CC BY
20
ХЛ. Tовcтa,
астрант Прикарпатського нащонального умверситету ím. В. Стефаника,
м. 1вано-Франювськ
ОЦ1НКА Р1ВНЯ ЯКОСТ1 ПPОДУКЦIÏ ЯК СTPATЕГIЧНИЙ IМПЕPATИВ ДШЛЬНОСТ! ПIДПPИeМСTВA
Постановка проблеми. З виxoдoм yкpaïнськиx пiдпpиeмств на зoвнiшнiй pинoк та дoстyпнiстю ук-païнськиx pинкiв для зapyбiжииx фipм, пpoблемa яюсп xapчoвoï пpoдyкцiï стала пpiopитетнoю для вгтчизня-нoгo тoвapoвиpoбникa.
В poзвинениx кpaïнax свiтy пpoблемa пoкpaщaння яюсп зaймae пpoвiдие мiсце в забезпеченш кoнкypен-тoспpoмoжиoстi poбiт i тслуг, ствopеннi нoвиx вiднo-сии мiж спoживaчем i виpoбникoм, зaдoвoленнi мате-piaльниx пoтpеб та сoцiaльниx iитеpесiв сyспiльствa. Осoбливoгo значення дана пpoблемa нaбyлa в yмoвax кpизи, яка сyпpoвoджyвaлaсь poзpивoм екoнoмiчниx зв'язшв, зниженням oбсягiв виpoбництвa, втpaтoю пoзицiй на зoвнiшньoмy та виyтpiшньoмy pинкax.
Дoсвiд США, Япoнiï, Геpмaнiï, Пiвденнoï Кopеï та pядy iншиx кpaïн дoвoдить, щo забезпечення ^o-гpесy y гaлyзi якoстi шляxoм зaстoсyвaння ефектив-ниx систем yпpaвлiния нею e oдним з oснoвниx ва-желiв, за дoпoмoгoю якиx 1'м вдaлoся вгaмyвaти ^и-зу в еюдамщ та зайняти стшш пoзицiï на свiтoвoмy pинкy. Але нaйбiльшoгo yraixy дoсягли кpaïни, де ви-piшення пpoблеми якoстi xapчoвoï пpoдyкцiï CTrno на-цioнaльнoю iдеeю та дасить всезагальний xapaктеp.
У сyчaсниx yмoвax яшсть xapчoвoï пpoдyкцiï e oдним з нaйвaжливiшиx чиинишв yспiшнoï дiяльнoстi пiдпpиeмствa xapчoвoï пpoмислoвoстi. Удoскoнaлен-ня якoстi пoвиинo oзнaчaти paдикaльиy пеpебyдoвy свiдoмoстi людей та пoстiйнy мoбiлiзaцiю зусиль на всix piвияx opгaнiзaцiï пiдпpиeмствa.
У числi пpiopитетниx завдань e вiдпpaцювaння тaкиx меxaнiзмiв i mдxoдiв, як б дали змoгy забезпе-чити населення нaшoï ^аши висoкoякiсними вгтчиз-няними пpoдyктaми xapчyвaння за дoстyпними щна-ми, а таюж знaчнo пoлiпшити aсopтимент xapчyвaн-ня. Вiдпpaцювaния дaнoï пpoблеми вимaгae застосу-вання кoмплексy зaxoдiв, спpямoвaниx, з oднoгo бoкy, на забезпечения безпеpебiйнoгo нaдxoдження на ст-живчий pииoк зpoстaючoï кiлькoстi piзнoмaнiтниx ^o-дукпв xapчyвaння висoкoï якoстi, а з iншoгo — тдви-щення кyпiвельнoï спpoмoжнoстi населення кpaïни.
Aнaлiз оcтaннiх доcлiджень i публiкaцiй. Вaжливoю неoбxiднiстю для життeдiяльнoстi людсь-юго opгaнiзмy e забезпечення йoгo ви^юя^^ми пpoдyктaми xapчyвaння. Це зyмoвлюe актуальнють
дoслiдження з дaнoï пpoблеми, як здiйснюють не тiльки так1 науювщ як М. Бaбieнкo, С. Бyзoвський, А. Вaкyленкo, Т. 1щеню, П. Лaйкo та ш., а й yченi У^аши та yсьoгo свiтy. У пpoведениx дoслiджен-няx, в якиx зaпoчaткoвaнo poзв'язaння цieï надзви-чaйнo вaжливoï пpoблеми, ще не все вpaxoвaнo в зв'язку з нoвими yмoвaми гoспoдapювaння в arpo-пpoмислoвoмy кoмплексi, й, зoкpемa, вxoдження Ук-paï™ в pинкoвy сфеpy.
Поcтaновкa завдання. Метою статп e виклад pезyльтaтiв дoслiдження екoнoмiчниx засад щoдo piвня якoстi xapчoвoï пpoдyкцiï в yмoвax глoбaлiзaцiï, а та-кoж методики oцiнки ïï стану та пеpспектив poзвиткy.
Результати доcлiдження. В yмoвax pинкoвиx вiднoсии у GyAb-reHx opгaнiзaцiяx та пiдпpиeмствax ак-тyaльнiсть yпpaвлiння як1стю xapчoвoï пpoдyкцiï визна-чaeться спpямoвaнiстю на забезпечення тaкoгo ïï piвня, який пoвнiстю в змoзi зaдoвoльнити пoтpеби спoживaчiв. Без забезпечення стабщьда].' якoстi, щo вiдпoвiдae вимo-гам спoживaчiв, немoжливo paцioнaльнo iнтегpyвaти нaцioнaльнy екoнoмiкy у свите гoспoдapствo.
У кoнтекстi кoнкypентoспpoмoжнoстi танят-тя якoстi та нoвизни набувають шиpoкoгo змiстy i xapaк-теpизyють нaсaмпеpед висoкий piвень спoживчиx вла-стивoстей i пapaметpiв, пpивaбливy yпaкoвкy i зoвнiшнiй вигляд, нaявнiсть сеpвiснoгo oбслyгoвyвaн-ня та iнфopмaцiï пpo тoвap. Toмy бaзoю для oцiнки яюсп i кoнкypентoспpoмoжиoстi мae бути дoслiджен-ня пoтpеб спoживaчa та ви^ги pинкy.
Для тoгo, щoб визначити piвень якoстi та кoнкy-pентoспpoмoжнoстi бyдь-якoгo тoвapy, неoбxiднo не тшьки пopiвняти йoгo з iншим тoвapoм, а й вpaxyвaти пpи цюму кoшти, втpaченi спoживaчем на даго кyпiв-лю ()ис.1).
За oстaннiй пеpioд чеpез piзке пoгipшення еюда-мiчнoï й екoлoгiчнoï ситyaцiï яшсть пpoдyктiв xapчy-вання за piзними пapaметpaми пoстiйнo знижyeться. Так, вмют бiлкa й клейкoвиии за oCTami poки у зеpнi oзимoï та яpoï пшениць знaчнo зменшився, щo нега-тивнo пoзнaчaeться на яюсп бopoшнa i, вiдпoвiднo, xлiбниx пpoдyктiв. Оснoвними пpичииaми зниження якoстi e недoтpимaння теpмiнiв викoнaння aгpoтеxнo-лoгiчниx пpoцесiв, щo пpизвoдить дo пoгipшення фiтo-сaнiтapнoгo стану пoсiвiв, недoстaтнe внесения oснoв-
Рис. 1. Яккть i задоволешсть споживача
них елеменпв живлення рослин, що вирощуються за iнтенсивними технологiями.
Порушення технологи використання пестицидiв навiть у невеликих дозах, а також застосування заста-рiлих технологiй призводить до того, що в деяких тдприемствах рiзних форм власностi в продуктах харчування виявлено високий вмiст пестицидiв i важ-ких металiв. Рiвень забрудненост продукпв харчування рiзко зростае, а особливо в екологiчно забруднених зонах [1, с. 49].
Велику загрозу якост продукци харчування станов-лять дрiбнi переробн тдприемства, яю часто виробля-ють И в антисанггарних умовах, порушуючи вимоги державного стандарту, використовуючи неяшсну сиро-вину та пакувальнi матерiали. Це стосуетъся, насампе-ред, м'ясно! та молочно! продукци. Тому державний контроль мае забезпечувати захист споживачiв ввд неяшс-но! продукци на основi монiторингу ринку [2, с. 17].
Ситуащя ускладнюеться тим, що в Укра!ш фак-тично призупинено проведения наукових дослiдженъ у галузi якосп, не сформовано ввдповвдно! шфраст-руктури сприяння пiдприемств у Г! тдвищенш.
Для удосконалення систем управлiння яшстю на пiдприемствах харчово! промисловосп краГни повин-
на бути створена вiдповiдна наукова та методична база, учбова, консалтингова та сертифiкацiйна шфраструк-тура, щоб змiнити не лише психолопю людей, а й став-лення держави до ще! проблеми [3, с. 4].
У перехвдний перюд украГнсько! економiки до ринкових вiдносин управлiння яюстю стае дедалi бтьш прюритетним, але стратегiчним iмперативом.
З точки зору стратепчного тдходу у становленш та розвитку систем управлшня яшстю видiляютъся три ключовi етапи: яшсть у виробництвi, формалiзована яюсть, стратегiчний менеджмент якосп. Саме щ етапи найбiльш чiтко вiдображають характер еволющйних змiн, що вiдбуваютъся в процеа розвитку систем якосп харчово! продукци (рис. 2).
Пвдвищення якосп харчово! продукци пов'язане з додатковими витратами як штелектуально! пращ, так i матерiально-грошових коштiв. Цi витрати можуть бути вищi за прибуток, одержаний вiд реалiзацi! продукци з полшшеними яюсними показниками. Тому гел^бно об-числювати як планову, так i фактичну економiчну ефек-тивмсть тдвищення якостi харчово! продукци [4, с. 5].
Для цього необхвдно зiставити декшька можли-вих варiантiв виробництва i споживання однаково! за призначенням продукци. Економiчний ефект ввд по-
Рис. 2. Стратепчний тдхвд у становленш та розвитку систем управлшня якiстю харчовоТ продукци
лшшення якосп харчово! продукци (Е) слад визначити за формулою:
Е =[(Цн-Ц6)-(С-С6)]О, _ (1)
де Цн, Цб i Сн, Сб — ввдповвдно нова i базова щна та собiвартiсть одиницi харчово! продукцй; О — об-сяг реалiзовано! харчово! продукци.
Пiдвищення якосп харчово! продукци вимагае не ■ильки поточних, але й капiтальних витрат. У цьому випадку кращим визнаеться той варiант, в якому величина приведених витрат е мiнiмальною:
Ci + En. Ki ® min, (2)
де Ci, Ki — вiдповiдно поточнi й капiтальнi витра-ти в /-тих варiантах;
Еп — нормативний коефiцiент ефективносп кат-тальних вкладень.
Рiчний економiчний ефект визначаеться як рiзни-ця мiж величинами приведених витрат за варiантами.
Оптимальним рiвнем якосп продукцй' вважаеть-ся такий, за якого рiзниця мiж додатковим ефектом вiд полiпшення якостi продукци у сферi споживання i додатковими витратами на виготовлення високояшс-но! харчово! продукци е найбiльшою. Заштрихована площа — це прибуток вщ реалiзацi! високояшсно! харчово! продукци (рис. 3).
Досягнення запропонованого рiвня якосп будь-яко! продукци харчово! промисловосп можливе лише за умови високо! техшчно! оснащеносп виробництва, застосування найновiшо! технологи, суворого дотри-мання технологiчно! дисциплiни. Пiдвищенню якосп харчово! продукци, !! конкурентоспроможносп на свгтовому й нацюнальному рiвнях сприяе полiпшення стандартизации як головного шструменту фiксацi! i забезпечення заданого рiвня якосп [5, с. 15].
Основн вимоги щодо якосп мiстяться у мГжш-родних стандартах, як розробляе Мiжнародна оргаш-зацiя стандартизацi! (ICO) i як використовуються для сертифшаци виробiв, що експортуються в iншi кра!ни i реалiзуються на свгтовому ринку. Про це свiдчать т^вняння стандарта ICO сери 9000 i Державних стандартов Укра!ни на молоко коров'яче (табл. 1).
Розробка науково обгрунтованих вимог щодо асортименту та якосп товарiв, визначення номенкла-тури !х споживчих властивостей i показниив е одним з основних завдань при вирiшеннi проблеми якосп i безпеки харчово! продукци.
Виб1р номенклатури споживчих властивостей товарiв i показниив повинен включати таю етапи:
— виявлення юнуючо! потреби та виб1р товарiв для !! задоволення;
Рис. 3. Визначення оптимального рiвня якосп харчовоТ продукцй Стандарта на молоко коров'яче незбиране (вимоги щодо закупiвлi)
Таблиця 1
1Ги>и шшшка ячич1 о&ымии ь+< 11 и. ш ■ ■ ■ ч . ирч^ши СТ£Ц"Ч1Т ^Г-рНЬН Л/Н ПТуКГЙ] ташрЛ1 ЗШ-«ВД
ЕМ1НН 1лтиР _ЦТ. 1НМ
Кислгтппъ. " 1 16—И £ 14
Стушп-чнснхт й стимич. рчмй 1 1 ...
1л 1ЫС ьн; сииснши, ше^ рыз ¿50Э ^ЭВД £100
ГсирсрЁТ^рЬ
Мастей <£*лта. су.ии. > И.Б
Киыасгь-ипат нчиш нлнн, ТВ® ^ 1011 ¿¡да
— розробка номенклатури властивостей товарiв та !х показнишв;
—визначення показниюв споживчих властивостей;
— порiвняння товарiв за показниками властивостей з аналопчними виробами [6, с. 15].
Осшльки Укра!на обрала курс на ^еграцто в Свропейський Союз необхвдним стае впровадження сучасно! европейсько! стратеги якосп та безпеки продукцй i послуг. Стльними зусиллями експер^в — представнишв СС i украшсько! влади — виявлен на-
прями гармошзаци законодавства Укра!ни iз законо-давством СС, в тому чи^ законодавчо! бази, яка описуе мехашзми одержання стабшьно! якостi i безпеки продукцй.
Укра1т, якщо вона бачить свое майбутне в Свро-пейському Союзi, необх1дно мати свш нацiональний iндекс задоволення споживача, який мае розраховува-тися на основi европейського, з огляду на особливосп розвитку украшського ринку. Ця робота мае бути комплексною, враховувати особливосп нацюнального спо-
живчого ринку та широкий спектр причин, що гальму-ють ïï сьогоднi, серед яких слщ видщит наступт:
1) Розвиток знеособленоï' системи масового спо-живання, яка ор1ентуегься, скорiше, на виробництво i пропозищю величезноï клькосп говaрiв i видав даяль-носп, а не на задоволення потреб окремого споживача.
2) Через ненaдiйнiсгь митних кордотв, або ство-рення вiльного ринку без митних кордонiв бiльшa ча-стина iмпортовaноï в крaïнy продукци потрапляе на споживчий ринок поза зоною регулювання i обов'яз-ково1' сертифiкaцiï, тобто контрабандним шляхом.
Реальних змiн на краще щодо якосп та безпеч-носп товaрiв на впчизняному ринку можна досягти лише за умови виршення всiх складових ще1' пробле-ми. З метою захисту внyтрiшнього ринку вiд im^-венци низькояшсних iмпортних товaрiв та тдвищення конкyрентоспроможностi товaрiв вiтчизняного виробництва необхвдно :
— ввести обмеження (через мигнi збори, квоти, лщензи та iншi нетaрифнi бар'ери) на ввiз в Украшу деяких споживчих товaрiв, як виготовляються в inm^ державах (Польща, Туреччина, Голандая, 1зрать, Шмеч-чина, США) специально для слаборозвинених краш, а в самих крашах-виробниках не споживаються (вiдповiднi консерви, маргарин, кyрячi стегенця, фарш, конди-терськ вироби, дитяче харчування, товари);
— зберегти обов'язкову сертифiкaцiю основних груп споживчих товaрiв, яка стимулюе пiдвищення якосп продукци вiтчизняних виробнишв i е серйоз-ною перешкодою для iмпортерiв низькояшсних товaрiв з iнших краш;
— з урахуванням досвiдy зaрyбiжних краш зат-вердити перелш товaрiв, як пiдлягaють обов'язково-му захисту гологрaфiчними захисними елементами, термiново ввести маркування генетично модифшова-них продyктiв;
— розробити i здшснити нацюнальну програму вiдродження та нарощування виробництва iмпортозa-мiнноï продукци, тдтримки вiтчизняного товаровироб-ника. За попередньою ощнкою це дало б змогу замь нити на споживчому ринку щонайменше 40—50% то-вaрiв iноземного виробництва на впчизнят;
— внести змiни i доповнення до Правил торгiвлi на ринках в частит посилення вщповщальносп керiв-ництаа ринков та ветлабораторш, а також приватних осiб, як торгують продуктами домашнього виготов-лення (ковбaснi, м'яснi, кондигерсьш, борошнянi вироби тощо), за яшсть та безпечтсть продyктiв, а також додержання сaнiтaрних норм як на теригори ринкiв, так i в прилеглш до них зонi;
— внести змiни в дiючi Правила горгiвлi алко -гольними напоями та тютюновими виробами в частит припинення роздрiбноï торгiвлi ними на ринках, з
транспортних зaсобiв, шших пересувних мiсць торгiвлi.
Bd перелiченi заходи дозволять пiдприемствaм харчово1' промисловостi Украши подолати сучасну кризу та пдно конкурувати на световому ринку.
Висновки. Таким чином, яшсть продуктов харчування е ним одним iз нaйголовнiших завдань на вах рiвнях державного yпрaвлiння. Для впровадження систем якосп, що ввдповвдають мiжнaродномy стандарту, уряд мае створювати та розвивати мережу на-вчальних зaклaдiв yсiх рiвнiв, консалтингових i сер-тифiкaцiйних ценгрiв. Реaлiзaцiя Национально!' полпики у цш надзвичайно вaжливiй гaлyзi якостi мае проводитися з урахуванням стану розвитку впчизня-ного споживчого ринку. Висока яшсть впчизняно1' хар-чово1' продукци сприятиме формуванню мiжнaродно-го iмiджy Украши, встановленню рiвнопрaвних i взае-мовигiдних стосуншв з iншими крашами.
На нашу думку, значне зростання виробництва високояшсних продуктов харчування можливе за таких обставин, якщо:
— протягом ближчих шлькох рошв сформувати ефективну систему пiдтримки украшського аграрного виробника вiдповiдно до вимог СОТ i СС;
— гармотзувати нацюнальт стандарти харчово1' продукци зi стандартами нaйбiльш розвинених краш свiтy;
— розробити i впровадити спецiaльнy нацюналь-ну програму кредитування високояшсних продуктов харчування.
Bищенaзвaнi та iншi не вирiшенi aкгyaльнi питання свiдчaть про доцшьтсть розроблення та затвердження на законодавчому рiвнi Харчового кодексу Украши.
Лiтература
1. Петкова Л. Концетуальш засади оценки та прогнозу ново1' якостi економiчного зростання Украь ни // Регiонaльнa економша. — 2005. — № 2. — С. 48 —58. 2. Бабieнко М.Ф., Бузовський С.А., 1щен-ко Т.Д., Лайко П.А. Яшсть сшьськогосподарсько1' продукци та продукпв харчування як вирiшaльнa скла-дова продовольчо1' безпеки // Економiкa АПК. — 2005. — №1. — С. 12—21. 3. Харченко Т. Яшсть виробiв як заиб задоволення потреб споживача i забезпечен-ня конкурентоспроможносп продукци // Економша, фшанси, право. — 2003. — № 3. — С. 3—5. 4. Ониш-ко С.В. Ощнка якосп зростання економши Украши // Проблеми науки. — 2003. — № 5. — С. 5—11. 5. Ми-ронюк Г. Державна полтика у сферi якосп // Стандартизация, сертифшащя, яшсть. — 2001. — № 4. — С. 34. 6. Казаков М.М. Яшсть i безпека товaрiв: су-част iнновaцiйнi тдходи та европейська стрaтегiя розвитку // Економша i управлшня. — 2001. — № 2. — С. 12—20.
