CC BY
25
Abstract. Cardiovascular disease ranks first in the structure of both morbidity and mortality in Ukraine. The structure of causes of death, including premature adult deaths CVD are 66.5%, while losses from cancer pathology — 13.9%. One of the major classes of diseases that form the global burden of noncommunicable diseases (NCD) both in Ukraine and in the world is cardiovascular diseases (CVD).
The aim of the study was to analyze and establish regional differences in mortality, morbidity and prevalence of primary cardiovascular diseases.
Object and methods. The study used official statistics, applied bibliographic, information-analytical, statistical methods of analysis.
Results and discussion. The current structure of causes of death for the population of Ukraine combines elements of traditional and modern patterns of pathology, in which the high death rate from endogenous causes — non-communicable diseases (cardiovascular diseases, tumors, respiratory diseases and digestive system) borders the least significant mortality exogenous causes (accidents, injuries and poisoning, infectious diseases, etc.).
The data pointed to differentiate between regions in terms of primary incidence, prevalence and accumulation index CVD. Between the primary indicators CVD incidence and prevalence of disease among this class of the population does not have reliable connections. In the accumulation of forming a CVD basis serves the primary disease.
When analyzing the problems associated with CVD (morbidity, disability, mortality) at the regional level is advisable to use an integrated approach that involves the study not only quantitative indicators (incidence and prevalence) but also qualitative (accumulation index) compared to mortality CVD by taking into account the age structure of the population.
Therefore, when analyzing health indicators in the regions, it was found that Ukraine is characterized by a significant difference in the mortality rates of CVD and in terms of incidence and prevalence by region, due to problems with early detection, treatment and prevention mortality from this class of diseases in the population.
Keywords: diseases of the circulatory system, morbidity, mortality, prevalence, accumulation index diseases of the circulatory system.
Рецензент — проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 24.03.2017 року
УДК [614.23: 614.3] (378)
Лехан В. М., Крячкова Л. В., Борв'шко Е. В., Колесник В. I.
ПЕРСПЕКТИВИ П1ДГОТОВКИ КЕР1ВНИХ МЕДИЧНИХ КАДР1В ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ГРОМАДСЬКО!' ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Укра'Гни» (м. Дшпро)
Наукове дослщження виконане в рамках НДР «На-укове обфунтування модерызацп системи медично-го обслуговування на репональному рiвнi», № державно! реестраци0114U000928.
Вступ. Протягом останых десяткглть здоров'я отримало загальне визнання у якост найважлившо-го громадського ресурсу, ключового фактору благо-получчя населення, економiчного та сощального роз-витку сусптьства [2]. Вивченням та забезпеченням здоров'я на популяцмному рiвнi займаеться сектор Public health, який у найбтыш повному та точному пе-рекладi трактуеться як громадське здоров'я та гро-мадська охорона здоров'я (ГЗ-ГОЗ) [5].
ГЗ-ГОЗ займае центральне мюце у реалiзацiI ев-ропейсько! полггики Здоров'я-2020, осктьки мае виконувати десять основних оперативних функцм громадсько! охорони здоров'я (ОФГОЗ), серед яких важливе мюце посщають: забезпечення стратепч-ного керiвництва в Ытересах здоров'я i благополуч-чя; забезпечення стмких оргаызацмних структур та фЫансування; комункацп та сощальна мобОтза^я в Ытересах здоров'я; сприяння розвитку дослщжень у сферi громадсько! охорони здоров'я для наукового обфунтування полiтики i практики [2].
В Уфа1ы затверджено Концеп^ю розвитку системи громадського здоров'я, розроблено план за-ходiв МОЗ Укради щодо II реалiзацiI; «громадське здоров'я» внесене до перел^ спещальностей, за якими здмснюеться подготовка здобувачiв вищо! освiти; напрацьовуються освггы документи для забезпечення подготовки вщповщно до академiчних рiвнiв бакалаврату, магютратури та доктора фто-софи [1], проводяться дослщження, що стосуються аналiзу стану подготовки спещалю™ для громадсько! охорони здоров'я [5] та окремих аспекпв II кадрового забезпечення. Однак дооглджень, як б торкалися пюлядипломно'| пщготовки керiвних медичних кадрiв громадсько'| охорони здоров'я та враховували засади европей^ко': полiтики Здоров'я-2020 i тенденцп реформування ГЗ-ГОЗ в краIнi бракуе, що i обумови-ло актуальнють проведеного дослщження.
Метою дослiдження був аналiз стану пщготов-ки спецiалiстiв керiвноI ланки для забезпечення д^ яльност громадськоI охорони здоров'я в контекст реалiзацiI основних оперативних функцiй ГЗ-ГОЗ в Украшк
Об'ект i методи дослщження. Об'ект доош-дження - система пщготовки спещалю^в для забез-
СИЛЬН1СТОРОНИ СЛАБК1 СТОРОНИ
Концепц1я розвитку системи громадського здоров'я Укра!ни затверджена розпорядженням Уряду вщ 20.11.2016 р. № 1002-р та план заход1в МОЗ Укра!ни щодо !! реал1зацп. Формування проект1в осв1тн1х стандарт1в, навчальних плашв та програм п1дготовки магютр1в та доктор1в фшософм громадського здоров'я. Додипломна пщготовка л1кар1в з вивченням базових дис-ципл1н з громадсько! охорони здоров'я. Наявнють 18-ти мюячних курс1в спец1ал1заци для л1кар1в за спец1альн1стю «Управл1ння охороною здоров'я», програма яко! базуеться на компетентюному та модульному п1дходах. Використання р1зних форм п1дготовки на п1слядипломному р1вн1 (стажування, курси п1двищення квал1ф1каци, тематич-ного удосконалення тощо). Регулярн1 атестацп для присвоення або для пщтвердження квал1ф1кац1йно! категорп л1кар1в. Вщсутнють вщповщно! нормативно-правово! бази, план1в пщготовки та розвитку кадрових ресурс1в кер1вно! ланки громадсько! охорони здоров'я Вщсутнють ч1тких критерпв використання та кар'ерного росту фах1вц1в з управл1ння охороною здоров'я. Нескоординована та розпорошена мережа навчальних заклад1в немедичного профтю та шкт громадського здоров'я. Невизначенють державно! пол1тики та в1дсутн1сть стратепчного плану розвитку щодо створення та функцюнування заклад1в/п1дрозд1л1в для пщготов-ки кер1вник1в для системи охорони здоров'я. Вщсутнють оцшки ефективност1 програм пщготовки спец1ал1ст1в у галуз1 громадсько! охорони здоров'я, в тому числ1 кер1вних кадр1в.
МОЖЛИВОСТ1 ЗАГРОЗИ
Гармошзащя 1з стандартами 6С та узгодження навчальних плашв 1 програм з пщготовки кер1вних кадр1в громадсько! охорони здоров'я. Можливост1 вищих медичних навчальних заклад1в забезпе-чити потребу у кадрах системи ГЗ- ГОЗ. Створення розгалужено! мереж1 шк1л охорони здоров'я (ШОЗ) на баз1 вищих медичних навчальних заклад1в. П1дготовка кер1вник1в для охорони здоров'я з практикуючих л1кар1в у ШОЗ на баз1 1снуючих програм пюлядипломно! пщ-готовки. Можлив1сть штеграцп навчальних заклад1в немедичного проф1лю та ШОЗ з вищими навчальними медичними закладами при !х координуючм та направляючм рол1 у пщготовщ спец1ал1ст1в галуз1 громадсько! охорони здоров'я та !! кер1в-них кадр1в. П1дтримка м1жнародних орган1зац1й, включаючи сприяння обмшу передовим досв1дом, можлив1сть сп1вроб1тництва та сум1сн1 дм щодо навчання. Забезпечення пюлядипломного навчання единими про-грамами п1дготовки фах1вц1в у галуз1 громадсько! охорони здоров'я. 1нтеграц1я системи осв1ти Укра!ни у св1тову систему осв1ти в галуз1 ГЗ-ГОЗ при збереженш 1 розвитку традиц1й укра!н-сько! вищо! школи. Недостатн1сть ресурс1в, економ1чна криза. В умовах ф1нансово-пол1тично! кризи — скорочення витрат на кадров! ресурси галуз1 громадсько! охорони здоров'я в цтому 1 кер1вних кадр1в, зокрема. Втрати навчених 1 досвщчених кадр1в через вщсутнють для них стимул1в 1 можливостей для працевла-штування та кар'ерного зростання. Пщготовка кер1вник1в для системи охорони здоров'я в Укра!н1 за межами вищих медичних навчальних заклад1в, що призводить до розпорошен-ня обмежених ресурс1в. Вщсутнють штеграцп юнуючих ШОЗ у державну систему пщготовки медичних кадр1в. Вщсутнють у Державному класиф1катор1 профес1й спец1альност1 «Управл1ння охороною здоров'я». М1грац1я прац1вник1в охорони здоров'я.
Рис. SWOT аналiз стану пщготовки керiвних медичних KaApiB для системи охорони здоров'я УкраГни.
печення дiяльностi громадсько! охорони здоров'я. Використовувалися методи порiвняльного аналiзу, iсторичний, бiблiосемантичний методи, контент та SWOT аналiзи. В якост орieнтовноI схеми аналiзу ви-користовувався iнструмент самооцiнки виконання ОФГОЗ в бвропейському регiонi [3].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Ефективна система ГЗ-ГОЗ потребуе квалiфiкова-но! робочо! сили, яка включае в себе достатню кшь-кiсть лiкарiв на рiзних позицiях. Американський комитет з пiдготовки лiкарiв для громадсько! охорони здоров'я (Committee on Training Physicians for Public Health Careers) визначив три рiвнi взаемодп лкаря з ГЗ-ГОЗ: усi лкар^ якi працюють у сферi охорони здоров'я, незалежно вщ спецiальностi, певною мiрою беруть участь у забезпеченн охорони громадсько-го здоров'я; лкар^ якi за фахом дiяльностi активно практикують у сферi громадсько! охорони здоров'я, але мають шшу спецiалiзацiю (наприклад, педiатр, що працюе у школ^, а також лiкарi з кар'ерою у сферi громадсько! охорони здоров'я. Комгтет наголо-
шуе, що лiкарi громадсько! охорони здоров'я мають працювати у рiзних умовах, виконувати безлiч рiз-них функцiй i ролей, включно з розробкою полiтики, стратегiчного керiвництва та управлiння [9]. Отже, ус студенти-медики при отриманн базово! освiти, повиннi набувати знань та навичок щодо детерм^ нант здоров'я населення, бюстатистики, епщемю-логи, охорони навколишнього середовища, полiтики i права, етики, управлiння охороною здоров'я, лидерства тощо [10].
Додипломна подготовка лiкарiв в Укра!нi тради-цiйно включае вивчення низки дисциплин, якi мають вiдношення до громадсько! охорони здоров'я. Перш за все, це сощальна медицина i оргаызащя охорони здоров'я, а також загальна ппена та екологiя люди-ни [5]. В цтому за обсягом i структурою навчального матерiалу студенти вищих навчальних медичних за-кладiв отримують достатню базову пiдготовку з пи-тань громадського здоров'я та громадсько! охорони здоров'я. Чинний базис вщповщае ключовим вимо-гам сучасност^ але потребуе певного вдосконалення
з урахуванням засад та ОФГОЗ европейсько! полiти-ки Здоров'я-2020.
Найменш опрацьованим та бОльш дискутабиль-ним е питання подготовки керiвних кадрiв для сис-теми охорони здоров'я на пюлядипломному рiвнi. Проведений SWOT аналiз (рис.) показав, що юную-чий стан подготовки таких кадрiв мае як сильы, так i слабкi сторони, можливост i загрози. Пiдгрунтям для сильних сторЫ е визначенiсть кра!ни зi стратегiчним напрямом щодо розвитку системи ГЗ-ГОЗ. Основою слабких сторЫ е рiзноманiття пiдходiв та точок зору щодо подготовки керiвникiв сфери Public health.
Керiвна ланка системи охорони здоров'я, що безпосередньо (якщо це керiвники закладiв ГЗ-ГОЗ) чи бтыш опосередковано, але не менш визначально (керiвники охорони здоров'я рiзних рiвнiв) впливае на забезпечення здоров'я населення на популяцй ному рiвнi. Кожнiй з цих груп потрiбна певна пщго-товка, однак !! обсяг та спецiалiзацiя повиннi рiзни-тися.
Закордоннi фахiвцi пiдкреслюють, що коли лiкарi перемiщуються на керiвнi посади, вони повинн бути обiзнаними у питаннях Public health та бути фахови-ми оргаызаторами i управлшцями медично! галузi, вмiти приймати ршення як в рамках системи охорони здоров'я, так i в рамках багатосекторально! спiвпрацi (так зване мета-керiвництво) [9].
Основою може стати стандартна пщготовка фахiвцiв за спецОальнютю «Управлiння охороною здоров'я», що вОдбуваеться на 18-ти мiсячних курсах спецiалiзацi! для лiкарiв, якi мають сертифкат спецiалiста та досвiд роботи. Пщготовка фахiвцiв за програмою 1,5 рiчно! спецiалiзацi! вже мае певн позитивнi результати [4], але поки не призводить до суттевих зрушень в управляй системою охорони здоров'я, осктьки кiлькiсть таких фахiвцiв недостат-ня, !х кар'ерна мотивацiя не визначена.
Компетенцп в сферi громадсько! охорони здоров'я визначаються як ункальний набiр знань, навичок та шших характеристик, що основанi на тео-рi! та доказах i використовуються у широюй практицi громадсько! охорони здоров'я [7].
Основы област компетенцм згiдно ASPHER: ме-тоди в сферi громадсько! охорони здоров'я (ктькю-нi та якiснi); здоров'я населення та його детермшан-ти, включно з соцiально-економiчними; полiтика в галузi охорони здоров'я, економiка, теорiя оргаыза-цiй та менеджмент; промоцiя здоров'я: пропаганда здорового способу життя, охорона здоров'я та про-фтактика захворювань; етика [2,8].
Вщповщно до лопчно! структури компетенцiй ASPHER, основними дисциплЫами при вивчен-нi громадського здоров'я — громадсько! охорони здоров'я виступають: бюстатистика, епщемюлопя, громадське здоров'я, полiтика та економiка охорони здоров'я, етика, еколопчы, соцiальнi та поведiнковi науки [7,8].
Для керiвникiв системи ГЗ-ГОЗ та керiвникiв ме-дичних закJlадiв тематика модуля з громадського здоров'я курЫв спецiалiзацi! не повинна вщрОзняти-ся, можливi варiацi! в обсягах навчання для рiзних категорiй слухачiв.
1нше проблемне питання - мюце пiдготовки ке-рiвних медичних кадрiв для забезпечення дiяльностi громадсько! охорони здоров'я. На тепершнм час у всьому свт найбiльш розповсюдженою формою пiдготовки спещалютв для сфери ГЗ-ГОЗ е школи охорони здоров'я (ШОЗ) — School of public health. ШОЗ — оргаызацмна форма пiдготовки медичних та немедичних фахiвцiв (педагогiв, соцiальних пра-цiвникiв, адмiнiстраторiв, журналiстiв тощо) з проблем громадського здоров'я / громадсько! охорони здоров'я, переважно на пюлядипломному рiвнi [5].
Численнють та рiзноманiття форм дiяльностi ШОЗ обумовлен вiдмiнностями в системах охорони здоров'я европейських кра!н. За нашими даними з врахуванням вггчизняного iсторичного досвОду та наявно! Онфраструктури, систему подготовки фахОв-цОв для громадсько! охорони здоров'я в Укра!нО не-обхОдно здОйснювати на всОх рОвнях в системО ШОЗ, створених на базО вищих медичних навчальних закладОв, як головних освОтнОх, науково-дослщниць-ких та галузевих установ, дОяльнють яких нацтена на змОцнення здоров'я населення. НеобхОдно також змОнити i вимоги до подготовки фахОвцОв, якО пра-цюють в областях, що прямо або опосередковано стосуються охорони громадського здоров'я. Подготовка повинна надаватися з урахуванням ОФГОЗ на основО ново!, розширено! концепци ГЗ-ГОЗ [7-9], яка не обмежуеться традицмними вимогами гОгОени та екологп, а включае також управлшня i планування, роботу у колективО, забезпечення високо! якостО медичних послуг шдивщуального та суспОльного рОвнОв, пропаганду здорового способу життя тощо. Це пе-редбачае мОждисциплОнарний та штеграцмний пщ-ходи як у навчаннО, так i у дОяльностО.
КомОтет з навчання фахОвцОв громадсько! охорони здоров'я для 21-го столОття США дмшов висно-вку, що школи громадсько! охорони здоров'я повиннО виконувати шОсть основних обов'язюв: 1) освОта викладачОв, практикОв та дослОдникОв ГЗ-ГОЗ; подготовка лщерОв i менеджеров громадсько! охорони здоров'я; 2) координацмний центр для створення консорцОуму учбових закладОв з громадсько! охорони здоров'я, мультидисциплОнарних та традицмних дослОджень у сферО охорони здоров'я для полОп-шення здоров'я населення; 3) сприяння здмснен-ню полОтики, яка забезпечуе здоров'я населення; 4) праця спОльно з Оншими професОйними учбовими закладами, щоб забезпечити якОсний змОст громадсько! охорони здоров'я у сво!х програмах; 5) забезпечення доступу до безперервного навчання для працОвниюв охорони здоров'я; 6) активна взаемодОя з рОзними спОльнотами, задля полОпшення громадського здоров'я [10]. При цьому КомОтет пОдкрес-люе, що лкарО юторично грають центральну, хоча i не виняткову, роль у забезпеченнО здоров'я населення, що е подставою для того, щоб усО студенти медичних навчальних закладОв отримували базову подготовку у сферО громадсько! охорони здоров'я, а значна частина випускниюв повинна бути повнютю подготовлена до роботи у секторО громадсько! охорони здоров'я та мати рОвень магютрОв громадсько! охорони здоров'я. Програма ШОЗ повинна реалОзо-вуватися на базО медичних унОверситетОв i академОй
Украши, можливо 3i створенням факульте^в громадсько! охорони здоров'я.
Висновки. Не викликае cyMHÎBÎB необхiднiсть реалiзацN в Укра1ы Свропейського плану дм щодо змiцнення потенцiалу та послуг громадсько! охорони здоров'я — основи репонально! полiтики Здоров'я-2020. Вщповщно до нього кра1ы необхiдно забезпечити достатнм потенцiал для навчання охо-ронi громадського здоров'я як на до-, так i пюляди-пломному рiвнях.
Вивчення питаньохорони громадського здоров'я повинно бути зосереджено переважно у вищих на-вчальних медичних закладах та школах охорони здоров'я, що створен на 1х баз^ або iнтегрованi у 1х дiяльнiсть. Додипломна пiдготовка у сферi громадсько! охорони здоров'я е переважно достатньою як за змiстом, так i за обсягом та потребуе незначно'| модерызаци вiдповiдно до вимог европейсько! по-лiтики Здоров'я-2020.
Специфка системи охорони здоров'я та осо-бливостi громадсько! охорони здоров'я, як об'екта управлшня, дають пiдстави стверджувати про не-обхiднiсть пiдготовки керiвноï ланки ГЗ-ГОЗ переважно з числа практикуючих лiкарiв з вщповщним досвiдом роботи або iнших спе^алю^в з напрямку «Охорона здоров'я». Брак знань про систему охорони здоров'я у керiвникiв галузi рiзних рiвнiв та про-фiлiв дiяльностi стосовно своеï ролi та мюця у забез-печеннi здоров'я населення може стати серйозним бар'ером для виконання основних оперативних функцм громадсько|' охорони здоров'я.
Забезпечення сфери громадсько! охорони здоров'я компетентними керiвними кадрами ви-магае отримання ними друго! медично! освiти, або освiти прирiвняно! до не! (на кшталт 18-мюячних курсiв спецiалiзацi! з управлiння охороною здоров'я, яка за структурою кореспондуеться з численними програмами шюл громадського здоров'я по пщ-готовц менеджерiв охорони здоров'я). Навчання таких фахiвцiв не мае обмежуватися рiвнем ШОЗ, необхщно постiйно проводити !х фахове вдоско-налення, пiдвищувати квалiфiкацiю шляхом безпе-рервно! професiйно! та самостмно! освiти.
Пiслядипломна пiдготовка керiвно! ланки громадсько! охорони здоров'я може вщбуватися за програмою 18-мюячних курЫв спецiалiзацi! з орга-нiзацi! та управлшня охороною здоров'я з доповне-ними компетенцiями за стандартами АБРНЕЯ.
Серед провiдних компетенцiй, якими повинен володгги керiвник ГЗ-ГОЗ: оцiнка громадського здоров'я та детермшант, що на нього впливають, включно з соцiально-економiчними чинниками; епщемюлопя i бiостатистика; полiтика в галузi охорони здоров'я, управлшня послугами, економка, менеджмент i лiдерство; промоцiя та освiта в галузi охорони здоров'я та етика.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у вивченнi необхiдностi iснування компонента громадсько! охорони здоров'я, що охоплюе ОФГОЗ, в рамках мiждисциплiнарно! навчально! програми для студенев або астранпв, якi отримують другу спецiальнiсть (наприклад, державна полiтика, охорона навколишнього середовища тощо).
Лiтература
1. Грузева Т.С. бвроштеграцмш засади формування освггшх стандартiв та програм з подготовки фахiвцiв громадського здоров'я / Т.С. Грузева, Н.В. Гречишюна // Матерiали Мiжнародноï науково-практичноУ конференцп до Всесвггнього дня здоров'я 2017 р. «Депреая: давай поговоримо» (Кшв, 06-07 кв^ня 2017 p.). — Кшв, 2017. — С. 39-41.
2. Здоровье-2020: основы европейской политики и стратегия для XXI века / [Европейское региональное бюро ВОЗ]. — Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 2013. — 224 с.
3. Инструмент самооценки выполнения основных оперативных функций общественного здравоохранения в Европейском регионе ВОЗ / [Европейское региональное бюро ВОЗ]. — Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 2015. — 135 с.
4. Обфунтування необхщност формування управлшських компетентностей у лiкарiв на додипломному етап 1х навчання та пщвищення ефективнос^ пщготовки управлшських кадрiв системи охорони здоров'я / В.М. Лехан, Л.В. Крячкова, М.1. Заярський, О.П. Максименко // Актуальш проблеми сучасноТ медицини. Вюник ВДНЗУ «Украшська медична стомато-лопчна академiя». - 2016. — Том 16, Випуск 2 (54). - С. 265-271.
5. Состояние подготовки специалистов в области общественного здравоохранения в Украине и в мире / Ю.В. Вороненко, В.В. Глуховский, А.С. Коваленко [и др.]. - К.: Сфера, 2003. - 86 с.
6. Birt C. European core competences fo MPH education (ECCMPHE) / C. Birt, A. Foldspang. — Association of Schools of Public Health in the European Region (ASPHER). - 2011. - Publication N. 6. - 37 р.
7. Development of a Core Competency Model for the Master of Public Health Degree / J.G. Calhoun, K. Ramiah, E. McGean Weist, S.M. Shortell // Am. J. Public Health. - 2008. — № 98 (9). - Р. 1598-1607.
8. Foldspang А. From potential to action. Public health core competences for essential public health operations. A manual. — ASPHER Publication: ASPHER, 2016. - 38 р.
9. Training Physicians for Public Health Careers / Ed. by L.M. Hernandez, A.W. Munthali. - Washington: The national academies press, 2007. - 121 р.
10. Who Will Keep the Public Healthy? Educating Public Health Professionals for the 21st Century / Ed. by K. Gebbie, L. Rosenstock, L.M. Hernandez. - Washington: The national academies press, 2003. - 304 р.
УДК [614.23: 614.3] (378)
ПЕРСПЕКТИВИ ПЩГОТОВКИ КЕР1ВНИХ МЕДИЧНИХ КАДР1В ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ГРОМАДСЬКОТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Лехан В. М., Крячкова Л. В., Борвшко Е. В., Колесник В. I.
Резюме. У статтО проаналОзовано стан подготовки спецОалютОв керОвно! ланки для забезпечення дОяльнос-тО громадсько! охорони здоров'я в контекстО реалОзацО! основних оперативних функцм громадсько! охорони здоров'я (ОФГОЗ) в Укра!нО. В якостО орОентовно! схеми аналОзу використовувався Онструмент самооцОнки ви-конання ОФГОЗ в бвропейському регОонО. Визначено, що вивчення питань охорони громадського здоров'я повинно бути зосереджено переважно у вищих навчальних медичних закладах та школах охорони здоров'я, що створенО на !х базО, або штегроваы у !х дОяльнОсть.
Ключов1 слова: громадське здоров'я, громадська охорона здоров'я, додипломна i пюлядипломна освО-та, керОвнО медичнО кадри.
УДК [614.23: 614.3] (378)
ПЕРСПЕКТИВЫ ПОДГОТОВКИ РУКОВОДЯЩИХ МЕДИЦИНСКИХ КАДРОВ ДЛЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ
Лехан В. Н., Крячкова Л. В., Борвинко Э. В., Колесник В. И.
Резюме. В статье проанализировано состояние подготовки специалистов руководящего звена для обеспечения деятельности общественного здравоохранения в контексте реализации основных оперативных функций общественного здравоохранения (ОФОЗ) в Украине. В качестве ориентировочной схемы анализа использовался инструмент самооценки выполнения ОФОЗ в Европейском регионе. Определено, что изучение вопросов общественного здравоохранения должно быть сосредоточено в высших учебных медицинских заведениях и школах здоровья, созданных на их базе, или интегрированных в их деятельность.
Ключевые слова: общественное здоровье, общественное здравоохранение, додипломное и последипломное образование, руководящие медицинские кадры.
UDC [614.23: 614.3] (378)
PERSPECTIVES OF TRAINING PUBLIC HEALTH PHYSICIAN LEADER AND MANAGER
Lekhan V. M., Kryachkova L. V., Borvinko E. V., Kolesnik V. I.
Abstract. The foundation for effective public health interventions rests on a well-trained workforce of sufficient numbers and diverse disciplines to address current and emerging public health needs.
Objective: to analyze the training public health physician leader and manager in the context of the implementation of essential public health operations in Ukraine.
Object and methods. We used a complex of research methods: historical, bibliosemantical, comparative, content and SWOT analysis. Self-assessment tool for the evaluation of essential public health operations in the WHO European Region was used.
Results and discussion. A public health physician leader or manager may be found to be the head of a managed care organization. The public health physician leader and manager is responsible for developing clear goals, using resources efficiently and effectively, and ensuring that the workforce for which he or she is responsible is well trained and well organized to fulfill its possibilities.
One of the main roles in training public health physician leader and manager is the schools of public health. The schools of public health must perform six major responsibilities. These are to: 1) educate the educators, practitioners, and researchers as well as to prepare public health leaders and managers; 2) serve as a focal point for multi-school transdisciplinary research as well as traditional public health research to improve the health of the public; 3) contribute to policy that advances the health of the public; 4) work collaboratively with other professional schools to assure quality public health content in their programs; 5) assure access to life-long learning for the public health workforce; and 6) engage actively with various communities to improve the public's health.
The main European public health core competences of the definition of the discipline: Population health (Population health and its social and economic determinants; Population health and its material environmental determinants); Interventions and structures aiming at the improvement of population health (Health policy economics; organizational theory, management and leadership); Health promotion: health education, health protection, disease prevention; methods in public health, and Ethics.
Conclusions. Public health physician leader and manager must have appropriate specialization (such as the 18-month course of health care organization and management) or a second medical education equated to it. Training of such specialists is most advantageously conduct on the basis of higher educational medical institutions or School of public health with integration into the educational program of postgraduate level interdisciplinary training.
Keywords: public health, undergraduate and postgraduate education, public health physician leader and manager.
Рецензент — проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
