CC BY
21
УДК 630 *5 В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ОЦ1НКА РОСТУ М1ШАНИХ КУЛЬТУР З УЧАСТЮ ДУБА ЧЕР-ВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО Р1ЗНОГО ПОРОДНОГО СКЛАДУ
Наведено особливiсть росту мшаних ясенево-дубових i модриново-дубових культур з участю дуба червоного бореального (Q.borealis M.), а також проан^зова-но змши 1х основних таксацшних показникiв i продуктивностi.
WA. Majboroda - USUFWT
An estimation of growth of the mixed cultures with participation of an oak red different species of structure
The course of growth of the mixed larch-oak and ash-oak plantings with participation of an oak red (Q. borealis M.) is given, and also his influence on change basic taxation of parameters and productivity above existing of plantings is analyzed.
В райош передпрсько! частини Карпат дуб червоний бореальний фор-муе високопродуктивш чиста насадження рiзних титв лкорослинних умов. Однак, з метою оптишзацц породного складу та отримання деревини шших цшних порщ е доцшьним створення мiшаних насаджень з участю дуба червоного бореального. Для ще! мети шдходять швидкоростучi породи, якi б вит-римували конкуренцию з iншими породами. З листяних порiд однiею з найбшьш оптимальних у цьому вiдношеннi е ясен звичайний, а з хвойних -модрина европейська. Слiд вiдмiтити, що в умовах волого! грабово! дiброви, де проводились досдiдження, вс вище вказанi породи досягають високо! про-дуктивностi i формують стайш насадження.
Насадження дуба червоного бореального з участю ясена звичайного та модрини европейсько! - зустрiчаються рiзного складу, однак, найбiдьш опти-мальними з них i вiдповiдними для порiвняння е культури складом 8Дп.б.2Яс.зв. I 8Дп.б.2Мд.е., рiст яких наведено в табл. 1-2.
Про особливоста росту насаджень, представлених у таблицях, сдiд су-дити за рядом основних таксацшних показнитв.
Висота насаджень. Як по верхнш, так i по середнiй висотi - дуб червоний бореальний у змшаних насадженнях з модриною европейською до 40 ротв поступаеться у роста перед дубом у ясенево-дубових насадженнях. Пкля 40 ротв, навпаки, спостеркаеться перевага у модриново-дубових насадженнях перед ясенево-дубовими. Це пояснюеться тим, що ясен мае шир-шу крону нiж у модрини i йому вдаеться сповiдьнювати рiст дуба у молодшо-му вiцi. Модрина впродовж всього перiоду росту мае перевагу росту у висоту перед ясенем.
Середнш дiаметр та густота насаджень. Середнш дiаметр дуба червоного бореального у модриново-дубових насадженнях до 60 ротв мен-ший нiж у ясенево-дубових. У старшому вщ вiн рiзко зростае.
Однозначно це пояснюеться тим, що проходить змша у густота модриново-дубових насаджень, яка впродовж всього росту (до 60 ротв) змен-шуючись швидшими темпами стае меншою нiж у ясенево-дубових i надалi рiзниця зростае. Зменшення густоти, в основному йде за рахунок дуба, який у
3. Л1сов1дновлення, селекцшно-генетичш методи покращення л1с1в
237
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
модриново-дубових насадженнях вибираеться iнтенсивнiше, що видно по вщпаду.
Табл. 1. Ркт ясенево-дубових насаджень складом 8Дп.б.2Яс.зв
Ростуча частина Вщпад Загальна продуктившеть
висота, м 2 о .2 я 2 о прщэкт, м га"1
ЬЙ 5 Порода верхня середня & 'ч >к '2 о, и о площа поперечно перетину, м2га" I2 о ей е сб т вщсоток кори, £ ю 03 о 5 л ь0 '2 ю ш о й л 5 2 л 5 '2 & св 'ч 53 '3 Он 8 Т2 о" (Я к ев со "¡8 о Св к я о поточний '3 '3 Он <и о
8Дч 6,6 6,3 4,0 5,48 20 18,7 4447 - - - 20 3,8 2,0
10 2Яс 7,2 6,9 4,8 1,37 5 19,6 768 - - - 5 1,3 0,5
сума 6,85 25 5215 - - 25 5,1 2,5
8Дч 16,1 14,7 12,9 14.23 105 13,5 1087 3361 10,9 33 138 18,9 6,9
20 2Яс 16,3 15,1 12,4 3,56 26 14,2 297 471 9,6 9 35 4,4 1,7
сума 17,79 131 1384 3832 42 173 23,3 8,5
8Дч 21,9 20,3 19,9 19,75 184 12,2 637 449 13,8 121 305 14,0 10,2
30 2Яс 21,7 20,2 18.0 4,94 46 12,5 195 102 11,9 21 67 2,5 2,2
сума 24,69 230 832 551 142 372 16,5 12,4
8Дч 25,6 24,3 25,1 23,39 244 11,5 475 163 17,1 175 419 8,6 10,5
40 2Яс 25,1 23,9 22,2 5,85 61 11,7 151 44 14,8 27 88 1,8 2,2
сума 29,24 305 626 207 202 507 10,4 12,7
8Дч 28,3 27,1 29,1 25,96 291 11,2 391 83 18,4 204 495 6,4 9,9
50 2Яс 27.6 26,5 25,5 6,49 73 11,3 127 24 15,7 30 103 1,4 2,1
сума 32,45 364 518 107 234 598 7,8 12,0
8Дч 30,2 29,1 32,3 27,88 327 11,0 341 51 19,6 226 553 5,3 9,2
60 2Яс 29,4 28,4 28,3 6,97 82 11,0 111 16 16,6 34 116 1,2 1,9
сума 34,85 409 452 67 260 669 6,5 11,1
8Дч 31,7 30,7 34,9 29.38 357 10,8 307 34 24,7 247 603 4,6 8,6
70 2Яс 30,8 29,9 30,6 7,35 89 10,8 100 11 20,8 38 127 1,1 1,8
сума 36,73 446 407 45 285 730 5,7 10,4
8Дч 33,0 32,0 37,2 30,59 381 10,7 282 25 25,4 267 648 4,2 8,1
80 2Яс 31,9 31,1 32,6 7,65 95 10,6 92 8 22,0 42 137 1,1 1,7
сума 38,24 476 374 33 309 785 5,3 9,8
8Дч 34,0 33,0 39,1 31,58 401 10,6 263 19 25,9 288 689 3,9 7,7
90 2Яс 32,9 32,1 34,3 7,90 100 10,5 85 6 23,0 47 147 1,0 1,6
сума 39,48 501 348 25 335 836 4,9 9,3
8Дч 34,8 33,9 40,8 32,42 418 10,5 248 15 26,7 309 727 3,7 7,3
100 2Яс 33,7 32,9 35,9 8,11 104 10,4 80 5 23,8 52 156 1,0 1,6
сума 40,53 522 328 20 361 883 4,7 8,9
Що стосуеться кшькосп стовбурiв ясена i модрини, то впродовж всього перюду росту модрина набагато вщстае за цим показником вщ ясеня.
Запас та площа поперечных ачень насаджень. За цими показника-ми модриново-дубовi насадження мають однозначну перевагу над ясенево-дубовими не зважаючи на те, що вщпад дуба у першому варiантi вищий. Як-що до 60 роюв ця перевага пов'язана з бшьшою густотою модриново-дубових насаджень, то у подальшому вона зберiгаеться за рахунок збшьшення се-
238
Лгавницью дослщження в УкраУш
реднього дiаметру, оскiльки зростае роль свгтлового приросту та збiльшення площi живлення на одиницю культур. Очевидно, що коли б у модриново-ду-бових насадженнях зберегти високу густоту дуба червоного бореального, яка для нього е б№ш природною, а також модрини, яка вибираеться у молодому ввд при доглядових рубаннях (бо швидко набирае товарний вигляд), то про-дуктивнiсть цих насаджень могла би бути значно вищою.
Табл. 2. Р1ст модриново-дубових насаджень складом 8Дп.б.2Мд.е.
£ Порода Ростуча частина Вщпад Загальна продуктившеть
висота, м 2 о 2 я 'ч ?5 '55 а, площа поперечного перетину, м2га"' о" й с ев о £ к & и к I .1 оа и 1 ю ё ьО н о '2 Л 5 '2 со '5, ю а о & л н о '2 Л ч '2 2 0 1 св 'ч 55 '55 I <и о "Й "а с Я 8 с я м прирют, м3га"'
сч в X а. £ « я а. и о 5К К к ¡г1 1 Е « '53 Рч и о
10 8Дч 5,7 5,5 3,2 9,76 38 15,9 12110 - - - 38 7,7 3,8
2Мд 7,6 7,1 10,8 2,44 10 30,8 264 - - - 10 1,9 1,0
сума 12,20 48 12374 - . 48 9,6 4,8
20 8Дч 15,2 14,0 10,9 19,23 149 11,1 2064 10046 9,5 27 176 19,8 8,8
2Мд 16,6* 15,0 19,2 4,81 37 29,4 166 98 14,6 4 42 4,2 2,1
сума 24,04 186 2230 10144 31 218 24,0 10,9
30 8Дч 21,4 20,0 17,9 24,45 238 10,0 971 1093 13,2 114 352 15,1 11,7
2Мд 22,3 20,8 25,3 6,11 59 24,3 122 44 179 16 76 3,1 2,5
сума 30,56 297 1093 1137 130 423 18,2 14,2
40 8Дч 25,6 24,6 23,8 27,75 302 9,6 622 349 13,9 180 482 11,1 12,0
2Мд 26,3 25,0 30,0 6,94 76 20,9 98 24 20,2 25 101 2,3 2,5
сума 34,69 378 720 373 205 583 134 14,5
50 8Дч 28,7 27,8 28,9 30,05 351 9,4 460 163 17,7 232 582 9,0 11,6
2Мд 29,3 28,2 33,9 7,51 88 18,6 83 15 22,1 32 120 1,9 2,4
сума 37,56 439 543 178 264 702 10,9 14,0
60 8Дч 30,9 30,2 33,2 31,76 388 9,3 368 92 19,3 279 667 7,9 11,1
2Мд 31,6 30,6 37,1 7,94 97 16,9 73 10 23,8 39 136 1,7 2,3
сума 39,70 485 441 102 318 803 9,6 13,4
70 8Дч 32,8 32,1 37,0 33,11 418 9,2 309 59 24,5 324 742 7,1 10,6
2Мд 33,6 32,6 40,0 8,28 105 15,7 66 7 28,4 46 150 1,5 2,1
сума 41,39 523 375 66 370 392 8,6 12,7
80 8Дч 34,2 33,6 40,3 34,20 443 9,1 268 41 26,4 368 811 6,6 10,1
2Мд 35,2 34,3 42,5 8,55 111 14,7 60 6 29,3 53 164 1,4 2,0
сума 42,75 554 328 47 421 975 8,0 12,1
90 8Дч 35,5 34,9 43,3 35,10 463 9,1 238 30 28,0 412 876 6,2 9,7
2Мд 36,6 35,8 44,7 8,78 116 13,9 56 4 30,4 60 176 1,3 2,0
сума 43,88 579 294 34 472 1052 7,5 11,7
100 8Дч 36,5 36,0 46,0 35,87 481 9,0 216 23 29,3 457 937 6,0 9,4
2Мд 37,9 37,0 46,7 8,97 120 13,3 52 4 31,1 68 188 1,3 1,9
сума 44,84 601 268 27 525 1125 7,3 11,3
Середмй та поточный приросты насаджень. Щ показники досить висок в обох насадженнях завдяки тому, що вс породи належать до швидко-ростучих. I все ж модриново-дубовi насадження мають перевагу над ясенево-
3. Лiсовiдновлення, селекцiйно-генетичнi методи покращення лiсiв
239
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
дубовими. Ця перевага могла би бути значно вищою i, вiдповiдно, продук-тившсть насаджень також, якби була збережена густота насаджень, яка значно порушуеться у вшд вiд 20 до 30 ротв. Це ж саме стосуеться продуктивнос-тi та ясенево-дубових насаджень.
УДК630*160. 27 УДК 630*160. 27 М.М. ВедмМь1, канд. с.-г. наук;
С.В. Яценко2; О.В. Попов3
ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОР1В РОСТУ РОСЛИН ПРИ ВИРО-ЩУВАНН1 С1ЯНЦ1В ТА СТВОРЕНН1 Л1СОВИХ КУЛЬТУР
Наводяться результати нового застосування регуляторов росту рослин при ви-рощуванш i створенш люових насаджень. В наш1 дш нов1 регулятори росту рослин майже не застосовуються через брак шформацн про них.
Проведенi дослщження впливу регуляторов росту та шшмерннх речовин на рiст насшня Норвезько! ялини, Шотландсько! сосни, Свропейського дубу та на збшьшення здатностi рослин вкоршюватися. Перед сгвбою жолудiв дубу був вико-ристаний спецiальний шшмерний розчин, який утворюе тонку плiвку. Таке рiшення щодо застосування регуляторiв росту рослин, таких як агростимулш, фумарола, трь ман тощо покращило бiометричнi iндекси однорiчних саджанцiв.
M.M. Vedmid, S. V. Yatsenko, O.F. Popov
Application of plant growth regulators in the process of seedlings growing and in the creation of planted forest
There presented results of new plant growth regulators application in seedling growing and in creation of planted forest.
Nowadays new plant growth regulators are almost not applied due to the lack of information about them.
There was conveyed a research of the influence of growth regulators and polymeric substances on the growing of seed material of Norway spruce, Scots pine, European oak and increasing the ability of plants to take roots. A special polymeric solution, which creates pellicle was used before sowing oak acorns. This is a solution of plant growth regulators agrostimulin, fumarol, triman, charok which improves biometrical indices of 1-year-old seedlings.
Вплив регуляторiв росту на рослини в УкраМ вивчаеться давно. Найбшьш женсивно проводяться дослвдження щодо використання на сшьськогосподарських культурах нових регуляторiв росту: емктиму, агрос-тимулiну, потейтину, зеастимулiну, бетастимулiну, триману, чаркору, фума-ру та iн. Для багатьох культур створеш i виробляються специфiчнi регулятори росту рослин [1]. Зазначеш регулятори росту рослин дозволеш для використання в УкраЫ.
У лiсовому господарствi новi регулятори росту рослин майже не вико-ристовуються, що пояснюеться недостатнiм ix вивченням у системi заходiв, спрямованих на отримання садивного матерiалу необхщного розмiру та якос-
1 Харшвський державний аграрний унгверситет iM. В.В. Докучаева
2 Жовтневий держлiсгосп Харывсько! областi
3 Змiiвський держлiсгосп Харкгвсько! областi
240
Лiсiвницькi дослщження в Укра'лш
