CC BY
16s
2015 10
Педагопчш умови оргашзацп здоров'язбер^аючоТ дiяльностi керiвника загальноосвiтнього навчального закладу
Гресь О. В.
Харювський нацiональний педагогiчнийymieepcumem шет Г.С.Сковороди
Анотацм:
Мета: обфунтування педагопч-них умов органiзацií здоров'я-збертаючо'Т дiяльностi керiвника загальноосвiтнього навчального закладу. Матерiал. публкацп за темою дослщження. Проаналь зовано 40 лiтературних джерел. Результата, визначено, що пе-дагопчними умовами ефективноТ реалiзацiТ здоров'язберiгаючоТ дь яльностi керiвника закладу е, вплив взаемозв'язку навчаль-но-методичних служб районного органу управлшня освiтою; акти-вiзацiя особистостi керiвника; усвь домлення керiвником цiнностей i засвоення знань щодо здоров'я людини, шляхiв його збереження у процес освiти; здiйснення управ-лiнцем самоосвiтньоТ роботи; оновлення й набуття нових знань i досвщу, що забезпечуе особистю-но-професiйне зростання управ-лiнця та сприяе пщвищенню якостi навчання й виховання школярiв. Висновки, Самоосвiтня робота вiдкривае можливост для забез-печення вдосконалення управлш-ських, комунiкативних, рефлексив-них якостей i вмiнь. Також надае Ыструментарм для самостiйного i творчого розв'язання завдань здоров'язбереження суб'ектiв педагопчного процесу.
Ключовi слова:
навчальний, керiвник, здоров'я-
зберiгаюча, педагогЧш, управлiн-ня, самоосвта.
Гресь О.В. Педагогические условия организации здоровьесохраняющей деятельности руководителя общеобразовательного учебного заведения. Цель, обоснование педагогических условий организации здоровьесберегающей деятельности руководителя общеобразовательного учебного заведения. Материал, публикации по теме исследования. Проанализированы 40 литературных источников. Результаты: определено, что педагогическими условиями эффективной реализации здо-ровьесберегающей деятельности руководителя учреждения являются, влияние взаимосвязи учебно-методических служб районного органа управления образованием; активизация личности руководителя; осознание руководителем ценностей и усвоения знаний относительно здоровья человека, путей его сохранения в процессе образования; осуществление управленцем самообразовательной работы; обновление и приобретение новых знаний и опыта, которые обеспечивают личностно-про-фессиональный рост управленца и способствует повышению качества обучения и воспитания школьников. Выводы, самообразовательную работа открывает возможности для обеспечения совершенствования управленческих, коммуникативных, рефлексивных качеств и умений. Также предоставляет инструментарий для самостоятельного и творческого решения задач здоровьесбережения субъектов педагогического процесса.
учебный, руководитель, здоровьесберега-ющих, педагогические, управления, самообразование.
Gres O.V. Pedagogic conditions of health saving functioning organization of comprehensive educational estableshment's headmaster. Purpose: substantiation of pedagogical conditions of health saving functioning organization of comprehensive educational establishment's headmaster. Material: publications on topic of the research. 40 literature sources have been analyzed. Results: it has been found that pedagogic conditions of effective health saving functioning of comprehensive educational establishment headmaster are: influence of interconnection of district educational administration's teaching-methodic
departments; activation of headmaster's personality; understanding of values by headmaster and his acquiring of health related knowledge and knowledge about health saving in process of education; realization of self-education by headmaster; renewal and acquiring of new knowledge and experience, which would ensure personal-professional growth of headmaster and facilitate increase of quality of pupils' education and teaching. Conclusions: self-education provides wide opportunities for improvement of administrative, communicative and reflexive qualities and skills as well as gives proper tools for independent and creative solution of health saving tasks in favor of pedagogic process's subjects.
teaching, administrator, health saving, pedagogic, administration, education.
Вступ.
Одним i3 найважливших чинниюв професiйноï компетентносп керiвника загальноосвп'нього навчального закладу (ЗНЗ) е його спроможшсть ефективно вирiшувати завдання розвитку здоров'я особистосп через освпу. Це зумовлено тим, що саме в1д кер1вни-ка безпосередньо залежить утшення таких значущих аспекпв педагопки здоров'я, як: оргашзащя педагопчного процесу, спрямованого на збереження та змщ-нення здоров'я школярiв; спонукання й мобшзащя окремих учителiв i педагопчного колективу в цшому до виршення завдань здоров'язбереження учшв; сти-мулювання шкшьних педагопв до розвитку свщомого ставлення до власного здоров'я, щоб учитель слугував взiрцем ведення здорового способу життя.
Вивчення наукових джерел сввдчить про те, що проблема здоров'язбер^аючо1 дiяльностi керiвника ЗНЗ дослвджуеться в контексп:
• валеолопзацп освгтнього середовища як фактора щдвищення ефективносп навчально-виховного процесу [6-13];
• розвитку здоров'я особистосп через освiту, форму-вання культури здоров'я, здорового образу життя
© Гресь О. В., 2015 http://dx.doi.org/10.15561/18189172.2015.1002
школярiв [19, 26-22].
Серед зарубiжних дослвджень видiляються ршен-ня проблем, як1 стосуються i здоров'я дней: вщноси-ни мiж керiвництвом освiтнiх округiв i управлшнями культури [40]; створення або корегування нацюналь-них профiлiв навичок готовносп дiтей до школи за програмою Head Start [20-25, 29, 30, 35, 37-39]; управлшня школою у напрямку тдвищення професiйного рiвня вчителiв [31, 32]; впровадження шновацшних пiдходiв до управлiння школою [32- 34, 36]; учасп сiм'ï у шдготовщ дiтей до школи [21, 22]; навчання дней, що не мають батьшвсько1 опiки [29].
Нашi попереднi дослiдження дозволили розкрити суть та структурш компоненти здоров'язберiгаючоï' дiяльностi керiвника загальноосвiтнього навчального закладу. Невщ'емний складник його управлшсько-педагогiчноï дiяльностi спрямований на створення оздоровчого середовища (фiзично-предметного, психолого-комунiкативного, навчально-виховного) навчального закладу. Також забезпечення шдтрим-ки, збереження i змiцнення здоров'я вах учасникiв (школярiв, педагогiв, батьк1в) педагопчного процесу. Постшний педагогiчний монiторинг дозволив оць нити ефективнiсть освiтньо-виховноï роботи закладу за ступенем досягнення ним поставлених цiлей
IПЕДАГОГ1КА I та медико_б'олог'чн'
- - проблеми ф1зичного
вихованняI спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
та внести вщповвдщ корективи в розв'язання питань здоров'язбереження учасникiв педагогiчного проце-су [3]. Визначено, що найважливiшою педагопчною умовою успiшностi здоров'язбертальнох дiяльностi керiвника е проведення ним самоосвггаьох роботи [5]. З'ясовано, що здоров'язберiгаюча дiяльнiсть ^р1в-ника е невiд'емним складником його управлшсько-педагопчнох дiяльностi та спрямована на створен-ня оздоровчого середовища (фiзично-предметного, психолого-комунiкативного, навчально-виховного) навчального закладу, забезпечення пiдтримки, збере-ження i змiцнення здоров'я всiх учаснишв (школярiв, педагогiв, батькiв) педагогiчного процесу [3].
Разом iз тим питання ефективностi здоров'язбер^аючох дiяльностi керiвника ЗНЗ не стала предметом спещального вивчення у психолого-пе-дагогiчнiй наущ.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою статтi е обгрунтування педагогiчних умов оргашзацп здоров'язбергаючох дiяльностi ке-рiвника загальноосвiтнього навчального закладу.
Результати дослвджень.
Проведений науковий пошук, власний педагопч-ний досввд сввдчать про те, що успiшне здшснення керiвником ЗНЗ здоров'язбер^аючох дiяльностi не-можливе без особистiсного сприйняття педагогом необхвдносп самозмiнювання та самоосвiти як особливого роду професшно! дiяльностi. Це вимагае вiд органiзаторiв науково-методично1 роботи з керiвника-ми ЗНЗ створення специфiчних умов, що стимулюють роботу педагога над собою [3-5].
Плд педагопчними умовами ефективно1 реал1зацИ здоров'язбер1гаючо1 д1яльност1 кер1вник1в ЗНЗ будемо розумгти взаемопов'язаний 1 взаемодючий комплекс педагопчних заход1в, що спрямований на допомогу в подоланш перешкод у власному зростанш. Також стимулювання шдив1дуально1 активносл управлшця, розвиток особистюних мотив1в удосконалення. Це аспект умов виходить з особливостей контингенту педагопчних пращвниюв кер1вного складу, необххдносл задоволення 1хшх оч1кувань, запитлв, потреб. Щ педа-гопчш умови мають наближувати освгтньо-тзнаваль-ну роботу кер1вника ЗНЗ до характеру його професшно: д1яльносп. Також сприяти переходу управлшця на бшьш високий р1вень здшснення управлшсько-педаго-пчно! д1яльност1. До педагопчних умов забезпечення ефективно1 реал1зацИ здоров'язбер1гаючо1 дыльносл сл1д вщнести таю: вплив взаемозв'язку навчально-ме-тодичних служб районного органу управлшня освггою та загальноосвггнього навчального закладу; здшснен-ня самоосв1тньо1 роботи кер1вниками ЗНЗ.
Розглянемо це детальшше.
Вивчення психолого-педагопчних джерел свщчать про те, що провщними завданнями науково-методич-них служб районних оргашв управлшня освлою (РУО) е сприяння переосмисленню та проектуванню змкту науково-методично1 роботи з педагопчними пращвни-ками: в1д окремих учител1в, педагопчних колектив1в шкш до кер1вник1в ЗНЗ [16, 17]. У площиш дослщжу-вано1 проблеми взаемозв'язок навчально-методичних
служб РУО та ЗНЗ мае спрямовуватися на актив1за-шю особистосп кер1вника. Також усвщомлення ним цшностей 1 засвоення знань щодо здоров'я людини, шлях1в його збереження у процеа освгга. Актившсть кер1вника ЗНЗ безпосередньо впливае на практичне опрацювання здоров'язбер1гаючих педагопчних 1дей, технологш !х утшення в педагопчний процес ЗНЗ. Це створюе умови для здорового розвитку вихованшв.
Для забезпечення реально1 й сутгево1 допомо-ги керiвному складу ЗНЗ iз боку РУО в досягненш належного рiвня професшно1 компетентности оперативного оволодiння найновiшими досягненнями педагопчнох науки та передового досввду необхщ-но: уникати формального тдходу до здiйснення взаемозв'язку та взаемоди в системi «РУО - ЗНЗ»; забезпечувати цiлiснiсть науково-методично1 роботи (вона мае складатися iз взаемопов'язаних i взаемозу-мовлених компонентiв), добровiльнiсть i доступнiсть науково-методично1 роботи. Тобто участь у тих або шших и формах визначаеться кожним педагогом-управлiнцем iндивiдуально - з урахуванням його можливостей, потреб, iнтересiв тощо.
До основних форм науково-методично1 роботи з керiвниками ЗНЗ слiд ввднести таи: засiдання ме-тодичних районних i шк1льних об'еднань педагогiв одного фаху; школи молодого спецiалiста (керiвника школи);творчi групи (об'еднання педагогiв за принципом реалiзацil сшльно! педагопчнох ще1); творчi спшки (самокерованi й добровтш об'еднання педа-гогiв, взаемодiя яких сприяе пiдвищенню квалiфiкацil й розв'язанню педагогiчних проблем); цiльовi постш-но даюч семiнари-практикуми; науково-практичнi конференцп; педагопчш читання; школи передового досввду; школи педагопчнох майстерностi; наставни-цтво; стажування; педагогiчнi гостини; ярмарки-ви-ставки педагопчних вдей; конкурси педагопчнох май-стерностц тижнi (днi) «вщкритих дверей» [16, 17].
Усшшшсть науково-методично1 роботи вимагае певно1 II оргашзацп, спрямовано1 на налагодження системи управл1ння та всеб1чне сприяння тдвищен-ню квал1ф1кацй кер1вниюв ЗНЗ: надання методичного дня; моральне заохочення; матер1альне стимулювання; надання методичних рекомендацш 1 консультац1й, можливостей стажування; безпосереднього профе-сшно-педагопчного спiлкування шляхом проведення численних заход!в. Не меншу значущiсть мае змктов-но-якiсне проведення вс1х заходiв 1з пiдвищення кваль фшацп керiвного складу. Також створення необхiдноI матерiально-технiчноI бази. Так, особлива увага з боку РУО мае надаватися постшному поповненню й онов-ленню джерел педагопчних знань ! досвщу. У цьому аспектi найважливiшу роль мае районний методичний кабшет, ресурс якого сприяе ознайомленню педагопв 1з досягненнями педагогiчноI науки i передового педа-гопчного досв1ду. Методичний кабiнет спрямовуе процес шформацшного забезпечення роботи кер!вниюв осв1тн1х закладiв на: розширення свггогляду; оновлен-ня й суттеве доповнення отриманих психолого-педа-гог1чних знань; вивчення нових технологш оргашзацп педагогiчного процесу; узагальнення та впровадження
2015 10
педагопчного та шновацшного досвщу роботи най-кращих керiвникiв ЗНЗ району (мiста, областi, краши).
Система шформацшного забезпечення дае змо-гу ознайомити управлшщв-практишв 1з методами виршення можливих оргашзацшно-управлшських проблем. Вона навчае !х ставити перед собою цш, анал1зувати труднощ1, ощнювати переваги або недо-л1ки певних управлшських ршень. Належний р1вень шформацшного забезпечення передбачае:
• укомплектування законодавчих, нормативно-пра-вових, рекомендацшних та шструктивних документа щодо загально! середньо! освгги в Укра!нц
• наявшсть перюдично! педагопчно! преси (газети, журнали тощо), психолого-педагопчно! лгтерату-ри, найновших видань довщниково! й енциклопе-дично! лгтератури;
• створення електронно! бази даних, де представлено банки сучасного найкращого педагопчного досввду, науково-методичних матер1ал1в 1 брошур 1з проблем педагопки здоров'я, освишх шновацш-них технологш тощо.
Формами оцшки результативносп проведения на-уково-методично! роботи з кер1вниками ЗНЗ можуть бути так1: атестац1я кер1внишв ЗНЗ; експертна оцшка якосп навчально-виховного процесу ЗНЗ; контрольш зр1зи р1вня здоров'я та загального розвитку дггей; ви-роблення рекомендацш щодо коригування тдвищен-ня квал1ф1каци педагопв-управлшщв тощо.
Надзвичайно важливою формою шдвищення р1вня професшно! компетентносп кер1вника ЗНЗ е також самоосвгга. Вона виступае як провщний чин-ник усшшносп професшно! д1яльност1 управлшця. З ще! точки зору саме самоосвгга розглядаеться нами як друга педагопчна умова усшшносп оргашзаци здоров'язберйаючо! д1яльност1 кер1вника ЗНЗ. Зупинимося на цьому детальшше. У сучасному сусшльств1 постшна самоосвгга усе бшьше стае передумовою усшху в професшнш д1яль-ност1. З шшого (що особливо важливо) - вона захищае особистють в1д штелектуального зубож1ння. Зазначе-не безпосередньо стосуеться педагопчних кадр1в: педагог (особливо кер1вник школи) мае бути готовим до постшних змш, що вимагае в1д нього самоосвгтньо! роботи. Ця робота спрямована на поглиблення тео-ретичних знань 1 практичних умшь, удосконалення педагопчно! майстерносп. Здатшсть до самоосвгга кер1вника ЗНЗ е запорукою того, що у школ1 буде максимально використовуватися творчий потенщал учи-тел1в. Професшне й особиспсне самовдосконалення вчител1в, !хне постшне оновлення буде позитивно впливати на здоровий розвиток вихованщв.
Загалом тд самоосвгтою розум1еться самостшна шзнавальна д1яльшсть людини, що спрямована на досягнення певних особиспсно значущих цшей: за-доволення загальнокультурних запипв; тзнавальних штерес1в у будь-якш сфер1 д1яльностц пвдвищення професшно! квал1ф1каци. Водночас самоосвгга - це зас1б самовиховання. Вш сприяе виробленню цше-спрямованосп, нашлегливосп в досягненш мети, внутршньо! оргашзованост!, працелюбносп та шших
моральних якостей.
У контекст даного дослвдження пвд самоосвгтою кер1вника ЗНЗ розум1емо самостшне, добровшьне, самокероване, неперервне засвоення сучасних оздо-ровчих освишх щей 1 шдход1в, оновлення й набуття нових знань 1 досввду. Все це забезпечуе особистю-но-професшне зростання управлшця та сприяе тдви-щенню якосл навчання й виховання школяр1в [5].
Педагог обов'язково досягне високого р1вня майстерносп, якщо буде ор1ентований на профеаю 1 до прагнення до особиспсного 1 професшного вдоско-налення й самоосвгга. Для цього слщ усвщомити 1 виршити так1 завдання: ураховувати змши у про-фесшному середовищ1, як1 вщбуваються п1д впли-вом процеав 1нформатизацИ, соц1ально-економ1чних реформ; постшно працювати над п1двищенням свое! професшно! майстерностц оновлювати знання 1 вмш-ня, як1 забезпечують творчу самореал1зацш, здатн1сть до активного засвоення сучасних досягнень 1 експери-ментального пошуку; в;дшуковувати шляхи й активно застосовувати методи самоосвгга, саморозвитку 1 са-мовдосконалення.
Самоосвгта виконуе низку функц1й, яш взаемод1-ють 1 доповнюють одна одну: адаптивну (дозволяе педагогу постшно пристосовуватися до м1нливого свиу, нових умов профес1йно! д1яльност1); компенсаторну та 1нформац1йну (реал1зуються у процеа здобуття профес1йних знань, ум1нь, навичок, у розширенн1 кругозору, засвоенн1 ново! шформацп, самост1йному накопиченн1 знань); розвивальну (передбачае форму-вання здатност1 до активно! й компетентно! участ1 у перетворенш себе, свое! педагог1чно! д1яльносп, без-перервне збагачення творчого потенщалу особистос-т1) [1, 2, 5, 14, 15, 18].
Процес самоосвгга педагога можна розглядати як сукупнють таких складник1в:
• самооц1нка (умшня оц1нювати сво! можливост1);
• самооблш (ум1ння брати до уваги наявшсть сво!х знань, ум1нь, якостей);
• самовизначення (умшня обрати свое м1сце в житп, сусп1льств1, ум1ння усвщомлювати сво! 1нтереси);
• самоорган1зац1я (умшня знайти джерело п1знання, адекватне сво!м можливостям, обрати форми само-освгти, ум1ння планувати, орган1зувати робоче мю-це й д1яльн1сть);
• самореал1защя (реал1зац1я особист1стю сво!х мож-ливостей);
• самокритичшсть (ум1ння критично оц1нювати переваги та недол1ки власно! роботи);
• саморозвиток (результат самоосвгга). Здшснення самоосв1ти безпосередньо пов'язане з
р1внем сформованост1 в управл1нц1в сукупност1 осно-вних педагог1чних ум1нь:
• вивчати необхвдну л1тературу та передовий педаго-г1чний досв1д;
• виокремлювати з лгтератури та передового педаго-пчного досв1ду основн1 актуальн1 положення, фак-ти, явища, що зумовлюють пвдвищення теоретичного й методичного р1вня;
• вибирати з прочитаного та побаченого думки та ме-
IПЕДАГОГ1КА I та медико_б'олог'чн'
- - проблеми ф1зичного
виховання i спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
тодичнi знахщки для аиробаци у власнiй педагопч-нiй дiяльностi;
• систематизувати та розробляти науково-методичне узагальнення;
• упроваджувати досягнення психолого-педагопчно! науки та школьно! практики у власний досввд ро-боти.
Змют iндивiдуально! самоосвiти педагога охо-плюе: систематичне вивчення науково!, науково-по-пулярно!, навчально!, художньо! та шшо! лiтератури, перiодики, мереж1 Internet; безпосередню участь у роботi шк1льних, м1жшшльних та районних методич-них об'еднань, семiнарiв, конференцiй, педагогiчних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних i3 удо-сконаленням навчально-виховно! роботи; пiдготовку доповщей, виступiв; огляд i реферування педагопч-них та методичних журшлГв, збiрникiв. Самоосвiта передбачае також застосування допомiжних засобiв: прослуховування лекцiй, доповiдей, концерпв; кон-сультацп спецiалiстiв4 вiдвiдування теат^в, музе!в, виставок; перегляд кiнофiльмiв, телепередач4 рiзнi види практично! дiяльностi (досиди, експерименти, моделювання тощо).
Дискусiя.
Реалiзацiя вище визначених педагогiчних пiдходiв засввдчила, що самоосвiта дае ефективнi результата при цшеспрямованому, рiвномiрному й систематичному здшсненш. Це передбачае складання шдиввдуаль-ного плану самоосвiти, який мае мiстити так1 складники: перелш лiтератури до опрацювання; визначеш форми самоосвiти; термiн завершення роботи; перед-бачуванi результати (подготовка доповщ, виступ на засiданнi методичного об'еднання, опис досвiду роботи, оформлення результапв у виглядi звiтiв тощо).
Результати нашого дослiдження пiдтверджують та доповнюють дат £рмаково! Т.С. [6, 7], 1оново! О.М. [8-13], Князева М. [14], Мельничук Л. [16], Eggum-Wilkens N.D. [23], Halle T.G. [25] стосовно ролi ^рГв-ника закладу у пiдвищеннi ефективносп навчально-виховного процесу.
Управлiння процесом самоосвiти керiвника ЗНЗ за своею структурою представляло собою дешлька послiдовних етапiв, змют яких був пов'язаний iз подготовкою, здiйсненням i пiдведенням пвдсумшв дГяль-ностi. Такими основними етапами були: постановка цiлей дiяльностi, формулювання адекватних завдань, збiр шформацп про стан об'екта управлiння, визна-чення завдань роботи, програмування i планування; оргашзащя дiяльностi та зв'язк1в, аналiз ходу проце-су, його корекцiя, аналiз ефективностi зробленого, ви-значення нових цшей.
Самоосвiта керiвника ЗНЗ мае стимулюватися з боку районного органу управлшня освiти (РОУ). Хоча самоосвггня робота керiвника школи е самостшною й самокерованою. Основними формами та методами спонукання керiвникiв шкiл до самоосвгга були так1: систематичне пояснения ролi самоосвггаьо! роботи; органiзацiя виступiв педагопв iз питань обмiну досвь дом самоосвгга; iндивiдуальнi бесвди представник1в РОУ з керiвником школи про основш напрями само-
осв1ти; спiльне обговорення представниками РОУ та керiвником ЗНЗ метод!в вивчення важливих розд1л1в г тем програми самоосвiти; стимулювання найбшьш пгдготовлених керiвникiв ЗНЗ до науково-дослщниць-ко! роботи; комплектування та поповнення б!блютеч-ного фонду лiтературою з питань самоосвгга та само-вдосконалення, новинками психолого-педагопчно! лггератури; проведения циклв лекцiй, групових та iндивiдуальних консультацш, семiнарiв; систематичне пiдведення пвдсумшв самоосвiтньо! роботи кергв-ника ЗНЗ (сшвбесщи, зв1ти на педрадах г зааданнях методичних об'еднань); визначення завдань 1 зм1сту самоосв1ти на новий навчальний р1к, анал1з як1сних пвдсумшв навчально-виховного процесу.
У методичному кабшеп РОУ на допомогу кер1в-никам ЗНЗ у !хнш самоосв1тн1й д1яльност1 був сфор-мований банк матер1ал1в: списки рекомендовано! для самост1йного опрацювання лггератури; матер1али з передового педагопчного досв1ду; р1зн1 вар1анти план1в 1з самоосв1тньо! д1яльност1; тексти доповгдей; зразки реферат1в за насл1дками самоосв1тньо! д1яль-ност1; вз1рц1 конспект1в л1тературних джерел; новинки психолого-педагог1чно! л1тератури тощо.
Висновки.
Проведене досл1дження дозволяе зробити так1 висновки. Визначено, що педагопчними умовами- за-безпечення ефективно! реал1зац1! здоров'язбер1гаючо! д1яльност1 кер1вника загальноосвггаього навчального закладу (ЗНЗ),е так1:
а) вплив взаемозв'язку навчально-методичних служб районного органу управлшня освггою та ЗНЗ. Все це спрямовано на актив1зац1ю особистост1 кер1в-ника, усв1домлення ним ц1нностей 1 засвоення знань щодо здоров'я людини, шлях1в його збереження у процес1 осв1ти;
б) здшснення управл1нцем самоосв1тньо! роботи. Тобто самостшного, добров1льного, самокерова-ного, неперервного засвоення сучасних оздоровчих освишх гдей 1 пгдход1в, оновлення й набуття нових знань г досвгду. Все це забезпечуе особистюно-про-фесшне зростання управлiнця та сприяе шдвищенню якост1 навчання й виховання школяр!в. Як1сть тд-вищуеться шляхом практичного виршення завдань здоров'язбереження осо6истост1 через освпу.
Самоосвiтия робота вiдкривае можливосп для забезпечення вдосконалення управлiнських, кому-нiкативних, рефлексивних якостей г вмшь. Також надае «шструментарш» для самостшного г творчого розв'язання завдань здоров'язбереження суб'екпв пе-дагопчного процесу.
Перспективи подальших дослгджень вбачаемо в анал!з! питань готовност кергвнишв загальноосви'-шх навчальних закладгв до здоров'язбери-аючо! д1-яльносп.
Конфлiкт iнтересiв.
Автор стверджуе, що не юнуе н1якого конфлгкту штересш.
32015
ц
References:
ЛiтераIура
1. Введение в педагогическую деятельность: учебн. пос. / Под ред. А.С.Роботовой. - М.: Академия, 2002. - 208 с.
2. Вопросы взаимосвязи образования и самообразования студентов: Сб. научн. тр. / Под ред. Г.Н.Серикова. -Челябинск: ЧГУ, 1991. - 144 с.
3. Гресь О.В. Здоров'язбершаюча д1яльшсть кер1вниюв загальноосвггшх навчальних закладш як психолого-педагопчна проблема // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф1зичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. - Харюв: ХНПУ 1мен1 Г.С.Сковороди, 2014. - № 12. - С.31-34. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2014.1206
4. Гресь О.В. Андрагогiчнi пiдходи до оргашзацп здоров'язберпжчо! дiяльностi керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладгв // Педагопка формування творчо1 особистосп у вищй i загальноосвiтнiй школах: Зб. наук. пр. - Запор1жжя: Класичний приватний уиверситет, 2014. - Вип. 39(92). - С. 128-132.
5. Гресь О.В. Самоосвгга керiвника загальноосвггнього навчального закладу як педагогiчна умова успшносл його здоров'язбершально! дшльноста / О.В.Гресь // молод!жний науковий вюник СНУ iменi Лесi Украшки. Фiзичне виховання i спорт: Науковий журнал. - Луцьк, 2015. - Вип. 17. - С.21-25.
6. Ермакова Т.С. Розвиток вде! формування культури здоров'я особистосп у свгговш педагогiчнiй думщ / Т.С. Ермакова // Педагогжа, психолопя та медико-бiологiчнi проблеми ф!зичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. -Харюв: ХНПУ iменi Г.С.Сковороди, 2014. - № 4. - С. 8-12. http://dx.doi.org/10.6084/m9.figshare.950949
7. Ермакова Т.С. Аксюлоочний тдхщ до формування культури здоров'я школярш / Т.С. Ермакова // Педагопка та психологш: Зб. наук. пр. - Харюв: ХНПУ iменi Г.С.Сковороди, 2015. - Вип. 47. - С. 301-307.
8. 1онова О.М. Салютогенетичний тдмд до тдготовки майбуттх педагогв / О.М.1онова // Педагогжа, психологш та медико-бiологiчнi проблеми ф!зичного виховання i спорту: зб. наук. пр. - Харкш: ХНПУ iменi Г.С.Сковороди, 2015. - № 2. - С.34-42. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2015.0206
9. 1онова О.М. Здоров'язбереження особистосп як психолого-педагогiчна проблема / О.М.1онова, Ю.С.Лук'янова // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф!зичного виховання i спорту: зб. наук. пр. - Харюв: ХДАДМ, 2009. - № 1. - С.69-72.
10.1онова О.М. Формування здоров'я особистосп: досввд вальдорфсько! школи // Педагогiка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф!зичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. - Харкш: ХДАДМ, 2013. - № 10. - С.35-40. http://dx.doi.org/10.6084/m9.figshare.775337
11.1онова О.М. Становлення й розвиток людини: антропософський тдхвд // Педагогiка, психологш та медико-бiологiчнi проблеми ф!зичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. - Харюв: ХДАДМ, 2010. - № 4. -С.56-63.
12.1онова О.М. Управлшня процесами здоров'язбереження школярш вальдорфсько! школи / О.М. 1онова, О.В.Гресь // Педагопка та психологш: Зб. наук. пр. - Харюв: ХНПУ iменi Г.С.Сковороди, 2014. - Вип. 46. - С.269-276.
13.1онова О.М. Здоров'язбережувальний аспект професшно! дшльносп вальдорфського вчителя // Педагогiчний альманах: Зб. наук. пр. - Херсон: Р1ПО, 2011. - Вип.10. - С.93-98.
14.Князева М. Ключ к самосозиданию / М.Князева. - М., 1990. - 65 с.
15.Коджаспирова Г.М. Словарь по педагогике / Г.М.
1. Robotova AS. Vvedenie v pedagogicheskuiu deiatel'nost' [Introduction in pedagogic functioning], Moscow: Academy; 2002. (in Russian)
2. Serikov GN. Voprosy vzaimosviazi obrazovaniia i samoobrazovaniia studentov [Problems of interconnection of students' education and self-education], Chelyabinsk: CSU; 1991. (in Russian)
3. Gres OV. Healthsaving activity of comprehensive educational establishments' leaders as psychological and pedagogical problem. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014;12:31-34. http://dx.doi.org/10.15561/18189172.2014.1206
4. Gres OV. Andragogichni pidkhodi do organizacii zdorov'iazberigaiuchoi diial'nosti kerivnikiv zagal'noosvitnikh navchal'nikh zakladiv [Andragogical approaches to organization of health saving functioning of comprehensive educational establishments' headmasters]. Pedagogika formuvannia tvorchoi osobistosti u vishchij i zagal'noosvitnij shkolakh. 2014;39(92):128-132. (in Ukrainian)
5. Gres OV. Samoosvita kerivnika zagal'noosvitn'ogo navchal'nogo zakladu iak pedagogichna umova uspishnosti jogo zdorov'iazberigal'noi diial'nosti [Self-education of comprehensive educational establishment's headmaster as condition of his health saving functioning]. Molodizhnij naukovij visnikSNUimeniLesi Ukrainki. 2015;17:21-25. (in Ukrainian)
6. Iermakova TS. Development of the idea of forming health culture of a person in the world educational thought. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014;4:8-12. http://dx.doi. org/10.6084/m9.figshare.950949
7. Yermakova TS. Aksiologichnij pidkhid do formuvannia kul'turi zdorov'ia shkoliariv [Axiological approach to formation of culture of pupils' health]. Pedagogika ta psikhologiia, 2015;47:301-307. (in Ukrainian)
8. Ionova OM. Salutogenetic approach to professional training of future teachers. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015;2:34-42. http://dx.doi.org/10.15561/18189172.2015.0206
9. Ionova OM, Luk'ianova IuS. Zdorov'iazberezhennia osobistosti iak psikhologo-pedagogichna problema [Healh maintenance of personality as psychological-pedagogic problem]. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2009;1:69-72.
10.Ionova OM. The formation of person's health: experience of Waldorf school. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013;10:35-40. http://dx.doi.org/10.6084/m9.figshare.775337
11.Ionova OM. Stanovlennia j rozvitok liudini: antroposofs'kij pidkhid [Formation and development of man: anthroposophic approach]. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2010;4:56-63.
12.Ionova OM, Gres' OV. Upravlinnia procesami zdorov'iazberezhennia shkoliariv val'dorfs'koi shkoli [Control of processes of Waldorf schoolchildren's health saving]. Pedagogika tapsikhologiia, 2014:46:269-276.
13.Ionova OM. Zdorov'iazberezhuval'nij aspekt profesijnoi diial'nosti val'dorfs'kogo vchitelia [Health saving aspect of professional functioning of Waldorf teacher]. Pedagogichnij al'manakh. 2011;10:93-98.
14.Kniazeva M. Kliuch ksamosozidaniiu [Key to self-creation], Moscow; 1990. (in Russian)
15.Kodzhaspirova GM, Kodzhaspirov Alu. Slovar' po pedagogike [Pedagogic dictionary], Moscow: IKTs "March"; 2005. (in Russian)
I nEflArOHKA I Ta MeflMK°"6io^oriHHi
- - np°6^eMM ^i3MHH°ro
BMXoBaHHA i cnopTy _
ncMxoflorm
KogxacnnpoBa, A.ro.KogxacnnpoB. - MocKBa: H^ «MapT»; poctob H/fl: H3garejtcKHH центр «MapT», 2005. - 448 c.
16.MejtHHHyK H. HayK0B0-MeT0gHHHa po6oTa pafioHy / H. MejtHHHyK // // MeTogucT - best // YnpaBjiHHfl ocBrroro. -2013. - № 21 (321). - C.1-5.
17.0pram3a^HH0-negaroriHm ochobh MeToguHHoi po6oTH / [В.I.Пуцoв, C.B.Kpuca, A.I.BojioBHHeHKo Ta iH.]. - K.: YinKKKO, 1995. - 180 c.
18.CaMoocBiTa negarora «K yMoBa nigBH^eHHfl fioro npo^eciHHoi KoMneTeHTHocTi: [MeTog. peKoM.] / YKjagani I.^.^opoBa, T.O.Ky3tMHH, H.M. Ha3apeHKo. - XepcoH: PinO, 2012. - 48 c.
19.®opMyBaHHfl 3gopoB'« oco6HcTocri B yMoBax HaBHajtHoro 3aKjagy: HaBHantHHH noci6HHK [BofinyK ro.^., BacnjteBa K.I., TpHHt H.B., GpMaKoB C.C., GpMaKoBa T.C., IoHoBa O.M., Ho3oBa B.I., HyKameHKo O.M., HyK'«HoBa ro.C., OMejtHeHKo O.B., npycuK KarepHHa, npycuK KpncTo^, PycjaHoB fl.B.]. - XapKiB: XflAflM, 2012. - 146 c.
20.Bell E.R., Greenfield D.B., Bulotsky-Shearer R.J. Classroom age composition and rates of change in school readiness for children enrolled in Head Start // Early Childhood Research Quarterly. 2013. Vol. 28, № 1. P. 1-10.
21.Berhenke A. et al. Observed emotional and behavioral indicators of motivation predict school readiness in Head Start graduates // Early Childhood Research Quarterly. 2011. Vol. 26, № 4. P. 430-441.
22.Bulotsky-Shearer R.J. et al. National Profiles of classroom quality and family involvement: A multilevel examination of proximal influences on Head Start children's school readiness // Early Childhood Research Quarterly. 2012. Vol.
27, № 4. P. 627-639.
23.Eggum-Wilkens N.D. et al. Playing with others: Head Start children's peer play and relations with kindergarten school competence // Early Childhood Research Quarterly. 2014. Vol. 29, № 3. P. 345-356.
24.Forry N.D., Davis E.E., Welti K. Ready or not: Associations between participation in subsidized child care arrangements, pre-kindergarten, and Head Start and children's school readiness // Early Childhood Research Quarterly. 2013. Vol.
28, № 3. P. 634-644.
25.Halle T.G. et al. Profiles of school readiness among four-year-old Head Start children // Early Childhood Research Quarterly. 2012. Vol. 27, № 4. P. 613-626.
26.Iermakova T.S. The Peculiarities of Workof the European Network of Health Promoting Schools (ComparativeAnalysis) / T.S. Iermakova // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013. - Vol. 10. - P. 87-90. http://dx.doi. org/10.6084/m9.figshare.775339
27.Ionova O.M. The formation of person's health: experience of Waldorf school / O.M. Ionova // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013. - Vol. 10. - P. 35-40. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2015.0206
28.Ionova O.M. Salutogenetic approach to professional training of future teachers. / O.M. Ionova // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015. - Vol. 2. - P. 34-42. http://dx.doi.org/10.6084/ m9.figshare.775337
29.Lipscomb S.T. et al. School readiness in children living in non-parental care: Impacts of Head Start // Journal of Applied Developmental Psychology. 2013. Vol. 34, № 1. P. 28-37.
30.McWayne C.M. et al. National profiles of school readiness skills for Head Start children: An investigation of stability and change // Early Childhood Research Quarterly. 2012. Vol. 27, № 4. P. 668-683.
16.Mel'nichuk L. Naukovo-metodichna robota rajonu [Scientific pedagogic work of district], Upravlinnia osvitoiu, 2013;21(321):1-5. (in Ukrainian)
17.Pucov VI, Krisa SV, Volovichenko AI. Organizacijno-pedagogichni osnovi metodichnoi roboti [Organization-pedagogic principles of methodic work], Kiev: UIPKKKO; 1995. (in Ukrainian)
18.Zhorova IIa, Kuz'mich TO, Nazarenko LM. Samoosvita pedagoga iak umova pidvishchennia jogo profesijnoi kompetentnosti [Self-education of pedagogue as condition of his professional competence], Kherson: TURNIP; 2012. (in Ukrainian)
19.Bojchuk IuD, Vasil'ieva KI, Grin' LV, Iermakov SS, Yermakova TS, Ionova OM, Lozova VI, Lukashenko OM, Luk'ianova IuS, Omel'chenko OV, Prusik Katerina, Prusik Kristoff, Ruslanov DV. Formuvannia zdorov'ia osobistosti v umovakh navchal'nogo zakladu [Formation of personality's health in conditions of educational establishment]. Kharkiv, KSADA; 2012. (in Ukrainian)
20.Bell ER, Greenfield DB, Bulotsky-Shearer RJ. Classroom age composition and rates of change in school readiness for children enrolled in Head Start. Early Childhood Research Quarterly. 2013;28(1):1-10.
21.Berhenke A, Miller AL, Brown E, Seifer R, Dickstein S. Observed emotional and behavioral indicators of motivation predict school readiness in Head Start graduates. Early Childhood Research Quarterly. 2011;26(4):430-41.
22.Bulotsky-Shearer RJ, Wen X, Faria A-M, Hahs-Vaughn DL, Korfmacher J. National Profiles of classroom quality and family involvement: A multilevel examination of proximal influences on Head Start children's school readiness. Early Childhood Research Quarterly. 2012;27(4):627-39.
23.Eggum-Wilkens ND, Fabes RA, Castle S, Zhang L, Hanish LD, Martin CL. Playing with others: Head Start children's peer play and relations with kindergarten school competence. Early Childhood Research Quarterly. 2014;29(3):345-56.
24.Forry ND, Davis EE, Welti K. Ready or not: Associations between participation in subsidized child care arrangements, pre-kindergarten, and Head Start and children's school readiness. Early Childhood Research Quarterly. 2013;28(3):634-44.
25.Halle TG, Hair EC, Wandner LD, Chien NC. Profiles of school readiness among four-year-old Head Start children. Early Childhood Research Quarterly. 2012;27(4):613-26.
26.Iermakova T.S. The Peculiarities of Workof the European Network of Health Promoting Schools (Comparative Analysis). Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013;10:87-90. http://dx.doi.org/10.6084/m9.figshare.775339
27.Ionova O.M. Salutogenetic approach to professional training of future teachers. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015;2:34-42. http://dx.doi.org/10.15561/18189172.2015.0206
28.Ionova O.M. The formation of person's health: experience of Waldorf school / O.M. Ionova // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013;10:35-40. http://dx.doi.org/10.6084/ m9.figshare.775337
29.Lipscomb ST, Pratt ME, Schmitt SA, Pears KC, Kim HK. School readiness in children living in non-parental care: Impacts of Head Start. Journal of Applied Developmental Psychology. 2013;34(1):28-37.
30.McWayne CM, Hahs-Vaughn DL, Cheung K, Wright LEG. National profiles of school readiness skills for Head Start children: An investigation of stability and change. Early Childhood Research Quarterly. 2012;27(4):668-83.
31.Montecinos C, Cortez M, Walker H. School administrators'
32015
Ш
31.Montecinos C., Cortez M., Walker H. School administrators' understandings and management of barriers for the school's involvement in the practicum component of initial teacher education in Chile // International Journal of Educational Development. 2015. Vol. 43. P. 100-108.
32.Moradi S., Hussin S.B., Barzegar N. School-Based Management (SBM), Opportunity or Threat (Education systems of Iran) // Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2012. Vol. 69. P. 2143-2150.
33.Nagyová A., Pisoñová M., Tóblová E. The Research and Analysis within The Innovation of School Management Course // Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 186. P. 1169-1173.
34.Samuelsson K., Lindblad S. School management, cultures of teaching and student outcomes: Comparing the cases of Finland and Sweden // Teaching and Teacher Education. 2015. Vol. 49. P. 168-177.
35.Schmitt S.A. et al. Strengthening school readiness for Head Start children: Evaluation of a self-regulation intervention // Early Childhood Research Quarterly. 2015. Vol. 30, Part A. P. 20-31.
36.Tavares P.A. The impact of school management practices on educational performance: Evidence from public schools in Sao Paulo // Economics of Education Review. 2015. Vol. 48. P. 1-15.
37.Wells M.B. Predicting preschool teacher retention and turnover in newly hired Head Start teachers across the first half of the school year // Early Childhood Research Quarterly. 2015. Vol. 30, Part A. P. 152-159.
38.Wen X. et al. Are two years better than one year? A propensity score analysis of the impact of Head Start program duration on children's school performance in kindergarten // Early Childhood Research Quarterly. 2012. Vol. 27, № 4. P. 684694.
39.Zhai F., Raver C.C., Jones S.M. Academic performance of subsequent schools and impacts of early interventions: Evidence from a randomized controlled trial in Head Start settings // Children and Youth Services Review. 2012. Vol. 34, № 5. P. 946-954.
40.Zohreh S., Ali K., Fatemeh H. Relationship between management and culture of education districts and management and culture of city- public- middle schools in Iran // Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2011. Vol. 15. P. 2710-2715.
Информация об авторе: Гресь Оксана Владимировна; http://orcid.org/0000-0001-8860-3305; o_gres@list.ru; Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды; ул. Артема, 29, г. Харьков, 61002, Украина.
Цитируйте эту статью как: Гресь О. В. Педагопчш умо-ви оргашзацй здоров'язберпжчо! дшльносп кергвника загальноосвгшього навчального закладу // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного ви-ховання i спорту. - 2015. - N10. - С. 11-17. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2015.1002
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive. html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http://creativecommons.org/licenses/ by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 16.08.2015 Принята: 19.08.2015; Опубликована: 20.08.2015
understandings and management of barriers for the school's involvement in the practicum component of initial teacher education in Chile. International Journal of Educational Development. 2015;43:100-108.
32.Moradi S, Hussin SB, Barzegar N. School-Based Management (SBM), Opportunity or Threat (Education systems of Iran). Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2012;69:2143-50.
33.Nagyová A, Pisoñová M, Tóblová E. The Research and Analysis within The Innovation of School Management Course. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2015;186:1169-73.
34.Samuelsson K, Lindblad S. School management, cultures of teaching and student outcomes: Comparing the cases of Finland and Sweden. Teaching and Teacher Education. 2015;49:168-77.
35.Schmitt SA, McClelland MM, Tominey SL, Acock AC. Strengthening school readiness for Head Start children: Evaluation of a self-regulation intervention. Early Childhood Research Quarterly. 2015;30:20-31.
36.Tavares PA. The impact of school management practices on educational performance: Evidence from public schools in Sao Paulo. Economics of Education Review. 2015;48:1-15.
37.Wells MB. Predicting preschool teacher retention and turnover in newly hired Head Start teachers across the first half of the school year. Early Childhood Research Quarterly. 2015;30:152-159.
38.Wen X, Leow C, Hahs-Vaughn DL, Korfmacher J, Marcus SM. Are two years better than one year? A propensity score analysis of the impact of Head Start program duration on children's school performance in kindergarten. Early Childhood Research Quarterly. 2012;27(4):684-94.
39.Zhai F, Raver CC, Jones SM. Academic performance of subsequent schools and impacts of early interventions: Evidence from a randomized controlled trial in Head Start settings. Children and Youth Services Review. 2012;34(5):946-54.
40.Zohreh S, Ali K, Fatemeh H. Relationship between management and culture of education districts and management and culture of city- public- middle schools in Iran. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2011;15:2710-2715.
Information about the author: Gres O.V.; http://orcid.org/0000-0001-8860-3305; o_gres@list. ru; Kharkiv National Pedagogical University; Artema str., 29, Kharkiv, 61002, Ukraine.
Cite this article as: Gres O.V. Pedagogic conditions of health saving functioning organization of comprehensive educational estableshment's headmaster. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015;10:11-17. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2015.1002
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http://creativecommons.org/licenses/ by/3.0/deed.en).
Received: 16.08.2015
Accepted: 19.08.2015; Published: 20.08.2015
