CC BY
28
Материалы и сообщения
ПЕРЕКЛАДИ К0Л0РИЗМ1В ЛЕС1 УКРА1НКИ £
Р0С1йСЬК0Ю мовою* 5
© С. П. Муляр з?
ПЕРЕВОДЫ К0Л0РИЗМ0В ЛЕСИ УКРАИНКИ НА РУССКИЙ ЯЗЫК С. П. Муляр
В статье исследуется проблема отображения цветообозначений в русскоязычных переводах поэзии Леси Украинки. Рассматриваются способы нахождения семантико-стилистических реализаций цветовых лексем. внимание сосредотачивается на утрате отдельных семантических компонентов цвето-обозначений в переводе.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА; перевод, цветообозначение, семантика, лексема.
Аля виявлення сшльних та вЦмшних особливостей укра'хнсько! та росшсько! мов може бути викори-стана колористична лексика, оск1льки семантика колоризм1в, за словами дослЦника психосемантики кольору П. Яньшина, «отражает бытие человека в мире, контакт субъекта с миром, обеспечивает адекватное отражение объективной реальности на различных уровнях репрезентации субъекту образа этой реальности» [Яньшин 2000; Словарь современного русского... 1956-1965; Украинка 1984]. Особливим даром в1д-чувати св1т та його колористику над1леш поетично обдароваш особистосп, одшею з яких була Леся Украшка.
Мета стати — вЦзначити особливост семантичних стввЦ-ношень компонентв кольоропозначень у поетищ Лес Украшки та 11 вар1ант1в при переклад1 росшською мовою.
Творча шдивЦуальшсть Лес Украшки, вЦзначена ще I. Франком («вона поет наскр1зь мужнш, але не позбавлена жшочо! шжносп 1 грацп» [Цит. по: Мщенко 1986: 177]), чи не найсильшше виявилася в iнтимнiй лiрицi. Але поетеса, за спостереженням Л. Мщенко, «не любила виходити на дороги велелюдш з сво1м, особистим. Дуже делшатна у цьому
Матерiали CTaTTi опублжоваш: HayKOBi записки. Серiя «фЬлолопчна». Острог: Видавництво Нащонального ушверситету «Острозька aкaдeмiя». Вип. 26. 2012. С. 232-233.
муляр софия петровна
кандидат филологических наук, доцент Волынского института экономики и менеджмента (г. Луцк, Украина) E-mail: [email protected]
*
о
гм
го
го
О! А
(К
го ^
и (V
о о
в1дношенн1, свою зажуру, свою рад1сть, 1нтимн1 переживання ховала глибоко в серщ» [Мщен-ко 1986: 177]. У л1ричнш поезп Леся Украшка часто використовуе саме кольоропозначення як зас1б передач! свого внутр1шнього стану. ДослЦники психосемантики кольору вЦзна-чають, що кнують певш смислов1 зв'язки м1ж рангами кольор1в [Яньшин 2000: 95]. Поетеса з1знаеться, що 11 штимш переживання наспльки сильш й глибоы, що вона не в змоз1 вЦтворити 1х жодними барвами:
Якби я вами барвами владала, то я б на барву барву накладала 1 малювала б щирим самоцвптом, отак, як сонечко пречисте мтом;
домовили б проречисти руки, чого промовить не здолали гуки, 1 знав би ти, що е в душ1 мош... Ох, барв, 1 струн, 1 сл1в бракуе ш... I те, що в нш цвпте весною таемною, либонь, умре, загине враз зо мною.
[Арутюнова 1988: 181]
У переклад! дано! поезп росшською мовою, здшсненому М. Чуковським, трич1 використана Лесею Украшкою лексема барва не повторюеть-ся, а замшюеться виразом перемещала бы умело, що «розмивае» штенсившсть, насичешсть колористичного полотна, а вЦтак почутпв, як доповнюють одне одного, самозаглиблюють, шби взаемопроникають, а не замшюються. У се-мантищ лексеми перемещать реал1зуеться дещо вЦмшш ознаки: почуття, як 1 барви, вЦмшш, самодостатш, ними легко маншулювати, ильки б вм1ти 1х розр1зняти, пор.:
Когда б я всеми красками владела, Я их перемещала бы умело И рисовала б ярким самоцветом, Как солнца луч рисует жарким летом. Договорили б опытные руки, Чего договорить не могут звуки, Ты видел бы горящий в сердце свет.. Ох, красок, струн и слов у сердца нет. И то, что тайно в нем цветет весною, Умрет, наверно, заодно со мною.
[Украинка 1984: 87]
Леся Украшка над1ляе лексему самоцвт («1. Кольоровий чи безкол1рний коштовний, нашвкоштовний або виробний камшь з яскравим блиском... 2. перен. Те, що вражае яскравктю вияву, е самобутшм вз1рцем чогось» [Великий тлумачний словник. 2002: 1102]) незвичним ештетом щирий. М. Чуковський замшюе його
на б1льш «буденне» яркий, оск1льки росшсью в1дпов1дники«искренний, сердечный, душевный, откровенный, непосредственный, проникновенный» [Зубков 2000: 1073] мають шш1 сшв-значення. Таким чином втрачаеться вЦчуття глибини 1 псного взаемозв'язку м1ж психолопч-ними станом та вЦтворенням його через барви, л1ричний настрш в1дд1ляеться в1д колористично1 гами. Не випадков1сть, а щлеспрямовашсть добору сшвзвучних кольоропозначень доводить словосполучення проречисти руки, яке також у росшському текст замшено на опытные руки. Набутий досвЦ породжуе впевнешсть, але глибок почуття школи не можна вЦтворити лише словами, звуками, барвами, а тому людиш властиво вЦчувати св1тло в душ1, природу якого неможливо збагнути, а руки виконують волю вищих сил.
Складшсть власного переживання закоха-ност Лея Украшка передае через колоризми й у поезп «Ой не зникли золоти терни», пере-кладенох росшською мовою О. Островським [Украинка 1984: 88]. Внутр1шш протир1ччя, перетворення алегорично вЦображаються через колористичш контрасти, оск1льки саме контраст — найпродуктившший зас1б поетич-но1 стил1стики. Вш базуеться на протилеж-ност1, яка, за словами Л. Новикова, е «одним из характерных проявлений природной склонности человеческого ума и лежит в основе различных представлений в обыденной жизни, научном познании, философских построениях, этике, эстетике, религии» [Новиков 1988: 7]. Контраст раскрывает «в обозначаемом взаимоисключающие и противоречащие друг другу начала» [Арутюнова 1988: 26]. Леся Украшка, добираючи кольоропозначення, св1домо уникае прямого поеднання колористичних протилеж-ностей. Чорному протистоять шш1 кольори, але не бiлий —
Ой не зникли золо«1 терни, ильки почорн1ли,
ой не всохли кривави квпти, тальки помарнми.
Зшди, сонце, шд мое вжонце та й засвпти ясно,
позолоти мо1 чорнi терни, нехай буде красно.
[Украшка 1963: 182]
Таким чином поетеса намагаеться вЦтвори-ти напружену постшну внутр1шню боротьбу 1з собою, на що вказують лексеми не зникли, тыьки помартли. Так в поетичному текст Лес
Украшки виникае асиметричний контраст, по-будований на протилежних ланках хроматично'1 гами кольору: чорний — золотий, чорний — чер-воний, де червона барва 1мплщитно виражена через лексеми кривавий, пожар. Контекстуальш антошми, як вЦмггив Л. Новиков, в1др1зняються «семантичною неоднорЦшстю», виражаючи «не однаковий, а рiзний ступiнь проявлення .протилежних якостей, ознак 1 властивос-тей, що належать до одше'1 сут1» [Новиков 1988: 26].
Звичайно, такий складний колористичний фон нелегко вЦтворити перекладачевь Тому О. Островський, намагаючись зберегти загаль-ний л1ричний тон, змушений варшвати в тому числ 1 з кольоропозначеннями. Так, на початку поези перекладач, збер1гаючи чорно-червону гаму протиставлення, останню вплюе через замшу перифрастичного виразу кривавi квти на лексему маки. В текст оригшалу ця квика невипадково над1лена означенням кривава: воно зосереджуе увагу читача штенсивносп страждань.
Зменшення штенсивност1 червоног барви (а вЦтак 1 душевних страждань) Леся Украшка передае через лексему помартли — «1. Схудну-ти, поблЦнути внаслЦок хвороби, недо'1дання, тяжко! пращ 1 т. ш. // Утратити здоровий ви-гляд, красу, привабливкть (про обличчя, пло). 2. Стати блЦ1шим, менш яскравим (про фарби, кольори та ш.). // Стати тьмяним. 3. перен. З1в'янути, втратити св1ж1сть вЦ нестач1 вологи, поживних речовин 1 т. ш.» [Великий тлумачний словник. 2002: 854], а О. Островський доби-рае побледнели — «1. Стати блЦим, блЦ1шим. 2. Втратити яскравкть забарвлення; потьмяш-ти, поблякнути. 3. перен. Втратити яскравкть, виразнiсть» [Великий тлумачний словник. 2002: 803], що викликае вЦверто персошф1ко-ваш асощацп.
Лексема красно в украшськш мов1 не мае ко-лористичних ознак, що випливае i з контексту поетичних рядов — позолоти мог чорт терни, нехай буде красно [Украшка 1963: 182]. У росш-ському текст поези з'являеться вираз позолотой красной, що асоцшеться 1з реал1ею «красное золото» — «золото высокой чистоты (пробы) с красноватым оттенком», «золотистый с красноватым оттенком» [Словарь современного русского. 1956-1965, 17].
Порiвняльний аналiз украшського та росш-ського текспв виявив розб1жност1 у вЦтворенш
колористичних ознак, як призводять до втра-ти внутртньо1 глибини перекладеного тексту, до втрати тих прямих 1 символ1чних ствзначень, як е ядром поезп. Адже у текст Лес Украшки колiр — не лише допомiжний засiб у вЦобра-женнi внутртнього свiту лiричного героя, а й самостшна одиниця, здатна не лише вЦобража-ти, а й впливати на вЦчуття. Переклад нерiдко позбавляе можливост1 вЦслЦкувати важлив1 взаемоперетворення, трансформаций найтоншi душевш рухи, зокрема и, що передаються через колоризми.
Л1ТЕРАТУРА
Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. События. Факт. М., 1988.
Великий тлумачний словник сучасно! укра1нсько1 мови / уклад. 1 голов. ред. В. Т. Бусел. Кшв, 2002.
Зубков М. Г. Сучасний росшсько-украшський, украшсько-росшський словник. Харив, 2000.
Леся Украшка. Вибране. Кихв, 1963.
Мщенко Л. I. Леся Украшка. Кихв, 1986.
Новиков Л. А. Русская антонимия и ее лексикографическое описание // Львов М. Р. Словарь антонимов русского языка. М., 1988.
Словарь современного русского литературного языка: в 17 т. М.-Л., 1956-1965.
Украинка Леся. Избранное. М., 1984.
Яньшин П. С. Введение в психосемантику цвета. Самара, 2000.
REFERENCES
Arutjunova N. D. Tipy jazykovyh znachenij: Ocenka.
Sobytija. Fakt. M., 1988. Velikij tlumachnij slovnik suchasnoi ukrains'koi movi /
uklad. i golov. red. V. T. Busel. Kiiv: Irpin', 2002. Zubkov M. G. Suchasnij rosijs'ko-ukrains'kij, ukrains'ko-
rosijs'kij slovnik. Harkiv, 2000. Lesja Ukrainka. Vibrane. Kiiv, 1963. Mishhenko L. I. Lesja Ukrainka. Kiiv, 1986. Novikov L. A. Russkaja antonimija i ee leksikograficheskoe opisanie. LvovM. R. Slovar' antonimov russkogo jazyka. M., 1988.
Slovar' sovremennogo russkogo literaturnogo jazyka: v 17 t.
M.-L., 1956-1965. Ukrainka Lesja. Izbrannoe. M., 1984. Jan'shin P. S. Vvedenie v psihosemantiku cveta. Samara, 2000.
S о со о X
s
о
-D
>s "u о a
ro a
>1
"Ü
<v
CD
's
a о
О
ta
ro
<v a <v
a к
Волынский институт экономики и менеджмента, г. Луцк, Украина.
Поступила в редакцию 22.01.2016 г.
Received 22.01.2016 г.
UDC 811.111'37 INTERPRETATIONS OF COLORISMS BY LESYA UKRAINKA ON RUSSIAN LANGUAGE
S. P. Mulyar
The article presents the author's study of colors in Russian translations of Lesya Ukrainka poems. The purpose of the article is to show the peculiarities of semantic relations of components of colorism in the poetics by Lesya Ukrainka and its variants in interpretations on Russian language. The ways of semantic and stylistic realization of colours were studied. The loss of some semantic components of colors in translation was taken into consideration. Contemporary analysis of Ukraine and Russian texts finds out differencies in comprehension of color's aspects, which make some loss of inner deep of interpreted text, to the loss of straight
01 and symbolic meanings, which is the basis of the poetry. The text by Lesya Ukrainka has color, it is
not only an auxiliary tool in reflection of inner world of lyric hero, but also its independent section, which can influence on feelings. The interpretation sometimes deprives the possibility to find out main transformation, the deepest soul experience, in particular, those one, which can be interpreted
O by coloristic.
KEY WORDS: translation, color, semantic, word.
2 ■ mulyar sofia p.
fE candidate of Philology, Associate Professor of volynsk Institute of Economics and Management
s (Lutsk, Ukraine)
Í5 e-mail: [email protected]
x
