CC BY
10
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
Христина ГАСАЙ
ОЦ1НЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧН1В Г1МНА31Й I ВЧИТЕЛЬСЬКИХ СЕМ1НАР1Й У СХ1ДН1Й ГАЛИЧИН1 НА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ
Стаття присвячена еисетленню проблеми навчапьно-еихоеного процесу та критерйв оцшювання знань учшв середшх навчааьних закпадгв (ггшшзш, I вчительських сешнарш)у Схлднш Гатчша на початку XX ст. Проанатзоваш метода переварки й оцшювання знан ъ, ушн ь / навичок ¡¡мназист1в ¡' сешнаристгв.
Одним з необхщних компонент процесу навчання е перевозка й ощнка засвоеного учнямн навчального матфалу та формування набутих ними умшь 1 навичок. Ощнювання знань - це визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в ощночних судженнях учителя знань, умшь \ навичок учшв вщповщно до вимог шюльних профам [12, 209]. Ощнка е загальноприйнятим позначенням якосп знань \ поведшки учшв [1, 693]. Освпне значения перешрки та ощнювання знань иолягае в тому, що \ вчитель, \ учень д1стакггь яисну характеристику засвоеного матер1алу. Учите.ш 1фитично ощнюють позитивш \ негативш аспекта свое1 робота, вносять змши в й' методи, застосовуючи ¡ндивщуальний пщхщ до сво!х учшв.
Мета стати поля гае у дослщженш критерий ощнювання знань, умшь [ навичок учшв у пмназ1ях 1 вчительських семшар1ях Схщно1 Галичини на початку XX ст.
У цей перюд край належав до Австро-Угорщини [ навчальио-виховний процес у навчальних закладах здшснювався згщно з дфжавними впмогами I стандартами. Однак у йлыиосп нар одних шил, пмназш 1 вчительських семшарш навчальш предмета викладалися польською мовою, вчителями були пфеважио поляки. Украшська фомадсьисть в особ1 фомадсько-пол1тичних I культурно-просв1тшх Д1ЯЧ1Н, педагопв \ науковщв постшно домагалася вщкриття нових украшомовних народних шил 1 пмназш, а також окремого украшського ушвфситету.
У Тернипо.1и в 1898 р. в держании! пмназп були к¡дкрип укра1нсьы класи, на баз1 яких у 1904 р. вщкрилася окрема украшська державна пмназ1я. Перший вииуск у шй вщбувся в 1908 р. У Сташславов1 украшська пмназ1я почала д1яти вересня 1905 р. [11, 93]. Пмназ1я у Тфебовл1, де навчання велося польською та украшською мовами, була заснована у 1907 р. В Бережансьий пмназп, котра була одшею з най старших у Схщнш Галичиш, лише в 1905 р., тобто через 100 роыв теля и вщкриття, були створеш укратасью класи. На двох и вщдшах -польському та украшському - тод1 навчалися понад 700 \чнш. Щкавим е такий факт: з пмназп виключали, переважно за неусшшшсть, до 30% учшв-укра1нщв, тод1 як учшв-поляив - не бшытте 10%. Це пояснюеться тим, що Д1тям з украшських амей необхщно було вчити предмета двома мовами, а це для багатьох учшв було важко [3, 29]. У 1913 р. в цьому навчальному заклад1 були проведеш перил вииускш ¡спити украшською мовою.
До Пфшо1 свпшо1 вшни у Схщнш Галичиш ¡снували 6 украшських дфжавних пмназш: у Перемшши, Львов 1 (пмназ1я та и 01фема фш1я), Коломш, Тфноиол11 Сташславовг Кр1м них, у краГ д1яли також приватш украшсью б-класш пмназп, що утримувалися коштами фомадськосп 1 меценат: у Копичинцях (вщкрита в 1906 р.) [ Збарала (1910 р.) на Тфнопшыциш, Яворов 1 на Льв1вшцш (1908 р.), Городенщ таРогатиш на Сташслав1впщш (1909 р.). У 1899 р. розпочала свою роботу вчительська се мшар ¡я. а гагам [ пмназ1я в Зал1щиках, де навчання велося двома мовами -польською та украшською. 3 окупащею тфитори Схщнсм Галичини росшськими вшськами у серпнь вфесш1914 р. ва навча.пьн1 заклади зарозпорядженням ново1 влади припииили свою роботу.
Варто зазначити, що питания навчального процесу й ощнювання знань учшв у пмназ1ях Галичини в австршський пер1од розглядали в сво1х дослщженнях Б. Ступарик, I. Курляк, Т. Завгородня та ¡нш1 укра1'нсьы науковщ.
Яквщомо, основными видами перев1рки й ощнювання знань учшв с таи: поточна пфев1рка й ощнка знань, яка проводиться в инщ кожно1 четЕери; р1чна ощнка знань, тобто ощнка усшшносп учшв зар1к; випуснн та псрсвщш екзамени [13, 209]. Таи види псрсвфки й ощнювання знань учшв були [ в ссрсдшх навчальних закладах Галичини на початку XX ст. Щоправда, в 2-класних народних 1 реальних школах були вщмшеш 1 серпня 1900 р. письморл екзамени ¡з сгародавшх мов [7, 179]. Педагопчним радам було дозволено переводити учшв за ощнками без ¡спипв. Тжож були вщмшеш обов'язков1 лггш роботи, що було одним з в ид ¡в ощнювання знань учшв.
1снували вщповщш правила прийому 1 вимоги до вступниив у пмназп. Вступ вщбувався обов'язково на конкурент основг До ¡спит допускали дп~ей, яи мали свщощво дфжавного зразка про усшшне завфшення повного навчання у 4-р1чнш народнш шко.ш.1спити проводили в уснш [ письмовш формах з чотирьох предмет: рел1ги, мови викладання (польсько! чи украшськоГ), мови тарахунюв (математики).
Так, у Терношльсьий украшсьий пмназп, як записано в параграф! XIII «Ус.шв'я принятя учениив до закладу I увшьнення вщ оплати шильно!» и звпу за 1908/09 навчальний р1к, на вступних ¡спитах висувалися наступш вимоги. На 1спип з мови викладання ощнювалося плавне та виразне читання, пояснения прочитаного, висловлення власно! думки, пфеказ прочитаного, вщмша д1еслова, розб1р простого, розширеного та складного речень, узгодження пщмета \ присудка, написания диктанту. 3 шмецьксн мови учш повинш були вмгги плавно \ зрозумшо читати, вщмшювати роди, ¡менники, прикметники та займенники, вщмшювати д1еслова. Перед читанням диктанту учням давали короткий його зм1ст [6, 55-56]. Майбутш пмназисти повинш були мати базов1 знания, яи вщповщали вступним вимогам ¡з цих предмет. У раз1 незадовшьноГ здач1 вступних ¡спипв учням заборонялося цього ж року вступати в шип сфедш навчальш заклади з рщною викладовою мовою [9, 26].
У пмназ1ях запроваджували р1зн1 методи навчання: самостшна робота, взаемне навчання. Для закр1плення навчального матер1алу використовувалися повторения тем. Отже, в пмназ1ях крптфп ощнювання знань учшв за доиомогою вступних ¡спипв були дуже високими. Щодо сгруктури навчального року, то вш складався з двох семестр1в - такзваних реченщв: оан нього (з вересня до ачня) 1 весняного (з лютого до чфвня), иж якими було 3-4 дш вщпочинку.
Ощнки вццгравали важливе значения для учшв, пфедуам щодо оплати за навчання. Пмназисти мали стимул вчитися, адже хоропп ощнки звшьняли 1х повшспо чи частково вщ опиата. В офщшному 2ш Тфношльсько! украшсько! пмназп, зокрема, про це сказано так: «Вщ оплати будуть увшьнеш т1, що при класифжацп за пфший швр1к не одержить з жодного обовязкового предмету науки цензури «недостаточно» аз поведеня низшем як «добре». Коли-ж -л услшя не будуть сповнеш, мае ученик зложити оплату за перший шврж еще пфед початком другого швроку» [6, 56].
Система обл1ку I контролю знань була наступною. Облж поточно1 усшшносп пмназиспв професори вели за допомогою приватних запиав. Педагоги ио-р1зному викладали сво! предмета, ощнювали учшв \ трактували власш дп. Значний вплив на ощнювання усшшносп учшв та пмназиспв мав той факт, що в Схщшй Галичиш, де украшське населения домшувало, в дфжавному управлшш, в т. ч. у сфер1 осв1ти, пфеважали поляки.
Розглянемо, як це проявлялося, на приклад1 вчите.шв Залщицько1 вчительсько! се мшар и та пмназп. В 1904 р. туг вчителем украшсько! мови став К. Чфвшський. «Вш не прив'язував жодно! уваги до свого предмета, вчив дуже мало, а вимагав ще менше». Свое ставлення до украГнсько! мови, як [ укра1'нства загалом, цей педагог пояснював там, що «не хот1в задиратися з поляками на стар1 л1та. Домашшх та шкшьних робгг вш майже не виправляв, тшьки ставив ощнку за дбайлнвечи не недбайлнве письмо, анезазмкт» [2, 43^14].
У вчительськш семшарп, иише В. Верига, боялися професора С. Котовича. «Для нього ва були однаков1 - учш пмназ11 1 за науку в а отримували ощнку «достаточно», рщко коли «добре», а «дуже добре» то вже тоди коли в учня були неабияи знания. Та при инщ року майже шхто не отримував вщ нього пршо! ощнки, шж «достаточно», та з його вимогами та дисципл1ною на «достаточно» знав навггь найпрший учень» [2, 192-193].
Мабуть, найб1льш яскравою особиспстю в пмназ11 був маг1стр Ф. Головатий, учитель латинсько! мови. «Вш завжди говорив ио-польськи, а на годинах латинсько! мови - тшьки латинською. Це був единий учитель пмназп', в якого можна було протягом одше! лекщ!
отрнмати и'ять двшок (за зошит, за невиписаш слова, за неправильне скандування, за неправильний переклад, за незнания граматичних правил). BiH був щедрий на двшки, зате наприюнщ року шкому не ставив поганей ощнки, тому що за весь навчальний piK иаганяв сп.пьки страху, що кожен учень мусив знати матф1ал хоча б на «достаточно». Граматичш правила з латинсьим мови пмназисти завчали напам'ять, навпъ не розу Miючи ïx значения. Але вже в другому nißpi44i кожен не ильки знав Bei правила, але i розушв ïx» [2, 196].
У кшщ кожного семестру проводилися пщсумков1 класиф1кацшш конффенцп вчител1в пмназп. Шсля них кожен учень одфжував швр1чне свщоцтво усшшносп, яке Mi стило ощнки з ycix дисциплш, що вивчались у семестр1. Семестрову ощнку з кожного предмета виставляли на ochobî поточних оцшок i з урахуванням результат останныл письмово1 контрольно!' робота, якавважалась екзаменацшною. За два тажш до заюнчення шюльного^оку для невстигаючих учшв проводився ще так званий промоцшний (иеревщний) екзамен. Иого проводили в уснш ф'Орм у присутносп директора i тривав вш лише один урок з кожного предмета. Ршення про перевщ пмназиспв до наступного класу ириймала класифпсацшна конффенщя [15, 68].
Ощнювання знань учшв здшснювалося за словесною шкалою, яка з часом змшювалася. Усшшшсть у середтх навчальних закладах тривалий час визначалася такими ощнками: 1) блискуче; 2) дуже добре; 3) добре; 4) достатньо; 5) погано [11, 56]. Поведшку ощнювали за такою шкалою: 1) похвальна; 2) добра; 3) дуже добра; 4) незадовшьна; 5) погана. У 1908 р. вийшло нове розпорядження австршського мшктерсшо исвгги про екзаменування та класиф1кацп учшв. Зпдио з цим документом кала ощнок набула такого вигляду: поступ (усшшшсть) - 1) дуже добрий; 2) добрий; 3) достаташ; 4) недостатнш; иоведшка - 1) дуже добра; 2) добра; 3) вщповщна; 4) невщповщна [14].
У ынщ навчального року пмназистам видавалися pinm свщоитва усшшносп, яи, KpiM ощнок з ycix предмет i поведшки, мстили загальиий висиовок учительсько1 коиффенщ1 про придата1сть (spmicTb) учшв загалом до навчання в наступному клаа. До 1908 р. щ свщоптва були чотирьох в ид ¡в. Свщоитво I ступеня з вщзнжою отримували Ti пмназисти, KOTpi мали ощнки з ycix предмета не нижч1, m ж «добре», а принаймн1 з одного предмета -«блискуче». Свщоцтво III ступеня отримували ti, хто з половини або бшыие предмета д1став ощнки «недостатньо» чи «погано». Таких пмназиспв вщраховували. До 1908 р. учшв, яы не встигали з одного чи двох предмегпв, залишали на повторний курс у тому ж icuaci. В деяких особливих випадках ïm дозволяли складата повторш, такзваш «поправчЬ) ¡спита.
В1дповщно до MiHicrepcbKoro розпорядження 1908 р. ступеш свщоптв скасовувалися, а в pi4Hi свщоцша вписували вщповщш судження про загальиий стан усшшносп учия. Так, наприклад, «до вищо1 кляси зр1лий з вщзначенем» (або «^¡лий», «в загальному зр1лий» чи «незрший»). При цьому запис «в загальному зрший» стосувався учн1в, яю лише з одного предмета одфжали pi4Hy негатив ну ощнку. Таких учшв пфеводили в наступний клас умов но, про що в свщоц™ робили спещальиу примту: «Учень повинен безумовно иовторити наступний клас, якщо у ньому знову одфжить з цього ж предмета ощнку «недостатньо». «Незрш» учш вибували» [15].
Анатш протокол1в екзаменащйно1 KOMiciï з видач1 атестата зр1лост1 за 1900 р. у першш дфжавшй пмназп ¡м. В. Поля у Тернотш дае змогу зауважити, що тут записували коротю BiflOMOcri про учшв та ощнки ¡спита з таких предмет: наука pe.niriï, латанська, иольська, фецька, н1мецька та уЕра1'нська (руська) мови, природнгри науки, пропедевтика (вступ) фшософп. В атестатах зршосп мстилася та ж ¡нформащя, що й в протоколах. У пpoтoкoлi зазиачали дату його складання i Bei екзаменатори ставили cboï пщписи [16,188].
Заохочення пмназиспв теж було важлнвим фактором, адже тод1 у них був бшьший стимул до навчання i, отже, ощнювання ïx знань було набагато вишим. Для заохочення кращим учиям виплачували стапендй' з ртзннх фонд ¡в, одноразов! qiomoBi доиомоги, а також надавалися знижки при оплат! за навчання. Стипещцями заохочували також учшв приватних пмназ1й [9, 28].
Таким чином, система ощнювання знань, умшь i навичок учн1в пмназш i вчительських ceMÏHapift у Схщнш Галичин1 на початку XX ст. вщповщала прийнятим в Австро-Угорщиш нормам i змшювалася вщповщно до розпоряджень мшктерства ocbîth краши. Ця система давала змогу загалом об'ектавио ощнювата знания учн1в i забезпечувала можливкть здобуття
ними належио! ocbíth. У вказаних навчальних закладах у цей перюд вчилися чимало вщомих д1яч1в вггчизняноК icTopii i культури, передуам педагопв i науковщв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасно1 украшсько! мови. - К., 1970. - 693 с.
2. Верига В. Там, де Дшстер круто в'етъся: Хсторичний нарис виховио-ocBÍTHboi noniiHKH в I аличиш на приклад1 учительсько! сешнари та пмназп в Залщиках, 1899-1939. - 2-е вид., випр. - JIeeíe: Каменяр, 1993. -279 с.
3. Пмиази i лщи: минуле, сучасне, майбутне. Тези доповщей науково-практично! конференцп. -Тернопшь, 1991. -Ч. I. -113 с.
4. Городннськнй Л., Зшчншин I. Мандр1вка по Tepe6oani i Теребовлянщнш: 1сторнчннн нарие-nyTÍBHHK. — Льв1в, 1998. -293 с.
5. Гриценко М.С. Нариси з icTopii школи в Украшсьюй РСР. - К., 1966. -43 с.
6. IV. 3bít дирекцш Ц.К. Пмназш Франца Йосифа I в Терноиопи за piK шкшьний 1908/09. -Тернопшь, 1909. -35 с.
7. Кравець В. П. IcTopia украшсько! школн i педагопки. Курс .nemiiñ: Навч. поабннк для студенев пед. навч. заклад1в таушверсите-пв. -Терногаль, 1994. -358 с.
8. 1льницький В. Стародавня Теребовля. - _Teeíe, 1862. - 5 б с.
9. Курляк I. е. Украшська пмназйша ocBÍTa у Галичиш (1864-1918 pp.): Монограф1я. - JIebíb, 1997. -222 с.
Ю.Смалига М., Мнханлюк М. Теребовлянськш пмнази 100 роив. - Вид. 2-е, доп. - Терногаль: Терн о-граф, 2007. -304 с.
11. СтупарикБ. М. Шкшьництво Галичини (1772-1939). - 1вано-Франивськ, 1994. -144 с.
12. Ф i пул и М. М. Педагопка: Навч. nod пни к дли студенпв вищих пед. закпад1в ocbíth. - К.: Академ1я, 2001.-528 с.
13.Харламов И. Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. идоп. -М.: Юристъ, 1997. -512 с.
14. Rozparzadzenie Pana Ministra Wyznan i Oswiaty z dnia 11.06.1908 r. w sprawie egzaminiwania i klasyfikowania w szkolach srednich (gimnazyach, gimnazyach i szkolach realnych). - Lwow, 1908. -12 s.
15. Ustawy i rozporzadzenia obowiazujace w galicijskich szkolach srednich. Zestawil H. Kopia. - Lwow, 1900.-213 s.
16. ДА TO. Ф. 38, on.l, cnp.l, арк. 1-188.
17. ДА TO. Ф. 38, on.l, спр.2, арк. 328.
18. ДА TO. Ф. 53, on.l, спр.10, арк. 41.
Галина МАСА1Й
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕА1В У Ж1НОЧИХ СЕРЕДН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: ЗАХ1ДНОУКРА1НСЬКИЙ КОНТЕКСТ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX - ПОЧАТОК XX СТ.)
У cmammi розкриваютъся особливост1 становления та розвитку перших жшочих середтх навчальних закладгв з тдготовки вчитетв на захлдних землях Украши в склад1 Австро-Угорсъко! iмпери eid dpyzo'i половини 1870-х рокгв до початку ПершоТ ceimoeo'i вшни. Особлива увага зосереджена на 3Micmi наечання та виховання в цыхукраЫських педагог1чних ¿нститущях.
Со ш ал ьно - пол ítif ш i змши, яю вщбуваються у ргзних сффах сусгального життя в Украли, ставлять hobí вимоги до тдготовки в исо ко кв ал1ф i кое ai шх спещал1спв. Особливе шсце серед них поадають майбутш педагоги, вщ фахових знань яких залежить реформуваиня ocbíth в сучаснш Украли.
Детальне вивчення й аналгз педагопчних процсав. яы вщбуваються в Hauiiñ дфжав1 на початку XXI ст., вказують на особливе мкце i роль жшок-учите.тпв в тдготовщ осв1ченого, морального, национально свщомого тдростаючого поколшня. Тож науково нарпсним е дослщження процеав зародження i розвитку жшочо! иедагопчно! ocbíth на захщноукрашських землях.
Проблеми професшно! пщготовки жшок-учите.шв у Захщному perioHi Украши в XIX - на початку XX ст. стали предметом вивчення у контекст! анализу розвитку украшсько! школи i педагопчио! думки цього пер i оду таких науковщв, як Д. Гфцюк, С. 1вах, А. 1гнат, М. Кляп, 3. Нагачевська, Д. Пешшкевич, Г. Субтельиа, Б. Ступарик, Л. Шологан й íh.
