CC BY
9
щитошдiбно! залози для дiтей i дорослого насе-лення в регiонах 3i слабким ступенем йодно! недостатностi.
4. Для повнощнного аналiзу ефективностi йодно! профшактики в Днiпропетровськiй обла-
ст необидно провести дослiдження екскреци йоду i3 сечею у дiтей i дорослого населення, а також визначити яюсть йодовано! солi на те-ритори областi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Афанасьев Д.Е., Афанасьева Е.В. Возможности ультразвуковой диагностики в тиреодологии -правда и домыслы // Новые медицинские технологии. -2005. - №4. -С.11-20.
2. Власенко М.В. Нормативи тиреоидного общему у дггей: пошук точносп // Клiнiчна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя. - 2005. - №3 (12). - С.26-30.
3. Дедов И.И., Свириденко И.Ю. Стратегия ликвидации йоддефицитных заболеваний в Российской Федерации // Проблемы эндокринологии. - 2001. -Т.47, №6. - С.3-11.
4. Йод-дефщитш захворювання дiагностика, про-фiлактика та л^вання: Метод.рекомендаци / Упоряд. ТронькоМ.Д., Кравченко В.1. - Ки!в, 2003. - 28с.
5. Лузанчук 1.А. Йодний дефiцит та розмiри щи-топодiбно! залози у дiтей рiзних регiонiв Укра!ни // Ендокринолопя.— 2002. - Т.7. - № 1. - С.141.
6. Лузанчук 1.А., Кравченко В.1., Турчин В.1. Ендемiя зоба серед дiтей Харьшвско!, Дшпропет-ровсько!, Донецько! областей та Автономно! Респуб-лiки Крим // Ендокринолопя. - 2004. - Т.9, №1. -С.46-51.
7. Матящук С.И. Эпштейн Е.В. Ультразвуковые методы определения объёма щитовидной железы и их оценка // Журнал практичного лжаря. - 2000. - №5. -С.47-50.
8. Тананашна Н.В., Кравченко В.1., Лузанчук 1.А. Частота випадшв зоба та йодна забезпеченють в тв-денно -схвдних областях Укра!ни на початку виконан-ня державно! програми йодно! профiлактики // Мiж-народний ендокринолопчний журнал. - 2005, №1, С.34-38.
9. Шилин Д.Е. К вопросу о внедрении международных нормативов ультразвукового объёма щитовидной железы (ВОЗ, 1997) в педиатрическую прак-
тику // Актуальные вопросы детской и подростковой эндокринологии. - М.,1999. - С.64-73.
10. ШШдловський В.О., Дейкало 1.М., Шщловський О.В. Йодний дефщит i йододефщггш захворювання // Поабник для л1кар1в. - К. - 2004. - С.68.
11. Delange F. Adaptation to iodine deficiency during growth: Etiopatogenesis of endemic goiter and cretinism. // Pediatric Thyroidology. - 1985.- P.295-326
12. Delange F., Benker G., Caron Ph. Thyroid volume and urinary iodine in European schoolchildren: standartization of values for assessment of iodine deficiency // Europ. J. Endocr. - 1997. - Vol.136.- P.180-187.
13. Gutenkunst R., Martin - Teichert H. Requirements for goiter surveys and the determination of thyroid size // In.: Iodine Deficiency in Europe. A continuing Concern. - N.Y. - 1993. - P.109-118.
14. Volumetrie der Schildrusenlappen mittels real -time sonographie / Brunn J., Blocjk U., Ruf J. et al. // Deutsche Medizinssche Wochenschrift. - 1981, Vol.106.-Р.1338-1340.
15. WHO, UNISEF, ICCIDD. - 1993. - Indicators for assessing iodine deficiency disorders and their control programme. - WHO/NUT. - 93.1.1-33.
16. WHO, UNISEF, ICCIDD. Indicators for Assessing Iodine Deficiency Disorders and their Control Through Salt Iodization. - Geneva. - 1994.
17. WHO, UNISEF, ICCIDD. Assessment of Iodine Disorders and Monitoring of their Elimination. - Geneva. - 2001.
18. Zimmermann M.B. New reference values for thyroid volume by ultrasound in iodine-sufficient schoolchildren: a Word Health Organization/Nutrition for Health and Development Iodine Deficiency Study Group Report // American Journal of Clinical Nutrition. - 2004. - Vol.79.- P.231-237.
♦
УДК 616.36-002:616.89-008.441.3-08
В.П.Дядик ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАП1Я ХВОРИХ НА
ГОСТР1 В1РУСН1 ГЕПАТИТИ В НА ТЛ1 НАРКОМАНЫ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра тфекцшних хвороб та епiдемiологii (зав.- доц. М.С.Суременко) м. Днiпропетровськ Ключовi слова: гострий вiрусний гепатит В, наркоматя, л^вання Key words: acute viral hepatitis B, narcomania, treatment
Резюме. В статье дается сравнительная характеристика результатов лечения острого вирусного гепатита В (ОВГВ) у обычных и наркозависимых больных. Длительность пребывания наркозависимых больных с ОВГВ больше, чем у обычных больных, в среднем на 5 дней, при этом
биохимические показатели достоверно хуже в сравнении с больными без сопутствующей наркомании. Проведен сравнительный анализ результатов лечения наиболее применяемых с дезинтоксикационной целью препаратов. Показана нефизиологичность 0,9% раствора NaCl, применение которого ведет к отеку паренхимы печени и удлинению сроков лечения. Предложен алгоритм патогенетической терапии больных острым вирусным гепатитам В, протекающим на фоне наркомании. Эффективность лечения требует индивидуального подхода и внимательного отношения к таким больным. Цель лечения таких больных -предупредить введение наркотиков на период лечения. Весь период стационарного лечения с момента госпитализации разделен на три этапа и требует осознанного понимания пациентом своей проблемы и доброжелательного отношения медицинского персонала. Summary. In the article a comparative characteristics of treatment results of acute viral hepatitis B (AVHB) in ordinary and drug addicted patients is presented. Hospital stay of drug addictive AVHB patients is on average 5 times longer, their biochemical findings are reliably worse as compared to the patients without drug addiction. A comparative analysis of treatment results with the use of desintoxication medicines, which are applied the most is performed. Non-physiologic properties of 0,9% solution of NaCl which causes edema of liver parenchyma and prolongation of treatment terms is shown. Algorithm of pathogenetic therapy in patients with AVHB against drug addiction background is offered. Treatment efficacy is based on individual approach and attention to such patients. The aim of treatment is to prevent introduction of narcotics during treatment. The whole period of hospital treatment from the moment of hospitalization is divided into 3 stages and requires particular understanding of the problem from a patient's side and kind attitude of a medical personnel.
Проблема патогенетично! терапи хворих на гос^ вiруснi гепатити В (ГВГВ) на тлi наркомани зумовлена значним поширенням наркомана, до масштабiв ешдеми, а також вщсутшстю етютропних засобiв лшування ГВГВ та значною гепатотоксичнютю наркотичних речовин i !х дieю на iмунний статус хворого [4,5,7,8]. Нерщю випадки, коли шсля значного полшшення стану хворого, внаслщок довенного введення наркотичних речовин, стан хворого попршуеться аж до розвитку печшково! коми. Тому основна мета проведеного дослщження - вибiр найбшьш адекватно! дезштоксикацшно! та детоксикацшно! терапи при лшуванш хворих на ГВГВ, яю перебпають на тт наркомана, та запобпання введенню ними наркотичних речовин у ста-щонарь
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами проведена порiвняльна ощнка основних найбшьш уживаних препара^в дезштоксикацшно! терапи: фiзiологiчного розчину 0,9% №С1; збалансованих полшонних розчишв типу трисшь, ацесшь та 5% розчину глюкози. Об-стежено 108 хворих на ГВГВ на тлi наркомана у вщ вщ 16 до 43 роюв. Контрольну групу складали 79 хворих (вщ 22 до 46 роюв) на ГВГВ, в анамнезi яких не було епiзодiв вживання
наркотичних речовин. Критерiями оцшки ефек-тивност терапи ми вважали тривалiсть пе-ребування хворого в стацiонарi, рiвень загаль-ного бiлiрубiну та актившсть аланшамшостранс-ферази (АлАТ) на момент виписки.
Статистична обробка матерiалiв проводилася з використанням методiв варiацiйноi статистики, реалiзованих стандартним пакетом програм ста-тистичного аналiзу EXCEL - 2000 [3].
Хворих з етзодичним вживанням наркотичних речовин та хворих iз наркотичною залеж-нiстю, яю бажали ii позбутися, ми, по можли-восп, госпiталiзували в палати, в яких не було пащенпв iз наркотичною залежнiстю. Окрiм того, таким хворим призначалася консультащя лi-каря-нарколога.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Порiвняння хворих на ГВГВ iз групою хворих на ГВГВ iз супутньою наркоманieю виявило в останшх бiльш тривале перебування у стацiонарi та значно повiльнiшу нормалiзацiю показниюв печiнкового комплексу. Данi порiвнянь хворих на ГВГВ та ГВГВ на rai наркомани за три-валютю перебування у стацiонарi та основних показниюв печiнкового комплексу наведенi у таблиц 1.
Таблиця 1
Тривалкть лжування хворих на ГВГВ та ГВГВ на тл1 наркоманн та основн1 показники печшкового комплексу при виписц1 (М ± m)
Групи хворих Кль-юсть хворих Тривал1сть л1кування (у днях) АлАТ (ммоль/ год-мл) Загальний б1л1руб1н (мкмоль/л)
ГВГВ на
тл1 нарко- 108 27,4±2,8 2,23±0,33* 24,8±3,1
мани
ГВГВ 79 22,8 ± 2,6 1,41±0,22 19,9±1,8
Примiтки: * p < 0.05
Наведет дат свщчать про бшьш iнтенсивне ураження печiнки у наркозалежних хворих, що проявляеться бшьш високими показниками АлАТ (р < 0,05) та рiвня загального бшруб^. Це зумовлено токсичною дiею наркотичних речовин на гепатоцити та стан iмунно! вщповщь Причому у наркозалежних майже в 1,7 раза частше зустрiчався рецидивний перебiг.
Для визначення найбiльш ефективно! дезшто-ксикацшно! та детоксикацiйно! терапi! проведена порiвняльна характеристика найбiльш уживаних дезiнтоксикацiйних препара^в у групi хворих на ГВГВ iз наркотичною залежнiстю. Отриманi результати наведет в таблиц 2.
Таблиця 2
Тривалкть л1кування та основш показники печ1нкового комплексу у хворих на ГВГВ на тл1 наркоманй' в залежност1 в1д дезштоксикацшноУ терапй (М ± m)
Дез1нтокснкац1йннй розчин Юльюсть хворих Тривал1сть л1кування (у днях) АлАТ (ммоль/ год-мл) Загальний б1л1руб1н (мкмоль/л)
Розчин 0,9% NaCl 29 34,5 ± 4,6* 2,35 ± 0,49 35,3 ± 4,7*
Пол1йонн1 розчини 38 26,8 ± 3,9 2,26 ± 0,43 24,6 ± 3,2
Розчин 5% глюкози 41 23,0 ± 3,3 2,11 ± 0,36 19,7 ± 0,8
П р и м i т к и : *BiporiqmcTb рiзницi порiвняно з розчином 5% глюкози p < 0,05
Як видно з наведених даних, призначення з дезiнтоксикацiйною метою 0,9% розчину NaCl е невиправданим, бо веде до бшьш тривалого перебування у стащонарi (p < 0,05) та повшьно1' нормалiзацii рiвня бшрубшу (p < 0,05) у порiв-няннi з розчином 5% глюкози. Така дiя зумов-лена тим, що 0,9% розчин NaCl не е фiзiоло-пчним для оргашзму, оскiльки не вiдповiдае електролiтному складу кровг Його застосування веде до набряку паренхiми печiнки, про що свщчить значно бiльший рiвень бiлiрубiну (p < 0,05) при практично однакових показниках ак-тивностi АлАТ на момент виписки. У той же час полшонш розчини типу трисшь та ацесшь е бшьш збалансованими вщносно електрол^ного складу кровi, дозволяють компенсувати явища ацидозу у хворих та отримати значно кращi результати лшування, причому рiзниця у порiв-няннi з розчином глюкози не е вiрогiдною (p > 0,05). Розчин 5% глюкози показав найбшьшу ефектившсть через те, що не шдвищуе осмоляр-нiсть, i при засвоюванш ii органiзмом вода виво-диться нирками, не спричинюючи набряку паренхiми печiнки. Проте розчин глюкози не показаний при цукровому дiабетi та значно пiд-силюе холестаз при холестатичних формах. Тому за найменших ознак холестазу - свербежу шюри
- введения глюкози протипоказане. Дотримання цього правила дозволило в нашш клiнiцi за останнi 10 роюв знизити частоту холестатичних форм вiрусного гепатиту.
Враховуючи отриманi даш та бiльш нiж де-сятиттнш досвiд роботи з такими хворими, нами пропонуеться для впровадження в практику роботи шфекцшних стацiонарiв алгоритм патогенетично! терапи хворих на гострi вiруснi гепатити на rai наркоманй. Алгоритм включае послщовне виконання ряду етапiв:
I. Етап госпiталiзацiï.
Визначення наявностi довенного вживання наркотичних речовин шляхом опитування та огляду шюрних покривiв (виявлення рубцiв вна-слiдок введення наркотичних речовин).
Визначення тривалост вживання наркотичних речовин та самооцшки хворого з приводу його наркотичноï залежностi та бажання ïï поз-бутися.
У випадку нетривалого вживання наркотичних речовин (до року) та/або бажання позбу-тися наркозалежиостi хворого госпiталiзують в окрему палату чи бокс, або у палату, де немае хворих, в анамнезi яких е ешзоди вживання наркотичних речовин. В умовах вщкритого ш-фекцшного стацiонару при сконцентруванш хво-
рих у спещальних палатах чи вщдшеннях досяг-ти хороших результат лшування практично неможливо внаслщок того, що вживання нарко-тичних препарапв хоча б одним ¡з пащенпв, як правило, призводить до того, що решта теж починають вживати наркотики.
II. Етап патогенетично! терапи.
На вщмшу вщ хворих на ГВГВ, яю не вживають наркотичш речовини { яким при легких формах гепатипв можна обмежитися л1ж-ковим режимом, д1етою та вживанням шдви-щено! кшькосп рщини у вигляд1 союв, глюкозо-сольових розчишв, вщвару шипшини та узвар1в [1,2,6], хворим 1з наркотичною залежшстю, неза-лежно вщ тяжкосп перебпу гепатипв, показане довенне введення розчишв як з дезштоксика-цшною, так { з детоксикацшною метою, особливо якщо довенне введення наркотичних речо-вин вщбулося в останш 5 дшв. Тривалють дез-штоксикацшно! терапи залежить вщ тяжкосп перебпу гепатиту та самопочуття хворого [2].
Найбшьш доцшьним е введення 5% розчину глюкози та збалансованих полшонних розчишв типу „Трисшь", „Ацесшь", „Квартасшь". Введення цих розчишв е найбшьш ф1зюлопчним { дозволяе компенсувати можлив1 явища ацидозу.
Введення з дезштоксикацшною метою 0,9% розчину хлориду натр1ю сприяе набряку клпин гепатоцинв та подовжуе перюд реконвалесценци на 4-7 дшв. Ф1зюлопчний розчин можна засто-совувати в об'ем1 100-200 мл лише для введення шших препарапв: впамш1в, кортикостеро!дних препарапв та ш.
Введення 5% розчину глюкози чи глюкозо-шсулш-катево! сум1ш1 показане лише за умов вщсутносп ознак холестазу.
Кр1м того, ус1м хворим в перш1 5-7 дшв хвороби з метою зменшення автоштоксикаци призначаються 2-3% содов1 очисш ктзми.
З метою шдсилення дезштоксикацшного ефе-кту призначаються гелев1 сорбенти: полюорб, ентересгель.
Глюкокортикостеро!дш препарати признача-
ються лише за умов загрози розвитку фульм> нантного гепатиту.
Введення препарапв полiвiнiлпiролiдону (не-огемодез), яким надають перевагу хворi з наркотичною залежшстю, вважаемо недоцiльним (навiть за умови наполягання самих пацiентiв та ix родичiв). Вiдмова вiд нього не призвела до погiршення результатiв лшування у клiнiцi.
Призначення вiтамiнiв, гепатопротекторiв та препаратiв, якi полiпшують мшроциркулящю (пентоксифiлiн, пармiдин та iн.) при ГВГВ на rai наркомани (ми маемо на увазi гострi, а не хрошчш гепатити) не призводить до зменшення тривалосп лiкування, а веде лише до полiпра-гмазп.
III. Етап реконвалесценци.
Як правило, протягом першого тижня до по-кращання самопочуття хворого проблема абсти-ненци гостро не постае. При позитивнш динамiцi хвороби на початку другого тижня призначають, за згоди хворого, консультащю нарколога, яка проводиться в окремому кабшеп чи ордина-торськш, де визначаеться план майбутнього лшу-вання пiсля виписування хворого зi стацiонару.
При виникненнi виражених явищ абстиненци призначаеться пiроксан по 0,03 (2 таблетки) 2, рщше 3 рази на добу, що дозволяе зменшити силу абстиненци до переносних для хворого умов.
Виписка хворих здшснюеться на загальних пiдставаx iз наступним спостереженням лшаря-iнфекцiонiста (бажано того, хто проводив лшу-вання) та рекомендащею диспансерного лшуван-ня у лшаря - нарколога.
П1ДСУМОК
Запропонований алгоритм забезпечуе адекват-не лшування хворих на ГВГВ на rai наркомани, значно зменшуе вживання хворими наркотичних речовин у стацiонарi, кшьюсть рецидивiв та термiн лiкування, а головне - не вимагае додат-кових фшансових витрат, крiм шдвищено! уваги та спiвчуття до таких хворих.
1. Ивашкин В.Т., Буеверов А.О. Клиническая ге-патология сегодня и завтра // Рос. журн. гастроэн-терол., гепатол., колопроктол. - 2002. - № 1. - С. 4-9.
2. Л1кування гострих в1русних гепатипв. Мето-дичш рекомендаци / Воз1анова Ж.1., Шкурба А.В., Печшка А.М., Корчинський М.Ч. - К.: НМУ, 2002. -20 с.
3. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н., Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: МОРИОН, 2000. - 320 с.
4. Лобзин Ю.В., Жданов К.В., Волжанин В.М.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
Вирусные гепатиты. - С.Пб.: Фолиант, 1999. - 104с.
5. Мар1евський В.Ф., Гураль А.Я. Проблема гепатиту В в Украли // Журнал практичного л1каря. -1999. - №3. - С.2-8
6. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевание печени и желчных путей: Практ. Руководство / Пер. с англ. под ред. З.Г.Апросиной, Н.А. Мухина. - М.: Гэотар, Медицина, 1999. - 864 с.
7. Характеристика иммунного статуса у наркопотребителей с острыми формами гепатита В, С и микст-гепатитом / Жмуровская Л.С., Титов Л.П., Та-
расюк В.В., Черношей Д.А., Ключарева А.А., Казак В.Е. // Эпидемиология, диагностика, патогенез, лечение и профилактика инфекционных заболеваний: Материалы Респ. науч.-прак. конф. инфекционистов и эпидемиологов, Гомель, 13-14 декаб. 2001 г. // МЗ Республики Беларусь, Управ. охран. здор. Гом. обл-
УДК 617.3-001.83(477)(430)
О. €. Лоскутов, М.Л. Головаха
Дтпропетровська державна медична t кафедра травматологИ' та ортопеды (зав. - д. мед. н., проф. О. С. Лоскутов)
Ключовi слова: укратсько-нiмецьке спiвробiтництво, ортопедичнi cuMm3iyMU, пiдсумки cпiвробiтництва Key words: Ukrainian-German cooperation, orthopedic symposium, sums of cooperation
Iсторiя сшвробггництва ортопедiв Укра!ни й Шмеччини бере свш початок з 21 березня 1997 року, коли вщбувся Перший Укра!нсько-№мець-кий Ортопедичний Симпозiум. У витоюв оргаш-заци була група ортопедiв на чолi iз професо-рами О.С. Лоскутовим та Ю.П. Литвином. З ш-мецько! сторони активними органiзаторами були професори Х.-В.Шпрингорум, Ю.Хайзель. З тих тр зустрiчi стали традицiйними й проводяться один або два рази на рш. Коло проблем, як роз-глядаються в програмах, традицiйно залишаеться досить широким. Щороку з'являються новi теми, що зумовлюе високий штерес ортопедично! гро-мадськостi.
Перший симпозiум пройшов у Дшпропет-ровську з 21 по 24 березня 1997 року на базi Дшпропетровсько! державно! медично! академi!. У його роботi взяли участь 54 лiкарi ортопеди -травматологи з рiзних регiонiв Укра!ни. Шмець-ка делегацiя була в такому склада координатор проекту доктор Рейхард Хойшен (медичний менеджер); ортопеди: професори Юрген Хайзель (директор реабштацшно! клiнiки, м. Бад Урах), Ханс-Вернер Шпрингорум (керiвник ортопе-
исполкома, Гом. гос. мед. ин-т. Мозырь: Изд. Дом "Белый Ветер", 2001. - С. 112-115.
8. Dependent Intraskin Response in Patients with Viral Hepatitis / Charnashey D.A., Tarasiuk V.V., Jmu-rovskaya L.S., Titov L.P. // Falk Symposium 125. - Hannover (Germany). - 2001. - 20 р.
дично! клшки, м. Бад-Мергентайм), приват-доцент Томас Зiбель (м.Падеборн); доктор Клаус Дитрих (лшар невiдкладно! травматологи, м.Нюрнберг); анестезiологи: професор Йоахим Над-ставек (керiвник анестезiологiчно! служби Вшськового госпiталю, м.Бонн); доктори Ана Хеленталь (м. Бiлефельд), Кордула Шнайдер (м. Берлш).
За час спшьно! плiдно! роботи проведенi тринадцять Укра!нсько-№мецьких Симпозiумiв. Iсторiя десятирiчного спiвробiтництва нараховуе цший ряд цiкавих проблем: ендопротезування кульшового, колiнного й плечового суглобiв, анестезiологiчне забезпечення ортопедичних операцiй, питання остеосинтезу при переломах, спортивна травматолопя й ортопедiя, артроскопiчнi операцi! на суглобах, хiрургiя деформацiй стопи.
Особлива увага завжди придiлялася освiтнiм програмам. Завжди проводився навчальний курс з основно! теми Симпозiуму iз практичними заняттями й видачею вiдповiдного сертифшата.
Географiя спiльно! роботи рiк у рш розши-рювалася. З 2000 року до Дтпропетровська при-
10 РОК1В УКРАÏНСЬКО-НIМЕЦЬКОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА ОРТОПЕД1В-ТРАВМАТОЛОГ1В
академiя
Резюме. В статье описан десятилетний опыт украинско-немецкого сотрудничества в области ортопедии и травматологии. Тринадцать Украинско-Немецких Ортопедических Симпозиумов, посвященных данной проблеме, прошли на базе Днепропетровской государственной медицинской академии. Даны основные итоги сотрудничества и оценка значимости подобных контактов.
Summary. In the article a ten-year experience of Ukrainian-German cooperation in orthopedics and traumatology is presented. Thirteen Ukrainian-German Orthopedic Symposiums devoted to the given problem took place on the basis of Dnepropetrovsk State Medical Academy. The main sums of cooperation and evaluation of significance of similar contacts are given.
