CC BY
29
УДК368.001.25 Доц. О.Й. Жабинець, канд. екон. наук -Львiвський ДУВС
ПЕРЕСТРАХУВАННЯ ЯК ОДИН З 1НДИКАТОР1В Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
Подано аналiз та оцiнку перестрахування як одного з iндикаторiв фшансово'1 безпеки ринку страхових послуг. Встановлено, що обсяги внутрiшнього перестрахування були меншими за зовнiшнe (у нерезидент), внаслiдок чого значнi обсяги фь нансових ресурсiв спрямовувались за кордон i вилучались з iнвестицiйного об^ держави. 1з прийняттям державним регулятивним органом вщповщних заходiв ситу-ащя протягом останнiх рокiв змiнилася: зменшення частки перестрахування у вало-вих страхових премiях, зокрема частки перестрахування у нерезидент, забезпечило зростання платоспроможносп вiтчизняного ринку страхування, що значно тдвищи-ло його фiнансову безпеку.
Ключое1 слова: перестрахування, шдикатор фшансово'1 безпеки, фiнансова без-пека ринку страхових послуг.
Assoc. prof. O. Y. Zhabynets' - Lviv state university of internal affairs Reinsurance as one of indicators of insurance market financial security
The article covers analysis and evaluation of reinsurance as one of indicators of financial security provided by insurance market. It is set that volumes of internal перестрахування were less than than external (at нерезиденпв), as a result the considerable volumes of financial resources were sent for a border and withdrawn from the investment appeal of the state. With acceptance of the proper measures a state regulator a situation changed during the last years: diminishing of part of перестрахування in gross insurance bonuses, in particular parts of перестрахування at нерезиденпв, provided growth of solvency of domestic market of insurance which considerably promoted him financial safety.
Keywords: reinsurance, financial security indicator, financial security of insurance market.
Вступ. Перестрахування як важливий фшансовий шструмент покли-кане тдтримувати фшансову стабшьшсть страховоi компанн незалежно вщ величини ii статутного кашталу, страхових резерв1в та шших актив1в. В Ук-ра1т вщповщно до чинного законодавства страховик зобов'язаний укласти догов1р перестрахування, якщо страхова сума за окремим об'ектом переви-шуе 10 % сплаченого ним статутного фонду та сформованих страхових i вшь-них резерв1в. В шших випадках перестрахування здшснюеться лише виходя-чи з власних м1ркувань щодо його доцшьносл.
В Укрш'т переважають факультативш пропорцшш договори перестрахування. Останшм часом дуже активно впроваджуеться обл1гаторне перестрахування, яке притаманне розвиненим ринкам. Це пов'язано з1 збшь-шенням обсяпв ринку перестрахування та кшькосп компанш з шоземним капиталом, як працюють за м1жнародними стандартами.
Постановка проблеми. Фшансова безпека страхового ринку поряд з шшими шдикаторами визначаеться часткою на ньому перестрахування та напрямами перестраховоi д1яльност1 [1]. Так, висока частка перестрахування свщчить про низьку платоспроможшсть ринку страхових послуг та знижуе емшсть ринку, а ствпраця з перестраховиками, р1вень фшансово!" надшност яких е недостатшм, не може забезпечити гарантн страхових виплат у раз1 на-стання страхових випадюв, а тому 1стотно знижуе фшансову безпеку страхо-
вих компанш i як наслiдок - ринку страхування загалом. З огляду на це, до-цiльно здiйснити аналiз ринку перестрахування як одного з визначальних чинникiв безпеки ринку страхових послуг в УкраАт.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Питання забезпечення економiчноi та фшансовоА безпеки економжи е предметом наукових досль джень З. Адаманово!, О. Барановського, В. Гееця, М. Срмошенко, Г. Долма-тово! та iн. Водночас напрями наукових дослщжень у сферi безпеки ринку страхових послуг досить поверхневь Дослщження глибинних механiзмiв та ощнка рiвня фшансовоА безпеки в Укра!ш страхового сектора економiки все ще залишаеться поза увагою бiльшостi в^чизняних науковцiв та практикiв.
Мета дослвдження. Метою нашого дослiдження е глибинний анашз ринку перестрахування в Укра!ш з точки зору його впливу на рiвень фшансо-во! безпеки вггчизняного ринку страхових послуг.
Виклад основного матерiалу. Сьогоднi на ринку страхування в Укра-1ш послуги з перестрахування можуть надавати страховi та перестраховi ком-пани. У формi перестрахових сьогоднi працюють лише представництва шо-земних перестрахових компанш, оскшьки вiтчизнянi перестраховi оргашзаци на ринку практично вщсутш. Неспроможнiсть вщшкодування значних збит-кiв власними силами спонукае страховиюв розмiщувати ризики на мiжнарод-них ринках перестрахування, що е показником низькоА платоспроможностi втизняного ринку страхових послуг.
Своею чергою, така ситуацiя не сприяе формуванню законодавчоА ба-зи, яка б чггко регулювала перестрахову дiяльнiсть, а тому перестрахування в УкраАш не визначено законом як окремий вид дiяльностi i не пiдлягае лщен-зуванню.
Правовi засади проведення перестрахування в УкраАш визначають Закон Украши "Про страхування", Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши "Про затвердження "Положення про порядок здiйснення операцiй з перестрахування", Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши "Про затвердження Порядку та вимог щодо здшснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента". Окремi питання здшснення перестрахування регулюють також нормативы акти Мiнiстерства фшаншв Украши, ДержавноА комюи з регулюван-ня ринкiв фiнансових послуг Украши та iншi вiдомчi нормативнi акти.
Питання вщшкодування збиткiв у перестрахуванш, питання ретроце-си, стосункiв мiж ретроцедентом i ретроцесiонарiем також залишаються не визначеними законодавством i ддать на основi звичаевого та договiрного права. Такi законодавчi прогалини призводять до неоднозначного сприйняття ситуацш, що виникають в процесi ведення перестрахового бiзнесу, як безпо-середнiми учасниками страхового ринку, так i судовими шстанщями.
Щодо частки перестрахування в обсягах валових страхових премiй, як показника фшансовоА безпеки ринку страхування, то протягом 2000-2008 рр. в Укра1т вона перебувала в межах вщ 35,7 % до 60,1 % (рис.). Зростання частки перестрахування до 2004 р. знижувало платоспроможшсть ринку страхових послуг в УкраАш, а вiдтак - ставило тд загрозу його фшансову безпеку. Ситуацiя погiршувалась i тим, що обсяги внутршнього перестрахування були меншими за зовнiшне (у нерезидент), внаслiдок чого значнi обсяги фь
нансових ресурав спрямовувались за кордон i вилучались з iнвестицiйного обiгу нашо^' держави.
Лише iз входженням Державное' комiсii з регулювання ринкiв фшансо-вих послуг Украши до Мiжнародноi асощаци органiв нагляду за страховою дь яльнiстю та початком боротьби в Украш1 з незаконним виведенням капiталiв за кордон через перестрахування, ситуащя змiнилася. Про це свiдчить той факт, що саме у 2004 р. вперше за багато роюв обсяги перестрахування у резидентiв перевищили обсяги перестрахування у нерезидентов, незважаючи на те, що час-тка перестрахування у валових премiях досягла свого максимуму - 60,1 %.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Рис. Динамжа перестрахування в УкраШ протягом 2000-2008 рр. (за даними М,I-шстерства фшанЫв та Держфшпослуг Украши)
Цьому сприяла низка заходiв державного регулятивного органу, зок-рема, для страховиюв було встановлено низку вимог, яких вони повинш чгт-ко дотримуватись, а саме:
• перестраховик-нерезидент зобов'язаний до дати укладення договору перестрахування мати неперервний стаж роботи в страхувант чи перестрахувант не менше трьох рошв;
законодавством краши, в якш зареестровано перестраховика-нерезидента, повинен здшснюватись державний нагляд за страховою та перестраховою дь яльтстто;
не повинно бути факив порушення перестраховиком-нерезидентом страхового законодавства та законодавства з питань протидй (легалiзацii) вщмиван-ню доходiв, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з тероризмом краши його реестрацй.
Таким чином, починаючи з 2004 р. (рис. 1) 1з поступовим зменшенням частки перестрахування у валових страхових прем1ях, зокрема частки перестрахування у нерезиденлв, платоспроможшсть в1тчизняного ринку страху-вання зросла, що значно тдвищило його фшансову безпеку.
Варто зазначити, що станом на 01.01.2009 р. страховики Украши най-частше застосовували перестрахування у добровольному майновому страхувант - 7 312,7 млн дол. США, або 91,1 % уЫе^' суми перестрахування [3]. Це
шдтверджуе багатор1чну тенденщю, за якою близько 90 % загальних обсяпв перестрахування становить добровшьне майнове страхування, зокрема стра-хування фшансових ризиюв, що перевищуе 60 %.
Щодо напрям1в перестрахово!" д1яльносп, то бшьшють ризиюв протя-гом останшх роюв перестраховуеться в Укршт. Перестраховикам-нерезидентам за шдсумками 2008 р. передано на перестрахування 1 037,8 млн грн, що становить всього 4,3 % [3]. Найбшьше сплачено до Велико1' Британн -32,7 %, Шмеччини - 21,1 % та Росп - 14,3 % (табл. 1).
Табл. 1. Обсяги та структура перестрахування у нерезидент1в
протягом 2005-2008 рр.
Краша 2005 2006 2007 2008
млн грн % млн грн % млн грн. % млн грн %
Велика Бритатя 95,7 14,9 13,3 2,0 265,5 34,5 339,2 32,7
Н1меччина 87,4 13,6 87,5 16,0 123,9 16,1 218,9 21,1
Рос1я 189,0 29,4 201.8 36,0 156,2 20,3 148,8 14,3
Австр1я 46,3 7,2 25,7 5,0 58,5 7,6 101,7 9,8
Франщя 54,0 8,4 52,9 9,0 31.5 4,1 43,5 4,2
Швейцар1я 16,1 2,5 35,6 6,0 19,2 2,5 31,2 3,0
Казахстан н/д* н/д н/д н/д 5,4 0,7 29,4 2,8
США 54,0 8,4 132.8 24,0 60,8 7,9 27,6 2,7
Польща 54,0 8,4 н/д н/д 5,4 0,7 23,3 2,2
Бельпя н/д н/д в /д н/д 8,5 1,1 19,4 1,9
1спатя н/д н/д н/д н/д 6,9 0,9 13,7 1,3
1иш1 46,3 7,2 11,3 2.0 28,5 3,7 41,2 4,0
Примтка: *н/д - немае даних. Джерело: [3]
За оцшками Державно1' комюи з регулювання ринюв фшансових пос-луг, максимальна сума власного утримання страхових компанш Украши за 2008 р. становила вщ 250 до 390 млн грн. Щодо перестрахових виплат, то вони, починаючи з 2004 р., дуже незначш. У 2004 р. виплати за договорами перестрахування становили лише 3,3 % вщ загальних обсяпв перестрахування, i лише за шдсумками 2007-2008 рр. частка виплат досягла 10,2 % (табл. 2). Ус щ дат св1дчать про поступове зростання р1вня фшансово1' безпеки вггчиз-няного ринку страхових послуг.
Кр1м того, з 16 травня 2008 р. умови перестрахування в УкраАт стали ще бшьш жорстюшими. Вщповщно до внесених змш до Закону Украши "Про страхування" вщ 10 травня 2007 р. i розпорядження Держфшпослуг №8197 вщ 11 листопада 2007 р. з моменту вступу Украши у Свггову Оргашзацда Торпв-л1 (дал1 - СОТ) договори перестрахування можуть бути укладеш тшьки з тими нерезидентами, як зареестроваш в крашах - членах СОТ, що здшснюють сшвпрацю 1з Групою з розроблення фшансових заход1в боротьби з вщмиван-ням грошей (FATF); за страховими компашями краши, де зареестрований нерезидент, повинен здшснюватися нагляд уповноваженим державним органом; рейтинг фшансово1' надшносп страховика-нерезидента повинен вщповщати вимогам, встановленим Держфшпослуг для р1вня рейтингу м1жнародного рейтингового агентства, що присвоши даний рейтинг. Найвпливовшими м1жна-родними рейтинговими агентствами сьогодш е Standart&Poors та MOODY'S.
Табл. 2. Ринок перестрахування в УкраШ протягом 2004-2008 рр.
Показники 2004 2005 2006 2007 2008 Темпи приросту, %
2006 2005 2007 2006 2008 2007
Сплачено на перестрахування, млн грн, зокрема: 11700,0 6041,1 5621,7 6423,9 9064,6 -6,9 14,3 41,1
- перестраховикам резидентам 9792,8 5398,4 5060,6 5654,4 8026,8 -6,3 11,7 42,0
- перестраховикам нерезидентам 1907,2 642,7 561,1 769,5 1037,8 -12,7 37,1 34,9
Виплати компенсоваш перестраховиками, млн грн, зокрема: 383,5 414,5 396,3 654,7 926,5 -4,4 65,2 41,5
- перестраховиками резидентами 260,5 347,5 273,4 329,0 504,7 -21,3 20,3 53,4
- перестраховиками нерезидентами 123,0 67,0 122,8 325,7 421,9 83,3 165,2 29,5
Р1вень валових виплат, % 3,3 6,9 7,0 10,2 10,2 -- -- --
Р1вень виплат перестраховиками резидентами, % 2,7 6,4 5,4 5,8 6,3 -- -- --
Р1вень виплат перестраховиками нерезидентами, % 6,4 10,4 21,9 42,3 40,7 -- -- --
Джерело: розраховано за даними Держфшпослуг Украши
Зазначимо, що шд впливом кризи ринок перестрахування в УкраАш змшюеться, як i вс шшь За ощнками експер^в, стр1мке зниження доход1в м1жнародних страхових компанiй через фiнансову кризу виллеться у шдви-щення перестрахових тарифiв.
Сьогоднi фiнансовi проблеми мають практично ус велик свiтовi перес-траховi компанii, зокрема i страховi компани, що обслуговують украАнський ринок. Чистий прибуток швейцарськоА Swiss Re за дев'ять мiсяцiв 2008 р. ско-ротився в 4,5 раза - до 884 млн швейцарських франюв (746,6 млн евро), а ш-мецькоА Munich Re - на 57,6 % (до 1,418 млрд евро) [2]. Нещодавно на цю статистику вщреагували рейтинговi агентства: наприклад, Fitch погiршив iз "ста-бiльногом до "негативного" прогноз для вЫх перестрахових компанiях. На по-гляд аналiтикiв, головною проблемою цих компанш стала Ах iнвестицiйна дь яльнiсть. Якщо зниження обсягiв перестрахових премш у лiдерiв становилоо 5-15 %, то зменшення доходiв вщ iнвестицiйноi дiяльностi - вiдразу 35-60 %.
Хоча в абсолютних цифрах в УкраАш обсяги зовнiшнього перестрахування значно нижчi вiд внутршнього, однак вiтчизняний ринок iстотно зале-жить вiд iноземних компанiй, i насамперед, вiд трiйки найсильнiших: Swiss Re, Munich Re, Hannover Re, яю, на вщмшу вiд в^чизняних, не ухиляються вiд вiдшкодування збитюв.
Варто зазначити, що активна робота з закордонними перестраховиками пояснюеться не тшьки стабiльними виплатами, але й мiсткiстю ринку: ук-рашсью компанii просто не здатнi взяти на себе значш обсяги перестрахування, а тому велик та складш ризики передаються, зазвичай, шоземним компа-нiям. Це, зокрема, глобальш ризики, наприклад, такi, як авiацiйнi i космiчнi. Вiдповiдальнiсть по них може доходити до швмшьярда доларiв, на що нi ук-раАнськоА, нi росiйськоi ринковоА емностi просто не вистачить.
На внутршньому ринку в Укра1т сьогодш перестраховуються так зваш масов1 види: автокаско, автоцившка, медичш та ф1нансов1 ризики. Все-редиш краши також залишаються сшьськогосподарсью ризики, що рашше брали на себе росшсью перестрахов1 компани.
За розрахунками в1тчизняних страховиюв, европейськ перестраховики можуть шдняти тарифи приблизно на 20-30 % [2]. Щоб заощадити на перес-трахуванш, украшсью компани починають вивчати страхов1 ринки 1нди, Китаю, Балкан, а також краш Близького Сходу, тобто шукають дешевшу альтернативу. Уже ведуться попередш переговори з китайською China Re, шдшсь-кою GIC i корейською Korean Re. Очжуеться, що нав1ть з урахуванням подо-рожчання iхнi тарифи будуть вигiднiшi европейських, i украiнськi страховi компани зможуть уникнути шдвищення цiн на основш види страхування.
Висновки. Зростання частки перестрахування у валових страхових премiях до 2004 р. знижувало платоспроможнiсть ринку страхових послуг в УкраАт, а вiдтак - ставило шд загрозу його фiнансову безпеку. Ситуащя по-гiршувалась i тим, що обсяги внутршнього перестрахування були меншими за зовшшне (у нерезидента), внаслiдок чого значнi обсяги фшансових ресур-сiв спрямовувались за кордон i вилучались з iнвестицiйного об^у держави. 1з прийняттям державним регулятивним органом вщповщних заходiв ситуацiя протягом останшх роюв змшилася: зменшення частки перестрахування у валових страхових премiях, зокрема частки перестрахування у нерезидента, за-безпечило зростання платоспроможносл вiтчизняного ринку страхування, що значно шдвищило його фiнансову безпеку.
На сьогодш бiльшiсть страхових ризикiв перестраховуеться в УкраАт, а тенденцiя до зростання частки виплат за договорами перестрахування також сприяе забезпеченню певного рiвня фшансово1' незалежност вггчизняно-го ринку страхових послуг.
Лггература
1. Барановський О.1. Фшансова безпека в Укра1'ш : монограф1я. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2004. - 759 с.
2. Перестрахування та фшансова криза: сьогодення i перспективи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.forinsurer.com.
3. Рiчнi звiти Державнох комюи з регулювання риикiв фiиаисових послуг Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp.gov.ua.
УДК 631:338.46 Acnip. О.Р. Жидяк -Львiвський нащональнийушверситет ветеринарног медицини та бютехнологш M. С.З. Тжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОЮ СИСТЕМОЮ АГРАРНОГО П1ДПРИСМСТВА
Розглянуто ефективнють управлшня аграрним пiдприeмством як невiд'eмного складника шновацшно'1 дiяльностi. Встановлено, що системним управлшням е таке, яке становить його функщональну структуру, вiдпрацьовано i дiе на якомога вищому piBffl й з належною соцiально-економiчною вщдачею. Пiд системним державним управлшням аграрного пiдприемства розумiють таку його оргашзащю, за яко'1 на осно-Bi цiлеспрямованого використання вае сукупносп державних регуляторiв i ринко-
