. 01.

OmpuMaHo/Received 29.05.2019 Peu,eH30BaH0/Revised 14.06.2019 npuuHnmo do dpyny/Accepted 01.07.2019 ■

Балычевцева И.В., Чернышова О.Е., Самойленко И.Г, Конюшевская А.А., Кривошеева В.В.,

Герасименко В.В., Полесов Т.Р., Павлов Е.Н., Долинский В.В.

Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина

Перспективы внедрения дистанционного обучения на факультете последипломного образования

Резюме. В статье освещены проблемы повышения эффек- ны практические пути совершенствования видов и методов

тивности последипломного обучения врачей-интернов и самостоятельной работы практических врачей и врачей-ин-

практических врачей, повышающих квалификацию. Рас- тернов.

смотрена необходимость широкого внедрения в педагогиче- Ключевые слова: дистанционное обучение; непрерывное

скую практику дистанционной формы обучения. Предложе- образование

I.V. Balychevtseva, O.Ye. Chernyshova, I.G. Samoylenko, A.A. Konyushevska, V.V. Kryvosheieva, V.V. Gerasymenko, T.R. Polesova, E.M. Pavlov, V.V. Dolinsky Donetsk National Medical University, Lyman, Ukrane

Prospects for implementing distance education at the faculty of postgraduate education

Abstract. There is a need for informal education against the back- practitioners receiving further training. It also considers the need for

ground of reforms in the healthcare system including postgraduate wider implementation of distance education into teaching practic-

education and adoption of continuing professional development es. Ways of improving the types and methods of independent study system for health professionals. This article highlights challenges of among practitioners and interns have been suggested.

enhancing the effectiveness of postgraduate education of interns and Keywords: distance education; continuing education