CC BY
81
Бухтатий Олександр бвгетйович,
головний консультант Головного департаменту тформацшног полтики Адмтстрацп Президента Украгни, кандидат наук з державного управлт-ня, доцент кафедри тформацшног полтики та тформацшних технологш Нацюнальног академп державного управлтня при Президентовi Украгни.
Бухтатий Александр Евгеньевич,
главный консультант Главного департамента информационной политики Администрации Президента Украины, кандидат наук по государственному управлению, доцент кафедры информационной политики и информационных технологий Национальной академии государственного управления при Президенте Украины
Aleksandr Yevhenovych Bukhtatyi,
Senior Consultant Head of Information Policy Department of the Presidential Administration of Ukraine, PhD in Public Administration, Associate Professor of Information Policy and Information Technologies of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.
ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ КОМУНАЛЬНО1 ПРЕСИ В УКРА1Н1
Анотащя. Дослвджено проблемш питання дiяльностi комунальних дру-кованих засобiв масово! шформаци в Укра!ш та визначаеться законодав-чий мехашзм !х реформування.
Ключовi слова: друковаш засоби масово! шформацп (преса), державна шдтримка преси, комунальна власшсть, журналют.
ПЕРСПЕКТИВЫ РЕФОРМИРОВАНИЯ КОММУНАЛЬНОЙ ПРЕССЫ В УКРАИНЕ
Аннотация. Исследованы проблемные вопросы деятельности коммунальных печатных средств массовой информации в Украине и определяется законодательный механизм их реформирования.
Ключевые слова: печатные средства массовой информации (пресса), государственная поддержка прессы, коммунальная собственность, журналист.
PERSPECTIVES OF REFORMATION OF MUNICIPAL PRESS IN
UKRAINE
Abstract. This article explores the problem issues of municipal printed media in Ukraine and decided by the mechanism of reform.
Keywords: newspapers, state media support, community property, journalist.
Постановка проблеми. Концепци демократичного державотворення передбачають, що свобода слова — це право людини i громадянина, яке за-хищае вс iншi основоположш права людини. Саме ця свобода потребуе державного захисту та конституцш-них гарантш.
Одним iз проблемних i дискусш-них питань е питання незалежносп преси, що передбачае реформування комунальних друкованих засобiв матово! шформаци.
Зазначимо, що у 20-30 роках ми-нулого столтя, а саме в часи ста-новлення Союзу Радянських Со-щалютичних Республiк (СРСР) в Укра!ш був сформований особливий сегмент друкованих засобiв масово! шформаци мкцево! сфери розпов-сюдження — "районна преса" — га-зети, заснованi i фшансоваш мюце-вими органiзацiями Комушстично! парти Радянського Союзу практично в кожному адмшютративному районi.
11 серпня 1930 р. постановою ЦК ВКП(б) було прийнято ршення про лшввдацш окружних газет та ство-рення на !х основi, а також на базi колгоспно-радгоспних i деяких фа-
брично-заводських друкованих газет, мережi районних газет [10, с. 37]. Визначалося, що "районна газета повинна бути масовим полггичним органом i повинна мати яскраво ви-ражений виробничий характер (у вiдповiдностi з економжою даного району)". Мережа цих газет форму-валася у мюячний строк обкомами, крайкомами та ЦК нацкомпартш та затверджувалася ЦК. Фшансування здiйснювалося з мiсцевих бюджетiв.
Станом на 1940 р. у державi ви-ходило понад 3500 районних газет з разовим тиражем 10 млн примiрни-ив. Характерно, що постановою ЦК ВКП(б) вщ 20 серпня 1940 р. було зобов'язано перших секретарiв рай-комiв "особисто керувати своею мю-цевою газетою" [10, с. 39]. Наскшь-ки ефективним була така система управлшня пресою можна зробити висновок з постанови 1952 р., в якш наголошено, що "ЦК ВКП(б) ввдзна-чае, що в роботi районних газет юну-ють серйознi недолши". Характерно, що такi висновки "про недолши" вщ-слiдковуються практично у вах радянських партiйних документах.
У 90-х роках ХХ ст. тсля розпа-ду Радянського Союзу щ видання
перейшли в комунальну власшсть органiв мюцевого самоврядування. Доречно зазначити, що в той перюд масово! приватизаци державних шдприемств редакци комунальних засобiв масово1 шформацп не потра-пляли шд приватизацiю i залишили-ся у комунальнш власностi.
Чинний Закон Украши "Про державну пiдтримку засобiв масо-во! шформаци та соцiальний захист журналюпв" (1997 р.) визначае, що "комунальним друкованим засобом масово1 шформаци е друкований зааб масово1 шформацп, створений органом мюцевого самоврядування або органом мiсцевого самоврядування сшльно з мiсцевою державною адмшютращею як засновником (сшвзасновником) на базi чи за учас-тю комунально1 власностi та вщпо-вiдного фiнансування з мiсцевого бюджету i статутом (програмними цiлями, програмною концепцiею) редакци (юридично1 особи) якого передбачаеться, зокрема, шформу-вання громадян про дiяльнiсть цього органу та вищих органiв державно1 влади" [7].
Аналiз останшх дослiджень i пу-блiкацiй свщчить про недостатнiй науковий iнтерес та стабшьне не-сприйняття в державному апарап, органах мiсцевого самоврядування, нав^ь громадських активiстiв та на-уковщв важливостi i мiсця проблеми реформування комунально1 преси у процесах демократизаци всiеl дер-жавно-управлiнськоl системи.
Метою статп. Розробити на ос-новi отриманих результатiв поло-ження, рекомендаци та пропозицГ^' щодо здiйснення реформування ко-мунально1 преси в Украшь
Виклад основного матерiалу. За
даними дослщжень агентства ARR, проведених у березш-квггш 2015 р., 68 % жителiв Укра1ни читають газе-ти. Цша 9 % бiльше, шж кiлькiсть ре-гулярних користувачiв 1нтернету — 59 % по кра1ш (данi 1нАУ, 5/2015). Понад 70 % украшщв регулярно, кiлька разiв на тиждень, витрачають грошi на кушвлю газет — !м подо-баеться змiст видання, подобаеться тримати в руках газету. Вщдашсть украшщв друкованому слову можна пояснити тим, що штернет-експан-ая дала можливють будь-кому стати автором [4].
Перетворившись на доступне та демократичне середовище, 1нтернет дещо втратив об'ектившсть i профе-сiоналiзм.
Преса, нав^ь в епоху iнформацiй-ного буму, намагаеться дотримувати-ся професшних стандартiв: вивчати тему, перевiряти факти, уникати за-йво! тенденцiйностi та емоцшность Поступаючись в оперативностi 1н-тернету, преса виграе виваженiстю позицп i якiстю iнформацil. Як на-слiдок — бiльше половини респондент дослiдження, за даними ARR, довiряють локальним друкованим виданням.
Зазначимо, що нормативно-пра-вову базу дiяльностi преси в Украlнi складають спещальш закони Укра1-ни про пресу, постанови Уряду Украши та iншi нормативш акти. Водно-час багато з них були розроблеш у 90-х роках минулого сторiччя та е наслiдком пострадянсько1 управлiн-сько! системи i не ввдповщають евро-пейським стандартам у сферi медiа.
Спроби законодавчого врегулю-вання питання про реформування
комунально! преси мають бiльше нiж десятирiчну iсторiю. У 2005 р. Укра!на взяла зобов'язання перед Радою бвропи провести роздержав-лення ЗМ1.
За даними Державного науково-го шдприемства "Книжкова палата Укра!ни iменi 1вана Федорова" в Укра'iнi в 2014 р. видавалося всього 2169 газет, з яких понад 500 — кому-нальних, загальний разовий тираж яких становить 2349 млн примiрни-юв (загальний тираж уах газет — 2700 млн примiрникiв).
Таким чином, на сучасному ринку преси в Укра!ш сегмент комуналь-них друкованих ЗМ1 займае близько третини ринку мюцево! i регюналь-но! преси. Загальний рiчний обсяг валових доходiв комунально! преси становить 286,7 млн грн, з якого:
• 130,1 млн грн — доходи вщ ре-алiзацii накладiв (47,5 %);
• 68,9 млн грн — доходи вщ ре-клами (23,5 %);
• 8,1 млн грн — за осв^лення д^ яльносп органiв державно! влади i оргашв мiсцевого само-врядування (2,9 %);
• 79,4 млн грн — дотацп з мюце-вих бюджетiв (26,3 %);
• 11,3 млн грн — з шших джерел.
Аналiз показуе, що 174 (33,9 %)
видання працюють з прибутком в 129,8 млн грн, 354 (49,1 %) — мають збитки 321 млн грн.
Треба вщмггити, що в рiзних реп-онах сшввщношення мiж кшьюстю збиткових i прибуткових комуналь-них видань розподшяеться нерiвно-мiрно.
Своею чергою, негативну роль в^ д^рае i механiзм дотацiй з мюцевих бюджетiв, який з одного боку сприяе
"лояльносп" газет до дiяльностi мю-цево! влади, а з шшого — виступаючи в ролi фiнансовоi iн'екцii, не сприяе прагненню до збiльшення доходiв, тиражу i зменшення витрат.
Доречно наголосити на важливiй особливостi дiяльностi комунальних видань — бшьшють з них працюють на територii адмiнiстративних оди-ниць (райошв), чисельнiсть насе-лення яких коливаеться до 50 тис. осiб. Зрозумшо, що досягти рента-бельностi видання в райош практично неможливо, де мешкае до 20 тис. населення, але абсолютно незрозум^ лою е ситуащя, коли в районах з по-над 50 тис. населення тиражi газет е мiзерними. Ще одшею особливiстю "периферiйних" регiонiв е практична вщсутшсть рекламного ринку. Через ментальш особливостi укра!нського рекламного ринку, арха!чшсть по-глядiв на роль мюцево! преси великий рекламодавець не йде в цей ме-дiа-сегмент.
На перший погляд тиражi мюце-вих комунальних видань е недостат-ньо високими, але вважаемо за на-лежне звернути увагу на два аспекти:
• по-перше, в Укра!ш вiдсутня процедура сертифкаци тиражiв друкованих видань. Часто вказуваш у вихiдних даних сотш тисяч примiр-никiв виявляються завищеними в десятки разiв. Але специфша мюце-во! преси полягае в !! розповсюджен-нi за передплатою, тобто — саме фак-тичних, а не фжтивних тиражiв, як розповсюджуються пiдприемствами УДПЗ "Укрпошта";
• по-друге, важливою характеристикою друкованого видання е не стiльки тираж, скшьки показник "на-сиченостi", який визначаеться сшв-
в1дношенням к1лькост1 аудитори до тиражу.
Так, ампл1туда "насичення" ко-мунально! преси у р1зних територ1-ально-адм1н1стративних одиницях Укра!ни складае в1д 5 потенцшних читач1в (Черн1г1вська обл.) на один екземпляр (що фактично означае, що редакци вдаеться доставляти свое видання практично в кожну другу с1м'ю) до 167 ос1б на одну газету (Льв1вська обл.).
Сумарш витрати на видавничу д1-яльшсть складають — 264 млн грн, з яких: зароб1тна плата 1 сощальш на-рахування на не! складають — 155,4 млн грн (58,9 %); видавнич1 витрати — 81,9 млн грн (31 %); податки 1
збори — 18,1 млн грн (6,8 %); послуги "Укрпошти" — 14,4 млн грн (5,5 %).
Одним з найгострших проблем-них питань реформування кому-нально! преси е право власност на примщення редакцш. Бшьшють редакц1й розмщуються у примщен-нях, як1 знаходяться в комунальнш власност1 орган1в мюцевого само-врядування 1 розм1щен1 переважно в центр1 адм1н1стративних район1в. У одиничних випадках щ прим1щення знаходяться на баланс! редакцш.
Схематично ¡дею реформування можна розглядати як тривар1антний алгоритм, який зображено на рис.
Загалом морал1заторсью заяви про "право м1сцево! громади" на них
РЕФОРМУВАННЯ комунального друкованого засобу масово!' шформацп
I. Якщо вщсутня кому-нальна власнсть, трудо-вий колектив бере участь у реформуванн — вих'щ мсцевих органiв виконав-чо1 влади та органiв мсце-вого самоврядування зi складу засновниюв (спiвза-сновниюв) друкованого засобу масовоI iнформацii та редакцп
21
II. Якщо редакц'я е комунальною власнстю, трудовий колектив в'щмовляеться в'щ участ в ре-формуванн — вих'щ мсцевих орга-нiв виконавчо1 влади та органiв мiс-цевого самоврядування зi складу засновниюв (спiвзасновникiв) друкованого засобу масово1 iнформацii та редакци з наступною приватиза-цею майна редакци вщповщно до законодавства з питань приватизации реформуваннi друкованого за-\собумасово)'iнформацiiта редакц^
III. Якщо редакця е комунальною власн'ютю, трудовий колектив бере\ участ в реформуванн1 — вих'щ мсцевих органiв виконавчо) влади та органiв мсцевого самоврядування зi складу засновниюв (спiвзасновникiв) друкованого засобу масово) iнформацi'i та редакци, з перетворенням редакци членами))' трудового колективу у суб'ектгосподарювання iз збереженням назви, цльово-го призначення, державно) мови та тематично) спрямованост друкованого засобу масово) iнформацi'i
Рис. Способи реформування комунальних друкованих видань
е популютськими, позбавленими здорового глузду та Грунтуються на нерозумшш природи функцш мю-цево! преси. На нашу думку, "право мюцево! громади" на власш друкова-нi засоби масово'! iнформацii щорiч-но пiдтверджуеться кожним членом громади, який передплачуе мкцеву пресу. Ще одним ключовим моментом е склад засновниив комуналь-них друкованих ЗМ1. Варiант, що найчастiше зустрiчаеться, — кiлька засновниив: мiсцевий орган державно! влади; орган мюцевого само-врядування, трудовий колектив ре-дакцii. Вважаемо, що законодавчий акт про реформування комунально! преси повинен обов'язково гаранту-вати, що домгнуючим правом голосу вгдносно способу реформування повинен володти трудовий колектив редакцгг.
Зазначимо, що за даними на тра-вень 2014 р. iз загально! чисельносп комунальних видань близько п'ято! частини (21 %) працюють без дота-цш з мюцевих бюджепв. У деяких випадках розмiр дотацii не переви-щуе 10-15 тис. грн, що також можна вважати як ознаку здатносп редакцш працювати без дотацiй.
Водночас юнують i приклади, коли розмiри бюджетних дотацiй складають кiлька сотень тисяч, а то й мшьйошв гривень. Парадоксально, але часто саме у великих обласних центрах (Ки!в, Львiв, Харкiв) облас-на комунальна преса дотуеться на мiльйони гривень при реальних накладах в 3-4 тис. екземплярiв.
Доречно наголосити на значу-щосп запровадження у процес реформування преси державно! шд-тримки, зокрема:
• встановлення для редакцш тль-гових умов надання в оренду примг-щень, що перебувають у державны або комунальнгй власностг, вгдповгдно до частини другог ст. 9 цього Закону;
• адресна тдтримка реформо-ваних друкованих засоб1в масовог гнформацгг мгсцевог сфери розповсю-дження;
• надання редакцгям реформова-них друкованих засобгв масовог гнформацгг мгсцевог сфери розповсюдження протягом всього строку реформування, установленого цим Законом, пргоритетного права на укладення договоргв на висвтлення д1яльност1 мгсцевих органгв державног влади, ор-гангв мгсцевого самоврядування.
На нашу думку, у законодавчо-му акт щодо реформування комунальних друкованих засобiв масово! шформацп в Укра!ш потрiбно пе-редбачити мехашзм державно! шд-тримки реформованим газетам та !х редакщям.
Вважаемо, що фшансування друкованих засобiв масово! шформацп та редакцш (^м друкованих засобiв масово! шформацп, яким надаеться державна тдтримка зпдно зi ст. 3 Закону Укра!ни "Про державну тд-тримку засобiв масово! шформацп та сощальний захист журналюпв") через чотири роки шсля набрання чинносп цим Законом з мюцевих бюджепв мае бути заборонене.
Водночас европейська практика припускае наявшсть прямого чи непрямого фшансування мас-медiа, як дшть на регюнальному i мiсцевому рiвнi [11, с. 59]. Така тдтримка мае здшснюватися винятково з державного бюджету за умови дотримання певних вимог, визначених вищим
органом у системi оргашв виконав-чо! влади.
Нацюнальна спiлка журналiстiв Укра!ни в рамках проекту "Шдтрим-ка реформування комунальних дру-кованих засобiв масово! iнформацii мiсцевоi сфери розповсюдження", який впроваджуеться i фiнансуеться бвропейським Союзом та Радою 6в-ропи за сшльною програмою "Змщ-нення шформацшного суспiльства в Украiнi", проводить регюнальш семiнари-тренiнги з пiдготовки до реформування комунальних друко-ваних засобiв масово! iнформацii в Укра!ш "Розвиток незалежних мю-цевих друкованих видань в Украшк як створити професшну газету в су-часних умовах".
У вереснi-жовтнi 2015 р. редак-тори з Волинсько! i Рiвенськоi областей, а також редактори з Харюв-сько! та Сумсько! областей спiльно з тренерами проекту — секретарями НСЖУ аналiзували ситуацiю що-до реального стану мюцево! преси в Украiнi, вчилися та дшилися усшш-ним досввдом як зробити рента-бельним видавничий бiзнес та про-тистояти адмшютративному тиску мiсцевоi влади.
Варто зазначити, що щ семша-ри е лопчним продовженням циклу мiжнародних семiнарiв-тренiнгiв з пiдготовки до реформування кому-нальних друкованих засобiв масово! шформаци в Украiнi, заснованих на початку 2015 р. Офюом Ради бвропи в Украiнi, Представництвом бвро-пейського Союзу та Нацюнальною спiлкою журналютв Укра!ни. Але якщо у робот мiжнародних семiнарiв брали участь лише потенцшш учас-ники пiлотного проекту щодо рефор-
мування (3-4 редакци комунальних газет з обласп), то у новому проект учасниками е вй бажаючi. Потрiбно вiдзначити, що кшьюсть адептiв iдеi реформування постшно зростае.
Загалом, як показують економiч-нi розрахунки, понад 70 % комунальних газет завершили минулий рж з прибутком. Зважаючи на те, що зага-лом у 2014 р. дослщжено дiяльнiсть 555 редакцш — 157 або 33 % завершили б минулий рж з прибутком на-вiть за умови вщсутносп бюджетно! пiдтримки.
Висновки. Варто зазначити, що незважаючи на фiнансово-економiч-ну кризу 2014 р. в Укра!ш сформовано умови для започаткування проце-су реформування комунально! преси. Але цю щею негативно сприймае бшьшють керiвникiв мюцевих орга-нiв державно! влади та оргашв мюце-вого самоврядування, яи усвiдомлю-ють, що можуть втратити можливють впливати на кадрову, фшансову та редакцiйну полiтику комунальних друкованих засобiв масово! iнфор-мацii мюцево! та регiональноi сфери розповсюдження, а також засновува-ти новi видання.
Успiшнiсть реформування вима-гае:
• по-перше, започаткування "ш-лотного" проекту, тд час якого про-тягом першого року будуть зробленi вщповвдш статистичнi спостережен-ня, на результатах яких формува-тиметься подальша полтика щодо реформування комунальних друко-ваних ЗМ1;
• по-друге, розроблення i ство-рення мехашзму державно! фiнан-сово! пiдтримки преси, мюцево! сфе-ри розповсюдження, який повинен
функщонувати як "страховий фонд" на випадок надзвичайних ситуацш на вiтчизняному ринку преси;
• по-трете, усввдомлення прин-ципово! неможливостi рентабельно!' дiяльностi друкованих засобiв масово!' iнформацiï мюцево! сфери розповсюдження, та мета щодо не-допущення знищення таких видань або встановлення контролю за ними з боку iноземних кампанш потребуе перегляду основних принципiв державно!' шформацшно! полiтики.
Перспективи подальших досл^ джень полягають у необхщносп прискiпливого вiдстеження всiх про-цеав формування в Украïнi сектору "бездотацшних" комунальних редак-цiй, колективи яких усвщомлюють роль i важливiсть пол^ично! та еко-номiчноï незалежностi, необхщшсть протидп цензурi з боку оргашв державно! влади та оргашв мюцевого са-моврядування тощо.
список використаних джерел -
1. Бухтатий О. Реформування комунальних ЗМ1: про ситуацш — мо-вою цифр / О. Бухтатий, В. Горо-бець // Журналкт Укра!ни. — 2014. — № 11.
2. Галлт Детел С. Сучасш мед1асис-теми: три модел1 вщносин ЗМ1 та полггики [Текст] / Дешел С. Гал-лш, Паоло Манчш1;[пер. з англ. О. Насика]. — К.: Наука, 2008. -320 с.
3. Кн Дж. Мас-мед1а i демократы [Текст] / Джон Юн; [пер. з англ. О. Грищенко]. — К.: К.1.С., 1999. — 134 с.
4. Крисько Н. Преса не втрачае по-зицiй. Дослщження агентства ARR за 2015 piK [Електронний ресурс] / Н. Крисько. — Режим доступу: http://arr.kiev.ua/ press/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%B4%D0%BE%D1%81% D1%82%D1%83%D1%87%D0 %B0%D1%82%D1%8C%D1%8 1%D1%8F-%D0%B4%D0%BE-68--%D1%83%D0%BA%D1%8 0%D0%B0%D0%B8%D0%BD-%D1%86%D0%B5%D0%B2.html
5. Майн Х. Средства массовой информации в Федеративной Республике Германии [Текст] / Херманн Майн; [пер. с нем. Мелитта Балье, Т. Маневич]. — Rieden: Издание Коллоквиум в науч. изд-ве Фолькер Шпис ТОО, 1996. — 158 с.
6. Мак-Квейл Д. Теоpiя масово! кому-шкацп [Текст] / Дешс Мак-Квейл; [пер. з англ. О. Возьна, Г. Сташ-юв]. — Л.: Лггопис, 2010. — 583 с.
7. Закон Укра!ни "Про державну пщ-тримку засобiв масово! шформацп та сощальний захист журналкпв" вщ 23 верес. 1997 р. № 540/97-ВР // ВВР Укра!ни. — 1997. -№ 50. — Ст. 302.
8. Закон Укра!ни "Про друковаш за-соби масово! шформацп (пресу) в УкрашГ в1д 16 листоп. 1992 р. № 2782-XII // ВВР Укра!ни. — 1993. — № 1. — Ст. 1.
9. Програма д1яльност1 Кабшету Мш1-стр!в Укра!ни в1д 9 груд. 2014 р. // Уряд. кур'ер. — 2014. — № 231.
10. Рабочая книга редактора районной газеты. Опыт. Методики. Рекомендации / [под. ред. Я. Н. Засурско-го]. — М.: Мысль, 1998. — 575 с.
11. Стандарти Ради бвропи у сфер! мед!а // Законодавчий бюл. [Текст] / А. Черевко. — К.: IREXU-Media, 2005. — 86 с.
