CC BY
42
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №2, 2007
Орипнальш статт
11
УДК 616.831-006.6-059: 615.849
Оцшка рол1 фактора часу в комбшованому лжуванш первинних злояк1сних пухлин головного мозку Лазар Д.А., Розуменко В.Д.
Нащональна медична академ1я тслядипломно"! освгги 1меш П.Л. Шупика МОЗ Украши, м. Ки'1в 1нститут нейрох1рургп 1меш акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки'1в Проанал1зовано ефектившсть застосування шсляоперацшно! дистанцшно! променево! терапп в лжуванш хворих з первинними злояюсними пухлинами головного мозку. Вивчена залежшсть показниюв тривалост життя та його якосл, частоти та вираженосл променевих реакцш в1д строюв застосування шсляоперацшного опромшення.
Ключов1 слова: первинт злояшсш пухлини головного мозку, шсляоперацШна променева тератя, строки опромшення.
Х1рурпчне втручання та променева тера-шя е обов'язковими компонентами лшування хворих з первинними злояюсними пухлинами головного мозку. Ефектившсть комбшованого лшу-вання новоутворень головного мозку, насамперед, залежить в1д пстолопчно! будови пухлини, 11 радюбюлопчних особливостей, локал1зацп, а вже поим — радикальност х1рурпчного втручання, обсягу та методики опромшення, разових 1 сумарних осередкових доз. В той же час, не останню роль в ефективност лшування хворих з первинними злояюсними пухлинами головного мозку та якост !х життя ввдграе тривал1сть перюду в1д виконання х1рурпчного втручання до початку шсляоперацшного опромшення.
Особливост загоення рани шсля х1рурпчного видалення пухлини, можлив1 шсляоперацшш й шфекцшш ускладнення, ускладнення, пов'язаш з порушеннями лшвородинамши, ефектившсть комбшованого лшування та !х залежшсть в1д строюв шсляоперацшного опромшення е комплексним питанням, що не знайшло свое! аргументовано! вщповвд.
Загальновизнаними строками в1д моменту х1рурпчного втручання до початку курсу шсляоперацшно! променево! терапп вважають 3-4 тиж [1, 2, 8, 9]. Чим шзшше проводять ад'ювантну променеву терапш, тим б1льше в1ропдшсть подовження росту або виникнення рецидиву захворювання, особливо при новоутвореннях головного мозку за високого ступеня злояюсноси [6, 10]. За умови затримки шсляоперацшного опромшення на 1,5-2 м1с бшьш шж удв1ч1 знижуються показники середньо! тривалост життя хворих з злояюсною пухлиною головного мозку [4, 5]. В той же час, початок опромшення хворих на 8-10-ту добу шсля х1рурпчного втручання суттево не покращуе загальш результати комплексного лшування, проте, ¡стотно збшьшуе тривал1сть загоення операцшно! рани, частоту шфекцшних ускладнень, частоту 1 виражешсть променевих реакцш [3, 7].
Нами вивчено ефектившсть комбшованого лшування хворих з злояюсною пухлиною головного
мозку, частоту та виражешсть променевих реакцш залежно в1д строюв застосування шсляоперацшно! променево! терапп.
Матер1али 1 методи дослщження. Проанал1зо-ваш результати лшування 233 хворих з первинною злояюсною пухлиною головного мозку, яким проведений шсляоперацшний курс променево! терапп в радюлопчному в!дд!ленш променево! терапп Ки!всько! мшько! онколопчно! лшарш за перюд 1995-2006 рр. Хвор1 розподшеш на чотири групи залежно в1д строюв проведення шсляоперацшного опромшення: у 38 хворих (I група) опромшення розпочинали на 8-12-ту добу шсля х1рурпчного втручання, у 92 (II група) — на 14-21-шу добу, у 66 (III група) — на 24-30-ту добу; у 37 (IV група) — на 40-ву добу 1 шзшше.
Статистичний анал1з показниюв середньо! три-валост1 та якост1 життя проводили по групах пац1ен-т1в та в1дпов1дно до г1столог1чно! форми первинно! пухлини головного мозку. Проведено оц1нку тенден-ц1й зм1н показник1в тривалост1 життя залежно в1д строк1в п1сляоперац1йного опром1нення за окремих г1столог1чних форм новоутворень.
Результати та ¿х обговорення. Анал1з дина-м1ки показник1в тривалост1 життя та його якост1, частоти ранн1х променевих реакц1й св1дчив про !х значн1 розб1жност1 залежно в1д строк1в початку шсляоперацшного опромшення. Для оцшки ц1е! залежност1 за контрольн1 прийнят1 показники у хворих III групи, осюльки таю строки проведення променево! терап1! переважно застосовують в кл1н1чний практиц1.
За б1льш ранн1х строк1в початку ад'ювантно! променево! терап1! спостер1гали кращ1 показники середньо! тривалост1 життя, б1льш1, н1ж у контроль-нш груш, на 20-24%. Частота рецидив1в захворю-вання була меншою на 18-21%. Проте, у цих хворих суттево б1льшою (на 51-68%) була частота раншх променевих реакц1й у вигляд1 сухого та вологого дерматиту на дшянках пол1в опромшення. Також б1льшими були тривал1сть загоення операц1йно! рани, частота шфекцшних ускладнень. Це змусило в 11 хворих призупинити курс опромшення на 5-7
12
Лазар Д.А., Розуменко В.Д.
дшв та провести вщповщну симптоматичну тера-пш. Загалом при застосуванш шсляоперацшного опромшення у ранш строки збшьшувались строки загоення операцшно! рани, виникав додатковий дискомфорт у хворого, що зумовлювало зниження показниюв якост життя та збшьшення тривалост лшування хворого у радюлопчному стацюнар^
За початку шсляоперацшно! променево! терапп у строки вщ 14 до 21-Ï доби сшввщношення дослщ-жуваних показниюв було кращим. Так, середня тривалшть життя при вщповщних пстолопчних формах первинно: пухлини головного мозку була на 21-26% бшьша, шж у контроле на 16-19% меншою була частота рецидив1в захворювання. Частота виникнення раншх променевих реакцш була такою самою, як у контрольнш груш. Уы хвор1 ще1 групи завершили курс променево! терапп в повному обсяз1 без перерви в лшуванш.
За шзнього початку шсляоперацшного опромь нення констатували протилежну динамшу дослщ-жуваних показниюв. Так, якщо спостер^али тен-денцш до зменшення загально! частоти променевих реакцш на шюр1 пол1в опромшення (на 18-23% у пор1внянш з такою в контрол^, то суттево бшьшою (на 41-49%) була частота рецидив1в захворювання, ¡стотно меншими (на 39-44%) були показники серед-ньо! тривалост життя хворих.
Отримаш результати св^чать, що строки початку шсляоперацшно! променево! терапп справ-ляють суттевий вплив на загальш результати комбь нованого лшування хворих з первинною злояюсною пухлиною головного мозку. Тривалшть регенерацп i загоення неускладнено! х1рург1чно1 рани стано-вить у середньому 8-12 дiб, що визначае швидкiсть пролiферативних процесiв в органiзмi пацiента. За наявносл додаткових негативних чинникiв, зокрема, великого обсягу хiрургiчного втручання, похилого вшу пащента, ожирiння, цукрового дiабету, гiпоксiï, серцево-судинних захворювань, хронiчних запаль-них процесiв уповiльнюеться регенерацiя та подов-жуеться тривалiсть загоення операцшно! рани. З огляду на зазначене, можливо зробити висновок, що початок опромшення в строки ранiше шж на 12-ту добу пiсля хiрургiчного втручання не виправданий через значну частоту променевих реакцш та мож-ливих променевих ускладнень, у деяких хворих це змушуе припиняти курс променево! терапп та про-водити симптоматичне лшування, що, у свою чергу, сприяе подовженню строюв опромiнення хворих та справляе негативний вплив на загальш результати !х комбшованого лiкування.
З шшого боку, збiльшення строкiв вщ моменту хiрургiчного втручання до початку шсляоперацшного опромшення (до 40 дiб i бшьше) через об'ективш (тривалiсть загоення операцiйноï рани, загальний стан хворого) та суб'ективш (черга на госпiталiзацiю, суто технiчнi причини) чинники також справляе суттевий негативний вплив на показники тривалосл життя, його яюсть, частоту рецидивiв захворю-
вання. Бшьш^ть злоякiсних пухлин головного мозку характеризуються високим ступенем злояюсноси та високою пролiферативною активнiстю. Тому нерщко злоякiсне новоутворення встигае вщновити сво! пер-виннi дооперацiйнi розмiри за початку опромiнення в шзш строки. Таке вiдновлення супроводжуеться прогресуванням клтчних симптомiв захворювання, зниженням якост життя пацiента, що ¡стотно зменшуе резерв часу для проведення адекватно! променево! терапiï у повному обсязi. Причому, частота виникнення променевих реакцш i ускладнень зменшуеться не так значно, щоб надавати переваги проведенню шсляоперацшного опромшення у шзш строки.
Запропоноваш та апробоваш строки початку опромшення, а саме 14-21-ша доба шсля хiрур-пчного втручання, е найбiльш рацiональними й оптимальними у хворих з первинною злояюсною пухлиною головного мозку. Вони дозволяють бшьш чггко та послщовно оргашзувати комбiноване лшу-вання пащенпв на межi нейрохiрургiï та радюлогп, збiльшити середню тривалiсть життя пащенпв та 'i'i якiсть, зменшити частоту рецидивiв захворювання, не збiльшуючи загально! частоти променевих реак-цiй та ускладнень.
Список лггератури
1. Дарьялова С.Л., Бойко А.В., Черниченко А.В. Современные возможности лучевой терапии злокачественных опухолей // Рос. онкол. журн. — 2000. — №1. — С.48-55.
2. Доможирова А.С. Клинико-тактические аспекты лучевого лечения опухолей головного мозга // Иероглиф. — 2004. — Т.7, №24. — С.908-910.
3. Кулакеев О.К., Набиев А.К., Курманов Д.Т., Арыбжа-нов Д.Т. Оценка роли фактора времени в комбинированном лечении злокачественных опухолей головы и шеи // Междисциплинарный подход к диагностике и лечению опухолей орофарингеальной зоны, головного мозга и органа зрения: Материалы Всерос. науч.-практ. конф. — Челябинск, 2005. — С.35-36.
4. Лазар Д.А., Розуменко В.Д. Современное состояние проблемы лучевой терапии опухолей головного мозга // Укр. мед. часопис. — 2003. — №2. — С.107-111.
5. Розуменко В.Д. Состояние и перспективы лечения опухолей головного мозга // Бюл. УАН. — 1998. — №7. — С.94-96.
6. Holthouse D., Bulsara M., Warnbeck N., Knuckey N. The value of postoperative radiotherapy for pituitary adenomas // J. Clin. Neurosci. — 2001. — V.8, N2. — P.195.
7. Salminen E., Nuutinen J.M., Huhtala S. Multivariate analysis of prognostic factors in 106 patients with malignant glioma // Eur. J. Cancer. — 1996. — V.32, N11. — P.1918-1923.
8. Skladowski K., Maciejewski B., Golen M. et al. Randomized clinical trial on 7-day-continuous accelerated irradiation (CAIR) of head and neck cancer: report on three year tumor control and normal tissue toxicity // Radiother. Oncol. — 2000. — N55. — Р.100-101.
9. Steel G.J. Basic clinical radiobiology. — London: A Hodder Arnold Publ., 2002. — 262 p.
10. Wara W.M. Radiation therapy of brain tumors // Cancer. — 1995. — V.55. — P.2291.
Оцгнка ролг фактора часу в комбгнованому лгкуваннг первинних злоякгсних пухлин головного мозку
13
Оценка роли фактора времени в комбинированном лечении первичных злокачественных опухолей головного мозга Лазарь Д.А., Розуменко В.Д.
Проанализирована эффективность использования послеоперационной лучевой терапии в лечении больных с первичными злокачественными опухолями головного мозга. Изучена зависимость показателей продолжительности жизни и ее качества, частоты и тяжести лучевых реакций в зависимости от сроков проведения послеоперационного облучения.
Time factor role estimation in combined treatment of primary malignant brain tumours Lazar D.A., Rozumenko V.D.
The effectiveness of postoperative radiotherapy in patients with primary malignant brain tumours treatment was analysed. The dependence of life duration and quality, radio reactions frequency and severity on the terms of postoperative irradiation.
Коментар
до cmammi Лазаря Д.А., Розуменка В.Д. «Оц/'нка рол! фактора часу в комб'шованому л1куванн1 первинних злояксних пухлин головного мозку»
Променева тератя в^грае одну з провщних ролей у комбшованому та консервативному лкуванш глюм головного мозку незалежно вщ ступеня Тх анаплазп, а при злоякюних формах — вона е обов'язковим i сьогодш загальноприйнятим стандартом Тх лкування. До останнього часу вважали, що шсляоперацшну променеву терашю слщ проводити якомога ражше, вщразу шсля зняття ш^в. Проте, в лiтературi немае даних, як б свщчили про переваги ранньоТ променевоТ терапп у порiвняннi з вщстроченою. З окремих джерел лтератури вщомо ттьки, що проведення ранньоТ променевоТ терапп запоб^ае мал^жзаци глюм II та III ступеня анаплазп, проте, тривалють життя не збтьшуеться. Рандомiзованих дослщжень з цього приводу немае.
Авторами на основi аналiзу великого ключного матерiалу встановлено залежжсть результалв комбшованого лкування хворих з первинною пухлиною головного мозку вщ строюв початку тсляоперацшноТ променевоТ терапiТ. Доведено, що оптимальними строками опромшення е 14—21-ша доба шсля хiрургiчного втручання. Застосування запропонованих авторами строюв проведення пiсляоперацiйного опромшення дозволило шдвищити показники середньоТ тривалосп життя хворих та знизити загальну частоту променевих реакцш та ускладнень. В проведеному дослщжеш, на жаль, детально не зазначеж види променевих реакцш та ступшь Тх вираженосп залежно вiд строкiв початку опромшення та пстолопчноТ форми пухлини головного мозку.
Стаття актуальна та безумовно викличе значний штерес серед нейрохiрургiв та променевих терапевлв, а мож-ливо стане початком широкоТ дискусп, зважаючи на велику кiлькiсть питань, пов'язаних з шляхами подальшого покращання ефективностi пiсляоперацiйноТ променевоТ терапiТ, як сьогоднi потребують вирiшення.
О.Я. Главацький, д-р мед. наук, npoßidHuü науковий спвроб1тник кл1н1ки нейроонкологи ¡нституту нейрох/'рургп ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМН УкраУни
