CC BY
102
Науковий тсиик НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2
КупчакБ.Ф. Предпринимательство: суть и условия осуществления
Рассмотрены основные направления научного осмысления предпринимательства, дана их оценка и собственная трактовка этой категории. Отображены черты предпринимательства и условия его функционирования и развития.
Ключевые слова: предпринимательство, черты и условия функционирования и развития предпринимательства.
KupchakB.F. Enterprise: essence and terms of realization
Basic directions of scientific comprehension of enterprise are considered, their estimation and own interpretation of this category is given. The lines of enterprise and his operating and development condition are represented.
Keywords: enterprise, lines and operating and development of enterprise conditions.
УДК 330.101. Доц. Г. А. Лех, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; викл. Н.М. Мозола - Львiвський кооперативний коледж економки i права
ПЕРСПЕКТИВН1 НАПРЯМКИ С1МЕЙНОГО Б1ЗНЕСУ
Розглянуто роль i мюце сшьського зеленого туризму в розвитку нацюнадьно! економши; перспективи розвитку малого туристичного бiзнесу в сшьськш мюцевос-т^ проблеми виршення зайнятосп для мюького та сшьського населення. У свт сшьський зелений туризм розглядаеться як альтернатива сшьському господарству за величиною отриманих прибутюв.
Сучасний стан економ1чного розвитку Укра!ни ставить на порядок денний проблему пошуку нових форм господарювання, як значною м1рою зможуть враховувати штереси як виробниюв, так 1 споживач1в продукци. Од-шею з таких форм е Ымейний б1знес. Досвщ розвинених кра!н переконуе в необхщносп розвитку малого Ымейного б1знесу в Укра1ш. Так, держави, як активно сприяють шдприемництву, зростають \ процв1тають, а т1, що стриму-ють його розвиток, - перебувають у стагнацшному становишд. У нашш дер-жав1 с1мейне господарювання не набуло бажаних масштаб1в розвитку через те, що 1хня д1яльшсть стримуеться певними чинниками: економ1чною кри-зою, нестабшьшстю податково! системи, низьким р1внем сощального захисту населення тощо.
Для укра!нсько1 економши розвиток шмейного б1знесу набувае винят-кового значення. Саме ефективне шдприемництво, що грунтуеться на приват-нш власносп, е важливим джерелом економ1чного зростання. Сприяти цьому покликане конституцшне закршлення шдприемництва. "Кожен мае право на шдприемницьку д1яльшсть, яка не заборонена законом", - зазначено у ст. 42 Конституци Укра!ни [1, 15].
Особливий штерес становить розвиток малого туристичного б1знесу в сшьськш мюцевосп, який набув значного поширення в Угорщиш, Чехи, Польшу, Словаччиш та Великобритани. Можливють задовольнити рекреацшш потреби населення, що мешкають в умовах урбашзованого середовища, в районах, де е високий стутнь забруднення, зумовило ютотний штерес до сшьського зеленого туризму, як до одше! з альтернативних форм вщпочинку.
Сшьський зелений туризм е перспективним напрямком малого туристичного б1знесу, що грунтуеться на основ! активного вщпочинку в сшьськш мюцевосп. Р1зномаштшсть надання послуг Ымейними господарствами, як
4. Економжа, планування i управлiння r^^îi
249
органiзовують цей вид бiзнесу, мае широкий спектр: шзнавальний (знайом-ство з культурно-юторичними, природними, етнографiчними цiнностями), розважальний (риболовля, полювання, збирання грибiв, ягiд i трав), оздоров-чий (купання у водоймах, виконування фiзичноl роботи). Саме змша вражень i постiйний контакт з природою роблять сшьський зелений туризм одним iз найефективнiших тишв рекреацшно1 дiяльностi.
1снуюча зарубiжна економжа давно навчила мiських i сшьських меш-канцiв будувати сво! стосунки на основi взаемно! вигоди. Таким чином, завдя-ки розвитку сшьського туризму жителi мiста отримали можливють за допусти-мими цiнами оздоровитись та вщпочити, та сiльськi мешканщ -можливiсть бiльш ефективно використати свш житлового фонд, реалiзувати частину сшьськогосподарсько1 продукци на мiсцi. Крiм цього, економiчна актуальнiсть такого виду малого бiзнесу в сiльських районах полягае у можливост вирши-ти проблеми зайнятосл, а для мiського населення - розширити взаемозв'язки мiж мютом та селом, конвергенци !х соцiально-економiчного розвитку.
Прiоритетнiсть розвитку сiльського зеленого туризму в УкраАт зумов-люеться також нагальною потребою вирiшення соцiально-економiчних проблем сучасного села. За роки незалежност Украши в сшьськш мiсцевостi спостерiгаеться зменшення населення, зростання безробггтя, масова заробгг-чанська м^ащя. Станом на 1 жовтня 2010 р. чисельшсть населення Украши становила 45822,2 тис. мешканщв. З початку року чисельшсть населення ско-ротилась на 140,7 тис. (-4,1 на 1000 оЫб). За шчень-вересень народилось 373,6 тис. дггей, померло 525,9 тис. оЫб. Природне скорочення становило 152,3 тис. ошб. Мiграцiйний прирют за цей перiод становив 11,5 тис. оЫб. На 1 жовтня 2010 р. мюьке населення становило 31444,1 тис.(68,6 %), сiльське 14378,1 тис. оЫб (31,4 %) [2].
З друго! половини ХХ ст. в Укра!ш тривае зменшення кшькост сiльських жителiв та кiлькостi сшьських поселень. Так, за останш 40 роюв сiльське населення Украши зменшилося бiльш як на 6 млн оЫб. Головними причинами цього явища е мiграцiя iз сiл у мюта та природне скорочення кшь-костi населення. Найбiльш iнтенсивно зменшення кшькост сiльського населення тривае у швшчно-схщних регiонах кра!ни. Вщповщно змiнюеться i кiлькiсть сiльських населених пунклв. За останнi роки з адмшстративно! карти зникли майже 3 тис. поселень. Переважну частину населення цих сш становлять особи пенсшного або працездатного передпенсшного вiку. Таю поселення приречеш на зникнення, а це спричинюе втрату сiльських тради-цiй, якi е колискою нащонально! культури.
Майже 60 % мешканщв сшьсько! мiсцевостi перебувають за межею бщност [3]. За таких умов селянин змушений шукати iншi сфери дiяльностi, якi забезпечували б йому хоча б прожитковий мшмум. Розвиток сшьського зеленого туризму може зупинити таку негативну тенденщю в украшських селах, тдвищити матерiальний добробут та частково виршити проблеми зайнятост сiльського населення. Отже, розглянута сфера туристичних послуг потребуе державного регулювання i пiдтримки, зокрема i на регюнальному рiвнi. Важливим аспектом туристичного продукту е можливють використан-ня етнографiчних особливостей територи: ознайомлення з традищями, нацi-ональною кухнею, ремеслами, фольклором конкретних областей, а також
250
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.2
участю в етнографiчних фестивалях. Звичайно, для цившзованого вщпочин-ку в селi необхщною умовою е i соцiальна шфраструктура: музе1, виставки, медичнi установи.
Так, на Прикарпатт е дев'ять курортних мюцевостей, дiе 38 санатор-но-курортних закладiв. Для курортно1 терапи використовуються кшматичне лiкування, мiнеральнi ванни. Крiм цього, Яремче розташоване в надзвичайно мальовничш улоговинi мiж горами на березi Пруту, користуеться славою ту-ристсько1 столицi Карпат (мае понад 40 туристсько-рекреацшних закладiв). Ворохта вщома як центр зимових видiв спорту. На територи Прикарпаття розроблено понад 20 туристичних маршру^в: прських, водних, тшохщних, велосипедних, автобусних. Для любшеив подорожувати гiрськими мюцина-ми найщкавшими з них е: гiрськi - на г. Говерла i г. Пш-1ван, по Чорнопрсь-кому хребту (вщ озера Несамовите до озер Марiчейка), по Горганах та шшц воднi - по Днiстровському каньйону i рiчках Бiлий i Чорний Черемош, Прут, Лiмниця; пiшохiднi - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду; лиж-ний - на г. Кукул та шшь - автомобшьш та велосипедш маршрути, найвщо-мiшим з яких е маршрут "Прикарпатське кiльцем. 1снуюча база рекреацшних закладiв усiх форм власностi (119 одиниць на 12,5 тис. мюць) дае змогу наро-щувати лжувально-оздоровч^ туристичнi, спортивнi послуги, зокрема для шоземних туристiв [3].
Аналогiчно з ашмацшною спрямованiстю розвиваеться музейний комплекс трипшьсько1 культури у м. Ржищевi й с. Трипiлля, що на Кшвщит, де турист поринае в атмосферу трипшьсько1 доби. З елементами обрядово-побу-тово! анiмацiйностi реалiзуеться на територи Нацiонального природного парку "Гуцульщина" проект музею гуцульсько1 культури просто неба. Цей музей уможливлюе туристам вiдчути органiчне поеднання народное' архiтектури та живого гуцульського побуту, побачити вщроджеш гуцульськi ремесла i про-мисли (рiзьбярство, кушшрство, писанкарство, мосяжництво, гончарство, ки-лимарство, вишивка, бондарство). Подiбнi музе1 "живо1 етнографil" можна органiзувати у будь-якш сiльськiй мiсцевостi, де обираеться стратепчний довготривалий орiентир на розвиток масового сшьського зеленого туризму.
У свт сшьський зелений туризм розглядаеться як альтернатива сшьському господарству за величиною отриманих прибутюв. До того ж, розвиток шфраструктури сiльського туризму не потребуе таких значних кашта-ловкладень, як iншi види туризму, i може здiйснюватися за рахунок кош^в самих селян без додаткових швестицш. Скорочення мiграцil з сш до мiст на-дасть змогу заощадити значнi фiнансовi й матерiальнi ресурси, адже за пiдра-хунками експер^в ввропейського банку реконструкцil та розвитку, облашту-вання в мю^ вихiдця з сiльськоl мiсцевостi в 20 разiв дорожче, нiж створення умов для його життя i роботи в селi [4].
Лггература
1. Коиституц1я Украхни. - К. : Украшська правнича фундащя, 1996. - 15 с.
2. Держкомстат Украши - Чисельшсть населення на 1 жовтня 2010 року.
3. Биркович В.1. Стратепчш прюритети / В.1. Биркович // Науково-анал1тичний щок-вартальний зб1рник. - 2008. - № 1 (6). - С. 138-143.
4. Свропейський банк реконструкцл та розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ebrd.com/.
4. Екоиомжа, плаиуваиия i управлiиия галузi
251
Лех Г.А., Мозола Н.М. Перспективные направления семейного бизнеса
Рассмотрены роль и место сельского зеленого туризма в развитии национальной экономики; перспективы развития малого туристического бизнеса в сельской местности, проблемы решения занятости для городского и сельского населения. В мире сельский зеленый туризм рассматривается как альтернатива сельскому хозяйству по величине полученных прибылей.
Lech G.A., Mozola N.M. Prospective trends of family business
Considered in this paper are: the role and significance of countryside green tourism in the development of national economy; prospects for the development of small tourism business in the countryside; problems of solutions for employment for urban and rural population. In the world rural green tourism is examined as an alternative to agriculture after the size of the got incomes. _
УДК336.27 + 336.276] (447) Астр. М.М. Малерик1 -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
СТРУКТУРА БОРГОВОГО ПОРТФЕЛЯ ЗОВН1ШН1Х ЗАПОЗИЧЕНЬ УКРА1НИ
Розглянуто теоретичш основи формування боргового портфеля зовшшшх запо-зичень Украши i проаналiзовано його структуру та особливосп управлшня ним, а та-кож запропоновано основш шляхи шдвищення ефективносп боргового менеджменту в нашш держава
Ключов1 слова: державний зовшшнш борг, борговий портфель держави, борго-ва полынка, борговий менеджмент, боргова стратепя.
Вступ. 1снування державного зовшшнього боргу зумовлюе необхщ-шсть формування рацюнально! структури та ефективно! системи управлшня борговим портфелем зовшшшх запозичень та обгрунтовуе доцшьшсть вико-наного дослщження.
Постановка завдання. Метою досл1дження е анашз структури боргового портфеля зовшшшх запозичень держави, особливосп управлшня ним в Укра1ш та визначення основних напрям1в удосконалення боргово! пол1тики нашо! держави. Вщповщно до мети сформульовано таю завдання: дослщити теоретичш основи формування боргового портфеля зовшшшх запозичень держави; проанал1зувати його структуру; запропонувати основш шляхи тдвищення ефективносп управлшня борговим портфелем. Об'ектом дослщжен-ня е борговий портфель держави. Предметом дослщження е мехашзм формування та реал1заци стратеги управлшня борговим портфелем зовшшшх запозичень держави.
Результати. Сучасний стан розвитку економ1чних систем кра!н характеризуемся використанням державних запозичень для покриття дефщиту державного бюджету. За дотримання державою основних показниюв борго-во! безпеки та оптимально! структури боргового портфеля зовтшш запози-чення е вагомим шструментом економ1чно! полггики держави. Але поряд з позитивними наслщками таких процеЫв, е низка { недолтв, пов'язаних на-самперед 1з чутливютю фшансово! системи до ризиюв динам1чного зов-
1 Наук. керiвник: доц. В.Й. Плиса, канд. екон. наук - Львiвський НУ iiw. 1вана Франка
252
Збiрник науково-технiчних праць
