CC BY
6
ISSN 2226-3780 системы и процессы управления
J
УДК 331.101.3 Б01: 10.15587/2312-8372.2016.76112
Куриляк в. в. 0Ц1НКА ЯК0СТ1 МЕТАД1В I СПДАВ1В
В УМОВАХ ВИС0К0ШВИДК1СН0Г0 НАВАНТАЖЕННЯ
Практично дослгджено процес поведтки параметргв матергалгв в умовах високошвидтсного навантаження. Встановлено, що феритно-перлитнг сталг мають низьку вгдкольну мщтсть, а мартенситнг сталг — високу. Доведено, що з1 збыьшенням швидкостг деформащ вгдкольна мщтсть зростае для сталей. Визначенг параметри опору матергалу вгдколу I витрати енергп на розпорошення уламкгв при взаемодп ударника I поверхнг матергалу.
Клпчов1 слова: високошвидкгсне навантаження, вгдкольна мщтсть, ударник, мшень.
1. Вступ
1мпульсивний ударний вплив на конструкщю ви-кликае складний напружений стан, кшцевою стадieю якого е руйнування. Особливктю умов роботи мате-рiалiв е одночасний прояв деюлькох видiв руйнувань, мехашзми яких суттево вiдрiзняються. Отр матерiалу по видам навантаження i мехашзмам руйнування при iмпульсивному навантаженнi описуеться визначеними характеристиками, котрi пов'язують зовшшт навантаження i навантаження, котрi виникають в матерiалi. До них ввдносять: опiр загально! деформацii, котрий визначаеться ударною в'язюстю, яка у сталей е вищою нiж i у титана та алюмiнiю; опiр «зрiзу пробки», котрий е пропорщональний границi мiцностi (наприклад, 0,5 ^п) i е найбiльшим у сталей; отр ввдколу, котрий визначаеться межею мiцностi i розподiленням дефекпв на площинi, котра е перпендикулярною розповсюдженню головно! складово! удару i як вiдомо залежить вiд дина-мiчно'i в'язкостi руйнування; енергiя утворення кратеру iмовiрно пропорцiональна динамiчнiй границ мщнос-тi; при iмпульсивному ударному навантаженш частина енергп переходить в теплоту, i як результат, (якщо ма-терiал залишаеться в пластичному сташ) межа мiцностi i ударна в'язюсть знижуються, а пластичнiсть зростае; в'язюсть при невисокiй температурi може зростати, а попм знижуватися [1-3].
В загальному виглядi високошвидкiсний удар та вибух можуть призвести до рiзних ефекпв: в напрямку, зворотньому розповсюдженню ударнш хвилi i утворенню кратера при закритих локальних деформащях в осеред-ку контакту i переходi матерiалу в гiдродинамiчний, турбулентний режим; пружно-пластична деформащя з можливими фазовими перетворюваннями, котра при-зводить до режиму з можливими фазовими прирощен-нями, яю в свою чергу утворюють режим пластично! течп по товщинi в розрiзi плями контакту; виникнення хвиль розвантаження iз-за вiдображення ударних хвиль вщ вiльних поверхонь всерединi матерiалу (поверхонь роздiлу фаз i трщин) i тильнiй поверхнi, що i призводить до внутрiшнього руйнування i тильному вiдколу [4].
Оскiльки, матерiали, котрi були взятi для дослщжен-ня широко використовуються в якост бронi у военнiй технiцi, деталях апарапв, iзоляцi'i космiчно'i та тдвод-
но! технiки, тому актуальними е дослвдження, котрi спрямованi на розробку рекомендацш по застосуванню комплексно-кiлькiсних методiв для проведення оцiнки якостi матерiалiв в умовах високошвидкiсного наван-таження.
2. Об'скт дослщження та його технолопчний аудит
Об'ектом даного дослгдження е процес аналiзу пара-метрiв металiв та сплавiв в умовах високошвидюсного навантаження. Одним iз найбiльш проблемних мкць в даному процесi дослщження е взаемодiя ударника i мшеш, котра характеризуеться одночасно проявом рiзних ефектiв, котрi визначають властивостi мшеш i в загальному випадку ударника i спiввiдношення дш-чого тиску i напружень, якi виникають. 1ншою проблемою е змiна властивостей матерiалiв по координатi i в чась Можливо в залежностi вщ спiввiдношення тиску i виникаючо! напруги виокремити област най-бiльшого прояву конкретних ефекпв, при цьому для визначеност розглядаються стальна мiшень з початко-вою твердiстю HV = 5000 МПа, i вiдповiдае межi мщ-ностi Qв = 1700-1900 МПа. При контакт з ударником можливi проявi наступних ефектiв взаемодп (рис. 1).
I 2 4 8 10 20 40 80 100 200 Рис. 1. Схема мехашзмв взаемодп ударника i сталево! мiшенi
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 4/3(30], 2016, © Куриляк В. В.
системы и процессы управления
ISSN 222Б-3780
1снуе декiлька механiзмiв поглинання енергп в пере-шкодi, якi вщбуваються взаемопов'язано або незалежно, одночасно або послщовно.
1. Пружно-пластична течiя i кратероутворення, яке вiдбуваeться на переднш поверхнi перешкоди.
2. Деформацiйне змщнення, адiабатичний зсув та зрiз пробки, яке вщбуваеться в розрiзi перешкоди по контуру плями контакту, в якому найбiльшi градieнти масово! швидкост!
3. Пружно-пластична деформацiя перешкоди, при-швидшення тильно! сторони поверхнi в вщкол.
Спостерiгання за процесом поглинання визначае рiз-нi шляхи процесу взаемоди, дана обставина складно пiддаеться аналiзу, але пiдкоряеться балансу енергп. Для обмеження дтчих факторiв перешкоди прийнято подшяти на товстi (натвбезюнечш) i тонкi. В тонких перешкодах виявляються два механiзму поглинання — деформацшне змiцнення i кратероутворення, при цьому адiабатичний зсув, зрiз пробки, загальна пружна де-формацiя i явище вiдколу практично не виявляються iз-за велико! жорсткостi перешкоди. Тоню перешкоди застосовуються в основному для вивчення поведшки ударника.
Тому основним напрямком удосконалення техшки оцiнки якостi матерiалiв, якi знаходяться в умовах ви-сокошвидкiсного навантаження е дослiдження та ощнка якостi параметрiв металiв та сплавiв пiд час практичних та експериментальних дослщжень.
3. Мета та задач1 дослщження
Мета дослгдження — удосконалення системи ощнки якостi параметрiв феритно-перлитних сталей в умовах високошвидюсного навантаження та доведення неможли-вост достовiрно оцiнити якiсть феритно-перлитних сталей шляхом експертного тдходу. Дослщження у цьому напрямку дозволять запропонувати новий бшьш доско-налий пщхщ для оцiнки параметрiв матерiалiв в умовах високошвидюсного навантаження та пщвищить яюсть оцiнки отримуваних даних на виробництвь Для досягнення поставлено! мети необхщно:
— визначити вплив ударника на тдвищення мате-рiалу до вщколу;
— встановити межi локального розiгрiву, при якому перехщ матерiалу в крихкий стан змщуеться в область з великою питомою енергiею удару;
— вивчити розхщ енергп на розгiн уламкiв при взаемоди ударника i матерiалу.
4. Анал1з л1тературних даних
В умовах ударно-хвильових випробовувань мате-рiал перед руйнуванням зазнае швидке стиснення та розiгрiв в ударнш хвилi. В робот [5] разом iз ст-вавторами були проведенi експерименти з зразками титанових i алюмiнiевих сплавiв при iнтенсивностi ударних хвиль (2-90) ■ 103 МПа. Була вимiряна швид-кiсть вiльно'i поверхнi зразюв титанового сплаву ВТ8. В ходi дослiдження було виявлено, що з навантаженням зразюв алюмтевими ударниками товщиною 2 мм при швидкостi удару 660, 1900 i 5300 м/с, тиск ударного стиснення в цих експериментах змшювався вщ 6,5 ■ 103 до 77 ■ 103 МПа. Вимiрювання пiдтвердили, що вiдкольна мiцнiсть сплаву практично не залежить вщ амплiтуди
ударного навантаження i рiвна 4,16 ■ 103 МПа. А сумарна деформащя в ци^ ударного стиснення i розвантаження перед руйнуванням в цих експериментах доходила до 50 %, при цьому залишковий розiгрiв дорiвнював 1100 К. В робот [6] автори дослiджували вплив попереднього деформацшного змiцнення шляхом рiвноканального кутового пресування титану ВТ1-0 на його мехашчш характеристики при квазистому i високошвидюсному навантаженнi. В ходi дослщження було виявлено, що не вс структурнi фактори, якi впливають на змщнення при малих швидкостях деформування можуть бути ефективними в умовах високошвидюсно! деформацп. Вiдомо, що ударно-хвильовий вплив призводить до змщнення матерiалiв внаслщок iнтенсивного розмно-ження дислокацiй, навггь при незначних iнтегральних деформацiях [7]. Дiаграма деформування титану в ви-хiдному i субмiкрокристалiчному станi при ударному стисненш показуе, що хоча подрiбнення зерна призвело до невеликого зменшення динамiчно'i межi плинностi динамiчне змiцнення для субмiкрокристалiчного титану вище, нiж для початкового. Подiбнi недосконалост структури послаблюють залежнiсть межi плинност вiд швидкостi деформування. А рiзниця швидкiсних залежностей може бути настшьки великою, що з переходом вщ квазистiчсного до високошвидкiсного навантаження вплив цих ефекпв на напругу течп може змiнювати знак.
Отже, з одше! сторони недосконалосп структури можуть бути змiцнююючим фактором, а з шшо! сторони представляти собою джерела носив пластично! деформацп дислокацш. Одш i п ж дефекти можуть визна-чати тдвищення опору деформування в квазистичних умовах i бути джерелами носГ!в пластично! деформацi! при високих швидкостях деформування i тим самим знижувати отр пластичному деформуванню [8].
Крiм того в роботi [9] приведет результата визна-чення вiдкольно! мщносп для сталей типу 12Х18Н10Т з ощнкою тиску в ударнiй хвилi i швидкостi деформування, а також з вимiрюванням товщини вщколу методом зважування. Залежнiсть вiд вщкольно! мiцнос-тi вiд тиску ударно! хвилi невизначена, оскiльки мае широке поле розсшвання. В цьому випадку можливо говорити [10] про тенденщю зниження вщкольно! мщ-ностi з пщвищенням тиску, оскiльки вiдкольна мщ-нiсть i товщина вiдколу взаемопов'язаш. I як показано в робоп [4] при високому значеннi вщкольно! мщ-ностi (властивостi матерiалу) товщина знижуеться, а з збшьшенням швидкосп деформацГ! вiдкольна мiц-нiсть зростае, що в свою чергу визначаеться деюлько-ма факторами: особливо пщвищенням опору матерiалу деформацп вщколу; при котрому локальним розiгрiвом перехщ матерiалу в крихкий стан змiщаеться в область з великою питомою енерпею удару, а також розходом енергп на розгш уламюв.
Таким чином, результати аналiзу науково! лiтера-тури дозволяють зробити висновок, що едино! думки вщносно можливостi отримання достовiрних даних при ощнки якосп параметрiв металiв та сплавiв в умовах високошвидкiсного навантаження немае. Тому е оче-видним факт, що необхщно вибрати альтернативний метод ощнки якосп матерiалiв, який буде найбшьш прийнятним технiчним ршенням i буде базуватися на даних, котрi отримуються з реально дтчих умов високошвидкiсного навантаження.
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 4/3(30], 2016
ISSN 222Б-3780
системы и процессы управления
J
5. Матер1али та методи дослщжень
Проведення повного дослiдження процесу поведiнки взаeмодii ударника та матерiалiв е достатньо складним i трудомштким процесом. Тому в якостi показниюв мщ-ностi були взяти мщшсш характеристики деяких марок сталей. Це пов'язано з тим, що дат марки представляють практичний iнтерес при виготовленш силових оболонок вибухозахисних камер, яю мають великий розмiр.
Зразки для дослщження виготовлялись круглоi фор-ми. Це пов'язано з тим, що вшь на диску орiентована в поперечному i повздовжньому напрямку, що в свою чергу видшяе матерiал текстури.
Експеримент виконуеться з застосуванням ударника, котрий виконуе роль зовшштх чинниюв на механiзм, а особливо показуе деформащю металу в умовах ударно-iмпульсного навантаження.
Повне описання методики, яка була застосована в дослщженш можливо знайти в робот [8].
6. Результати дослщжень
Дослвджуваш мiцнiснi характеристики деяких марок сталей вивчались в робот [3]. Дослщжувались марки сталей 20 и 09Г2С, так як щ марки представляють практичний штерес при виготовленнi силових оболонок вибухозахисних камер великого розмiрy Дослвджуваш зразки виготовлювались в виглядi диску з вiссю, яка орiентована в поперечному i повздовжньому напрям-ках вiдносно видiляемоi в матерiалi текстури. Зразки дiаметром 50 мм запресували в обойму iз сталi СТ3 з зовнiшнiм дiаметром 95 мм i товщиною рiвнiй товщиш зразка 5, 10 и 20 мм. По профшю визначали динамiчну межу плинностi У, вiдкольну мщшсть Qр i швидкiсть деформацii дослвджуваного матерiалу е.
1 -д
У = 0,5^—^р0С1®упр,
Ор = 0,5роСо
wj - w2 + 8w
навггь маловуглецева, яка мае гетерогенну структуру i складаеться iз фериту та 2 % цементу, дуже чуттева до енергп спiвударy
При тдвищенш енергii спiвудару з товстими мь шенями глибина проникнення ударника збшьшуеться нестабiльно. При швидкостi д = (4 - 5)103 м/с глибина проникнення з урахуванням розкиду збшьшуеться в 1,5 рази, при тдвищенш енергп в 4 рази (рис. 2).
L, см t [
8- wi /
де р0 — густина; с1, с0 — поперечна i об'емна швидкiсть звуку; д — коефiцiент Пуасона; жупр, Wl, W2 — швидкiсть вшьно'! поверхнi на пружному предвiснику в першому максимумi i мiнiмумi на профшг,8^ — пружно-плас-тична поправка.
Експерименти по високошвидюсному удару мше-нiй дозволяють провести оцiнку розподiлення енергп по двом складовим — енергп кратероутворення Екр та енергп поля деформацш Едеф. Вiдношення енергп кратероутворення до енергп поля деформацп складае: для алюмшю бiля 0,5; для мда вiд 0,1-0,2; для сталей марки 15 при енергп ствудару Еуд = 2 кДж ствввдно-шення Е^Едеф = 0,3-0,5, при Епит = 8 кДж ствввдно-шення Екр / Едеф = 0,4 - 0,75.
Отже, мiдь мае великий запас пластичност i не схильна до утворення кратерiв за рахунок виносу матерiалу з передньо'! поверхш. В алюмiнiю, котрий схильний до змщнення, а доля енергп кратероутворення не чуттева до швидкост удару (енергп). Сталь
0 2 4 6 И К, кДж
Рис. 2. Залежшсть глибини проникнення ударника в м'яку сталь
Проникаюча здаттсть ударника суттево залежить вiд початково'! структури перешкоди, причому гетерогенна структура мае значно бшьший опiр удару. В нормальних умовах межi плинност i мiцностi титану збшьшують-ся, а пластичшсть зменшуеться зi збшьшенням вмiсту кисню. Експерименти пiдтверджують вплив кисню на межi плинностi при високих швидкостях, але не на динамiчнi границi плинностi з на^вом при ударному стисненнi м'якого високочистого титану, в той час як поведшка техшчного титану подiбна тому, що мае мкце в подiбних умовах.
Для сталей були встановлеш данi в ходi експери-ментального визначення вщкольно' мiцностi:
1. Сталi в пластичному станi пiсля вщпалювання в тому числi армкожелезо, Ст 3 i сталь 45 iз структурою, котра включае ферит i перлит з межею мщнос-тi до ев = 600 МПа та мае низьку вщкольну мщшсть в iнтервалi евщк = 1,6- 2,2 ГПа.
2. Нержавтча сталь типу 12Х18Н10Т iз структурою аустешту i з межею мiцностi до ев = 600 МПа мае вщкольну мiцнiсть eвiдк = 1,8- 2,3 ГПа.
3. Конструктивш сталi в термообробленному сташ при твердостi НЯС 40-50 (мiцностi ев = 1200-1800 ГПа) зi структурою сорбиу, трооститу або вiдпушенного мартенситу мають високу ввдкольну мiцнiсть евщк = = 4,0 - 5,0 ГПа. Зi збшьшенням товщини вiдколу, який утворився, значення вщкольно' мiцностi знижуеться iз-за енергп удару на деформацiю в зош вiдколу i розгону уламюв (рис. 3).
Вiдкольна мiцнiсть зразюв iз сталi 09Г2С збшьшу-еться з 0,7 до 1,4 ГПа при зменшенш товщини зразюв з 20 до 5 мм, а при збшьшенш швидкост деформацп з 5 ■ 103 до 2 ■ 104 с-1. Крiм того для зразюв iз сталi 09Г2С товщиною 20 мм спостериаеться руйнування при тиску на зразок, котрий не перевищуе динамiчноi межi плин-ностi. Для сталi 20 ввдкольна мiцнiсть вище i складае 1,3-1,6 i 1,6-1,8 ГПа для зразкiв з дiею розтягуючо' напруги ввдповщно в поперечному i повздовжньому напрямках ввдносно видiленоi текстури зразка.
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 4/3(30], 2016
системы и процессы управления
5,5 6,5 7,5 0 2 4 6 5*10'104 2 4 Р, ГПа 8, мм г с"'
а б в
Рис. 3. Залежшсть вiд тиску ударно!' хвилi стaлi марки 12Х18Н10Т: а — товщини вiдкüлy; б — швидкüстi деформаци; в — вщкш1ьнт мiцнüстi
ISSN 222Б-37В0
2. При локальному розiгрiвi в матерiалах сталевого походження, здiйснюeться перехiд матерiалy в крихкий стан зi змiщенням в область з бшьшою питомою енергieю удару.
3. Розхщ енергп на розгш yламкiв збшь-шyeться пропорцiйно зi збiльшенням товщини вiдколy, а значення вщкольно! мiцностi знижyeться iз-за енергП удару на деформацiю в зон вiдколy i розгону уламюв.
Таким чином, встановлено, що феритно-перлитнi сталi мають низьку вшкольну мщ-нiсть, а мартенситнi сталi — високу вщкольну мiцнiсть.
Лтаратура
7. Анал1з результатов дослщження
Серед сильних сторш даного дослiдження необхщно вiдмiтити наочну практичнiсть отриманих даних. На користь цього твердження приведений вище аналiз пе-рiодичних даних, котрi довели, що на сьогодшшнш день вiдсутня можливiсть оцiнки якосп параметрiв матерiалiв в умовах високошвидюсного та ударного навантаження.
Слабю сторони даного дослщження полягають в об-меженому використаннi великого дiапазону матерiалiв в практичному експериментi, оскiльки дослщження були проведет тшьки для групи матерiалiв 3i сталi.
Дослiдження в данш областi дозволять створити аль-тернативний експертному методу iнструмент ощнки якостi матерiалiв в умовах ударно iмпульсного навантаження. Застосування подiбного шструменту допоможе значно спростити процедуру прийняття рiшень i вибору необхщ-них матерiалiв для пщприемств, котрi займаються розроб-кою виробiв, котрi працюють в умовах ударних впливiв.
В свиовш практицi для вимiрювання параметрiв та оцiнки якостi матерiалiв, котрi знаходяться в умовах високошвидюсного та ударно-хвильового навантаження, зазвичай застосовуеться експертний пщхщ Головним недолiком такого пщходу е присутнiсть при вимiрюваннi фахiвця, оцiнка якого може радикально в;^знятися вщ експертного ощню-вання iншого фахiвця при однакових умовах дослiдження.
Таким чином, SWOT-аналiз результатiв дослiдження дозволяе виокремити основт напрямки для успiшного до-сягнення мети дослiдження. Серед них: проведення аналiзу характеристик матерiалiв, котрi використовуються в умовах ударних навантажень; провести аналiз комплексно-юльюс-них методiв, котрi використовують для оцiнки якостi мате-рiалiв; визначити критерП оцiнки якосп матерiалiв в умовах екстремальних навантажень; удосконалити комплексно-юльюст методи, котр1 вибранi для ощнки якосп матерiалiв в умовах ударного навантаження; розробити алгоритм i ме-тодичт рекомендацП для ощнки якосп матерiалiв, а також здшснити практичну реалiзацiю розроблених положень.
8. Висновки
В ходГ практичного дослiдження було встановлено, що кнуючий експертний пщхщ до ощнки якост параметрiв матерiалiв в умовах високошвидюсного на-вантаження не забезпечуе виробництво математичного достов1рними даними. Осюльки доведено, що:
1. Матерiали сталевого походження при дп на них ударника реагують пщвищенням опору вщколу.
1. Аксененко, А. В. Работоспособность оболочечных конструкций при локальном ударном нагружении [Текст] / А. В. Аксененко, В. С. Гудрамович, А. П. Дзюба, А. К. Козлов. — Днепропетровск: ДНУ, 2006. — 216 с.
2. Белов, H. H. Динамика высокоскоростного удара и сопутствующие физические явления [Текст] / H. H. Белов, Н. Т. Югов, Д. Г. Копаница, A. A. Югов. — Томск: STT, 2005. — 356 с.
3. Садовый, A. A. Прочность, разрушение и диссипативные потери при интенсивных ударно-волновых нагрузках [Текст]: сб. науч. ст. / A. A. Садовый, C. B. Михайлов. — Саров: ФГУП РФЯЦ-ВНИИЭФ, 2009. — 420 с.
4. Герасимов, A. B. Теоретические и экспериментальные исследования высокоскоростного взаимодействия тел [Текст] / под ред. A. B. Герасимова. — Томск: Изд-во Том. ун-та, 2007. — 572 с.
5. Грабченко, А. И. Система моделирования рабочих процессов, интегрированных технологий [Текст]: зб. наук. ст. / А. И. Грабченко, В. Л. Доброскок, С. И. Чернышов // Сучасш технологи у машинобудуванш. — Х.: НТУ «ХП1», 2007. — С. 236-268.
6. Тимофеев, Ю. В. Обобщенная структура жизненного цикла машиностроительного производства и его изделий [Текст] / Ю. В. Тимофеев, В. А. Фадеев, М. С. Степанов, С. А. Наза-ренко // Вюник НТУ «ХП1»: Серiя «Машинобудування». — 2009. — Вип. 1. — С. 86-95.
7. Криворучко, Д. В. Исследование влияния параметров модели трения на распределение контактных напряжений, силы и температуры резания при механической обработке сталей [Текст] / Д. В. Криворучко, В. А. Залога, О. А. Залога // Вюник НТУУ «КП1»: Серiя «Машинобудування». — 2009. — № 57. — С. 132-138.
8. Кузнецов, Ю. М. Високоточш надшвидгасш патрони для хвостового рiзального шструменту [Текст] / Ю. М. Кузнецов, О. А. Гуменюк // Вюник НТУУ «КП1»: Серiя «Машино-будування». — 2004. — № 45. — С. 80-83.
9. Meyer, L. W. Material behavior under dynamic mono- and biaxial loading [ТехЦ / L. W. Meyer, N. Herzig, F. Pursche, S. Abdel-Malek // Proceedings Seventh International Symposium on Impact Engineering. — Warsaw, Poland, 2010. — P. 472.
10. Bragov, A. M. Tension and Compression Behavior of Pre-Stressed Steel Strands at High Strain Rate rate [Тех^ / A. M. Bragov, E. Cadoni, A. Konstantinov, A. Lomunov // Applied Mechanics and Materials. — 2011. — Vol. 82. — P. 154-159. doi:10.4028/ www.scientific.net/amm.82.154
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА МЕТАЛЛОВ И СПЛАВОВ В УСЛОВИЯХ ВЫСОКОСКОРОСТНОГО НАГРУЖЕНИЯ
Практически исследован процесс поведения параметров материалов в условиях высокоскоростного нагружения. Установлено, что феррито-перлитные стали имеют низкую откольную прочность, а мартенситные стали — высокую. Доказано, что из-за увеличения скорости деформации откольная прочность для сталей увеличивается. Определены параметры сопротивления материала отколу и потеря энергии на распыление осколков при взаимодействии ударника и поверхности материала.
Ключевые слова: высокоскоростная нагрузка, откольная мощность, ударник, мишень.
Куриляк Валентина Bae^isHa, астрант, кафедра метрологи, стандартизацп та сертифжацп, Кигвський нащональний утверситет технологш i дизайну, Украта, e-mail: [email protected].
Куриляк Валентина Васильевна, аспирант, кафедра метрологии, стандартизации и сертификации, Киевский национальный университет технологий и дизайна, Украина.
Kurylyak Valentina, Kyiv National University of Technology and Design, Ukraine, e-mail: [email protected]
технологический аудит и резервы производства — № 4/3(30), 2016
