CC BY
33
УДК 619: 616.36-091:616.98
Лкова В.В., к. вет. н., Стршьчук М., студентка © Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В ПЕЧ1НЦ1 КУРЕЙ ЗА ПСЕВДОТУБЕРКУЛЪОЗУ
Представлено результаты вивчення патоморфолог1чних змт в печтц1 курей за псевдотуберкулъозу. Шд час проведения патологоанатом1чного розтину труте курей спостеркали числент мтарш вузлики в паренх1матозних органах, що за морфолог1ею були гранулъомами з центральным некрозом / гнтним розплавленням I були схож\ на туберкулъозт гранулъоми. Ыфекцшний процес за псевдотуберкулъозу складаетъся з пошкодження, зумовленого прямою д1ею збудника / прояв1в захисног реакцп макрооргашзма, серед яких головну роль вгдгграе лейкоцитарна. Показано, що продуктивный компонент запалъног реакцп виступае на перший план / морфолог1чно проявляетъся формуванням в паренхгмг печтки еттелШдних гранулъом з чгтко вираженою стадтшстю, ят за будовою подгбт до таких в тших паренх1матозних органах.
Наведено критерп патоморфолог1чног диференц1йног д1агностики захворювання. Характерними патоморфолог1чними особливостями /ерситозно! гранулъоми, на в\дмту в/д тших специф1чних гранулъом, що необх\дно враховувати при диференщалънт д1агностиц1 е вологий (колжвацтний) некроз центрально! зони, в1дсутшстъ або незначна кглъкгстъ г1гантсъких клтин типу Лангханса / виражена лейкоцитарна реакц1я на периферп. Морфолог1я туберкулъозног гранулъоми визначаетъся наявтстю сухого (казеозного) некрозу, г1гантсъких клтин / лгмфогдних елемент1в на периферп.
Ключов1 слова: псевдотуберкулъоз, кури, патологоанатом1чний розтин, макроскотчш змти, мтроструктурш змти, печтка,еттелюгдна гранулъома, некроз, лейкоцитарнареакц1я, диференцтна д1агностика.
УДК 619: 616.36-091:616.98
Лисовая В.В., к. вет. н., Стрильчук М., студентка Националъныйуниверситет биоресурсов и природопользования Украины,
г. Киев
ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ПЕЧЕНИ КУРЕЙ ПРИ
ПСЕВДОТУБЕРКУЛЕЗЕ
Представлены результаты изучения патоморфологических изменений в печени кур при псевдотуберкулезе. При проведении патологоанатомического вскрытия трупов курей наблюдали многочисленные милиарные узелки в паренхиматозных органах, которые по своему строению были гранулемами с центральным некрозом и гнойным расплавлением и были похожими на
© Лкова В.В., Стршьчук М., 2014
185
туберкулезные гранулемы. Инфекционный процесс при псевдотуберкулезе состоит из повреждения, обусловленного прямым действием возбудителя и проявлений защитной реакции макроорганизма, среди которых главную роль играет лейкоцитарная. Показано, что продуктивный компонент воспалительной реакции выступает на первый план и морфологично проявляется формированием в паренхиме печени эпителиоидных гранулем с четко выраженной стадийностью, которые по строению аналогичны таким в других паренхиматозных органах.
Приведены критерии патоморфологической дифференциальной диагностики заболевания. Характерными патоморфологическими особенностями иерсиниозной гранулемы, в отличие от других специфических гранулем, что необходимо учитывать при дифференциальной диагностике, есть влажный (колликвационный) некроз центральной зоны, отсутствие или незначительное количество гигантских клеток типа Лангханса и выраженная лейкоцитарная реакция на периферии. Морфология туберкулезной гранулемы определяется наличием сухого (казеозного) некроза, гигантских клеток и лимфоидных элементов на периферии.
Ключевые слова: псевдотуберкулез, куры, патологоанатомическое вскрытие, макроскопические изменения, микроструктурные изменения, печень, эпителиоидная гранулема, некроз, лейкоцитарная реакция, дифференциальная диагностика.
UDC 619: 616.36-091:616.98
Lysova V., Cand. Sc. (Vet.), Strilchuk M., student
National University of Life and Environnement Sciences of Ukraine, Kyiv
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN THE LIVER OF HENS AT THE PSEUDOTUBERCULOSIS
The results of study of pathomorphological changes in the liver of hens at pseudotuberculosis are presented. At the necropsy of dead hens numerous miliary knots looked in parenchymatous organs which on the structure were granulosums with the central necrosis and purulent melting and looked like tubercular granulosums. An infectious process at pseudotuberculosis consists of damage, conditioned by the direct action of causative agent and displays of protective reactions of macroorganism, among which a leading role is played by leucocytes. It is shown that the productive component of inflammatory reaction comes forward on the first plan and morphologically shows up by the forming in the parenchima of liver of epithelioid granulosums with clearly expressed phasicness, which on a structure are analogical to such in other parenchymatous organs.
Criteria of the pathomorphological differential diagnostics of disease are brought. Characteristic pathomorphological features of yersinious granulosum, unlike other specific granulosums, is the moist (colliquatious) necrosis of central area, the absence or negligible quantity of giant cages of type of Langhance and expressed leucocytic reaction on periphery. This must be taken into account at the differential diagnostics. Morphology of tubercular granulosum is determined by the
186
presence of dry (caseous) necrosis, giant cages and lymphocytic elements on periphery.
Keywords: pseudotuberculosis, hens, necropsy, dross changes, microscopic changes, liver, epithelioid granulosum, necrosis, leucocytic reaction, differential diagnostics.
Вступ. 1ерсинюзш шфекци, зумовлеш патогенними для людини й тварин Yersinia pseudotuberculosis i Yersinia enterocolitica, належать до поширених у свт гострих кишкових захворювань. 1нтерес до проблеми кишкового ¿ерсинюзу та псевдотуберкульозу зростае з кожним роком, що обумовлено не лише значним поширенням цих захворювань, але й еколопчним значениям ix збудниюв. До недавнього часу кишковий iepcHHio3 i псевдотуберкульоз вважалися довол1 рщкюними й не привертали до себе особливо! уваги фах1вщв. Але з друго! половини XX ст. ситуац1я змшилася, оскшьки було пщтверджено повсюдшсть збудниюв [1].
Бшьшкть дослщжень стосовно вивчення ¿ерсинюз1в пов'язаш ¿з визначенням бюлопчних властивостей збудника, епщемюлоги та ешзоотологи хвороби [1, 2].
Малодослщженим залишаеться поки що ряд важливих елеменпв, яю стосуються змшаних шфекцш за участю ¿ерсинш та шших патогешв бактершно!, BipycHOi i протозойно! природи, що не дозволяе рацюнал1зувати розробку засоб1в специф1чно1 i'x профшактики, оптим1зувати терапевтичш процедури [2].
Також бракуе даних щодо иатологоанатом1чних змш при шфекци, зумовленш Y. pseudotuberculosis. Бшьшкть повщомлень стосуеться саме кишкового iepcHHio3y, збудником якого е Y. enterocolitica [3].
Виходячи з того, що дослщження мжроструктури оргашв i тканин дозволяе оцшити стан оргашв i систем тварини, визначити И ¿мунний статус, видшити основну ланку в розвитку хвороби, скоректувати л1кувально-профшактичш заходи [4], на даному eTani ми поставили co6i завдання вивчити патоморфолопчш змши в печшщ курей шфшованих Y. Pseudotuberculosis, оскшьки за нашими й л1тературними даними гранульоматозний процес в шших органах мае таку ж морфолопчну специфжу, з метою визначити критери патоморфолопчно! д1агностики гранульоматозного процесу за псевдотуберкульозу вщ шших захворювань, морфогенез яких пов'язаний з утворенням специф1чних гранульом.
Матер1ал i методи. Матер1алом дослщження слугували шматочки печшки, як1 вщбирали пщ час проведения патологоанатом1чного розтину ввд труп1в шфжовано! птищ. Патматер1ал фжсували в 10 %-вому водному нейтральному розчиш формалшу i заливали через хлороформ в парафш. Виготовлеш г1стозр1зи товщиною 6 ±2 мкм фарбували гематоксилшом Каращ й еозином за стандартним прописом. Отримаш пстопрепарати вивчали пщ св1тловим мжроскопом.
Результати дослщження. Вщомо, що поряд з л1мфогенною дисемшащею iepcimft можливе й гематогенне i'x розповсюдження з утворенням вогнищ генерал1зац11. Для визначення цього вар1анта прояв1в ¿ерсинюзу використовуеться термш «септична форма» задля вщмежування И вщ захворювань з вщносно
187
дифузним ураженням травного тракту. За септичного переб1гу хвороби вщм1чаеться переважне ураження печшки й селезшки, при яких описаш порушення кровооб1гу, др1бш абсцеси й дшянки некрозу з пом1рною гранульоматозною реакщею [5].
Пщ час проведения патологоанатом1чного розтину трутв курей спостер1гали макроскошчш змши, як1 вщповщали описаним в л1тературних даних, а саме: численш мшарш вузлики в паренх1матозних органах, що за морфолопею були гранульомами з центральним некрозом \ гншним розплавленням, яю дуже нагадувалн туберкульозш горбики [6]. Також знаходили 1х в стшщ кишечнику. Отже, характерною особлив1стю ¿ерсинюзно! гранульоми вважаеться И схильшсть до центрального некрозу \ гншного розплавлення.
Пщ час мжроскопи пстопрепарат1в спостер1гали одночасно наявшсть р1зних стадш гранульоматозного процесу в паренх1м1 печшки. Бщьша частина вузлиюв, яю формувалися, перебувала в стади ештелющно! трансформаци з1рчастих ретикулоендотелюциив печшки. Так1 вузлики мали досить р1зш розм1ри, але на вщмшу вщ наступних стадш процесу, були пор1вняно невелик!. У пол1 зору виявляли вщ трьох до шести гранульом. Гепатоцити в переважнш кшькост1 перебували в сташ зернисто! дистрофп, що морфолопчно проявлялося еозинофшьною зернистктю цитоплазми.
У другш частиш ештелющних гранульом в мкцях розташування ¿ерсинш, вщм1чали др1бш, густ1 скупчення нейтрофшьних лейкоциив, як1 пщдавалися л1зису й рексису. Також виявляли макрофапв завантажених фагоцитованими ¿ерсишями.
Третш тип вузлиюв був представлений досить великими ештелющними гранульомами з некротичними фокусами в центральнш зош й початком формування сполучнотканинно! капсули навколо вузлика. Некротичш фокуси мали вигляд безструктурно! еозинофшьно! маси з численними вкраплениями глибок хроматину, внаслщок руйнацп лейкоцит1в й незначно! кшькост1 жирових краплин, яю з'являлися, ймов1рно, в результат! жирово! декомпозици гепатоцит1в в зош ураження.
Четвертий тип характеризувався поширенням некротичних змш на периферш гранульоми. Пщ впливом протеол1тичних ферменив лейкоцита вогнища сухого некрозу розрщжуються (вторинна колжващя) \ набувають вигляд гомогенно! еозинофшьно! маси, серед яко! визначалися осередки глибчастого розпаду пол1морфноядерних лейкоцита, ядерний \ жировий детрит. Значна гщратащя цитоплазми й л1зис И мембранних структур завершуються повним плазмол1зом в зош некрозу, яка була оточена невеликою, переважно лейкоцитарною смужкою. Поряд розташоваш осередки зливаються м1ж собою, збшьшуються в розм1рах, набуваючи неправильно! форми. Навколо них виявляли лейкоцитарну смужку й слабо розвинену сполучнотканинну капсулу. Пгантсью кл1тини типу Лангханса серед ештелющних кл1тин, описаш деякими дослщниками в окремих випадках в незначнш юлькосп [5], в жодному випадку нами виявлеш не були. Ексудативний компонент запально! реакцп характеризувався незначною гшерем1ею судин \ м1гращею лейкоцита через судинну стшку.
188
Висновки. 1. У дшянках локал1заци iepcrnrn виникають альтеративш, ексудативш, переважно лейкоцитарш й продуктивш змши.
2. Продуктивний компонент запально! реакци виступае на перший план i морфолопчно проявляеться формуванням в napeHxiMi печшки еттелющних гранульом з ч1тко вираженою стадшшстю, яю за морфолопею под1бш до таких в шших паренх1матозних органах.
3. Характерними патоморфолопчними особливостями ¿ерсинюзно! гранульоми, на вщмшу вщ шших специф1чних гранульом, що необхщно враховувати при диференщальнш д1агностищ, е вологий (кол1квацшний) некроз центрально! зони, вщсутшсть або незначна кшьюсть г1гантських кл1тин типу Лангханса i виражена лейкоцитарна реакц1я на перифери. Морфолог1я туберкульозно! гранульоми визначаеться наявшстю сухого (казеозного) некрозу, г1гантських кл1тин i л1мфо!дних елемент1в на перифери.
4. 1нфекцшний процес за псевдотуберкульозу складаеться з пошкодження, зумовленого прямою д1ею збудника i прояв1в захисно! реакц1! макроорган1зма, серед яких головну роль Biflirpae лейкоцитарна. Одночасно виникають змши, як1 е м1сцевими й загальними проявами ¿мунолог1чних процес1в, що виникають протягом хвороби.
Перспективи подальших досл1джень. У подальшому доц1льно провести пстолопчне досл1дження ¿нших орган1в i тканин, а також досл1дити ricTOxiMi4Hi зм1ни за дано! патолог!!.
Л1тература
1. Ушкалов A.B. Еп1зоотична та епщемюлопчна характеристика iepcHHio3iB / A.B. Ушкалов // Ветеринарна медицина Украши. - 2013. - № 11(213). - С. 15-18.
2. Скибицький В.Г. Проблема кишкового iepcHHio3y / В.Г.Скибицький, Г.В. Козловська // Науковий вкник НУБ1П Укра!ни. - Вип. 172. - Ч. - 2. - К. , 2012. - С. 175-181.
3. 1вановська Л.Б. Патологоанатом1чш зм1ни при спонтанному i експериментальному iepcHHio3i тварин i птищ / Л.Б. 1вановська, М.Г. Зон // Науковий вкник НАУ. - Вип. 42. - К. , 2001. - С. 201-205.
4. Ссша Е. Значения патоморфолопчних дослщжень у д1агностиц1 захворювань тварин [текст] / Е. GciHa, М. Потоцький // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2007. - № 3. - С. 27 - 30.
5. Цинзерлинг A.B. Современные инфекции / A.B. Цинзерлинг. -Санкт-Петербург: СОТИС, 1993. - 363 с.
6. 1вановська Л.Б. Патолого-анатом1чш змши у крол1в за експериментального iepcHHio3y / Л.Б. 1вановська // Науковий вюник НАУ. -Вип. 172. - Ч. 3. - К. , 2012. - С. 105-109.
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
189
