CC BY
24
2. Кузьменко С.М. Особливосп ставлення до себе й до життя людей, яю пережили еколо-пчт катастрофи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук. - К., 2005. - 17 с.
3. Поваляева В. Психологiчна травма // Надзвичайна ситуацiя. - 2007. - № 11. - С. 46-47.
4. Черняков Г.О. Медицина катастроф / Г.О. Черняков, 1.В. Кочш, П.1. Сидоренко. - К. : Изд-во "Лыбидь", 2002. - 350 с.
5. Ястребов Г.Б. Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф. - Ростов-на-Дону : Изд-во "Фарма-Бен", 2005. - 398 с.
Чаплик В.В., Машталер Т.Р., Дудко Л.И., Бида З.А. Поведение людей во время экологических катастроф
Показано, что в первые часы после экологических катастроф у большинства людей возникают психоэмоциональные расстройства, поведение их становится примитивным и нелогичным, может возникать паника. В экстремальных условиях потерпевшие нуждаются в психотерапевтической помощи. Практически все население, которое находилось в зоне катастрофы, требовало употребления успокоительных препаратов. Установлено, что общество состоит не только из взрослых здоровых людей. Есть значительная часть людей с неполноценной психикой (шизофреники, наркоманы, алкоголики, безхатченки, преступники и тому подобное). Поведение таких людей в экстремальных ситуациях практически не изучено, потому можно допустить, что она будет еще более непредсказуемой, чем у здорового населения. Наконец, в детальном изучении нуждается поведение детей в экстремальных условиях. Эта проблема также далека от своего решения.
Ключевые слова: экологическая катастрофа, психоэмоциональные расстройства, психологическая защита.
Chaplyk V.V., Mashtaler T.R., Dudko L.I., Bida Z.A. People's behaviour during ecological disasters
It is shown, that for the most people psychically emotional disorders take place in the first hours after ecological disasters. The behavior becomes primitive, illogical and panic spreads. Victims of the disasters need psychically therapeutical treatment. Practically all people who were in the region of the disaster need sedatives. It is set that society consists not only of adults of healthy people. There is considerable part of people with an inferior psyche (schizophrenics, drug addicts, alcoholics, bezkhatchenki, criminals and others like that). The conduct of such people in extreme situations practically is not studied, that is why it is possible to assume that it will be yet more unforeseeable, than at a healthy population. Finally, in the detailed study the conduct of children needs in extreme terms. This problem is also distant from the decision.
Keywords: ecological disaster, psychically emotional disorders, psychological defence.
УДК 634.017:502.75:631.529 Acnip. Н.П. Степаненко1 - НУ бюресурав i
природокористування Украти, м. Кит
ОЦ1НЮВАННЯ ДЕКОРАТИВНОСТ1 ЗАПОВ1ДНИХ ДЕНДРОСОЗОЕКЗОТ1В EX SITU Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Акцентовано увагу на юнуючих тдходах до оцшювання декоративносп рос-лин, особливо наголошено на потребi використання дендросозоекзопв у культур^ що е надзвичайно актуальним. Наведено результати оцшювання дослщжених видiв за рiвнем ix декоративносп, а також видшено види з високими показниками для використання в ландшафтному будiвництвi.
Ключов1 слова: раритетш види, дендросозоекзоти, ex situ, ощнка декоративносп, Люостеп Украши, Червоний список МСОП, Свропейський Червоний список.
1сторичний досвщ i практика довели, що метод ex situ е надшним та активним способом збереження видiв поза природним середовищем. При
1 Наук. кер. проф. С.Ю. Попович, д-р бюл. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв
цьому особлива роль належить штучно створеним об'ектам природно-запо-вiдного фонду - боташчним садам, дендрологiчним паркам, паркам-пам'ят-кам садово-паркового мистецтва та зоолопчним паркам. У багатьох наукових працях та правових документах наголошено, що установи боташчного профь лю повиннi взяти участь у вивченш стану раритетних дендроекзо^в, збере-женнi у штучних умовах живих рослин, насiння, культури тканин чи кштин.
Метою нашо1 роботи е проведення повно! ощнки декоративностi ви-дiв рослин заповщно! екзотично! дендросозофлори ex situ Люостепу Укра!ни для з'ясування ефективних шляхiв збереження, збагачення та рацiонального науково обгрунтованого використання, насамперед у декоративному садiв-ництвi. Об'ектом дослiдження були екзотичш раритетнi деревнi види рослин незахищеного грунту колекцiй штучних об'еклв природно-заповiдного фонду Лiсостепу Укра!ни.
Раритетними дендроекзотами (або дендросозоекзотами) ми називаемо види рослин, як перебувають тд охороною "червоних спискiвм мiжнародно-го значення. Такими списками е Червоний список Мiжнародного союзу охо-рони природи i природних ресурсiв, Свропейський Червоний список видiв рослин i тварин, якi перебувають пiд загрозою зникнення у свiтовому масштаб^ перелiки видiв додаткiв конвенцiй - Вашингтонсько! та Бернсько!. В Укра!ш такi рослини зберiгаються в колекщях чи культивуються поза при-родним середовищем (ex situ) здебiльшого в умовах незахищеного грунту штучно створених природоохоронних та шших об'еклв.
Сьогодш актуальним напрямком сучасного зеленого будiвництва е введення в культуру раритетних дендроекзо^в ex situ, якi володшть широкими декоративними можливостями. Використання в колекщях боташчних са-дiв, дендрологiчних паркiв, паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва та широке впровадження в озеленення населених пунклв видiв рослин свггово-го природоохоронного значення безперечно може запоб^ти повному вими-ранню видiв, сприяти оптимiзацi! антропогенiзованого середовища тощо. Ко-лекци можуть бути використаш для розмноження та рештродукци, репатрь аци, оргашзаци тимчасових та постшних виставок раритетних дендроекзотiв, якi мають на метi виховання у вiдвiдувачiв вiдповiдальностi за охорону природи i усвiдомлення важливостi ще! справи. Тому при використанш цих ви-дiв рослин прiоритетного значення набувае ощнка !х декоративностi.
Декоративнiсть деревних рослин визначаеться сукупшстю !х зовшш-нiх ознак: розмiрами i формою крони, фактурою i забарвленням листя, величиною та забарвленням квггок i плодiв. Декоративнiсть залежить як вщ гене-тичних особливостей виду, так i вiд зовнiшнiх умов. Зазвичай, найвишд озна-ки декоративносл мають тi рослини, котрi зростають в оптимальних екото-пiчних умовах. В одше! i ^е! само! рослини щ ознаки можуть змшюватися з вiком i за сезонами року.
На сьогодш юнують рiзноманiтнi методики та шкали оцiнки декора-тивностi дерев i чагарникiв. Серед публшацш на цю тему одшею iз перших була робота Г.Е. Мисник [6], у якш пропонуеться 7-бальна шкала для ощню-вання декоративност рослин на стади !х цвiтiння. Згодом розробили методику ощнки декоративности що передбачае застосування 4-бально! шкали, в основу яко! покладено сприйняття рослини як елемента садово! архiтектури, а
критерiями для ощнювання декоративностi вони обрали таю: форма крони та листюв; цвтння; колiр кори, листя, плодiв [2]. 1нша методика [1] передбачае видшення ознаки декоративно! цiнностi навiть при ощнюванш господарсько-бiологiчних особливостей сор^в рослин. Н.В. Котелова та О.Н. Виноградова у 1974 р. [3] розробили методику врахування й ощнки декоративних ознак, в яюй пропонуеться взяти за основу комплексний споЫб визначення декора-тивност деревних рослин. Ц автори на основi фенолопчних дослiджень про-понують оцiнити декоративну щншсть за сезонами, обчисливши величину Р для кожного мюяця сезону. Кожна декоративна ознака ощнюеться вiзуально за 5-бальною шкалою, а для визначення вагомост окремо! декоративно! якос-тi встановлено перевiдний коефiцiент, виходячи iз тривалостi ïï ди i сили емощйного впливу на людину. Результати оцiнки вони представляють у виг-лядi графiка, який дае уявлення про сезонну динамжу декоративност протя-гом року. Згiдно з цим тдходом, елементами, якi визначають декоративну цiннiсть, е: 1) архггектошка стовбура та крони (ваговий коефщент P1 = 4); 2) листя рослин (P2 = 3); 3) декоратившсть суцвггтя, квiтiв i плодiв (P3 = 2); 4) колiр i фактура кори стовбура та пагошв (P4 =1). Якщо ai, Ü2, Q4 - бали ощнки за кожною з видшених ознак, то загальна оцiнка декоративностi вира-жаеться через величини значення D, розрахованого за формулою:
D _ P1a1 + P2a2 + P3a3 + P4a4 _ P1 + P2 + P3 + P4 ' Нам вiдомi й деякi iншi методики, якi розробленi конкретно для окре-мих видiв, родiв чи груп рослин. Так 1.О. Сидоренко [8] розробила методику ощнювання декоративностi рослин видiв роду Rhododendron L., а iншi дос-лщники [7] запропонували шкалу оцiнки декоративност петрофiтних видiв флори пiвденного сходу Украши, яка мiстить 20 основних ознак, що характеризуют декоративш якостi квiток, суцвiть, пагонiв, листюв, плодiв i виду за-галом. Для визначення декоративностi заповiдних дендросозоекзо^в ex situ, ми користувалися методикою Н.В. Котеловоï [3], адже наведений шдхщ мае загальний характер для вЫх деревних та чагарникових рослин, i понад це, вщповщае особливостям дослiджуваноï дендросозофлори.
За вiртуальними емшричними критерiями всi заповiднi дендросозоек-зоти ex situ Люостепу Украïни ми згрупували у три групи (окремо розглядали голонасiннi та покритонасiннi) за ступенем декоративности
1) види висо^ декоративностi - 60 видiв: Pinophyta - 39, Magnoliophyta - 21;
2) види посереди^ декоративностi - 102 види: Pinophyta - 60, Magnoli-ophyta - 42;
3) види низькоï декоративности - дев'ять видiв: Pinophyta - 2, Magnoli-ophyta - 7.
Пiсля первинного вщбору iз групи видiв високоï декоративност на ос-новi критерiю раритетност ми вiдiбрали по десять видiв iз кожного вiддiлу i для них застосували зазначену вище посезонну методику ощнки декоратив-ностi [3] й на основi фенологiчних спостережень [4, 5]. За результатами ви-конаних розрахунюв ми отримали загальш показники оцiнки декоративностi в балах для 20 заповщних дендросозоекзотiв. Показники мають амплггуду у межах вщ 5,0 до 2,8. Для визначення ступеня декоративност видiв ми ско-
2. Екологiя довкiлля 81
ристалися такою шкалою: 1 - декоратившсть слабка (оцшка менше 2,0 ба-лiв); 2 - декоративнiсть посередня (оцшка 3,0-2,0 башв); 3 - декоратившсть достатньо висока (оцшка 3,1-4,0 башв); 4 - декоратившсть висока (оцшка 4,1-5,0 балiв).
Зпдно з щею шкалою, до дендросозоекзотiв з високою декоративнiстю можна вiднести Pinus montezumae Lamb., P. sabiniana Dougl., P. wallichi-ana A.B. Jacks., Chamaecyparis thyoides B.S. P., Picea breweriana Walts., P. omo-rica (Pane.) Purkyne, Abies cephalonica Loud., A. fraseri (Purch.) Poir., Juniperus occidentalis Hook., Berberis candidula Schneid., Cotoneaster alaunicus Golits.,
Magnolia wilsonii (Fin et Gaegnep.) Rehd, Ilexperado Aiton ssp. рerado (рис. 1).
9
2
1 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^- ■ Бал
4 4,2 4,4 4,6 4,8 5 5,2
Рис. 1. Ступеш оцшки deKopamueHocmi 3anoeidHux дендросозоекзот!в: по oci аб-
сцис 0-5 бальна оцтка; по oci ординат - 1-9 нумеращя eudie: 1. Pinus montezumae; 2. Abies fraseri; 3. Picea breweriana; 4. Pinus wallichiana; 5. Berberis candidula; 6. Magnolia wilsonii; 7. Chamaecyparis thyoides; 8. Abies cephalonica; 9. Ilex perado ssp. perado
Достатньо високу декоратившсть мають Picea orientalis (L.) Link., Abelia corymbosa Rgl. et Schlalh., Betula kirghisorum Sav.-Ryczg., Daphne altaica Pall., Spiraea cana Waldst. & Kit. Таю дендросозоекзоти як Amygdalus lede-bouriana Schlecht. та Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem. можна ощнити як види з посередньою декоратившстю. Групу видiв Í3 слабкою декоратившстю серед дослщжено! заповщно! дендросозофлори не представлено.
На рис. 2 наведено результати обчислення ощнки декоративност 20 заповщних дендросозоекзо^в ex situ Люостепу Укра!ни з вщображенням внеску в оцшку кожного з видшених критерпв (Ai, А2, А3, А4).
Таким чином, анашз юнуючих пiдходiв до оцiнювання декоративност рослин дав змогу визначити переваги та вади юнуючих методик та шкал, за якими здшснюеться ощнювання декоративностi, а також вибрати та застосу-вати вiдповiдну методику ощнки декоративностi спецiально для заповiдних дендросозоекзо^в ex situ Лiсостепу Укра!ни. На основi методики Н.В. Коте-лово! та О.Н. Виноградово! [3], яка, на наш погляд, е найбшьш коректною для досягнення поставлено! мети, вдалося оцiнити дослiдженi види за ступе-нем !х декоративностi, а також видшити види з високими показниками для використання в ландшафтному будiвництвi та фггодизайш
Рис. 2. Оцшка deKopamueHocmi 3anoeidHux дендросозоекзот1в ex situ Л^остепу Украгни: Äj - Ä4 - критерп оцтки декоративности в1дпов1дно до методики; по oci ординат 0-5 бальна оцшка; по оа абсцис - 1-20 нумеращя e^ie: 1. Pinus montezu-mae; 2. Abies fraseri; 3. Picea breweriana; 4. Pinus wallichiana; 5. Berberis candidula; 6. Magnolia wilsonii; 7. Abies cephalonica; 8. Chamaecyparis thyoides; 9. Ilexperado ssp. рerado; 10. Juniperus occidentalis; 11. Pinus sabiniana;12. Cotoneaster alaunicus; 13. Picea omorica; 14. Picea orientalis; 15. Spiraea cana; 16. Daphne altaica; 17. Betula kirghisorum; 18. Abelia corymbosa; 19. Amygdalus ledebouriana; 20. Malus sieversii
Лггература
1. Былов В.Н. Основы сортоизучения и сортооценки декоративных растений при интродукции / В.Н. Былов // Бюллетень Главн. ботан. сада. - 1971. - Вып. 81. - С. 69-77.
2. Котелова Н.В. Оценка декоративности / Н.В. Котелова, Н.С. Гречко // Цветоводство. - 1969. - № 10. - С. 11-12.
3. Котелова Н.В. Оценка декоративности деревьев и кустарников по сезонам года / Н.В. Котелова, О.Н. Виноградова: // Научные труды Москов. лесотехн. ин-та. Физиол. и се-лек. растений и озелен. городов. - 1974. - Вып. 51. - С. 37-44.
4. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во Б.И., 1975. - 136 с.
5. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР // Методика интродукционных исследований в Казахстане. - Алма-Ата : Изд-во "Наука", 1987. - 136 с.
6. Мисник Г.Е. До ощнки декоративности дерев та чагарниюв у фазах ix цвтння та плодоношення // Бюлоггя i культура деревних та чагарникових рослин. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1964. - С. 100-101.
7. Остапко В.М. Шкала оценки декоративности петрофитных видов флоры юго-востока Украины / В.М. Остапко, Н.Ю. Кунец // 1нтродукщя рослин. - 2009. - Вип. 1. - С. 18-22.
8. Сидоренко 1.О. Види роду Rhododendron L. ех situ мюта Киева (бюлопя розвитку, аутекологгя, ощнювання штродукцп та декоративности) : автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня канд. бюлог. наук / Нацюнальний агарний утверситет. - К., 2008. - 20 с.
Степаненко Н.П. Оценивание декоративности заповедных дендросоэк-зотов ex situ Лесостепи Украины
Рассмотрены существующие подходы к оценке декоративности растений, особенное внимание уделено необходимости использования дентросозоэкзотов в культуре, что является особенно важным. Наведены результаты оценки исследованных видов по уровню их декоративности, также выделены виды с высокими показателями для использования в ландшафтном строительстве.
Ключевые слова, раритетные виды, дендросозоэкзоты, ex situ, оценка декоративности, Лесостепь Украины, Красный список МСОП, Европейский красный список.
Stepanenko N.P. Appreciation of protected dendrosoexots ex situ decorati-vity of Ukraine's Forest-steppe
The article accents attention to existent approaches to appreciation of ornamental plants. It especially emphasizes the necessity of dendrosoexots use in culture, which is of extremely current interest; the article gives the results of studied species appreciation according to the level of their decorativity, it also distinguishes species with high indicators for their use in landscaping.
Keywords: rare species, dendrosoexots, ex situ, decorativity appreciation, Forest-steppe of Ukraine, IUCN Red List, European Red List.
УДК 630*892.5 Acnip. Н.С. Стрямець; проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
Л1КАРСЬК1 РОСЛИНИ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ УКРА1НСЬКО-ГО РОЗТОЧЧЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ IX ВИКОРИСТАННЯ
Проаналiзовано список офшинальних лшарських рослини люових екосистем Украшського Розточчя, наведено систематичний склад дикорослих лшарських рос-лин, житщ^ форми та приурочешсть \х до типу люорослинних умов. Наведено пере-лши рщкюних видiв, з обмеженим i необмеженим поширенням, як перспективних для заготiвлi в репош дослщжень. А також наведено перелш видiв лшарських рос-лин з обмеженим поширенням i невеликими запасами сировини на територп Розточчя, збирання яких здшснюеться за квитками оргашв люового господарства та перелш лшарських рослин, запаси яких дуже обмежеш i збирання здшснюеться за квитками оргашв люового господарства, погодженими з державними органами охорони при-роди на територп регюну.
Використання лшарських рослин у народнш та офщшнш медицин мае багатовшову традищю. Вони здавна користуються великою популяршс-тю серед населення. Флора судинних рослин Украши нашчуе понад 5 тис. ви-д1в, з них близько 250 офщшно визнаш лшарськими (офщинальними)[3]. Майже 1100 вид1в флори Украiни мютять бюлопчно активш речовини i зас-тосовуються в народнш медициш, сировина деяких з них у свгговш практищ використовують для виготовлення лшарських иреиарат1в, наприклад росичка круглолиста (Drosera anglica Huds.) е офщинальною у Францн, Нщерландах, Португалн, ожина сиза (Rubus caesius L.) - в Чехн, мильнянка лшарська (Saponaria officinalis L.) - у Францн. Шмеччит, Нщерландах, Фшляндн, Португалн [3, 8].
Офщинальш лшарськ рослини - це рослини як мають фармакопейну статтю, тобто офщшною медициною дозволено використання цих рослин чи екстраклв з них у лшарських препаратах [3]. Чимало рослин, сировину яких продають у аптеках, не включено до державного реестру, оскшьки вони ще недостатньо дослщжеш фармаколопчно (перстач бший (Potentila alba L.), види ожин sp. Rubus, плющ звичайний (Hedera helix L.), верес звичайний (Callu-na vulgaris (L.) верошка лшарська (Veronica officinalis L.) та ш.), або ж ix запаси в природних мюцях зростання невелик^ До таких вщносять види роди-ни Orhidacea, що мютять салеп - бюлопчно активну речовину, але оскшьки
