CC BY
14
biomass necessary for the supposed plant (15,053 tDM/y) is covered by mill residues, wood-based waste material, trimmings generated in the region, the averaged cost of forest biomass will be reduced to 8,770 yen/tDM (Figure 8). Moreover, many of the mill residues, the wood-based waste material, and the trimmings can be obtained free of charge, so the effectiveness of the reduction in the procurement cost of biomass will be greater on the whole, e.g., (15,053 [tDM/y] • 8,770 [yen/tDM] + 15,053 [tDM/y] • 0 [yen/tDM])/ 30,106 [tDM/y] = 4,385 [yen/tDM].
5. Acknowledgement
This study was supported in part by a Grant-in-Aid for Scientific Research from the Ministry of Education, Culture, Sports, Science and Technology, Japan (No. 16-10303).
References
1. Talbot, B. and Nord-Larsen, T. (2003) Using haulage distance as a determinant of supply strategy for the bio-energy sector in Denmark. In Proc. of the 2nd Forest Engineering Conference (May 12-15, 2003, Vaxjo, Sweden). Iwarsson Wide, M. and Hallberg, I. (eds.), The Forestry Research Institute of Sweden, Uppsala.
2. Ranta, T. (2003) Logging residues from regeneration fellings for biofuel production: A GIS-based availability analysis. In Proc. of Bioenergy 2003: International Nordic Bioenergy Conference (September 2-5, 2003, Jyvaskyla, Finland). Anon. (ed.), The Bioenergy Association of Finland, Jyvaskyla.
УДК 630*31; 658.011.51 Ст. наук. ствроб. В.Л. КОРЖОВ1, канд. техн. наук -
УкрНДЫрлк; Д.1. РОМАН2 - Великобичтвский ДЛМП
ПАРАМЕТРИ I ТЕХН1ЧНИЙ СТАН ДОРОЖНЬОÏ МЕРЕЖ1 В Л1СФОНД1 ВЕЛИКОБИЧК1ВСЬКОГО ДЛГ
Представлено результати швентаризацп люових автомобшьних дорт Подано шформащю про наявшсть i техшчний стан люових автодор^ та параметри до-рожньо'1 мережi в люовому фондi Великобичювського ДЛМП.
Ключов1 слова: прсью люи, дорожня мережа, характеристика, техшчний стан.
Senior researcher V.L. KORZHOV- UkrRIMF; D.I. ROMAN - Velykobychkivsky DLMP
Parameters and technical condition of roads net in the forest area of
Velykobychkivsky DLMP
The result about forest automobile roads inventory are given. The information about forest automobile roads quantity and roads net technical condition and parameters in the forest area of Velykobychkivsky DLMP are made.
Keywords: mountain forest, roads net, characterization, technical condition
Вступ. Прийнятим в 2000 рощ Законом Украши "Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Кар-патського репону" [1] поставлен завдання i3 забезпечення економiчно зба-лансованого люокористування, запоб^ання проявам згубних наслщюв сти-
1 зав. лаборатор1ею природозбер1гаючих люових технологш УкрНД1прл1с (тел. 8 0342 552458)
2 директор Великобичшвського державного люомисливського пвдприемства (тел. 8 03132 33304)
хшних явищ, посилення всiх корисних властивостей лiсiв. При цьому, згада-ним вище законом прийнято принциповi ршення, якi передбачають внесення iстотних змш в органiзацiю територи лiсових масивiв, технологiчнi процеси лiсозаготiвель та види застосовуваного обладнання. Особлива увага придше-на вдосконаленню дорожньо! мережi в люовому фондi з одночасним збшь-шенням 11 густоти. Однак в Украшських Карпатах мережа дорiг з твердим покриттям розвинена нерiвномiрно i недостатньо, що призводить до еконо-мiчних втрат i не дае можливостi перевести автомобiльний транспорт люу з екстенсивного на iнтенсивний шлях розвитку. В останш десятилiття рiзко знизилися обсяги будiвництва лiсових дорщ що зумовлюе великi вiддалi тре-лювання (1,5-2,5 км) i, вщповщно, збiльшення собiвартостi люогосподарсь-ких i лiсозаготiвельних робiт [2].
Об'екти та методика дослiджень. Район дослщжень - лiсовий фонд Великобичкiвського ДЛМП Закарпатського ОУЛГ. Територiя пiдприемства за характером рельефу являе собою прську систему, що розташована, в основному, на вщрогах Свидовецького хребта i представлена схилами рiзних експозицш i крутостi. Загальна площа люового фонду становить 47752 га, в тому числ1 лiсiв I групи 20246 га. Головними люоутворюючими породами е ялина европейська (68,4 % вщ загально! площi) i бук (24,5 %). Вiдповiдно до люорослинного районування територiя пiдприемства подiляеться на три люо-рослиннi райони: буково-ялицево-ялинових лiсiв, букових гiрських лiсiв i ду-бово-букових лiсiв. За вжовим складом переважають деревостани вiком до 60 роюв, площа яких становить 78,6 %.
Кшмат територи розташування пiдприемства помiрно-континенталь-ний, вологий - у прському лiсовому поясi i помiрно-вологий - у долинi р. Тиса. Кiлькiсть опадiв - 1200 мм на рш. Грунтовий покрив люових масивiв не вiдрiзняеться великим рiзноманiттям. Гiрськi хребти вкритi, як правило, сугли-нистими грунтами р1зно! потужностi iз значним вмiстом щебеню. На с^мких схилах утворюеться щебеневий грунт, а мiсцями осипи i скельнi оголення.
Методика виконаних дослщжень базуеться на вимогах чинних норма-тивних документах з паспортизаци люових автодорiг [3] та наявному досвщ обстеження автомобiльних дорiг [4-6]. Шд час виконання польових робiт з ш-вентаризаци лiсових автомобiльних дор^ здiйснювалися такi заходи:
• вим1рювання загально1 довжини кожно1 наявно1 л1сово1 автодороги, довжини та мюцезнаходження окремих й дшянок, на яких параметри основних еле-менпв не ввдповвдають чинним техтчним вимогам;
• визначення ширини 1 стану земляного полотна та пробно! частини;
• встановлення конструкци дорожнього одягу, наявност та виду його покрит-тя, довжини, мшцезнаходження i технiчного стану дшянок з дорожтм одя-гом конкретного типу;
• визначення довжини та мшцезнаходження пошкоджених дшянок дороги та дшянок з незабезпеченим водоввдводом;
• встановлення мшцезнаходження, виду ! основних параметрiв штучних спо-руд та !х технiчного стану;
• встановлення наявност! i виду !нженерних та транспортних комунiкацiй, яю розмiщенi безпосередньо 61ля люово1 дороги або перетинають й.
Вимiрювання довжин дор^ проводилось мобiльною системою в скла-дi автомобiля УАЗ-469 та спещально сконструйованого пристрою у виглядi "п'ятого" колеса (рис. 1), або мiрними 20-ти метровими стальними стрiчками по оЫ дороги [71.
2
2 - пристрш обл\ку Iмпулъав; 3 - електропров1д; 4 - м1рне колесо з датчиком Iмпулъав
Вимiрювання сачками проводилося у випадку неможливостi про1'зду автомобiля з причiпним пристроем по автодорозi через наявнi пошкодження або руйнування 11 окремих дiлянок. Перевiрка причiпного пристрою для вимь рювань проводилась для кожного типу дороги i характерного стану дорожньо-го покриття. Вiдносна гранична похибка вимiрювань не перевищувала 2 %. Вс результати польових робiт фiксувались в польових журналах обстеження дороги. Початок i юнець лiсових автомобiльних дор^ визначено за проектно-виконавською документащею, або за наявними технiчними паспортами (кшо-метражу) дорiг, в тому чи^ загального користування чи шших вiдомчих до-рiг. Кiнець люових дорiг уточнювався пiд час проведення швентаризаци. Нап-рям ведення кшометражу пiд час швентаризаци приймався вщ мiсць виходу лiсових дорiг до дороги загального користування чи шшо! дороги до бшьш вiддалених вщ контори пiдприемства лiсових масивiв. Встановлення парамет-рiв елементiв лiсових дор^ та 1х технiчного стану здшснювалося вiдповiдно з чинною iнструкцiею з паспортизацй лiсових автодорiг. Пiсля завершення польових дослiджень отриманi матерiали було проаналiзовано, в окремих ви-падках проведено повтори вимiрювання та внесено уточнення i змiни.
Результати дослщжень. На основi проведених в 2001-2002 роках польових дослщжень i камеральних робiт встановлено реальну довжину i технiчнi характеристики лiсових автодорiг Великобичювського ДЛМП, а та-кож здшснено аналiз транспортного освоення лiсового фонду. Загальна тех-нiчна характеристика транспортно! мережi пiдприемства подана в табл. 1.
Всього на пiдприемствi станом на 1.07.2002 року експлуатуеться 26 люових автодор^ загальною протяжнiстю 117, 54 км. Основним видом покриття на люових дорогах е гравшт. Наявна лише одна люова дорога з ас-фальтобетонним покриттям, довжина яко1 становить менше 1 % загально1 дов-жини вшх дори. Практично на всiх люових дорогах поверхня дорожнього полотна характеризуемся значними нерiвностями, глибокими тшями i вибо!нами.
Табл. 1. Загальна техшчна характеристика транспортно'1 мережi
Найменування показниюв Назва лшництва Разом по тд-приемству
е к ь с в • ^ « и т с о « Дшовське Лужанське -е ок ьс о щ и й сл оо « с 1м. Томащука <и к ь ц р о л н д е р е и Кобилецько-Полянкське е к ь с в • ^ к б р е В Верхне-водянське
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Загальна довжина дорiг, км станом на 1.07.2002 р. 4,988 10,600 9,047 18,100 12,070 7,330 10,400 4,080 40,915 117,540
в т.ч. довжина дшя-нок iз зруйнованим земляним полотном, км 0,044 0,842 0,107 1,540 - 5,510 0,060 0,810 2,607 11,520
Довжина д^нок дорожного покрит-тя, км: асфальтобетонного - - 1,130 - - - - - - 1,130
в т.ч. зруйноване - - 0,025 - - - - - - 0,025
гравшного 4,988 10,600 7,917 18,100 12,070 7,330 10,400 4,080 40,915 116,400
в т.ч. зруйноване - 1,690 1,594 4,305 5,019 5,690 2,340 2,410 6,014 29,062
Число д^нок з ухилом, який бшь-ше допустимого, шт. 3 10 2 - 4 - - - 57 76
Довжина д^нок з ухилом, який бшь-ше допустимого, м 118 759 222 - 519 - - - 4127 5745
Число кривих з ра-дiусом менше допустимого, шт. - 1 - 4 2 - - 1 7 15
Сумарна довжина кривих з радiусом ленше допустимого м - 25 - 103 42 - - 32 206 408
Довжина д^нок тдвищено! труд-ностi утримання, км: зсувнi 0,040 0,300 0,015 0,470 0,653 0,300 0,410 0,110 0,443 2,741
затоплюванi 0,942 3,054 - 4,305 4,649 5,100 2,340 1,460 3,321 25,171
Штучнi споруди: мости 9 8 9 7 1 1 4 2 13 54
в т.ч. зруйноват - - 3 3 - - 1 1 - 8
труби 1 3 14 24 12 8 23 2 108 195
в т.ч. зруйноват - - - 11 1 1 3 - 31 47
лотки 17 4 12 51 8 2 24 4 49 171
в т.ч. зруйноват 1 - 2 3 - - - 1 28 35
броди - 8 11 13 4 - 3 2 41 82
Майже на кожному четвертому кiлометрi дорiг дорожне покриття е зруйнова-ним. Лiсовi дороги, що розташованi на схилах пр, мають значнi поздовжнi ухили. В цшому на пiдприемствi е 76 дшянок з ухилом бшьше допустимого. На окремих дорогах е невелик за протяжнiстю дiлянки з ухилами, як пере-вищують допустимi в 1,4-1,6 раза. Це, в основному, спуски у вантажному напрямку. Загальна довжина таких дшянок становить близько 5 %.
Довжина дшянок шдвищено! трудност утримання на пiдприемствi становить близько 28 км (21,3 %), в тому чи^ затоплюваних мiсць бiльше 25 км. Таке становище пов'язане з тим, що бшьшють лiсових автодорiг побу-дована безпосередньо бшя водотокiв чи в поймi рiк. А це, в свою чергу, пере-думовлюе !х частi руйнування пiд час повеней. Для гiрських лiсових дорiг характерна наявшсть велико! кiлькостi штучних споруд. В середньому на 10 км люово! дороги припадае 5 мослв (переважна бiльшiсть яких е з дерев'яною пролiтною будовою), 16 водопропускних труб (залiзобетонних i кам'яних) i 15 лоткiв (переважно дерев'яних). На теперiшнiй час практично вс штучнi споруди влаштовуються невисоко! каттальност i мають незадовiльний тех-шчний стан. При цьому, значна частина з них аваршш або зруйноваш. Частка зруйнованих штучних споруд становить: для мос^в - 14,8 %, труб - 24,1 %, лотюв - 20,4 %. Тому на люових дорогах при перетинанш водотоюв влашто-ванi броди, яких на шдприемсга налiчуеться бiльше 80.
Наведеш вище причини призвели до того, що лiсовi автодороги при-датш лише для використання автомобiлiв з уЫма ведучими осями. Окремi дь лянки лiсових дорiг, по яких можливий про!зд загально-дорожнiх автомобь лiв, особливо легкових, е невелико! протяжность
Характеристика транспортно! мережi в люовому фондi пiдприемства станом на 1.07.2003 р подана в табл. 2.
Табл. 2. Фактична густота шнуючих дор1г в лiсфондi
Назва лшництва Площа шсфонду, га Довжина дорп, км Густот, км/1 а дорщ 00 га
загального призначення лшових всього вс1х категорш лшових
1. Костил1вське 4781 3,5 6,11 9,61 0,2 0,13
2. Дшовецьке 4268 5,1 10,6 15,7 0,37 0,25
3. Лужанське 3821 5,28 9,05 14,33 0,38 0,24
4. Кос1всько-По-лянське 5992 1,5 18,1 19,6 0,33 0,30
5. 1м.Томащука 4787 4,5 12,07 16,57 0,35 0,25
6. Середньорщьке 5758 - 9,5 9,5 0,16 0,16
7. Кобилецько-По-лянське 4552 - 10,4 10,4 0,23 0,23
8. Щербил1вське 6295 - 7,62 7,62 0,12 0,12
9. Верхневодянське 7498 6,8 40,92 47,72 0,64 0,55
Всього 47752 26,68 124,37 151,05 0,32 0,26
1снуюча дорожня мережа в люовому фондi Великобичювського ДЛМП представлена автодорогами як люовими, так i загального користування. При цьому, значна частина люових дор^ розташована поза землями люового фон-
ду. Це, в бiльшостi випадкiв, тi дiлянки лiсових дорiг, якi проходять в межах сшьських населених пункпв чи земельних угiдь сiльськогосподарського призначення. Як правило, лiсовi дороги мiж собою не з'еднуються i виходять до дор^ загального користування. Тшьки в одному iз 9 люництв - Верхнево-дянському наявне сполучення мiж собою окремих лiсових урочищ, яке здшснюеться завдяки лiсовим автодорогам. Локальш дорожнi мережi бшь-шост лiсництв мiж собою також не з'еднаш, за винятком двох мапстральних лiсових дорiг, якi проходять територiями двох сусiднiх лiсництв.
Густота автодор^ в середньому на пiдприемствi становить 0,32 км/100 га i перебувае в межах вiд 0,12 до 0,64 км/100 га. При цьому, вища густота дор^ (в 2-3 рази) характерна для люництв, територiя яких розмiщена в бiльш ос-военiй низькогiрнiй мiсцевостi. Розподiл люового фонду за густотою лiсових дор^ представлено на рис. 2.
густота дор1г,км/100га
Рис. 2. Розподл площ ярового фонду за фактичною густотою дори
На переважнш бшьшост площ люового фонду (близько 85 %) густота транспортно! мережi не перевищуе 0,4 км/100 га. Потрiбно звернути увагу на те, що лiсовi площi, в яких густота дор^ перевищуе 0,6 км/100 га, становлять лише 15 %. До того ж, необхщно зазначити, що вщносно висока густота дор^ характерна тшьки для одного Верхневодянського лiсництва, де наявна бшьш-менш розгалужена мережа шляхiв транспорту як лiсових, так i загального користування. Таке становище пояснюеться нескладними рельефними умовами його розташування, а також заселешстю територи, що сприяе створенню роз-галужено! транспортно! мережi.
Динамiка протяжност i стану лiсових дорiг у Великобичювському ДЛМП протягом майже трьох десятилггь представлена в табл. 3. Аналiз наве-дених даних показуе, що в останш десятилiття спостер^алося зменшення кiлькостi лiсових дорiг. При цьому попршився i !х техшчний стан. Так, якщо в 1988 рощ 18,4 % вЫх люових дорiг потребували ремонту чи реконструкций то на теперiшнiй час таю дшянки лiсових автодорiг становлять майже четвер-ту частину вiд !х загально! довжини.
Табл. 3. Динамша фактичноИ протяжностi i техшчного стану лкових _автодор1г_
Найменування показнишв Роки
1976 1988 1995 2002 2003
Загальна довжина, км 166,2 169,43 161,32 117,54 124,37
Довжина дорп, як потребу-ють ремонту 1 реконструкций км/% Дат вщ-сутт 31,19 18,4 35,90 22,3 29,09 24,7 29,09 23,4
На наш погляд, таке становище пов'язане з двома юторичними повеня-ми, (1998 i 2001 р.р.), пiд час яких було нанесет значт пошкодження люо-вим дорогам та водопропускним спорудам, а також недосконалютю системи фшансування будiвництва i утримання лiсових дорiг. При цьому, необхщно зазначити, що в остант роки Великобичкiвським ДЛМП проводяться штен-сивнi дорожньо-будiвельнi роботи з вщновлення лiсових автодорiг зруйнова-них стихiею. На виконання "Програми будiвництва люових дорiг та впровад-ження природозбер^аючих технологiй лiсозаготiвель в гiрських умовах За-карпаття" [8], згiдно з якою були видшет певнi кошти, основнi дiлянки люо-вих дорт пiдприемства на теперiшнiй час вщновлет i реконструйованi. Про це свщчить збiльшення довжини дорожньо! мережi в остант роки.
Висновки. Проведений вище аналiз дае змогу стверджувати, що:
• на даний час транспортна мережа на територи Великобичшвського ДЛМП е недостатньо розвинутою. Середня и густота становить 0,32 км/100 га, що в 510 раз1в менше, нiж в сусвднх кра!нах, як знаходяться в под1бних рельефно-кл1матичних умовах;
• л1сов1 дороги розташоваш вкрай нер1вном1рно по територй тдприемства. У розр1з1 лшництв густота дорп коливаеться вщ 0,12 до 0,64 км/100 га. Низинт лшництва мають густоту дори в 2-3 рази б1льшу, тж прсьш.
• на тдприемств1 л1сов1 плошд, в яких густота дори не перевищуе 0,6 км/100 га, становлять бшьше 85 % люового фонду;
• наявт люов1 автодороги характеризуються низьким техтчним станом. Дов-жина д1лянок 1з зруйнованим земляним полотном 1 дорожтм покриттям становить вщповвдно б1льше 9 % 1 25 % вщ загально!' довжини люових дорп. За-тоилюван1 дшянки становлять 21,3 %.
• практично вс1 штучт споруди влаштовуються невисоко! каттальност1 1 мають незадов1льний техтчний стан. При цьому, значна частина з них перебу-вае в аваршному стан або зруйноват. Частка зруйнованих штучних споруд становить: для моспв - 14,8 %, труб - 24,1 %, лотюв - 20,4 %;
• спостерпаеться переважне застосування дерев'яних елеменпв 1 конструкций для буд1вництва водопропускних споруд на люових автодорогах;
• л1сов1 автодороги придатш лише для використання специального лшовозного транспорту на баз1 автомобшв з ус1ма ведучими осями. Окрем1 дшянки люо-вих дорщ по яких можливий пройд загальнодорожних автомобшв, особливо легкових, е невелико! протяжность
• в Карпатському регюш питання оргатзаци фтансування витрат на будов-ництво 1 утримання лшових дорп потребуе нагального виршення.
Лггература
1. Закон УкраТни "Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну" 10.02.2002. № 1436-111.
2. Коржов В.Л. Дорожня мережа в люфонд1 Карпатського репону та й вплив на орга-тзацш сталого розвитку люового господарства// Матер1али Мжнародно! конференцп "Гори 1 люди (в контексп сталого розвитку). - Том I. - Рах1в. - 2002. - С. 285-287.
3. Инструкция по техническому учету и паспортизации лесных автомобильных дорог. - Утв. Минлесдревпромом Украины 23.01.85. - К.: 1984. - 36 с.
4. Задорожний В.В., Коржов В.Л. Паспорт люово'! дороги// Люове госп-во, люова, паперова 1 д/о пром-сть. - 1986, № 4. - С. 21.
5. Бшятинський О.А., Химерник Ю.А. Нов1 методи вим1рювань при обстеженш дор1г// Автомобшьш дороги 1 дорожне буд1вництво. - К.: Буд1вельник, 1973. - С. 26-32.
6. Чорногузов Ю.П. Экспресс-метод определения геометрических параметров автомобильных дорог. - В кн.: Тезисы докл. на VII Всесоюзн. конф. молодых ученых и специалистов: Основные пути повышения научн.-техн. уровня проектирования и стр-ва автомоб. дорог и мостов. - М.: 1981. - С. 11-12.
7. Задорожный В.В., Коржов В.Л. Прибор для измерения протяжности автомобильных дорог// Лесоэксплуатация и лесосплав. - 1986, № 3. - С. 5-6.
8. Програма буд1вництва люових дор1г та впровадження природозбер1гаючих технологий люозагствель в прських умовах Закарпаття. Затв. КМ Укра'ни. № 670 вщ 23.04.1999 р.
Stephen J. NICHOLLS1, Pierre A. ACKERMAN2, Reino E. PULKKI3
PROVINCIAL ROAD CONDITION AND ROUND WOOD TIMBER
TRANSPORT IN SOUTH AFRICA
The context of the study is concern over declining provincial road condition due to insufficient government funding for road maintenance. These roads are by their public nature used by a wide variety of commercial and private interests contributing a broad range of axle loads. There was no information available on the use of these roads by forest companies, nor on their condition. Consequently a survey was conducted to determine condition and length of each segment of provincial road in use by forest companies and the volume of wood transported over them. In addition, an attempt was made to gather data on other road users and their contribution to the volume transported over each section.
The questionnaire indicated that the provincial roads are in a poor to very poor state. References reviewed suggests maintaining or rebuilding these roads can achieve a significant reduction in total cost of transport. South African forest companies provide the majority of the heaviest axle loading to these roads and must therefore take responsibility for damage caused to them. Also a variety of forest companies use the same roads and consequently collaborative studies between companies are needed.
Ст1вен Й. Н1КОЛЛС\ П'ер А. АККЕРМАН2, Рейно ПУЛКК13 Провшцшш дороги i лкотранспорт в Швденнш Африщ
Зосереджено увагу на попршенш стану провшцшних дор^ через недостатне державне фшансування ix експлуатацп. Ui дороги за сво'1'м призначенням широко ви-користовуються для перевезення вантажiв в комерцшних та приватних цшях. Однак вщсутш даш про використання таких дор^ люовими компашями. Дослщження про-водилося з метою визначення техшчних та експлуатацшних параметрiв кожно}.' дь лянки провшцшно]! дороги, що використовувалася для транспортування деревини. ^iM того, зроблено спробу зiбрати шформащю про використання цих дор^ шшими користувачами.
1 Strategic Environmental Consulting, United Kingdom (Стратепчна еколопчна консультащя, Великобританш)
2 Department of Forest Science, University of Stellenbosch. South Africa (Стеленбощський Ушверситег, Пвденна Африка)
3 Faculty of forestry and the environment, Lakehead University, Ontario. Canada (Лакегедський Ушверситет, Он-тарю, Канада)
