CC BY
12
УДК 616.37-002.2-08
Kirypa О. €., Потяженко М. М., 1щейюн К. €., Соколюк Н. Л., Настрога Т. В.
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ТА ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА
ХРОН1ЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ НА ФОН1 Л1КУВАННЯ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публГкацГГ з плановими науково-до-слГдними роботами. Робота е фрагментом \н\ц\-ативноУ НДР «Розробка алгоритм\в \ технологи за-провадження здорового способу життя у хворих на не\нфекц\йн\ захворювання на п\дстав\ вивчення психоемоц\йного статусу», № держреестрац\У 0116 и 007798.
Вступ. В УкраУн\ захворювання шлунково-киш-кового тракту пос\дають друге м\сце в структур\ за-гальноУ захворюваност\ серед дорослого населення, а к\льк\сть первинних звернень з приводу цих хвороб зб\льшилась за останн\ 10 рок\в у 3-4 рази [15]. Па-толог\я п\дшлунковоУ залози займае особливе м\сце серед захворювань орган\в травлення, тому що е од-н\ею з найскладн\ших щодо д\агностики \ л\кування. Пац\енти на хрон\чний панкреатит (ХП) складають четверту частку ус\х звернень хворих до гастроенте-ролог\в та займають б\льш н\ж 10% л\жок у стац\онар1 [13].
На сьогодн\шн\й день б\льш\сть кл\н\чних досл\-джень присвячене анал\зу переб\гу захворювання та даних лабораторно-\нструментального обстеження [1,8]. В той же час недостатня увага прид\ляеться не менш значимим для хворих факторам, як\ в\добража-ють Ух ф\зичну та соц\альну активн\сть, р\вень психо-лог\чного комфорту, ступ\нь психолог\чного захисту [6]. В\домо, що показник якост\ життя (ЯЖ) в\добра-жае комплексну оц\нку стану здоров'я хворого за су-купн\стю об'ективних медичних даних \ суб'ективноУ' оц\нки самого пац\ента та забезпечуе \ндив\дуальний мон\торинг стану хворого з оц\нкою результат\в л\ку-вання [4,5,10].
ХП — це соматичне захворювання з вираженим психолог\чним компонентом. Основою психолог\ч-ноУ д\У хвороби е соматичний дистрес, загрозлив\ для життя ускладнення захворювання та \нвал\дизац\я. Результати проведених досл\джень показали, що б\льш н\ж у 80% пац\ент\в з хрон\чним панкреатитом виявлен\ депресивн\ та тривожн\ стани р\зного сту-пеня вираженост\, як\ проявляються р\зноман\тною психопатолог\чною симптоматикою [6]. На цей час \снуе досить невелика к\льк\сть роб\т, як\ показують взаемозв'язок психолог\чних прояв\в з особливостя-ми переб\гу ХП [14]. Хвороба, як стресова ситуац\я в житт\ пац\ента, активуе систему значущих в\дносин, вищих регуляторних механ\зм\в, як\ виявляються в умовах хвороби \ л\кування, з одного боку, в харак-терних способах сприйняття переживань \ оц\нок, а з \ншого боку - в особливостях пристосувальноУ по-вед\нки [11]. Враховуючи рецидивуючий переб\г ХП, у пац\ент\в виникае потреба в пост\йному дотриманн вказ\вок л\куючого л\каря щодо д\етичних рекоменда-
ц!й, модиф!кац!У способу життя, медикаментозного л!кування. В!домо, що на формування терапевтич-ноУ сп!впрац! впливають ц!лий ряд фактор!в, зокрема психолог!чн! особливост! хворого [2]. Таким чином, вивчення ЯЖ та психолопчних особливостей пац!ен-т!в на ХП залишаеться актуальним.
Мета роботи. Оц!нити ЯЖ та р!вень тривожних розлад!в у хворих на ХП п!д впливом л!кування.
Об'ект i методи досл1дження. В досл1дження було включено 68 хворих на ХП, з них 36 жЫок та 32 чоловшв. Середн1й вк склав 56,9 ± 7,4 роки, трива-л1сть захворювання - 9,5 ± 4,9 роки. Контрольну групу склали 30 здорових ос1б, рандом1зованих за в1ком та статтю.
Д1агноз ХП встановлений зг1дно до Наказу МОЗ УкраУни в1д 10.09.2014 № 638 «Про затвердження та впровадження медико-технолог1чних документ1в з1 стандартизац1У медичноУ допомоги при хрон1чному панкреатит!». Вс пац1енти отримували стандартну терап1ю: ¡нг1б1тори протонноУ помпи (пантопразол 40 мг два рази на добу), спазмол1тики (мебеверин 200 мг два рази на добу), ферменты препарати (панкреатин 40 000 ОД три рази на добу пщ час Уж1). На початку та через три тижы л1кування вивчалася ЯЖ та р1вень тривожних розлад1в.
Вивчення ЯЖ хворих проводилося за допомогою спец1ал1зованого опитувальника гастроентеролог1ч-ного хворого GSRS (Gastrointestinal Simptom Rating Scale). Вивчення р1вня тривожних розлад1в проводилося за допомогою опитувальника Ч.Д. Сптбергера-Ю.Л. Хан1на.
Опитувальник GSRS складаеться з 15 пункт1в. яю утворюють 5 шкал [9]: абдоминальний бть, реф-люкс-синдром, д1арейний синдром, диспептичний синдром, обстипацмний синдром. Показники шкал коливаються в межах вщ 1 до 7. БУпьш висок! зна-чення в1дпов1дають б1льш вираженим симптомам та бтьш низьк1й ЯЖ.
Опитувальник Ч.Д. Сптбергера-Ю.Л. Хан1на складаеться з 2-х частин: пункти 1-20 оцЫюють реактивну (ситуац1йну) тривожнють (РТ), пункти 21-40 окремо визначають особистюну тривожн1сть (ОТ) - характеристику особи. Пщраховуеться загальна ктькють бал1в окремо по кожн1й частинг Загальна к1льк1сть бал1в окремо дтиться на 20. По деяким тверджен-ням бали нараховуються в зворотному порядку. Пщ-сумковий показник розглядаеться як р1вень розвитку в1дпов1дного виду тривожностг За цими показника-ми вир1зняють р1зн1 р1вн1 вираженност! тривожностг 3,5-4,0 бала - дуже висока тривожн!сть, 3,0-3,4 бала - висока тривожн!сть, 2,0-2,9 бала - середня тривож-
HicTb, 1,5-1,9 бала - низька тривожнють, 0-1,4 бала -дуже низька тривожнють [3].
Статистичну обробку одержаних результат здй снювали за допомогою дисперсмного аналiзу з ви-користанням паке™ лщензмних програм Microsoft Office 2003, Microsoft Excel Stadia 6.1/prof i Statistica.
Результати дослщження та "fx обговорення. Aналiзуючи результати визначення ЯЖ за опитуваль-ником GSRS, у хворих на ХП, в порiвняннi з контрольною групою, в^^чено доcтовiрне збiльшення показникiв по трьом з п'яти шкал, як оцЫюють абдо-мiнальний бiль, диспептичний та дiарейний синдро-ми. Так, ЯЖ у хворих на ХП за шкалою «абдомЫаль-ний бть» склала 10,2 ± 3,6 бали, в контрольна груп1 - 2,4 ± 0,8 балiв (p<0,05), за шкалою «диспептичний синдром» 20,4 ± 3,2 бали в основый групi та 7,0 ± 1,2 бали в груп контролю (p<0,01), за шкалою <^а-рейний синдром», вiдповiдно, 15,3 ± 3,4 бали та 5,1 ± 1,3 бали (p<0,01). За Ышими шкалами вiдмiнноcтi були недоcтовiрними. Так, за показник ЯЖ за шкалою «рефлюкс-синдром» у хворих а ХП склав 10,2 ± 2,8 бали, в контрольна групi - 6,3 ± 1,0 бали, за шкалою «обстипацмний синдром», вiдповiдно, 9,8 ± 2,2 бали та 4,8 ± 1,2 бали.
Через три тижн терапii вiдмiчено зменшення ви-раженоcтi клiнiчноi симптоматики, i, як наслщок, по-кращання ЯЖ. Так, показник ЯЖ за шкалою «реф-люкс-синдром» склав 4,0 ± 0,6 бали (p<0,05), за шкалою адарейний синдром» 6,0 ± 2,4 бали (p<0,05), за шкалою «диспептичний синдром» 10,8 ± 2,4 бали (p<0,05). За шкалою «абдомiнальний бiль» та «обсти-пацiйний синдром» вiдмiнноcтi були недоcтовiрноcтi в порiвняннi з початком л^вання: 6,7 ± 1,8 бали та 7,5 ± 2,0 бали.
У хворих на ХП доcтовiрно вищий рiвень реак-тивноi та особистюно'| тривожноcтi в порiвняннi з контрольною групою. Це можна пояснити тим, що особистюна тривожнicть е тим фактором, який по-легшуе виникнення реакцii тривоги, i тому вони тюно взаeмозв'язанi мiж собою. Так, рiвень РТ у пащенпв на ХП становив 3,25 ± 0,67 бали, в контрольнiй груп - 1,7 ± 0,24 бали (p<0,05), рiвень ОТ у хворих на ХП склав 2,95 ± 0,29 бали, в контрольна груп - 1,65 ± 0,12 бали (p<0,001). Проведенi ранiше доcлiдження дозволяють припустити, що по мiрi прогресування захворювання, ОТ перетворюеться в безпосеред-нiй фактор посилення патологiчних порушень, тобто формуеться жорсткий стереотип реагування на пси-хоемоцiйне навантаження, що не характерно для здорових оЫб [12].
Через три тижн пюля проведеного лiкування вщ-мiчено зниження рiвня РТ у хворих на ХП до 1,58 ± 0,48 балiв (p<0,05), рiвень ОТ доcтовiрно не змiнивcя та склав 2,9 ± 0,32 бали.
Висновки
1. У пащенпв на ХП в^^чено cуттeвi змiни в пси-хоемоцмному cтатуci у виглядi пiдвищення рiвня осо-биcтicноi та реактивноi тривожностг
2. Погiршення ЯЖ хворих на ХП обумовлено ви-раженicтю больового, диспепсичного та дiарейного cиндромiв.
3. ГНкування ХП протягом трьох тижыв призводить до суттевого зниження рiвня РТ та покращання ЯЖ.
Перспективи подальших дослщжень. Плану-еться подальше вивчення якост життя та психоемо-цiйного статусу у пацieнтiв з Ышою патологieю трав-ноi системи.
Л^ература
1. Baranskaya Ye.K. Bol v zhivote: klinicheskiy podkhod k bolnomu i algoritm lecheniya / Ye.K. Baranskaya // Farmateka: ezhegodnyy sbornik izbrannykh nauchno-meditsinskikh statey. - 2006. - S. 143-153.
2. Danilov D.S. Komplaens v meditsine i metody ego optimizatsii (klinicheskie, psikhologicheskie i psikhoterapevticheskie aspekty) / D.S. Danilov // Psikhiatriya i psikhofarmakoterapiya im. P.B. Gannushkina. - 2008. - № 01. - S. 13-20.
3. Issledovanie trevozhnosti (Ch.D. Spilberger, adaptatsiya Yu.L. Khanin) / Diagnostika emotsionalno-nravstvennogo razvitiya. Red. i sost. Dermanova I.B. - SPb., 2002. - S. 124-126.
4. Kiseleva L.M. Kachestvo zhizni bolnykh khronicheskim gepatitom B starshe 50 let / L.M. Kiseleva, L.V. Ilmukhina, M.A.Vize-Khripunova, S.M. Sharshova // Klinicheskaya meditsina. - 2009. - № 3. - S. 37-45.
5. Kuzin M.I. Khronicheskiy pankreatit [Tekst] / M.I. Kuzin, M.V. Danilov, D.F. Blagovidov. - M.: Meditsina, 1985. - 368 s.
6. Kutova N.V. Porivnjaljnyj analiz depresyvnykh ta tryvozhnykh staniv u pacijentiv z khronichnym pankreatytom miliarnoji ta alkogholjnoji etiologhiji / N.V. Kutova // Ukrajinsjkyj visnyk psykhonevrologhiji. - 2015. - Tom 23, vypusk 2 (83). — S. 56-60.
7. Listishenkova Yu.V. Kliniko-prognosticheskie aspekty kachestva zhizni i priverzhennosti k lecheniyu u bolnykh khronicheskim biliarnozavisimym pankreatitom [Tekst]: dis. ... kand. med. nauk / Yu.V. Listishenkova. - Saratov, 2010. - 135 s.
8. Maev I.V. Sovremennye podkhody k diagnostike i lecheniyu khronicheskogo pankreatita / I.V. Maev, Yu.A. Kucheryavyy // Kachestvo zhizni. Meditsina. - 2004. - № 2 (5). - S. 65-69.
9. Neronov V.A. Issledovanie kachestva zhizni u bolnikh virusnimi gepatitami / V.A. Neronov // Kurskiy nauchno-prakticheskiy vestnik «Chelovek i ego zdorove». - 2009. - № 3. - S. 111-121.
10. Okhlobystin A.V. Primenenie preparatov pishchevaritelnykh fermentov v gastroenterologii / A.V. Okhlobystin // Klinicheskie perspektivy gastroenterologii, gepatologii. - 2001. - № 2. - S. 34-38.
11. Rusyn V.I. Dynamika pokaznykiv jakosti zhyttja ta psykhosomatychnykh zmin khvorykh na khronichnyj pankreatyt pislja kholecystektomiji na foni patoghenetychno obgruntovanoji kompleksnoji terapiji / V.I. Rusyn, Je.S. Sirchak, N.Ju. Kurchak, O.M. Moskalj, Kh.V. Futjko // Naukovyj visnyk Uzhghorodsjkogho universytetu, serija «Medycyna». — 2014. — vypusk 1 (49). - S. 36-40.
12. Sarvir I.N. Sravnitelnye dannye eksperimentalno-psikhologicheskogo issledovaniya lichnosti bolnykh gipertonicheskoy boleznyu i ishemicheskoy boleznyu serdtsa s anksioznymi sostoyaniyami / I.N. Sarvir // Meditsinskie issledovaniya. — 2001. — T. 1, vyp. 1. — S. 41-43.
13. Kharchenko N.V. Sovremennye podkhody k dieticheskomu pitaniyu bolnykh khronicheskim pankreatitom / N.V. Kharchenko, G.A. Anokhina, I.A. Korulya [i dr.] // Zdorov'ya Ukraini. — 2011. — № 4 (22). — S. 17-18.
14. Kharkina D.N. Trevozhno-depressivnye rasstroystva u bolnykh khronicheskim pankreatitom / D.N. Kharkina, V.I. Mordasova,
0.Yu. Shiryaev// Zhurn. teoretich. i praktich. med. - 2005. - № 3 (1). - S. 108-109.
15. Shherbynina M.B. Biliarna patologhija: kaminj spotykannja na rivnij dorozi suchasnoji ghastroentrologhiji? / M.B. Shherbynina,
1.Ju. Skyrda, A.M. Burenko // Zdorov'ja Ukrajiny. — 2010. — № 1. — S. 18-19.
УДК 616.37-002.2-08
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ТА ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ НА ФОН1 Л1КУВАННЯ
Ютура О. е., Потяженко М. М., 1щейкГн К. е., Соколюк Н. Л., Настрога Т. В.
Резюме. В досл!дження було включено 68 хворих на хрон!чний панкреатит (ХП), контрольну групу склали 30 здорових ос!б. На початку л!кування та через три тижн! вивчалася як!сть життя (ЯЖ) за опитувальником GSRS та р!вень тривожних розлад!в за опитувальником Ч.Д. Сп!лбергера-Ю.Л. Хан!на. У хворих на ХП в!д-м!чено достов!рне пог!ршення ЯЖ по трьом з п'яти шкал (абдом!нальний б!ль, диспептичний та д!арейний синдроми) та суттев! зм!ни в психоемоц!йному статус! у вигляд! п!двищення р!вня реактивноУ ! особист!сноУ тривожност!. Через три тижн! терап!У в!дм!чено покращання ЯЖ за шкалами: «рефлюкс-синдром», «д!арей-ний синдром», «диспептичний синдром» та зниження р!вня реактивноУ тривожност!.
КлючовГ слова: хрон!чний панкреатит, як!сть життя, р!вень тривожност!.
УДК 616.37-002.2-08
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ И ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТАТУСА БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ПАНКРЕАТИТОМ НА ФОНЕ ЛЕЧЕНИЯ
Китура О. Е., Потяженко М. М., Ищейкин К. Е., Соколюк Н. Л., Настрога Т. В.
Резюме. В исследование было включено 68 больных хроническим панкреатитом (ХП), контрольную группу составили 30 здоровых лиц. В начале лечения и через три недели изучалась качество жизни (КЖ) по опроснику GSRS и уровень тревожных расстройств по опроснику Ч.Д. Спилбергера-Ю.Л. Ханина. У больных ХП отмечено достоверное ухудшение КЖ по трем из пяти шкал (боль в животе, диспептический и диарейный синдромы) и существенные изменения в психоэмоциональном статусе в виде повышения уровня реактивной и личностной тревожности. Через три недели терапии отмечено улучшение КЖ по шкалам: «рефлюкс-синдром», «диарейный синдром», «диспептический синдром» и снижение уровня реактивной тревожности.
Ключевые слова: хронический панкреатит, качество жизни, уровень тревожности.
UDC 616.37-002.2-08
ASSESSMENT OF THE LIFE QUALITY AND PSYCHOEMOTIONAL STATE IN PATIENTS WITH CHRONIC PANCREATITIS ON THE BACKGROUND OF TREATMENT
Kitura O. Ye., Potiazhenko M. M., Ishcheikin K. Ye., Sokoliuk N. L., Nastroha T. V.
Abstract. Considering relapsing course of chronic pancreatitis (CP), the patients are needed in constant compliance with physician's instructions on dietary guidelines, lifestyle modifications, drug therapy. It is determined, that the formation of the therapeutic effect depends on psychological characteristics of the patient. Life quality indicator (LQI) presents the comprehensive assessment of patients' health status according to objective medical data and subjective evaluation of the patient, provides individual monitoring of the patient's condition with the assessment of treatment response.
The aim of the study. To evaluate the life quality and level of anxiety disorders in patients with CP on the treatment background.
Object and methods. The study has involved 68 patients with CP, including 36 women and 32 men. Average age was 56.9 ± 7.4 years, disease duration - 9.5 ± 4.9 years. The control group included 30 healthy persons randomized by age and gender.
All patients have received standard therapy: proton pump inhibitors (pantoprazole 40 mg twice daily), antispasmodics (mebeverine 200 mg twice daily), enzymes (pancreatin 40 000 IU three times a day with food). The life quality has been evaluated at the beginning and after three weeks of treatment using specialized questionnaire of gastroenterology patient GSRS (Gastrointestinal Simptom Rating Scale) and the level of anxiety disorders using Ch.D. SpielbergnYu.L. Khanin questionnaire.
Results and discussions. While analyzing the results of the life quality evaluation according to GSRS questionnaire in patients with CP, the significant increase of values in three of five scales that assess abdominal pain, diarrhea and dyspeptic symptoms has been observed compared with the control group. The other scales did not present significant differences.
The decrease in the severity of clinical symptoms, and as a result, the life quality improvement has been observed after three weeks of therapy. Thus, QoL indicator amounted to 4.0 ± 0.6 points (p <0.05) according to "reflux syndrome" scale, 6.0 ± 2.4 points (p <0.05) according to "diarrheal syndrome" scale, 10.8 ± 2.4 points (p <0.05) according to "dyspeptic syndrome" scale. The insignificant differences according to "abdominal pain" and "obstipation syndrome" scale were observed compared to treatment initiation.
The patients with CP experienced significantly higher level of reactive and personal anxiety compared to the control group. The decrease in the reactive anxiety in patients with CP to 1.58 ± 0.48 points (p <0.05) has been observed after three weeks of treatment, the personal anxiety level has not significantly changed and amounted to 2.9 ± 0.32 points.
Conclusions
1. The significant changes in the psycho-emotional status such as increased level of personal and reactive anxiety in patients with CP have been observed.
2. The deterioration in QoL in patients with CP was caused by the pain severity, diarrhea and dyspeptic syndromes.
3. Treatment of CP for three weeks has caused significant decrease of reactive anxiety and QoL improvement.
Keywords: chronic pancreatitis, quality of life, anxiety level.
Рецензент — проф. CKpnnHiK I. М.
Стаття надшшла 02.06.2017 року
