CC BY
10
Summary
CLINICAL EFECTIVENESS OF TREATMENT PATIENTS WITH POST-OVARIECTOMY SYNDROME Berezovskaya O.Ye.
Key words: post-ovariectomy syndrome, menopausal index, neuro-vegetative disorders, psycho-emotional disorders.
Women with post-ovariectomy syndrome were subjected to the estimation of psycho-emotional disorders and neuro-vegetative disorders by applying menopausal index (MPI) against the hormonal monotherapy with Livial, combined hormonal therapy (Livial and non-hormonal drugs as Vasilip, Calcium - D3 Nycomed, Alendros - 70), and placebo-therapy. In 3 months after the therapies completed the regression of MPi may be observed in all women with post-ovariectomy syndrome. In women who were prescribed placebo-therapy the decrease of MPI in 3 months may be explained by the positive effect of the therapy itself. In 6-12 months MPI against the administration of placebo-therapy were considerably higher than in women subjected to the hormonal and combined therapy.
УДК 616.89:617.52-052
0Ц1НКА ЯК0СТ1 ЖИТТЯ У ПАЦ1ЕНТ1В 3 КОСМЕТИЧНИМИ ДЕФЕКТАМИ ЗОВШШНЬОГО НОСА Боднар Л. А.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я"
Проведет дослЮження довели необхгдтстъ отримання ттегративног характеристики фгзич-ного, психолог{чного, емоцтного та сощалъного функцюнування хворих з оцгнкою якостг жит-тя, яка сприяе кращому розумтню лгкарем свого пащента, а також дае можливжтъ тдив{дуа-лгзувати тератю перед операцгею, визначити основн напрямки реаблтацшних заходгв г про-водити монторинг стану пац{ент{в в процесг гх реал1зацп.
Ключов1 слова : якють життя, косметичний дефект, ню, ринопластика.
Вступ
На сучасному еташ розвитку медицини неухи-льно зростае ¡нтерес до питань якосп життя (ЯЖ) \ соц1ального функцюнування пац1ент1в [1,2]. Ц1 показники стають незмшними та надзви-чайно важливими компонентами оцшки стану хворих \ результате лкування, якосп наданоТ Тм допомоги [4,5]. ВООЗ визначають ЯЖ як «сприйняття людьми свого статусу в сусптьств1 у контексп культуральних \ цшнюних його ор1ен-тацш та у вщповщносп з цтями самого ¡ндивща, його спод1ваннями, стандартами \ турботами». Таким чином ЯЖ - це ступ1нь комфортност1 лю-дини, як внутр1шньоособист1сно1, так \ в рамках свого сусптьства [2, 3]. Доведено, що показники якост1 життя у повнш м1р1 залежить вщ ф1зичного та психоемоц1йного стану особистосп. Тому па-ц1енти, як1 мають дефекти та деформацИ' облич-чя, зазнають ф1зичних страждань та знаходять-ся у пост1йн1й психоемоц1йн1й напрузк Анал1з по-казник1в ЯЖ дае можливють скласти б1льш об'ективну комплексну картину про пац1ента, який готуеться до реконструктивного втручання, визначити його доцтьнють з точки зору покра-щення умов життя хворого [3]. Безперечно, що для даного контингенту хворих лише оцшка сту-пеню збереженост1 ф1зичних функц1й та спромо-жност1 до активно! життед1яльност1 без ураху-вання соц1ально - психолопчних аспект1в ЯЖ е недостатньою.
Метою нашого досл1дження була комплексна оцшка якосп життя у оаб з косметичними дефектами зовн1шнього носа, як1 готуються до ринопластики для подальшого планування на-прямку медичнихта реаб1л1тац1йних заход1в.
Матер1ал та методи досл1дження Для досягнення поставлено! мети обстежено 45 пац1ент1в (ж1ночо! стат1 - 20, чолов1чоТ - 15) у вщ1 в1д 19 до 45 poKiB (основна група). Bei XBopi готувалися до xipypri4HOi корекцп зовн1шнього носа з приводу таких його деформацш: викрив-лення HOCOBOi перетинки, горбикопод1бний Hie та широкий (роздвоений) к1нчик носа, с1длопод1бна деформац1я. В залежносп в1д дом1нуючо! невро-тично! симптоматики, д1агностовано! при пато-психолопчному обстеженн1, пац1енти розпод1ли-лись на 3 пщгрупи: в першу групу включено 18 (40%) пац1ент1в з пров1дним астено-депресивними синдромом, в другу - 12 (26,6%) oci6 з тривожно-фоб1чним синдромом, в третю -15 (33,4%) oci6 з астеночпохондричною симптоматикою. Контрольну групу склали 30 здорових oci6 (чолов1чо! стат1- 15 , ж1ночо! - 15), вком в1д 20 до 50 poKiB.
Як основний ¡нструмент досл1дження був вико-ристаний опитувальник якост1 життя SF- 36 Health Status Survey. Методика включала 10 шкал (ф1зичне благополуччя, психолог1чне бла-гополуччя, самообслуговування i незалежн1сть дш, працездатн1сть, м1жособист1сн1 взаемини, соц1о-емоц1йна пщтримка, сусп1льна i службова п1дтримка, особистюна, духовна реал1зацй'та за-гальне сприйняття життя), кожна ¡з яких оцшю-валась за 10- бальною системою, вщ 1 балу -дуже погано до 10 бал1в - дуже добре. Показник ЯЖ оцшювався з трьох позиц1й: самими хвори-ми, ix родичами i лкарями.
Результати та üx обговорення В результат! проведеного досл1дження у хворих, як1 готувалися до xipypri4HOi корекц1| 30BHi-
Актуальн проблеми сучасно! медицини
шнього носа, виявлено зниження показниш по бшьшосп параметр1в, тод1 як значения шкал у пщгрупах хворих залежно вщ домшуючоТ' невро-тично1 симптоматики в1рогщно не вщр1знялися. Для вах обстежених був характерний сптьний профть ¡нтегративного показника ЯЖ з низькою оцшкою хворими шкал «ф1зичного благополучия» - 4,7 бали, «психолопчного благополучия» -4,5 бали, «працездатносл» - 5,0 бал1в, «суспть-Н01 та службовоТ пщтримки» - 4,7 бали та «осо-
бистюноТ' реал1заци» - 4,6 бали. Як достатньо благополучш були визначеш патентами р1вень «самообслуговування \ незалежностЬ - 6,7 бал1в та «духовна сфера» - 6,9 бал1в. 1нш1 шкали мали пром1жне значения з коливанням вщ 5,5 до 6,0 бал1в. Отже, ¡нтегративна оцшка ЯЖ самими патентами перед ринопластикою склала 5,5 бали та виявилась в 1,5 рази нижчою пор1вняно з1 здоровими (рис.).
Рис. Показники якост1 життя хворих з косметичними дефектами зовышнього носа, як1 готуються до ринопластики. Примака. Умовы позначення шкал: 1 - фЬичне благополуччя, 2 - психолопчне благополуччя, 3 - самообслуговування \ незалежнють, 4 - працездатнють, 5 - мжособистюы взаемовщносини, 6 - соцю-емоцшна пщтримка, 7 - сусглльна \ службова пщтримка, 8 - реалЬацт особистост1, 9 - духовна реалЬацт, 10 - загальне сприйняття ЯЖ
В подальшому була проведена оцшка показника ЯЖ рщними обстежених, яка виявилася вищою \ склала 6,2 бали. Родич1 хворих найниж-че оцшили «психолопчне благополуччя» - 5,0 бал1в, «працездатнють» - 5,8 бал1в, «сусптьну \ службову пщтримку» - 5,5 бал1в, найвище - показники за шкалами «ф1зичне благополуччя» та «незалежнють» - по 7,3 бали. 1нш1 шкали оцшю-вались в д1апазоы вщ 5,5 до 6,5 бал1в. Резуль-тати оцшки родич1в вщображають дещо ¡ншу на-правленють пор1вняно з самими хворими: вище рщы оцшювали «ф1зичне благополуччя» \ нижче - «психолопчне», що може свщчити про бтьшу концентрацш переживань на дефект!, власнш неповноцшностк
1нтегративний показник ЯЖ пащетчв з косметичними дефектами зовышнього носа за оцш-кою л1кар1в склав 6,1 бали. Так, при оцшц1 лка-рями показника ЯЖ найнижче оцшювались шкали «психолопчне благополуччя» - 5,1 бали, «працездатнють» -5,2 бали, «м1жособистюш
взаемовщносини» - 5,0 бал1в, «сусптьну \ службову пщтримку» - 5,0 бал1в. Найвище л1кар1 оцн нили «ф1зичне благополуччя» та «незалежнють дш» - по 8,2 та 7,4 бали вщповщно. 1нш1 шкали оцшювались вщ 5,9 до 6,5 бал1в. Отже, за оцш-кою л1кар1в у обстежених фактор ф1зичного благополуччя переважав над психолопчним, що по-яснюеться реальною оцшкою лкарями вах ас-пеклв стану хворого, як ф1зичного, так \ психолопчного.
Отже, ва обстежеы пац1енти мають сптьний профть ¡нтегративного показника ЯЖ, який ха-рактеризуеться низькою оцшкою хворими ф1зич-ного \ псих1чного благополуччя, працездатносл, сусптьноТ' та службовоТ пщтримки та особистю-но1 реал1заци. У обстежених основноТ' групи ¡нте-гративний показник ЯЖ \ окрем1 його характеристики достов1рно значно нижч1 пор1вняно з ана-лопчними показниками у здорових оаб. 31встав-лення показника ЯЖ хворих з косметичними дефектами в оцшках самих пац1ент1в, Тх родич1в \
Том 8, Випуск 4
21
л1кар1в показуе певне розходження. При цьому рщы та л1кар1 причиною хвороби та зниження працездатносп вважають недостатне психолоп-чне благополуччя пац1ент1в.
Висновок
Таким чином, отримана ¡нтегративна характеристика ф1зичного, психолопчного, емоцшного та соц1ального функцюнування пац1ент1в, ям го-туються до ринопластки, сприяе кращому розу-мшню лкарем свого патента, а також дае мож-ливють ¡ндивщуал1зувати тератю перед опера-ц1ею, визначити основы напрямки реабшп~ацш-них заход1в \ проводити мошторинг стану пац1ен-т1в в процес1 IX реал1заци.
Л1тература
Использование опросника качества жизни (версия ВОЗ) в психиатрической практике: Пособие для врачей и психологов/ Бурковский Г.В., Коцюбинский А.П. и др. -СПб.,2006. - 68с.
Марута Н.О., Панько T.B., Явдак I.O., CeMiKiHa O.G., Ста-дн1к A.B. Показник якост1 життя у хворих на афективы розлади та його динам1ка у процеа л1кування // Укр. BicH. психоневролог!!.- 2002.-T.10, №2(31). - С.113-114. Марута H.A., Панько Т.В., Явдак И.А., Семыкина Е.Е. и др. Критерий качества жизни в психиатрической практике. - Харьков: РИФ Арсис ЛТД, 2004.- 240с. Пырков С.Г., Выговская Е.М., Деменкова И.И., Грачев P.A. К вопросу о качестве жизни больных хронической почечной недостаточности, находящихся на лечении гемодиализом // Журн. психиатрии и мед. психологии.-2003.-Т.1, №10.- С.34-38.
Юрьева Л.Н., Подлубный В.Л. Качество жизни больных эпилепсией с расстройствами личности и поведения // Архив психиатрии.-2004.-Т.10, №4(39).-С.53-55.
Реферат
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С КОСМЕТИЧЕСКИМИ ДЕФЕКТАМИ НАРУЖНОГО НОСА Боднарь Л. А.
Ключевые слова: качество жизни, косметический дефект, нос, ринопластика.
Проведенные исследования доказали необходимость получения интегративной характеристики физического, психологического, эмоционального и социального функционирования больных с оценкой качества жизни, которая содействует лучшему пониманию врачом своего пациента, а также дает возможность индивидуализировать терапию перед операцией, определить основные направления реабилитационных мероприятий и проводить мониторинг состояния пациентов в процессе их реализации.
Summary
ESTIMATION OF LIFE QUALITY IN PATIENTS WITH COSMETIC DEFECTS OF EXTERNAL NOSE Bodnar L.A.
Key words: life quality, cosmetic defect, nose, rhinoplasty.
Our studies have shown the necessity to obtain integrative characteristics of physical, psychological, emotional and social functioning of patients with estimation of their life quality which contributes to the mutual understanding between a doctor and his/her patient and enables to individualize the pre-operative therapy, to find out the key ways in rehabilitation and to carry out monitoring of patient's condition.
