CC BY
8УДК 336.71
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНК1В В УКРА1Н1
Срiбна К.А., к.е.н., доцент НАПКБ
Дано уявлення про сучасну д1яльшсть банюв в Укра!ш, розглянуто рейтинги укра!нських банюв та банюв з шоземним кашталом за обсягом залучених кошт1в юридичних та ф1зичних ос1б та визна-чено перспективи розвитку банювських шститупв на кредитному ринку Укра!ни.
Ключов1 слова: банки, кредитний ринок, депозити, сучасш тенденци, шоземний каштал, рейтинг, банювсью установи, банювська система.
ВСТУП
На сьогодшшнш день спостер1гаються позитивш тенденци в розвитку банювсько! системи та вс1е! економши Укра!ни. Спостер1гаетъся прирют ВВП, зростання промислового виробництва, зни-ження показниюв шфляци. Все це супроводжусться стабшьним курсом гривни { поступовим ожив-ленням банювсько! сфери, ринку нерухомосп { торпвль Але для позитивного вар1анту розвитку еко-ном1чно! ситуаци в кра!ш необхщна також стабшьна ситуащя на св1тових ринках, а також зважена грамотна пол1тика Нащонального банку Укра!ни. При сукупност вс1х вищеперел1чених чинниюв в 2011-2012 рощ Укра!на може остаточно може вийти з кризи { розпочати поступову модершзащю економши.
С.П. Калугш [1, с. 43-46] вважае, що, купуючи ресурси на кредитному ринку та продаючи !х суб'ектам тдприемництва, банювсью шститути здшснюють прямий вплив на розвиток економши регюну. На думку М.1. Сухова [2, с. 9-11], незважаючи на нер1вном1рний розподш кашталу серед банювських установ, перед банювською системою проблема каштал1заци гостро не сто!ть. Т.М. Петренко [3, с. 9-14] стверджуе, що нарощування кашталу — одна з першочергових завдань банюв, виршення яко! дозволить збшьшити обсяги активних операцш.
О. Сугоняко [4, с. 34-36], проанал1зувавши динамшу основних показниюв д1яльносп банювських шститут1в, визначив тенденщю вщставання темтв каштал1заци вщ темтв зростання актив1в { па-сив1в. В. Кротюк, О. Юреев, Г. Карчева [5, с. 2-8] вщм1тили, що частка банювського кашталу в су-купному обсяз1 ресурс1в банюв в Укра!ш е незначною. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е визначення аспекпв сучасно! д1яльност1 банюв в Укра!ш, розгляд рейтинпв укра-!нських банюв та банюв з шоземним кашталом за обсягом залучених кошт1в юридичних та ф1зичних ос1б та визначення перспектив розвитку банювських шститупв на кредитному ринку Укра!ни.
РЕЗУЛЬТАТИ
У 2010 рощ спостер1гаеться повшьне зростання ВВП, оскшьки експортний попит, вщновлюеться повшьно. Банювська система також поступово вщновлюеться, збшьшуе розм1ри внутршнього кре-дитування юридичних { ф1зичних ос1б, нарощуе сво! каштали за рахунок шоземних швестор1в { державного шституту в особ1 Нащонального банку Укра!ни.
Слщ зазначити, що зростання розм1р1в кредитування банками в Укра!ш практично у вс1х випад-ках пов'язано ¡з зростанням розм1р1в залучених кошт1в банками. Уявлення щодо розм1р1в залучених кошт1в банювським шститутами в Укра!ш дае угрупування за розм1рами зобов'язань юридичних та ф1зичних ос1б (табл. 1 та табл. 2).
За залученням грошових кошт1в населення у депози-ти стшке лщерство за Приватбанком. I це притому, що розм1р вщсоткових ставок за вкладами ф1зичних ос1б в Приватбанку ниж-ча, шж у бшьшосп шших банюв. Об-сяг депозит1в юридичних та ф1зичних ос1б складае вщпо-
вщно 22251,79 млн. грн. та 44321,50 млн. грн. Обсяг депозипв ф1зичних ос1б для Приватбанку складае бшьш, шж 50% ус1х зобов'язань. Розм1р депозит1в Приватбанку двократно перевищуе розм1ри депозипв решти великих банюв в Укра!ш, на що впливають також суб'ективш чинники. Приватбанк традицшно мае саму розгалужену фшальну мережу на усш територи кра!ни.
Таблиця 1
Банки Украши з найбшьшим обсягом депозитiв юридичних oci6
№ Найменування банку Сума депозипв (млн. грн.) Питома вага (%) Частка в зобов'язаннях (%)
1 Приватбанк 22251,79 12,35 25,70
2 OTP Bank 16854,98 9,36 70,99
3 Укрекшмбанк 16671,96 9,26 34,19
4 Альфа-Банк 11029,37 6,12 45,88
5 Райффайзен Банк Аваль 9994,73 5,55 21,02
6 УкрОббанк 7902,54 4,39 19,25
7 Ощадбанк 5894,65 3,27 13,97
8 Укрсоцбанк 5082,38 2,82 13,76
9 Надра 4926,95 2,74 22,02
10 ВТБ 4808,47 2,67 17,47
* Розраховано за даними НБУ
Таблиця 2 Враховуючи, що Приватбанку нале-жить одна з домiну-ючих (60%) частка коштiв, що посту-пають вiд депозитiв в масштабi вше1 краши, у разi вищих ставок Приватбанк, працюючий на кредитному ринку, фактично встанов-люе цiну, а iншi банки вимушенi 11 приймати. Це озна-
чае, що ринок буде згоден на будь-який вщсоток, позначений Приватбанком, як вщсоток для банюв. Звичайно найбiльш надiйний банк пропонуе найнижчий вiдсоток. Тому ставки Приватбанку повинш бути найнижчими на ринку.
Залученi кошти шдприемств бiльшою мiрою складаються iз залишюв на поточних рахунках, крiм того, вони надзвичайно чутливi до дшово! активностi в Украшу У таких умовах кращим банкам можливо було б задуматися про створення свое! публiчноl ютори та випуск облшацш. Саме доступ до строкових ресуршв на вiдкритому ринку, мiг би багато в чому зрiвняти потенцшш можливостi украшських банкiв й банюв з iноземним капiталом.
Однiею з проблем подальшого розвитку банкiв в Укра!ш е дефiцит ресурсiв. У бшьшосп з них вiдсутнi кредиты рейтинги, що заважае залученню кош^в. А це могло б принести !м необхiднi стро-ковi ресурси, таю необхщш для кредитування як корпоративних, так i приватних позичальниюв. Адже депозити населення, якi е головним джерелом ресуршв банкiв в Укра!ш, поки ще вважаються коштами «до запитання».
Таким чином, можна зазначити, що причинами низько! ефективност банювсько1 системи Укра!-ни е таю двi групи чинникiв:
1) внутршньобанювсью, до яких належить недостатшсть ресурсiв для здiйснення банкiвських операцш, бажання банкiвських iнститутiв максимiзувати вщдачу пiдвищенням вщсотково1 ставки за кредитами, висою вимоги банкiв до забезпеченост кредитiв i т.i.;
2) зовшшш, до яких належить такi чинники, як високий рiвень шфляци в економщ, система внутрiшнiх взаемних неплатежiв, непрозорiсть ринку капiталу, недовiра до банювсько1 системи з боку юридичних та фiзичних осiб, недосконалiсть законодавства, низька лшвщшсть вторинного ринку щнних паперiв, недостатня кiлькiсть платоспроможних позичальниюв.
Можна спрогнозувати, що найближчими мюяцями частка укра1нських банкiв i банюв за участю iноземного капiталу зростатиме. Вже на початку 2009 року юльюсть дочiрнiх банкiв зарубiжних груп в загальних активах банювсько1 системи Украши склала 48%. На сьогодшшнш день бiльше половини активiв банювсько1 системи належить iноземним iнвесторам. З погляду надшност це е позитивним аспектом. Проте посилення в банювсьюй системi Укра1ни ролi iноземного кашталу впли-вае на грошово-кредитну пол^ику, що проводиться Нацiональним банком Украши. По-перше, зрос-тае залежнiсть банювського сектора вiд грошових потокiв нерезидент, що пiдсилюе коливання курсу гривш до основних валют. По-друге, як показали ди банкiв з шоземним капiталом з приводу введення регулятором акпв вiдносно резервування, НБУ не завжди здатний вплинути на дiяльнiсть iноземних банкiв.
Вже сьогоднi банкам за участю шоземного капiталу належить 45% ринку активних банкiвських операцш. За два останш роки шоземш iнвестори придбали пакети акцiй майже усiх основних лiдерiв вiтчизняного банювського ринку: «Райффайзенбанкаваль» (8,7% ринку), «Украббанк» (7,06%), «ОТП-банк» (3,5%). 1ноземш iнвестори придбали 95% акцiй «Укрсоцбанку» групою UniCredit i 60% акцш банку «Форум». СошшегеЬапк збiльшив частку iноземного капiталу в банкiвськiй системi Укра1ни до 50%. На сьогодшшнш день майже ус банкiвськi шститути з першо1 двадцятки укра1нських банюв мають шоземних акцiонерiв, деякi iншi банки були проданi або знаходяться в процес продажу зару-бiжним iнвесторам: «Тас-комерцбанк», «Тас-iнвестбанк», «Кредiтпромбанк» i «Укргазбанк». I якщо ситуацiя не змшиться, то в найближчi два-три роки частка шоземного кашталу у втизнянш банювсьюй системi може досягти 80-90%. Це пояснюеться привабливими умовами ведення банюв-ського бiзнесу на територп Укра1ни порiвняно з крашами Свропи та отриманням бiльшого прибутку от вкладеного капiталу з боку зарубiжних iнвесторiв.
Iнституцiйнi вкладники, таю як страховi компани, керiвники швестицшних фондiв i просто крупнi корпоративш клiенти, пiсля банкiвських дефолтiв бшьше пiклуватимуться про вибiр банку. Тому банюрам доведеться шукати дiевiшi шструменти переконання потенцiйних вкладникiв, чим проста реклама або прим^ивний РЯ. У кризовий перюд утворюеться абсолютно шше конкурентне середо-
Банки Укра1ни з найбшьшим обсягом депозитiв фiзичних ошб
№ Найменування банку Сума депози^в (млн. грн.) Питома вага (%) Частка в зобов'язаннях (%)
1 Приватбанк 44321,50 19,62 51,19
2 Райффайзен Банк Аваль 17010,07 7,53 35,77
3 Ощадбанк 16957,28 7,51 40,18
4 УкрОббанк 12077,95 5,35 29,43
5 Укрекймбанк 10308,84 4,56 21,14
6 Укрсоцбанк 8987,04 3,98 24,34
7 Форум 5810,36 2,57 34,75
8 Надра 5679,44 2,51 25,39
9 Фшанси та Кредит 5247,42 2,32 25,94
10 Бро^знесбанк 5123,92 2,27 38,80
* Розраховано за даними НБУ
вище з переважанням банюв з шоземним катталом i банкiв за участю держави, i очевидно, що укра-1нським банкам з укра1нськими акщонерами вижити буде непросто. Пiдтвердженням служить в 2010 рощ сплеск операцш злиття-поглинання, а також першi тсля кризовi спроби укра1нських банкiв привернути капiтал на вiдкритому фондовому ринку.
Поки всупереч прогнозам хвиля дефол^в майже не зачепила дрiбнi банки. Постраждали перш за все т фiнансовi iнститути, якi вели неадекватну кредитну полiтику або надмiрно захоплювалися запозиченнями на зовнiшнiх ринках. Бшьшють дрiбних банкiв мали високу адекватшсть капiталу i, як правило, надмiрну лiквiднiсть i зазвичай iснували за рахунок декiлькох крупних клiентiв, що захи-стило !х вiд масованого вщтоку депозитiв. Проте економiчний спад продовжуеться, а значить, до кшця року криза обов'язково торкнеться невеликих банюв. Бiльшiсть з них створен пiд одного або двох клiентiв, якi ще випробують наслiдки макроекономiчних проблем повною мiрою, внаслiдок чого багато хто з них буде вимушений скоротити бiзнес. А це стане вироком !х «кишеньковим» банкам. При песимютичному сценари розвитку банювсько1 системи та уие1 нащонально1 економiки до кiнця року сектор недолiчиться до чвертi дрiбних банюв.
Можливi два сценари розвитку подш в банкiвськiй системi. Оптимiстичний сценарш передбачае, що пiд тиском зовшшшх чинникiв вже до кiнця 2011 року економша Укра1ни вiдчуе приток ресуршв i значне скорочення темшв падiння промислового виробництва. При такому сценари про свою не-спроможшсть до кiнця року оголосять ще 20-30 банюв. Можливо, частина з них рекапiталiзуе держава, а частина буде продана за символiчною цшою.
При песимiстичному сценари, якщо Украшу накриють новi хвилi кризи, i промислове виробниц-тво продовжить нестримно скорочуватися, банкiвська система тддасться значнiй корекци. У такому разi банкротами можуть стати навiть деяю банки групи А, а ринок банювських послуг буде майже повшстю змiнений. За поганих економiчних умов прогнозуеться до двох дефолтiв в груш А, не мен-ше восьми дефол^в в групi В i не менше п'яти дефол^в в групi С.
Суттеву частку ринку отримають державш банки i банки з високою зовнiшньою шдтримкою за-хiдних фiнансових iнститутiв з активами бшьше 500 млрд. дол. При такому сценари за один або два роки зникнуть бшьше 50 банюв. Крiм того, банювськш системi Укра1ни доведеться зiткнутися з неприемними сюрпризами у вшгщщ банкрутств крупних фшансових iнститутiв, якi рашше вважа-лися за надiйнi. Банки, що вижили, почнуть боротися з найбшьш катастрофiчним для них явищем — доларовою дефлящею на ринку нерухомосп, в результатi яко! почне падати яюсть кредитних порт-фелiв i буде потрiбний все новий i новий капiтал.
Деякi крупш банки з iноземним капiталом вщмовляються вiд ще1 працювати в украшському роз-дробi. При песимiстичному сценари тдвищуеться вiрогiднiсть того, що повшстю паралiзуеться система гарантування внесюв. Необхiдно уникнути розвитку такого сценарда, i на це мае бути направлена спшьна економiчна пол^ика уряду i НБУ.
ВИСНОВКИ
На сьогодшшнш день бiльшiсть рейтингiв, встановлених для украшських банкiв i банюв з iно-земним капiталом, знаходиться в дiапазонi вiд ВВВ до СС+. Максимальним рейтингом в даний час може бути А (для деяких державних або дочiрнiх шоземних банюв). Бшьш позитивнi рейтинги банюв в Украlнi поки неможливi через висою системнi ризики, якi не залежать вщ банку, але можуть негативно вплинути на фiнансовi ринки, банювський бiзнес, взаемостосунки банювських iнститутiв з клiентами та контрагентами. Позначення рейтинпв зручнi для використання у лiмiтнiй полiтицi банкiв, а також сумюш з рейтингами мiжнародних агентств i з внутрiшньою анал^икою банкiвських iнститутiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Калугин С.П. Банковские кредиты — экономике региона // Грошi i кредит. — 2002. — №9. — С. 43-46.
2. Сухов М.И. Рыночная дисциплина и взаимоотношения органа банковского надзора с кредитными организациями // Деньги и кредит. — 2003. — №6. — С. 9-11.
3. Петленко Т.М. Проблемы капитализации коммерческих банков Украины // Перспективи розвитку фшансово-банювсько1 системи: погляд у майбутне: Зб. наук. доп. / Украш. акад. банк. справи. — Суми: 1шщатива, 1999. — 117 с.
4. Сугоняко О. Капiталiзацiя банюв: нова тенденщя // Вюник НБУ. — 2003. — №10. — С. 34-36.
5. Кротюк В., Юреев О., Карчева Г. Банювська система Украши у 2001 рощ: проблеми, тенденцп, перспективи // Вюник НБУ. — 2002. — №3. — С. 2-8.
