CC BY
13
УДК 371.71 +37.011.32+613.71.
Остафшчук Я.Ф., Вовк М.В., Герич Р.П., Шевчук 1.М.
ПЕДАГОГ1ЧН1 ФАКТОРИ СПРЯМОВАНОСТ1 У ФОРМУВАНН1 КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТ1В - МЕДИК1В
ВДНЗУ «1вано-Франшський нацiональний медичний уыверситет» ВДНЗУ «Прикарпатський нацiональний уыверситет iменi Василя Стефаника»
У роботi аналiзуються фактори формування культури здоров'я студентiв медичного коледжу на основi системного тдходу. ОбГрунтовуеться факторно-параметрична модель розвитку ва-леологiчноi свiдомостi студентiв-медикiв.
Ключов1 слова: культура здоров'я, студенти-медики.
У рядi наукових праць [3;4] на основi системного аналiзу розроблен сучасн методики дослн дження проблем особистост й соцiалiзацN сту-дентiв медичних закладiв освiти рiзного рiвня. Водночас показано, що головним параметром системи со^ально-педагопчноТ взаемодп в на-вчально-виховнiй дiяльностi майбутнiх медичних пра^вниш е еколого-валеологiчна. Вона е важ-ливою складовою загальноТ культури студента-медика, основою його активноТ творчоТ дiяльно-стi, професiйного становлення i соцiалiзацiТ. Са-ме тому дослщження конкретних умов (чинни-ш), якi визначають цю складову культури, вида-еться актуальним.
Дослiдження впливу рiзних умов на стан здоров'я i формування його культури дозволяють констатувати, що дослiдники ^еТ проблеми ви-користовують рiзнi модели але в кiнцевому результат вони зводяться до розподiлу численних факторiв у вiдповiдних групах людей (респонде-нтiв). Це, наприклад, таю групи факторiв: со^а-льнi (низька матерiальна забезпеченiсть основ-ноТ частини населення); еколопчы (високий сту-шнь забруднення довкiлля промисловими та по-бутовими вiдходами; рiвень культури здоров'я (брак осв^и й культури) , як здатнi забезпечити фiзичне, психiчне та соцiальне здоров'я, у тому чи^ репродуктивне, низький рiвень валеолопч-них знань, спадковiсть i медичний патронаж [1; 2; 3].
З позицп загальнонаукового пщходу й з метою виявлення впливу на здоров'я рiзних факто-рiв прийнято видтяти фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi та со^альы (духовнi, комунiкативнi).
Дослiдники - педагоги, лкар^ гiгiенiсти, вале-ологи об'еднують знання про Тх дш в рiзнi системи вщповщно до своТх уявлень про здоров'я, культуру й людину, наприклад, - у систему авти-атрп (духовна й функцюнальна еволюцiя люди-ни) [2]. Отже, сьогодн е багато загальних пщхо-дiв щодо дослщження ^еТ проблеми, але кожний з них з точки зору теорп систем побудований на ктькюнш або якюнш факторно-параметричнiй моделi.
Мета роботи
Аналiз факторiв, що впливають на формування культури здоров'я студентв-медимв та обфунтування моделi розвитку Тх валеолопчно-го свiтогляду.
Методи дослщження
Для реалiзацiТ поставленоТ мети використо-вували анкетування студентiв (250 оаб), 1вано-Франкiвського медичного коледжу, викладачiв (55 осiб), учнiв старших клаав загальноосвiтнiх шкiл (250 осiб) м. 1вано-Франювська та Тх батькiв (200 оаб). Обробку ктькюних даних здшснюва-ли за допомогою методiв математичноТ статистики й прикладноТ комп'ютерних програм.
Результати дослщження
1вано-Франшським медичним коледжем, по-чинаючи з 2000 року понин ведеться система-тичне дослщження щодо виявлення та оцшки вагомих чинниш формування здоров'я й еколо-го-валеологiчноТ культури для цтеспрямованого впливу на ваолеологiчну пiдготовку студенев.
Пiд час прийому документiв з абiтурiентами коледжу психолог проводить ствбесщу, яка включае питання, що дозволяють дати оцшку способу життя, якосп, якi необхiднi медичному працiвниковi i рiвень еколого - валеологiчноТ осв^и.
Результати опитування заносяться в спе^а-льний анкетний бланк. Надалi на пропозицш на-ставникiв академiчних груп на перших батьшсь-ких зборах (вересень) батькам пропонуеться разом зi студентами заповнити спе^ально розроб-лену анкету, яка складаеться з таких блош: - за-гальн вiдомостi; перенесенi захворювання (включаючи хроычы й спадковi); особливостi способу життя, у тому чи^ режим дня, харчу-вання, шкiдливi звички, психоемоцшний клiмат у ам'Т тощо. У жовтнi-листопадi серед студентiв першого курсу психологом проводиться ствбе-сiда за спе^альною анкетою i дослiджуються спрямованють особистостi студента, особливос-тi адаптацп до умов навчальноТ дiяльностi в ко-ледж1 й до нового со^ального оточення, само-оцiнка власного здоров'я, особливостей способу життя та фiзичноТ пщготовленостк
Так, зокрема, у 2011 роц за даними опитування батьш бiльше 30% студенев мали хрош-чнi захворювання, перюдичы головнi болi (16 %), а також часто хворти (24%) протягом року (бiльше шести разiв). Очевидно, це зумовлено тим, що 79% студенев не дотримуються режиму дня (нехтують ранковою гтеычною пмнастикою, загартувальними процедурами, додержання основ рацюнального харчування й вщповщноТ но-рми руховоТ активностi (тiльки 25% самостшно
Актуальт проблеми сучасно! медицини
займаються фiзичними й спортивними вправа-ми). Водночас негативний вплив на здоров'я справляють пщвищеы для цього навчального закладу психоемоцшы навантаження, якi спри-чинен необхiднiстю засвоення значно'Т кiлькостi навчального матерiалу за короткий перiод часу.
Аналiз даних щодо розповсюдження захво-рювань серед студентiв коледжу протягом останшх десяти рокiв (2000-2011 рр.) показав, що найбтьш розповсюдженими е сколюз i по-рушення зору (у сумi 60% вiд набору). Рщше ви-являються захворювання шлунково-кишкового тракту (15%), дихально'Т (10% ) та серцево-судинно'Т (12%) систем. На ва iншi припадае 3%.
Завдяки квалiметричнiй обробцi даних анке-тування студентiв, викладачiв i батьмв, нам вда-лося видiлити таю узагальнен групи факторiв, якi впливають на стан здоров'я, а саме: педаго-гiчнi, фактори соцiально-культурного середови-ща, генетичнi (спадковi), екологiчнi й медичнк Пiдкреслимо, що вони не е незалежними, Т'х ви-дтення вiдносно умовне й продиктоване вимо-гами щодо побудови моделi формування куль-тури здоров'я студентiв.
Надалi ми зробили спробу вияснити роль вищезазначених факторiв для рiзних груп респондент. У перiод з 2008 до 2011 ртв дослн джувалися фактори, якi впливають на культуру здоров'я студенев медичного коледжу та стар-шокласникiв загальноосвiтнiх шкт: були опитанi 160 учителiв старших клаав, 200 батькiв i 200 учшв 10-11-х класiв (вiк студенев медичного ко-леджу).
Студенти коледжу розподтили дослiджуванi фактори щодо значимостi в такш послiдовностi: 1) психоемоцiйнi навантаження, зумовлен умо-вами навчання; 2) психоемоцшний клiмат у групi; 3) психоемоцшний ^мат у ам'Т. Мало значими-ми виявилися наступнi фактори: використання науково обгрунтованих пiдходiв у збереженн здоров'я; стан довкiлля.
На думку батьш найбiльш значимими факторами в цьому плат е психоемоцшний ^мат у ам'Т i групi, режим дня й рацiональне харчуван-ня. У числi другорядних виявилися: матерiаль-ний i со^альний стан ам'Т, навчальне навантаження.
Щодо результат анкетування учнiв загаль-ноосвiтнiх шкiл, то нам не вдалося видтити бiльш-менш значимi фактори через велику дис-персiю думок. Водночас виявлено, що учн практично не використовують сучаснi науковi пiдходи стосовно збереження i змщнення здоров'я.
Цiкавим виявилося ранжування факторiв ви-кладачами коледжу. Найважливiшим чинником в уявленн викладачiв е рацюнальне харчування, а далi розмiстилися режим дня, спадковють, ду-ховнiсть i психоемоцiйний клiмат у сiм'Т й навча-льнiй групi.
Викладачi та вчител^ як i студенти, не вва-жають вагомими умiння використовувати сучасн науковi знання для збереження й змщнення здо-
ров'я (це викликае занепокоення).
Беручи до уваги отриман дат, ми розробили експериментальну модель формування культу-ри здоров'я студен^в-медиш, яка передбачае оволодшня
теорiею i практикою збереження стабтьного здоров'я. Останне передбачае не ттьки оптима-льний психосоматичний стан i соцiальне благо-получчя, але й високий рiвень духовно-морального розвитку особистосп, належного валеологiчного свiтогляду, навиш рацюнально'Т со^ально'', у тому чи^ професюнально'Т та еколого-гтешчно'' поведiнки.
В алео лопчна культура студента-медика повинна формуватися як професшно орiентований свiтогляд, основними складовими якого мають бути: соцiальна вiдповiдальнiсть, еколого-гтеычна й валеологiчна компетентнiсть, високий рiвень iндивiдуального здоров'я в усiх його про-явах (психiчному, фiзичному, емоцшному, духовному) i належний рiвень креативних здiбностей.
Ми не подтяемо iснуючий пiдхiд щодо формування культури здоров'я i валеолопчно'Т свн домостi, який передбачае використання моделi (превентивно'), в основi яко'Т е вщсутнють недуг i шкiдливих звичок. Т'т головна мета уникнути за-хворювань, вона включае заборону на дм, якi наносять шкоду здоров'ю. Превентивна модель не включае мотивiв розвитку культури здоров'я, а тим бтьше складових валеолопчно'Т свщомос-тк
На сучасному етапi необхiдна розробка мо-делi самоактуалiзацil, яка повинна базуватися на шдивщуальному самовдосконаленнi ^зич-ному, моральному, духовному, емоцiйному) i на-виках саморегуляцп внутрiшнього стану оргашз-му.
Висновки
1. Отриманi результати дозволяють зробити висновок, що основними факторами педагопчно'Т спрямованост щодо формування культури здоров'я студенев медичного коледжу повинн бути: створення належного режиму навчання й активного вщпочинку з метою уникнення надмiрних психоемоцшних навантажень (стресiв); досяг-нення оптимального психолопчного клiмату як у ам'Т, так i в академiчних групах; дотримання са-нiтарно-гiгiенiчних вимог за мюцем проживання й навчання; оргашза^я рацiонального харчування; розвиток уах складових здоров'я (фiзичного, психiчного, духовного, емоцiйного); засвоення сучасних науково обгрунтованих уявлень про здоровий споаб життя та Тх практичне застосу-вання.
2. На нишшньому етап формування еколоп-чно'Т самосвiдомостi необхiдно вщмовитися вiд превентивно' моделi розвитку культури здоров'я, а взяти за основу модель самоактуалiзацil, по-будовану на базi сукупностi iндивiдуальних мо-тивiв, самовдосконаленнi та саморегуляцп пси-хосоматичних сташв органiзму.
Том 12, Випуск 3(39) 193
Латышева Т. В. Медико-педагогическая оптимизация учебно-воспитательной деятельности в учебных заведениях нового типа / Т. В. Латышева, Н. И. Тарапата, Б. Г. Попов [и др.] // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. -Т5, №2. - С. 216-219. Социально-педагогические аспекты формирования цивилизации здоровья в становлении личности лицеиста-медика / [Т. В.Латышева,
Н. И. Тарапата, Г. Н.Манжелеев и др.]. ; Дидактичш основи спортивно'' дiяльностi : зб. наук, праць ; За ред. О. I. Демшсько-го. - Донецьк : ДД1ЗФВЮ, 2004. - С. 182-190.
Подальшi дослщження будуть спрямован на розробку технологи реалiзацN моделi самоакту-алiзацN, спрямованоТ на формування як культу-ри здоров'я, так i валеолопчного свтогляду сту-денпв-медиш.
Л^ература
1. Кривошеева Г.Л. Формування культури здоров'я студенпв уш-верситету : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 / Г.Л. Кривошеева. - Луганськ, 2001. - 20 с.
2. Кузнецов Е. Новая валеология нового времени / Кузнецов Е. -Луганск, 1999. - 224 с.
Реферат
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ НАПРАВЛЕННОСТИ В ФОРМИРОВАНИИ КУЛЬТУРЫ ЗДОРОВЬЯ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ. Остафийчук Я.Ф., Вовк М.В., Герич Р.П., Шевчук И.М. Ключевые слова: культура здоровья, студенты-медики.
Анализируются факторы формирования культуры здоровья студентов медицинского коледжа на основе системного подхода. Обосновывается факторно-параметрическая модель развития валеоло-гического мировозрения.
Summary
TEACHING ORIENTATION FACTORS IN GENERATING HEALTH STANDARDS Ostafijchuk J.F., Vovk M.V., Gerych R.P., Shevchuk I.M. Key words: culture health, medical students.
This paper focuses on the factors which contribute to the generating health standards for medical students. The factorial and parametric model of the students' ecovaleological culture has been grounded.
УДК: 378.147.016-054.6:616-089
Тонкоглас О.А., Сивожелезов А.В., Тесленко С.М., Сикал М.О. ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ Х1РУРГ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ ТА НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНИХ СТУДЕНТ1В
Харшський нацюнальний медичний уыверситет МОЗ Украши
Перех{д в европейську систему oceimu i введення кредитно-модульног системи поставили перед х{рург{чними кафедрами ряд важливих питань, вiдповiдь на якг повинна тдвищити самостш-тсть, творчу нщативу та активтсть майбуттх лiкарiв. Дат незалежних експертиз, за ос-новними причинами лтарських помилок, дозволяють визначити напрям роботи 3i студентами, розробку тестiв з фундаментальних та клнчних дисциплт. Викладання англомовним студентам на хiрургiчнuх кафедрах вимагае особливог уваги. Оптимальна кглькгсть студентiв в анг-ломовнш грут повинна складати 5-6 чоловт, а контроль знань найбшьш ефективний при пись-мових вiдповiдях i письмових контрольних тестах.
Ключов1 слова: кредитно-модульна система, х1рурпчн1 дисциплЫи,
Перехщ в европейську систему осв^и i введення кредитно-модульно' системи поставили перед хiрургiчними кафедрами ряд важливих питань, вщповщь на як повинна пщвищити якють подготовки випускниш медичних вищих навчальних закладiв. Кредитно-модульна система навчання базуеться на поеднанн модуль-них технологш навчального процесу та залкових одиниць (креди^в). Кредит - це кшькюна характеристика, що дозволяе врахувати внесок кожно' навчально'Т дисциплши в змют освп~ньо'' медич-но'Т подготовки. Кредитно-модульна система навчання забезпечуе можливють швидко'Т та адекватно' корекцп навчальних програм вщповщно до вимог медично'Т науки, можливють створення нових програм на базi вже юнуючих та 1'х адап-тацш до рiвня наявно'Т подготовки студенев.
Навчання по кредитно-модульнш системi на кафедрах хiрургiчного профтю пщвищуе вимоги до викладацького складу вищого навчального
студент, англмська мова
закладу, який здшснюе це навчання. Як уже ра-шше було сказано, при модульнш системi навчання викладач не ттьки виконуе шформуючу та контролюючу функцп, але i здiйснюе функцп консультанта та координатора, що особливо ва-жливо з огляду на особливост хiрургiчного лку-вання. Таким шляхом зберiгаеться провщна роль викладача вищого навчального закладу в педагопчному процесi. При кредитно-модульнш системi навчання студент, маючи план роботи та банк шформацп, а так само методичнi реко-мендацп щодо досягнення поставлених цiлей навчання, може самостшно оволодiвати певни-ми роздтами навчально'Т програми.
Проведенi анкетування та незалежнi експер-тизи з оцшки професшно'Т пiдготовки по блоку кл^чних дисциплiн дозволили визначити векто-ри роботи зi студентами, розробити тести з фундаментальних та кл^чних дисциплш. Забезпе-чити на кафедрах в ходi навчального процесу
