CC BY
13
УДК 630*450 П.Я. СлоГюдян - УкрИДЫрлк
ОЗНАКИ ДЕГРАДАЦН Г1РСЬКОЛ1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ ПОБЛИЗУ КАМ'ЯНИСТИХ РОЗСИП1В
Наведено речультати досшджень деградаци г1рськол1сопих скосистем поблизу кам'янистих розеигпв. пов'ятано! п формуванням на них сногрцшого ликроклмату.
P. Ja. Slobodjan
Signs of degradation of mountain forest ekosystems located near the areas covered with rocky debris
Adduced here are the research data of the degradation of mountain forest ecosystems located near the areas covered with rocky debris bound up with the formation of a peculiar microclimate on them.
Сильнокам'янисп Д1лянки (bmict кам'янистоТ фракцп бшьше 50 %) i кам'я-HHcxi розсипи займають в УкраУнських Карпатах близько 10% .гпсовоТ плоил (за даними Гаврусевича А. М., 1984р.). Деяю з них знаходяться на крутосхилах Ско-Л1вських Бескид. Проте бшышеть зосереджено в центральной частиш Схшних Карпат - Горганах. Причини утворення таких дшянок р1зномантй: веровали, пожени, суцшый рубапня головного користування i наступна грунтова ероз1я. Окр1м того велию uiiouu займають кам'янист1 розсипи, yTBopeni ще в льодовиковий пе-рюд або тпзшше в мкцях руху ciiiroeux лавин. Способи i технолопю Ух залюнення розробили ГТ. С. Пастернак i Е. М. Бакаленко |1|. На даний час, лише частица з них покрита л1совою рослиннютю.
В районах розм1щення кам'янистих розеишв спостер1гаеться яскравий про-яв стихшних явищ [2]. Розташоваш тут лки, як! займають крайш елементн рельефу, мають njiacTunocTi шдвищеноУ чутливост1 на несприятлиш змши середовища, шо тдкреслюе Ухню особливу ишшеть для наукових дослщжень |3]. Чи не Hafi6i-лыиу загрозу мае змив родючого тару грунту на схилах з високою крутизною i утворення нових розеишв. Подальше усшише вщновлешгя Л!су на таких деградо-ваних дьчянках шляхом люових культур, беручи до уваги агротехнику Тх створен-ня, пов'язане 3i значними матер1ально-техшчними труднощами |4,5]. Тому тепер воно майже призупинене, що веде до посилення вже ¡снуючих i виникнення нових иебажаних явищ, як наприклад, штепсивш атаки небезпечного стовбурного шкщ-ника короУда-типо! рафа - lps typographus L. на ноблизу росту 4i деревостани сме-реки, nepiflKo сиричишоюч! р1зке попршення Ух саштарного стану i загибель.
У зв'язку з такою проблемою нами проведен! комплекеш дослщження на кам'янистих розсипах заказника м1сцевого значения "Зелемшь" у Скол1вських Бе-скидах. Bi/icyTiiicn, грунтового шару па вибраннх об'ектах стала причиною бщно-CTi бюлопчного р'пноманптя представтшв фаупи i флори. В них екстремальних умовах впуалыю встановлено npucyrrticTb: одного виду гриб ¡в з класу базидюм1-цет1в, двох BHfliB MoxiB, близько 6 вшив лишайниюв. В централынй частшн кам'я-ного розеину розм1'ром 35,5 х 33,5 м х м, ростуть поодиною екземпляри смереки европейськоУ- Picea abies (L.) Karsten у пригшченому CTani. Не знайдено жодного представника трав'яного вкриття. Розсипи сущльно вкрит1 крупним камшням до глибинн бшьше 1,5 м, тому Ух можна вщнести до V категорп за методикою класи-ф1кашУ П. С. Пастернака [6]. Актившший picT смереки вщм1чено по периферп розсипу. Одинично видшяеться тут горобина звичайна - Sorbus aucuparia L. В та-
I. JlicoBe та садопо-паркове госппларстпп 91
УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет
ких умовах кращий стан пом1тний у дерев з бшын приземистою кроною. Природ-не поновлення з'являеться тшькн на границ! з насадженням, де в субстрат! вже е невелик! добавки др!бнозему. Складаеься воно майже виключно 31 смереки. Густота вщновлення дуже нер!вном!рла i становить: в твденно-схщному ceKTopi до 9 шт./м2, на швденно-захщному i швшчно-схщному - близько 5 шт./м2, а в швтч-но-захщному — не б1льше 1 шт./м2. Молод! смер1чки дуже слабм, вразлив! до за-хворювань та пошкоджень. Сл1Д зазначити, що форма кам'яного розсипу округла, дещо витягнута вздовж по твденно-схщному схилу дуже високоУ крутизни б'|ля 40°. Завдяки своерщному мжрокл!мату, послаблюеться оточуючий стиглий дере-востан, зазнаючи найбшьших втрат в!д хвороб i шмдникш на бшьш осв^ленш соннеударшй сторонь Одним ¡з головних негативних чинник!в, зафжсованих нами, виступае коливання добових показниюв м!крокл1матичпих фактор1в. Так, про-тягом 10 Д1б спостережень з 11.08.99 по 20.08.99, було встановлено мппмальну температуру приземного шару пов!тря на pißni +7 "С BH04i, коли максимальна денна досягала +34°С. Коливання деиноУ вУдносноУ вологост! пов!тря в полудень вим1ряно на piBHi 77 % при яснш погод! та 98-1 00 % - при дощовш. За цей же пе-рюд було вщловлено 1312 шт. !маго короУда-типографа феромонними пастками, розставленими по краю кам'янистого розсипу i в центральной його частиш. До того ж одного сонячного дня за максимально"! шсолящУ спостер!гався нашнтенсив-шший вщлов - бшьше 5 шт. жуюв за 10 хв. одшею пасткою. Така концентрашя популяцп ксилофага представляе реальну загрозу нормалылй життед1ялыюст1 смерекових ф!тоценоз1в i е ознакою Ух деградашУ. Вже один цей бюшдикацжний показник 17| свщчить про незадов!льний саштарний стан навколишшх насаджень. Проте ми виконали i бшьш деталь»! досл!дження, пров!вши оц!нку сан!тарного стану оточуючого кам'яний розсип насадження зг!дно з методикою, поданою в "Сан!тарних правилах в лках УкраУни" |8|. За даними огляду в деревостат 3i складом 10Я+Бк, в1ком 92 роки, повнотою 0,7,1а боштету, в тип! лку Дгбк-яцСм, ¡3 запасом деревини 480 м /га, вщм^чено наступний розподш дерев по категориях стану. Загальна кшьюсть дерев на круговж пробн!й luiomi 209 шт. (100 %) в тому числ!: I категорП' стану (без ознак ослабления) - 41 шт. (19,6 %), II - ослаблених -43 шт. (20,6 %), III - сильно ослаблених - 53 шт. (25,3 %), IV - всихаючих - 20 шт. (9,6 %), V - св!жого сухостою - 10 шт. (4,8 %), VI - старого сухостою - 42 шт. (20,1 %), нараховано також 48 шт. в!тровалу i бурелому. Таким чином, бюитдика-шйш властивост! короУда-типографа п!дтвердились. Хоча розм!р даного кам'янистого розсипу незначний, його вплив, як св!дчать факти, на еколопчну ситуац!ю сус!днього деревостану досить вагомий. А з огляду на незадовшьш в1диови1 про-цеси i високу !нтенсивн!сть epo3ii" грунту вш мае тенденц!ю до розширепня своеУ площ! за рахунок вкритоУ лком, призводячи до деградаци прськолгсовоУ екосис-теми.
1з результате виконаних дослщжень можна зробити ряд важливих виснов-
• Зниження стшкосп смерекових люосташв в pafioni розмпцснпя кам'янистих роз-ситв пов'язано з формуванням на них свосрщного м!кроюйма1у, вплив якого пи-ходить за ixHi меж1.
• Параметри мжрошпмату спричиняють в даних умовах ослабления, зростання за-хворювання i ураження комахами-шкщниками похщного смерекопого фпоценозу.
• Бюшдикацкю деградацшних процест може служити збшмпеипя чисельносп ен-томошк!дника коро'ща-типографа.
92 До !25-pi44H УкрЛЛ'ГУ
• Деградашя мрськолкопих екосистем поблизу кам'япистих ро зсиши характеризу-гп.ся комплексом озпак: ослабления оточуючого деревостану, знижеиня його по-вноти. велика кип.ккть штровалу i бурелому, незадпвмьне природне поновлення. скорочення видового бюр1зномапптя.
• Кам'янисп розсипи потребуют!, локалпзапп i но можливосп попного зал1снення в першу чергу. на схилах швденних експозинш.
Лпература
1. Лесовосстаповление на эродированных склонах Карнаг/ Пастернак П. С.. Бакалепко
П. М.. Гапрусевич Д. М. и др. - М.: ЦБНТИ Гослссхоза СССР. 1984. - 7 с.
2. Голняд К. Я., Сливка Г. <)., Папевннк В. М. Нрош1по-де11удацшш пронеси в УкраУн-ських Карпатах.-1вано-Франк!вськ, 1995.-116 с.
3. Мозолевська Е. Р. Цели и методы долговременных наблюдений за состоянием лесных насаждений // Лесоведение.-М.: Наука, 1986,-№4.- С. 10-14.
4. 'Гпшкевпч Г. J1. К вопросу естественного и искусственного возобновления // Науч. зап. Львов, с-х. ип-та. - Том 3. - 1957. - С. 254-260.
5. Пастернак П. С.,Гавруссвич Л. М., Герунишський 3. Ю. JTiconi культури в Карнатах,-Ужгород: Закарпатське обласне книжково-газетне в-во,- 1963.- с. 72-80.
6. Пастернак П. С. Способи вщновлення л1су па сильноеродоваиих кам'япистих схилах Карпат // JlicoBe господарство Карпат,- КиУв: В-во УкраУнськоУ академП' сшьськогосподарських наук,- i960.- С. 92-114.
7. Слободян П. Я. Бтндикашя впливу мжроюнмату на саштарний стан ялинових фшще-ноз1в Карпат // Проблеми еколопчноУ стабщьностт Сх1дних Карпат: мат. м1жнар. наук.-практ. конф., присвяченоУ 10-р|ччю створення Национального природного парку "Синевир" (24-27 червня 1999 р., Синевир, УкраУна).-Синевир, 1999,-С. 173-175.
8. Caiiirapiii правила в Л1сах УкраУпи / Постанова Кабшету Miincrpin УкраУни шд 27 линия 1995 р.- К., 1995.- №555.- 19 с._
УДК630*182.43 Н.С. Горбенко, Т.О. Козулта - УкрДЛТУ
ДЕРЕВН1 Л1АНИ ЛИЧАКШСЬКОГО ЦВИНТАРЯ
Описано рослиншсть Личаювського ивинтаря. 1Ид час швентарюашУ в лгм 1999 р. було виявлено 7 дерев'янистих jrian: Hedera helix L, H.colchica C.Koch, Parihenocissus quinqnefolia (L) Planch., Clematis vilalha L., Menispermum dahuricum DC.. J .(¡nicer a capri-fnlium J... троянди BUTKi. Авторами проаналвовано квпуч1 екземпляри Hedera helix I... mo виростають на Личаю'вському цвин i api.
N. Horbenko, Т. Kozulina - USUFtVT Woody vines of Lychakiv cemetery
In given article discribe the vegetation of I.ychakiv cemeteiy. Inventor of woody vines during summer 1999 revealed seven woody wines: Hedera helix I.., H.colchica C.Koch., Parihenocissus quinqefolia (I..) Planch, Clematis vitalha L., Menispermum dahuricum DC., Lonicera ca-prifolium /.., climber roses. Authors analyses the generative individuals of Hedera helix L growth in I.ychakiv.
Личаювське кладовище e одним з найбшьш ушкальних комплекав ¡стори-ко-художшх пам'яток Львова. За своУм мистеньким piniieM воно вважаеться одним з кращих i найбагатших в Сврогп. Цвинтар займае територ1ю понад 42 га на схщ-них теренах мюта.
Перин ноховання на терпторн тепер1шнього цвинтаря з'явилися в перппй половши XVI ст. Роком фактичного вщкриття Личаювського цвинтаря вважають 1786-й. У 1856 р. льв1вськж мапстрат доручив вщомому у MicTi cneuianicTy з роз-
1. Л1сове та салово-паркове гпсмодярство 93
