CC BY
11
BicHHK ^HinponeipoBCbKoro ymBepcmeTy. Cepia: reo^oria, reorpa^ia Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria: Geologia, geographia Dnipropetrovsk University bulletin. Series: Geology, geography
Dnipropetr. Univ. Bull. Ser.: Geol., geogr. 2015. 23(1), 144-151. doi: 10.15421/111518
ISSN 2313-2159 print ISSN 2409-9864 online
http://geology-dnu.dp.ua
УДК 556.114.6 (571.15)
Оцшка мпграцшних властивостей мiкроелементiв у водi piHOK Саксагань та 1нгулець
Н.П. Шерстюк
Днiпропетровський нацюнальний утверситет iMem Олеся Гончара
Ощнено м1грац1йн1 властивост1 зал1за, м1д1, цинку, хрому, мангану, свинцю, шкелю, кобальту, кадм1ю у вод1 р1чок 1нгулець та Саксагань. На основ1 розрахованих коеф1ц1ент1в водно!" мпращ1 складено ряди м1грацй' м1кроелемент1в. Пор1вняння розрахованих коеф1ц1ент1в мпращ1 з рядами мпращ1 О.1. Перельмана дозволило виявити дефщит цинку та мангану у вод1 р1чок.
Ключовi слова: коефщент водно! мпраци, мжроелементи, ряди мпраци.
Evaluation of migration properties microelements in rivers water Saksahan and Inhulets
N.P. Sherstyuk
Oles Honchar Dnepropetrovsk National University
Estimated migration properties of iron, copper, zinc, chromium, manganese, lead, nickel, cobalt, cadmium in water rivers Ingulets and Saksagan. Based on the calculated coefficients of water migration stacked rows of microelements. Comparison of the calculated ratios migration with rows of migration O.I. Perelman revealed deficiency of zinc and manganese in water rivers.
Key words: coefficient of water migration, microelements, rows of migration.
Вступ. Вода - складна динам1чна система, тюно взаемопов'язана з навколишшм середовищем. У природних водах наявш майже Bci елементи перюдично! системи Менделеева.
Джерелами надходження х1м1чних елеменлв у поверхнев1 води е прсью породи, грунти й Грунтов1 води, атмосфера. Концентращю кожного елемента у вод1
Дтпропетровський нацюнальний ушверситет iменi Олеся Гончара, просп. Гагарша, 72, Днiпропетровськ, 49010, Украша.
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, prosp. Gagarina, 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine Tel.: +38-096-124-15-35. E-mail: [email protected]
Dnipropetr. Univ. Bull. Ser.: Geol., geogr. 2015. 23(1)
визначають його хiмiчнi властивостi, розчиннiсть сполук, здатшсть утворювати комплекснi сполуки й коло!дш розчини. З iнтенсивнiстю м^рацп хiмiчного елемента пов'язана його участь у грунтоутворювальному процесi. Кращi м^рацшш характеристики, як правило, мають анюногенш елементи у виглядi анiонiв i добре розчинних солей. Це, наприклад, хлор, бром, шрка. Катiоногеннi елементи (цинк, мщь, марганець i кобальт) м^рують у виглядi катiонiв у склащ добре розчинних солей, золiв, комплексних сполук i солей фульвокислот [2].
Питання про геохiмiчну рухливють хiмiчних елементiв в умовах зони ппергенезу найбiльш повно розробив О.1. Перельман [3], який дослщив основнi фактори рухливостi, оцiнив штенсившсть водно! м^раци, запропонував методи И визначення, установив рiзноманiтнiсть м^раци в рiзних геохiмiчних умовах, розробив гiдрохiмiчну класифiкацiю елементiв, визначив класи водно! м^раци, класифiкував геохiмiчнi бар'ери й т.д. Однак не дослщжено питання м^ацшних властивостей мiкроелементiв у рiчках районiв гiрничодобувно! промисловостi (1нгульця та Саксагаш).
Матерiал i методи дослщжень. На даний час накопичено значну кiлькiсть iнформацi! щодо знаходження у водi водних об'eктiв мiкроелементiв (зашза, мiдi, цинку, хрому, мангану, свинцю, нiкелю, кобальту, кадмiю). Монiторинговi дослщження проводять як на державному (Пдрометцентр Укра!ни), так i на локальному рiвнях (екологiчнi служби областей, мют, окремих пiдприeмств). Як правило, висновки, зроблеш в результатi аналiзу даних гiдрохiмiчних спостережень, дозволяють оцiнити основш тенденцi! у змiнi загально! кшькосп певних елементiв або перевищення !х вмiсту порiвняно iз граничнодопустимими концентращями (ГДК). Проблема мiграцi! мiкроелементiв у поверхневих водах, особливо в районах найбшьш техногенно забруднених, а саме прничодобувних, складна й маловивчена. На природш гiдролого-гiдрохiмiчнi особливостi водного об'екта в цьому випадку впливають змши в геохiмi! усього ландшафту [7].
Вивчено особливосп мiграцiй головних юшв у водi водних об'eктiв на територп Пiвнiчного гiрничо-збагачувального комбiнату (Криворiжжя) та виявлено, що мiграцiйнi властивосп хлорид- i сульфат-iонiв, iонiв натрда завищенi, а iонiв кальцiю - занижеш [6].
Коефiцieнт водно! м^аци - унiверсальний показник, який можна застосовувати для ощнки мiграцiйних властивостей будь-яких елемеш!в та виявлення не тшьки певних закономiрностей формування мшроелементного складу поверхневих вод, а й ощнки !х забруднення [8].
Суть дослщження - аналiз особливостей м^ращйних властивостей залiза, мiдi, цинку, хрому, мангану, свинцю, шкелю, кобальту, кадмда у водi рiчок Саксагань та 1нгулець. Для цього було застосовано методи геохiмi! ландшафту [3].
Результати та Тх обговорення. Дослщжуваш воднi об'екти (Саксагань та 1нгулець) досить детально розглянуто у монографiях [1;7]. Ц рiчки протiкають по Криворiжжю - територi! активного видобутку та збагачення залiзно! руди. 1х гiдролого-гiдрохiмiчний режим суттево змiнений у результат будiвництва водосховищ (Макортiвського та Крешвського - на Саксаганi, Карачушвського - на Iнгульцi), скиданням високомiнералiзованих шахтних вод.
1нгулець у верхнш течi! протiкае по Кiровоградськiй област й мае певне техногенне навантаження. Протягом 15 км течi! рiчки по Кривому Розi у не! потрапляють води Саксаганi, промисловi спчш води металургiйного,
Бшргоре1г. Ишу. Ви11. Бег.; Оео1., geogr. 2015. 23(1)
коксохiмiчного й прничо-цементного комбiнатiв, а також двох ГЗК - Ивденного й Новокриворiзького.
Верхнiй дослiджуваний вiдрiзок рiчки зрегульований дамбами Карачунiвського та Iскрiвського водосховищ. Воду використовують для зрошення сiльськогосподарських земель i водопостачання МиколаЛвсько! та Херсонсько! областей. У 1958 р. було збудовано 1нгулецьку зрошувально-обвщну систему. Через забруднення рiчних вод промисловими стоками для водозабезпечення Кривбасу побудовано канал Дншро - 1нгулець, який бере свш початок у райош Кременчука.
На теперiшнiй час щорiчний середнiй обсяг стоку 1нгульця у бшя верхiв'я (у передмiстi Кривого Рогу до впадшня в нього Саксагаш) становить приблизно 0,24 км3. Причому це в основному вода з Дншра, яку подають каналом Дшпро -1нгулець iз Кременчуцького водосховища. Щорiчно в 1нгулець потрапляють приблизно 0,20 км3 шахтних вод Ившчного гiрничо-збагачувального комбiнату (ГЗК) у Кривому Розi й стоки iз очисних споруд цього мiста (через Карачушвське водосховище). Також у дане водосховище надходить вода з Каховського водосховища, яка подають каналом Дншро - Кривий Рш.
Вщповщно до розпорядження Кабмiну було дозволено скидання надлишку промислових шахтних вод зi ставка-накопичувача Криворiзького басейну в 1нгулець iз 1 листопада 2014 р. по 1 березня 2015 р. У 2013 р. було скинуто в рiчку iз ставка-накопичувача в балщ Свистунова 12,7 млн м3 води з мiнералiзацieю до 38 г/дм3.
Саксагань - рiчка в пiвденно-схiднiй частинi Придшпровсько! височини, лiва притока 1нгульця, типова степова маловодна рiчка з широкою плоскою правобережною долиною i високим лiвим схилом. Швидкiсть течи незначна. Природний режим рiчки сильно змiнений регулювальним впливом дамб, скиданням шахтних i промислових вод, а також вщбиранням води для технiчних потреб. Найбiльшi витрати води Саксаганi досягають 240 м3/с. Стiк рiчки регулюють Макор^вське i Кресiвське водосховища, розташованi вщповщно вище i нижче району ИвнГЗКа. Реалiзовано проект щодо змiни русла Саксагаш: побудовано вщвщний тунель довжиною понад 5300 м вiд Дзержинського водосховища до 1нгульця. У райош тунелю рух води в рiчцi утруднений, мае дуже низьку швидюсть.
У 2013 р. у Саксагань та 1нгулець скинуто 17,5 млн м3 стiчних вод, у тому чи^ шахтних, без очищення [5].
Очищення шахтних вод - актуальна еколопчна проблема, яку сьогоднi не виршують через вiдсутнiсть економiчно випдних способiв очищення. У шахтних водах виявлено стронцш, манган, титан, мщь, срiбло, нiкель, хром, свинець, кобальт [9].
Аналiз вмiсту важких металiв (залiза, мiдi, цинку, хрому, мангану, свинцю, шкелю, кобальту, кадмiю) здшснено за результатами гiдрохiмiчних спостережень Державного управлшня охорони навколишнього природного середовища в Дншропетровськш областi за чотирма пунктами спостережень на Саксаганi та п'ятьма - на 1нгульщ (рис. 1). Спостереження проводили з 2006 по 2013 р. один раз на рш.
Dnipropetr. Шгу. BuИ. Ser.: Geol., geogr. 2015. 23(1)
Рис. 1. Картосхема розташування водних об'екпв 1 пункт1в спостереження в райот Кривор1зького зал1зорудного басейну:
1-1н - с. 1скр1вка, у межах населеного пункту (н.п.), 200 м нижче гребл1 Iскрiвського вдсх; 2-1н - у межах Кривого Рогу, 500 м нижче впадшня Саксагаш; 3-1н - у межах мгста, вище скидань по б. Грушовата; 4-1н - у межах м1ста, нижче скидань по б. Грушовата; 5-1н - с. Андривка, у межах н.п.; 1-С - с. Сергшка, в межах н.п.; 2-С -с. Весел1 Терни, у межах н.п.; 3-С - Кривий Ргг, у межах мгста нижче гребл1 Креавського вдсх; 4-С - у межах мгста, 5 км вище впадшня в 1нгулець
Бшргоре1г. Ишу. Ви11. Бег.; Оео1., geogг. 2015. 23(1)
Попередне опрацювання гiдpоxiмiчноï iнфоpмацiï дозволило виявити загальнi закономipностi названиx мiкpоелементiв y водi водниx об'ектiв за пунктами спостережень:
1) перевищень вмiстy жодного елемента над ГДК для питниx цшей не зафiксовано;
2) y бшьшосп xiмiчниx аналiзiв проб води наявне перевищення норм ГДК для pибогосподаpськиx цiлей (кpiм вмiстy Fe3+ пп. 1-!н ... 4-Iн та пп. 1-С, 2-С, 4-С y 2010, 2011 pp.);
3) виявлено закономipне збшьшення середнього вмiстy бiльшостi дослiджyваниx елементiв вниз за течiею Саксагаш та Iнгyльця.
Один iз найвiдомiшиx методiв визначення pyxливостi xiмiчниx елемешгв, запpопонованиx О.I.Пеpельманом, - коефiцiент водно1' мiгpацiï Kx, який pозpаxовyють за Формулою [3]
r mx ■ 100 ,
Kx =-
a ■ nx
де mx - вмют елемента Х y вод^ мг/дм3; nx - вмют Х y поpодаx, %; a - мiнеpалiзацiя (сyxий залишок), мг/дм3.
Часто замють вмiстy елемента в пiдстiльниx поpодаx застосовyють кларк елемента в лггосферь Така замiна дозволяе оцшити положення елемента в pядаx мiгpацiï.
Коефiцiент водно1' мiгpацiï за O.I. Перельманом xаpактеpизyе умовну швидкють виносу xiмiчниx елементiв вiдносно ïx кларкового вмiстy в гipськиx поpодаx.
Чим вище Kx, тим штенсившше елемент виводиться з поpiд, i тим вища його водна м^ращя в pозчинi. Даний коефiцiент дозволяе поpiвнювати iнтенсивнiсть мiгpацiï xiмiчниx елемешгв, що мають досить piзнi кларки. У pазi виносу з породи певно1' кiлькостi iона xлоpy одночасно виноситься е^валентна кiлькiсть iона натрда (або iншого катiона - кальщю, магнiю). Однак на мiгpацiйнy здатнють натpiю це майже не впливае, тому що кларк натрда становить 2,5 %, xлоpy -i,7iQ-2 %. Проте дослiдник обмежуе застосування даного коефiцiента для пiдземниx вод i пропонуе послугуватися ним для оцшки водно1' мiгpацiï елементiв у ландшафт^ а саме в повеpxневиx водаx. Кpiм того, дослiджyванi елементи важливi для бiоти. Вiдповiдно до класифшаци O.I. Перельмана цинк належить до групи елемешгв, якi суттево накопичуе бiота. Манган, мiдь, шкель, кобальт, кадмiй слабко накопичуе та середньо заxоплюе; залiзо слабко заxоплюе, а xpом надзвичайно слабко заxоплюе бiота.
Для оцiнки мiгpацiйниx властивостей мшроелемешгв у водi piчок !нгулець та Саксагань pозpаxовано коефiцiент водно1' мiгpацiï для залiза, мiдi, цинку, xpомy, мангану, свинцю, нiкелю, кобальту, кадмда (табл.1). Для всix елеменпв ïx коефiцiент бiльший у водi Iнгyльця, нiж у водi Саксагаш (за середшми значеннями). При цьому по Ыгульцю Kx суттево зменшуеться за течiею в pезyльтатi збшьшення мiнеpалiзацiï води в piчцi, що, у свою чергу, безпосередньо пов'язано зi скиданням в Iнгyлець високомiнеpалiзованиx шаxтниx вод [6]. При цьому слщ зазначити, що така закономipнiсть не збеpiгаеться для xpомy, свинцю, шкелю, кобальту та кадмiю. Отже, можна вважати, що данi елементи потрапляють в
Dnipropetr. Univ. Bull. Ser.: Geol., geogr. 2Qi5. 23(i)
Таблиця 1
Знaчeння кoeфiцieнтiв водно!' м^рацп' мiкрoeлeмeнтiв у вoдi рiчoк Iнгулeць та Caкcaгaнь (2006 - 2013)_
№ на кapтоcxeмi Kоeфiцieнт водноï мiгpaцiï
Fe Cu Zn Cr Mn Pb Ni Co Cd
р. !нгулець
Ын 0,0041...0,0005* 0,0024 1,29.1,06 1,18 0,23...0,19 0,21 0,2...0,013 0,05 0,086...0,033 0,046 0,63...0,42 0,53 0,47...0,21 0,43 0,86...0,25 0,63 0,033...0,009 0,0023
2-Iн 0,0036...0,0008 0,023 1,81...0,79 1,12 0,17...0,09 0,12 0,2...0,019 0,1 0,061...0,022 0,038 1,3...0,31 0,68 0,82...0,27 0,47 1,39...0,27 0,74 0,42...0,077 0,19
3-Iн 0,0022...0,0004 0,0014 1,09...0,34 0,7 0,12...0,07 0,08 0,16...0,07 0,08 0,031...0,017 0,022 0,31...0,16 0,24 0,56...0,17 0,39 0,81...0,19 0,54 0,33...0,046 0,15
4-Iн 0,0022...0,0004 0,0013 1,0...0,36 0,49 0,08...0,044 0,055 0,11...0,06 0,07 0,024...0,012 0,016 0,21...0,13 0,16 0,35...0,11 0,25 0,54...0,11 0,39 0,24...0,041 0,11
5-!н 0,002i...0,0004 0,0014 1,16.0,23 0,45 0,092...0,044 0,061 0,076...0,052 0,064 0,022...0,011 0,014 0,23...0,1 0,18 0,32...0,11 0,26 0,48...0,13 0,29 0,19...0,044 0,096
р. Caкcaгaиь
i-C 0,0042...0,0006 0,0013 0,54...0,16 0,37 0,044...0,028 0,039 0,096...0,052 0,067 0,026...0,016 0,019 0,25...0,08 0,15 0,26...0,14 0,18 0,39...0,07 0,21 0,15...0,054 0,11
2-C 0,00i6...0,0005 0,0009 0,59...0,18 0,37 0,06...0,024 0,041 0,11...0,04 0,071 0,028...0,017 0,022 0,27...0,1 0,16 0,26...0,14 0,17 0,39...0,07 0,21 0,15...0,051 0,11
3-C 0,0032...0,0009 0,0013 0,52...0,25 0,48 0,052...0,028 0,043 0,076...0,04 0,062 0,025...0,017 0,019 0,25...0,1 0,19 0,39...0,11 0,25 0,48...0,13 0,29 0,17...0,051 0,12
4-C 0,0028...0,0003 0,0012 0,82...0,16 0,51 0,052...0,036 0,044 0,088...0,056 0,074 0,023...0,017 0,020 0,29...0,13 0,19 0,39...0,13 0,24 0,48...0,13 0,32 0,15...0,061 0,12
* У чисельны^: максимальне та ттмальне значення; y знаменни^ - середне.
Dnipropetr. Univ. Bull. Ser.: Geol., geogr. 2015. 23(1)
i49
1нгулець з об'екпв прничодобувно! промисловостi (надходження елементiв у повiтря, грунти та rрунтовi води).
Стосовно Саксаганi спостер^аеться зворотна ситуацiя, коли Кх пом^но збiльшуeться за течieю для мщ, цинку, хрому, нiкелю, кобальту, тобто iз вiддаленням вiд Пiвнiчного ГЗК (пункт спостереження - 1-С).
За середшми багаторiчним значеннями коефiцieнти м^раци у водi дослiджуваних рiчок можна розташувати в такi ряди: 1нгулець: Ре<Мп<Сг<2п<С«1<№<РЬ< Со<Си, Саксагань: Ре<Мп<2п<Сг<С«1<РЬ<№<Со<Си, тобто у водi Саксаганi зменшуються м^рацшш властивостi цинку (0,11 - 1нгулець; 0,04 - Саксагань) та свинцю (0,32 - 1нгулець; 0,17 - Саксагань) вщповщно у 2,5 i 2 рази.
Аналiз вiдповiдностi м^ацшних властивостей мiкроелементiв за рядами м^раци проведений iз застосуванням даних табл. 2 [4] .
Таблиця 2
Ряди миращ1 елеменив у кисневих водах бюсфери
за О.1 Перельманом та Н.С. Касимовим_
Ряд м1граци Штенсившсть мцраци Ддапазон змши коефщента водно! мцраци (Кх) Х1м1чш елементи
I Дуже сильна п10 - п100 Б, С1 , В, Вг, I
II Сильна п - п10 Са, Mg, N8, Б, Бг, гп, и, Мо, Бе, Аи
III Середня 0,1п - п Б1, К, Мп, Р, Ва, ЯЬ, N1, Си, П, Со, Сэ. Аэ, Т1, Яа
IV Слабка та дуже слабка 0,01п та менше А1, Бе, Т1, гг, ТИ та ш.
Порiвнявши одержанi коефiцieнти водно! мiграцii з рядами м^аци (табл. 2), можна виявити невщповщност в мiграцiйних властивостях цинку та марганцю. Цинк належить до елементiв, що мають сильну мiграцiю у водах бiосфери. Його Кх знаходиться в межах вщ 1 до 99, максимальне значення у дослiджуваних водних об'ектах зафшсовано у водi 1нгульця - 0,23. Марганець вщносять до елементiв, яю мають середнi мiграцiйнi властивостi. Коефщент мiграцii змiнюeться вiд 0,1 до 9, максимальне значення Кх виявлено у водi 1нгульця - 0,086. Таким чином, у ландшафтах басейшв 1нгульця та Саксаганi спостерiгаeться суттевий дефiцит цинку й марганцю, що негативно впливае на розвиток бюти.
Висновки. Оцшивши мiграцiйнi властивостi залiза, мiдi, цинку, хрому, мангану, свинцю, шкелю, кобальту, кадмiю у водi 1нгульця та Саксаганi, ми можемо зробити таю висновки:
- коефщенти водно! м^аци всiх компонентiв мають бiльшi значення у водi 1нгульця, нiж у водi Саксаганi;
- збшьшення мiнералiзацii води в рiчках в результатi скидання шахтних вод зменшуе мiграцiйнi властивостi компонентiв;
- складено ряди мiграцii мiкроелементiв для дослщжуваних рiчок, проаналiзованi !х особливостц
- виявлено дефiцит цинку та мангану у водi даних водних об'екпв (цей факт слiд враховувати шд час складання медико-гiгiенiчних рекомендацш);
Бшргоре1г. Ишу. Ви11. Бег.: Оео!., geogr. 2015. 23(1)
- коефщент водно].' мiграцiï - важливий шструмент дослiдження водного об'екта як елемента ландшафту.
Подальшi дослiдження мають бути спрямованi на виявлення особливостей м^рацшних форм мiкроелементiв у водi 1нгульця та Саксаганi.
Б1бл1ограф1чн1 посилання
1. Khilchevskiy, V.K. Hydrochemical regime and water quality Inhulets in technogenesis [Text] / V.K.Khilchevskiy, R.L Kravchinsky, O.V.Chunarev. - K.: Nika-Centr, 2012. - 180 p. (in Ukraine).
2. Khilchevsky, V.K. Principles of hydrochemistry [Text] / V.K.Khilchevskiy, V.I. Osadchiy, S.M Kurilo. - K.: Nika-Centr, 2012. - 312 p. (in Ukraine).
3. Perelman, A.I. Geochemistry landscape [Text] / A.I. Perelman. - M.: Visshaya shkola, 1966. - 387 p. (in Russian).
4. Perelman, A.I. Geochemistry landscape [Text] / A.I. Perelman, N.S. Kasimov. - M.: MGU, 1999. - 612 p. (in Russian).
5. Regional report on the state of the environment in the Dnipropetrovsk region in 2013, 2014 [Text] / ed. by R.O. Strilez- D.: Monolit, 2014. - 352 p. (in Ukraine).
6. Sherstyuk, N.P. Influence of ore mining and processing industry on migratory properties of main ions in surface-water [Vply'v girny'chi-zbagachuval'noyi promy'slovosti na migracijni vlasty'vosti golovny'x ioniv u poverxnevy'x vodax] [Text] / N.P. Sherstyuk // Hydrology, hydrochemistry and hydroecology [Gidrologiya, gidroximiya i gidroekologiya]. - 2011. - 4(21). - P. 92-105 (in Ukraine).
7. Sherstyuk, N.P. Features of hydrochemical processes in man-made and natural water objects Krivbass [Text] / N.P. Sherstyuk, V.K.Khilchevskiy. - D.: TOV Akcent PP. 2012. - 263 p. (in Ukraine).
8. Spitsina, S.F. Odds of water migration of trace elements such as copper, zinc, manganese, cobalt, boron and molybdenum in the Altai region [Koeffitsientyi vodnoy migratsii mikroelementov: medi, tsinka, margantsa, kobalta, bora i molibdena v Altayskom krae] [Text] / S.F. Spitsina, T.N. Tkachenko, V.G. Baharev // Agroecology [Agroekologiya]. - 2007. - 11(37). - P. 35-38 (in Russian).
9. Some aspects of improving geo-ecological conditions of the Krivoy Rog region (Central Ukraine) [Nekotoryie aspektyi uluchsheniya geoekologicheskoy obstanovki Krivorozhskogo regiona (Tsentralnaya Ukraina)] [Text] / O.K. Tyapkin [et al.] // Proc. All-Russian forum with international participation «The development of mineral resource base of Siberia: from Obrucheva V.A., Usov M.A., Urvantseva N.N. to the present day» [materialyi Vserossiyskogo foruma s mezhdunarodnyim uchastiem «Razvitie mineralno-syirevoy bazyi Sibiri: ot Obrucheva V. A., Usova M. A., Urvantseva N. N. do nashih dney»]. - Tomsk, 2013. - P. 577-581 (in Russian).
Надшшла до редколегп 16.02.2015
Dnipropetr. Univ. Bull. Ser.: Geol., geogr. 2015. 23(1)
