CC BY
17
Summary
INNOVATIVE TECHNOLOGIES REFERRING OUTPATIENT SURGERY OF LOWER EXTREMITIES VARICOSITY
Palamarchuk V.I., Khodos V.A.
Key words: varicose veins, outpatient phlebosurgery.
The article presents data on the latest innovative technologies used in the surgical treatment of varicose veins as well as reflects the benefits and shortcomings of various minimally invasive techniques, emphasizing the importance of their further studying and improving.
УДК 616.146-005.6:612.15
Русин В.1., Болд'жар П.О., Попович Я.М.
ОЦ1НКА ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ КОЛАТЕРАЛЬНОГО КРОВОПЛИНУ ПРИ ГОСТРИХ ВЕНОЗНИХ ТРОМБОЗАХ У СИСТЕМ1 НИЖНЬО1 ПОРОЖНИСТО1 ВЕНИ
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський нацюнальний уыверситет»
У робот/ наведено анал/'з результат/в обстеження 7 хворих з гострими глибокими венозними тромбозами у систем/ нижньоI порожнистоI вени. Включення в комплекс кт'н/'кочнструментального обстеження пац'ент/'в (ультразвукове дуплексне скенування та доплерограф/'я, рентгеноконтрастна флебограф/'я, мультисп1раль-на комп'ютерна томограф1я з внутршньовенним констрастуванням) радю/'зотопноI флебосцинтиграфи дало можливсть оцнити функцонального стану колатерального кровоплину при гострих глибоких венозних тромбозах у систем/ нижньоI порожнистоI вени.
Ключов1 слова: гострий глибокий венозний тромбоз, нижня порожниста вена, радю1зотопна флебосцинтиграф1я, радюфармпрепарат.
Робота е частиною науковоТ програми кафедри х1рург1чних хвороб медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський нац1о-нальний ун1еерситет» з наукоео-досл1дноГроботи «Венозна г1пертенз1я та и ускладення» (№ ДР 0112и001548).
Вступ
Частота tpom6o3Íb у системм нижньоТ порожнисто! вени у розвинутих краТнах скпадае 1 - 4 на 1000 на-селення. Вони е серйозною медичною i со^альною проблемою - в США ГВТ i ТЕЛА обумовлюють до 600000 госпiтапiзацiй на рк, щорiчно потребуючи на лкування близько 2,4 мiпьярди доларiв [3].
Важливою задачею пiкування гострих венозних тромбозiв нижнiх кiнцiвок е попередження хроычноТ венозноТ недостатностi. Венозний тромбоз у 80 - 85% випадюв призводить до формування посттромбофле-бiтичноТ хвороби i в 45% до хроычноТ венозноТ недо-статност (ХВН). У розвинутих краТнах поширенють трофiчних порушень шкiри досягае 3% серед дорос-лого населення. Загоення трофiчних виразок, що зу-ст^чаються в 0,3 - 1%, особливо рецидивуючих, представляе серйознi труднощi [2].
Лкуванню гострих тромбозiв системи нижньоТ по-рожнистоТ вени присвячено велика ктькють робiт, що торкаються причин виникнення, механiзмiв розвитку, кпiнiчних приявiв, методiв дiагностики, показiв та про-типоказiв до рiзноманiтних видiв терапп. Але резуль-тати лiкування залишаються незадовiльними. ТЕЛА як i ранше рахують однiею з головних причин летальности в хiрургiчних стацюнарах, а кiлькiсть хворих з важкими формами хроычноТ венозноТ недостатностi неухильно зростае.
Прихильники операцшного лiкування об^рунтову-ють доцiльнiсть тромбектомiТ з клубово-стегнового сегменту суттевим покращенням вщтоку, навiть при локальному ретромбоз^ завдяки включенню нових кола-тералей [5]. Однак, до цього часу не дослщжено па-раметри кровоплину при гострому тромбозi пiд час та пюля його лiкування, функцюнальний стан колатерального кровоплину при гострих венозних тромбозах у ^ct^mí нижньоТ порожнистоТ вени. Для цього необ-хiдно застосування методiв, здатних визначити об'емний кровоплин у кш^вцг На даний час широко застосовують плетизмографю, яка дозволяе лише
опосередковано оцшювати кровоплин при гострому глибокому флеботромбозi [1, 4].
Мета дослщження
Оцшити компенсаторнi можливостi колатерального венозного кровоплину при гострих венозних тромбозах в ^ct^mí нижньоТ порожнистоТ вени.
Матерiали та методи
В робот проаналiзовано результати обстеження та лкування 7 хворих з гострими теофеморальними флеботромбозами, яких пролковано у вiддiленнi хь рургiТ мапстральних судин ЗакарпатськоТ обласноТ клiнiчноТ лкары ím. А. Новака протягом 2011 - 2012 рогав. Вiк хворих становив вщ 28 до 68 рогав, середнiй вiк - 42±2,2 роки.
Для обстеження хворих застосували лабораторн методи дослiдження, а також шструментальнк ульт-развукову допплерографiю, ультразвукове дуплексне сканування («Aloka-3500», Японiя; «My Lab-50», 1та-лiя; «HDI-1500» ATL-Philips; «SIM-5000», Радмiр; «ULTIMA PRO-30, z.one Ultra», ZONARE Medical Systems Inc., США); рентгеноконтрастну флебограф^ (DSA, Integris-2000, Philips), мультиспiральну комп'ютерну томографю з внутрiшньовенним контра-стуванням (Somatom CRX "Siemens", Нiмеччина, 1994) та рад^зотопну флебосцинтиграфiю (емiсiйний комп'ютерний томограф „Тамара" (ГКС-301Т) вироб-ництва ГПФ СКТБ „Оризон" УкраТна, НИО ЩГК НТК „1нститут монокристалiв" НАН УкраТни, СП „Амкрис-Эйч").
В лiтературi запропоновано декiлька схем венозного вщтоку у ^ct^mí нижньоТ порожнистоТ вени, най-бiльш поширенi з них схеми запропонован М.Д. Зло-тнiковим (1949) та В.С. Савельев та ствавт. (1979). Жодна з юнуючих схем не вiдповiдае практичним ць лям: або надто громiздка, або не враховуе особливо-стей будови венозного русла i його компенсаторних можливостей.
А.В. Каралкш, А.В. Дубровський (2005) запропону-
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»
вали модифковану схему венозного кровоплину у си-стемм нижньоТ порожнистоТ вени, де докладно описано колатеральн шляхи вiдтоку венозноТ кровi з нижшх га-нцiвок. Дана схема складна i в хiрургiчнiй робот кори-стуватися нею незручно. Головна перевага ТТ в тому, що вона показуе рiзноманiття шляхiв вщтоку кровi з дистальних вiддiлiв ган^вки. Величезна кiлькiсть ко-латералей здатн змiнювати не тiльки свою пропускну здатнють, але i напрямок кровоплину, демонструючи можливостi венозного русла компенсувати непрохщ-нiсть уражених дiлянок за рахунок Ытактних. Це озна-чае, що оклюзiя одних вiддiлiв може не викликати ва-жких функцюнальних розладiв, а iнших - призводити до серйозних наслщгав.
Вивчаючи особливост гемодинамiки в нижнiх ган-|^вках при рiзних захворюваннях за допомогою дина-мiчноТ радiоiзотопноТ флебосцинтиграфiТ, необхщно спiвставляти параметри кровоплину з анатомiчною будовою i морфологiчними змiнами у венах. Знання вщповщносл поширення та локалiзацiТ тромботичного процесу в ган^вц порушенням регiональноТ гемоди-намiки повинно допомогти у виборi оптимального алгоритму обстеження i рацiональноТ тактики лкування хворих. Проведенi дослiдження венозного вщтоку по-виннi показати, яга дтянки е найбiльш проблемними i де необхiдно в першу чергу спробувати вiдновити прохiднiсть хiрургiчним чи шшим шляхом.
Результати дослiджень та Тх обговорення
В своТй роботi використовуемо модифiковану в нашiй клУц схему венозного вiдтоку у системi нижньоТ порожнистоТ вени, яка е бтьш простою та зруч-ною у використаннi (рис. 1).
Рис. 1. Схема венозного кровоплину в систем! нижньоТ порожнистоТ вени.
Для практичних цтей ми роздтили венозну систему нижых ган^вок на 4 сегменти: гомтково-пщколшний (м'язово-венозна помпа гомiлки), пщко-лшно-стегновий, стегново-клубовий i клубово-кавальний венозш сегменти. Пiд термiном венозний сегмент розумiемо сукупнiсть усiх судин, що здмсню-ють доцентровий кровоплин. При цьому функцюналь-на активнiсть сегмента - це сумарна пропускна спро-можнють всiх його складових. Компетентнють венозного сегмента визначаеться можливютю забезпечен-ня фiзiологiчно необхiдного вщтоку з дистальних вщ-дiлiв ган^вки.
Уявлення про будову венозного сегмента виглядае наступним чином. У формуванн кожного з них беруть участь: «приносн мапстралЬ (глибокi вени гомтки, проксимальний вiддiл пiдколiнноТ вени, поверхнева стегнова вена, зовшшня клубова вена, нижня порож-ниста вена), венозш колектори (Тх е три: пщколшний, стегновий, клубовий) i Тх шунти (мала i велика пщшга-рш, глибока стегнова, статевi, внутрiшнi клубов^ хре-бетнi, висхiдна поперекова вени), а також «виносш мапстралЬ (поверхнева стегнова, зовншня клубова, нижня порожниста вени). Одна i та ж мапстраль може бути приносною для одного i виносною для Ышого сегмента.
Запропонований принцип будови венозного сегмента вiдповiдае загальним уявленням про функцю-нальну анатомю венозного русла. Найбiльше значен-ня в порушены вщтоку мае венозний колектор. У ко-лектор завжди впадають дегалька приносних вен -здатних повнютю компенсувати непрохiднiсть супут-никiв, а виходить одна виносна, яка е приносною для вище розмщеного сегмента.
Кожен колектор мае обхщний шлях - природний шунт, вщ функцюнальноТ можливостi якого залежить ступшь порушення вiдтоку при оклюзп колектора. Для пiдколiнного - це велика пщшгарна вена., глибока вена стегна i колатералi - мережа колЫного суглоба, а також вена ДжакомУ; для стегнового сегмента - це стег-новi вени i крижове сплетення; для клубового - внутрь шнi клубовi вени i вени передньоТ черевноТ слнки.
Виходом з колектора завжди е мапстраль, яка не мае великоТ галькост приток. За нашими даними, що грунтуються на застосуванн динамiчноТ рад^зотоп-ноТ флебосцинтиграфii, найменший вплив на кровоплин мае оклк^я пщколшноТ i поверхневоТ стегновоТ вен (наявн шунти здатнi повнiстю компенсувати його непрохщнють). Головним шунтом (рис. 2) е велика пщшгарна вена, яка здатна в умовах оклюзи глибоких вен забезпечити до 90% вщтоку з кш^вки, тобто повнютю взяти на себе <^зюлопчну» норму глибокоТ венозноТ системи. ^м того, велике значення в ком-пенсаци кровотоку мають глибока i огинаюча стегнову кiстку вени. _
Рис. 2. Колатеральн1 шляхи венозного в'дтоку при гострому глибокому венозному тромбоз1 п1дкол1нно-стегнового сегменту.
На представленому рисунку (рис. 2) видно, що основы шунти - велика пщшгарна i глибока стегнова ве-
ни здатн взяти на себе функцiю i колектора, i винос-hoï мапстралк В даному випадку неспроможнiсть ко-мушканлв вiдiграe позитивну роль. Кровоплин компе-нсований i немае необхщносл його покращувати.
Оклюзiя самого дистального колектора - пщколш-ноï вени не викликае виражених порушень кровоплину. Компенсация венозного вiдтокy здшснюеться за рахунок добре розвинених мапстральних шyнтiв. Вщ-сyтнiсть змiн при рад^зотопнш флебосцинтиграфи доводить, що не юнуе повно' вiдповiдностi морфоло-пчних змiн у венах iз ступенем порушення вiдтокy в тому випадку, коли е хорошi колaтерaлi. Тому не слщ прагнути зaмiнити один метод обстеження - ультра-звуковий, що визначае внутршньопросв^ш змiни, ра-дiоiзотопною флебосцинтигрaфiею, що вказуе на фу-нкцiонaльний стан венозного вщтоку. Вони доповню-ють один одного, а не конкурують мiж собою.
Непрохщнють клубово-кавального сегменту мае суттево вищий негативний вплив на венозний вщтк, нiж пiдколiнного, але разом з тим, виключення його з кровоплину частково компенсуеться за рахунок перетоку на контрлатеральну сторону, поперекових вен i вен передньо' черевно' стшки (рис 3, 4). Шунти мають колатеральний тип будови, тим не менш iзольовaне ураження даного колектора може не викликати серйо-зних фyнкцiонaльних порушень, особливо при обме-женiй проксимaльнiй локaлiзaцiï. Основнi шляхи кола-терального вщтоку: статев^ хребетнi, гонaднi вени, вени передньо' черевно' стiнки та висхщна попереко-ва вена.
Сукупна пропускна здaтнiсть уах шyнтiв не при-зводить до вираженого венозного застою в споко', мiж тим в умовах фiзичного навантаження можна говори-ти лише про часткову компенсацю. Описана вище картина характерна для сегментарного ураження. При тромботичнш оклюзи дистального русла об'емний кроволк стае недостатым у споко', так як з кровотоку виключаеться частина шyнтiв: стaтевi вени та вени передньо' черевно' стiнки - компенсaторнi можливос-т знижуються на половину. Ця обставина змушуе за-думатися про вщновлення прохiдностi при поширено-му тромбозi з ураженням клубово-кавального i дистальних сегменлв.
Рис. 3. Флебосцинтиграфя пациента М.: колатеральт
шляхи венозного в!дтоку при гострому глибокому венозному тромбоз1 клубово-кавального сегменту.
Рис. 4. Флебосцинтиграф1я патента Л.: заповнення рад1офармпрепаратом статевих вени та вен передньоТ черевноГ ст1нки при гострому леофеморальному флеботромбозi справа.
Нав^ь висока, але iзольовaнa окпк^я нижньо' по-рожнисто' вени може не спричиняти важких порушень гемодинамки при збереженн прохщност дистального русла i нормально' роботи м'язово-венозно' помпи гомтки. Але це можливо ттьки при yмовi збереження прохщност дистального венозного русла i функци м'язово-венозно' помпи гомiлки. У подiбнiй ситyaцiï ль кyвaльнi заходи повинн бути спрямовaнi на запобь гання поширенню тромботичного процесу в дисталь-ному напрямку.
Найбтьш вaжкi порушення венозно' гемодинaмiки у нижнiй кiнцiвцi викликае оклк^я стегнового колектора - в нього впадають не ттьки глибок вени, але i поверхневi - практично всi знaчнi шляхи вщтоку кровi виявляються перекритими. Виникае застш кровi в м'я-зово-венознш помпi гомiлки незалежно вiд наявност або вiдсyтностi тромбiв у глибоких венах (рис. 5).
Компенса^я вщтоку кровi вiдбyвaеться за рахунок вен передньо' черевно' стiнки i системи глибоко' вени стегна - внутршньо''' клубово' i складае всього 60% вщ необхiдноï величини. Цей рiвень являе собою фу-нкцiонaльнy межу i при навантаженн кровотiк практично не посилюеться. Стегново-клубовий сегмент не мае мапстральних шунлв, що визначае обмежен фу-нкцiонaльнi резерви i серйозний негативний вплив як на дистальы, так i на проксимальн сегменти.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЬчна академЫ»
Рис. 5. Флебосцинтиграма патента О.: значне сповльнення поширення радофармпрепарату (а, в) при гострому тромбозi пiдколiнноl, поверхнево!стегново! та гомлкових вен (б).
Основы виносн магiстралi стегнового сегмента -зовышы клубовi вени. Приносн - поверхнева, глибо-ка, огинаюча стегнову юстку та велика пщшюрна вени. Колектор - загальна стегнова вена. Виносна мапст-раль - зовышня клубова вена. Колатералк стетевi вени - перетiкання на протилежну сторону, крижове сплетшня, анастомози мiж глибокою веною стегна i внутрiшньою клубовою веною, вени передньоТ черев-ноТ стiнки, висхiдна поперекова вена. Особливост бу-дови стегново-клубового сегмента визначають обме-женi функцюнальы можливостi компенсацiТ кровотоку при його окпюзи. Це змушуе визначати можливост вiдновлення прохiдностi загальноТ стегновоТ вени -основного колектора ваеТ нижньоТ юн^вки. При збе-реженнi ТТ оклюзiТ не можна розраховувати на задовн льнi функцiональнi результати як в найближчому, так i у вщдаленому перiодi. Стосовно стегново-клубового сегмента можна говорити про часткову або неповну компенсацю Порушення венозного вщтоку обгрунто-вуе доцiльнiсть його вщновлення або полiпшення, так як збереження непрохщносл цього сегменту призво-дить до порушення евакуацп з м'язово-венозноТ пом-пи гомiлки i в подальшому до ТТ дисфункцiТ.
Таким чином, при вивченн гемодинамiчних пору-шень та компенсаторних можливостей венозного русла при тромботичних оклюзiях вен нижых кiнцiвок найбiльше значення для вщтоку кровi мае стегновий колектор. Якщо вЫ прохiдний, як при дистальнм, так i при проксимальна оклюзiях вiдзначаеться задовiльна компенса^я венозного кровотоку. При його блоц^ на-впаки, спостерiгаеться iстотне порушення вщтоку, яке найбтьш виражене в умовах фiзичного навантажен-ня. Тяжк гемодинамiчнi розлади вiдзначаються навiть
Реферат
ОЦЕНКА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ КОЛЛАТЕРАЛЬНОГО КРОВОТОКА ПРИ ОСТРЫХ ВЕНОЗНЫХ ТРОМБОЗАХ
НИЖНЕЙ ПОЛОЙ ВЕНЫ
Русин В.И., Болдижар П.О., Попович Я.М.
Ключевые слова: острый глубокий венозный тромбоз, нижняя полая вена, радиоизотопная флебосцинтиграфия, радиофармпрепарат.
В работе приведен анализ результатов обследования 7 больных с острыми глубоким венозным тромбозом в системе нижней полой вены. Включение в комплекс клинико-инструментального обследования пациентов (ультразвуковое дуплексное сканирование и допплерография, рентгенконтрастная флебография, мультиспиральная компьютерная томография с внутривенным констрастированием) радиоизотопной флебосцинтиграфии дало возможность оценить функциональное состояние коллатерального кровотока при острых глубоких венозных тромбозах в системе нижней полой вены.
при 13ольован1и оклюзп стегнового колектору i стають критичними при ураженн сусщых сегмен^в. Вщсут-HiCTb у вщдаленому перiодi ^отно!' позитивно!' динамки приводить надалi до серйозно!' дисфункцп м'язо-во-венозно!' помпи гомтки i формуванню хроычно!' венозно!' недостатностi.
Висновки:
1. Для оцшки функцiонального стану та компенсаторних можливостей колатерального кровоплину при гострих венозних тромбозах слщ використовувати ра-дозотопну флебосцинтиграфiю.
2. Компенсаторнi можливост колатерального кровоплину при гострих глибоких венозних тромбозах прямо залежать вщ стану венозного колектору, кола-тералей та стану м'язово-венозно!' помпи гомтки.
Лтература
1. Kilpatrick T.K. A comparative study of radionuclide venography and contrast venography in the diagnosis of deep venous thrombosis / T.K. Kilpatrick, M. Lichtenstein, J. Andrews [et al.] // J. Med. Pregl.
- 1994. - № 47(5-6). - P. 209 212.
2. Alemany J. Reconstructive surgery of cavo-ilio-femoral segment in the acute occlusion / J. Alemany, H. Gortz // Zentralbl. Chir. - 1999.
- № 124(1). - P. 37- 41.
3. Grееnfiеld L.J. Rесоmmеndеd героИ^ stаndаrds for vеnа саvаl filter р^се^ю^ аnd райе^ follow-up. Vеnа Саvаl Filter Соnsеnsus Соnfеrеnсе / L.J. Grееnfiеld, R.B. Ruthеrfоrd // J. Vasc. Ше™. Radiol. - 1999. - № 10(8). - P. 1013-1019.
4. Milne A.A. The clinical course of patients following extensive deep vein thrombosis / A.A. Milne, C.V. Ruckley // Eur. J. Vasc. Surg. -
1994. - № 8. - P. 56-59.
5. Zhao J. Compositive treatment of acute deep vein thrombosis of lower extremity / J. Zhao, G. Dong // Chung Hua Wai Ko Tsa Chin -
1995. - № 33 (5). - P. 310-312.
в
Summary
THE EVALUATION OF FUNCTION STATUS OF COLLATERAL FLOW IN ACUTE VENOUS THROMBOSIS OF INFERIOR VENA CAVA Rusyn V.I., Boldizhar P.O., Popovych Ya.M.
Key words: acute deep venous thrombosis, inferior vena cava, radionuclide venography, radiopharmaceutical preparation.
This article focuses on the analysis of the exam findings of 7 patients with acute deep venous thrombosis in the inferior vena cava system. The introduction of radionuclide phleboscintigraphy to the complex of clinical and instrumental investigations (duplex ultrasound scanning, X-ray contrast ascending phlebography, multispiral computed tomography with intravenous injections a radioactive isotope into the vein) allowed us to assess the functional status of collateral flow in acute deep venous thrombosis.
УДК 616.14-002.1 -005.6-031.62-089.819 Русин В.1., Корсак В.В., Болд'жар П.О., Ряшко М.1. М1НПНВАЗИВНЕ СКЛЕРОХ1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ ГОСТРОГО ВАРИКОТРОМБОФЛЕБ1ТУ У ХВОРИХ З СОМАТИЧНИМИ ПРОТИПОКАЗАННЯМИ ДО ВЕНЕКТОМП
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ун1верситет», медичний факультет, кафедра х1рург1чних хвороб
У статт': проведений анал/'з результат/'в мнинвазивного склерох1рург1чного лкування 26 пащ'ент/'в на баз/ в1дд1лення х/'рурги судин ЗакарпатськоТ обласноТ кл1н1чноГ л1карн1 ¡м. А. Новака з гострим поверхневим варикотромбофлеб1том, що мали соматичн1 протипоказання до радикальних венектомш. Розроблен/ у кл1нЦ технолог/Т лкування гострого поверхневого варикотромбофлеб/'ту дозволили повнстю в1дновити яксть життя у 80,8% / значно пол1пшити у 15,4 % хворих з слабо вираженими проявами венозноТ' недостатност/ за умови в/'дсутност/' вертикального рефлюксу через недостатне сп/'вгирло велико/ п/'дшк/'рно'Т вени / при наявност/ вираженоТ супутньоТ церебро-васкулярноТ та серцево-судинноТ патологи. Таким чином, кросектом1я / поетапний флебоцентез у поеднанн з стовбуровою / ¡н'екц1йною склеротерап1ею е ефективним методом лкування гострого поверхневого локального та поширеного варикотромбофлеб/'ту.
Ключов1 слова: гострий поверхневий варикотромбофлеб1т, скперотерагля, кросектом1я, флебоцентез.
Дана робота е фрагментом науково-досл1дноТ' теми: «Венозна г1пертенз1я та ТТ ускладнення» (державна реестрац/я № 112и001518).
Вступ
Одним з найбтьш частих та небезпечних усклад-нень варикозноТ хвороби нижых ган^вок е гострий ва-рикотромбофлеб^ (ГВТФ). Щодо частоти тромбофле-6iTy поверхневих вен серед населення можна 3yCTpi™ сyперечливi вщомостк В.С. Савельев об'еднуе yd ви-падки венозного тромбозу i говорить про гальгасть у 240000 оаб на рк [4]. За шшими даними, гострий вари-котромбофлеб^ зуст^чаеться у 30-60% хворих вари-козною хворобою, що з урахуванням мтьйоыв хворих з даною патолопею виглядае загрозливо, а проблема набувае великого медико-со^ального значення [1].
Досить гостро стоТть питання про способи лкування хворих, що мають соматичн протипоказання до венектомп. У цю групу слщ вщнести хворих з гострими пору-шеннями мозкового кровооб^, iшемiчною хворобою серця, iнфарктом мюкарда, туберкульозом легень у го-стрм стадп, абсцесом легень, гiпертонiчною хворобою III стадп, печiнковою i нирковою недостатнiстю, захво-рюваннями кровi, облп"еруючим атеросклерозом [2]. Переважна бiльшiсть флеболопв сходяться на дyмцi, що у ^еТ категорiТ хворих необхiдно обмежитися вико-нанням тiльки кросектомп, попередивши таким чином можливiсть поширення тромбозу на глибоку систему вен [3]. У зв'язку зi серйозною хроычною соматичною патологiею радикальна флебектомiя цим хворим про-типоказана. Запропонований професором Швальбом П.Г. [6] флебоцентез тромбованих вен дозволяе досить ефективно лкувати запальн явища гострого тромбо-флеб^, проте прояви хронiчноТ венозноТ недостатнос-тi не зменшуе. Спосiб полягае у нанесены проколiв оч-ним скальпелем над тромбованою веною. Через вико-нан iнцизiТ видаляються тромботичн маси i проводиться еластична компреая. Автор вiдзначае, що про-цес облiтерацiТ вiдбyваеться бiльш надшно, нiж при
скперозyючiй терапп. Хоча за даними Ыших джерел, рекaнaлiзaцiя тромбовано' вени вiдбyвaеться чaстiше, ыж облiтерaцiя ïï просвiтy [5]. Безумовно, слабким мю-цем запропоновано' мЫпнвазивно''' технологи лiкyвaння е видалення тромботичних мас через Ыцизп. Якщо па-цiент поступае в першi 5-7 дiб вiд моменту розвитку за-хворювання без виражено' запально' реакцп стiнки вени, тромботичнi маси легко видаляються. При надхо-дженн хворих у пiзнi термiни розвитку захворювання виконати флебоцентез одночасно на протязi вае' тромбовано' вени навряд чи можливо. Так, Лепилов А.В. [2] стверджуе, що при тромбофлебт в термЫи вiд 2 до 4 тижыв вiдбyвaеться значна оргаыза^я тромбу. Стiнкa вени дегенеративно змЫюеться, а у мiсцях по-шкодження ендотелiя фiброблaсти щiльно зв'язують тромб з венозною слнкою.
Мета дослщження
Пiдвищення ефективностi лiкyвaння хворих на гострий поверхневий варикотромбофлеб^, що мають соматичн протипоказання до радикально' флебекто-ми, шляхом розробки способу, що поеднуе в собi ра-дикaльнiсть i мiнiiнвaзивнiсть лiкyвaння.
Об'ект i методи дослiдження
Вагомою проблемою ГВТФ залишаеться лiкyвaння хворих з супутньою патолопею. Важкий загальний стан i високий операцшний ризик е абсолютними про-типоказаннями до радикально' венектомп. У багатьох клУках при поверхневому варикотромбофлебт у цiеï категорп пaцiентiв виконуеться тiльки кросектомiя. У 50-75 % випадюв у них зуст^чаються рецидиви захворювання. У зв'язку з цим, нами запропонований споаб лкування ГВТФ у хворих, яга мають протипоказання до радикально' венектомп. Даний споаб засто-совувався для лкування 26 хворих з поширеним i ло-
