CC BY
39
Лiтература
1. Кодекс законв про працю Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://rada.gov.ua.
2. Проект Трудового кодексу Украши вщ 03.12.2007. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// rada.gov.ua.
3. Стадник М.П. Новий Трудовий кодекс Украши: проблеми вдосконалення колективно-до-гов1рного регулювання / М.П. Стадник // Правова держава: Щор1чник наукових праць. - 2010. -Вип. 21. - С. 299-305.
4. Скрипник О. Кодекс для поневолення / О. Скрипник // Дзеркало тижня вщ 26.01.2013.
Билык И.В. Новый трудовой кодекс Украины: преимущества и недостатки
Проанализированы основные преимущества и недостатки реформирования трудового законодательства Украины. Особое внимание уделено проблемным вопросам проекта Трудового кодекса Украины. Вопрос принятия нового трудового кодекса обусловлен необходимостью в комплексном и взаимосвязанном решении проблем регулирования трудовых отношений, а также потребностью последовательно отразить в национальном трудовом законодательстве положения международно-правовых документов по вопросам труда. Особое внимание уделено недостаткам проекта, который требует доработки с учетом предложений и замечаний общественности.
Ключевые слова: Трудовой кодекс Украины, рынок труда, социально-трудовые отношения, правовые основы, занятость.
Bilyk I. V. The New Labour Code of Ukraine: Advantages and Disadvantages
The main purpose of this research is to analyse the advantages and disadvantages of the labour legislation reforming in Ukraine. Particular attention is paid to the problematical issues of the Labour Code Draft of Ukraine. The problem of the adoption of the new Labour Code is determined by the need of complex and interdependent solving of the issues dealing with labour relations and with the need to reflect positions of the international law on labour in the national labour law. Special attention is paid to the shortcomings of the Draft that needs further changing with the suggestions and comments of the public.
Key words: the Labour Code of Ukraine, labour market, Labour Relations, principles of law, employment.
УДК 330.341.1 Докторант О.Л. Чернелевська1, канд. екон. наук,
канд. юрид. наук - Нащональний ушверситет харчових технологш
ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРА РОСТУ НА РИНКУ
КУРЯТИНИ
Одним iз вдалих ринюв для створення шновацшних кластерiв росту в харчовш про-мисловост е ринок курятини. За декшька роюв Украша може стати одним iз лщер]в за поставками курятини на зовншш ринки. Найбшьшими виробниками курятини в Укрщш е ПАТ "Мирошвський хлiбопродукт" та ТОВ "Комплекс Агромарс".
Шд час дослщження структури двох найбшьших груп шдприемств iз виробництва курятини виявлено що у !х структурi вщсутш центри шновацш, а саме науковi установи та заклади осв^и, як б готували профшьних спецiалiстiв саме для потреб галуз^ Як насль док, практично все обладнання, яке було установлено шд час модершзацп виробничих по-тужностей, е шоземним та поглиблюе залежнiсть вiд його промислового обслуговування.
Конкурентоспроможнiсть галузi з виробництва курятини в Укрщш не е тривалою, а тому лише створення кластерiв росту для переходу галузi на шновацшний шлях розвитку може забезпечити ш довготривалу конкурентну перевагу.
1 Наук. консультант: проф. Мостенська Тетяна Леонщвна, д-р екон. наук
Ключовг слова: кластер, ринки, конкурентошроможшиъ, агропромисловий комплекс, трансформацш, еволюцiя, регулювання
Ще одним вдалим ринком для створення iнновацiйних кластерiв росту в харчовш промисловостi е ринок курятини. За декшька рокiв Украша може стати одним iз лiдерiв за поставками курятини на зовшшш ринки. Вичизнян шд-приемства, якi нарощують обсяги виробництва та забезпечують внутрiшнi потреби, вже завоювали росiйський ринок.
У 2011 р. ситуащя на ринку курятини стала бшьш стабшьною, нiж у 2010-му. В УкраЫ почав розвиватися цивiлiзований ринок м'яса. Держава збшьшила дотацií вичизняним виробникам i посилила контроль над iмпортом. Це призвело до зниження iмпорту майже вдвiчi. З счня по серпень 2011 р. експорт м'яса збшьшився на 50 %, до 45 тис. т. У планах - вихвд на ринки 1рану, Йорданií, Курдистану, США та Китаю. Експорт у щ краши дасть змогу продавати п частини птицi, яш мають менший попит на внутрiшньому ринку. Наприклад, куряче фше в Украíнi купують не так часто, а в США кнуе дефiцит ще1 продукцц. У Кита1 спостерiгаеться нестаток куриних крилець. На експорт у Росда не варто робити ставок, оскшьки за юлька рокiв там з'являться власш потужнi виробники [1].
У 2011 р. вперше за декшька рокiв в Украíнi вiдбулося рiзке скорочення поголiв'я птипi у сшьгоспшдприемствах, що вплинуло на загальне скорочення поголiв'я в краíнi. За даними Держкомстату, на 1 жовтня 2011 р. поголiв'я птипi в УкраЫ становило 228,7 млн голiв. Негативний вплив на скорочення поголш'я птищ мало призупинення дозволiв на експорт до Росп двом найбiльшим виробникам курятини в УкраЫ - "Мирошвському хлiбопродукту" та компанií "Агро-марс", якi тепер змушеш збiльшувати продаж на внутрiшньому ринку. Однак уже в лютому 2012 р. заборону на експорт було знято та перспективний для украшсь-кого експорту ринок почав ввдновлення.
Найбшьшим виробником курятини в УкраЫ е ПАТ "Мирошвський хль бопродукт". ПАТ "Миронiвський хлiбопродукт" - одна з провiдних агропромис-лових компашй Украши, заснована в 1998 р. "Мирошвський ххтбопродукт" -вертикально штегрована компания, контролюе повний виробничий цикл отри-мання товарного м'яса курки. Вирощуе зерно для виробництва комбшормш; ви-готовляе корми для своíх птахофабрик з вирощування батькiвського поголiв'я i фабрик з виробництва м'яса птищ. Завдяки власному парку вантажiвок-рефриже-раторiв компания займаеться доставкою свое!' продукцп в дистрибутивнi центри та франчайзинговi точки на територií Украши [2]. "Миронiвський хтбопро-дукт" - перша украшська агропромислова компаня, чш акпií котируються на основному майданчику Лондонсько1 фондово1 бiржi. 63 % компани належить Юрiю Косюку.
У 1998 р. був придбаний контрольний пакет акпiй у ВАТ "Мирошвський завод з виготовлення круп i комбiкормiв" (м. Миронiвка), заснований АТЗТ "Мирошвський хтбопродукт", який став одним iз провiдних зерноторгових шд-приемств Украши. У 1999 р. "Мирошвський хшбопродукт" викуповуе та модер-нiзуе птахофабрику "Перемога" (с. Будище), починаеться промислове виробниц-тво м'яса птищ. У 2001 р. холдинг придбав птахофабрику "Дружба народш Нова" (с. Петршка) та "Старинську Птахофабрику" (с. Мирне), яка спещатзуеться на вирощуваннi батьювського поголш'я птищ. До складу холдингу входить чотири
бройлернi птахофабрики, дв ферми з розведення батьювського поголiв'я та ви-робництва шкубацшних яець. При кожнiй з цих птахофабрик працюе перероб-ний завод, 1х сумарна потужнiсть - понад 3,6 млн гол1в курчат-бройлерiв на тиж-день та виробництво 29 тис. т м'яса на мкяць.
2002 р. - виведення на ринок бренду охолодженого курячого м'яса "Наша ряба". Широкий асортимент охолоджено! курятини продаеться пiд премiальною торговельною маркою "Наша Ряба", який е найпопуляршшим брендом курятини в УкраЫ. 11 розподiльних центров i власний парк вантажiвок-рефрижераторiв дають змогу доставляти охолоджену й заморожену продукцiю клiентам як-найшвидше [3]. У 2004 р. "Мирошвський хлiбопродукт" ввiв в експлуатацiю завод iз переробки насiння соняшника. У виробнищш використовуеться ушкаль-ний процес i запатентована технология отримання соняшниково! макухи. Рослин-на ол1я та лузга, побiчнi продукти переробки соняшникового насiння, експорту-ються для отримання валютно! виручки. Також виготовляються комбшорми з ку-курудзи, соняшнику й бобових на власних комбiкормових заводах.
"Мирошвський хшбопродукт" почав розвиток рослинницького бiзнесу в 2005 р. Д1яльшсть сегмента "рослинництво" спрямована на оброблення сшьсько-господарських земель, виробництво зернових i олiйних культур для власних потреб компанп та на продаж. Станом на 1 счня 2011 р. "Мирошвський хшбопро-дукт" культивуе 280 тис. га родючого чорнозему. Помiрний клшат забезпечуе ве-лику кiлькiсть свiтла та вологи. Зерновi культури вирощуються для фуражу та потреб сшозмши. Вирощуеться кукурудза, соняшник, пшениця та рiпак. Куку-рудза й насiння соняшника використовуються на власних комбiкормових заводах. Холдинг мiнiмiзуе використання хiмiчних добрив i пестицидiв завдяки вико-ристанню пiдстилки й курячого послiду як добрива. Основнi цiлi холдингу поля-гають в самодостатностi виробництва сшьськогосподарських культур, почина-ючи з урожаю 2008 р., компания самодостатня в кукурудзi - головному компонента в комбiкормах. До складу холдингу входять елеватори для зберiгання на-сiння соняшника, зернових та олшних культур.
У 2006 р. розпочав роботу Мирошвський м'ясопереробний завод "Легко" (м. Мирон1вка) - найбшьший в УкраЫ завод iз виробництва м'ясних нашвфабри-катiв. Готовi замороженi страви продаються пiд маркою "Легко!" "Мирошвський хшбопродукт" е провiдним виробником iнновацiйних продуктiв швидкого готу-вання в УкраЫ. Сучасш виробничi лiнií на Мирон1вському м'ясопереробному за-водi у 2010 р. виробляли 21 тис. т вироб1в на рiк (2009 р. - 10,5 тис. т на рш), по-чинаючи ввд сирого маринованого м'яса до цшком приготованих страв. Близько 60 % готових вироб1в, якi заморожуються для збереження смакових якостей, продаються через дистриб'юторiв. Решта реалiзовуеться в супермаркетах та через сервкш компанп [4].
ПАТ "Мирон1вський хлiбопродукт" завершив випуск еврооблтацш на суму 250 млн дол. США.
У середиш 2007 р. почала працювати перша лш1я виробництва ЗАТ "Ми-ронiвська птахофабрика" (м. Канiв). З виходом лiнií на повну потужшсть обсяг виробництва групи був збшьшений на 70 %. До складу найбшьшого в Украíнi та бврош сучасного комплексу "Мирон1вська птахофабрика " входять iнкубатор i переробний завод, потужнiстю переробки близько 220 тис. т курятини на рж. У
цьому ж рощ введене в експлуатацда штегроване пiдприeмство з виробництва м'яса "Дружба народш". На територií комплексу "Дружба народiв " вирощуеться 11 тис. голш велико!' рогато!' худоби i 45,2 тис. свиней на рш, на 15 тис. га сшьсь-когосподарських земель вирощуеться зерно для власних кормових потреб. По-тужнiсть виробництва - приблизно 40 т ковбас i копченини на день. Загалом завод виробляе 90 видав свинячих та яловичих сосисок, копчених та напiвкопчених ковбас, а також бекону. Виготовляеться також яловичина шд брендом "Сертифь кований Ангус". Охолоджену, упаковану у вакуум^ 11 доставляють у ресторани та супермаркети.
2008 р. - "Мирошвський хлiбопродукт" провiв первинне публiчне розмь щення акцiй (у формi глобальних депозитарних розписок) на Лондонськiй фон-довш бiржi. Група придбала 80 % акцш компанií "Укра'нський бекон" - виробни-ка м'ясо-ковбасно!' продукцц. "Укра'нський бекон" на сьогоднi виготовляе близь-ко 50 тонн ковбас i м'ясопродуктав на день пiд марками "Бащинський" i "Европ-родукт". Проектна потужнкть - до 200-250 т на день.
2009 р. - у червш заюнчено будшництво друго!' лши Мирошвсько!' птахо-фабрики. Шдприемство почало працювати на повну потужнiсть, яка становить близько 200 тис. т курятини на рж. Водночас "Мирошвська птахофабрика" -найпотужшше пiдприемство на укра'нському ринку щодо промислового виробництва курятини та одне з найпотужнiших пiдприемств цього спрямування у eвропi.
У 2010 р. в м. Ладижин розпочато будiвництво птахофабрики "Вшниць-кий бройлер" потужнктю 400 тис. т курятини на рж i комбiкормового заводу "Ладижинський" загальною вартiстю $750 млн, яке плануеться завершити у 2014 р. Ладижин вибраний через значну кшьккть сiльськогосподарських земель, що "Мирошвський хлiбопродукт" орендуе поблизу Ладижинсько!' ТЕС, що забез-печуватиме необхiднi 90 МВт потужносп для фабрики. Загалом комплекс розра-хований на чотири виробничi лши, що вдвiчi перевищуе виробничi потужностi Мирошвсько!' птахофабрики - найбшьшо!' на сьогоднi в УкраЫ та одше!' з найбiльших у бврош. Майбутнiй комплекс складатиметься з бройлерно!' птахофабрики (iнкубатор, 38 майданчитв вирощування, забiйний цех), комбшормово-го заводу, олiйнопресового заводу та шфраструктури, що обслуговуватиме пiд-приемство.
Будшництво цього комплексу мае велике значения для регюну, адже при-веде до розвитку всх сфер дiяльностi та активiзацií життя, збшьшення юлькосп i якостi робочих мiсць, розвитку шфраструктури, зупинить вдаж кадрiв з Украши та сприятиме омолодженню населення областi.
"Миронiвський хлiбопродукт" - единий промисловий виробник гусятини i фуа-гра в Укра'ш На виробництвi цих продуктiв профiлюеться комплекс у м. Снятин (1вано-Франк1вська обл.). Пiдприемство включае потужностi з вирощування батькшського погол1в'я, iнкубатор, 53 пташника i переробний завод. Батькiвське погол1в'я породи баболна грей ландес спочатку було шпортоване з Францц та Угорщини. Гусятина продаеться через супермаркети й продовольчi магазини. Печiнка фуа-гра реалiзуеться охолодженою чи замороженою пiд брендом "Фуа Гра". Основним завданням е збшьшення експорту фуа-гра в Европу [5].
"Кримська фруктова компаня", яка входить до складу холдингу, пропо-нуе р1зномаштний асортимент фруктш (яблука, груш1, сунищ, персики, виноград, пор1чки, сливи й вишш). Плантацп компанп розташован в Криму, де клмат по-д1бний до кл1мату П1вн1чно1 1талй'. Приблизно 50 % з 2110 га земл1 шдприемства вдаеден шд яблучн сади. Бшьша частина садав була посаджена 2007 р. Перш1 прибутки в1д урожаю очшуються через 5-7 роив шсля посадки.
У ПАТ "Мирошвський хтбопродукт" три основних напрями д1яльност1:
• рослинництво (вирощування кукурудзи, пшенищ, соняшника, pinaKy), виробниц-тво KopMiB та соняшниково!' олп;
• основна дшльтсть - розведення птицi, виробництво та продаж м'яса курки шд маркою "Наша ряба" (з 2002 р.) та продукпв з не!' (ТМ "Легко!");
• iншi сшьськогосподарсью операцп (виготовлення свiжоí яловичини премiум кла-су, фуа-гра, ковбасних виробiв i копченини, фруктiв).
Стратепя "Мирошвський хтбопродукт" - це збереження свое!' позицп ль дера агропромислового ринку Украши, шляхом розширення б1знесу з виробниц-тва курятини i вирощування зернових, а також подальшого посилення вертикально!' 1нтеграцп. Зпдно з даними Держкомстату Украши, у 2009 р. частка холдингу становить 43 % промислово! курятини. У 2010 р. холдинг збшьшив виробництво курятини на 26 % - до 360 тис. т. На жаль, через обмеження експорту до основного споживача курятини - Росп, збшьшити обсяги виробництва у 2011 р. не вдалось. Однак за 9 мкящв 2011 р. за стандартами МСФЗ консолщований дохад "Мирошвський хтбопродукт" досяг 880 млн дол., а чистий прибуток зрк на 27 % - до 201 млн дол.
У планах компанп - до 2015 р. збшьшити плошд оброблюваних земель до 500 тис. га, що забезпечить "Мирошвський хшбопродукт" високим прибутком в рослинницькому сегмента б1знесу. Також планами передбачено досягнути збшь-шення частки на ринку продуктав з високою доданою вартктю, таких як продукта швидкого приготування та ковбаси, розширення мереж1 дистрибуцп з метою покриття бшьшоста областей та мкт Украши, зниження залежноста вщ торго-вельних мереж шляхом продажу приблизно 40 % асортименту через нашу мережу ф1рмових франчайзингових магазишв. Застосовуючи модель вертикально!' ш-теграцп б1знесу, "Мирошвський хтбопродукт" е одним з найбшьш конкурентос-проможних шдприемств не лише в УкраЫ, але й у бврош.
Другим за обсягами виробником курятини в УкраЫ е ТОВ "Комплекс Аг-ромарс". ТОВ "Комплекс Агромарс" - холдингова компанк, заснована 1998 р., сьогодщ один 1з найбшьших виробниюв курячого м'яса в бврош. Компаня входить до сфери штересш Першого заступника Голови Комггету Верховно!' Ради Украши з питань аграрно! пол1тики та земельних вщносин - народного депутата Украши - Скала бвгена Яковича. Президентом Компанп' е його дружина Скал Марина Анатоливна.
Продукщя компанп' вщома шд торговою маркою "Гаврил1вськ1 курчата". Комплекс Агромарс е вертикально штегрованою компанкю, що охоплюе вс1 ета-пи виробництва курятини вщ вирощування зернових культур, зберкання комбь корм1в, виробництва племнно' i бройлерно! продукцп до переробки м'яса i реаль зацп через власну франчайзингову мережу [6]. У 1998 р. в сел1 Гаврилкка Виш-городського району на Кшвщиш створено ЗАТ " Гаврил1вський птах1вничий ком-
плекс". Придбано перших добових курчат-бройлерiв в Угорщиш, налагоджено постачання комбiкормiв i3 заводiв Кшвсько!' областi. Протягом року було вироб-лено першi 2 тис. т м'яса курчат-бройлерiв.
Наступного року було орендовано бiльше 25 тис. га земл^ придбано необ-хщну для вирощування зернових культур сшьськогосподарську технiку. До складу товариства увшшов Кагарлицький елеватор з потужностями по зберканню 100 тис. т зерна, а у 2000 р. - Кшвський комбшормовий завод. Також було введено в експлуатащю високотехнолопчний цех по забою птищ та переробцi м'яса курчат-бройлерiв потужшстю 6 тис. голiв на годину. Для виробництва повнощн-них, збалансованих за всiма поживними речовинами кормiв, пiдприeмство самос-тiйно вирощуе на власних та орендованих землях у п'яти районах Кшвсько'' об-ласп значну частину споживаного зерна.
Розвитком цього напряму займаеться Кагарлицька, Бористльська та Бро-варська фши. Вони повнктю оснащенi технiкою для оброблення та збирання зернових культур, а також складськими потужностями для зберкання зерна. Фахiвцi фiлiй мають достатнiй досвiд, який дае змогу отримувати високi врожа!' екологiч-но чистих зернових культур.
Прюритетним для бiзнесу е вирощування кукурудзи - головного компонента виробництва комбжорм1в. До структури ТОВ "Комплекс Агромарс" вхо-дять Бористльський експериментальний комбiкормовий та Кшвський комбжор-мовий заводи. На шдприемствах встановлено данське, шмецьке, голландське та швейцарське обладнання. У 2011 р. запущена нова лш1я з виробництва комбшор-мiв швейцарсько!' компанп Buhler. Потужнiсть Борисшльського заводу пiсля мо-дернiзацií виробництва становитиме 100 т на годину. Кр1м того, плануеться за-пустити в роботу цех iз перероблення со!', потужнiстю 50 т на годину та новий комплекс для ii зберкання.
У 2002-2003 рр. в межах Гаврилiвськоí сшьсько!' ради збудовано ды новi бройлернi ферми та два ^убащйш цехи, введено в експлуатащю ферми з утри-мання племшно!' птицi в селах Катюжанка, Жукин, Лебедiвка Вишгородського району на Ки!вщиш та в селi Молочки на Житомирщинi, в яких разом утримува-лось близько 400 тис. голiв племiнних курей м'ясних порiд, а також запровадже-но систему управлшня якiстю продукцп, яку сертифшовано вiдповiдно до вимог ДСТУ ISO 9001:2001.
У 2004-2006 рр. було переоснащено Ктвський комбшормовий завод та збудовано п'ять нових бройлерних ферм у межах Димерсько!' селищно!' ради Вишгородського району, а також збудовано третш iнкубацiйний цех, придбано племшний птахорепродуктор ВАТ "Рудня" у Броварському райош на Киíвщинi. Споруджено 4 нових бройлерних ферм у межах Димерсько!' селищно!' ради на Кшвщиш. У 2007-2009 рр. в групу компанiй торгово!' марки "Гаврилiвськi курчата" ввiйшли бройлернi господарства Харювсько!' областi - ЗАТ "Курганський бройлер" та племiнний птахорепродуктор ЗАТ "Голден крос", а в Кшвськш об-ластi придбано ВАТ "Бористльський комбiкормовий завод".
На 37-ми бройлерних фермах одночасно утримуеться понад 9 млн курчат-бройлерiв рiзних вшових груп. Застосування обладнання шмецько!' компанп Big Dutchman International GmbH забезпечуе автоматичне регулювання у пташниках мшроктмату, подачу комбiкорму та питно!' води. У рамках програми розвитку
ТОВ "Комплекс Агромарс" ведеться будавництво ще 10-ти бройлерних ферм. Це дасть змогу подвойи об'ем виробництва м'яса.
Перспективт задач1 розвитку шдприемства (на 2008-2013 рр.):
• Будiвництво бройлерних та племшних птахоферм.
• Будiвництво складсько! iнфраструктури.
• Будiвництво нового цеху забою та перероблення птицi.
• Будiвництво очисних споруд.
• 1нвестицп в нерухомiсть (землi) та розширення с/г упдь, зайнятих на вирощуван-нi продукцй рослинництва.
• 1нвестицп в контрольнi пакети акцiй тдприемств птахiвничоí галузi.
• Будiвництво сощально'1 iнфраструктури.
• Збiльшення асортименту продукцй до 60 найменувань (м'ясопродукцп, курчат-бройлерiв та виробiв Í3 м'яса) та збшьшення частки пiдприeмства на ринку Укра-ши до 30 %.
У продуктовий портфель компанп входять нашвфабрикати, охолоджет на шдложщ, нашвфабрикати, охолоджет в термоформ1 вакуумнш, нашвфабрикати, охолоджет в пакетах вакуумних термозбережних, напiвфабрикати охолоджет маринован в пластикових в1драх та багато шшого. Потужшсть дшьнищ з виробництва та упаковки нашвфабрикапв становить 45 т на добу.
На дшьнищ з виробництва м'яса мехатчного обвалювання щоденно ви-робляеться 40-50 т високояккних заморожених блоюв продукцй, кшцевим спо-живачем яко! е м'ясопереробт шдприемства. Наявнкть в асортименп компани заморожених м'ясопродукпв дае змогу розширити ринок збуту за межами Укра-1ни. Сьогодт продукция шд торговою маркою "Гаврил1вськ1 курчата" вщома в кра'нах СНД, Кита!' та В'етнам! На вс1х етапах виробництва, перероблення та збереження м'ясо проходить ретельний ветеринарний i технолопчний контроль.
Виробнича потужнiсть цеху щодо забою та перероблення м'яса становить 15 тис. голш курчат-бройлерiв на годину. Цех обладнаний голландською техш-кою Stork та Meyn, яка дае змогу оптишзувати всi виробничi процеси таким чином, щоб продукцiя вiдповiдала сучасним свiтовим стандартам i одночасно мала конкурентоспроможш якост! Застосування низькотемпературних режим1в шпар-ки дае змогу повнктю зберегти природнш колiр шкiри тушок курчат-бройлерiв i цим самим пiдвишуе споживчi властивосп м'яса. У процесi забою використо-вуеться система повiтряно-крапельного охолодження, завдяки якш температура i волопсть тушок курчат-бройлерiв досягае передбачених норм, що особливо ць ниться споживачем.
Для забезпечення повноцшно! до охолодження м'ясно! продукцй' в складi пiдприемства функцiонуе цех готових м'ясопродуктав. Цех складаеться з камер з зберкання продукцй', в яких вiдбуваеться остаточне дозр1вання м'яса, дшьниць з виробництва та упаковки нашвфабрикапв, виробництва м'яса механiчного обвалювання (ММО), заморожування та зберiгання заморожено!' продукцй'. yd шд-роздiли цеху обладнаш технiкою вiд провiдних спецiалiзованих компанiй: AM2C, Karl Schnell, Bizerba, CFS, Multivac, Henneken, Espera, Waldysa, Schaller. У 2010 р. впроваджено штегровану систему управлшня безпечнiстю i якктю продукцй', яка сертифiкована на вщповщшсть вимогам мiжнародних стандарт ISO 9001:2008 та ISO 22000:2005 (НАССР).
Для виходу на роздабний ринок та наближення до споживача шд-приемство створило власну франчайзингову мережу, яка включае близько 1000 торгових точок у всх регiонах Украши. Одним Í3 головних завдань фран-чайзингово!' програми е посилення допомоги партнерам на мкцях i контролю ви-конання фiрмових стандартiв компани, тому шсля запуску програми компанiя оргашзувала сильну команду регiональних менеджерiв, вщповвдальних за розви-ток франчайзингу. Франчайзери не тiльки отримують найкращi щни на продук-цiю, мають змогу брати участь у рекламних кампатях, а й отримують допомогу в корегуванш свое!' роботи, що забезпечуе споживачам високий сервiс та яккть обслуговування.
Як видно iз структури двох найбiльших груп пiдприемств з виробництва курятини, у 'х структурi, на жаль, ввдсутш центри iнновацiй, а саме науковi установи та заклади освiти, якi б готували профiльних спецiалiстiв саме для потреб галуз! Як наслiдок, практично все обладнання, яке було установлено шд час мо-дернiзацií виробничих потужностей, е шоземним та поглиблюе залежнкть вiд його промислового обслуговування. Так постачальниками обладнання для пташ-нитв виступила нiмецька компанiя Big Dutchman International GmbH. Забшш цехи обладнаш голландською технiкою Stork та Meyn, а виробництво комбiкормiв обладнано швейцарською компанiею Buhler. Кр1м того, цехи iз заморожування готово!' продукцц обладнанi технiкою вiд AM2C, Karl Schnell, Bizerba, CFS, Mul-tivac, Henneken, Espera, Waldysa, Schaller.
Виробники курятини не мають власно!' торговельно!' мережi та сшвпрацю-ють iз рiтейлерами в режимi постачальник - продавець, поряд iз великими торго-вельними компанiями в кожного з виробнитв сформована власна франчайзинго-ва роз^бна мережа. Така форма сшвпращ iз роздрiбною торгiвлею робить !'х не-залежними у формуваннi власно!' збутово!' полiтики на внутрiшньому ринку. Од-нак актуальним залишаеться питання у процесi формування кластерного об'еднання щодо створення спiльноí' мережi дистрибуцп та торговельних оргаш-зацiй, що знизить витрати компанiй на логктику та роздрiбну реалiзацiю продук-цп. Кр1м того, для об'еднання зусиль iз реалiзацií' продукцií' за кордоном мають бути створен зовнiшньоторговельнi оргашзацп, якi будуть тiсно сшвпрацювати iз торговельними мiсiями за кордоном та комплексно представляти продукцда укра'нських виробнитв пiд час здiйснення акредитацií' продукцп за межами Украши та укладення зовнiшньоторговельних контрактов.
Для появи в краЫ стiйкоí' конкурентно!' переваги, конкурентоспроможна галузь повинна опиратись на чотири детермiнанти конкурентного ромба. Лише такий фундамент дасть змогу галузi зайняти позицiю конкурентного лiдера та стати основою для кластера росту. Серед детермшантав конкурентного ромба для галузi виробництва курятини е вс чотири детермшанти. Факторнi умови, пара-метри попиту, спорiдненi (related) i пiдтримуючi галузi, i внутрiшня конкуренция для ринку курятини створюють середовище, яке дало змогу швидко нагромадити загальнi конкурентнi переваги в середин кра'ни. Пiсля досягнення цих конку-рентних переваг у серединi кра'ни галузь можна вважати готовою до мiжнарод-но!' конкуренцií' та вона може забезпечити конкурент переваги для кра'ни пере-бування.
Так, надшешсть Украши сiльськогосподарськими природними ресурсами та значний внутрiшнiй ринок, безсумшвно, впливае на конкурентну перевагу краши в цш галyзi. Природт ресурси, тобто ктьтсть, ятсть, доступтсть i eapmicmb земельних дтянок, ктматичш умови краши i географiчне положения щодо основних споживачiв е вкрай сприятливими для цього ринку. Краша мае найбiльшi шанси на yспiх у тих галузях або 1х сегментах, в яких детермiнанти конкурентно!' переваги як системи мають найбiльш сприятливий характер.
Тобто одержання конкурентно! переваги на основi факторiв залежить та-кож вщ того, наскшьки ефективно вони використовуються, тому лише шнова-цшнкть груп може слугувати запорукою довготривалосп набутих конкурентних переваг. А отже, галузь на сьогодиi мае основш факторнi конкyрентнi переваги -це таю, як природш ресурси, клшатичш умови, географiчне положення краши, та почала накопичувати розвиненi - це сучасна шфраструктура, високоосвiченi кадри. Однак сьогодш птахшники не мають профшьних дослiдницькиx шститу-тiв, бiзнес-iнкyбаторiв та шновацшних центрiв, i як наслвдок, не мають спещаль зованих конкурентних переваг - це персонал iз вузькою спецiалiзацiею, шфрас-труктура специфiчниx типiв, бази даних у певних сферах знань й iншi фактори, застосовуваш в обмеженiй кiлькостi галузей.
Як видно з перерахованого, конкурентоспроможнкть галyзi з виробниц-тва курятини в УкраЫ не е тривалою через факторнi переваги першого ршня, а тому лише створення кластерiв росту для переходу галyзi на шновацшний шлях розвитку може забезпечити 1й довготривалу конкурентну перевагу.
Лггература:
1. Бойко В.1. Ринок м'яса : свпгга тенденцл регюнального розвитку та виробництва / В.1. Бойко, Л.В. Мамчур // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2011. - № 1. - С. 145-148.
2. Логоша Р.В. Аншиз сучасного стану експорту м'ясно! продукцл / Р.В. Логоша // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 10. - С. 120-124.
3. Логоша Р.В. Стан та тенденцй розвитку тдприемств м'ясопереробно! галузi Украши / Р.В. Логоша // Збiрник наукових праць ВНАУ. - Сер.: Економiчнi науки. - 2012. - № 3(69). -120-124.
4. Оносова 1.А. Маркетингова дiяльнiсть шдприемств на ринку м'ясопродуктв : монографш / 1.А. Оносова, О.М. Азарян, Е.М. Локтев, 1.А. Оносова. - Донецьк : Вид-во "Дон дует", 2006. -229 с.
5. Рудич О.О. Особливост маркетингово! дiяльностi пiдприемств на ринку м'ясопродуктш / О.О. Рудич // Вюник Бшоцерювського державного ушверситету : зб. наук. праць. - 2009. -Вип. 63. - С. 113-117.
6. Шуст О.А. Сучасний стан функцюнування пiдприемств м'ясопереробно! галузi Украши / О.А. Шуст // Науковий вiсник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво та декоративне садвництво. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2011. - Вип. 168(2). - С. 199-204.
Чернелевская Е.Л. Перспективы формирования кластера роста на рынке курятины
Одним из удачных рынков для создания инновационных кластеров роста в пищевой промышленности является рынок курятины. За несколько лет Украина может стать одним из лидеров по поставкам курятины на внешние рынки. Крупнейшими производителями курятины в Украине является ОАО "Мироновский хлебопродукт" и ООО "Комплекс Агромарс".
При исследовании структуры двух крупнейших групп предприятий по производству курятины выявлено что в их структуре отсутствуют центры инноваций, а именно научные
учреждения и учебные заведения, которые готовят профильных специалистов именно для потребностей отрасли. Как следствие такого положения вещей, практически все оборудование, которое было установлено при модернизации производственных мощностей, является иностранным и углубляет зависимость от его промышленного обслуживания. Конкурентоспособность отрасли по производству курятины в Украине не является длительной, а потому только создание кластеров роста для перехода отрасли на инновационный путь развития может обеспечить ей долговременное конкурентное преимущество.
Ключевые слова: кластер, рынки, конкурентоспособность, агропромышленный комплекс, трансформация, эволюция, регулирования.
Chernelevskaya E.L. Some Prospects of Cluster Growth on the Poultry Market
One of the successful markets to create innovative growth cluster in the food industry is supposed to be a poultry market. In some years Ukraine may become one of the leaders in the supply of chicken meat to foreign markets. The largest producers of poultry in Ukraine are Mi-ronovsky Bakery Product Ltd and Agromars Association Inc . The innovative centres, such as research institutions and educational institutions training professionals specifically for the needs of the industry, are discovered to be absent in the structure of the two largest groups of companies with chicken production. Consequently almost all the equipment that was installed during the modernization of production facilities is produced abroad and, thus, deepens its dependence on industrial maintenance. The competitiveness of the poultry production in Ukraine is not long-term, since only cluster growth for the industry transition to innovative development can provide lasting competitive advantage.
Key words: cluster markets, competitiveness, agriculture, transformation, evolution and regulation.
УДК332.122:338.43 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук -
1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти; доц. О. С. Молнар, канд. екон. наук - Ужгородський НУ
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧН1 МЕХАН1ЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СЫЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Видглено прюритетш завдання державно! шштики регулювання зайнятост й ринку пращ на сел1; державно! шштики у сферГ розвитку сощально! i виробничо! гнфраструкту-ри сшьських територш. Розглянуто заходи щодо реалiзацГí цшей шновацшного розвитку сшьського господарства Укра!ни та виршення проблем сощально-економГчного розвитку сшьських територш; формування ново! територГально! структури економГчних кластергв, спрямовано! на розвиток територГальних сощально-економГчних комплекив, здатних до бгльш ефективного саморозвитку з урахуванням можливо! шновацшно! дшльностГ Визна-чено принципи оптимального розмгщення продуктивних сил сшьського господарства.
Ключовi слова: сшьсью територГ!, диверсифшовашсть сшьсько! територГ!, державна полГтика, концентрацГя та спещалГзапзя виробництва, гнновацшний розвиток сшьського господарства.
Постановка проблеми. Проблема територ1ально!' оргашзацл сшьських територш стала ще бшьш актуальною шсля реформування вщносин власносп на землю, запровадження шституту приватно! власносп на земельш дшянки й вшь-ного тдприемництва в сшьському економ1чному простор!. Розвиток нових форм п!дприемництва i ринково!' економ!ки в!дбувався на rai занепаду села i сшьсько-господарського виробництва. Виникли нов! кризов! явища, що св!дчать про зни-ження платоспроможного попиту населения, загрози продовольчш безпец!, по-г!ршення середовища проживання селян, деградац!ю та порушення еколопчно!'
