CC BY
15
Оцгнка якостг життя хворих пгсля нейрохгрурггчного лгкування з приводу судинног патологгг
19
(асимптомш стенози, транзиторш шем1чш ПМК), I стушнь — 19 хворих, II стушнь — 18, III — 15,
IV — 4 хворих, V стушнь — жодного пащента. У 8 хворих, яким виконувались операцп на хребтових артер1ях, функцюнальш порушення були обумовлеш оклюз1ями сонних артерш. В уых випадках шд час втручання вдалося досягти задовшьного вщновлення прохщносл МЦА в дапянщ стенотичного ураження.
V 7 хворих Í3 стенозами ВСА, спостертали позитивну динамшу вщновлення невролопчних порушень вже у ранньому шсляоперацшному перюд^ При подаль-шому спостереженш 1х р1вень сощально! дезадап-тацп зрш на одну стушнь. Шд час виконання ЕАС у 9 хворих розвинулись ускладнення, яга негативно вплинули на 1х функцюнальний статус (¡шем1чш ПМК — 7, штракрашальна геморапя — 1, соматична патолопя — 1), загальна летальшсть склала 2,2 % (2 хворих). 1шем1чних ПМК в басейш виконаного втручання при динам1чному спостереженш не було зафшсовано.
Висновки. Ендоваскулярна ангюпластика i стен-тування мае високу ефектившсть у профiлактицi iшемiчних ПМК при атеросклеротичних стенотичних ураженнях МЦА. У переважнш бшьшосл випадкiв операцiя не мае суттевого впливу на змшу ступеню сощально! дезадаптацп при використанш шкали Ренкiна. Негативним фактором, що впливае на якiсть життя внаслщок втручання, е ризик штраоперацш-них тромбоемболiчних ускладнень. При виконаннi операцп на внутрiшнiй соннiй артерп у ранш тер-мiни пiсля iшемiчного ПМК у каротидному басейнi i вщсутносл грубих деструктивних змiн у мозковш речовинi спостерiгаеться значний регрес вогнищевих неврологiчних порушень i суттеве покращення якостi життя пацiентiв.
Ощнка фактор1в ризику при ендоваскулярнш ембол1защ1 церебральних аневризм сшралями i 1х вплив на яшсть життя тсля операци
Костюк М. Р., Щмейко О. А.
1нститут нейрохгрургИ ím. акад. А. П. Ромоданова АМН Украгни, 04050, Кигв, вул. Мануглъсъкого, 32. тел. (044) 486-95-03, е-mail: kostiuk@i.com.ua
Мета. Визначити проввдш фактори ризику щодо розвитку штраоперацшних ускладнень при ендоваскулярнш емболiзацil сшралями (ЕЕС) артерiальних мозкових аневризм (АМА) i оцшити 1х наслiдки.
Матерiали i методи. 3 2004 року 84 хворим у вщ вщ 11 до 66 рокiв проведено 92 операцп емболiзацil 86 аневризм сшралями, що вщдшяються. АМА роз-ташовувалися у вертебо-базилярному басейнi у 37 випадках, у каротидному — в 49 спостереженнях. У 6 випадках втручання виконувались двiчi i в одному трич^ Операцп шсля розриву аневризм проводились 73 хворим (у гострому перiодi — 34 випадки). Асимптомш аневризми були у 9 хворих, iзольований мас-ефект мав мшце у 4 випадках. Результати лшування оцшювались за шкалою наслiдкiв Глазго (ШНГ).
Результати. Повне виключення аневризми при ЕЕС було досягнуто в 27 операщях, субто-тальне — у 26 i часткове — у 39 випадках. При вико-нанш 73 операцш не було iнтраоперацiйних усклад-
нень. Загальна шсляоперацшна летальшсть склала 9,8 % (9 спостережень) — 1 бал за ШНГ. У 4 випадках смерть була обумовлена тяжгастю стану i глибиною церебральних порушень в результат штракрашаль-но! геморагп. Bнаслiдок тромбоемболiчних ускладнень, що розвинулись шд час втручання, померло 5 (5,4 %) хворих (за рахунок наростання артерiального спазму — 4, крововилив аневризми при виконанш селективного фiбрiнолiзису мав мiсце у 4 випадках). Тромбоемболiчнi ускладнення також спостерталися при проведеннi 10 втручань, i в 6 випадках було проведено селективний iнтраартерiальний фiбрiнолiзис. Не було порушень в невролопчному статусi на момент виписки у 8 хворих (5 балiв за ШНГ), помiрний фун-кцiональний дефект — у 2 спостереженнях (4 бали за ШНГ). Серед уых оперованих на момент виписки не було хворих з тяжкою незворотною iнвалiдизацieю (3 або 4 бали за ШНГ).
Висновки. Методика ЕЕС мае високу ефектившсть при виключенш з кровооб^у АМА, локалiзацiя яких важкодоступна для прямого мiкрохiрургiчного втручання. Провщними факторами ризику нега-тивних наслщюв втручання е наступш: масившсть первинно! геморагп, повторнi крововиливи, наяв-нiсть i виразнiсть артерiального спазму, розвиток iнтраоперацiйних тромбоемболiчних ускладнень i застосування селективного iнтраартерiального фiбрiнолiзису. Розвиток штраоперацшно! геморагп при виконанш фiбрiнолiзису, як правило, мае фатальш наслiдки. У переважно! бшьшосл хворих (88 %) пiсля проведено! операцп вщсутш порушення функцiонального статусу, яга негативно впливають на ягасть життя.
Оценка качества жизни и результатов лечения у больных с артериовенозными мальформациями вертебро-базилярного бассейна в резидуальном периоде
Литвак-Шевкопяс С. О., Орлов М. Ю.
Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова АМН Украины,
04050 Украина, г. Киев, ул. Мануилъского, 32.
Тел. 8(044) 483-06-68, e-mail: kavtil@yandex.ru
Цель. Анализ исходов проведенного лечения у больных с АВМ ВББ.
Выбор оценочных тестов определяется периодом заболевания. Для оценки качества жизни больных после проведенного лечения необходимо анализировать степень остаточных нарушений в резидуальном периоде, что соответствует 12—18 месяцам с момента оказания помощи. При анализе результатов лечения так же учитывалась степень деваскуляризации АВМ, как непосредственная задача проводимого хирургического лечения при данной патологии. Для оценки степени нарушения функций и выраженности нарушений жизнедеятельности использовали шкалу Rankin Scale (по J. Rankin, 1957; D. Wade, 2000).
Материал и методы. Проведен анализ результатов хирургического лечения 62 больных (29 женщины и 33 мужчины, возрастом от 1 года до 50 лет) с АВМ ВББ. Во всех возрастных группах преобладал геморрагический тип клинического течения — 77,5 %.
Кроме микрохирургического (МХ) удаления АВМ-19, использовались: эндоваскулярная (ЭВ) эмболизация у 34, внутрисосудистые оперативные
20
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №3, 2007
вмешательства с последующим транскраниальным удалением (МХ+ЭВ) самой АВМ-9.
Радикальность выключения АВМ из кровотока при различных видах хирургического лечения составила: 15 пациентов с тотальной и 4 с субтотальной деваскуляризацией после МХ; 15 с тотальной, 14 с субтотальной и 4 с частичной после ЭВ; 9 с тотальной и один с субтотальной после ЭВ+МХ.
Отсутствие существенных нарушений жизнедеятельности, несмотря на наличие некоторых симптомов болезни отмечено у 39. В этой группе больных АВМ деваскуляризирована тотально — 23, субтотально — 15, частично — 1.
Легкое нарушение жизнедеятельности, неспособность выполнять некоторые прежние обязанности, но справляться с собственными делами при посторонней помощи зафиксированго у 20. Показатель радикальности в этой группе составил: тотально — 16, субтотально — 3, частично — 1.
Умеренное нарушение жизнедеятельности: неспособность ходить без посторонней помощи, неспособность справляться со своими физическими потребностями без посторонней помощи была у 3. Из них АВМ» выключена» субтотально — 1, частично — 2.
Выводы. Исходя из полученных результатов можна сделать вывод о том, что первая степень нарушений функции и выраженности нарушений жизнедеятельности по шкале Rankin Scale была отмечена в группе больных с максимальной степенью деваскуляризации АВМ.
Результаты xipypri4Horo лшування та оцшка якост життя у хворих, оперованмх з приводу poзpивiв аpтеpiальних аневризм головного мозку на фош цеpебpальнoгo ангшспазму
Мороз В. В., Щмейко О. А.
1нститут Heüpoxipypzi'i iM. акад. А. П. Ромоданова АМН Украти, 04050, Kuie, вул. Ману'^ьського, 32, (044) 486-95-03, brain@neuro.kiev.ua
Вступ. Церебральний вазоспазм (ЦВС) е основною причиною розвитку ¡шем1чних ускладнень при розривах артер1альних аневризм (АА) головного мозку i може приводити до швалщизуючих не-вролопчних порушень i смерл внаслщок розвитку шфаркту мозку
Мета дослвдження. Оцшка результаив хiрур-пчного лшування та якосл життя у хворих, опе-рованих з приводу розривiв АА головного мозку на фош ЦВС.
Матеpiал та методи дослщження. Робота Грунтуеться на аналiзi результалв комплексного обстеження та лшування 256 хворих з розривами АА головного мозку на фош ангюспазму, яга були опероваш в клшщ судинно! нейрохiрургií iнституту нейрохiрургií iм. акад. А. П. Ромоданова в перюд з 2000 по 2003 рш включно. Чоловiкiв було 155, жiнок — 101. Вш хворих — вiд 19 до 67 роюв, переважаюча юль-гасть (77,7 %) — вiд 31 до 67 роюв.
Тяжюсть стану хворих оцшювали за класифша-щею W. Hunt i R. Hess (Н — Н) (1968). Функцюнальш змши пiсля оперативного втручання, перед випискою
пащента ¡з стацюнару, оцшювали за ушфшованою шкалою наслщгав Глазго (N. Kassell et. al., 1991).
Результати. 1з 256 хворих мшрох1рурпчним методом прооперовано 214, ендоваскулярним — 42. Шсляоперацшна летальшсть у хворих, оперованих на фош ЦВС, склала 21,1 % (померли 54 пащенти), швал1дизуюч1 ускладнення — 5,5 % спостережень. Найменша шсляоперацшна летальшсть була серед хворих ¡з тяжгастю стану I i II ступешв за шкалою Н-Н (4,1 % i 5,5 % вiдповiдно). У пащенив ¡з III ступiнню шсляоперацшна летальшсть склала 15,4 % (померло 14 хворих), при IV ступеш — 45,6 % (26 випадюв). Найвища летальнiсть спостерiгалась при V ступеш тяжкост за шкалою Н-Н — померли 9 пащенив ¡з 12 (75 %). Наявнiсть ЦВС визначала бшьш високу частоту летальних наслщюв i зменшення кiлькостi позитивних результалв. Нами встановлена взаемо-залежшсть iшемiчного ураження головного мозку та результаив оперативного лiкування хворих з розривами АА, обтяжених ЦВС: добрi i задовiльнi результати пiсля оперативних втручань при ком-пенсованiй формi шеми головного мозку отримали у 88,2 % хворих, шсляоперацшна летальшсть у данш груш хворих становила 11,8 %. При наявност клШч-них та шструментальних ознак субкомпенсовано! шемп мозку вiдмiчалося значне зниження добрих i задовiльних результатiв до 18,8 %, зростання шс-ляоперацшно! летальностi до 43,8 %. Розвиток деком-пенсовано! форми шемп головного мозку, зазвичай, супроводжувався значним поглибленням невролопч-но! симптоматики, прогресивним погiршенням стану пацiентiв. Пiсляоперацiйна летальнiсть у данш груш хворих склала 81,5 %.
Обговорення. Оцшка наслщюв оперативного лшування хворих з ЦВС вказуе на збшьшення частота летальних наслщгав в залежносл вiд розповсюд-женостi ЦВС, тяжкостi стану, наявносл iшемiчного ураження головного мозку, зумовлюе бiльшу частоту формування неврологiчного дефщиту пiсля хiрургiч-ного втручання.
Як1сть життя пащенив, оперованих
з приводу нетравматичних внутр1шньомозкових гематом (НВГ)
Олъхов В. М., Венцшвсъкий Л. О., Венцтвсъкий I. Л., Горбатюк К. I., Кириченко В. В., Чирка Ю. Л., Обертинсъкий В. А., Долгополова Р. А., Кудша О. М., Олъхова I. В.
Втницъка обласна психоневролог1чна лтарня iM. акад. О. I. Ющенка, нейрох1рург1чне вiддiлення, 21005, м. Втниця, вул. Пирогова, 109. тел. 8-0432-321580, e-mail: i_ven@svitonline.com
Вступ. Ягасть життя пащенлв, що перенесли операцш з приводу геморапчного шсульту набувае значення в практичнш медициш
Мета. Визначити критерп якосл життя пащенлв, оперованих з приводу НВГ.
Матер1али i методи. Проаналiзовано 21 шторш хвороби хворих з НВГ, яга були проопероваш в облас-ному нейрохiрургiчному вiддiленнi у 2006 р. Катамнез склав 4 мшящ. Якiсть життя оцiнювалась за шкалою наслщгав Глазго (Glasgow Outcome Scale).
