CC BY
14
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainein Journal of Ecology, 2017, 7(3), 5-13, doi: 10.15421/2017_44
ORIGINAL ARTICLE UDC595.423:574.34
Oribatid mites (Acari: Oribatida) in oil and gas extraction area at different stage of soil remediation
A.D. Shtirts1, N.E. Zhuravel2
1 Donetsk National University, Schorsa str. 46, Donetsk, 83050 E-mail: [email protected] tel. +380502407802 2LTD Intelect-servis, Acad. Pavlova str. 20, office 5, Kharkiv E-mail: scentris@ukr. net Submitted: 08.02.2017. Accepted:25.06.2017
The influence of oil and gas extraction on the composition and structure of oribatid mites' population in areas with different periods of soil remediation is researched. The ecological structure of the oribatid mites' population in disturbed areas and in virgin steppe is compared. The ecological structure of the oribatid mites' population of the studied oil and gas extraction areas with different soil remediation period is broken. It is typical artificial ecosystems and it characterized by the low values of species richness, average population density, indexes of ecological diversity. The dominant structure and the life forms distribution are disturbed, especially on the experimental plot 103 after completion of hydraulic fracturing. Key words: oribatid mites, soil remediation, oil and gas extraction areas, ecological structure of the population
Панцирн клщ (Acari: Oribatida) на дтянках нафтогазорозробки з рiзним строком рекультиваци фунту
А.Д. ШМрц1, М.Ю. Журавель2
1 Донецький нащональнийунверситет, вул. Щорса, 46, Донецьк, 83050 e-mail: shtirts@i. ua тел. +380502407802 2 ТОВ «СВНЦ 1нтелект-серв1с», вул. Акад. Павлова, 20, оф. 5, Харкв e-mail: scentris@ukr. net
Дослужено вплив нафтогазорозробки на склад i структуру угруповань панцирних кл^в на дтянках з рвним строком рекультиваци фунту. Проведено порiвняння структури угруповань орiбатид порушених дтянок i цтинного степу. Встановлено, що еколопчна структура угруповань панцирних кл^в дослщжених дтянок нафтогазорозробки з рiзним строком рекультиваци фунту е порушеною, типовою для техногенних екосистем i характеризуемся низькими показниками видового багатства, середньо!' щтьносп населення, Ыдекав еколопчно!' рiзномaнiтностi, а також порушенням структури домЫування й характеру розподту життевих форм, особливо на дослщнм дтянц бурового майданчика свердловини №103 пкля завершення роб^ з пдророзриву пласта.
Ключовi слова: панцирн клщ^ орiбатиди, рекультива^я фунту, дтянки нафтогазорозробки, угруповання, еколопчна структура населення
Вступ
Панцирн клщ (орiбатиди) е об'ектом фунтово-еколопчних дослщжень i використовуються для бiоiндикацií антропогенного навантаження на екосистеми. На думку Д.О. Криволуцького та iH. (Krivolutsky et al., 1995), фунтово-зоолопчний метод iндикацií може бути з успГхом застосований для дiагностики рiзних форм антропогенного впливу. У сучасних дослщженнях вплив антропогенних факторiв на навколишне середовище оцiнюeться як по змЫах окремих органiзмiв (морфологiчних, фiзiологiчних, генетичних та iн.), так i за структурою íхнiх угруповань. Одним з напрямiв даноí роботи е встановлення ступеня антропогенно!' трансформаци екосистем з використанням основних еколопчних показниюв угруповань панцирних клГщГв. На землях, ушкоджених у результатi техногенних катастроф, фунтовГ безхребетнi залишаються останньою групою, по якГй можна оцГнити вплив на бюту змГн, що вщбулися, а також процеси вiдновлення або подальшоГ деградаци (Babkina, 2001). Використання орiбатид при монГторингу забруднення нафтою Грунту зумовлено тим, що вони е однГею з найбГльш численних груп фунтових тварин i вГдповГдають критерГям, якГ висуваються до видГвчндикаторГв (Krivolutsky et al., 1986). Доведено, що найбГльш чутливими до забруднення нафтою у порГвняннГ з Гншими систематичними групами фунтових мГкроартропод е саме панцирнГ клГщГ, як можуть бути Гндикаторною групою при монГторингу вГдновлення забруднених нафтою фунлв (Melekhina, 2007). У лГтературГ е окремГ вГдомостГ про вплив тако! форми антропогенного навантаження, як забруднення фунту нафтою на населення панцирних клГщГв (Krivolutsky, 1975; Poryadina, Golosova, 1981; Babkina, 2001; Mordkovich et al., 2004; Mihkeeva, 2003, 2008; Melekhina, 2007; Andrievsky, 2011, Kolesnikov et al., 2013). Встановлено, що забруднення нафтою е одним з найбГльш потужних антропогенних факторГв, що оказуе тривалий негативний вплив на тваринне населення фунту та призводить до серйозних руйнувань екосистем. При цьому рГзко падають чисельнГсть i видова рГзномангтнГсть панцирних клГщГв, а в зонГ Гнтенсивного забруднення вони можуть бути цГлком знищенГ.
ВГдновлення ж порушених ценозГв йде вкрай повГльно. На орних Грунтах чисельнГсть вГдновлюеться в середньому через 9-10 роюв, у лГсових бГоценозах цей процес протГкае трохи швидше, однак ще через 15-20 рокГв зберГгаються так званГ «залишковГ явища», структура комплекав ще довгий час залишаеться нестабГльною, на вГдмГну вГд непорушених територГй (Krivolutsky et al., 1995). Вплив нафти знижуе рГвень зоорГзноманГття i дуже змГнюе структуру угруповань (Mordkovich et al., 2004). Доведено, що на швидюсть та ефективнГсть вГдновлення угруповань орГбатид оказуе вплив ступГнь забруднення Грунту. При 100% покритт Грунту нафтою вГдновлення угруповань орГбатид не вГдбуваеться навГть через великий промГжок часу (Babkina, 2001; Mikheeva, 2008). При середньому рГвн забруднення формуються пригнГченГ угруповання з низьким бГорГзноманГттям i репродуктивним потенцГалом (Babkina, 2001).
ДослГдження складу й структури угруповань панцирних клГщГв на забруднених нафтою та рекультивованих Грунтах дозволяе давати бтьш точну оцГнку процесам, що вГдбуваються при вГдновленнГ екосистем, а також оцГнювати ефективнГсть рекультивацГйних заходГв.
Матерели i методи
МатерГал був зГбраний у квГтнГ та травнГ 2014 р. на двох дтянках нафтогазорозробки з рГзним строком рекультивацп фунту: на територГ! бурових майданчикГв свердловин №23 1гнатГвського родовища i №103 Руденювського родовища СП «Полтавська газонафтова компанГя». ДослГдження проведено на буровому майданчику свердловини №23 1гнатГвського родовища, рекультивованому до 1994 р. (далГ - дГлянка №23), та на рекультивованому майданчику свердловини №103 Руденювського родовища пГсля завершення робГт з гГдророзриву пласта (далГ - дГлянка №103). На кожнГй дГлянцГ було зГбрано фунтовГ проби на територГ'' бурового майданчика свердловини (далГ - дослГд) та на прилеглм до нього дГлянц поля (далГ - фон). РекультивованГ дГлянки дослГджених свердловин розташованГ на орних землях. У ходГ дослГдження оброблено 90 стандартних фунтових проб об'емом 250 см3, з яких вилучено 1666 екз. дорослих орГбатид. У квгтнГ з 40 фунтових проб, зГбраних на територГ! бурового майданчика свердловин №23 i 103 (дослГд та фон), вилучено 559 екз. дорослих панцирних кл^в, що вГдносяться до 17 видГв. У травнГ з 40 фунтових проб, зГбраних на територГ! бурового майданчика свердловин №23 i 103 (дослГд та фон), вилучено 449 екз. дорослих панцирних кл^в, що вГдносяться до 15 видГв. На контрольна дГлянц цГлинного степу з 10 фунтових проб вилучено 658 екз. дорослих орГбатид, що вГдносяться до 40 видГв.
ЗбГр матерГалу та його обробка проводились за загальноприйнятою методикою Е.М. БулановокЗахватюноТ (Bulanova-Zakhvatkina, 1967) за наступними етапами: взяття фунтових проб, доставка у лабораторГю, вигонка клГщГв за допомогою еклекторГв Берлезе, фГксацГя у 70° спиртГ, виготовлення мГкропрепаратГв, визначення, статистична обробка та аналГз матерГалу.
Видова належнГсть панцирних клГщГв встановлювалась при мГкроскопГюваннГ за допомогою стереоскопГчного бГнокулярного мГкроскопу Zeiss Primo Star (НГмеччина). При цьому використовувались визначники (Bulanova-Zakhvatkina et al., 1975; Sergienko, 1994; Pavlichenko, 1994), а також статт з першоописами видГв.
Для дослГдження структури домГнування угруповань панцирних кл^в використовували Гндекс домГнування за шкалою Г. Енгельмана (Engelmann, 1978), де Е - еудомГнант (>40%), D - домГнант (12,5-39,9%), SD - субдомГнант (4,0-12,4%), R -рецедент (1,3-3,9%), SR - субрецедент (<1,3%).
РозподГл угруповань панцирних клГщГв за життевими формами наведено вГдповГдно до робгт Д.О. Криволуцького (Krivolusky, 1965; Krivolutsky et al., 1995).
Для оцЫки еколопчного pi3H0MaHirm панцирних клiщiв дослiджуваних дтянок розрахован iндекси Маргалефа, Менхиника, Шеннона, ^елу, Сiмпсона, та Бергера-Паркера; для оцЫки агрегованостi угруповання було використано Ыдекс Лексiса (Megarran, 1992). Розрахунки проведено у MS Excel.
Результати та обговорення
Аналiз показниюв середньоУ щiльностi населення та видового багатства панцирних кл^в дослiджyваних дiлянок показуе, що в цiломy данi параметри доволi низькi та e типовими для антропогенно трансформованих екосистем. Свердловина № 103
На полi бтя свердловин знайдено 13 видiв панцирних клiщiв, 12 - на фон та 2 - на дошдк У квiтнi на рекультивованм дiлянцi вiдмiченi вкрай низькi показники чисельност та рiзноманiття орiбатид - лише 1 вид i 230 екз./м2, тодi як на фоновм дiлянцi зареестровано 12 видiв i3 середньою щiльнiстю 18160 екз./м2. У травы на досл^ щтьнкть клiщiв дещо зросла, а на фон знизилася, але все рiвно залишалася значно вищою, нiж на дослiдi (табл. 1, Рис. 1).
Таблиця 1. Видовий склад i чисельнiсть панцирних клЩГв на територи бурового майданчика свердловини №103
Чисельнiсть на дтянках
Види
Acrotritia ardua affinisSergienko, 1989 Cryptacarus promecus Grandjean, 1950 Epilohmannia cylindrica cylindrica (Berlese, 1904) Anomaloppia chitinofincta (Kulijew, 1962) Microppia minus(Paoli, 1908) Moritzoppia neerlandica(Oudemans, 1900) Multioppia glabra (Mihelcic, 1955) Oppia krivolutskyi Kulijew, 1966 Oppiella nova (Oudemans, 1902) Ramusella mihelcici (Perez-Inigo, 1965) Protoribates capucinus(Berlese, 1908) Ceratozetes mediocris Berlese, 1908 Zygoribatula concinna lordansky, 1990_
фон
11 1
34 25
15
16 14 3 3 2
329 1 0
7.04.2014
достд 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 7 0 0
фон
3 0
14 6 1 6 0 31 1
4
191 0 0
6.05.2014
достд 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 7 0 1
1ндекси еколопчного рiзноманiття угруповань панцирних кл^в у кв^ы в досл^ були вкрай низькими i ва, ^м Ыдексу Менхиника, дорiвнювали 0. Це закономiрно, тому що комплекс орiбатид був представлений лише одним видом. У травы з'явився другий вид, i це дало пщвищення Ыдекав. На фон Ыдекси, ^м iндексу Омпсона, незначно коливалися по мiсяцях, що притаманно для ценозiв з бтьш-менш постiйною структурою Грунту (табл. 2).
Рис. 1. Середня щтьысть i видове багатство панцирних клЩГв на буровому майданчику свердловини №103
Таблиця 2. 1ндекси еколопчного рГзноманГття панцирних клГщГв на територп бурового майданчика свердловини №103
ДГлянки
1ндекси квГтень травень
дослГд фон дослГд фон
Шеннона 0 1,13 0,38 0,97
ПГелу 0 0,46 0,54 0,44
Омпсона 0 5,72 1,33 1,76
Маргалефа 0 1,80 0,48 1,44
Менхиника 0,38 0,56 0,71 0,56
Бергера-Паркера 0 1,38 1,14 1,35
Серед параметрГв розподГлу особин по площГ бГотопу, найбГльшу бГологГчну ГнформативнГсть для панцирних клГщГв мае Гндекс агрегованостГ ЛексГса. СтупГнь агрегованостГ в квГтнГ навГть на дослГдГ була трохи вище одиницГ, тобто клГщГ розподГлялися не рГвномГрно, а слабо агреговано. А от на фонГ спостерГгалася наявна агрегацГя - Гндекс ЛексГса становив 5,72. У травнГ спГввГдношення значення Ыдекав суттево змГнилися - показник трохи вирГс на дослГдГ i значно впав на фонГ (Рис. 2).
Рис. 2. 1ндекс агрегованостГ ЛексГса населення панцирних кл^в на територп бурового майданчика свердловини №103
Рис. 3. СпГввГдношення життевих форм панцирних клГщГв на дослГднГй та фоновГй дтянках свердловини №103. Умовн позначки: МПГ - мешканцГ поверхнГ Грунту, МТП - мешканцГ товщГ пГдстилки, МДГС - мешканцГ дрГбних фунтових свердловин, ГФ - глибокофунтовГ форми, НФ (П) - первинно неспецГалГзованГ форми, НФ (В) - вторинно неспецГалГзованГ форми.
АналГз структури домГнування панцирних клГщГв свГдчить про серйознГ порушення на обох дтянках. Тут присутый лише один еудомГнант - Protoribates capucinus, який становить 100% на дослГдГ у квГтнГ та 87,5% у травнГ.
На фон його вщносна чисельнкть дорiвнювала 72,0-74,5% вщповщно. Навiть на фонi не було видiв у статусi домiнанта, i розрив мiж першим i другим за ieрархieю видом складав 60%. У травы структура населення на фон майже не змЫюеться, а на досл^ картина трохи покращуеться завдяки присутностi другого виду. Аналiз спiввiдношення життевих форм панцирних кл^в дослiджуваних дiлянок показуе значну нерiвномiрнiсть Ух розподiлу (Рис. 3). Угруповання представлен переважно вторинно неспецiалiзованими формами. До них належить i единий еудомЫант. На фонi представленi 4 жип^ форми. На другому мкт була група мешканцiв дрiбних фунтових свердловин, на третьому -глибокогрунтовi форми. У травнi доля останньоУ групи значно знизилася порiвняно iз квiтнем.
Свердловина №23
На буровому майданчику та прилеглм територп виявлено 14 видiв панцирних клiщiв - 14 на фон та 10 на досл^ (табл. 3). Середня щтьнкть населення клiщiв була дуже низькою, у квiтнi вона незначно вдазнялася мiж фоном i дослщом, хоча на фонi була дещо вищою (Рис. 4). У травы щтьнкть суттево зросла i стала на досл^ удвiчi вище, ыж на фонi.
Таблиця 3 Видовий склад i чисельнiсть панцирних кл^в на територи бурового майданчика свердловини №23
Чисельысть на дiлянках
Види
7.04.2014
6.05.2014
фон достд фон достд
Hypochthonius luteus luteus Oudemans, 1917 2 0 0 0
Acrotritia ardua affinisSergienko, 1989 4 1 1 4
Epilohmannia cylindrica cylindrica (Berlese, 1904) 2 3 7 7
Tectocepheus velatus(Michael, 1880) 0 2 2 2
Microppia minus(Paoli, 1908) 0 0 6 0
Moritzoppia neerlandica(Oudemans, 1900) 2 2 8 0
Multioppiaglabra (Mihelcic, 1955) 2 0 1 3
Oppia krivolutskyi Kulijew, 1966 0 1 12 3
Oppiella nova (Oudemans, 1902) 0 0 2 0
Ramusella mihelcici (Perez-Inigo, 1965) 0 0 2 1
Protoribates capucin us (Berlese, 1908) 37 31 56 52
Ceratozetes mediocris Berlese, 1908 1 2 1 2
Zygoribatula terricola ucrainica lordansky, 1990 4 0 7 5
Galumna flagellata Willmann, 1925 2 0 0 0
□ 6000 т а
* 5000 «
« 4000
Б 3000
£ 2000
S. 1000
с.
131
О 0
10
7 9 4920 _____ 3
-- 1870 2240 2440
-- -'-1- -1-1- -1- --
23 даа~нд
23 фон (кЕ^тень)
23 досгпд
т ю
- 6
-- 4 'S
и
X
Ой J
Б s
J
.Е
и
23 фон Дшлнки
(травень)
Рис. 4. Середня щтьнкть i видове багатство панцирних кл^в на буровому майданчику свердловини №23
1ндекс агрегованост в квiтнi був нижчий, ыж у травнi, i в обох випадках несуттево вiдрiзнявся мiж фоновою та дослiдною дiлянками. Усi показники перевищували одиницю, що означае наявний агрегований розподт (Рис. 5).
6l 5
421-
2,50
3.37
23 доел ¡д ¿3 фен
jKEilSHbf
5.12
4.93
23досл"1д 23 фен
tipwHj Д™И
Рис. 5. 1ндекс arper0BaH0CTi Лексiса населення панцирних клiщiв на буровому майданчику свердловини №23
Спiввiдношення життевих форм не було постмним протягом сезону. На фоновм дтянц в квiтнi воно було представлене найкраще - ус шiсть груп, тодi як на досл^ були знайденi тiльки чотири. Завдяки наддомшуванню Protoribates capucinusпереважали вторинно неспецiалiзованi форми (Рис. 6). У травы доля цього виду знизилася, особливо на фоы, тому ЫшМ групи стали бтьш значними на дослд А от на фон випало три групи, й рiзноманiття угруповань клiщiв за життевими формами значно знизилося.
1з зростанням видового багатства ускладнилася iерархiчна структура населення орiбатид. Найпростiшою вона була на досл^ в квiтнi - еудомЫант сягав 94%, 4 види вщносилися до субдомiнантiв, один - до рецеденлв. На фонi - навпаки, вщзначено два субдомiнанти та шМсть рецедентiв. Ускладнення комплексу орiбатид у травы йшло рiзними шляхами. На досл^ крiм вище перелiчених груп з'являеться один субрецедент, а на фон - домЫант Moritzoppia neerlandica. Таким чином, на дошднм дтянц бiля свердловини №23 угруповання панцирних кл^в у цiлому було менш рiзноманiтним, нiж на фонi, але на обох дтянках можна було прослщкувати змiни структури угруповань орiбатид.
Рис. 6. Спiввiдношення життевих форм панцирних кл^в на буровому майданчику свердловини №23 (ттень, травень 2014 р.). Умовн позначки - див. Рис. 3.
Цшинний степ
На дтянц степу показники середньоУ щтьносп населення та видового багатства панцирних кл^в були значно вище, ыж на дiлянках дослiду та фону (табл. 4). Так, середня щтьысть населення склала 26320 екз/м2, а видове багатство - 40 видiв. Показник щтьносп населення кл^в у степу перевищуе такий на дтянц №23 дослiду майже в 6 разiв, а дiлянки №103 - у 75 разiв. На фонових дтянках цей показник нижче у 8 разiв (дтянка №23) та у 2,5 рази (дтянка №103). Вщповщно зросли усi Ыдекси екологiчного рiзноманiття. Так, один з найбтьш показових iндексiв - Ыдекс Шеннона у степу сягае 2,93, що значно перевищуе показники як у досл^, так i на фонових дтянках.
1ндекс Лекаса значно вищий на степовм дiлянцi (13,25), ыж на дiлянках бурових майданчикiв. Це свщчить про високу ступiнь нерiвномiрностi просторового розподiлу орiбатид.
Структура доммування угруповання панцирних клiщiв степовоУ дтянки значно вiдрiзняеться вiд такоУ на дтянках дослiду та фону (Рис. 7). ЕудомЫанти вiдсутнi, домiнують 2 види - Tectocepheus velatus (19,1%) i Liebstadia pannonica (15,7%). До субдомманлв вщносяться 5 видiв (28,0%), рщюсы види - рецеденти (8 видiв) i субрецеденти (25 видiв) складають 23,7 i 13,5% вщповщно.
Слiд вiдзначити, що на вщмЫу вiд дослiджених дiлянок дослщу та фону, у степу вид Protoribates capucinus е субдоммантом i його частка становить 7,1%. Натомкть домiнують iншi види - T velatus i L. pannonica (останнм не зареестрований на дiлянках дослщу та фону). Значно пiдвищуеться ктьюсть (33) i частка рiдкiсних видiв - до 37,2%, тобто бтьш нiж третина вiд усього населення орiбатид припадае саме на рщюсы види, що е типовим для угруповань панцирних кл^в непорушених екосистем.
Рис. 7. Структура доммування угруповань панцирних кл^в степовоУ дiлянки (травень 2014 р.)
Аналiз стввщношення життевих форм орiбатид степовоУ дтянки показуе (Рис. 8), що на вщмму вiд дiлянок дослiду та фону тут присутн представники уах 6 життевих форм. Основу угруповання також складають представники вторинно неспецiалiзованих форм - майже 70% вщ загальноУ чисельностi. На степовiй дтянц з'являються представники первинно неспецiалiзованих форм та мешканц поверхнi Грунту, частка останых сягае 6,5%.
Високi показники середньоУ щiльностi, видового багатства, Ыдекав екологiчного рiзномaнiття населення орiбатид, вщсутнкть еудомiнaнтiв i значна кiлькiсть й частка рщюсних видiв, нaявнiсть в угрупованн предстaвникiв усiх 6 життевих форм орiбaтид - все це свщчить про те, що еколопчна структура угруповання панцирних клiщiв дослщженоУ степовоУ дiлянки е типовою для непорушених степових бiогеоценозiв i може слугувати еталоном для порiвняння еколопчноУ структури угруповань орiбaтид з техногенних екосистем.
■ НФ (В) □ НФ (п) ■ ГФ ■ мдгс □ мтп □ мпг
Рис. 8. 0~мввщношення життевих форм панцирних кл^в степовоУ дiлянки (травень 2014 р.). Скорочення - див. Рис. 3.
Таблиця 4. Видовий склад i чисельнiсть панцирних клiщiв дiлянки цiлинного степу
Bi/ifli/i Чисельысть
Sphaerochthonius dilutus Sergienko, 1991 17
Acrotritia ardua affinisSergienko, 1989 4
Thamnacarus s p. 1
Epilohmannia cylindrica cylindrica (Berlese, 1904) 3
Nothrusbiciliatus C.L. Koch, 1841 1
Trhypochthonius conspectus Sergienko, 1991 6
Plesiodamaeus ornatus Mahunka, 1979 7
BBelba sp. 1
Metabelbapulverulenta (C.L. Koch, 1839) 6
Microzetes alcerPiffl, 1961 4
Cultroribula lata Aoki, 1961 6
Dorycranosus s p. 1
Liacaruscoracinus(C.L. Koch, 1840) 15
Tectocepheus minor Berlese, 1903 4
Tectocepheus velatus(Michael, 1880) 126
Anomaloppia chitinofincta (Kulijew, 1962) 3
Berniniella serratirostrisGolosova, 1970 4
Medioppia obsoleta (Paoli, 1908) 2
Microppia minus (Paoli, 1908) 7
Multioppia glabra (Mihelcic, 1955) 24
Oppia bicarinata (Paoli, 1908) 14
Oppia krivolutskyi Kulijew, 1966 16
Ramusella mihelcici (Perez-Inigo, 1965) 42
Suctobelbella latirostris (Strenzke, 1950) 3
Scutovertexminutus(C.L. Koch, 1836) 3
Scutovertexsculptus Michael, 1879 3
Oribatulapallida Banks, 1906 3
Zygoribatula exarata Berlese, 1917 38
Liebstadia pannonica (Willmann, 1951) 103
Protoribates capucinus(Berlese, 1908) 47
ProtoribateslongiorBerlese, 1908 2
Scheloribates fimbriatusThor, 1930 27
Scheloribates laevigatus(C.L. Koch, 1835) 24
Scheloribates longus Kulijew, 1963 5
Ceratozetes minutissimus Willmann, 1951 30
Ceratozetes minutissimus aff. 3
Ceresella venusta Pavlitshenko, 1993 21
Peloptulusphaenotus(C.L. Koch, 1844) 4
Tectoribates ornatus (Schuster, 1958) 25
Galumna lanceata Oudemans, 1900 3
Висновки
Встановлено, що екологiчна структура угруповань панцирних клiщiв дослiджених дiлянок нафтогазорозробки з рiзним строком рекультиваци фунту е порушеною, типовою для техногенних екосистем i характеризуемся низькими показниками видового багатства, середньоУ щiльностi населення, Ыдекав екологiчноï рiзномaнiтностi, а також порушенням структури домiнування й характеру розподту життевих форм, особливо на дослщнм дiлянцi бурового майданчика свердловини №103 Руденювського родовища пiсля завершення робiт з гiдророзриву пласта.
Подяки
Автори висловлюють щиру подяку Н.Ю. Полчанiновiй та 1.П. Леженiнiй (Харювський нацiональний унiверситет iм. В.Н. КаразЫа) за проведенi збори та наданий для обробки матерiал.
References
Andrievsky, V.S. (2011 ). Community analysis of oribatid mites as soil contamination indicator oil. Problems of soil zoology, 7-8 (in Russian).
Babkina, V.L. (2001). The impact of oil pollution on soil structure of oribatid mites populations. Science and education of the XXI century, I, 3-5 (in Russian).
Bulanova-Zakhvatkina, E.M. (1967). Oribatid mites. Moscow (in Russian).
Bulanova-Zakhvatkina, E.M., Vainshtein, B.A., Volgin, V.I. et al. (1975). Key of soil mites (Sarcoptiformes). Moscow (in Russian).
Engelmann, H.-D. (1978). Zur Dominanzklassifizierung von Bodenarthropoden. Pedobiologia, 5/6(18), 378-380.
Kolesnikov, S.I., Samohvalova, L.S., Zharkova, M.G. & Kazeev, K.S. (2013). Effect of pollution of ordinary black soil with lead and oil on the number and composition of microarthropods. Scientific Journal of KubSAU, 93 (09), 1 -10 (in Russian).
Krivolutsky, D.A. (1965). Morpho-ecological types of oribatid mites (Acariformes, Oribatei). Journal of zoology, 8(44), 11761189 (in Russian).
Krivolutsky, D.A. (1975). Technique of complex soil survey population microarthropoda. Methods of soil-zoological research. Moscow, 44-48 (in Russian).
Krivolutsky, D.A., Lebren, F., & Kunst, M. (1995). Oribatid mites: morphology, development, phylogeny, ecology, methods, researching, characteristics of model species Nothrus palustris C.L. Koch, 1839. Moscow (in Russian).
Krivolutsky, D.A., Tikhomirov, F.A., Fedorov E.A. & Smirnov, E.G. (1986). Bioindication and environmental regulation of the example radioecology. Journal. general biol., 47(4), 468-477 (in Russian).
Megarran, E. (1992). Ecological diversity and its measuring. Moscow (in Russian).
Mikheeva, V.L. (2003). Assessment of changes in community structure at remediation of oil pollution (Nizhnevartovsk district). Invertebrates diversity in North. Syktyvkar, 55-56 (in Russian).
Mikheeva, V.L. (2008). Successions of oribatid mites (Oribatei) in soils of swamps Nizhnevartovsk district. Bulletin of the Tomsk State University, 317, 246-248 (in Russian).
Melekhina, E.N. (2007). The impact of oil pollution on soil microfauna tundra of northern taiga. Human Ecology, 1, 16-23 (in Russian).
Mordkovich, V.G., Andrievsky, V.S., Berezin, O.G. et al. (2004). Animal population as an indicator of ecological condition of the soil of the West Siberian North under the influence of oil pollution. Siberian journal of ecology, 4, 467-474 (in Russian).
Pavlichenko, P.G. (1994). Key of ceratozetoid mites (Oribatei, Ceratozetoidea) of Ukraine. Kiev (in Russian).
Poryadina, N.M., Golosova L.D. (1981). Oribatid mites in some areas of oil development of the Tyumen region. Problems of soil zoology, Uzhgorod, 170-171 (in Russian).
Sergienko, G.D. (1994). Fauna of Ukraine. Lower oribatids. Kiev, 21(25) (in Russian).
Citation:
Shtirts, A.D., Zhuravel, N.E. (2017). Oribatid mites (Acari: Oribatida) in oil and gas extraction area at different stage of soil remediation
Ukrainian Journal of Ecology, 7[3), 5-13. | ("OE^^MIThis work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
