CC BY
81
(МИА), 2001. - 256 с.: ил.
КОМОРБ1ДНА ВТОРИННА СЕКСУАЛЬНА ДЕЗАДАПТАЦ1Я ПРИ 1ПОХОНДРИЧНОМУ РОЗЛАД1 У Ж1НОК Гавенко Н.В.
Описано вторинну коморбщну сексуаль-ну дезадаптацш при iпохондричному розладi у замiжнiх ж1нок, зумовлену девiацiями !х психосексуального розвитку. Дослiдження дозво-ляе зробити висновок о юнуванш при то-хондричному розладi сумюно з вивченими нами ранiше формами первинно! (анозогенно!) сексуально! дезадаптаци, вторинноТ сексуально! дез-адаптацiТ, детерм^ровано! наряду з невротич-ним розладом, також й комор бщно! вторинноТ сексуально! дезадаптаци, обумовлено! девн а^ями iндивiдуального психосексуального розвитку пацieнток з невротичними розладами.
Ключовi слова: вторинна коморбщна сексуальна дезадаптацiя, розлад сексуальних стосунш.
THE COMBINED SECONDARY SEXUAL DISADAPTATION BY WOMEN'S HYPOCHONDRIACAL DISORDER Gavenko N.V.
It is describe secondary (nosognosive) combined disadaptation by married women's hypochondriacal disorder with is conditioned by deviations their psycho-sexual develop-ment. The research allow to draw a conclusion about of existence by hypochondriacal disorder along with have already studied by us by forms primary (anosognosive) sexual disadaptation, secondary sexual disadaptation (nosognasive), determining by own neurotic disorder and combined secondary (nosognosive) sexual disadaptation, determining by deviations individual psycho-sexual development of patients with neurotic disorder.
Key words: secondary combined sexual disadaptation, disorder of sexual attitudes.
УДК 616.314.25/.26-76-77
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ПАЦ16НТ1В З ПРИКУСОМ, ЩО ЗНИЖУеТЬСЯ, ДО ТА У ПРОЦЕС1 ОРТОПЕДИЧНОГО Л1КУВАННЯ
Дисерта^йна робота е фрагментом НДР "Оптимiзацiя, профлактика та лкування стоматологiчних захворювань ортопедичними методами", № 01020001303.
Якють життя - порiвняно нове для медицини поняття, запозичене з соцюлогп, де пщ ним розумють здатнють Ыдивщуума функцюнувати в суспiльствi вiдповiдно до свого по-ложення i отримувати задоволення вщ цього. Ще у 1948 роц ВООЗ визначила здоров'я не лише як вщсутнють хвороби, але й як наявнють фiзичного, психолопчного та соцiального благополуччя. З цього часу в медичнм практицi все частше почали звертати увагу на якють життя. При цьому патент розглядаеться не тiльки як суб'ект лiкування, але й як осо -бистють, що пiд впливом хвороби змЫюеться i повертаеться до со^уму в iншому статусi -статус хворо! людини [1].
На сьогодн вважаеться, що якiсть життя е характеристикою фiзичного, психологiчного, емоцмного i соцiального функцiонування, що мае в основi суб'ективне сприйняття. 1снуе ряд спецiальних опитувальникiв, що прицтьно вивчають окремi компоненти якостi життя, а саме психолопчний статус. У медицин якiсть життя стосуеться передуам стану здоров'я, тому в даному випадку коректно застосовувати поняття "якють життя, пов'язана зi здоров'ям" (в англомовнм лiтературi "health-related quality of life"). Цей термЫ бiльш точно вщображае суть питання, але у медичнм лiтературi все -таки частше зустрiчаеться загальний термiн "якiсть життя" [2].
ОцЫка якостi життя важлива не лише для визначення стану патента на даний момент. Вона може впливати i на вибiр тактики лiкування. Покращення прогнозу у багатьох випадках е основною метою лкування. Разом з тим оптимальним вважаеться лкування, яке не лише збтьшуе тривалють життя, але i покращуе його якiсть. З Ышого
боку, багато методiв лкування не впливають на прогноз, однак можуть ютотно покращити якють життя, зменшуючи прояви патологи та и ускладнень.
Лiкування може спричиняти як позитивнi, так i негативы змЫи в якостi життя. Тому, останым часом у рядi дослщжень, крiм впливу лiкування на переб^ захворювання та його прогноз, оцЫюють змiни якостi життя як один iз критерпв ефективностi [3].
Метою роботи було вивчення якост життя у хворих з прикусом, що знижуеться, шляхом оперативно' оцЫки самопочуття, активност та настрою до та у процеа ортопедичного лiкування.
Матерiал та методи дослiдження. Для оцЫки психологiчного стану обстежуваних ми використовували методику дiагностики оперативно' оцiнки самопочуття, активност та настрою за Д. Я. Райгородським [4], яку проводили за допомогою анкетування. Анкета складаеться з 30 пар протилежних характеристик, за якими дослщжуваного просять оцЫити свм стан. Кожна пара являе собою шкалу, яка визначае ступЫь вираженост тi е' чи ЫшоТ характеристики стану пацiента (табл.1).
Таблиця 1
Типова карта методики САН (оперативно! оцшки самопочуття, активностi та настрою)
1. Самопочуття гарне 3210123 Самопочуття погане
2. Почуваю себе сильним 3210123 Почуваю себе слабким
3. Пасивний 3210123 Активний
4. Малорухомий 3210123 Рухливий
5. Веселий 3210123 Невеселий
6. Гарний настрш 3210123 Поганий настрш
7. Працездатний 3210123 Розбитий
8. Повний сил 3210123 Знесилений
9. Повтьний 3210123 Швидкий
10. Безд1яльний 3210123 Д1яльний
11. Щасливий 3210123 Нещасливий
12. Життерадюний 3210123 Похмурий
13. Напружений 3210123 Розслаблений
14. Здоровий 3210123 Хворий
15. Безучасний 3210123 Захоплений
16. Байдужий 3210123 Схвильований
17. Пщнесений 3210123 Смутний
18. Радюний 3210123 Сумний
19. Вщпочилий 3210123 Втомлений
20. Св1жий 3210123 Виснажений
21. Сонливий 3210123 Збуджений
22. Бажання вщпочити 3210123 Бажання працювати
23. Спошний 3210123 Стурбований
24. Оптимютичний 3210123 Песимютичний
25. Витривалий 3210123 Стомлений
26. Бадьорий 3210123 Млявий
27. М1ркувати важко 3210123 М1ркувати легко
28. Розс1яний 3210123 Уважний
29. Повний надш 3210123 Розчарований
30. Задоволений 3210123 Незадоволений
Анкетування проводили при першому знайомствi з пацiентом,
розтлумачивши значення тесту \, не обмежуючи час на визначення вщповд та, вибiрково, у 82 пацiентiв в рiзний термiн лiкування, що дало змогу скласти уявлення про функцiональний та психолопчний стан хворих з прикусом, що знижуеться до та у процеа ортопедичного лкування.
Результати дослщження та !х обговорення. Отриманi результати по кожнм категорп дiляться на 10. Самопочуття (сума б^в по шкалах): 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26. Активысть (сума балiв за шкалами): 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28. Настрм (сума балiв за шкалами): 5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30. ОцЫки, яга перевищують 4 бали, говорять про сприятливий стан обстежуваного, оцЫки нижче 4 балiв свщчать про протилежне. Нормальнi оцЫки стану лежать в дiапазонi 5,0 - 5,5 балiв, що дозволяе прогнозувати позитивы результати л^вання.
В результат проведеного дослiдження нами встановлено, що якють життя у вихщний перюд у контрольнiй групi була задовтьною. Ми спостерiгали гарне самопочуття,
емоцмний стан, трудову та розумову дiяльнiсть, хорошу пам'ять i настрiй та iн. ОцЫки стану якостi життя знаходились в дiапазонi 4,4-5,2 бали.
При обстеженн ортопедичних хворих з прикусом, що знижуеться до лiкування нами вщзначено протилежне, а саме незадовiльну якють життя у всiх дослiдних групах до проведено!' терапiT. Встановлено попршення, в порiвняннi з обстеженими контрольно!' групи, загального стану (як психоемоцмного, так i фiзичного), пам'ятi, зниження трудовот та розумовот дiяльностi. Встановлено порушення сну, низький життевий тонус, слабкють та iншi показники. ОцЫка якостi життя обмежена 2,3 балами.
Дан анкетування щодо якостi життя (в балах) наведен в таблиц 2.
Таблиця 2
Показник якост життя у обстежених з iнтактним жувальним апаратом та хворих з _прикусом, що знижуеться в рiзнi термiни дослiдження_
Групи. ТермЫ спостереження.
Показник, (бали) Вихщы дан 1 Цослщы клУчы групи
Контрольна група I II 111
До ль кування Через 1 мюяць До ль кування Через 1 мюяць До ль кування Через 1 мюяць
Самопочуття 5,2 1,8 3,4 2,1 3,4 2,2 3,6
Активнють 4,4 2,0 3,7 2,3 3,8 2,5 3,9
Настрм 4,5 2,3 3,8 2,4 4,0 2,7 4,1
Однак, вже в перший день ортопедичного лкування спостер^алось деяке покращання якост життя: у хворих з'являлася бадьорють, пiдсилювалась фiзична та розумова працездатнють, покращувалося самопочуття, нормалiзувався сон. Через один мюяць пiсля ортопедичноТ реаб^тацп хворих вони оцiненi нами у межах вщ 3,8 до 4,1 балiв. Данi оперативноТ оцiнки якост життя у бiльш вiддаленi термЫи свiдчать про значне покращення функцюнального та психологiчного стану хворих в процес ортопедичноТ реабiлiтацiТ хворих з прикусом, що знижуеться.
Таким чином, якють життя е невщ'емною частиною комплексного аналiзу нових мещфв дiагностики, лiкування та профiлактики основних стоматолопчних захворювань. Проведене дослiдження засвщчуе покращання стану здоров'я пацiентiв з прикусом, що знижуеться, пщвищення функцюнальних показникiв, максимальне наближення якостi життя хворих до рiвня здоровоТ людини пiсля ортопедичного лiкування.
Оцiнка якост життя е одним iз основних критерпв ефективностi медичноТ допомоги, а також самостмним показником стану па^ен^в при визначеннi прогнозу, тактики лкування та розробцi реабiлiтацiйних програм для стоматолопчних хворих.
1. Ягенський А.В., С1чкарук I. М. Оцшка якост1 життя у сучасн1й медичнш практиц1 // Внутр1шня медицина. - 2007. - № 3. - С.46-59.
2. Price P., Harding K.G. Defining quality of life // J. Wound Care.-1993.-2.- P. 304-306.
3. Кубанова А.А., Мартынов А.А. Концепция определения качества жизни больных в дерматовенерологии // Вестн. дерматол. и венерол.— 2004.— № 4.— C. 16—19.
4. Райгородський Д.Я. Практична психод1агностика. Методики i тести. Навчальний поабник. -Самара: видавничий Дiм "Бахрах", 1998 - 672 с.
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ПАЦИЕНТОВ СО
СНИЖАЮЩИМСЯ ПРИКУСОМ, ДО И В ПРОЦЕССЕ ОРТОПЕДИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ Дворник В. М.
Оценка качества жизни в последние годы приобретает все большее значение в мировой
ESTIMATION OF PATIENTS' LIFE QUALITY WITH BITE THAT GOING DOWN , BEFORE AND IN THE PROCESS OF ORTHOPAEDIC TREATMENT Dvornik V. M.
The estimation of quality of life the last years acquires all of greater value in world medicine as
медицине как показатель общего состояния пациента, эффективности проводимых лечебных и реабилитационных мероприятий, а также используется как прогностический критерий проведенного лечения. В данной работе дана общая характеристика качества жизни у больных со снижающимся прикусом, что позволяет прогнозировать и корригировать процесс адаптации к зубным протезам.
Ключевые слова: качество жизни, снижающийся прикус, опросник.
an index of the general state of patient, to efficiency of the conducted medical and rehabilitation measures, and also utillized as a prognostical criterion of the conducted treatment. In this work general description of quality of life is given at patients with a going down bite, that allows to forecast and correct the process of adaptation to the dentures.
Keywords: quality of life, going down bite, questionnaire.
УДК: 616.516.5:612.017.1
РАЦЮНАЛЬНА 1МУНОМОДУЛЮЮЧА ТЕРАП1Я У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА АТОП1ЧНИЙ ДЕРМАТИТ, З УРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ ПОГЛЯД1В НА ПАТОГЕНЕТИЧН1 МЕХАН1ЗМИ РОЗВИТКУ ДЕРМАТОЗУ
Згщно зi статистичними даними на атотчний дерматит страждае майже 5% населення св^у. Досить високими е також показники рiвня захворюваност на цей дерматоз серед населення УкраТни. При цьому, згщно зi статистичними даними, у останн 10 роюв вщслщковуеться тенден^я до зростання рiвня поширеностi та виявлення вперше в житт захворюваностi на атотчний дерматит. У 1988 роц показники поширеностi атопiчного дерматиту серед населення УкраТни в абсолютних числах становив 82097 хворих ( 163, 4%) на 100 тисяч), а у 2007 роц - 85614 хворих ( 184,3% на 100 тисяч). З 85614 хворих на атотчний дерматит, зареестрованих в УкраТн у 2007 рощ 52100 становили дiти.
1снують чисельнi гiпотези розвитку атотчного дерматиту. Зокрема, отриманi даы, що пiдкреслюють недостатнiсть вмiсту Т регуляторних клiтин в осередках атотчного запалення шкiри [14]. Доцiльнiсть визначення цитоюыв, якi продукуються Т кл^инами - 1Л-10 та трансформуючого фактору росту р при атотчних захворюваннях, зокрема, при атопiчному дерматиту е загальновизнаною [8]. Особлива увага також придтяеться визначенню окремих клаав iмуноглобулiнiв, якi беруть участь в розвитку алерпчних реакцiй [7]. Показано, що в хворих на атопю вщбуваеться алерген-залежний апоптоз Т регуляторних ^тин [11]. Самi CD4+CD25+FoxP3+ Т регуляторы кл^ини можуть викликати апоптоз Т хелперних кл^ин запобiгаючи розвитку алерпчних пошкоджень тканин [9].
На грунт попереднiх дослiджень [2,3] був розроблений комплекс терапевтичних заходiв iз використанням антигiстамiнного препарату, топiчного iмунодепресанта (глюкокортикоТд чи iмунодепресант) та трансфер-фактору.
На початкових стадiях захворювання та у хворих з середым ступенем важкостi клiнiчних проявiв, в якосп топiчного iмунодепресанта використовуеться пiмекролiмус; при важких формах захворювання застосовуються глюкокортикостероТди - переважно мiсцево, iнколи системно. Терапевтичн комплекси, якi розробляються для л^вання атопiчних захворювань шкiри, повинн впливати на глибиннi процеси, що вщбуваються в iмуннiй системi хворих, насамперед, на стан Т регуляторних штин та цитокiнiв, що продукуються ними.
Метою роботи було визначення впливу запропонованого нами терапевтичного комплексу на стан окремих показниюв iмунноТ системи, що вщображують стан Т регуляторних кл^ин та баланс синтезу клаав iмуноглобулiнiв, що мають вщношення до реалiзацiТ алергiчних реакцiй.
Матерiал та методи дослiдження. Спостереження були проведен за 24 дiтьми з атотчним дерматитом. Середнiй вiк д^ей в групi хворих на АД складав - 10,96±0,81, що вщображае вiдсутнiсть вiрогiдноТ рiзницi. Також не було вiрогiдноТ рiзницi згiдно стат обстежених дiтей: хворих на АД дiвчаток було 45,8%, хлопчикiв - 54,2%. Таким чином, вщсутнють вiрогiдних розбiжностей за цими показниками виключае вплив вкових та статевих чинниюв на змiни показникiв стану iмунноТ системи, якi дослiджувалися.
