CC BY
57
пического исследования тканей селезенки и мезентериальных лимфатических узлов у крыс через месяц после моделирования допеченочной формы портальной гипертензии. Было встановлено развитие дегенеративно-дистрофических процессов в ответ на инвазию кишечных бактерий с очагами периваскулярного воспаления и разрастаниями коллагена. Интенсивно проходят процессы антигенной презентации дендритными клетками с последующей трансформацией В-лимфоцитов в плазматические клетки. Отмечается накопление большого количества иммунных комплексов в базальных мембранах сосудов гемомикроциркуляторного русла и в эндотелиоцитах, которые берут на себя функцию фагоцитоза в связи с неполноценностью интердигитантных и береговых макрофагов. Таким образом, ДФПГ сопровождается значительными морфологическими изменениями в органах иммунной системы у крыс, что требует дальнейшего изучения в динамике.
Ключевые слова: селезенка, лимфатические узлы, гипертензия.
Стаття надшшла 3.10.2014 р.
microscopic research of tissues of spleen and mesenteric lymphatic nodes of rats in one month after the modeling of the extrahepatic portal hypertension. It was determined the development of degenerative and dystrophic processes in response to the invasion of intestinal bacteria with areas of perivascular inflammation and collagen growth. The process of intensive antigen presentation by dendritic cells with further transformation of B lymphocytes into plasma cells take place. It is noted the adhesion of a large number of immune complexes in basement membrane of blood vessels of microcirculatory chain and endothelial cells, which play the role of phagocytosis, due to deficiency of interdigitant and coastal macrophages. Thus, extrahepatic portal hypertension is accompanied by significant morphological changes in the organs of the immune system in rats that need further study in dynamics.
Key words: spleen, lymph nodes, hypertension.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 615.214:612.7-092.9:616.379-008-64-092.4
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ЗАСОБ1В З НООТРОПНО1 АКТИВН1СТЮ НА ОР16НТОВНО-ДОСЛ1ДНИЦЬКУ АКТИВН1СТЬ У ЩУР1В З ТРИВАЛОЮ ППЕРГЛ1КЕМ1еЮ
Метою дано! роботи було проведення аналiзу впливу низки ноотропних засобiв на показники безумовно-рефлекторно! активност тварин за умов хрошчно! пперглкемп в тест «вщкрите поле». Встановлено, що курсове введення К-фешлацетил-Ь-пролш глщину (ноопепту), прамiрацетаму, фенштрацетаму (ентропу), цитиколшу та цереброкурину, але не трацетаму та екстракту пнкго бшоба спроможне посилювати локомоторну та дослщницьку актившсть у тварин з тривалою алоксан-шдукованою riперглiкемieю. Здатшсть нормалiзувати рухову актившсть тварин за умов хрошчно! пперглкемп зменшуеться в ряду ентроп > прамiрацетам > цитиколш > ноопепт = цереброкурин >> трацетам = екстракт пнкго бшоба.
Ключов! слова: алоксан-шдукована гшерппкелмя, ноотропш засоби, тест «вщкрите поле».
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-теоретичне обхрунтування особливостей знеболюючоХ та нейропротективноI медикаментозной терапн за умов модельованоХ патологи» (номер державноI реестраци 0104и006269).
Цукровий д1абет (ЦД) залишаеться серйозною медико-сощальною проблемою, яка носить характер глобально! ешдемп нешфекцшно! етюлогп [8]. Важливим патогенетичним фактором у розвитку ускладнень ЦД !, зокрема, анпопатш визнаеться окислювальний стрес [1], а основним ¿ндуктором процешв вшьнорадикального окислення - стан хрошчно! гшерглшемп [4]. Гшерпродукщя активних форм кисню та азоту, що виникае внаслщок цього, сприяе окиснш модифшацп лшдав { бшюв, а також активацп прозапальних молекул, що насамкшець призводить до ушкодження ДНК та апоптозу ендотел1альннх кттин [14].
Першою мшенню, яка зазнае впливу гшерглшемп, е ендотелш судин. Оскшьки судинна капшярна с1тка досить розвинена в м!елшових оболонках периферичних нерв1в, в с1р1й та бшй речовиш головного мозку, то метабол!чш та судинш розлади при ЦД швидко приводять до розлад1в нейронального та ендоневрального кровотоку, тим самим провокуючи порушення функцюнально! активности а також структурно-морфолопчно! цшсносп центрально! 1 периферично! нервово! системи, в основ! яко! лежать м!тохондр!альна дисфункц!я, енергетичний дефщит та апоптоз нейрон!в [8, 11].
Експериментально та клшчно встановлено, що адекватний контроль р!вня глюкози не попереджуе розвитку асоц!йованих з ЦД порушень тзнавальних функц!й [16]. Враховуючи зазначене, актуальним е пошук нових стратег!й в д!агностиц!, терапн та профшактищ невролог!чних ускладнень ЦД [17]. Вщповщно, оптим!зац!я специф!чно! фармакотерапп з метою попередження порушень когштивно! сфери може бути досягнута шляхом включення у лшування ЦД ноотропних та нейропротекторних засоб!в [7]. Однак натепер вщсутш ч!тк! рекомендац!! та обгрунтування щодо призначення ц!е! групи препара^в у хворих на ЦД.
Все вищевказане визначае наукову та практичну значимють системних порiвняльних фармакологiчних дослiджень механiзмiв нейропротективно1 активностi вiдомих ноотропних засобiв з метою оптишзацл фармакотерапн когттивних порушень у хворих на ЦД.
Одтею з експериментальних методик ощнки неврологiчного статусу е тест «вщкрите поле», який дозволяе визначити тип дп дослiджуваного засобу на центральну нервову систему, а також з'ясувати характер впливу на орiентовно-дослiдницьку активтсть i емоцiйну сферу тварин [6].
Метою роботи було проведения анашзу впливу низки ноотропних засобiв на показники орiентовно-дослiдницькоl активностi тварин за умов хротчно! гшергткеми в тест «вiдкрите поле».
Матерiал та методи дослщження. Експериментальнi дослiдження виконаш на 103 бiлих щурах-самцях лшп Вiстар масою 250 - 300 г, яю утримувались на стандартному ращош вiварiю (температура повiтря 22 ± 2°C, вiдносна вологiсть пов^я 40-60%, свiтлий/темний цикл: 12/12 годин) та методом рандомiзацil були розподшет на 10 груп: I - штактш тварини (пасивний контроль), n=12; II - щури з аллоксан-iндукованим дiабетом (АД, активний контроль), n=11; III -АД + трацетам (500 мг/кг), n=10; IV - АД + прамiрацетам (300 мг/кг), n=10; V - АД + екстракт гiнкго бiлоба (EGb 761 40 мг/кг), n=10; VI - АД + цереброкурин (0,05 мл/кг), n=10; VII - АД + цитиколш (500 мг/кг), n=10; VIII - АД + пентоксифшш (100 мг/кг), n=10; IX - АД + N-фенш-ацетил-L-пропiл глiцину (ноопепт) дозою 10 мг/кг, n=10; Х - АД + N - карбамо!л-метил-4-фешл-2-шролщон (ентроп) дозою 100 мг/кг, n=10.
Експериментальною моделлю патологи шдшлунково! залози слугував патологiчний процес, який розвиваеться у тварин за умов застосування дiабетогенноl речовини - алоксану [15]. Пюля попередньо1 24-годинно1 депривацп 1ж1 (при збереженому доступ до води) тваринам одноразово шдшюрно вводився водний розчин алоксану моногщрату (Sigma, США) в дозi 150 мг/кг у виглядi 5% розчину в ацетатному буфер^ рН 4,5 [18]. З метою формування повнощнного та стабiльного дiабету тварин утримували на протязi 11 дшв на стандартнiй дiетi. Суб'ективними ознаками розвитку патологи слугували полщипшя (спрага), полiурiя, втрата маси тiла та астешя [13]. Рiвень глюкози кровi визначався на 11 добу тсля введення алоксану за допомогою глюкометра Optium Omega (Abbot Diabetes Care Inc., США). Для подальших дослщжень використанi тiльки тварини з шдвищеним рiвнем глюкози (>11 ммоль/л) [18].
Препарати вводили внутршньошлунково (цереброкурин - штрапер^онеально) у вище зазначених дозах 1 раз на добу протягом 20 дшв, починаючи з 11 дня тсля застосування алоксану. Щурам груп пасивного та активного контролю протягом всього перюду дослщження в е^валентному об'емi внутршньошлунково вводили дистильовану воду. Тестування рухово1 та орiентовно-дослiдницькоl активностi експериментальних тварин проводили на 5 та 19 добу тсля початку введення препаратв в групах III - Х або ж дистильовано1 води в групах пасивного та активного контролю: визначали кшьюсть перетнутих квадратв (горизонтальна активтсть), вертикальних пiдйомiв та заглядань у шрки (дослiдницька активнiсть) [6]. Всi дослщження проведет при юмнатному освiтленнi в часовому iнтервалi вiд 12 до 17 години.
Отриманий цифровий матерiал обробляли методом варiацiйноl статистики за допомогою програми статистичного аналiзу StatPlus, AnalystSoft. Версiя 2006 [10] на персональному комп'ютерi «Intel Pentium-IV». Математична обробка включала розрахунки середшх арифметичних значень (М), !х похибок (±m), вiрогiднiсть рiзницi середнiх арифметичних (р) з використанням непараметричного U-критерiю Манна-У1тт.
Усi експериментальнi процедури здiйснювали зпдно «Положенню про використання тварин у бюмедичних дослiдах» [3].
Результати дослщження та Тх обговорення. Результатами дослщжень орiентовно-досл1дницько! активностi у тест! «вщкрите поле» встановлено значне зниження показниюв поведiнкових реакцiй у тварин з експериментальною гiперглiкемiею.
Таблиця 1
Показники поведшкових реакц1й у щурiв з експериментальним алоксан-шдукованим
дiабетом за умов введення ноотропних 3acp6ÍB, M ± m
Групи тварин Показники поведшкових реакцш
Рухова активнiсть Дослщницька активнiсть
Горизонталi Вертикалi Н1РКИ
Активний контроль (n=11) 11,4 ± 2,68*** 1,9 ± 0,37** 1,6 ± 0,51**
10,6 ± 1,42** 1,7 ± 0,49** 2,1 ± 0,48**
Пасивний контроль (n=12) 20,2 ± 1,94 3,7 ± 0,66 4,2 ± 0,61
25,9 ±2,02 4,4 ± 0,71 4,75 ± 0,46
К-ф.а.^-пролш глщину (n=10) 18,4±2,68# 3,5 ±0,70 2,9 ±0,41#
9,4±1,54 1,1±0,28 2,3 ±0,56
EGb 761 (n=10) 15,4 ±1,30 3,0 ± 0,70 1,8 ±0,35
13,4 ±1,80 2,4±0,58 1,6 ±0,45
Пентоксифшш (n=10) 13,2 ±2,08 2,2 ±0,57 1,3±0,30
12,7 ±1,50 1,6 ±0,34 0,9±0,23#
П1рацетам (n=10) 17,7 ± 2,04# 2,9 ± 1,30 2,0 ± 0,39
8,3 ± 1,31 1,8 ± 0,33 1,6 ± 0,30
Прам1рацетам (n=10) 22,1 ± 1,91 # 4,2 ± 0,89 3,0 ± 0,39#
6,0 ± 1,00# 0,6 ± 0,30 2,5 ± 0,43
Фен1лп1рацетам, (n=10) 24,8±2,10# 4,2 ±0,85# 3,3 ±0,56#
9,2 ±1,16 0,7 ±0,26 2,6±0,48
Цереброкурин (n=10) 18,0±2,38# 2,6 ± 0,70 3,2 ±0,47#
12,8 ±1,81 1,1 ±0,31 2,5±0,40
Цитиколш (n=10) 20,4 ±2,06# 3,9 ±0,64# 3,7 ±0,58#
8,0 ±1,37 0,9 ±0,31 2,7 ±0,61
Примаки: ** - р < 0,01; *** - р < 0,05 - статистичш вщмшност по вщношенню до вщповщного показника пасивного контролю у даний термш; # - р < 0,05 - по вщношенню до показнигав, зафшсованих у груш тварин з алоксановим дiабетом (активний контроль) у вщповщний промiжок часу. а - показники, зафксоваш на 5 добу дослщження; б - показники, зафксоваш на 19 добу дослщження.
Так, на 5 добу експерименту показник горизонтально!' рухово! активносп у щур1в з вказаною патолопею був в 1,43 рази (р < 0,05) нижчим у пор1внянш з групою пасивного контролю; при цьому також спостериалося статистично значиме зниження кшькосп заглядань у шрки на 62% (р < 0,01). Кр1м того, характерним було i виражене пригшчення вертикально! рухово! активносп, яке проявлялося зниженням числа вертикальних пiдйомiв на 48,6% (р < 0,01) у порiвняннi з групою штактних тварин (пасивний контроль) (табл. 1). Подiбнi змiни вiдмiчалися i при тестуванш тварин на 19 добу дослщження. Згщно представлених результапв, тривалий перебiг гiперглiкемiï у даний часовий промiжок призводив до стшкого порушення поведiнковоï дiяльностi у тварин, яке виражалося в зменшеннi на 59% (р < 0,01) кшькосп горизонтальних перемiщень, а також зниженням числа вертикальних пiдйомiв i заглядань у «шрку» на 61,4% (р < 0,01) i 55,8% (р < 0,01) вщповщно (табл. 1), що свщчило про посилення з часом проявiв психо-невролопчного дефщиту у тварин з алоксан-1ндукованим д1абетом.
У щур1в, яга отримували N-фешлацетил-L-пролiл глiцину (ноопепт), у порiвняннi з групою активного контролю, на 5 добу дослщження спостериалося зростання горизонтальноï руховоï функцiï (+73,6%, р < 0,05) та збшьшення кшькосп заглядань в нiрки (+81,2%, р< 0,05). В свою чергу, рют показника вертикально!' рухово1' активностi на 84,2% не характеризувався статистичною значимою достов!ршстю (р = 0,12) (рис. 1, рис. 2, рис. 3). Для екстракту гшкго бшоба (40мг/кг) на даному промiжку експерименту встановлена вiдсутнiсть статистично значимого впливу на показники рухово-дослщницысо! активносп (рис. 2, рис. 3).
тм
\
у у
/ У
Рис. 1. Показники горизонтальноï руховец активносп у щурiв з хрошчною алоксан-iндукованою гiперглiкемiею за умов введення ноотропних засобiв, ** - р < 0,01; *** - р < 0,001 -статистичш вщмшност по вщношенню до вщповщного показника пасивного контролю у даний термш, # - р < 0,05; ##- р < 0,01 по вщношенню до показнигав, зафксованих у груш активного контролю у вщповщний пром1жок часу.
Рис. 2. Показники вертикальноï руховоï активност! у щурiв з хрон!чною алоксановою гiперглiкемiею за умов використання ноотропних засобiв * - р < 0,05; ** - р < 0,01 по вщношенню до показнигав пасивного контролю у даний термш, # - р < 0,05 по вщношенню до показнигав, зафксованих у груп! активного контролю у вщповщний пром!жок часу.
П5доба U 19доба
Рис. 3. Показники дослщницько1 активное^ у щур1в з хрошчною гшергшкем!ею за умов використання церебропротективних засоб!в, ** - р < 0,01 по вщношенню до показнигав пасивного контролю у даний термш, # - р < 0,05 по вщношенню до показнигав, зафксованих у груп! активного контролю у вщповщний пром!жок часу.
Особливютю була лише виражена тенденщя до зростання на 45,3% (р = 0,05) показника кшькосп перетнутих квадрапв (рис. 1). Под!бш за характеристиками до попереднього препарату змши були зареестроваш при введенш протягом 5 д1б пентоксифшну у доз! 100 мг/кг (рис. 1, рис. 2, рис. 3). Направлешсть дп шрацетаму (500 мг/кг) за умов ендокринно! патологи тдшлунково! залози характеризувалася переважно впливом на горизонтальну рухову актившсть на 19 день дослщження: у цей час показник кшькосп перетнутих квадрапв був на 55,3% (р < 0,05) достов1рно вищим аналопчних значень, зафшсованих в груш тварин з алоксан-шдукованим д1абетом (рис. 1).
Слд зазначити, що показники, яю характеризують вертикальну та дослщницьку актившсть на даний момент експерименту, достов1рно не вщр!знялися вщ аналопчних, зафшсованих у тварин з гшергл!кем!ею (рис. 2, рис. 3). У тварин, яю отримували прашрацетам (300 мг/кг), на 5 добу показники горизонтально! активност та кшьюсть заглядань у н!рки були достов!рно вищими на 93,9% (р < 0,01) та 87,5% (р < 0,05) вщповщно в!д аналопчних, отриманих в груш активного контролю (рис. 1, рис. 3). Кр!м того, рееструвалася виражена тенденц!я до активацп вертикально! рухово! акгивност!, яка проявлялася зб!льшенням в 2,2 рази (р=0,05) числа шдйом!в на задш лапки (рис. 2). Введения !ншого похщного тролщону - феншшрацетаму щурам з алоксановим д!абетом у доз! 100 мг/кг, призводило до збшьшення горизонтально! рухово! активност! досл!дних тварин у 2,34 рази (р < 0,01) (рис. 1). Окр!м цього, спостерпалося зростання на 147% (р < 0,05) кшькосп шдйом!в на задш лапи та в!рог!дне збшьшення на 106,2% (р < 0,05) кшькосп прояв!в н!ркового рефлексу (рис. 2, рис. 3).
Для цереброкурину в доз! 0,05 мл/кг на 5 добу введення характерним було достов!рне збшьшення горизонтально! активност! на 57,9% (р< 0,05) та кшькосп заглядань у шрки у 2 рази (р< 0,05) (рис. 1, рис. 3). Показники вертикально! рухово! активност! при цьому лише на 36,8% (р>0,05) переважали вщповщш значення активного контролю (рис. 2). Ор!ентовно-досл!дницька актившсть тварин з експериментальним екв!валентом хрошчно! гшерглшемй шд впливом цитиколшу (500 мг/кг) шдвищувалася за рахунок зростання ушх досл!джуваних показниюв. Число горизонтальних переход!в, к!льк!сть заглядань в шрки та показники вертикально! активност! достов!рною збшьшувалися 92,4% (р < 0,05), 105,3% (р < 0,05) та 131,2% (р < 0,05) вщповщно щодо показниюв тварин з алоксановим д!абетом (рис. 1, рис. 2, рис. 3).
Особливо! уваги заслуговуе факт зниження локомоторно! д!яльност!, яке спостерпалося на 19 день дослщження та характеризувалося обмеженням горизонтально! та вертикально! активност! в групах тварин, у яких на фон! алоксанового д!абету застосовували ноотропш засоби. При цьому найбшьш вираженим воно було у тварин, яким внутршньошлунково вводився прам!рацетам: у ц!й груш показник горизонтально! активност! був на 43,4% (р < 0,05) нижчим вщ аналопчного в груп! тварин з алоксановим д!абетом (рис. 1). Под!бна динам!ка спостер!галася також у групах тварин, що отримували ноопепт, феншшрацетам, цереброкурин та цитиколш. В свою чергу, показники дослщницько! активност! також були дещо нижчими вщ значень, отриманих на 5 добу дослщження; максимально це проявлялося у тварин, яким на протяз! 19 дшв вводили пентоксиф!л!н (рис. 3). Отже, перебп хрон!чно! г!пергл!кем!! змшюе повед!нку тварин в тест! «вщкрите поле» ! характеризуеться суттевим пригшченням рухово! та ор!ентовно-досл!дницько! активност! експериментальних тварин.
Встановлено, що вс! дослщжуваш ноотропн! засоби (кр!м пентоксиф!л!ну) певним чином та у р!зному ступеш здатн! впливати на повед!нкову актившсть тварин. К-феншацетил-Ь-пролш гл!цину, прам!рацетам, феншшрацетам, цитиколш та цереброкурин (на вщм!ну вщ п!рацетаму та екстракту гшкго б!лоба) спроможн! п!двищувати локомоторну та дослщницьку активн!сть у тварин з хрошчною г!пергл!кем!ею; у б!льш!й м!р! це виявлялося на 5 добу дослщження.
1мов!рно, зниження локомоторно! активност! в бшьшш м!р!, н!ж дослщницько!, яке спостер!галося на 19 добу дослщження у тварин, котрим вводилися феншацетил-Ь-пролш гл!цину, прам!рацетам, фен!лп!рацетам, цитиколш, цереброкурин (та в меншш м!р! - п!рацетам ! екстракт гшкгобшоба), пов'язане з неасоц!ативним навчанням у даному тест!, що проявляеться ослабленням юнуючо! реакц!! при повтореннях подразника [5]. Одшею з форм неасощативного навчання, яка проявляеться ослабленням поведшкових реакц!й у час!, е звикання (габ^уащя) [12, 18]. 1снуе думка, що змши локомоторно! активност! ! в першу чергу - вертикально! рухово! характеризуе звикання найбшьш точно ! може використовуватися в якост! основного його показника [19]. До основних метод!в, що найбшьш часто застосовуються для дослщження габ!туацн у тварин, вщноситься реестращя рухово! активност!. Згасання рухово! активност! розглядаеться як наслщок ослаблення ор!ентовно-досл!дницько! активност! в результат! оцшки
тваринами навколишнього середовища як бюлопчно незначущого [9]. Вщомо, що препарати, яю здатнi покращувати пам'ять, полегшують габпуащю в експериментальних умовах [9, 19].
1. Хрошчна алоксан-iндукована гiперглiкемiя ослабляе переважно рухову та дослiдницьку актившсть щурiв, не викликаючи суттевих змш емоцiйного статусу.
2. Застосування бшьшосп засобiв з ноотропною активнiстю (^îm пентоксифiлiну) сприяе вiдновленню локомоторно! та дослщницько! активностi тварин з експериментальною хронiчною гiперглiкемiею.
3. За здатшстю нормалiзувати рухову активнiсть алоксан-асоцiйованих щурiв дослiджуванi засоби розмiщаються наступним чином: феншшрацетам > прамiрацетам > цитиколш > феншацетил-Ь-пролш глiцину « цереброкурин >> шрацетам « екстракт гшкго бшоба.
4. Тривале введения засобiв з ноотропною активнютю за умов алоксан-шдукованого дiабету сприяе розвитку феномену габпуацн.
Перспективи подальших дослгдженнь. Враховуючи, що у розвитку мнестичних порушень при ЦД важливим патогенетичним фактором визнаеться окислювальний стрес [1], вважаемо дощльним проведення експериментальних досл1джень нейропротективно'1 активност1 ноотротв не ттьки при самостшному застосуванш, але й у вигляд1 фжсованих комбтацш з антиоксидантними засобами, що створить теоретичт передумови оптим1заци фармакотерапи когнтивних розлад1в у хворих на ЦД.
1. Горшков И. П. Клиническая эффективность актовегина в коррекции оксидативного стресса при диабетической полинейропатии у больных сахарным диабетом 2 типа с артериальной гипертензией / И. П. Горшков, В. И. Золоедов, А. П. Волынкина // Сахарный диабет. - 2010. - №2. - С. 84-89.
2. Етика лжаря та права людини: положення про використання тварин у бюмедичних дослщах // Експерим. та клш. фiзiологiя i бю^я. - 2003. - №2 (22). - С. 108-109.
3. Занозина О. В. Свободнорадикальное окисление при сахарном диабете 2-го типа: источники образования, составляющие патогенетические механизмы токсичности / О. В. Занозина, Н. Н. Боровков, Т. Г. Щербатюк // СТМ. -2010. - №3. - С. 104-112.
4.Калуев А. В. Проблемы изучения стрессового поведения / А. В. Калуев. - К.: CSF, - 1999. - 132 с.
5. Маньковский Б. Н. Внедрение результатов исследования ADVANCE в клиническую практику лечения пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом / Б. Н. Маньковский // Здоров'я Украши. - 2008. - № 4(185). - С. 10-11.
6. Максимова Л. В. Влияние генетически обусловленного уровня тревожности на неассоциативное обучение животных/ Л. В. Максимова // ВестникБГУ. Сер. 2. - 2008. - №3 - С. 54-58.
7. Морозова О. Г. Метаболические аспекты патогенетической терапии церебральных осложнений сахарного диабета / О. Г. Морозова // Лжи Украши - 2011. - №2 (148). - С. 50-57.
8. Островская Р. У. Выявление активности ноотропов по показателю острого угашения ориентировочной реакции / Р. У. Островская, Т. А. Гудашева// Бюл. эксперим. биол. и мед. - 1991. - №5.С. 498-500.
9. Программа статистического анализа http://www.analystsoft.com/ru/.
10. Соколов Е. Н. Нейрональные механизмы памяти и обучения / Е.Н. Соколов. - М.: МГУ, - 1981. - 140 с.
11. Судаков Н. П. Дисфункция митохондрий при нейродегенеративных заболеваниях / Н. П. Судаков, В. А. Бывальцев, С. Б. Никифоров, [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии. - 2010. - № 9. - С. 87-91.
12. Dave K. R. Effect of alloxan-induced diabetes on serum and cardiac butyrylcholinesterases in the rat / K. R. Dave, S. S. Katyare // Journal of Endocrinology. - 2002. - Vol. 175, №1. - Р. 241-250.
13. Karasu C. Glycoxidative Stress and Cardiovascular Complications in Experimentally- Induced Diabetes: Effects of Antioxidant Treatment / C. Karasu // The Open Cardiovascular Medicine Journal. - 2010. - № 4.- С. 240-256.
14. Lenzen S. The mechanisms of alloxan- and streptozotocin-induced diabetes / S. Lenzen // Diabetologia. - 2008. - Vol.51, № 2. - P.216-226.
15. Liu Y. Luteolin attenuates diabetes-associated cognitive decline in rats / Y. Liu, X. Tian, L. Gou [et al.] // Brain. Res. Bull. -2013. - Vol. 94. 23-29.
16. Schildein S. Neurobiology of Learning and Memory / S. Schildein, J. P. Huston, R.K.W. Schwarting // Neurobiology of Learningand Memory. - 2000. - Vol. 73, №1. - P.21-30.
17. Said G. Focal and multifocal diabetic neuropathies / G. Said // Arq. Neuropsiquiatr. - 2007. - Vol. 65. №4. - Р. 1272-1278.
18. Salami H.Al. Influence of the semisynthetic bile acid (MKC) on the ileal permeation of gliclazide in healthy and diabetic rats / H.Al. Salami, B. Grant, I. Tucker, M.Mikov // Pharmacological reports. - 2008. - Vol.60, №3. - Р. 532-541.
19.Thompson R.F. Habituation: A model phenomenon for the study of neuronal substrate of behaviour/ R.F. Thompson, W.A. Spencer // Psychol. Rev. - 1966. - Vol. 73, №1-16 p.
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ СРЕДСТВ С НООТРОПНЫЕ АКТИВНОСТЬЮ НА ОРИЕНТИРОВОЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ АКТИВНОСТЬ У КРЫС С ДЛИТЕЛЬНЫМИ ГИПЕРГЛИКЕМИИ Дронов С. М., Жилюк В. И. Целью данной работы было проведение анализа влияния ряда ноотропных средств на показатели безусловно-
EVALUATION OF GIFT NEUROPROTECTIVE ACTIVITY ON ORIENTATION AND RESEARCH ACTIVITY IN RATS WITH PROLONGED HYPERGLYCEMIA Dronov S. M., Zhylyuk V. I. The purpose of this work was to analyze the effect of nootropic drugs on the performance of unconditioned-
рефлекторной активности животных в условиях хронической гипергликемии в тесте «открытое поле». Установлено, что курсовое введение №фенилацетил-Ь-пролил глицина (ноопепта), прамирацетама, фенилпирацетама (энтропа), цитиколина и цереброкурина, но не пирацетама и экстракта гинкго билоба способно усиливать локомоторную и исследовательскую активность у животных с длительной аллоксан-индуцированной гипергликемией. Способность нормализовать двигательную активность животных в условиях хронической гипергликемии уменьшается в ряду энтроп > прамирацетам > цитиколин > ноопепт = цереброкурин >> пирацетам = экстракт гинкго билоба.
Ключевые слова: аллоксан-индуцированная випер-гликемия, ноотропные средства, тест «открытое поле».
Стаття надшшла 4.10.2014 р.
reflex activity of animals in conditions of chronic hyperglycemia in the test «open field». Established that the course administration of N-phenylacetyl-L-prolyl glycine (noopept), pramiracetam, phenilpiracetam (entrop), citicoline and cerebrocurine but not piracetam and ginkgo biloba extract is able to enhance the locomotor and exploratory activity in animals with long-term alloxan-induced hyperglycemia. Ability to normalize the locomotor activity of animals in conditions of chronic hyperglycemia decreases in the series entrop > pramiracetam > citicoline > noopept = cerebrocurine >> piracetam = ginkgo biloba extract.
Key words: alloxan-induced hyperglycemia, nootropic drugs, test «open field».
Рецензент Бобирьов В.М.
УДК 616.316-008-092.18-092.6
N0- ТА №-кБ -ЗАЛЕЖН1 МЕХАН1ЗМИ ПОРУШЕННЯ Б1ЛОКСИНТЕЗУЮЧО1 ФУНКЦН СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТАБОЛ1ЧНОГО
СИНДРОМУ
У експеримени на 40 бших щурах дослщжено роль ЫО-синтаз i ядерного фактора кВ (ЫЕ-кВ) у мехашзмах порушень бшоксинтезуючо! функцп тднижньощелепних слинних залоз (СЗ) за умов моделювання метаболiчного синдрому (МС). Показано, що ця функщя СЗ залежить в!д функцюнального стану ЫО-синтаз. Функцюнування нейронально! ЫО-синтази за цих умов сприяе збшьшенню активност! а-амшази у тканинах СЗ. Функцюнування шдуцибельно! ЫО-синтази за умов експерименту пригшчуе актившсть а-амшази та орнiтиндекарбоксилази у СЗ. Призначення Е-аргшшу пiд час вщтворення МС суттево не впливае на актившсть а-амшази у тканинах СЗ, але обмежуе зниження активностi орштиндекарбоксилази. Введення скевенджеру пероксинiтриту L-селенометiонiну та шпб!тора активацii' ЫЕ-кВ 18И-23 за умов експериментального МС ютотно покращуе бiлоксинтезуючу функцiю СЗ, що не е характерним при призначенш метформшу гiдрохлориду.
Ключовi слова: метаболiчний синдром, ЫО-синтази, пероксинiтрит, ядерний фактор кВ, слиннi залози, а-aмiлaзa, орштиндекарбоксилаза.
Робота е фрагментом НДР "Кисень- та N0-залежш мехашзми ушкодження внутршшх оргашв та IX корекщя фiзiологiчно активними речовинами " (№ держреестрацн 0108и010079).
В останш роки виявлено, що у хворих з метабол!чним синдромом (МС) окр!м загальноприйнятих його складових (шсулшорезистентшсть, вюцеральне ожиршня, артер1альна гшертенз!я, порушення обмшу лшдав, системна прозапальна вщповщь та ш.) розвиваеться реактивно-дистроф1чне ураження слинних залоз (СЗ) з порушенням !хньо! функцп [1]. Виразшсть клшчних прояв!в шалоаденоза корелюе з тяжюстю перебпу МС. Нещодавно висунуто припущення, що загальною ланкою патогенезу, яка об'еднуе вс компонента МС, е порушення сигнал!зацп, пов'язано! з активащею ядерного фактора кВ (ЫЕ-кБ) [3].
Приятно, що через ЫЕ-кВ опосередкуеться значна кшьюсть ефекпв оксиду азоту (ЫО) [7]. Завдяки здатносп вшьно перетинати мембрани ендогенний ЫО грае важливу роль у забезпеченш процесу секрецп слини, регуляци кровопостачання СЗ, нейротрансмюи, утворенн пстогематичного бар'еру, впливае на прол1феращю та диференщювання кл!тин СЗ [15, 16]. У той же час ЫО е потужною цитотоксичною сполукою, попередником високотоксичного пероксиштриту [14]. Проте участь компоненпв системи ЫО та ЫЕ-кВ-залежних процес!в у патогенез! порушення функцп СЗ, у т.ч. бшоксинтезуючо!, за умов МС залишаеться нез'ясованою.
Метою роботи було вивчення рол! ЫО-синтаз ! ЫЕ-кВ у механ!змах порушень бшоксинтезуючо! функцп тднижньощелепних СЗ щур!в за умов моделювання МС.
Матер1ал та методи дослщження. Досл!дження були проведен! на 40 бших щурах-самцях лшп Вютар масою 180-230 г у 8-ми сер!ях досл!д!в: у першш необхщш показники вивчали у штактних тварин (контрольна сер!я); у друг!й - шсля моделювання МС; у третш, четверт!й ! п'ятш сер!ях - протягом в!дтворення МС тваринам вводили вщповщно селективний шпб!тор нейронально! ЫО-синтази (пЫО8) 7-н!тро!ндазол (7-Ы1), селективний шпбггор шдуцибельно! ЫО-синтази (¿ЫО8) - амшогуашдин ! субстрат ЫО-синтазно! реакцп - L-aргiнiн; у п'ятш - скевенджер
