CC BY
18
A. KORCHAK-CHEPURKIVSKY - A FOUNDER OF THE NATIONAL HEALTH CARE SYSTEM AS A CONSTITUENT PART IN THE ESTABLISHMENT OF THE UKRAINIAN STATEHOOD (1917-19201 (ON THE 155-TH BIRTHDAY CELEBRATION)
Moskalenko V., Yavorovsky A., Sakharchuk I.
ОВКСЕНТ1Й ВАСИЛЬОВИЧ КОРЧАК-ЧЕПУРК1ВСЬКИЙ: МАЛОВ1ДОМ1 СТОР1НКИ Б1ОГРАФ11 (ДО 155-Р1ЧЧЯ В1Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ]
МОСКАЛЕНКО В.Ф., ЯВОРОВСЬКИЙ О.П., САХАРЧУК 1.М.
Нацiональний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв
УДК: 613 (092) + 613/614 (092)
(477)
K^40Bi слова: О.В.Корчак-Чепуркiвський, вчений, влада, слщча справа, арешт, антирадянська дiяльнiсть, каральш органи, покарання, заслання, постанова, пщписка.
вксентiй Васильович Корчак-Чепуркiвський (26.11.185727.11.1947) — видатний укра-У'нський вчений-гiгieнiст, епь демiолог, демограф, педагог i громадсько-державний дiяч — прожив досить тривале, змютовне життя, насичене багатьма, часом драматични-ми, подiями.
Серед бiографiчних даних вченого e такi, що викликають запитання, отже потребують вiдповiдних пояснень або уточнень. Передуам маемо на увазi 1922-1923 роки у бю-графiï вченого. Вщомо, що
АВКСЕНТИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ КОРЧАК-ЧЕПУРКОВСКИЙ: МАЛОИЗВЕСТНЫЕ СТРАНИЦЫ БИОГРАФИИ (К 155-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ) Москаленко В.Ф., Яворовский А.П., Сахарчук И.М.
В статье на основе редкостных архивных документов и других источников освещаются недостаточно исследованные страницы биографии А.В. Корчака-Чепурковского, касающиеся принудительного устранения от педагогической деятельности (1922 г.) и уточнения места пребывания ученого на заслании (1923 г.).
Ключевые слова: А.В. Корчак-Чепурковский, ученый, власть, следственное дело, арест, антисоветская деятельность, карательные органы, наказание, заслание, решение, подписка.
© Москаленко В.Ф. СТАТТЯ, 2012.
Яворовський О.П., Сахарчук 1.М.
саме наприюнц 1922 року О.В. Корчак-Чепурювський залишае викладацьку дiяль-нють у КиУвському медичному Ыститут i переходить до Ака-демп наук УкраУни, яка стае постмним мюцем його робо-ти. У зв'язку з цим виникае перше запитання: що спону-кало Овксен™ Васильовича до такого вчинку? Адже педа-гопчнм дiяльностi вЫ вщдав 19 чи не найкращих роюв сво-го життя i мiг би з устхом працювати за сумюництвом, як це робили тодi майже всi педагоги високого ^¡вня ква-лiфiкацiУ, i в академiУ, i у КиУвському медiнститутi.
Дослiдники життево-твор-чого шляху О.В. Корчака-Чепуркiвського (зокрема Га-нiткевич Я.В. i Голяченко 1.М. ) не дають на це питання пря-моУ вiдповiдi. Вони лише кон-статують, що "у 1923 р., вже топя того, як його усувають вiд викладацькоУ дiяльностi", "...вЫ переходить на основну роботу до ВсеукраУнськоУ академп наук" [1]. Але така н терпретацiя факту викликае не менш важливе запитання: чому досвщченого педагога усувають вiд викладацькоУ дiяльностi i хто це робить?
З цим питанням тюно пов'язане й Ыше, не менш ць каве. Воно випливае iз звiту ВУАН за 1923 рк, який подав неодмЫний секретар, акаде-мiк А.Ю. Кримський. У ньому про кер^вника кафедри на-родноУ гiгiени ВУАН О.В. Кор-чака-Чепуркiвського сказано, що вЫ "останнього року (1923 — Авт.) змушений був жити у Мос^ i лише тепер повер-нувся до Киева". Про це пише у своУй надзвичайно цкавм статтi академiк Ю.1. Кундiев i запитуе, не даючи при цьому вщповд "Чому його приму-
сили тривалий час (бшьше року) перебувати у MocKBi, достеменно невщомо" [2]. Вiд себе додамо: хто приневолив жити Овксен^я Ва-сильовича бiльше року поза межами УкраУни i чи дмсно у Москвi?
Протягом багатьох роюв дослiдники життево-творчого шляху О.В. Корчака-Чепурюв-ського, як бачимо, не могли дати ч^ких вiдповiдей на оз-наченi вище питання. I лише в умовах незалежноУ УкраУни, коли став вщносно вiльним доступ до раыше засекрече-них архiвних докумен^в, вда-лося з'ясувати низку деталей, пов'язаних з переслщуван-ням бшьшовиками у 20-х роках ХХ ст. (i пiзнiше) представ-ниюв украУнськоУ iнтелiгенцiУ, особливо тiеУ УУ частини, яка брала активну участь у нацю-нально-визвольних змаган-нях 1917-1920 рр. Серед них, як вщомо, був i О.В. Корчак-Чепуркiвський.
Першу слiдчу справу за № 229803 проти учасниюв УкраУнськоУ революцп ра-дянська тоталiтарна держава завела 20 ачня 1921 р. Вона отримала лакошчну назву "Дело правительства УНР" i складалася з 40 томiв, в яких звинувачувалося 76 члешв усiх урядiв УНР перюду нацiо-нально-визвольних змагань в антирадянськiй дiяльностi. Серед багатьох урядов^в у цiй справi фiгурував i Корчак-Чепуркiвський О.В. як мЫютр народного здоров'я та державного опiкування за чаав ДиректорiУ (1919 р.). Начальник таемно-оперативноУ ча-стини особового вщдшу при Державному полiтичному уп-равлiннi (ДПУ) УкраУни Ду-кельський С., характеризую-чи "злочини" вченого-ппень ста i "керуючись революцй ною совiстю", пропонував: "Щодо минулого мiнiстра охорони здоров'я, члена пар-тiУ соцiал-федералiстiв Оксе-на Корчака-Чепурювського як ворога народу застосувати вищу мiру покарання, але, враховуючи, що його не заа-рештовано, оголосити Корча-ка-Чепурювського О.В. поза законом" [3].
Завершуючи розгляд даноУ справи, А. Дукельський вва-
жав за необхщне передати УУ на розгляд Спе^ального Надзвичайного Трибуналу. Останнiй мав прийняти вщпо-вiдне рiшення щодо кожноУ кандидатури персонально i повернути справу до Особового вщдшу Центрального управлЫня надзвичайних ко-мiсiй УкраУни для подальшоУ УУ розробки.
Проте "пролетарська держава роб^ниюв i селян" не могла до уае'У украУнськоУ н телiгенцiУ, передуам науко-во-творчоУ, яка тiею чи Ышою мiрою брала участь, особливо у Киев^ у нацюнально-виз-вольних змаганнях 1917-1920 рокiв, застосовувати вищу мь ру покарання чи оголошувати УУ поза законом. Адже будува-ти "нове соцiалiстичне сус-пiльство", спираючись лише на власы сили, пар™ бшьшо-викiв не могла, оскшьки не мала вщповщних штелекту-альних кадрiв. За пщсумками партiйного перепису 1922 р., у складi КП(б)У налiчувалося лише 458 оаб з вищою освь тою, тобто 0,9% усiх членiв партп [4]. Отже, об'ективнi обставини змушували бшь-шовикiв залучати до побудо-ви "нового суспiльства" Ыте-л^енцю, передусiм науково-технiчну та медичну. Очевидно, саме цим можна пояснити те, що О.В. Корчака-Чепур-ювського як вiдомого вчено-го-ппенюта та педагога не заарештували одразу, хоча вiн згщно зi справою "Дело правительства УНР" значився "ворогом народу".
Але це не означало, що ка-ральн органи держави "дик-татури пролетарiату" зали-шили О.В. Корчака-Чепурюв-ського, як i йому подiбних, поза своею увагою. Навпаки, вони були переконаш, що
1СТОР1Я МЕДИЦИНИ =
майже вся дореволюцiйна ук-раУнська Ытел^ен^я небшь-шовицькоУ орiентацiУ була по-тенцiйно небезпечною для радянськоУ влади, а тому УУ дiяльнiсть мала пильно кон-тролюватись, а якщо вона хоч якоюсь мiрою виходила за рамки "пролетарськоУ доцшь-ностГ — припинятися i кара-тися. I це пщтвердили по-дальшi подiУ.
18 серпня 1922 р. КиУв-ським ДПУ проти О.В. Корча-ка-Чепуркiвського було заведено нову персональну слщчу справу (№ 210/7735), але вже не як на колишнього урядов-ця, а як на громадського дiя-ча, педагога i органiзатора нацiональноУ вищоУ медичноУ школи у Киевi. У цм справi Овксентiй Васильович звину-вачувався у "руйнiвнiй анти-радянськм дiяльностi" [5]
Щоб збагнути, у чому вбача-ли каральнi радянсью органи "руйнiвну дiяльнiсть" з боку О.В. Корчака-Чепурювського, необхiдно хоча б стисло оха-рактеризувати його гро-мадсько-педагопчну дiяль-нють, спрямовану на побудову нацiональноУ школи, перед-усiм вищоУ медичноУ. Ця дiяль-нiсть вченого вiдзначалася особливою активнютю у часи УкраУнськоУ революцп 19171920 рокiв. 1снуюче у Киевi Ук-раУнське наукове товариство, одним з органiзаторiв i члеыв якого був О.В. Корчак-Чепур-ювський, висунуло iдею про необхiднiсть заснування Укра-Унського народного уыверси-тету для вихiдцiв з бiдних сь мей i надання Ум можливост навчатися рiдною мовою. Та-кий уыверситет за активноУ участi Овксен™ Васильовича було створено восени 1917 р. Оцiнюючи значення цiеУ поди, вЫ пiдкреслював, що "це була
початкова форма утворення вищоУ нацiональноï украУнськоУ школи" [6].
Згодом О.В. Корчак-Чепур-ювський пiдготував i проект закону про перетворення Ук-раУнського народного уывер-ситету на УкраУнський дер-жавний уыверситет. На основi цього проекту 17 серпня 1918 року гетьманом Павлом Ско-ропадським приймаеться закон "Про утворення Укра-Унського державного уывер-ситету" [7]. Деканом медично-го факультету та завiдувачем кафедри ппени унiверситету було затверджено Корчака-Чепуркiвського О.В. Викла-дання на факультету як i в усьому уыверситету велося украУнською мовою. Профшь-нi кафедри на факультетi очо-лили сподвижники i однодумцi
0.В. Корчака-Чепурювського:
1.М. Константинович (пат-анатомiя), А. Тржецiевський (фармакологiя), 6.Г. Черняхiв-ський (клiнiчна хiрургiя), М.П. Нещадименко (бактерю-логiя) та iншi. Тут же педагопч-ну дiяльнiсть розпочали най-ближчi учнi вченого Кудриць-кий М.А., Пiдгаецький В.Я., Удовенко З.В. i дочка Овксен-™ Васильовича — Наталiя Корчак-Чепуркiвська [8].
З встановленням радянсь-коУ влади О.В. Корчак-Чепур-ювський, сподiваючись, що украУнська наука i культура i надалi вiдроджуватимуться, продовжував невтомно пра-цювати над розвитком та вдосконаленням вищоУ ме-дичноУ школи. Коли було створено КиУвський медичний н ститут, вiн стае завiдувачем кафедри загальноУ i со^аль-ноУ гiгiени та деканом медич-ного факультету. Тут разом з ним продовжують працювати його однодумц та учнк Разом
з тим Овксентм Васильович намагаеться також запросити на роботу нацюнально свщо-мих професорiв-медикiв з н ших медичних вишiв УкраУни, Росiï i навiть з-за кордону (тих, що емiгрували), з якими листуеться. Усе це свщчить про те, що О.В. Корчак-Че-пурювський не полишав iдеï сформувати професорсько-викладацький склад медично-го факультету з висококваль фiкованих фахiвцiв-украïнцiв.
У зв'язку з цим варто зазна-чити, що укра'Уызацмы проце-си у першi роки юнування Ки-Увського медичного iнституту не викликали протидп з боку Ыститутсько'У адмiнiстрацiï, бо вiдповiдали державнiй полiти-цi тодiшньоï украУнськоУ влади. З огляду на це украУнська про-фесура, у т.ч. О.В. Корчак-Че-пуркiвський, за пiдтримки Наркомату осв^и, вирiшили перетворити КиУвський медн ститут на зразковий украУнсь-кий медичний заклад. Однак на завадi стояла росмська професура, яка, за оцЫкою О.В. Корчака-Чепуркiвського, "й не думала про те, щоб йти до об'еднаноУ радянськоУ медичноУ вищоУ школи у Киеву а мрiяла про утворення назав-жди окремого КиУвського мед-iнституту, вiрнiше, вщновлен-ня "Медицинского факультета российского Императорского Университета Св. Владимира" [9]. Боротьба мiж украУнською i росiйською "лектурами" стала настшьки гострою, як писав у своему зверненн до ЦК ВКП(б) тодшнм ректор-кому-нют Л.М. Левитський, що "до-корЫно паралiзувала будь-яку творчу роботу i заважала про-веденню реформ вищоУ школи" [10].
У цм надзвичайно складнм ситуацiï, яка супроводжува-лася невщухаючою бороть-бою мiж украУнською i ро-сiйською професурою, Кор-чак-Чепуркiвський О.В. цш-ком i беззастережно пщтри-мував своУх колег-украïнцiв. Вже одного цього було до-сить, щоб звинуватити вчено-го у чому завгодно, у тому чист у "буржуазно-нацюналь стичшй приналежностi" чи "контрреволюцией дiяльно-стi". Саме це i стало головною причиною того, що у груды
1922 р., в умовах загального полiтичного протистояння мiж украУнською науково-творчою Ытел^ен^ею, яка намагалася хоч у галузi освiти, культури, медицини зберегти завойо-ванi пiд час нацюнально-виз-вольних змагань досягнення, i радянською владою було усу-нуто Корчака-Чепурювсько-го О.В. вiд педагогiчноУ дiяль-ностi i переходу його на нау-кову роботу до ВУАН.
Деталi цього усунення дае змогу вiдтворити виявлена у фондах Центрального державного архiву громадських об'ед-нань (ЦДАГО) УкраУни згадана вище справа № 210/7735.
Аналiз змюту УУ документiв показуе, що КиУвська губерн-ська надзвичайна комiсiя з бо-ротьби з контрреволюцiею, спекуля^ею i посадовими злочинами ("преступлениями по должности") 6 серпня 1922 року доручила черговому слщчому Кайдану провести обшук i заарештувати грома-дянина Корчака-Чепурюв-ського Оксена Васильовича, який звинувачувався у контр-революцмнм дiяльностi. Та-кий обшук було зроблено 16 серпня 1922 р. Про це свщчить вщповщний протокол, текст якого мовою орипналу вмщуемо нижче.
№ 1 Протокол № 4
Во время обыска 16 августа 1922 г. Корчак-Чепурковско-го не оказалось дома в связи с отъездом в отпуск.
Взято для доставления в Чрезвычайную Комиссию следующее: переписка личного характера на 5 листах.
Без пщпису.
ЦДАГО УкраУни.-Ф.263.-Оп.1.-Спр.44044.-Арк.4, 5.
Орипнал. Машинопис.
Конфюковаы пщ час обшуку 4 листи як основы речовi докази "контрреволюцмноУ дiяльностi" вченого збер^а-ються в окремих конвертах. На одному з них е штемпель з позначкою "Прага", на другому — "Москва"; два Ыших листи — без конвер^в. Змют лис™ потребуе спе^ального дослщження.
КиУвське ДПУ наступного
A. KORCHAK-CHEPURKIVSKY - A FOUNDER OF THE NATIONAL HEALTH CARE SYSTEM AS A CONSTITUENT PART IN THE ESTABLISHMENT OF THE UKRAINIAN STATEHOOD (1917-1920) (ON THE 155-TH BIRTHDAY CELEBRATION) Moskalenko V., YavorovskyA., Sakharchuk I. The article highlightens one of the least explored sides of the versatile professional activity of A. Korchak-Chepurkivsky — his extensive involvement in the development of the National Health Care system as a constituent part in the establishment of the Ukrainian statehood
in the period of functioning of the Central Rada, Hetmanship, and Directory. The special emphasis is made on his role as a head of the Sanitary Department of the Ministry of Public Health and Trusteeship, the work of which he skiifully organized as well as on his vigorous participation, as one membres of the Ministerial Commission, in the elaboration of the bill on sanitation and hygiene issues. Keywords: statesman, A. Korchak-Chepurkivsky, the National Health system, establishment of the Ukrainian statehood, Ministry, Sanitary Department, the bill, Commission, Trusteeship.
дня, очевидно, довщавшись, що Овксентм Васильович по-вернувся з вщпустки, вручае тому таки Кайдану ордер за № 120 такого змюту:
№ 2 Ордер № 120 Киевский Губернский Отдел Государственного Полит. Управлення Секретно-оперативная часть
Поручается тов. Кайдану произвести обыск, — выемку документов и книг, наложение запрещений и ареста на товары у гр. Корчак-Чепур-ковского А.В. проживающего по Ириненской улице, в д. № 3 и вне зависимости от обыска арестовать.
Начальник Губ. отдела
Гос. Пол. Управления 17.VIII.1922 г. (Пщпис нерозбiрливий)
ЦДАГО УкраУни.-Ф.263.-Оп.1.-Спр.44044.-Арк.З.
Орипнал. Машинопис.
Заарештували О.В. Корча-ка-Чепурк1вського у н1ч з 16 на 17 серпня 1922 р. Про це свщ-чить датований 18 серпня 1922 р. "Довщковий лист на арештованого", який збер1га-еться у слщчм справ1. У ньому, кр1м повщомлення про арешт, заповнен1 i таю графи: "по по-литучету — не числится, по розыску — не числится, по информационно-агентурной части — не числится" [11].
Допит взятого пщ варту професора КиУвського ме-дичного Ыституту i академка ВУАН вщбувся 13 вересня 1922 р. На запитання слщчо-го, до якоУ партп вЫ належить, Овксентм Васильович вщпо-вiв, що до революцп був членом ТУПу (Товариство Укра-
Унських Поступов^в). BiH заявив також, що реформу вищоУ школи загалом визнае i в^ае. З тогочасними угруповання-ми i течiями у лавах Ытелкен-цп, як вщзначив вчений, вЫ мало знайомий. I додав: "Вважаю, що обов'язок Ытель генцп тепер полягае у розу-мовм працГ [12].
Пщ час допиту на Ыше запитання слщчого, чи веде вш переписку ззакордоном,ака-демк вiдповiв, що н з ким не листуеться. А конфюковаш пщ час квартирного обшуку листи вш отримав раыше вщ колишнього секретаря Мед-секцп ВУАН Сисака, Б. Матю-шенка (голови крайовоУ лн карсько-санiтарноУ Ради, директора департаменту охоро-ни здоров'я УНР (10.191701.1918); мiнiстра народного здоров'я i опiкування уряду ДиректорiУ (12.1918-01.1919) — Авт.) i М. Грушевського. Б. Матюшенко писав, що вш виконав прохання академiка, який, перебуваючи свого часу у Берлш^ доручав остан-ньому передати закуплен для медсекцiУ АкадемiУ наук книги. А Грушевський М. повщо-мляв, що вiн органiзував Ко-мiтет допомоги вченим, до складу якого залучив i Ов-ксен™ Васильовича без уз-годження цього питання з ним. Проте пояснення Корча-ком-Чепурювським О.В. причин появи у його помешканн конфюкованих листiв пози-тивних наслiдкiв не мало. ni-сля допиту йому було винесе-но таку ухвалу:
№ 3 Постановление от 13.IX.1922 г.
№ 210/7735
Уполномоченная] Секретаря отделения Черняховская
постановила привлечь его (О.В. Корчака-Чепурювського — AbtJ в качестве обвиняемого и предъявить ему обвинение в том, что он с момента Октябрьского переворота и до настоящего времени не только не примирился с существующей в России рабоче-крестьянской властью, но и не на один момент не прекращал своей антисоветской деятельности, причем в моменты внешних затруднений для РСФСР свою контрреволюционную деятельность усиливал, т.е. в преступлении предусмотренном ст. 57 Уголовного Кодекса РСФСР. Как меру пресечения уклонения от суда и следствия гр. Корчак-Чепур-ковскому избрать содержание под стражей.
Черняховская.
Пщ ^ею постановою е приписка: "Настоящее постановление мне объявлено " i пщпис О.В. Корчака-Чепурюв-ського.
ЦДАГО УкраУни.-Ф.263.-
0п.1.-Спр.44044.-Арк. II.
Орипнал. Машинопис.
Але того ж дня Черняхiв-ська, очевидно порадившись зi своУм керiвництвом, змь нюе свое ршення на шше: "На основании п. 2 лит. В Политотдела ГПУ от 16.02.22 г. полагаю в целях пресечения разрушительной антисоветской деятельности гр. Кор-чак-Чепурковского выселить из пределов РСФСР за границу" [13]. При цьому ареш-танту було заявлено, якщо вш дасть письмове зо-бов'язання на добровшьний виУзд за кордон, то його буде звшьнено з-пщ варти. Кор-чак-Чепурювський О.В. зму-
-о-
шений був написати таке зо-бов'язання.
№ 4 Подписка Я, нижеподписавшийся гр. Корчак-Чепурковский Авксен-тий Васильевич даю сию подписку Киевскому отделу Госполитуправления в том, что обязуюсь выехать за пределы Р.С.Ф.С.Р. не позже 25-го сентября сего года, в чем собственноручно подписываюсь. 13.IX.
А. Корчак-Чепурковский
ЦДАГО УкраУни.-Ф.263.-
Оп.1.-Спр.44044.-Арк.12.
Орипнал. Машинопис.
Результатом цього зо-бов'язання стало те, що вче-ного звшьнили з-пщ варти i бшьше мюяця каральш ра-дянськi органи його не турбу-вали. Однак, судячи з документ слiдчоï справи, 15 жовтня 1922 р. КиУвська гу-бернська надзвичайна комь сiя знову зацкавилася Корча-ком-Чепуркiвським О.В. i за-жадала дати письмове по-яснення, чому вiн не виконав попереднього зобов'язання щодо добровшьного виУзду за кордон. На це Овксентм Ва-сильович вiдповiв, що основною причиною цього була вщ-сутнiсть грошей i просив звшьнити його вщ попе-реднього зобов'язання. Та представник ДПУ вiдхилив прохання вченого. Натомiсть вiн поставив вимогу — напи-сати нове зобов'язання, що й змушений був зробити Кор-чак-Чепуркiвський О.В.
№ 5 Подписка Я, нижеподписавшийся гр. Корчак-Чепурковский Авк-сентий Васильевич, проживающий в г. Киеве, даю сию
подписку Государственному Полит. Управленню Украины в том, что, оставляя пределы У. С. С. Р. и уезжая за границу еяи Р.С.Ф.С.Р., я обязуюсь ни под каким предлогом без разрешения Советской власти не возвращаться в Советскую Россию.
15.Х.22 г. А.В. Корчак-Чепурковский
ЦДАГО УкраУни.-Ф.263.-Оп.1.-Спр.44044.-Арк.16.
Орипнал. Машинопис.
А за 20 дшв, 5 грудня 1922 р., було винесено оста-точну ухвалу щодо вигнання академка О.В. Корчака-Че-пурювського з УкраУни i виз-начено мюце його перебуван-ня за кордоном. Ось УУ змют:
№ 6 Заключение по следственному делу № 210/7735. Гр-на Корчак-Чепурковского
1922 года декабря 5 дня, я, уполномоченный III гр. КРО КГОГПУ Шевцов, рассмотрев дело о гр. Корчаке-Чепурков-ском нашел: с момента Октябрьского переворота и до настоящего времени он не только не примирился с существующей в России в течение 5 лет Рабоче-Крестьянской властью, но и не на один момент не прекращал своей антисоветской деятельности, причем в моменты внешних затруднений для РСФСР он свою контрреволюционную деятельность усиливал.
Все это подтверждается имеющимися в деле документами.
А посему, на основании п.2 лит. Е Положення о ГНУ от 16.ll.-22 года, согласно ст. 57 Уголовного Кодекса УССР и постановления ВУЦИК от 5.Х. с. г. "Об административной высылке " полагаю необходимым в целях пресечения дальнейшей разрушительной антисоветской деятельности гр. Корчак-Чепурков-ского Аксена Васильевича выслать из пределов РСФСР, направив в гор. Штетин (Германия) сроком на 3 года, считая срок со дня выезда.
Уполномоченный III группы Швецов
Начальник КРО (Кравец)
Согласны:
Нач. СОЧ (Перцов)
Утверждаю:
Нач. КГО ГПУ (Иванов)
ЦДАГО УкраУни.-Ф.263.-
Оп.1.-Спр.44044.Арк.-17.
Орипнал. Машинопис.
Аналiзуючи наведен доку-менти, слщ звернути увагу на деяю моменти. Зокрема, чекь сти не визнавали (скажемо м'якше, майже не визнавали) факт юнування, хай i формального, тодi ще незалежноУ УкраУнськоУ Со^алютично'У РадянськоУ Республки. Адже союзний договiр про утворення СРСР, був подписаний, як вщомо, 30 грудня 1922 р. А вс документи даноУ справи, пов'язаноУ з О.В. Корчаком-Чепурювським, охоплюють перюд з 16 серпня по 5 грудня 1922 р. Саме у цей час, у серпы 1922 р. було лише створено комiсiю оргбюро ЦК РКП(б) для пщготовки проекту вдос-коналення вщносин мiж ю-нуючими самостмними рес-публками. Ця комiсiя прийня-ла сталЫську щею автономь зацп незалежних республк. Але тсля втручання в ïï роботу Ленша, який запропонував, щоб Росмська i Закавказька федерацп разом з УкраУною i Бшоруаею утворили новий союз, федерацю "другого поверху". Цю щею центральне партмне керiвництво, як справедливо зазначае С.В. Куль-чицький [14], використало без вагань. Було створено нову конституцмну комiсiю за голо-вування Й. СталЫа, яка висло-вилася за утворення наркома-тiв трьох титв — злитих, об'еднаних i автономних. Зли-тi наркомати мали дiяти на всiй територiï майбутнього Ра-дянського Союзу, не розрiз-няючи республканських кор-донiв. Об'еднанi наркомати вiдрiзнялися вiд злитих лише тим, що пщпорядкован мос-ковськiй колегп республь канськi пiдроздiли дiстали назву наркома™. Статус са-мостiйних управлЫських ланок зберiгали тiльки шють наркоматiв: юстицiï, внутрш нiх справ, землеробства, освь ти, охорони здоров'я та соцза-безпечення [15].
Отже, Наркомат внутршых справ УСРР, якому пщпоряд-ковувалися ДПУ разом з КиУв-ською губернською надзви-чайною комiсiею, всупереч ю-нуючим нормам у вiдносинах мiж самостiйними радянськи-ми республiками, дiяли за статусом злитих наркоматiв, не розрiзняючи республь канських кордонiв. Про це свщчить переважна бiльшiсть вживаних у наведених вище документах термов: "злочи-ни передбаченi статтею 57 Карного Кодексу РСФСР", "зобов'язуюсь виУхати за межi РСФСР"; "не змирився з ю-нуючою у РосiУ протягом п'яти роюв Робiтничо-Селянською владою"; "вiд'Ужджаючи за межi РСФСР"; "Оксена Ва-сильовича вислати з терито-рiУ РСФСР" тощо (документи № 3-6). Складаеться вражен-ня, що академiк О.В. Корчак-Чепуркiвський був громадя-нином РСФСР, а не УСРР. А це говорить про те, що каральн органи, яю дiяли на територп УСРР, не дотримувались еле-ментарних правових норм, грубо порушували права ук-раУнських громадян i дiяли за прямою вказiвкою з Москви. Це пщтверджують й iншi фак-ти. Так, бiльшовики ще 1919 року вщрядили до УкраУни московського чекюта В. Ман-цева, який очолив ДПУ УСРР i водночас став наркомом внутршых справ [16]. Саме вiн (його розстршяють у 1938 р. — Авт.) i орiентував пiдлеглi йому правоохоронн органи УСРР керуватися у своУй практичнiй дiяльностi переважно росмськими зако-нодавчими актами.
Друге зауваження щодо аналiзованих докумен^в по-в'язане з висилкою Корчака-Чепурювського О.В. за межi УкраУни.
Подiбнi заходи щодо Ытель генци, як вiдомо, були запо-чаткован у Москвi. Восени 1922 р. В.1. Ленiн запропону-вав Фелксу Дзержинському пiдготувати висилку за кордон РадянськоУ РосiУ тих Ытелкен-^в, якi "мали нахабство" вщ-верто критикувати дiУ проле-тарськоУ держави роб^ниюв i селян. У результат значна ча-стина елiтноУ штел^енцп РосiУ була вислана за кордон [18].
Наслщуючи приклад ро-смських бiльшовикiв, Всеук-раУнський Центральний Вико-навчий Ком^ет (ВУЦВК) 5 грудня 1922 р. прийняв спе-^альну постанову "Про адмь нiстративнe вислання" [19]. А Державне пoлiтичнe упра-влiння за iнiцiативoю другого секретаря ЦК КП(б)У Лебедя Д.З. (який займався "щео-лoгieю") пщготувало список oсiб "нон-грата" серед викла-дачiв Харкова, Киева, Одеси, Катеринослава та ш. Очевидно, до цього списку потрапив i О.В. Корчак-Чепурювський. Наприкiнцi 1922 — на початку 1923 рр. згiднo з цим списком з УкраУни було вислано на ^выч (можливо, на Соловки) i за кордон 70 прoфeсoрiв i кiлька лiкарiв [20].
Саме цими обставинами можна пояснити те, чому КиУв-ське ДПУ так наполегливо на-магалося вислати за кордон О.В. Корчака-Чепурювського. Але у зв'язку з тим, що звину-вачуваний у контрреволюцией антирадянсьюй дiяльнoстi не мав кош^в для виУзду до Hi-меччини, виршено було його в адмЫютративному порядку вислати у вiддалeнi райони РСФСР. А якщо так, то вчений автоматично опинявся поза законом. Тому ДПУ, керуючись 57-ою статтею Кримшального Кодексу УСРР i згаданою по-становою ВУЦВК "Про адмЫь стративне вислання", поставило перед Укрголовпрофоб-ром вимогу звшьнити про-фесора О.В. Корчака-Чепур-кiвськoгo вiд займаних посад. I цю вимогу було виконано: 8 грудня 1922 р. Овксен™ Ва-сильовича звiльняють з посади декана медичного факультету та завщувача кафедрою загальноУ i со^альноУ гiгieни КиУвського медичного шститу-ту. Про це свiдчить oстаннiй документ слщчо'У справи № 210/7735, заведеноУ органами ДПУ на академка О.В. Корчака-Чепурювського.
№ 7 Донесение в Госполитуправление Секретно
Согласно отношения Укр-главпрофобра от 8.XII.e.г. (1922 г. - Авт.) № 8652 нижепоименованные профессора
устранены от занимаемых должностей.
Дувинский — по Инст[итуту] Н[ародного] Х[озяйства]
Яната и Гермайзе — по Киевскому Политех[ническому] институту и ВИНО
Корчак-Чепурковский и Ки-стяковский — по Медицинскому] 1нституту О чем довожу до сведения. Завгубпрофобром
(Штайбер) Секретарь (Цаповецкий)
ЦДАГО УкраУни.-Ф.26.3.-Оп.1.-Спр.44044.-Арк.18.
Орипнал. Машинопис.
^сля встановлення основ-ноУ причини i точноУ дати звшьнення академка Корча-ка-Чепурювського О.В. з посад, як вш обммав у КиУв-ському медшститут^ необхщ-но конкретизувати питання, куди саме радянсью каральн органи виршили заслати вченого для вщбування покаран-ня за "руйывну антирадянсь-ку дiяльнiсть".
Вщповщь на це питання дае сам Овксентм Васильович. В анкетнм вiдомостi, заповне-нм власноруч, яка зберкаеть-ся в архiвних фондах Президiï НАН УкраУни, вiн з цього приводу дае таке пояснення: "За часи радянськоУ влади притя-гався до вщповщальност за к-р (контрреволюцiю — Авт.) у 1923 р. i в адмш[ютративно-му] порядку був присуджений до заслання до В'ятки на 3 роки" [21]. Цей запис свщчить про те, що КиУвське ДПУ ухвалило не вщмшяти свого попередньоУ ршення, а змь нити лише пункт призначен-ня: замiсть Нiмеччини вислати вченого в адмшютративно-му порядку на 3 роки до В'ят-ки (Юровська область Ро-сiйськоï Федерацп).
На засланы О.В. Корчак-Че-пурювський перебував не три, а один рк. Це поясню-еться тим, що керiвництво ВУАН неодноразово зверта-лося з клопотанням до тодш ньоУ влади про повернення вченого до академп, де вш працював перед засланням. Останне клопотання, з яким звернулися офщмш пред-ставники академп вщ iменi спшьного зiбрання Ради ВУАН (протокол № 171) з ана-логiчним проханням до РНК УСРР дало позитивний результат [21]. Вщповщы органи тодшньо'У украУнськоУ влади слщчу справу академка О.В. Корчака-Чепурювського переглянули, попередню постанову скасували i дозволили повернутися до Киева та вщновити наукову дiяльнiсть у стiнах ВУАН. Цю подю у зга-даних анкетних вщомостях вчений трактуе так: "У ачы 1924 р. справу було перегля-нуто i постанову вщмшено. Одержав дозвiл повернутися до Киева, i знято обмеження прав науковоУ й громадськоУ дiяльностi" [23].
Отже, виявленi i проаналь зован недоступнi раыше ар-хiвнi документи та iншi вико-ристанi матерiали дозволя-ють дати аргументовану вщ-повiдь на питання, поставленi на початку статтк
1. Вщомого украУнського вченого-медика О.В. Корча-ка-Чепурювського, який вщ-дав педагогiчнiй дiяльностi понад 19 рокiв свого життя, каральнi органи (ДПУ) тодш ньоУ украУнськоУ влади вольо-вим ршенням вiд 08.12.1922 усунули вiд викладацькоУ ро-боти у КиУвському медичному Ыституту безпiдставно звину-вативши у "руйывнм антира-дянськiй дiяльностi". Це рь шення було вкрай несправед-
ливим, бо саме вiн зробив чи не найбшьший внесок у ста-новлення i розвиток вищоУ медичноУ школи в Укра'Унк
2. Корчак-Чепурювський О.В. вiдбував покарання у 1923 р. не у Москву як вважалося ра-ыше, а перебував на засланы у В'ятц (Росмська Федера-цiя). I лише неодноразовi клопотання ВУАН перед органами влади призвели до того, що вченого було за рк повернуто до Киева на попередне мюце роботи.
3. Деталiзацiя описаних у статт маловщомих сторЫок бюграфп академiка О.В. Кор-чака-Чепуркiвського дозво-ляе розширити наше тзнання про його непросте, часом драматичне життя, цшком вiддане оргашзацп нацю-нальноУ системи охорони народного здоров'я, вищоУ медичноУ школи та розвитковi украУнськоУ медичноУ науки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ганiткевич Я.В., Голячен-коО.М. Овксентiй Корчак-Че-пурювський — фундатор на-цiональноï вищоУ медичноУ школи та медичноУ науки (до 145^ччя з дня народження) // Вюник соцiальноï гiгiени та оргаызацп охорони здоров'я УкраУни. — 2002. — № 4— С. 87; Голяченко О.М. О.В. Кор-чак-Чепурювський — видат-ний епщемюлог i громадський лiкар (до 150^ччя з дня народження) // 1нфекцмы хвороби.
— 2008. — № 1. — 105 с.
2. Кундiев Ю.1. Академiк Ов-ксентiй Васильович Корчак-Чепуркiвський (трапчна доля вченого) // УкраУнський журнал з проблем медицини пра-цк — 2006. — № 1 — 77 с.
3. Галузевий державний ар-хiв Служби безпеки УкраУни (далi — ГДА СБУ). — Т. 2. — Спр. 69270 ФП. — Арк. 110.
4. Касьянов Г. "Диктатура пролетарiату" i наукова Ыте-л^ен^я: УкраУна, 1920-тi роки // Вюник Академп наук УкраУни. — 1992. — № 6. — 90 с.
5. ГДА СБУ. — Т. 2. — Спр. 69270 ФП. — Арк. 110; Цен-тральний державний архiв громадських об'еднань УкраУни (далi — ЦДАГО УкраУни). — Ф. 263. — Оп. I. — Спр. 44044.
— Арк. 1, 14.
6. Корчак-Чепурювський О. Основы етапи будування та
розвитку вищо1 медично! школи у Киевi за перше десяттт-тя юнування радянськоУ влади на УкраУн // Укр. медичн вютк
— 1928. — № 9-10. — С. 28.
7. Гаыткевич Я.В., Голяченко О.М. Вказ. праця // Вюник со^альноУ ппени та оргаыза-цп охорони здоров'я УкраУни.
— 2002. — № 4. — С. 87.
8. Державний архiв м. Киева (далi — ДАК. — Ф. Р-936. — Оп. 72. — Спр. 92. — Арк. 6.
9. Корчак-Чепурювський О. Вказ. праця. — С. 34.
10. Москаленко В.Ф., Ля-хоцький В.П. Таврований епо-хою // Науковий вюник Нацю-нального медичного уывер-ситету iм. О.О. Богомольця.
— 2006. — № 1. — С. 183.
11. ЦДАГО УкраУни. — Ф. 263. — Оп. I. — Спр. 44044. — Арк. 7.
12. Там само. — Арк. 10.
13. Там само. — Арк. 1З, 14.
14. Кульчицький В.С. Феномен нацюнальноУ радянськоУ державност // УкраУна: утвердження незалежноУ дер-жави (1991-2001). — К.: Аль-тернативи, 2001. — С. 104.
15. Там само.
16. Пристайко В.1., Пшены-ков О.М., Шаповал Ю.1. Шлях на Соловки // З архiвiв ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 1997. — № 1/2. — С. 50.
17. УССР. Государственное политическое управление. Отчет о политической деятельности (январь-июнь 1922 года) // З архiвiв ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 1977. — № 1/2. — С. 321.
18. Касьянов Г. Вказ. праця.
— С. 91.
19. ЦДАГО УкраУни. — Ф. 263. — Оп. 1. — Спр. 44044. — Арк. 17.
20. Касьянов Г. Вказ. праця.
— С. 91.
21. Архiв Президп НАН УкраУни. — Оп. 2. — Спр.: Дй сний член АН УСРР Овксентм Васильович Корчак-Чепурюв-ський. 1937-1947 рр. — Арк. I зв.
22. Кундiев Ю.1. Вказ. праця.
— С. 77.
23. Архiв Президп НАН УкраУни. — Оп. 2. — Спр.: Дй сний член АН УСРР Овксентм Васильович Корчак-Чепур-ювський. 1937-1947 рр. — Арк. I зв.
Над1йшла до редакцИ 18.02.2012.
