CC BY
203
УДК: 619: 639.2.09.
Назаренко С.М., астрант3 ([email protected]) © Сумський нацюнальний аграрный утверситет, м. Суми, Украгна
ОЦ1НКА ТОКСИЧНОСТ1 ВОДИ РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ВОДОЙМ ЗА ДОПОМОГОЮ БЮТЕСТУВАННЯ НА DAPHNIA MAGNA STRAUS
У статт1 представлено результати еизначення токсичност1 води рибогосподарських еодойм за допомогою бютестування на Daphnia magna Straus. В якост1 тест-об'ектге були використат ракоподгбнг - дафтг (Daphnia magna Straus). При визначенн гострог токсичност1 критер1ем служила смерттсть тест-оргашзм1е егдносно контролю. Облж дафтй, що еижили проводили через 1, 6, 24, 48, 72 та 96 годин. Висноеок про наявтсть хротчног дИ робили на тдстав1 встановлення достов1рност1 вгдмтностг м1ж показниками виживаност1 або плодючостг в контрольтй i тестованих пробах води. У до^дах на дафтях встановлено, що до^джуваш проби води з рибогосподарських водойм не мали вираженог гострог токсичног дп. У вЫх випадках виживатсть була на рiенi контролю, але у пробi води № 5 еiдмiчено найнижче значення абсолютного числа еижиеаностi дафтй. Тому для быьш детального аналiзу проби води дощльно провести довготривале бютестування, яке дозволяе визначити хрошчну токсичну дт води за рахунок зниження гх еижиеаностi та плодючостi. В пробi води № 5 була знижена плодючють дафтй. Так, плодючють рачюв склала 70 %, а в тших пробах еiдхилення еiд конконтролю було несуттевим. У межах строку випробування у тддо^дних дафтй не було еiдзначено патологiчних еiдхилень - абортивних яець, мертвонародженог молодi i з вадами.
Ключовi слова: вода, токсичтсть, бютестування, Daphnia magna Straus, рибогосподарсью водойми, гостра токсичтсть, хрончна токсичтсть, тест-оргатзми.
УДК: 619: 639.2.09.
Назаренко С.Н., аспирант
Сумской национальный аграрный университет, г. Сумы, Украина
ОЦЕНКА ТОКСИЧНОСТИ ВОДЫ РЫБОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ВОДОЕМОВ С ПОМОЩЬЮ БИОТЕСТИРОВАНИЯ НА DAPHNIA
MAGNA STRAUS
В статье представлены результаты определения токсичности воды рыбохозяйственных водоемов с помощью биотестирования на Daphnia magna Straus. В качестве тест-объектов были использованы ракообразные - дафнии (Daphnia magna Straus). При определении острой токсичности критерием служила смертность тест-организмов относительно контроля. Учет дафний, выживших проводили через 1, 6, 24, 48, 72 и 96 часов. Вывод о наличии хронической действия делали на основании установления достоверности
3 Науковий кер1вник - доцент, к.вет.н. Петров Р.В. © Назаренко С.М., 2014
353
различия между показателями выживаемости или плодовитости в контрольной и тестируемых пробах воды. В опытах на дафниях установлено, что исследуемые пробы воды из рыбохозяйственных водоемов не имели выраженной острой токсического действия. Во всех случаях выживаемость была на уровне контроля, но в пробе воды № 5 отмечено самое низкое значение абсолютного числа выживаемости дафний. Поэтому для более детального анализа пробы воды целесообразно провести длительное биотестирование, которое позволяет определить хроническое токсическое действие воды за счет снижения их выживаемости и плодовитости. В пробе воды № 5 была снижена плодовитость дафний. Так, плодовитость рачков составила 70 %, а в других пробах отклонения от конконтроля было несущественным. В пределах срока испытания у подопытных дафний не было отмечено патологических отклонений - абортивных яиц, мертворожденного молодежи и с недостатками.
Ключевые слова: вода, токсичность, биотестирование, Daphnia magna Straus, рыбохозяйственные водоемы, острая токсичность, хроническая токсичность, тест-организмы.
UDK 619: 639.2.09.
Nazarenko S.M., post graduate student Sumy national agrarian University, Sumy, Ukraine
TOXICITY ASSESSMENT FISHERY WATERS USING BIOLOGICAL TESTING ON DAPHNIA MAGNA STRAUS
The article presents the results of toxicity fishery waters using biological testing on Daphnia magna Straus. As test objects were used crustaceans - Daphnia (Daphnia magna Straus). When determining the acute toxicity criterion was the mortality of the test organisms relative to control. Accounting dafny, survivors were conducted after 1, 6, 24, 48, 72 and 96 hours. The conclusion about the presence of chronic actions made on the basis of establishing the reliability of differences between survival rates or fertility in the control and test water samples. In the experiments on daphnia determined that the analyzed water samples from the fishery waters had not expressed acute toxic effects. In all cases, the survival rate was on the level of control, but in the water sample No. 5 recorded the lowest value of the absolute number of survival of daphnia. Therefore, for a more detailed analysis of water samples it is advisable to spend a long biotesting, which allows to determine the chronic toxicity of water by reducing their survival and fertility. In the water sample No. 5 was reduced fecundity of daphnia. Thus, the fecundity of crustaceans accounted for 70 %, and in other samples deviations from concontrol was not significant. Within the period of testing in experimental daphnia was not observed in pathological deviations - abortive eggs, stillborn and youth with disabilities.
Key words: water, toxicity, biological testing, Daphnia magna Straus, fishing, acute toxicity, chronic toxicity test organisms.
Вступ. Використання бюлопчного методу оцшки токсичност води (бютестування) в даний час увшшло в практику роботи водогосподарських, саштарних, рибогосподарських та шших оргашв, вщповщальних за яккть води
354
i бюлопчну продукцш водойм, у багатьох кра!нах св^у. Даш бютестування введет в число державних стандарт якостi води i !! придатностi для рiзних видiв водокористування (включаючи рибальство), а методики бютестування регулярно публжуються у збiрниках стандартних методiв дослiдження питних i стiчних вод [1, 2].
В Укра!ш розробленi та прийнят в якостi нацiональних стандартiв тшьки бiологiчнi методи визначення загально! токсичност води [4, 5].
Бiотестування являе собою методичний прийом, заснований на ощнщ ди фактора середовища, в тому чи^ токсичного, на оргашзм, його окрему функцiю або систему организму. Живi органiзми здатнi реагувати на меншi концентраци токсикантiв, шж який-небудь датчик. Бiота реагуе на токсичний вплив, який не рееструеться техшчними засобами. Використання даних методiв мае сво! переваги, а саме: вщносна простота, висока чутливiсть i головне, можливiсть отримати iнформацiю, яку не можуть дати традицшш методи хiмiчного аналiзу, роблять бiотестування незамшним елементом контролю i запобiгання забруднення рибогосподарських водойм [2].
Матер1али та методи: Дослщження проводились на б^ кафедри ветсанекспертизи, мжробюлоги, зоогiгiени та безпеки i якостi продуктiв тваринництва Сумського нацюнального аграрного унiверситету та рибогосподарських водойм Сумсько! областi.
Визначення токсичност води рибогосподарських водойм проводили керуючись ДСТУ 4173:2003. Визначення гостро! летально! токсичностi на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia Affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea), ДСТУ 4174:2003. Визначення хрошчно! токсичност хiмiчних речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia Affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea).
В якост тест-об'екив були використаш ракоподiбнi - дафни (Daphnia magna Straus).
Методика заснована на встановленш рiзницi мiж кiлькiстю загиблих дафнш в аналiзованiй пробi (дослiд) i контролi.
Критерiем гостро! летально! токсичност е загибель 50 % дафнш i бiльше в дослiдi за 96 год бютестування.
При визначенш гостро! токсичност критерiем служила смертшсть тест-органiзмiв вiдносно контролю. Висновок про наявшсть хронiчно! дi! робили на пiдставi встановлення достовiрностi вщмшност мiж показниками виживаностi або плодючост в контрольнiй i тестованих пробах води.
Лабораторну культуру дафнш вели за вказаною вище методикою на вщстоянш водопровiднiй водi i перед експериментом перевiряли на чутливiсть. Для перевiрки гостро! токсичностi використовували молодi дафнi! вiком до 24 год. В стаканчики наливали по 100 мл контрольно! i дослщжувано! води без розбавлення. Повторшсть триразова. У кожен стаканчик помщали по 30 молодих дафнш i експонували при оптимальних умовах протягом 96 годин. При короткочасному бютестуванш дафнiй не годували. Облiк дафнiй, що вижили проводили через 1, 6, 24, 48, 72 та 96 годин. Поим вичислялось виживання (або
355
смертшсть) об'екпв у рiзних пробах. Так, вода вважаеться гостротоксичною, якщо загибель тест-органiзмiв за 96 годин становить 50% i бiльше.
Для визначення хрошчно! токсичностi дослiди починали на рачках у вщ двох дiб, у трьох повторностях. У 200 мл дослщжувано! води помщали по 30 рачюв i експонували при оптимальних умовах.
Три рази в тиждень в стаканчиках проводили змiну контрольно! i дослщжувано! води на свiжовiдiбрану. Дафнiй годували щодня. З моменту виметання молодо у ту добу, коли мшяли воду, виконували облж виживання вихiдних самок i виметано! молодi.
Результати та обговорення. У дослщах на дафнiях встановлено, що дослiджуванi проби води з рибогосподарських водойм не мали виражено! гостро! токсично! дi!.
У всiх випадках виживанiсть була на рiвнi контролю, але у пробi води № 5 вдабрано! з ставу "Лисиця " Тростянецького району Сумсько! област вiдмiчено найнижче значення абсолютного числа виживаностг
Результати дослiджень наведено в табл. 1 i на рис. 1.
Таблиця 1
Внжнвашсть дафнш у пробах води з рибогосподарських водойм _Сумсько'1 областi_
Проба Виживашсть, %
абсолютне число %
Проба № 1 24 80
Проба № 2 29 96,7
Проба № 3 30 100
Проба № 4 30 100
Проба № 5 13 43,7
Проба № 6 27 90
Проба № 7 28 93,3
Проба № 8 29 96,7
Контроль 30 100
120
100 80 60 40 20
■
. 1 1 1 1 1 1
III
I абсолютно число
12 3 4 5 6 7
9 10
Рисунок 1. Внжнвашсть дафнш у пробах води з рибогосподарських
водойм Сумсько!' обласл
356
Тому для бшьш детального aHanÎ3y проби води доцшьно провести довготривале бютестування, яке дозволяе визначити хрошчну токсичну дш води за рахунок зниження ïx виживaностi та плодючостi.
В пробi води № 5 була знижена плодючють дaфнiй. Так, плодючiсть рачюв склала 70 %, а в iншиx пробах вщхилення вiд конконтролю було несуттевим.
У межах строку випробування у пщдослщних дафнш не було вщзначено пaтологiчниx вщхилень - абортивних яець, мертвонaродженоï молодi i з вадами.
Висновки.
1. Таким чином, результати бютестового aнaлiзу проб води з рибогосподарських водойм на рaкоподiбниx Daphnia magna Straus показали, що ця вода не мае гостру i хрошчну дш на тест-оргашзми крiм проби води № 5.
2. Встановлено, зниження плодючост дафнш, у пробi № 5, що склала 70 %, а в шших пробах вщхилення вщ конконтролю було несуттевим.
3. Причинами прояву зниження плодючост дафнш у пробах води з рибогосподарських водойм е екзогенш (стж з сшьськогосподарських полiв, дорог) i ендогенш (токсини синьо-зелених водоростей).
Перспективи подальших досл1джень. Плануеться провести монiторинг токсичностi води рибогосподарських водойм.
Л1тература
1. Грищенко Л.И. Болезни рыб и основы рыбоводства / Грищенко Л.И., Акбаев М.Ш., Васильков Г.В. - М. : Колос, 1999. - 456 с.
2. Давыдов О.Н. Болезни пресноводных рыб / О.Н. Давыдов, Ю.Д. Темниханов. - К.: Ветинформ, 2003. - 544 с.
3. ДСТУ 4173:2003. Визначення гостроï летaльноï токсичност на Daphnia magna Straus та Ceriodaphia Affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea). - К., 2004. -С.1-10.
4. ДСТУ 4174:2003. Визначення xронiчноï токсичност xiмiчниx речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia Affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea). - К., 2004. - С.1-9.
Рецензент - д.вет.н., професор Гунчак В.М.
357
