CC BY
90
УДК 616.314.17 - 002.3 - 06: 616.72 - 002
ПАРОДОНТАЛЬНИЙ СТАТУС ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ М.С. Залiзняк
ДВНЗ «Тернотльський державний медичний утверситет iMem 1.Я. Горбачевського МОЗ Украши»
Резюме
Представлены результаты индексной оценки состояния тканей пародонта у больных остеоартрозом.
Ключевые слова: ткани пародонта, остеоартроз, индексная оценка. Summary
The article presents the results of the index assessment of periodontal tissues in patients with osteoarthritis.
Key words: periodontal tissues, osteoarthritis, index assessment. Л^ература
1. Артеменко Н. А. Клинические и лабораторные особенности различных форм остеоартроза / Н. А. Артеменко, М. О. Чвамания // Клиническая медицина. - 2009. - №2. - С. 45-50.
2. Вейсгейм Л. Д. Состояние вопроса о влиянии соматических заболеваний на клинику и лечение пародонтитов / Л. Д. Вейсгейм, Е. В. Люмкис // Новое в стоматологии. - 2004. - №6. - С. 75-76.
3. Гончарук Л. В. Взаимосвязь воспалительных заболеваний пародонта и соматической патологии / Л. В. Гончарук, К. Н. Косенко, С. Ф. Гончарук // Современная стоматология. - 2010. - №1. - С. 37-40.
4. 1скра Н. I. Особливост комплексного лжування хворих з верифжованим дiагнозом „Остеоартроз" / Н. I. 1скра, Я. С. Кукурудз, В. Ю. Кузьмш // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2011. - №3. - С. 23-25.
5. Коваленко В. Н. Остеоартроз: практическое руководство / В. Н. Коваленко, О. П. Борткевич. - 2-е изд., перераб. и доп. - К. : Морион, 2005. - 592 с.
6. Нейко С. М. Сучасш уявлення про патогенез деформуючого остеоартрозу / С. М. Нейко, I. Ю. Головач // Украшський ревматолопчний журнал. - 2000. - №1. - С. 9-12.
7. Нигматов Р. Н. Состояние костной ткани пародонта у больных с заболеваниями внутренних органов / Р. Н. Нигматов, Н. Юлдашева, Н. Р. Нигматова // Вюник стоматологи. - 2008. - №2. - С. 58-62.
8. Павленко О. В. Сучасш проблеми стоматолопчного здоров'я населення Украши / О. В. Павленко, I. О. Головня, I. П. Мазур // Журнал практичного лжаря. - 2005. - №5. - С. 8-13.
9. Шшак О. В. Добова оргашзащя параметрiв антиоксидантно! та прооксидантно! систем, процешв протеолiзу та фiбринолiзу у хворих на остеоартроз / О. В. Шшак, О. П. Шрожок // Буковинський медичний вюник. - 2003. - Т.7, №3. - С. 62-64.
10. Проценко Г. О. Застосування iнгiбiторiв 1Л-1 у хворих на подагру та остеоартроз / Г. О. Проценко, Н. С. Бойчук, Т. I. Гавриленко // Украшський ревматолопчний журнал. - 2009. - №2. - С. 75-78.
11. Сазонова Н. В. Динамика биохимических показателей сыворотки крови и мочи у пациентов с двусторонним гонартрозом при амбулаторном лечении / Н. В. Созанова, С. Н. Лунева, М. В. Стогов // Вестник травматологии и ортопедии. - 2008. - №3. - С. 52-56.
12. Терапевтична стоматолопя /[ М. Ф. Данилевський, А. В. Борисенко, А.М. Полгтун та ш.]. - Т. 3. Захворювання пародонта. - К.: Медицина, 2008. - 614 с.
Актуальшсть дослщження
Хвороби пародонта займають одне з чшьних мюць серед проблем терапевтично1 стоматологи, що зумовлено ïx надмiрною поширешстю, полiетiологiчнiстю, тяжк1стю перебiгу, складнiстю лжування [8].
У 85% пацieнтiв запальш та дистрофiчно-запальнi захворювання пародонта поеднуються iз загальносоматичною патологieю, тому вивчення взаемозв'язюв уражень тканин пародонта iз захворюваннями внутрiшнix органiв i систем оргашзму дозволяе скласти бiльш ч^ке уявлення сутностi генезу захворювання на rai соматичноï патологiï i розробити патогенетично спрямоваш лiкувально-профiлактичнi заходи [2, 3, 7].
Остеоартроз за поширешстю, частотою втрати працездатностi та швалщизацп займае одне з перших мюць серед xронiчниx загальносоматичних захворювань, що робить проблему його вивчення та лiкування однiею з найважливших у ревматологiï [5, 6].
За результатами вивчення бiоxiмiчниx факторiв у хворих на ОА встановлено характерш змiни показникiв, що свщчать про оксидативний стрес: пiдвищення штенсивност вiльнорадикальниx окисних реакцiй на фош значного пригнiчення активностi антиоксидантних систем [9,11].
Хворим на остеоартроз властивi змши iмунологiчниx показникiв, що характеризують запальний процес: значне пiдвищення рiвня С-реактивного протеïну, iмуноглобулiнiв (Ig) Е, фактора некрозу пухлин (ФНП-а), штерлейюшв: 1Л-1, 1Л-6 [1, 10].
Дослщження бiоxiмiчниx мaркерiв резорбцiï та синтезу юстково-хрящово!' тканини (фрaкцiï пдроксипролшу) у хворих на ОА показало шдвищення концентрацп вiльного гiдроксипролiну (маркера резорбцп) щодо рiвнiв здорових людей бшьше нiж у 2 рази. Водночас показник синтезу кiстковоï тканини - бшковозв'язана фрaкцiя гiдроксипролiну знижена вщносно норми. Цi показники свщчать про те, що у хворих на остеоартроз у метaболiзмi колагену переважае кaтaболiчнa фаза над синтетичною [4, 11].
Паралелiзм MexaHÍ3MÍB уражень тканин пародонта й остеоартрозу зумовлюе актуальнiсть вивчення особливостей перебшу захворювань пародонта на тш ОА для визначення найбiльш ефективних комплексних патогенетично обгрунтованих методiв лжування.
Матерiали та методи дослiдження
На базi реабiлiтацiйно-санаторних закладiв Тернопiльськоi област проведено стоматологiчне обстеження та визначення пародонтального статусу 308 хворих на первинний остеоартроз (ОА) великих суглобiв (кульшових, колiнних, гомiлковостопних) I-II ступешв тяжкостi. Моно-(олiго-) остеоартроз дiагностовано в 170 хворих (55,19%), полюстеоартроз (одночасне ураження бiльше 3-х суглобiв) - у 138 (44,81%) ошб. Контрольну групу склали 90 ошб без вираженоi загальносоматично'' патологи.
Розподш обстежених за вiком здiйснювали за класифжащею ВООЗ. Найчисленнiшими серед обстежених були особи у вжовш градацп 45-59 рокiв, що становило 57,14% загально'' кiлькостi обстежених основно'' групи та 57,78% групи контролю.
Таблиця 1
Розподш обстежених за bíkom
Вiковi Основна група n = 308 Контрольна група n = 90
групи абс. число % абс. число %
30 - 44 25 8,12 7 7,78
45 - 59 176 57,14 52 57,78
60 - 74 107 34,74 31 34,44
В основнш групi 218 (70,78%) хворих на остеоартроз становили жшки, у грут контролю - 64 (71,11%) (табл. 1). Отримаш результати в цшому вiдображали загальну тенденщю статево'' та вiковоi поширеностi
остеоартрозу. Представлен групи спостереження були зютавними за вiком i статтю.
Обстеження вшх пaцiентiв проводили з дотриманням зaгaльномедичноï послiдовностi з використанням об'ективних ощнок стану гiгiени порожнини рота i зубоутримувальних тканин. Поширенiсть запального процесу в яснах визначали за пробою Шшлера-Писарева (1956) та з обчисленням папшярно-маргшально-альвеолярного iндексa (РМА); характер i стушнь кровоточивостi ясен визначали шляхом зондування Гудзиковим зондом [12].
Для об'ективноï оцiнки стану тканин пародонта використовували пародонтальний iндекс - П1 (A. L. Russel, 1956 ), глибину пародонтальних кишень (ГПК) вимiрювaли пародонтальним зондом [12]. Стан ппени порожнини рота визначали за допомогою гшешчного iндексу (Г1) Федоровa-Володкiноï (1970) та Грiнa - Вермшона (ОШ-S) [12]. Дiaгноз захворювань пародонта в обстежених установлювали за класифжащею М.Ф. Данилевського (1994) [12].
Результати дослщження й обговорення
B основнш групi спостереження захворювання пародонта виявлено у 297 ошб (96,43±1,06%). У груш контролю, яку склали 90 ошб без клiнiчниx проявiв загальносоматичних хвороб, поширенiсть захворювань пародонта була достовiрно нижчою - 88,89±3,31%. Отже, поширешсть захворювань пародонта у хворих на остеоартроз на 7,54% переважае показники контрольноï групи хворих (р<0,01).
Комплексне клiнiчне обстеження показало, що в обстежених як у основнш, так i в контрольны групах у структурi захворювань пародонта переважав генерaлiзовaний пародонтит (ГП) - 86,69±1,94% i 77,78±4,38% вiдповiдно (табл. 2).
Поширешсть генерaлiзовaного пародонтиту достовiрно вища у хворих на остеоартроз (р<0,05).
Та6mцн 2
CTpyKTypa 3axBoproBaHb napogoHTa b rpynax cnocTepe^eHHH
CTaH napogoHTa OcHOBHa rpyna n =308 KornpontHa rpyna n =90
aöc. hhcho % aöc. hhcho % p
3gopoBHH napogoHT 11 3,57±1,06 10 11,11±3,31 <0,01
riHriBiT - - 3 3,33±1,89
^OKani3OBaHHH napogoHTHT 9 2,92±0,96 3 3,33±1,89 >0,05
rn noH.-I CTyneHa 42 13,64±1,95 21 23,33±4,46 <0,05
rn II CTyneHa 115 37,34±2,76 29 32,22±4,93 >0,05
rn II-III CTyneHa 110 35,71±2,73 20 22,22±4,38 <0,05
nap0g0HT03 21 6,82±1,44 4 4,44±2,17 >0,05
npHMiTKa: p - gocTOBipHicTt pi3HH^ Mi® noKa3HHKaMH 0CH0BH0i Ta KompontHoi rpyn.
AHani3 CTpyKTypn 3axBoproBaHt napogoHTa b rpynax cnocTepe®eHHa noKa3aB 3HaHHy nomHpemcTt ta®hhx ypa®eHt TKaHHH napogoHTa y xbophx Ha ocTeoapTpo3. TaK, BH^BneHa HH®Ha HacTOTa reHeparn3OBaHoro napogoHTHTy nonaTKOBoro-I CTyneHa - 13,64±1,95% npoTH 23,33±4,46% y KompontHrn rpyni (p<0,05) Ta gocTOBipHO nacrime BH^Bnem Ta®Hi ypa®eHHa TKaHHH napogoHTa - reHepani3OBaHHH napogoHTHT II-III CTyneHa - b 35,71±2,73% xBopux Ha OA npoTH 22,22±4,38% ociö KornpontHoi rpynu (p<0,05). Pi3HH^ Mi® nomupemcTO reHepani3OBaHoro napogoHTHTy II CTyneHa Ta®KOCTi, H0Kani30BaH0r0 napogoHTHTy, nap0g0HT03y b ochobhm i KompontmH rpynax cnocTepe®eHHa öyna HecyireBoro.
^na BH3HaneHHa KnimHHoro nepeöiry 3axBoproBaHt napogoHTa, 3OKpeMa y xbophx Ha reHepani3OBaHHH napogoHTHT i3 cynyTHiM 0CTe0apTp030M, HaMH
було обстежено 267 oci6 основно!' групи хворих i3 такою структурою захворювання: ГП початкового-I ступеня - 42 хворих, ГП II ступеня - 115 ошб i ГП II-III ступеня - 110 хворих. У контрольны груш обстежено 70 хворих на генерашзований пародонтит: початкового-I ступеня - 21 особа; II ступеня - 29 ошб i II-III ступеня - 20 хворих.
Кшшчне обстеження показало, що у 246 хворих на остеоартроз (92,13%) виявлений хрошчний перебiг генералiзованого пародонтиту. Об'ективне обстеження тканин пародонта основно! групи хворих виявило явища симптоматичного хрошчного катарального гiнгiвiту, найчастiше в дшянщ нижнiх фронтальних зубiв - ясна застшно гiперемiйованi, з вираженою рецешею, оголенням шийок i коренiв зубiв до 1/2 - 3/4 1'хньо1 довжини (залежно вiд ступеня тяжкостi захворювання). Спостерiгалася велика кiлькiсть над- i пiд'ясенних зубних вiдкладень - м'якого зубного нальоту та каменя, що свщчить про недостатнiй рiвень гiгieни порожнини рота в цих хворих. Узагальнеш результати шдексно! ощнки стану тканин пародонта у хворих основно!' та контрольно!' груп наведено в табл. 3.
Таблиця 3
1ндексна оцшка стану тканин пародонта у хворих на генералiзований
пародонтит у групах спостереження
Показники Групи спостереження
основна група n =267 контрольна група n =70 р
Г1(бали) 2,14±0,04 1,78±0,05 <0,05
1ндекс гiгieни ОН1 - S (бали) 1,53±0,04 1,19±0.05 <0,05
РМА (%) 34,07±0,78 32,86±1,69 >0,05
Проба Шшлера-Писарева (бали) 2,37±0,07 2,49±0,16 >0,05
Кровоточивiсть 1,55±0,04 1,59±0,09 >0,05
ясен (бали)
П1, бали 6,11±0,10 4,14±0,19 <0,05
Рецесiя ясен (мм) 2,15±0,08 0,63±0,08 <0,05
ГПК (мм) 3,45±0,07 3,81±0,18 <0,05
Втрата прикрiп-лення ясен (мм) 5,59±0,13 4,49±0,22 <0,05
Примака: р - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками основноï та контрольноï груп.
Стан гiгiени ротовоï порожнини у хворих основноï групи загалом був ощнений як незaдовiльний за гшешчним iндексом Федоровa-Володкiноï (2,14±0,04 бала) та середнш за показниками спрощеного гшешчного iндексу ОШ-S (1,53±0,04 бала). У пащенпв контрольноï групи вiдповiднi значення гiгiенiчниx iндексiв були достовiрно нижчими.
Даш кшшчного обстеження пiдтверджують показники проби Шшлера-Писарева (2,37±0,07 проти 2,49±0,16 у контролi), iндексу кровоточивостi ясен (1,55±0,04 проти 1,59±0,09 у контрол^, РМА (34,07±0,78% проти 32,86±1,69% у контрол^. Це свiдчить про помiрно виражений запальний процес у тканинах пародонта хворих основноï та контрольноï груп. Рiвень запалення зростав iз поглибленням дистрофiчно-запального процесу в тканинах пародонта, проте статистично достовiрниx вщмшностей щодо вищевказаних покaзникiв у хворих основноï та контрольноï груп не виявлено.
У хворих на генерaлiзовaний пародонтит на rai остеоартрозу спостершали нaдмiрну рецесiю ясен -2,15±0,08 мм, яка достовiрно (р<0,05) бшьша, нiж у пaцiентiв контрольноï групи, - 0,63±0,08 мм. Рецесiя ясен проявлялась оголенням поверхонь корешв зубiв, ïï рiвень корелював зi ступенем тяжкосп генерaлiзовaного пародонтиту.
Однiею з особливостей перебшу генерaлiзовaного пародонтиту на rai остеоартрозу була достовiрно менша глибина спрaвжнix пародонтальних
кишень (вщстань вiд ясенного краю до дна кишеш) i менша кшьюсть видiлень i3 них, якi мали здебiльшого серозний характер. Середнi значення ГПК хворих основно! групи без урахування рiвня рецеси були низькими -3,45±0,07 мм проти 3,81±0,18 мм у контролi (р<0,05), але втрата прикрiплення ясен (вiдстань вщ емалево-цементно! межi до дна кишеш) у хворих на ОА значно перевищувала значення ошб контрольно! групи 5,59±0,13 мм проти 4,49±0,22 мм у контролi (р<0,05). Згiдно зi значеннями пародонтального iндексу 6,11±0,10 проти 4,14±0,19 у контролi (р<0,05) у обстежених основно!' групи переважали тяжчi ураження тканин пародонта. З посиленням патолопчного процесу в тканинах пародонта пародонтальний iндекс поступово наростав i досягав максимального значення у хворих на генералiзований пародонтит II-III ступеня як у основнiй, так i в контрольнiй групах, що становило 7,02±0,12 бала i 5,50±0,29 бала (р<0,05) вiдповiдно.
Висновок
За результатами дослщжень у хворих на ОА встановлено високу (96,43±1,06%) поширешсть захворювань пародонта, переважання тяжчих уражень тканин пародонта: генералiзований пародонтит II-III ступеня тяжкост виявлений у 35,71±2,73% хворих на ОА проти 22,22±4,38% осiб контрольно! групи (р<0,05).
Переб^ генералiзованого пародонтиту у хворих на остеоартроз хронiчний при помiрно виражених запальних явищах м'яких тканин, iз симптоматичним катаральним гiнгiвiтом, вираженiй рецеси ясен, незначнiй глибинi справжнiх пародонтальних кишень за значно! втрати прикршлення ясен.
