CC BY
21
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 621.039:66.081.3 Проф. М.С. Мальований, д-р техн. наук;
доц. 1.М. Петрушка, канд. техн. наук; астр. Н.Ю. Малик; студ. К.1. Петрушка - НУ "Львiвська полiтехнiка "
ПЕРСПЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ СОРБЕНТ1В ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ ВОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ДЕРЖАВИ
Визначено основш напрями використання природних дисперсних сорбентiв для очищення стiчних вод вiд оргашчних барвникiв, розчинникiв та радiонуклiдiв. Запропоновано класифжащю методiв модифiкування монтморилонiтових порщ за-лежно вiд виду та концентраци забруднювача для нейтралiзацil забруднювачiв П-1У класiв небезпеки.
Ключовг слова: сорбенти, адсорбщя, барвники, розчинники, радюнуклщи, еко-логiчна безпека.
Постановка проблеми дослвдження. Практично вс1 поверхнев1 та значна частина тдземних водних ресуршв, особливо в районах розташування потужних промислових комплекшв, зазначають антропогенного впливу, що шдтверджуеться щор1чним зростанням об'ем1в скиду умовно та нормативно очищених спчних вод. У 2011 р. в поверхнев1 водш об'екти скинуто 8697 млн м3 спчних вод, а частка забруднених спчних вод у загальному водовщведен-ш у 2011 р. (36,7 %), пор1вняно з 2010 р., зросла майже на 6 %.
Нагромадження токсичних складових спчних вод створюе ютотну техногенну небезпеку водно-ресурсному потенщалу держави. Особливо це стосуеться 1 стоюв, забруднених речовинами, як вщносяться до 11-1У класу небезпеки, таю як оргашчш барвники, оргашчш розчинники та радюнуктди, як е одними з найнебезпечшших для пдросфери. Зменшити концентращю оргашчних речовин у спчних водах до граничнодопустимих можливо адсор-бщею, зворотшм осмосом, ультрафшьтращею, електрод1ал1зом, юнним обмь ном [1]. З1 спчних вод легко адсорбуються активованим вугшлям акрилошт-рин, аншш, бензин, хлорбензол, циклогексан, крезол, фенол та шш1 оргашчш речовини [2, 3].
Розроблеш в1тчизняними та заруб1жними вченими високоефективш методи очищення на основ1 процесу адсорбцп переважно спрямоваш на нейтрал1защю одного з1 забрудниюв з1 спчних вод. Кр1м цього, !х широко-масштабне впровадження потребуе частково! або повно! замши очисного об-ладнання. Поряд 1з синтетичними адсорбентами, як традицшно застосову-ються у цих процесах (активоване вугшля, сил1кагел1, штучш цеолгги), остан-шм часом проводять дослщження та практичш впровадження як адсорбенпв природних дисперсних мшерал1в [4-6]. Разом з тим постшний штерес на-уковщв до теоретичних та експериментальних дослщжень процесу адсорбцп з розчишв на м1жфазнш меж1 "тверде тшо - рщина" обумовлений важливютю цього явища для багатьох х1м1чних, бюлопчних та геох1м1чних процешв.
68
Збiрник науково-технiчних праць
На основi наведеного можна стверджувати, що дослщження, скерова-нi на розширення спектра використання природних та модифшованих сор-бентiв для адсорбцiйного очищення стних вод вiд забрудникiв П-1У класу небезпеки, е актуальними i дають змогу мiнiмiзувати екологiчну небезпеку вщ забруднення гiдросфери.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Мiнерально-сировинна база Укра!ни е достатньо вагомою у свгтовому вимiрi, що пiдтверджуе Закон Укра!ни "Про затвердження загальнодержавно! програми розвитку мшераль-но-сировинно! бази Укра!ни на перюд до 2030 року". Зпдно з техшко-еконо-мiчними розрахунками, наведеними в програм^ потреба в мшерально-сиро-винних ресурсах базуеться на освоенш новiтнiх технологiй.
До тако! мшерально! сировини вiдносяться i природнi сорбенти. Про-те !х використання в природоохоронних технолопях (на прикладi бентотто-вих мiнералiв) е не часте (4 %), порiвняно з шшими галузями, наприклад: ли-варне виробництво - 52 %, харчова промисловють - 6 %, сшьське господар-ство - 18 % (рис. 1). Доцшьшсть та перспективнiсть використання природних сорбенлв доведено у працях таких вчених школи акад. Д.Р. Овчаренка (Ю.1. Тарасевич, В.В. Манк, Л.В. Мельник). харчова промисловють, 6%
буршня, 14%
шил галуз1, 1%
сшьське господарство, 18%
буд1вництво, 5%
охорона довкшля, 4%
ливарне виробництво, 52% Рис. 1. Масштаби використання бентоштовмшних глинистих мтерал1в
Завдяки пористш структурi та високорозвиненш поверхш такi мше-ральнi сорбенти, як бентошт, палигорськiт, глауконiт проявляють висок ад-сорбцiйнi, каталiтичнi та юнообмшш властивостi й здатнi селективно вилуча-ти з водних розчинiв речовини рiзних класiв, зокрема i радюактивш iзотопи. 1хня не токсичнiсть робить можливим використання цих реагентiв для потреб рiзних галузей промисловостi. Економiчна доцiльнiсть використання цих ре-агенлв у рiзних технологiчних процесах зумовлюеться:
• наявтстю ефективних методов регулювання 1хньо1 геометрично! структуры та х1м1чно!' природи поверхт;
• наявтстю в Укра!т великих промислових родовищ 1 невисоко! вартост мь нерал1в.
Одним з ефективних методiв вилучення забруднення практично до будь-яко! остаточно! концентраций незалежно вiд !х хiмiчноi' стшкосл е сор-бцiйний метод - масообмшним процесом якого можна регулювати та прогно-зувати. Саме тому ми вибрали його як перспективний для очищення стоюв вiд забрудниюв. Найбiльш перспективно застосовувати для очищення при-
^цю^льний лiсотeхнiчний yнiвepситeт Укpaïни
poднi дистерсш copбeнти, як e пopiвнянo ^дорогими, а тому нe пoтpeбyють peгeнepaцiï, значно пoшиpeними в нaдpax Украши, eфeктивнi у викopиcтaннi.
Пpoтe, на вщм^ вiд aвтopiв [7], ми ввaжaeмo, що з вiдoмиx дистер-cниx copбeнтiв як пoтeнцiйнi copбeнти пoтpiбнo розглядати глиниcтi м^ра-ли, як здaтнi пiд впливом пдратацп збiльшyвaти poзмipи aдcopбцiйниx eмнocтeй, що створка cпpиятливi умови для сорбцп вeликиx за poзмipoм мо-лeкyл cинтeтичниx бapвникiв (на вiдмiнy вщ пpиpoдниx цeoлiтiв, якi мають жорсткий каркас). Як пoтeнцiйнi copбeнти ми розглядали бeнтoнiти, глауко-нiти та палигорськгги.
Постaновкa iaiMainiu. Мeтoю роботи e poзpoблeння мeтoдичниx засад пepcпeктивнocтi широкого використання пpиpoдниx copбeнтiв в eкoлoгiчнo бeзпeчниx тexнoлoгiяx oчищeння cтiчниx вод вiд зaбpyдникiв II-IV класу œ-бeзпeки, якi icтoтнo вiдpiзняютьcя за cвoïми фiзикo-xiмiчними властивостями.
BiiK.ia.i основного мaтepiaлy. Джepeлa зaбpyднeння cтiчниx вод син-тeтичними барвниками як на пiдпpиeмcтвax, дe цi барвники виробляються, так i на пiдпpиeмcтвax, дe ïx використовують у тexнoлoгiчниx пpoцecax, мож-на умовно роздшити на 3 групи:
• слчш води, якi утворюються на cтaдiяx фiльтpyвaння (видiлeння барвника у тexнoлoгiяx його отримання та вiддiлeння пофарбоваюл cyбcтaнцiï у тexнo-лoгiяx фарбування);
• стчш води, якi утворюються вщ промивання тexнoлoгiчнoгo обладнання;
• пoвepxнeвi води, забруджння барвником якю cтвopюeтьcя внacлiдoк промивання зaбpyднeниx пoвepxoнь.
Пepшi iз циx cтiчниx вод e нaйбiльш зaбpyднeними i пoтpeбyють гли-бокого oчищeння. Спчш води вiд промивання тexнoлoгiчнoгo обладнання e мeнш кoнцeнтpoвaнi за забрудниками. Що ж до пoвepxнeвиx вод, то кон^н-тpaцiя в ниx барвника значною мipoю зaлeжить вщ культури виробництва та повноти peaлiзoвaниx зaxoдiв щодо зaxиcтy навколишнього cepeдoвищa вiд шкiдливиx фaктopiв виробництва. Aнaлiзyючи дaнi мoнiтopингy щодо розмь щeння пiдпpиeмcтв-виpoбникiв та пiдпpиeмcтв-cпoживaчiв бapвникiв, можна вщзначити двi тeндeнцiï вiднocнo ïx лoкaлiзaцiï (рис. 2):
• зocepeджeння пiдпpиeмcтв-виpoбникiв вдаовщно до зaпaciв води та районш poзвинeнoï xiмiчнoï промисловостц
• зocepeджeння mдпpиeмcтв-cпoживaчiв вщповдао до промислово розвиж-нж paйoнiв.
Шршу тeндeнцiю можна пояснити значною пoтpeбoю у тexнiчнiй вoдi в виробнищга бapвникiв, а також poзмiщeнням пiдпpиeмcтв з ïx виробництва у мicцяx нaявнocтi сировини, якою часто e продукти xiмiчнoï та нaфтoxiмiч-нoï пpoмиcлoвocтi. Щодо дpyгoï тeндeнцiï, то варто зауважити, що виробництва барвниюв як важливого, ane малотонажного продукту для пiдпpиeмcтв-cпoживaчiв, те слугують кoнцeнтpaтopaми poзмiщeння циx п^р^мств, пiд-пpиeмcтвa-cпoживaчi бapвникiв бiльшe тяжтть до мicць збуту гoтoвoï про-дyкцiï, xoчa важливою умовою зaлишaeтьcя для ocнoвнoï кiлькocтi циx шд-пpиeмcтв барвник^в також i зaбeзпeчeння тexнiчнoю водою.
Якщо ж aнaлiзyвaти рис. 2 загалом, то здeбiльшoгo нeбeзпeкa забруд-нeння пoвepxнeвиx вод Украши спчними водами, що мютять cинтeтичнi бар-
70
Збipник нayково-тeхнiчних пpaць
вники, вщноситься до басейну рiчки Днiпро. Менша частина шдприемств, якi можуть виступати потенцшними забрудниками поверхневих вод ( якi зосе-редженi в Захщнш Укрш'ш), вiдносяться до басейну Дшстра. Загалом кшь-кiсть потенцiйних забрудниюв поверхневих вод стоками, що мютять барвни-ки, досить значна, що шдкреслюе необхiднiсть розроблення ефективних та недорогих в експлуатаци технологiй, як дали б змогу очищати стоки вщ бар-вникiв та забезпечити еколопчну безпеку Украши.
Рис. 2. Мошторинг тдприемств-виробнишв та споживачiв оргашчних барвнитв
в УкраШ
На нашу думку, такими технолопями можуть бути адсорбцшш технологи iз використанням як адсорбенпв природних дисперсних сорбент1в. Пи-томi об'еми стiчних вод у рiзноманiтних технологiчних операцiях фарбуваль-но-обробних виробництв iстотно змiнюються (коефщент часово! нерiвномiр-ностi знаходиться в межах 1,2-3,0) i становлять вщ 50 м3/т до 480 м3/т. Цi стiчнi води е складними гетерогенними системами, якi мiстять сумiшi в рiз-ному фазово-дисперсному стат. Вони мають специфiчний колiр, 1К сягае 1:13-103 i бiльше для вщпрацьованих зафарбованих розчинiв.
До специфiчноl категори забрудникiв стiчних вод вщносяться органiчнi розчинники, як переважно е безбарвними. Ми проводили мошторинг забруд-нення вод чотирма розчинниками: гексаном, етилацетатом, iзопропанолом та циклопентанолом. У процес проведення монiторингу ми виходили з того, що утворення стоюв, забруднених розчинниками, можливе в двома мюцях: мiсцi виготовлення цих розчинниюв та мiсцi !х використання. Тому проаналiзували як технологи виготовлення розчинниюв, так i технологи !х застосування.
Гексановi розчинники використовуються в хiмiчнiй промисловостi для виробництва полiелефiнiв, синтетичних каучуюв; у легкiй промисловостi в процес первинно1 оброблення вовни; в мжробюлопчнш промисловостi в процесi екстрактивного очищення бiлково-вiтамiнного концентрату; в харчо-
Haцiонaльний лiсотeхнiчний yнiвepситeт Укpaïни
вiй промисловосп для eкcтpaкцiй xapчoвиx жиpiв, для e^^pa^rn eфipниx олив з eфipooливнoï сировини та iншиx тexнiчниx пoтpeб.
Етилaцeтaт отримують iз aцeтaльдeгiдy за наявносп кaтaлiтичнoï кшь-кocтi алкологяту aлюмiнiю та eтepифiкaцieю oцтoвoï кислоти eтaнoлoм. У пpoмиcлoвocтi eтepифiкaцiю вeдyть за нaявнocтi cipчaнoï кислоти в кoлoнax iз зpoшeнням пoтpiйнoю aзeoтpoпнoю cyмiшшю: eтилaцeтaт - 83,2 %, вода -7,8 %, eтaнoл - 9 %. Застосовують eтилaцeтaт як розчинник для н^ро^лкло-зи, ^люто^а, aлкiдниx, вiнiлoвиx, пoлiвiнiлaцeтaтниx смол й ш. У cyмiшi зi спиртом - для poзчинeння aцeтилцeлюлoзи, як розчинник для лaкiв, а також як жeлaтинyтвopювaльнa peчoвинa у виробницв вибyxoвиx peчoвин. Його також застосовують для e^^pa^n oцтoвoï кислоти з вoдниx poзчинiв, вико-ристовують у xapчoвiй пpoмиcлoвocтi для вигoтoвлeння фpyктoвиx eceнцiй, в xiмiчнiй промисловосп - для отримання aцeтooцтoвoгo eфipy, aдeтилaцeтoнy та iншиx сполук.
Ъопропанол використовують у xiмiчнiй та лакофарбовш промисло-вocтi як peaгeнт та розчинник для отримання iзoпpoпioнoвoгo aльдeгiдy, як антифриз та в cклaдi cyмiшi для cинтeзy антифризу. Останшм часом iзoпpo-панол широко застосовують у cклaдi piдин для обмивання скла. Цикло^нта-нол використовують для вигoтoвлeння капролактаму, як розчинник у лакофарбовш та xiмiчнiй промисловосп.
Для вiзyaлiзaцiï дaниx щодо poзмiщeння в Укpaïнi виpoбникiв та спо-живaчiв дocлiджyвaниx poзчинникiв (а oтжe, i лoкaлiзaцiï cтoкiв, зaбpyднeниx цими розчинниками) ми використовували базу дaниx "Нeзaлeжнi виробники тoвapiв та послуг" 2011 р., яка cтвopeнa та poзпoвcюджyeтьcя pociйcькoю кoмпaнieю "Iнфopмcиcтeмa". Даш вiзyaлiзaцiï, cфopмoвaнoï нами бази дaниx виpoбникiв та cпoживaчiв poзчинникiв на карп Украши, нaвeдeнo на рис. 3.
Рис. 3. Монторинг тдприемств-виробнитв та cnoжuвачiв розчиннишв в УкраШ
72
Збipник нayково-тeхнiчних npa^
Аналiз даних, представлених на рис. 3, свщчить, що виробники та спо-живачi дослiджуваних органiчних розчинникiв нерiвномiрно розмщеш на те-риторп Укра!ни. Вщповщно нерiвномiрним на границях Укра1ни е забруд-нення цими продуктами стчних вод у промислових масштабах. Практично вшьною вiд забруднення органiчними розчинниками е центральна, швденна частина Укра1ни та Крим. Вiдносно мало промислових забрудниюв розмще-но в Захщнш Украш, причому всi вони е монозабрудниками.
Що до басейну Дншра, то там знаходиться пiдприемства, стоки яких забруднеш органiчними розчинниками, часто в композицп 2 чи 3 розчинни-кiв. Багато пiдприемств, стоки яких мютять органiчнi розчинники, розмщеш в iндустрiально розвиненому Донбасi. I в цьому райош стоки часто мгстять декiлька органiчних розчинникiв-забрудникiв. Якщо аналiзувати випадки, коли стоки забруднеш одним забрудником, то видно, що переважно цим заб-рудником е гексан. Результати проведеного мошторингу стоюв, забруднених оргашчними забрудниками, свщчать про актуальнiсть дослiджень щодо роз-роблення та впровадження технологiй очищення стокiв вiд одного або де-кiлькох органiчних розчинникiв-забрудникiв для забезпечення еколопчно! безпеки Укра1ни.
Радiоактивнi матерiали та джерела iонiзуючого випромiнювання широко використовуються в ядерно-енергетичнiй шдустрп, медицинi, багатьох галузях промисловостi та наукових дослщженнях, вiдповiдно в менших чи бiльших масштабах утворюються рщю радiоактивнi вiдходи (РРВ) у кожнш iз цих областей. РРВ можуть утворюватися внаслiдок порушення правил по-водження з радiоактивними матерiалами, розгерметизацп контейнерiв з дже-релами юшзуючого випромiнювання, у процесi проведення дезактивацшних робiт та знiмання з експлуатацп ядерних установок.
Радiоактивнi воднi розчини становлять понад 99 % вшх утворених РРВ, тому далi як РРВ будемо розглядати саме гомогенш воднi розчини неор-ганiчних речовин, забруднеш радюактивними речовинами.
За об'емною активнiстю РРВ класифiкують таким чином:
1) низькоактивш РРВ - актившсть менше тж 3,7Ч05Бк/л;
2) середньоактивш РРВ - актившсть 3,7^105"3,7^1010Бк/л;
3) високоактивш РРВ - актившсть понад 3,7^1010Бк/л.
Обсяги утворення низько- та середньоактивних вiдходiв становлять 95-99 % вщ загального об'ему утворюваних РРВ. До високоактивних вiдходiв здебшьшого вiдносять вiдпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) або продукти його перероблення. В Украш поводження з високоактивними выходами об-межуеться охолодженням ВЯП, направленням його на переробку в Росшську Федерацiю або зберiганням у сухих сховищах ВЯП.
Потенцiйна радiоекологiчна небезпека в регюнах Укра1ни формуеться внаслщок дiяльностi таких пiдприемств:
1) зона в1дчуження Чорнобильсько! атомно! електростанцп (ЧАЕС);
2) атомш електростанцп;
3) державне об'еднання "Радон" (УкрДО"Радон");
4) урановидобувна та переробна промислов1сть;
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
5) навчальт та науково-дослiднi установи з дослщницькими реакторами та нейтронними пришвидшувачами;
6) медичт та промисловi пiдприeмства, що використовують у сво'й дiяль-ност джерела iонiзуючого випромiнювання.
Синтез неоргашчних сорбенлв пов'язаний 3i складними та ресурсозат-ратними операцiями, потребуе дорогого устатковання та реагенлв, що ютот-но впливае на 1х вартють та унеможливлюе 1х застосування для виршення проблем, пов'язаних iз переробкою великих об,емiв РРВ. Зважаючи на еконо-мiчнi аспекти, особливо! уваги заслуговують сорбенти на основi природно!' сировини. На основi проведених мошторингових та експериментальних дос-лiджень ми пропонуемо класифжацш, в основi яко!' закладенi шляхи вико-ристання природних та модифжованих природних сорбентiв залежно вiд виду та концентраци забрудника в стiчних водах (рис. 4) [8-10].
Рис. 4. Класифжащя використання природних та модифшованих cop6eHmie у тeхнологiях очищення ст1чних вод eid забруднитв II-IVкласу небезпеки.
Висновки. За результатами мониторингу забрудниюв стних вод зап-ропоновано класифжацш використання природних та модифiкованих сор-бентiв у технологiях очищення с^чних вод вiд забрудникiв II-IV класу небезпеки, яка дае змогу вибрати не тшьки оптимальний вид сорбенту для нейтра-лiзацil забрудника, але й один зi способiв модифiкування монтморилонiтових порiд з метою шдвищення ступеня сорбци i вщповщно зменшення вторинно-го забруднення навколишнього середовища вщпрацьованими сорбентами.
Л1тература
1. Зинюк О.Р. Основи колористики i х1мл барвниюв : курс лекцш / за ред. О. Пол1щука / О.Р. Зинюк. - Льв1в : Вид-во ЛДУ 1м. 1вана Франка, 1997. - 330 с.
2. Jiuhui Qu. КеБеагеИ progress of novel аdsorption processes in wаter purificаtion: А review / Qu. Jiuhui // Joui^l of Environmentаl Sciences. - 2008. - Vol. 20. - Pp. 1-13.
3. Poroikov V. Computer^ided prediction of biolog^ айш1у spectrа. Appl^ton for finding аnd optimizаtion of new leаds / V. Poroikov, D. Filimonov // Ratio^l Apprc^ches to Drug Design, Eds. H.-D. Holtie, W. Sippl, Prous Science, Bаrcelonа, 2002. - Pp. 403-407.
74
36ipHHK науково-техшчних праць
4. Манк В.В. Про можливють використання природних дисперсних мiнералiв для вщб> лювання соняшниково! олп / В.В. Манк, I.I. Марцiн, Л.В. Фiалковська // XiMi4ra промисло-BicTb Укра!ни : наук.-виробн. журнал. - 1997. - № 4. - С. 30-33.
5. Овчаренко Ф.Д. Ионный обмен и поверхностные явления на дисперсных минералах / Ф.Д. Овчаренко // В кн: Успехи коллоидной химии. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - С. 67-77.
6. M. МаКоуапу Experience of using паШга1 dispersiblis аdsorbents of Ukraine for caning industriel drains / M. Mа1iovаny, Y. Gumnitsky, M. Sаnnikov // Mikrozаnieczyszczeniа w srodowis-ku w swietle przepisow unii europejskiej : mаter. konf. - Ustron. - 2000. - Pp. 90-93.
7. Троцький B.I. Використання хiмiчно - активованих цеолтв для поглинання високо-молекулярних органiчних сполук / В.1. Троцький, Я.М. Ханик, С.Г. Ягольник // Бютехнолопя. Освгта. Наука : зб. тез II Всеукра. наук.-практ. конф. - Львiв, 6-8 жовтня 2004 р. - 2004. - С. 76.
8. Petrel M.A. Sorption of Sr on С1ау Minerals Modified with Ferrocyаnides аnd Hydroxides of Transition Me^s / M.A. Petrel, I.M. Krip, A.G. Fkwers, T.V. Shimchuk, I.M. Petryshkа // Иа-diochemistry. - 2008. - Vol. 50, № 5. - Pр. 502-507.
9. Петрушка И.М. Внешнедиффузионная кшетика адсорбции красителя ашонного красного 8С на глауконите / И.М. Петрушка, Я.М. Гумницкий, М.С. Мальований // Теоретические основы химической технологий. - 2012. - Т. 46, № 6. - С. - 1-5.10.
10. Петрушка 1.М. Сумюний помел та кислотне модифжування бентонтв з цшлю отри-мання сорбента для очищення рщинних середовищ вiд органiчних забрудникiв. / 1.М. Петрушка, М.С. Мальований // Вюник Кременчуцького нацiонального ушверситету iм. Михайла Остроградського". - 2012. - № 2(73). - С. 167-170.
Мальованый М.С., Петрушка И.М., Малык Н.Ю., Петрушка К.И. Перспективность использования природных сорбентов для обеспечения экологической безопасности водно-ресурсного потенциала государства
Определены основные направления использования природных дисперсных сорбентов для очистки сточных вод от органических красителей, растворителей и радионуклидов. Предложена классификация методов модифицирования монтмори-лонитовых пород в зависимости от вида и концентрации загрязнителя для нейтрализации загрязняющих веществ II-IY классов опасности.
Ключевые слова: сорбенты, адсорбция, красители, растворители, радионуклиды, экологическая безопасность.
МаЬоухапуу M.S., Р&гткка I.M., МаЬук N.Yu., Р&гткка K.I. Perspective of using nаturаl sorbents for environmentаl sаfety vodnoresursnogo stаte cаpаcity
The mаin uses of nаturа1 dispersed аdsorbents for wаstewаter treаtment of orgаnic dyes, solvents аnd radionuclides. A c1аssificаtion of methods for modifying montmoriloni-tovyh breeds depending on the type аnd concentration of the po11utаnt to neutralize тойа-m^nts 2-4th ctass of dаnger.
Keywords: sorbents, аdsorption, dyes, solvents, rаdionuc1ides, environment.
УДК 628.043 Доц. Л.В. Савчук, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕС1В ОЧИЩЕННЯ ПОБУТОВИХ СТОК1В В1Д ОРГАН1ЧНИХ СПОЛУК
Дослщжено процеси очищення стiчних вод рiзноманiтного походження вiд ор-гашчних сполук. Встановлено можливiсть використання бюлопчних процесiв очищення: анаеробного, аноксидно-аеробного окремо, або одночасно анаеробно-анок-сидно-аеробного та залежшсть ефективностi очищення вщ тривалостi процесу.
Ключовг слова: стсчш води, бiологiчне очищення, анаеробнi, аноксидш, аероб-нi процеси, хiмiчне споживання кисню.
