CC BY
31
Б01: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-23-2-146-163 УДК: 37. 013
Ольга ДОЛЬСЬКА
ПАРАДИГМАЛЬН1 ЗМ1НИ У СУЧАСН1Й ФШОСОФП ОСВ1ТИ
Анотацiя
Стаття продовжуе традицтроздумiв про пе-дагогтну рацюнальтсть. Анал1зуеться наявтсть двох ггрiвнiв — змктовного та формально-функцюнального, обГрунтовуеться гх значения для дидактики. Демонструеться гхня реал1защя в стратегiях освк ти. У статтi йдеться про быьш уважне ставлення до формально-функцю-нального рiвня при формуванн дидактики в новш парадигмi освти — освти iнформацiйного сустльства з використанням можливостей 1нтернету. Да-еться огляд Ытернет-ресурЫв, анал1зуеться поява термну «вiдкритi освтн ресурси», проглядаеться хронологiя iдеí гх впровадження в освтн практики.
Вiдштовхуючись вiд кращих психолого-педагогiчних концепцш останшх десятилть, наголошуеться на необхiдностi формування нових педагогiчних стратегш. Анал1зуеться теорiя, яка пристосована до умов роботи у тберпрос-торi, — коннектив1зм (connectivism). Вона зростае на Грунтi нового розумтня i можливостей цифрових навчальних матерiалiв, ят яккно вiдрiзняються вiд традицшних навчальних матерiалiв своею можливктю керувати ними. Авто-ри теори ставлять завдання включати себе (викладач/учень/студент) в систему мережi, активно використовуючи уЫ можливi гг iнструменти i створю-ючи навколо себе групи за Ытересами.
На прикладах трендiв сучасностi тдкреслюеться значення цкг теори для нових форм навчання i нових компетенцш у виглядi навичок роботи з Ыформа-цкю. Також наголос ставиться на неформальних формах навчання i тдкреслюеться зростання тенденци до надання ргзноматтного навчального контексту представникам рiзних поколть. Анал1зуються практики та можливостi iнформацiйно-комунiкативних форм навчання: вiд дистанцшних курск та вiд-критих он-лайн курск до практики Вiдкритих унiверситетiв.
К^^^о^^ слова:рацюнальтсть в освiтi, рiвнiрацiональностi, Ытернет-ре-сурси, освтш Ытернет-ресурси, теорiя навчання в цифрову епоху (коннекти-вгзм), дистан^й^ курси та вiдритi он-лайн курси, практика Вiдкритих уш-верситетiв.
Вступ
Останнш часом все частше роздуми науковщв стали торкатися пи-тання ращональност1 в освт, вона обговорюеться у р1зних вимрах, проекцях, кутах. Тема не просто актуальна: реформи, змши в сусшль-
ств1, «в1дчуття дихання свпу», «нове покол1ння дплахгв», м1с1я ун1вер-ситету тощо дають можжливкть з нових позиц1й обговорювати педагоич-ний розум, ращональшсть в освт в1тчизняним науковцям: Л. Горбунова, I. Добронравова, М. Култаева, О. Тягло, O. Князева, Л. Киященко, М. Бойченко, О. Гом1лко, С. Курбатов, С. Пролеев, Н. Кочубей та 1н. розглядають 11 ракурси в «лаб1ринтах реформ» та в «ландшафтах сучас-ностЬ>. Для мене особисто актуальними залишаються звернення до пи-тання ращональност1 в освт з боку К. Ясперса, С.С. Авер1нцева, В.С. Б1блера, П. Слотердайка. Сьогодн1 вже закладаеться база для людини 1з можливостями нового мислення. На стор1нках журналу «Ф1лософ1я освпи. Philosophy of Educatiom»1 пост1йно лунають думки саме про його удосконалення, обговорюються питання трансформац11 педагог1чного розуму, ставиться наголос на необх1дност1 формування критичного мис-лення, п1дкреслюються трансверсальн1 характеристики педагог1чного розуму тощо.
Смислов1 трансформац11 осв1ти багато в чому залежать в1д особливо1 рол1 та значення в еволюц1йному процес1 техносфери з 11 особливим ви-находом - 1нтернет, можливост1 якого стали домшуючими чинниками у всьому процес1 освпи. Мета стати - показати, як1 оч1куються можлив1 зм1ни за умов активного використання мережевого контексту к1берп-ростору.
Змiстовний та формально-функцюнальний piBHi рацiональностi
В OCBiTi
Етстемолоичш зрушення в освт можна пояснити багатьма факторами, але ми будемо посл1довними 1 поставимо 1х у контекст розум1ння р1вшв педагоично1 ращональност! Роздуми М. Вебера про кторичний характер ращональност1, концепц1я об'ективного та суб'ективного розуму М. ГоркТаймера, 1де1 Т. Куна про парадигмальний розвиток науки, розум1ння розуму в конкретш кторичш перюди (О. Койре, С. Авер1н-цев, В. Б1блер та 1н.) стали п1дГрунтям для твердження про наявшсть зм1стовного р1вня ращ1ональност1. Для Т. Куна парадигма означае не т1льки сукупн1сть методолог1чних правил, методичних розрахунк1в, методики вишрювання, але й когнпивних ц1нностей (Кун, 2003: 182). Можемо також нагадати про сощальний контекст при формуванш зм1с-ту освпи: розробляючи, працюючи над змгстом освпи, педагоги-вчеш конкретизують сощальне замовлення засобами науки, а вже вчитель ре-ал1зуе його в практичн1й д1яльност1.
1 Див. сайт журналу: https://philosopheducation.com
Роздуми про множинну складову смисл1в викладання, що мае в1д-луння у змiстовнiй складовiй педагог1чного розуму, завжди «створюва-ли» живу ауру, ставали живим диханням освiтян. Викладання може мати безлiч ц1лей, завдань, де буде присутня певна лоична лiнiя ГхньоГ реаль зацп. Свого часу М. Клайн вказував на можливкть дек1лькох п1дход1в до викладу основ математики, а Дж. Пойя пропонував зосередитися на методах, як1 використовуе учень при р1шеннi задач (Дольська, 2013: 111123). Можна привести ряд праць впчизняних вчених, яю аналiзують стан цього питання як в Украiнi, так 1 в заруб1жних краГнах. Привертае увагу робота О. П. Лещинського, який дав Грунтовний аналiз залежнос-т1 зм1ст1в шк1льних програм в1д, з одного боку, моделей ун1верситет1в, з 1ншого, - в1д концепц1й сощально-економ1чного розвитку краГн на прикладах програм з ф1зики (Лещинський, 2005). Нещодавно в Харков1 в1дбулася зустр1ч м1ж науковцями та представниками освпи 1з А. Ахуть ним та I. Берлянд, як1 презентували книгу В. С. Б1блера «Культура. Д1а-лог культур» (перше украшомовне видання, 2018 р.). Освггянська елгга вчител1в м. Харкова, яю у 80-т1 та 90-т1 роки сп1лкувались з Володими-ром Соломоновичем, е посл1довниками його знаменито школи д1алогу культур, ф1лософ1я викладання яких розгортаеться за умов д1алоично ор1ентованоГ змктовноГ складовоГ Гхнього предмету.
Без змктовного р1вня не можна говорити про принципи формування дидактики. Однак змктовний р1вень рацюнальносп не можна уявити без формально-функщонального: денотатом рацюнальносп е мислен-ня, що дозволяе говорити про функщональну складову ращональност1, яка асоц1юеться 1з д1яльшстю лоичного мислення. Будь-яка навчальна дисципл1на - це знання, яке використовуе вчитель для розвитку учня, для його доросл1шання, тому педагог ставить наголос на вмшш форму-вати ушверсальш способи мислення, яю стануть в нагод1 при фахов1й тдготовш (Дольська, 2013). До того ж мислення функцюнуе, спира-ючись на лог1чн1 форми, як1 надають мисленню форму загальност1 та необх1дност1, 1 в той же час т1 ж лоичш форми дозволяють мисленню формувати дискурсивний, доказовий характер. На такий ракурс пробле-ми звернув свого часу увагу К. Ясперс, шднявши питання про техн1ки мислення, що також п1дсилюе ствердження наявност1 цього р1вня ращ-ональност1 (Ясперс, 2005). Сьогодш вчеш обГрунтовують необх1дшсть в освт звернень до номадичноГ техн1ки мислення (Горбунова, 2010), за умов 1нформац1йного перевантаження обГрунтовуеться необх1дшсть звернення до системноГ та синергетичноГ техн1ки (Дольська, 2016).
Якщо ми говоримо про лог1ко-понят1йний характер рацюнального тзнання, то воно висувае вм1ння працювати 1з 1деальними абстрактни-ми об'ектами, схемами: тут йдеться про досить строи конструкти мови,
де панують вивщш процедури обГрунтування теоретичних моделей мис-лення, що пiдкреслюе необхiднiсть формування системи iндивiдуальних лог1чних операцiй, таких, наприклад, як iдентифiкацiя, узагальнення, висновки, умовиводи, предикацп тощо. Навички мислення, опосеред-кованi мовою в контексп дiалогу, забезпечують процеси комушкацп та рефлекс1ю самосвiдомостi, тому все част1ше загострюеться питання ро-боти мислення у формi 1мпров1зацп, у формi гри з аналогiею, тощо. Це дае нам тдстави говорити про формально-лоичт органiзацiйнi процеси мислення, а отже - про зростання ролi формально-функцiонального рiвня рацiональностi в дидактищ (Дольська, 2013).
Отже, сл1дкуючи за змiстовним р1внем рацiональностi, необх1дно ста-вити наголос на складов1й формально-функцiонального р1вня, формую-чи прийоми, методи з в1дпов1дними для них технолопями подачi навчаль-ного матер1алу, розкриваючи як сво1 творч1 можливост1, так i креативнi можливост1 учня за рахунок звернення до цифрових технолог1й як нових умов перебування в освпньому простора Формування навичок працюва-ти з такими технолопями п1дкреслюе необхщтсть трансформац1й саме формально-функцюнального р1вня рацюнальносп в освт. В контекст1 цього питання ц1кавими стають прогнози щодо зм1н у рольових реал1ях сучасного вчителя/викладача. В умовах пост1йного зростання 1нформа-цп, яка зб1льшуеться щор1чно у три-чотири рази, з'являеться потреба у нових ролях. Саме тому останшм часом таю рольов1 напрями в освт, як практика тьютора, доповнюеться практикою куратора зм1сту (Кухаренко, 2013). Чи готовий вчитель/викладач у свош профес1йн1й д1яльност1 опа-новувати нов1 потреби в поеднант 1з новими можливостями, щоб в1д-повщати вимогам ново1 парадигми освпи? Обговорення цього питання необхщно розгортати в площит розум1ння того, як1 е умови, можливост1 нових технологш 1 що отримуе суб'ект освпи як такий, що живе вже за нових умов - умов 1нформац1йного розвитку людства.
Можливост отримання знань з lнтернет-ресурсiв
Якщо науковш парадигми освгти XVII ст. ставили завдання готува-ти людину нового брусалима, людину нового, а саме - шдустр1ально-го сусп1льства, яке на той час т1льки-т1льки зароджувалося, то сучаст освгтяни повинш готувати людину 1нформац1йного сусп1льства з не-ймов1рними можливостями шформац1йно-1нтелектуальних технологш. I це стае ознакою зрушень в освт в глобальних за своши можливостями масштабах. Мед1йна та 1нформац1йна грамоттсть в умовах розвитку цифрових технологш в1дображае головну умову переходу до цифрового сусп1льства.
Один i3 загальних показник1в освпи в епоху 1нтернет такий: свгг 1нформацп перетворюеться i3 статичного на динамiчний, освгга вже не можлива без звернення до нового типу навчального 1нструмента-р1ю. Вчитель/викладач все част1ше повинен брати на себе роль л1дера в освiтньому процесуально-часовому просторi не т1льки як людина, що формуе змiстовнi характеристики свого предмету. Сьогодшшш тренди в освт пов'язaнi i3 необхiднiстю увiйти в контекст розгортання мож-ливостей юберпростору i навчити студента/школяра вчитися, активно залучаючи усi можливi iнструменти сучасних Iнтернет-ресурсiв: знати, яка е 1нформац1я, де 11 шукати, як з нею працювати i досягати мети, як и сортувати та систематизувати тощо. Вчитель/викладач, опанувавши на-вички тако! грaмотностi, може оргaнiзовувaти новi практики навчання для конкретно! аудиторп, для вир1шення навчальних проблем. Але як впоратись 1з такими завданнями в безмежному 1нформaцiйному океaнi? Саме це питання й aктуaлiзуе нову рольову реальтсть вчителя/виклада-ча. Куратор змюту - фaхiвець по робой 1з ресурсами: цей фах дозволить робити анал!з пошукових систем, окремих даних до кожного р1зновиду фахово! п1дготовки, розсортирувати 1нформaц1ю, згрупувати 11, зор1ен-тувати на шляхи и пошушв тощо. Це фах майбутнього.
Отже, спробуемо подивитись на можливост1 1нтернет-ресурс1в в пло-щин1 сучасного освпнього середовища. Усю 1нформац1ю, и джерела, яку ми беремо з 1нтернету, класиф1кують за видами доступу. 6 - вшьш, ri-бридш, закрил ресурси. Комерц1йн1 постачальники надають ресурси в за-критому та пбридному достут, некомерщин генерують ус1 р1вн1 доступу. Наприклад, бшьшкть продукт1в компанп Thomson Reuters доступн т1ль-ки за передплатою. Ресурси пбридного доступу формують багато оргат-зац1й. Спещально готуються колекцп в1дкритих або пбридних журнал1в (в1дкрита частина статей за бажанням автора), тимчасово в1дкриваються на невеликий терм1н колекцп, окрем1 журнали, бази даних.
Нов1 технологи розширюють доступ до журнал1в та книг: найб1ль-шим свгговим видавництвом науково! лггератури е Elsevier. Д1яльн1сть та його в1ртуальна присутн1сть в 1нтернет1 е типовою для багатьох свгго-вих видавництв. Серед л1дер1в так1 компанп: Elsevier, Kluwer, Thomson, Springer, Ovid, Wiley (Кухаренко, 2013). На сьогодш найб1льш доступний шлях знайти необх1дний ресурс - звернутися до електронно! б1блютеки, яка дае можливкть ознайомитись 1з колекц1ями ресурс1в. Наприклад, найб1льш потужними в Укра!ш е нащональна б1блютека Украши шеш В. I. Вернадського та «Електронна б1блютека Украши: створення Цен-тр1в знань в ун1верситетах Украши» (ELibUkr), яка об'еднуе б1блютеки вищих навчальних заклад1в.
Терм1н «в1дкрил освиш ресурси» ЮНЕСКО став використовува-ти вперше в 2002 роцi, визначаючи ix як навчальнi або досл1днидью матерiали, якi випущенi з лiдензieю на 1нтелектуальну власнiсть i до-пускають безкоштовне використання. Пот1м була прийнята Паризька декларадiя ЮНЕСКО 2012 року, яка шдтримувала рекомендадii про те, щоб навчальнi матерiали, розроблеш 1з використанням держав-них кошт1в, були доступн1 за в1дкритими л1денз1ями (UNESCO, 2011; Butcher, 2011). А в 2015 род! було вказано, що вс1 навчальнi матерiали можуть бути перекладенi на р1зн1 мови та локалiзованi для задоволення потреб р1зних краiн, регiон1в, учн1в та установ. У листоед! 2017 року R. McGreal в своiй «Спед1альнш допов1д1 про роль в1дкритих освпн1х ресурс1в на п1дтримку ст1йкого розвитку» («Special Report on the Role of Open Educational Resources in Supporting the Sustainable Development Goal 4: Quality Education Challenges and Opportunities») п1дкреслив, що така форма освпи буде грати важливу, якщо не ктотну роль в сучасно-му сусп1льств1 (McGreal, 2017). Отже, сучасний освпн1й прост1р немож-ливо уявити без в1дкритих освпн1х ресурс1в, як1 зм1нили i продовжують зм1нювати освиш практики.
Connectivism - теорт навчання цифровоУ епохи
Спочатку декшька сл1в про когнпивно-педагоичш зрушення в освт за останш 100 роюв. Якщо проанал1зувати ус1 розробки останнього часу, то треба сказати про так1 найкращ1 зразки. Б1хевюризм, який зростав на роботах Д. Торндайка, Б. Скшера (ix головна теза - робота 1з алгоритмами). Наступна теор1я - когнпивна (головна теза якоi - прийняття ршень, комун1катившсть). Ii кореш знаходяться у розробках Л. Вигот-ського i Ж. Шаже, а свое подальше розгортання вона знайшла у роботах П. Гальпер1на, В. Давидова, Д. Елькон1на, Г. Щедровидького та багатьох 1нших (якщо мова йде про впчизняний прост1р освии). Наприкшд1 ХХ ст. все част1ше викладач1/вчител1 стали звертатися до теорп конструкти-в1зму (ii головна теза - персональне управл1ння знань). Такому розвитку педагоичного характеру сприяли нов1 знах1дки як в когнпивних, так i у психолоично-педагоичних розв1дках. I насамперед у фшософп кон-структив1зму: роботи К. Лоренда, Д. Кемпбелла, Г. Фоллмера, А. Келл1 дозволили розглянути когнпивш продеси в контекст1 онтогенезу i об-Грунтувати ix як так1, як1 в1д1грають ктотну роль в продес1 ф1логенезу людини. Наприклад, теор1я А. Келл1 так i називаеться - теор1я персо-нальних конструкт1в. На його думку, кожен суб'ект розглядае свп через призму когнпивних образ1в, як1 в1н же i створюе, обробляючи 1нформа-д1ю, що надходить ззовш (Kelly, 1963: 113).
Якщо п1двести риску, то ус1 три теорп базуються на 1де! вдосконален-ня д1яльност1, завдяки засвоенню 1нформаци. Але сьогодн1 мова йде про новий тип знань, яке формуеться на вмшш працювати 1з величезним масивом шформацп, з приводу чого С. У1лсон вв1в поняття «навчальне середовище», яке з 2005 року стало активно використовуватися в зах1д-н1й лгтератур1 (Wilson, 2005). На думку фах1вщв, таке середовище е осо-бливим п1дходом для реал1заци процесу навчання i створюе умови для подальшого навчання саме в контекст1 можливостей в1дкритих осв1тн1х ресурс1в. Стало зрозум1лим, що сьогодн1, в умовах активного звернення до 1нтернет-ресурс1в, стае необх1дним створювати для кожного учня/ студента свое навчальне персональне середовище, нову форму розбудо-ви особисто!, «свое!» шш1 у в1ртуальному простор1 з метою реал1зувати себе в зовс1м нових умовах.
Виникае питання про нов1 когнп'ивно-педагоичш теорп та 1де!, як1 ор-ган1чно будуть не просто поеднувати ус1 попередн розробки й досвщ, але й дадуть рекомендаций про нов1 можливост1 засвоення нового - 1нформа-ц1йного типу знань. С. Даунс и Дж. С1менс запропонували свое бачення процесу навчання в нових умовах. 1хня теор1я мае назву коннектив1зм, а автори називають и «теор1я навчання в цифров1й епосЬ» (Siemens, 2005; Downes, 2010). Вони вважають, що нов1 технологи, можливост1 мереже-вого характеру юберпростору можуть впливати не т1льки на засвоення 1н-формаци, але й на и органзацда та подальше опрацювання.
Автори вважають, що сучасна педагог1чна концепц1я мае поедну-вати, а краще 1нтегрувати так1 феномени як мереж1, хаос 1з теор1ею са-мооргашзаци. Основна 1дея ще! теори полягае в наступному. Оск1льки особисткть, що навчаеться, не може перев1рити вс1 знання на практищ, вона «виходить» на досв1д 1нших, що дае можлив1сть отримувати знання, збираючи носив знань у мереж1. Основна теза коннектив1зму - вм1ння постшно зв'язувати спещал1зован1 вузли, джерела шформаци, що спри-яе побудов1 мереж! П1д вузлами автори розум1ють елементи, як1 поед-нуються 1з 1ншими елементами. Зв1дси й завдання коннектив1зму: навчання полягае в тому, щоб включити себе в систему мереж та активно використовувати ус1 можлив1 и 1нструменти. Теор1я отримала п1дтримку педагоично! громадськост1, завдяки масовим в1дкритим он-лайн курсам; цю 1дею постшно обговорюють, вона проходить перюд адаптацц до сучасних можливостей i традиц1йних педагопчних теорш (Min Chi and Kurt VanLehn, 2010).
Цифров1 навчальн матер1али яюсно в1др1зняються в1д традиц1йних навчальних матер1ал1в своею можлив1стю керувати ними. Прикладом реал1заци таких можливостей навчання за новими форматами i техно-лог1ями стали дистанц1йн1 курси, як1 складаються з техн1чно!, програм-
ноi, методичноi, iнформацiйноi та органiзад1йноi п1дсистем. Ус1 вони взаемозв'язаш м1ж собою складними й в той же час необх1дними ланками. Створити дистанд1йний курс дисдиплши - непростий продес, який вимагае в1д вчителя/викладача не т1льки фаxовоi компетендп, але й нового типу компетенд1й - вм1ння прадювати 1з ресурсами i можливостя-ми 1нтернету (Дольська, 2017). На сьогодн1шн1й час кнуе досить широк спектри розроблених систем управлшня навчанням. Як правило, ix поширюють на комерд1йн1й основ1. Прикладами можуть стать WebCT, Blackboard, Microsoft Learning Gateway тощо. Але е й безкоштовш варь анти: ATutor, OLAT, MOODLE. У впчизняному освпньому середовищ1 активно використовують можливост1 MOODLE (модульне об'ектно-ор1ентоване динам1чне навчальне середовище) - система управлшня в1ртуального навчального середовища, в1льний (розповсюджуеться за лщенз1ею GNU GPL) веб-додаток, що надае можливкть створювати сайти для онлайн-навчання. Система використовуеться в б1льш н1ж 200 краiнаx. В електронному архЫ Надюнального ушверситету «Киево-Могилянська академ1я»1 в1дкрито в1льний доступ не т1льки викладачам ун1верситету, а й вс1м бажаючим до самоi платформи i до спед1ального дистанд1йного курсу, який навчае робот1 в Moodle.
Бажано в1дзначити, що мета, яку ставить викладач перед студентом/ учнем при створенш дистанд1йного курсу (особливого характеру набу-вае де питання, якщо ор1ентуватися на таксоном1ю Б. Блума), повинна охоплювати найб1льш актуальш в продес1 осв1ти форми мислення, таю як розум1ння, описування, обговорення, демонстрад1я, роз'яснення, показ, аналпичш зд1бност1 на Грунл пор1внянь, протипоставлень, 1н-терпретування, групування даних, робота над висновками, п1дтримка, критика, нарешт1 в1дшл1фовування навик1в особистого зростання на основ1 усв1домлення свого свпогляду у вигляд1 вмшня од1нювати в контекст загальнолюдських д1нностей вчинки, подп, продеси, д1алоги та 1н. оточуючого свпу (Дольська, 2017).
Практики та можливост iнформацiйно-комунiкативних ocBiTHix pecypciB: вiдкритi унiверситети
Сьогодення вимагае нових ф1лософських розв1док, як1 б окреслили характерш ознаки новоi парадигми. Центр об'еднаних досл1джень евро-пейськоi комкп (Joint Research Centre) разом 1з 1нститутом перспектив-них досл1джень у галуз1 технолог1й (Institute for Prospective Technological Studies) провели анал1з чинниюв, як1 впливають на свпов1 тренди. На
1 Див.: http://www.ekmair.ukma.kiev.uа
його Грунл було дано звгг 1 розглянуто тренди, яю умовно назвали макро-, мезо- та м1кро-тренди (Духнич, 2010).
До макро-тренд1в в1дносяться: поява нових умшь 1 компетенцш. Ви-ражаеться це в тому, що в1дбуваеться перерозпод1л трудовоГ активност1, обумовлений глобальними зм1нами; це стосуеться 1 появи нових про-фес1й 1 спещальностей, 1 автоматизацп, 1 зм1н у склад1 трудових ресур-с1в. Демограф1чт зм1ни. Бшьшкть сьогодн1шн1х 1нтелектуальних пра-ц1вник1в вийде на пенс1ю значно тзнше, н1ж покол1ння Гхн1х батьк1в. Тривал1сть робочого стажу сильно зб1льшиться, буде потр1бно вчитися 1 освоювати нов1 навички все життя. Глобал1зац1я. Мова, йде про те, що м1жнародний характер торг1вл1 та б1знесу призводить до появи потреб у нових знаннях 1 умшнях, а також до виникнення нових профес1й. Тру-дов1 ресурси в таких умовах повинш бути гнучкими, здатними в1дмовля-тися в1д колись вивченого, але тепер не актуального, 1 вчитися новому.
Мезо-тренди. Популяршсть неформального навчання, за яким стоять сощально-психолоичш чинники в сучасному свт. Реформа освгги. Мета вс1х под1бних 1н1щатив, так чи 1накше, зазвичай полягае в тому, щоб дати студентам практичш, потр1бш в жиги, вм1ння та компетенцп, що часто не вдаеться систем1 освпи в и ниншньому вигляд1. У корпоративному навчанш формальне 1 неформальне навчання перет1кають одне в одне тому, що саме в цьому компанп бачать шлях до розвитку потр1б-них компетенц1й, а не просто до отримання формальних результат1в.
М1кро-тренди. Все б1льш широкого визнання набувае неформальна форма навчання 1 тенденц1я до надання р1зного навчального контексту представникам р1зних покол1нь; увага до розвитку компетенцш; в1дпо-в1дт зм1ни в академ1чному 1 корпоративному навчанш; нер1вном1рне використання технолог1й у навчант представниками р1зних покол1нь (БеБапИБ, 2014).
На наш погляд, 1нтернет XXI ст. надае особливого присмаку у фор-мувант образу свпу не т1льки на об'ективному, а й на суб'ективному р1вш. Сучастсть характеризуеться як «ера загальноГ тотальноГ м1жзв'язноси, здатноГ проникати через усе» (Чеклецов, 2013: 107), коли процеси бюлоичного, ментального, ф1зичного свтв можуть одночас-но бути пов'язаними як м1ж собою, так 1 м1ж будь-якими в1ртуальни-ми об'ектами, об'ектами цифрового свпу. Ми стаемо св1дками процесу розмивання кордон1в м1ж техно-, соцю- 1 освпньою сферами. Така роз-мипсть сприяе формуванню нового типу «живого» персонал1зованого освпнього простору. Ус1 щ процеси та пов'язат 1з ними чинники при-зводять до формування освпнього простору, який вже розвиваеться за статусом освпнш 1нформацшно-комун1кативний прост1р.
Саме тому за умов розвитку iнформацiйного суспiльства набирають оберт1в практики Вiдкритих унiверситетiв. Створення свого навчаль-ного персонального середовища, вмiння працювати дистанцiйно, рiзкi змши ринюв працi тощо стають тим тдГрунтям, яке вiдкриваe можли-восп для навчання в таких шститущях. Вiдкритi унiверситети мають свою юторда i вже досить широку аудиторда в рiзних куточках глобального свпу. В Японiï Вiдкритий ушверситет було засновано в 1983 р., вш став основним освiтнiм закладом, який пiдтримуe навчання протягом усього життя. Унiверситет надае ресурси вшьно та вiдкрито без обме-жень всьому населенню краïни, а той факт, що на п'ятдесят процентв вiн фiнансуеться платниками податкiв Японп, дае можливiсть транслю-вати щодня освiтнi передачi по радiо та телебаченню. В унiверситетi на-вчаються рiзнi за вiковою категорiею студенти, але вжова категорiя 30 та ^-лгттх слухачiв складае 60 % вщ усiх учнiв закладу. У 2010 р вш розро-бив свш власний портал вiдкритих кур^в для навчання впродовж життя.
У Кшш працюе Вщкритий унiверситет, в якому надають послуги освь ти у дистанцшнш формi, що вщкривае можливостi отримати вищу освiту фахiвцям iз рiзних фахових напрямкiв без вщриву вщ виробництва. Ут-верситет мае портал, де Iнтернет-спiльнота SocialLearnLab спецiалiзуеть-ся на дослiдженнi i просуванш Iнтернет-технологiй i нових пiдходiв до медiа-освiти. Професори, студенти, дослщники, вчителi рiзноманiтних шкл, а також волонтери та активюти в галузi освiти публiкують своï статтi на сайл. Крiм того, портал е платформою для онлайн-дискусш.
У Францп активно працюе Науковий унiверситет Он-лайн. Утвер-ситет надае фiнансову та змютовну пiдтримку унiверситетам у створенш якiсних освiтнiх ресурсiв та обмт ресурсами, а також у встановленш партнерських зв'язкiв мiж унiверситетами. Мшютерство вищоï освiти i наукових дослщжень фiнансуе проект «Канал U», який мютить по-силання на аудiовiзуальнi ресурси для викладачiв вищоï освпи i сту-дентiв. Основною державною органзащею в сферi електронноï освгги у Францiï е Нацiональний центр дистанцiйноï освiти (Centre national d'enseignement par correspondance, скорочено CNED), ïм опiкуеться Mi-нiстерство народноï освпи i Miнiстерство вищоï освiти i наукових досль джень. CNED пропонуе курси як для базовоï освпи, так i для безперерв-но^ Учнi, яким ще не виповнилося 16 рокiв, навчаються безкоштовно. В 2009 рощ за шЩативою CNED було створено академiю L'Academie en ligne, яка працюе on line. Вона надае безкоштовш курси для початковоï та середньоï школи з мови (французька, англiйська), математики, юторп та географiï, природничих наук тощо.
В^ матерiали, якi використовують Вщкрип унiверситети, поширю-ються на умовах лiцензiï Creative Commons. Свiтова сшльнота останнi
десять роюв розвивае напрям п1д назвою «в1дкрип лщензп». Саме над 3MÎCTOM i мехашзмом ïx використання i прадюе оргашзад1я Creative Commons. Остання розробила та оприлюднила кшька л1денз1йних угод в1дносно авторських прав, в1домих як «лщензп Creative Commons», як1 розд1нюються як 1нструменти управл1ння винятковими правами на об'екти iнтелектуальноï власност1 (Оф1д1йний сайт Creative Commons).
За останш два-три роки в освгтнш простгр почали впроваджуватися технологи валюти цифрового сусп1льства. Серед перших, хто «в1дгук-нувся» на таю зм1ни, став Массачусетський 1нститут Технолог1й (М1Т). Його прад1вники запропонували в1дсл1дковувати дат про докумен-ти (атестати, св1додтва про освгту) в блокчейн криптовалюти бгткош i управляти ними. Вони ж заснували проект Blockcerts разом 1з Machine Learning, який буде базою для збер1гання даних про сертиф1кати з метою ïxнього захисту в1д нерегламентованого використання. Першими на-вчальними закладами, як1 офщшно п1дтримали дей проект, стали Школа Мистедтв Чикаго, Сльський та Стенфордський ушверситети, Ун1вер-ситет Н1косп (Блокчейн в образовании - применение и перспективы технологии, 2017).
Вар1анти використання блокчейна системою осв1ти не обмежен1 т1льки збер1ганням документ1в в баз1 даних. В березш 2018 р. був запущений проект ушверситету Woolf, який використовуе блок-ландюг для забезпечення дотримання нормативних вимог в1дносно збер1гання конф1денд1йних ф1нансових та особистих даних як студенпв, так i вче-них. Woolf розробляе програмну платформу, до якоï студенти та викла-дач1 можуть п1дключатися в будь-якш точд1 свгту. У Woolf основна увага прид1ляеться навчальним матер1алам в стил1 Oxbridge, як1 визначають прюритетшсть особистих взаемодш м1ж вчителями та учнями. Хоча програмна платформа Woolf буде прадювати в режим1 онлайн, вона буде шдтримувати як 1ндив1дуальне, так i дистанд1йне навчання (Woolf Building the first blockchain university, 2018).
Украша, маючи амбгтш нам1ри, плануе запустити онлайн-платфор-ми StudyPass, як1 прадюватимуть за технолопею блокчейн. У травш 2018 з'явилося пов1домлення про використання у вишах теxнолог1ï блокчейн, що дасть можлив1сть перев1ряти достов1рн1сть запрошень на навчання 1ноземних студент1в, а також надавати корисну 1нформад1ю про осв1ту в Украт. Про де пов1домляе МОН Украши (МОН, 2018). Сайт Study in Ukraine Украшського державного дентру м1жнародноï освгти разом з партнерами e-Ukraine та Intela Solutions будуть рееструвати запрошення на навчання 1ноземних студенпв.
Висновки
Сучаст парадигмальт зм1ни в освiтi мають багато вим1р1в, ракурс1в, кут1в 11 становлення, але один iз головних - розвиток освiти в умовах сусп1льства, в якому з'явилися новi технолоично-шформащйт можли-востi. Вiртуальний освiтнiй прост1р, без звернення до якого неможливий вже особистий освiтнiй простiр, «розкривае» новi можливостi для дидактики: навички систематизации великого об'ему шформаци, використан-ня нових 1нструмент1в 1нформащйно-комп'ютерно1 освiченостi поруч 1з неймовiрними вар1антами зм1стовних складових будь-яко! дисципл1ни з ор1ентащею на сучасну фахову подготовку, нов1 рольов1 реальностi й т. О Паралельними процесами е опанування нових технолог1й викладання, рiзноманiтних форм навчання (проектн технологи, ситуативне навчан-ня, дуальне, змшане, дистанц1йне тощо). Така «подача» навчального матер1алу стае одним 1з головних завдань на сьогодш. Ор1ентування в 1н-тернет-ресурсах для подальшого використання 1нформац11 не т1льки для в1дточення набору компетенщй фаху стае вкрай необх1дним процесом, бо за таких умов з'являеться можливкть самовираження, здатност1 до нового типу навчання - незалежного в1д тих або 1нших формат1в. Вчити проектувати та створювати нову шформащю, креативно перероблену за рахунок умшня працювати з новими 1нформацшно-комун1кативними технолог1ями, створювати мережу зац1кавлених однодумц1в, майбут-шх фах1вц1в, не обмежуючись кордонами краш, - завдання сучасного педагога 1 його учня. Виникае щла низка питань, наприклад, таких: як1 трансформаций чекають на людину за умов таких зм1н, чи актив1зують таю змши антрополоичний вектор ново! парадигми, яка траектор1я осо-бистого життя б1льш можлива в умовах 1нформац1йно-комун1кативного простору освпи, в якому напрямку розгортати обговорення питань дидактики?
I в контекст1 такого дискурсу не можливо не враховувати в1длуння в1дкритого освттнього простору (за статусом освпнього шформащйно-комун1кативного простору) на характеристики людини. На наш погляд, за умов звернення та використання мереж1 1нформац1йного характеру, трансформац11 торкнуться, перш за все, саме соц1альних характеристик, хоча можна припустити, що сощально-антрополоичт теж будуть п1д-даватися зм1нам. Мова йде про в1дкриисть у бажанш п1дключатися до сп1льнот однодумц1в, здатшсть вести дискусп серед тих, хто розум1еться на проблемах фаху, якими переймаеться учень/студент/доросла люди-на. Але така позищя торкнеться й вм1ння просити допомогу або навпа-ки, - дарувати п1дтримку. Все це дозволяе в1дчувати свою багатоплано-в1сть, позитивний настр1й у здшснент самореал1зацп. Така позиц1я стае
необх1дною в умовах р1зких зм1н на ринках пращ, бо занадто швидко зм1нюеться значення окремих профес1й.
Анал1зуючи розвиток освгти в умовах нових можливостей 1нтернету, його ресурс1в, впровадження нових 1нформацшно-комп'ютерних технологи, необх1дно пост1йно обговорювати р1зноманпш аспекти цього анал1зу 1з широкою громадою осв1тян та науковц1в, шукаючи можлив1 шляхи розвитку вгтчизняно! освгти в контекст1 обговорення можливих ризиюв, !хнього конструктивного/деструктивного характеру. Сл1д та-кож обГрунтовано доводити необхщшсть впровадження нових психо-лого-педагоичних концепцш 1нформац1йного сусп1льства. Але, на наш погляд, ус1 щ вим1ри, або ракурси розгляду одне! й пе! ж проблеми, не-обх1дно розбудовувати на основ1 роздум1в про розумшня ращональнос-т1 в освт, про установки розуму в такому складному свт сьогодення, не забуваючи про необх1дн1сть загально! державно! концепцп розвитку освгги, яка мае бути вписана у у загальну сощально-економ1чну концеп-ц1ю розвитку кра!ни.
Посилання
Блокчейн в образовании - применение и перспективы технологии (2017)
URL: https://prostocoin.com/blog/blockchain-education Горбунова Л. (2010) Номадизм як спос1б мислення та освггня стратег1я. ФЛософя oceimu. Philosophy of Education, 1-2 (9), 103-114.
URL: https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/312 Дольська О. (2017) До методологи створення дистанцшних курив: фшософський анал1з когн1тивно-педагог1чних концепц1й i таксономи Б. Блума. BicHUK ХНПУ iM. Г. С. Сковороди «Фiлocoфiя», Харюв, № 48 (1), 80-90. Дольская О. А., Голозубов А. В., Городыская О. Н. (2016) Человек в мире: на пути к новой парадигме образования: Монография. -«ХПИ».
Дольская О. (2013) Трансформации рациональности в современном
монография. Харьков: НТУ «ХПИ», Изд-ль Савчук А. Духнич Ю. (2010) Европейское обучение 2020.
URL: http://www.smart-edu.com/learning-in-europe-2020.htm Кун Т. (2003) Структура научных революций. М.: «Изд-во АСТ»: ЗАО «Ермак».
Кухаренко В., Главчева Ю., Рибалко О. (2016) Куратор зм1сту: монограф1я. Харюв: «М1ськдрук», НТУ «ХП1».
Л1щинський О. (2005) Розвиток зм1сту шюльного курсу ф1зики у Велик1й Британп, Шмеччиш та США (Х1Х - ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття вчен. ступеню докт. педагог. наук: спец. 13.00.01 - загальна педагог1ка та 1стор1я педагог1ки. Ки!в.
О лицензиях Creative Commons. Официальный сайт Creative Commons. URL: http:// creativecommons.org/licenses
У травн1 в украшських вишах впровадять використання технологи блокчейн (2018 URL: https: // osvitoria .media / news /u-travni-v-ukrayinskyh-vyshah-vprovadyat-vykorystannya-tehnologiyi-blokchejn/
современном Харьков: НТУ
образовании:
Чекледов В. (2013) Гибридная реальность. НБИКС как интерфейс «человек - машина». В: Глобальное будущее 2045. Конвергентные технологи (НБИКС) и трансгуманистическая эволюция. М.: Изд-во МБА, 107- 120. Ясперс К. (2005) Техтки мислення. Флософська думка, № 2, 95-103. Butcher, N., Kanwar, A., & Uvalic-Trumbic, S. (2011) A basic guide to open educational resources (OER). Vancouver; Paris: Commonwealth of Learning; UNESCO. URL: http://www.col.org/PublicationDocuments/Basic-Guide-To-OER.pd
DeSantis N. (2014) New Media Consortium Names 10 Top "Metatrends". Shaping Education Technology. The Chronicle of High Education, March 10. URL: http://chronicle.com/blogs/wiredcampus/new-media-conssortium-names-10-top-metatrends-shaping-edcational-technology/35234 Downes S. (2010) New technology supporting informal learning/ Journal of Emerging Technologies in Web Intelligence, No 2 (1), 27- 33. Guidelines for Open Educational Resources (OER) in Higher Education COL, UNESCO November (2011) URL: http://www.col.org/resources/publications/Pages/detail. aspx?PID=364
Kelly G. (1963) A theory of personality. The psychology of personal constructs. N.Y.: Norton.
McGreal R. (2017) Special Report on the Role of Open Educational Resources in Supporting the Sustainable Development Goal 4: Quality Education Challenges and Opportunities. International Review of Research in Open and Distributed Learning. V. 18, N. 7. URL: http://www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/view/3541/4433
Min Chi and Kurt VanLehn (2010) Meta-Cognitive Strategy Instruction in Intelligent Tutoring Systems: How, When, and Why. Educational Technology & Society, October, V. 13, N. 1. URL: https://www.j-ets.net/ts/journals/13_4/ets_13_4.pdf Open University of Japan, OUJ. URL: http://www.ouj.ac.jp/eng/
Sharples, M., McAndrew, P., Weller, M., Ferguson, R., FitzGeerald, E., Hirst, T., Mor, Y., Gaved, M., Whitelock, D. (2012) Innovating Pedagogy 2012: Open University Innovation. Repot 1. Milton Keynes: The Open University. URL: http://www.open.ac.uk/blogs/innovating Siemens G. (2005) Connectivism: A Learning Theory for the Digital Age.
URL: http://www.itdl.org/Journal/Jan_05/article01.htm The Open University of China. URL: http://en.crtvu.edu.cn/ Universite des Sciences en Ligne.
URL: http://www.universitenumeriques./fr/content/sciences-fondamentales Wilson S. (2005) Future VLE: The Visual Version.
URL: http://www.cetis.ac.uk/members/scott/blogview?entry=20050125170206 Woolf Building the first blockchain university (2018) URL: https://woolf.university/
References
About The Licenses - Creative Commons. URL: http://creativecommons.org/licenses Blockchain in education - technology application and prospects (2017)
URL: https://prostocoin.com/blog/blockchain-education Butcher N., Kanwar A., Uvalic-Trumbic S. (2011) A basic guide to open educational resources (OER). Vancouver; Paris: Commonwealth of Learning; UNESCO. URL: http://www.col.org/PublicationDocuments/Basic-Guide-To-OER.pdf
Chekletsov V. (2013) Hybrid reality. NBICS as a Man-Machine Interface. In: Global Future 2045. Convergent Technologists (NBICS) and Transhumanist Evolution. M.: Publishing House of the IBA, 107- 120 [In Russian]. DeSantis N. (2014) New Media Consortium Names 10 Top "Metatrends". Shaping Education Technology. The Chronicle of High Education, March 10.
URL: http://chronicle.com/blogs/wiredcampus/new-media-conssortium-names-10-top-metatrends-shaping-edcational-technology/35234
Dolska O. (2017) Before the methodology of trunk courses: a philosophical analysis of cognitive-pedagogical concepts and taxonomy of B. Blum. Herald of KhNPU them. G. S. Skovoroda "Philosophy", Kharkiv, No. 48 (1), 80-90 [In Ukrainian].
Dolskaya O. A., Golozubov A. V., Gorodyskaya O. N. (2016) Man in the Modern World: Towards a New Paradigm of Education: Monograph. Kharkov: NTU "KhPI" [In Russian].
Dolskaya O. (2013) Transformations of rationality in modern Education: Monograph. Kharkov: NTU "KhPI", Publishing House Savchuk A. [In Russian].
Downes S. (2010) New technology supporting informal learning. Journal of Emerging Technologies in Web Intelligence, No 2 (1), 27- 33.
Dukhnich Ju. Evropeiskoe obuchenie (Europen Education) Smart Education (2015). URL: http://www.smart-edu.com/learning-in-europe-2020.htm
Gorbunova L. (2010) Nomadism as a Way of Thinking and Education Strategies. Filosofiya osvity. Philosophy of Education, 1-2 (9), 103-114 [In Ukrainian]. URL: https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/312
Guidelines for Open Educational Resources (OER) in Higher Education COL, UNESCO (November 2011).
URL: http://www.col.org/resources/publications/Pages/detail.aspx?PID=364
In Ukraine's universities watch the technology of the blockchain in may (2018)
URL: https: // osvitoria .media / news /u-travni-v-ukrayinskyh-vyshah-vprovadyat-vykorystannya-tehnologiyi-blokchejn/ Jaspers, K. (2005) Thinking techniques. Philosophical thought, No 2, 95-103. [In Ukrainian].
Kelly G. (1963) A theory of personality. The psychology of personal constructs. N.Y.: Norton.
Kukharenko V., Glavcheva U., Ribalko O. (2016) Curator for the monk: monograph. Kharkiv: "Urban printing", NTU "KhPI"[In Ukrainian].
Kuhn T. (2003) The structure of scientific revolutions. M.: "Publishing House AST": CJSC "Ermak" [In Russian].
Lishchinsky O. (2005) The development of the content of the school course of physics in the Great Britan, Germany and USA (XIX - XX centuries), dissertation abstract of the doctor of pedagogical sciences, Kyiv [In Ukrainian].
McGreal R. (2017) Special Report on the Role of Open Educational Resources in Supporting the Sustainable Development Goal 4: Quality Education Challenges and Opportunities. In: R. McGreal. International Review of Research in Open and Distributed Learning. V. 18, N. 7.
URL: http://www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/view/3541/4433 Min Chi and Kurt VanLehn (2010) Meta-Cognitive Strategy Instruction in Intelligent Tutoring Systems: How, When, and Why. In: Educational Technology & Society, October, V. 13, No 1. URL: https://www.j-ets.net/ts/journals/13_4/ets_13_4.pdf
Open University of Japan, OUJ. URL: http://www.ouj.ac.jp/eng/
Sharpies M., McAndrew P., Weller M., Ferguson R., FitzGeerald E., Hirst T., Mor Y, Gaved
M., Whitelock D. (2012) Innovating Pedagogy 2012: Open University Innovation.
Repot 1. Milton Keynes: The Open University.
URL: http://www.open.ac.uk/blogs/innovating.
Siemens G. (2005) Connectivism: A Learning Theory for the Digital Age.
URL: http://www.itdl.org/Journal/Jan_05/article01.htm
The Open University of China. URL: http://en.crtvu.edu.cn/ Universite des Sciences en Ligne.
URL: http://www.universitenumeriques./fr/content/sciences-fondamentales Wilson S. (2005) Future VLE: The Visual Version.
URL: http://www.cetis.ac.uk/members/scott/blogview?entry=20050125170206 Woolf Building the first blockchain university (2018)
URL: https://woolf.university/
Ольга Дольская. Парадигмальные изменения в современной философии образования
Статья продолжает традицию размышлений о педагогической рациональности. Анализируется наличие двух ее уровней — содержательного и формально-функционального, обосновывается их значение для дидактики. Демонстрируется их реализация в стратегиях образования. В статье говорится о более внимательном отношении к формально-функциональному уровню при формировании дидактики в новой парадигме образования — образования информационного общества с использованием возможностей Интернета. Дается обзор Интернет-ресурсов, анализируется появление термина «открытые образовательные ресурсы», просматривается хронология идеи их внедрения в образовательные практики.
Отталкиваясь от лучших психолого-педагогических концепций последних десятилетий, подчеркивается необходимость формирования новых педагогических стратегий. Анализируется теория, которая приспособлена к условиям работы в киберпространстве, — коннективизм. Она развивается на почве нового понимания и возможностей цифровых учебных материалов, которые качественно отличаются от традиционных учебных материалов своей возможностью управлять ими.
На примерах трендов современности подчеркивается значение этой теории для новых форм обучения и актуальность формирования новых компетенций в виде навыков работы с информацией. Подчеркивается значение неформальных форм обучения и значение тенденции предоставления разнообразного контекста обучения представителям разных поколений. Анализируются практики и возможности информационно-коммуникативных форм обучения: от дистанционных курсов и открытых он-лайн курсов до практики Открытых университетов.
Ключевые слова: рациональность в образовании, уровни рациональности в образовании, Интернет-ресурсы, открытые образовательные Интернет-
ресурсы, теория обучения в цифровую эпоху (коннективизм), дистанционные курсы и открытые он-лайн курсы, практика Открытых университетов.
Olga Dolska. Paradigmatic changes in the modern Philosophy of Education
The article continues the tradition ofthinking about pedagogical rationality. The presence of its two levels is analyzed — meaningful and formally-functional, their significance for didactics is substantiated. Their implementation is demonstrated in the Educational strategies. The article speaks of a more attentive attitude to the formal-functional level in the formation of didactics in the new paradigm of Education — the Education of the information society using the possibilities of the Internet. An overview of Internet resources is given, the emergence of the term "open Educational resources" is analyzed, a chronology of the idea of their introduction into educational practices is reviewed.
Building on the best psychological and pedagogical concepts of the last decades, the need to form new pedagogical strategies is emphasized. The theory that is adapted to the working conditions in cyberspace is connectivism, is analyzed. It grows on the basis of new insights and capabilities of digital teaching materials that qualitatively differ from traditional teaching materials by their ability to manage them.
Using examples of Modern trends, the importance of this theory for new forms of Education is emphasized; the need to form new competencies in the form of information skills is being updated. Using examples of modern trends, the importance of this theory for new forms of education is emphasized. Practices and possibilities of information and communication forms of Education are analyzed: from distance learning courses and open on-line courses to the practice of Open Universities.
Key words: rationality in Education, levels of rationality in Education, Internet resources, Educational Internet resources, the theory of learning in the digital age (Connectivism), distance courses and open on-line courses, the practice of Open Universities.
Дольська Ольга Олексивна - доктор ф1лос. наук, професор, професор ка-федри фшософи Нащонального техн1чного ушверснтету «Харквський по-л1техн1чний 1нститут».
E-mail: [email protected] <https://orcid.org/0000 0002 9577 8282>
Olga Dolska - Doctor of Philosophical sciences, Professor, Professor of Department of Philosophy, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute".
E-mail: [email protected] <https://orcid.org/0000 0002 9577 8282>
