CC BY
13
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9109
UDC 534.63:631.15
Perspective ecological processes of agricultural sewage water treatment when using non-traditional sorbents
O.V. Matsuska, M.V. Tsizhovska, D M. Khapko
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Matsuska, O. V., Tsizhovska, M. V., & Khapko, D.M. (2019). Perspective ecological processes of agricultural sewage water treatment when using non-traditional sorbents. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 54-59. doi: 10.32718/nvlvet-a9109
The usage of natural sorbents in sewage water treatment technologies, in particular agro-industrial complex, has a number of environmental and economic advantages. Non-traditional sorbents, which are concentrated in many parts of Ukraine, are cheap raw materials for sewage water treatment. The sorption properties of the upland and lowland peat species of the Gamaliivka-Grybovychi deposit, which were studied early, indicate their high sorption capacity for ammonium ions, which, if they enter water bodies, cause a number of environmental problems. According to the results of the ecological assessment of sewage water of meat processing facility, the chicken processing facility and milk processing plant, it was found out the exceedance of the acceptable limits for the content of ammoniacal nitrogen, respectively: 1.3-3 MPC; 3.8 MPC and 2.5 MPC. This component is a water pollutant and a "crop " of yield in agriculture, since nitrogen is an important element of plant nutrition. The rational usage of natural resources involves the complex usage of natural resources. The nitrogen absorbed by ammonium peat, as well as the peat itself is a sufficient fertilizing land, so the use of used peat complex in agriculture allows to solve not only problems of fertilizers, but also to achieve greening in sewage water treatment technologies. Greening as a whole is a result of waste minimization, and today there are two main areas: new technological non-waste technology together with low-waste technology and waste regeneration. This paper presents a comparison of the physiological indices ofplants, depending on the application of the species and form of Gamaliivka-Grybovychi peat deposit, Yavoriv district, when fertilizing the substrate (sand as a background) of the study areas. The influence on the quality of ascent and growth of vegetative culture - watercress, natural form of the top and lowland peat species, as well as their waste forms obtained as a result of the process of purification of ammonium ions, modeling the sewage water of the agro-industrial complex, was investigated. The mass of the harvest from the experimental fields was determined and compared. The differences of lowland and upland peat species are due to its origin, which significantly affects their chemical composition. The plants fuelled with peat are much higher in the mass than those crops that were grown with adding of peat substrate into the lowland. However, the used form of lowland peat provided a 1.57 times higher harvested crop yield than the used upland sample of the studied sorbent.
Key words: agricultural industry, sewage water, pollution, ammonium nitrogen, peat, adsorption, fertilizer, greening.
Перспективи еколопзацп процесу очищення слчних вод АПК при використанш нетрадицшних сорбенпв
О.В. Мацуська, М.В. Ц1жовська, Д.М. Хапко
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарноi медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украна
науковий в1сник
ш^жетшвдга™™»» штшшШщщдаташщжшшй шыв&ашшщшш! ]
Scientific jncuengcr of biv National UaivinHy of Veterinary Medicine and Bintechnolngicc
Article info
Received 09.09.2019 Received in revised form
08.10.2019 Accepted 09.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-25-99-539 E-mail: kasanam@meta.ua
Використання у технологiях очищения стiчних вод, зокрема агропромислового комплексу, природних сорбентiв мае ряд еколо-го-економiчних переваг. Нетрадицтш сорбенти, поклади яких зосереджено у багатьох районах УкраЧни, е дешевою сировиною для очищення стокв. Попередньо до^дженш сорбцйш властивостi верхового та низинного виЫв торфу родовища Гамалпвка-Грибовичi, вказують на Чх сорбцйну здаттсть до йотв амошю, ям при недостатньому вилученш зi стiчних вод, потрапляючи у водш об 'екти спричинюють ряд екологiчних проблем. За результатами аналiзу екологiчноi ощнки стiчних вод м 'ясопереробних тдприемств, птахофабрик та молокозаводiв, встановлено перевищення допустимих норм за вмктом азоту амошйного: 1,33 ГДК; 3,8 ГДК та 2,5 ГДК вiдповiдно. Даний компонент являеться забруднювачем води, а у стьському господарствi - "покращу-вачем" врожайностi, осктьки Азот е важливим елементом живлення рослин. Ращональне використання природних ресур^в включае в себе комплексний пiдхiд до Чх застосування. Сорбований азот амошйний торфом, а також сам торф е тдживою угiдь, тому застосування вiдпрацьованого торфового комплексу у стьському господарствi дозволяе вирiшувати не лише проблеми удоб-рення, а й досягнути екологiзацii у технологiях очищення стiчних вод. Екологiзацiя в Цлому е на^дком мiнiмiзацii вiдходiв, i на сьогодш видтяють два основних напрямки: новi технологiчш безвiдходш та маловiдходш процеси та регенеращя вiдходiв. У дашй роботi наведено порiвняння фiзiологiчних показнимв рослин, залежно вiд застосування виду та форми торфу родовища Гамалпв-ка-Грибовичi Яворiвського району, при удобрены субстрату (тсок як фон) до^дних дшянок. До^джено вплив на ятсть схо-дження та росту тестовоЧ культури - крес-салату, природноЧ форми верхового та низинного виду торфу, а також Чх вiдпрацьо-ваних форм, одержаних в результатi процесу очищення водного середовища вiд йошв амошю, що моделюе стiчш води агропромислового комплексу. Визначено та порiвняно маси зiбраного врожаю iз до^дних дшянок. Вiдмiнностi низинного i верхового видiв торфу обумовлеш його походженням, що суттево позначаеться на Чх хiмiчному складi. Рослини, тдживлеш верховим видом торфу, значно перевищили у ма& тих культур, як вирощувались при внесенш до субстрату його низинного виду. Проте вiдnрацьована форма низинного торфу забезпечила одержання бтьшоЧ маси зiбраного врожаю в 1,57 разу, тж вiдnрацьована верхова проба до^джуваного сорбенту.
Ключовi слова: АПК, стiчш води, забруднення, амошйний азот, торф, адсорбщя, добриво, екологiзацiя.
Вступ
Чимало наукових дослвджень, що здшснюються в обласп очищення спчних вод, присвячено застосу-ванню природних сорбента для вилучення широкого спектру забруднюючих компонента (Macus'ka et al., 2010; Borkowski et al., 2012; Mal'ovanyj et al., 2013; Petrushka et al., 2018). При цьому e ризик утворення та накопичення певних об'ем1в вторинних в1дход1в -"вщпрацьованих сорбенпв". Важливим аспектом у виршенш даного питання e комплексний шдхщ до рацюнального використання природних ресурав, що вимагае еколопзацп виробництв. Зпдно з Законом Укра!ни "Про затвердження загальнодержавно! про-грами розвитку мшерально-сировинно! бази Укра!ни на перюд до 2030 року", використання мшерально-сировинних ресурав повинно базуватися на впрова-дженш новишх ресурсозбернаючих технолопях (Zakon Ukrai'ny vid 21 kvitnja 2011 roku).
Вщомо, що очищення спчних вод м'ясопереробних шдприемств природним мшераль-ним сорбентом - цеолитом не лише дозволяе знизити вмют забруднюючих компонента у стоках, таких як амоншний азот, фосфати, бшок, а й забезпечуе по-лшшення врожайносп сшьськогосподарських культур, через застосування ввдпрацьованого цеолгтового комплексу для удобрення грунту (Macus'ka et al., 2011).
Дослщження сорбцшно! здатносп р1зних природних сорбента (поклади яких на територи Укра!ни е значними) до компонента спчних вод АПК, з метою забезпечення еколопзацп технологш очищення стоив е актуальним питаниям сьогодення.
Торф - це оргашчна прська порода, що утримуе близько 50% мшеральних речовин, утворена внасл1-док ввдмирання й неповного розпаду болотних рослин за умов надм1рно1 вологи й недостатнього доступу повиря. У межах Льв1всько! обласп нараховують 168 родовищ торфу, площа промислово! глибини яких становить 51 606 га, а геолопчш запаси - 158 802 тис. т (Blazhko & Kiptach, 2012).
Залежно ввд характеру залягання торф подшяють на три типи: верховий, перехщний та низинний. В1д-мшносп низинного i верхового торфу обумовлеш походженням i родовищем болота. Зазвичай верховий торф виникае в репонах з суворими умовами i бщною рослиншстю. В болотах на рiвнiй поверхш, де пвдво-дних вод практично немае, а живлення ввдбуваеться вщ танення сшпв i редких опадiв, утворюеться торф при розкладанш сфагнуму, пухiвки, вересу, сосни, багна.
Низинний торф зустрiчаeться у ярах, берегах рь чок, де можливе живлення вiд грунтових вод. Утворюеться даний вид торфу при розкладанш хвоща, очерету, осок, мохiв i деревних порвд. До його складу входять i поживнi речовини, яш, стiкаючи, захоплю-вали грунтовi води.
Походження торфу позначаеться i на його хiмiч-ному складг Верховий торф кислий - 3-4 pH, у низинного, в якому оргашки 70%, реакцiя слабо-кисла або нейтральна - 5,5-7 pH. Солей в останньому метиться багато - 200-700 мг/л, у верхiвковому - до 70180 мг/л.
Отже, торф у своему складi мютить:
• рослиннi волокна, що полшшують водно-повiтряний стан грунту;
• гумiновi кислоти, яш активують рiст рослин;
• елементи мшерального живлення - Азот, Калш, Фосфор, Кальцiй, Залiзо, Магнiй, мжроелементи.
Вважаеться, що верховий торф е щеальним субстратом для вирощування лохини, журавлини, чорницi, рододендронiв та хвойних, а при посадщ шших культур варто його попередньо розкислювати. Природна структура низинного торфу дозволяе використовувати його для будь-яких рослин. Даний вид торфу мютить ~ 3% Азоту у так1й формi, як1й рослини засвоюють дуже повшьно. У зв'язку з цим його попередньо ре-комендуеться компостувати або збагачувати додатко-во Азотом.
Метою роботи було дослвдити фiзiологiчнi показ-ники сходу, росту та маси вирощених рослин при !х пiдживленнi рiзними видами торфу - верхового та
HH3HHHoro Top^oBH^a raMajiiBKa-rpH6oBHHi, a TaKo® ix BignpaqboBaHHx $opM, ogep®aHux aK Bigxogu b pe-3ynbTari 3gincHeHHa nponecy agcop6nii.
MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHb
npu gocnig®eHHi nponecy cop6nii ftornB aMoHio Ha BepxoBiH Ta hh3hhh1h npo6ax Top$y pogoBHia raMani-iBKa-rpH6oBHHi i3 BogHoro cepegoBHia, HaMH 6yno BCTaHoB^eHo ix cop6nmm eMHocTi go gaHoro KoMnoHe-HTy. Cop6niHHa 3gaTHicTb hh3hhhoi npo6u Top$y go noHiB aMoHio e bhioo Big cop6niftHoi 3gaTHocTi Bep-xoboi npo6u Top$y b 1,26 pa3y i craHoBHTb BignoBigHo: 0,98 Mr/r Ta 0,78 Mr/r (Blazhko & Kiptach, 2012).
A3ot aMoHiftHHH e ogHHM i3 6ioreHHHx eneMemiB, aKi, norpanjiaoHH b o6'eKTH goBKijina i3 ctmhhmh bo-gaMH, oco6nHBo npu 3HanHoMy nepeBHieHi gonycTHMHx 3HaneHb (y cToKax M'aconepepo6HHx nignpueMcTB, nra-xo$a6puK Ta MonoKo3aBogiB nepeBHieHHa HopMH BignoBigHo: 1,3-3 r^K; 3,8 r,3,K Ta 2,5 r^K), cnpuiHHO-OTb pag eKonorinHHx npo6neM. npoTe y cinbcbKoMy rocnogapcTBi, gaHHH gocnig®yBaHHH KoMnoHeHT e Ba®-nHBHM eneMeHToM ®HBieHHa pociHH, ag®e A3ot bxo-gHTb go cKnagy pocnuHHux 6iiKiB, aMiHoKHcnoT, HyKie-ihobhx khciot Ta rnmux ®HTTeBo Ba®nHBHx cnonyK. PocnHHH 3acBoooTb nume MiHepajbHHH A3ot y $opMi noHiB aMoHio (NH4+) Ta HirpaT-HoHiB (NO3-). 3a Hecrani a3oTy cnocTepiraeTbca ranbMyBaHHa pocTy pocnuH, noc-na6noeTbca yTBopeHHa 6okobhx naroHiB i KopeHiB, cnocTepiraeTbca gpi6HonHcTKoBicTb, toio. Ochobhoo 3ob-HimHboo o3HaKoo ge^inury A3oTy e 6nigo-3eneHe 3a-6apBneHHa jhctkIb, noaBa HeKpo3iB, BucuxaHb i BigMH-paHb TKaHHH.
,3ga BcTaHoBneHHa Mo®iHBocTi eKonori3anii TexHo-norii onu^eHHa cthhhx Bog, oco6jhbo arponpoMHcno-Boro KoMnneKcy, 6yno npoBegeHo BereTaniftrn gocni-g®eHHa, io BigTBopoBanu peaibHi yMoBH BupoiyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKux Kyibryp npu pi3Hux ygo6peH-Hax cy6cTpaTy. Pe®HM nig®HBieHHa Ta noiHBy pociHH BignoBigaB nponecy ix BupoiiyBaHHa y TenjimHux roc-nogapcTBax (Macus'ka et al., 2017).
HopMa BHeceHHa aMianHux go6puB Ha 1 ra pijijii nig oBoneBi KynbTypH cTaHoBHTb 220 Kr, ToMy gaHa gocjiig-Ha ginaHKa, npuroTOBneHa gna gocnig®eHb, (0,03 M2) noTpe6ye ~ 0,67 rp gaHoro eneMeHTy ®HBieHHa. Bpaxo-ByoHH cop6niftHy 3gaTHicTb Top$y go noHiB aMoHio, a TaKo® npupogHHH BMicT a3oTy, y cKiagi Top$y (Ha 1 t Top$y ~ 20 Kr A3oTy, 3% i3 aKoro 3acBooeTbca pocnu-HaMu), to Ha gocnigHy nnoiy BHeceHo ~ no 40 Mr bh-cymeHux npo6 Top$y (BTpaTa Bonoru npu cymiHHi (T -60 ± 3 °C) HH3HHHoro Ta BepxoBoro Top$y cTaHoBHTb BignoBigHo: 55-62% Ta 20-27% ) Ta y TaKux ®e KinbKo-cTax ix BignpanboBaHux $opM.
,3ga gocnig®eHHa BniHBy go6puB Ha KiHeTHKy pocTy pocnuH cTaBunu n'aTb napanenbHux gocnigu: nicoK 6e3 ygo6peHHa (KoHTponb); nicoK + BepxoBa npo6a Top$y; nicoK + HH3HHHa npo6a Top$y; nicoK BignpanboBaHHH BepxoBHH Top$ Ta nicoK + BignpanboBaHHH hh3hhhhh Top$.
B ropienKH BuciBanu Kpec-canaT, aKuft e TecToBoo KynbTypoo (no 150 3epHaT). npoTaroM BereTaniftHoro nepiogy npoBoguBca goraag Ta cnocTepe®eHHa 3a poc-
nuHaMH (cnymyBaHHa nicKy, nonuB (500 mi). Pocjhhh $oTorpa$yBanH (puc. 1, 2) Ta nopiBHOBanu ix cTyniHb po3BHTKy.
^aHi eKcnepuMeHTaibHi gocnig®eHHa npoBogunucb y BecHaHHH nepiog poKy, ToMy TaKi ^aKTopu, aK TpuBa-nicTb cBiTnoBoro gHa, TeMnepaTypa noBiTpa 6ynH gocHTb cnpHaTiHBHMH gia BupoiyBaHHa gaHoi KyibTypu. nepiog BereTaqii TpuBaB 14 gHiB. Ba®iHBo nigKpeciHTH, io cy6cTpaToM gia BupoiyBaHHa pociHH o6paHo nicoK (aK $oh), aKHH He MicTHTb Heo6xigHux eneMeHTiB ®hb-neHHa gia ix pocTy, io gae Mo®iHBicTb oniHHTH Ta nopiBHaTH caMe BniHB gocnig®yBaHHx ygo6poonux KoMnoHeHTiB Ha po3bhtok gaHoi TecT-KynbTypu.
Рис. 1. Пор1вняння сходження та росту рослин залежно ввд агротехшки на 5 день вегетацп
i3 Т ЁипрацьоЕяного веряйвого торфу
Рис. 1. Пор1вняння росту рослин залежно в1д агротехшки на 13 день вегетацп
Анал1зуючи ф1з1олог1чн1 показники рослин на 5 день вегетацшного перюду (рис. 1), спостерпали вщставання у сходженш та рост рослин, яш вирощу-вались на контрольнш д1лянц1 та i3 додаванням в1дп-
рацьовано! форми верхового торфу. Сходження рос-лин, що вирощувались без удобрення, становило 64% та станом на цю добу !х рют був у межах 2-2,5 см. Рослини пвдживлеш низинним видом торфу сягали 2,5-3,5 см, !х сходженють на данiй дiлянцi досягнула 82%. Ввдпрацьована форма низинного торфу полш-шила показник сходу рослин до 94% та 1х висоти до 3-4 см. Найкращою появою вирiзнялися рослини, як1 росли при додаванш до пiску верхового торфу - 99%, 1хня висота становила - 3-3,5 см. Проте на дмнщ з додаванням ввдпрацьованого верхового торфу рослини вщставали у рост - 2-3 см, 1хня кшькють була 86%.
На 13 день дослщжень (рис. 2) бачимо, що ~ 20% рослин на контрольнiй дiлянцi зiв'януло, це вказуе на нестачу необх1дних елементiв для 1х живлення. Також стебла цих рослин е досить тонкими, максимальна 1х висота перед збором урожаю - 3-4,5 см. Природш види торфу забезпечують належний рiст та розвиток крес-салату, проте висота рослин при шдживленш верховим торфом була дещо кращою, нiж при виро-щуваннi !х ¡з низинною пробою торфу: 4,5-6 см та 45,5 см ввдповщно. Спостережено також неоднаковий вплив вiдпрацьованих форм сорбенпв на розвиток дослвджуваних культур: ввдпрацьований низинний торф, порiвняно ¡з його природною формою, тдви-щуе ефективнють росту рослини ~ у 1,5 разу (висота рослин досягнула 6-7,5 см). Вщпрацьований верховий торф дещо пригштив рют крес-салату, висота його пагошв на 13 день вегетативного перюду становила 3-4,5 см, що у ~ 1,5 рази нижче ввд ефективностi росту рослин при вирощуванш 1х з природним верховим торфом.
Досить важливим параметром, який ввдображае ефективнiсть та доцiльнiсть застосування вщпрацьо-ваних форм сорбентiв для пвдживлення рослин, е маса вирощеного урожаю. Тому на завершальному етапi вегетативних дослщжень рослини були зiбранi та висушеш до 1хньо1 постшно1 ваги. Порiвияння одер-жаних мас рослин, яш вирощувались при рiзних удо-бреннях субстрату, вiдображено у таблиц 1.
Таблиця 1
Порiвняния одержаних мас рослин, що вирощувались при рiзних удобрениях дослвдних дiлянок
№ п/п Назва удобрюючого компоиеиту Маса рослин, гр
1 Контроль: без тдживлення 0,16
2 Низинна проба торфу 0,41
3 Вдарацьований низинний торф 0,69
4 Верхова проба торфу 0,69
5 Вдарацьований верховий торф 0,44
Аналiзуючи данi таблищ 1, бачимо, що маса рослин тдживлених верховим видом торфу у 1,6 разу вища, шж тих, що вирощувались ¡з додаванням низинного виду торфу. Проте ввдпрацьована низинна форма торфу забезпечила вищу ефективнють зiбрано-го врожаю, нж ввдпрацьована верхова форма торфу в 1,57 разу.
Висновки
Отриманi результати вегетативних дослвджень вказують на перспективу MiHiMi3a^i' вiдходiв, якi утворюються в результат здiйснення процесу сорбцп йонiв амонш iз води за допомогою торфу родовища Гамалпвка-Грибович^ шляхом застосування !х як удобрюючих компонентiв для альськогосподарських упдь. Сорбцiйнa здaтнiсть низинного торфу до йошв aмонiю iз водного середовища е вищою у 1,28 разу шж сорбцiйнa здaтнiсть верхового торфу. Вщпрацьо-вана форма низинного виду торфу дае вищу ефективнють врожайносп рослин при !х шдживлеш, шж ввд-працьована верхова проба торфу в 1,57 разу.
У порiвняннi з контролем (шсок), використання для удобрення природного низинного торфу полшшуе усi дослiджувaнi фiзiологiчнi показники вирощено! культури, прирiст маси становить 2,56 разу, а при додаванш ввдпрацьовано! форми даного виду сорбенту покращуеться врожайшсть у 4,31 разу щодо контролю та 1,68 разу порiвняно iз застосуванням його природно! форми. Природний верховий торф забезпе-чуе зб№шення маси зiбрaних рослин щодо контролю у 4,31 рази, а вщпрацьована його форма - у 2,75 разу. Проте вщпрацьований сорбент верхового виду торфу знижуе вагу вирощених культур щодо його природно! форми у 1,57 разу.
Перспективи подальших дослгджень. Буде досль джено сорбцшну здатнють даних видiв торфу до фос-фaтiв як одного iз забрудник1в стоков АПК та поряд iз цим важливого елементу живлення для рослин. Необ-хiднiсть встановлення впливу ввдпрацьованих торфо-вих комплекав iз вмiстом фосфaтiв на фiзiологiчнi показники вирощування культур показуе перспективу подальших дослвджень.
References
Blazhko, N., & Kiptach, F. (2012). Analiz stanu vykorystannja torfovyh resursiv LVivs'koi' oblasti. Visnyk L'vivs'kogo universytetu. Serija geografichna, 40(1), 107-113. http://old.geography.lnu.edu.ua/Publik/ Period/visn/40(1)/PDF/011_Blazhko,%20Kiptach.pdf (in Ukrainian).
Borkowski, A., Rydelek, P., & Szala, M. (2012). Charakterystyka procesu adsorpcji azotetrazolanu w gruntach organicznych na przykladzie torfu. Inzyneria Ekologiczna, 29, 17-25 (in Ukrainian). Macuska, O.V. Paranjak, R.P., & Gumnyckyj, Ja.M. (2011). Doslidzhennja fiziologichnyh pokaznykiv roslyn pid chas i'h udobrennja soibentom z komponentamy stichnyh vod. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. S.Z. Gzhyc'kogo, 13, 4(50), 291-296. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_4%284%29__ 58 (in Ukrainian). Macus'ka, O.V., Kalyn, B.M., & Pavljuk, I.O. (2017). Porivnjal'nyj analiz vykorystannja pryrodnyh sorbentiv u procesah ochyshhennja stokiv pidpryjemstv APK. Naukovyj visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. G'zhyc'kogo, 19(79), 159-162.
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture/artide/vie w/2800 (in Ukrainian).
Macus'ka, O.V., Paranjak, R.P., & Gumnickij, Ja.M. (2010). Adsorbcija komponentov stochnyh vod prirodnymi sorbentami. Himija i tehnologija vody, 42(4), 399-408 (in Russian).
Mal'ovanyj, M.S., Sakalova, G.V., & Chornomaz, N.Ju. (2013). Doslidzhennja kinetyky osadzhennja pryrodnyh sorbentiv u vodi pislja i'h vykorystannja dlja ochysh-hennja pytnoi' vody vid joniv amoniju. Visnyk Hmel'nyc'kogo nacional'nogo universytetu, 1, 265-268. http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/tech/2013_1/54 mal.pdf (in Ukrainian).
Palamarchuk, V.D., Polishhuk, I.S., Jermakova, L.M., & Kalens'ka, S.M. (2012). Systemy suchasnyh
intensyvnyh tehnologij. Vinnycja: FOP Rogal's'ka I.O. (in Ukrainian).
Petrushka, I.M., Moroz, O.I., & Petrushka, K.I. (2018). Ra-cional'ne vykorystannja pryrodnyh resursiv u tehnologii' ochyshhennja stichnyh vod. Ekonomika i suspil'stvo, 15, 585-589. http://economyandsociety.in.ua/journal/
15_ukr/89.pdf (in Ukrainian).
Zakon Ukrai'ny vid 21 kvitnja 2011 roku "Pro zatverdzhennja Zagal'noderzhavnoi' programy rozvytku mineral'no-syrovynnoi' bazy Ukrai'ny na period do 2030 roku" Rezhym dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3268-17 (in Ukrainian).
