CC BY
35Оцінювання підготовленості висококваліфікованих стрільців-жінок з пневматичного пістолета
Рощін І.Г
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
Анотації:
Визначено рівень майстерності членів жіночої збірної команди України зі стрільби пневматичного пістолета. Проаналізовано результати виступів вказаних спортсменок на всеукраїнських та міжнародних змаганнях за період 2005-2010 рр., що дозволило розробити їх рейтинг. Встановлено, що індивідуальна варіація очок спортсменок не залежить від рівня спортивного результату (У= 0,8-1,1 %) і не може слугувати критерієм для оцінювання спортивної майстерності даних членів збірної команди.
Ключові слова:
стрільба, пневматичний
пістолет, спортсменки, збірна України, рейтинг.
Рощин И.Г. Оценка подготовленности высококвалифицированных стрелков-женщин из пневматического пистолета.
Определен уровень мастерства членов женской сборной команды Украины по стрельбе из пневматического пистолета. Проанализированы результаты выступлений указанных спортсменок на всеукраинских и международных соревнованиях в период 2005-2010 гг., что позволило разработать их рейтинг. Установлено, что индивидуальная вариация очков спортсменок не зависит от уровня спортивного результата (V = 0,8 * 1,1%) и не может служить критерием для оценивания спортивного мастерства данных членов сборной команды.
стрельба, пневматический пистолет, спортсменки, сборная Украины, рейтинг.
Roshchin I.G. The preparedness assessment of highly qualified female air-pistol shooters. The skills level of the members of female Ukrainian National air-pistol shooting team is defined. The national and the international competitions results of these shooters in the period 2005-2010 are analyzed. That allows us to develop their ranking. It is set that the individual variation of the shooters' results does not depend on the level of their results (V = 0.8-1.1%) and can not be a criteria for evaluation of sport skill of the members of a national team.
shooting, air-pistol, female, the National team of Ukraine, rank.
Вступ.
Сучасний етап розвитку стрільби кульової характеризується загостренням спортивної конкуренції на міжнародній арені [6]. Обмеженість квот від країни на участь у чемпіонатах світу, Європи, етапах Кубка світу (від країни допускають 3 стрільця) та Олімпійських іграх (2 стрільця) пред’являє високі вимоги до спортивного відбору на рівні національних збірних команд. Особливо це стосується країн з високим рівнем розвитку кульової стрільби, до числа яких входить й Україна. Навіть незначні прорахунки у такому відборі можуть суттєво вплинути на психофізичний стан спортсменів, знизити якість тренувального процесу при підготовці до найголовніших стартів. Звичайно, тренерський досвід, висока професійна майстерність має пріоритетне значення, але доповнений статистичним матеріалом на основі порівняльного аналізу результатів виступів спортсменів на відповідальних змаганнях за тривалий період додає об’єктивності та вагомості прийнятих рішень.
На сьогодні, аналіз динаміки виступів висококваліфікованих стрільців, членів національної збірної команди України, у відкритих виданнях відсутній. Хоча подібні роботи були загальнодоступними та публікувалися в недалекому минулому [1]. Обговорення даної проблематики широко ведеться і закордоном [2].
Роботу виконано в рамках завдань НДР по темі 2.12 “ Формування системи багаторічного відбору і орієнтації спортсменів ” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 роки.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - визначення рівня майстерності членів жіночої збірної команди України зі стрільби з пневматичного пістолета та проведення їх порівняння.
© Рощін І.Г., 2011
Завдання дослідження
Проаналізувати результати виступів спортсменів-стрільців жіночої збірної команди України (пістолетна група) на всеукраїнських та міжнародних змаганнях за період 2005-2010 рр.
Запропонувати критерії оцінювання спортивної майстерності стільців-жінок з пневматичного пістолета.
Методи дослідження: метод аналізу та узагальнення, інтернет-пошук результатів виступів спортсменів, методи математичної статистики: ^-критерій Шапіра-Уілка, /-критерій Стьюдента та ^-критерій Фішера-Снедекора, метод статистичних гіпотез.
Результати дослідження.
Для аналізу виступів стрільців-жінок використані протоколи всеукраїнських та міжнародних змагань з пневматичного пістолета за період 2005-2010 рр. [7]. Обраний діапазон охоплює весь попередній олімпійський цикл (2005-2008 рр.) та два наступних роки. Досліджувались результати семи членів жіночої пістолетної групи збірної команди України. Середнє арифметичний результат виступів спортсменок протягом року та його середнє квадратичне відхилення представлені у таблиці 1.
На таблиці 1 видно, що тільки три спортсменки приймали участь у змаганнях протягом усього зазначеного періоду. Дві спортсменки (В, Ж) розпочали виступи за збірну команду України з 2009 року, оскільки були включені до складу збірної за результати виступів у 2008 році. Спортсменка «Е» не виступала у 2010 році. Стрілець «Г» не приймала участь у змаганнях з осені 2007 року по осінь 2009 року. Для аналізу результатів виступів використані методи параметричної статистики: /-критерій Стьюдента для порівняння середніх арифметичних та ^-критерій Фішера-Снедекора для порівняння дисперсій [3]. Застосування цих критеріїв, при прийнятому у спортивній педагогіці рівні істотності (а = 0,05), передбачає
Таблиця 1
Результати виступів спортсменок на всеукраїнських та міжнародних змаганнях (п=353)
№ С-ки X ± а, очки
2005 р 2006 р 2007 р 2008 р 2009 р 2010 р 2005-2010 рр.
А 382±4 383±2 385±3 383±3 386±4 387±3 384±4
Б 380±5 380±3 380±5 380±3 378±3 378±5 379±4
В - - - 376±2 379±4 378±3 378±3
Г 382±4 376±4 376±5 - 377±3 375±6 377±5
Д 373±3 378±3 376±6 374±5 374±5 375±4 375±5
Е 375±2 373±4 376±4 378±2 376±2 - 375±3
Ж - - - 371±10 373±2 374±4 374±4
Таблиця 2
Кількість опрацьованих виступів спортсменок на всеукраїнських та міжнародних змаганнях (п=353)
№ Спортсменки 2005 р 2006 р 2007 р 2008 р 2009 р 2010 р 2005-2010 рр.
А 5 5 3 3 4 5 85
Б 4 2 4 2 2 5 79
В - - - 3 3 3 9
5 0 1 - 5 1 4 ■2
Д 3 1 3 11 14 8 60
Е 6 0 9 9 8 - 42
Ж - - - 2 9 15 26
або достатньо великий обсяг вибіркових сукупностей (не менше 30), або виконання умови про відповідну подібність до нормального розподілу генеральної сукупності, з якої походять досліджувані вибірки. Кількість виступів спортсменок на всеукраїнських та міжнародних змаганнях протягом року та за цілий період представлені у таблиці 2.
У 5-ти спортсменок кількість виступів перевищує 30. Кількість змагань спортсменок “В” та “Ж” (19 та 26 відповідно) вказує на доцільність застосування Ж - критерію Шапіра-Уілка для перевірки гіпотези про нормальність розподілу [4]. Результати перевірки цієї гіпотези отримані з використанням програми Statistica 6.0. За нульовою статистичною гіпотезою припускалося існування нормального закону розподілу.
Розрахункові значення Ж - критерію в обох випадках перевищують його критичні значення (Ж=0,915; р=0,09 та Ж=0,940; р=0,14). Отже, не має підстав для відхилення гіпотези про нормальність розподілу у двох досліджуваних генеральних сукупностях спортсменок “В” та “Ж”.
Для з’ясування достовірності різниці між результатами виступів всіх 7 спортсменок, нами було сформульована нульова гіпотеза про рівність їхньої середньої кількості очок за досліджуваний період. Перевірка статистичної гіпотези здійснювалась /-критерієм Стьюдента. Розрахунки проведені з використанням програми Statistica 6.0 (табл. 3).
Розрахункове значення /-критерію спортсменки “А” більше від критичного (р < 0,001) в усіх шести випадках. Таким чином, нульова гіпотеза може бути відхилена. Значить, за середнє арифметичним показником виконання змагальної вправи (384 очка) спортсменка “А” статистично суттєво відрізняється від всіх інших осіб що робить її безумовним лідером команди.
Для стрільців “Б” та “В” нульова гіпотеза може бути прийнята (р = 0,08). Для решти 4 сукупностей
(“Б”-“Г”; “Б”-“Д”; “Б”-“Е”; “Б”-“Ж”) нульова гіпотеза відхиляється (р < 0,003). Отже, спортсменка “Б” відносно спортсменки “В” має несуттєво вищу середню кількість 379 проти 378 очок, але статистично суттєво кращій показник від учасниць “Г”, “Д”, “Е”, “Ж”.
При порівнянні спортсменки “В” з результатами “Г” та “Д” нульова гіпотеза приймається (р=0,5; р>0,05). Для інших двох спортсменок (“Е” та “Ж”) нульова гіпотеза відхиляється (р<0,02; р<0,001). Таким чином, спортсменка “В” має статистично суттєво кращій середній результат виконання змагальної вправи (378 очок) відносно “Е” (375 очок) та “Ж” (374 очка) і несуттєво відрізняється від учасниць “Г” та “Д”.
При порівнянні спортсменки “Г” з результатами “Д” та “Е” нульова гіпотеза приймається (р>0,1), а для “Ж” - відхиляється (р<0,01). Таким чином, спортсменка “Г” має статистично суттєво кращій середній результат виконання змагальної вправи відносно спортсменки “Ж”, і несуттєво - від “Д” та “Е”.
При порівнянні спортсменки “Д” з результатами “Е” та “Ж” нульова гіпотеза приймається (р>0,9; р>0,1). Таким чином, спортсменка “Д” має статистично несуттєву різницю середнє арифметичного результату виконання змагальної вправи від спортсменок “Е” та “Ж”.
При порівнянні учасниці “Е” зі спортсменкою “Ж” нульова гіпотеза приймається (р>0,05). Таким чином, спортсменка “Е”, яка показала 375 очок статистично несуттєво відрізняється від“Ж” - 374 очок.
Для визначення стабільності виступів спортсменок використаний показник, який характеризує варіативність очок відносно середнього значення. Для з’ясування достовірності різниці по даному показнику нами була сформульована нульова гіпотеза про рівність дисперсій для всіх 7 спортсменок. Перевірка статистичної гіпотези здійснювалась з використанням ^-критерію Фішера-Снедекора. Розрахунки проведені з використанням програми Statistica 6.0 (див. табл. 3). Тільки у 5 випадках (подано на темному тлі)
Таблиця 3
Подібність розподілу результатів спортсменок (п=353)
Пари спортсменок t р© F р(Р)
А vs. Б 8,19 0,000 1,14 0,566
А vs. В 7,26 0,000 1,64 0,235
А vs. Г 9,61 0,000 1,65 0,055
А vs. Д 12,52 0,000 1,69 0,027
А vs. Е 13,12 0,000 1,30 0,350
А vs. Ж 12,48 0,000 1,15 0,613
Б vs. В 1,76 0,082 1,86 0,137
Б vs. Г 3,08 0,003 1,45 0,159
Б vs. Д 5,33 0,000 1,49 0,100
Б vs. Е 5,50 0,000 1,48 0,170
Б vs. Ж 6,31 0,000 1,02 0,916
В vs. Г 0,68 0,500 2,70 0,026
В vs. Д 1,94 0,055 2,77 0,019
В vs. Е 2,55 0,013 1,26 0,613
В vs. Ж 3,67 0,001 1,89 0,167
Г vs. Д 1,53 0,130 1,03 0,943
Г vs. Е 1,59 0,115 2,15 0,016
Г vs. Ж 2,82 0,006 1,43 0,348
Д vs. Е -0,07 0,948 2,20 0,009
Д vs Ж 1,56 0,122 1,46 0,296
Е vs. Ж 1,96 0,054 1,51 0,240
Примітка: темним виділено статистично суттєвий рівень істотності
Очки
385
384
383
382
381
380
379
378
377
376
375
374
373
Індивідуальний результат
__Середній результат групи - 378,6 очок
- Верхня межа групової «норми « - 382,3 очка - Нижня межа групової «норми» - 374,9 очок
А
Б
В
Г
Д
Е
Ж
Рис. 1. Розподіл спортсменок за груповою нормою оцінювання спортивних результатів за період 2005-2010 рр.
з 21 нульова гіпотеза може бути відхилена. Встановлено статистично суттєву різницю у варіації результатів за стандартним відхиленням між спортсменками “В” та “Е” проти “Г” та “Д”, а також спортсменки“А” проти “Д\ На загал можна зробити висновок, що індивідуальна варіація очок у даній групі не залежить від рівня результату спортсменки (V= 0,8^1,1 %) і не може слугувати критерієм для оцінювання спортивної майстерності даних членів збірної команди.
Критерієм відхилення індивідуальних результатів стрільців від групових показників обрано ±2/3 їхнього середнє квадратичного відхилення від середнє арифметичного [4]. Інтервал з границями (X ± 2/3 о) охоплює 50% спортивних результатів. Досягнення, що попадають у цей інтервал, спеціалісти відносять до таких, що відповідають “нормі” [5]. Такий підхід забезпечує об’єктивне підґрунтя для проведення порівняльної оцінки результатів спортсменок по відношенню до прийнятої норми. Позитивною якістю такої норми є те, що вона віддзеркалює підготовленість спортсменок за певний проміжок часу, залежить від їхніх результатів і характеризує майстерність окремої спортсменки відносно всієї групи.
За результатами виконання змагальної вправи було розраховані середній результат для всіх спортсменок (х =378,6 очка), середнє квадратичне відхилення та границі інтервалу групової норми X ± 2/3о (374,9^382,3 очка). Обчислення проведено у програмі Microsoft Excel, результати представлено на рис. 1.
Як бачимо на рисунку 1, результати п’яти спортсменок попадають у визначений інтервал X ± 2/3 о. Значить їхні досягнення відповідають запропонованим вимогам для означеної групи спортсменів. Продовжуючи аналіз, з’ясовуємо, що середня кількість очок за період 2005-2010 рр. стрільців “А” та “Ж” перебувають за межами визначених границь. Досягнення першої спортсменки вище верхньої межи прийнятої групової норми. Це кращий показник серед всіх інших членів збірної команди. Стрілець “Ж” має результат гірший від нижньої межи групової норми і характеризує її як слабкішу відносно інших спортсменок.
Висновки.
1. Аналіз середньої кількості набраних очок за період 2005-2010 рр. дозволяє розташувати обстежених членів збірної команди України (пістолетна група) у певному рейтингу. Результати спортсменки “А” статистично суттєво відрізняються від всіх інших учасників, що забезпечує їй беззаперечне лідерство (р < 0,001). Спортсменки “Б” та “В” мають між собою статистично неістотну різницю (р=0,08) і займають
2-3 позицію. За рівнем своїх показників стрілець “Б” отримала відносну перевагу, оскільки її досягнення вищі за досягнення чотирьох спортсменів, які посідають 4-7 місця (р < 0,003), в той час, коли стрілець “В” має перевагу тільки перед трьома представниками, що знаходяться на 5-7 місцях.
2. Встановлено, що індивідуальна варіація очок спортсменок за період 2005-2010 рр. не залежить від рівня спортивного результату (¥= 0,8^1,1 %) і не може слугувати критерієм для оцінювання спортивної майстерності даних членів збірної команди.
3. Визначено, що члени жіночої збірної команди України на всеукраїнських та міжнародних змаганнях у 2005-2010 роках мають середній результат 378,6±5,5 очка. Результати стрільців які займають у рейтингу 2-6 місця, знаходяться у зоні, яка для обстеженої групи спортсменок відповідає рівню норми (374,9^382,3 очка). Досягнення спортсменок “А” та “Ж” виходять за границі визначеного інтервалу: першої - у кращій бік, оскільки її результати вище за верхню межу групової норми, останньої - в гірший, так як її результати менше нижньої границі норми.
В наступних роботах планується провести порівняння виступів на всеукраїнських та міжнародних
змаганнях стрільців-жінок з пневматичного пістолета,
членів збірної команди України.
Література:
1. Богіно В.І. Стрільба кульова / В.І. Богіно та ін. - К., 2005. - № 1.
- 100 с.
2. Заколодная Н.Д. Положение Белорусских стрелков на мировой арене / Н.Д. Заколодная //Информационно-аналитический бюллетень № 9 по актуальным проблемам физической культуры и спорта - Ми. : БГУФК, 2010. - Вып. 9. - С. 5-9. - ISBN 978-9856953-47-0.
3. Зациорский В.М. Спортивная метрология: [учеб. для ин-тов физ. культ.] / В.М. Зациорский. - М.: Физкультура и спорт, 1982.
- 256 с.
4. Иванов В.С. Основы математической статистики: [учеб. пособ. для ин-тов физ. культ.] / В.С. Иванов. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 176 с.
5. Лакин Г.Ф. Биометрия: [учеб. пособ. для универ. и педин-тов] / Г.Ф. Лакин. - М.: Высшая школа, 1973. - С. 244-245.
6. Пятков-Мельник В.Т. Стрілецько-спортивна наука України (2001
- 2005) [Електронний ресурс] / В.Т. Пятков-Мельник //Спортивна наука України. - 2006. - №6 (7) - 371 с., іл. - ISBN 9667597-06-7. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ 8^/2006-6/^х.Ьт1.
7. Федерація стрільби України [Электронный ресурс]. - Режим доступа: [http://www.shooting-ua.com/ukr_start.htm].
Надійшла до редакції 26.04.2011 р.
Рощин Игорь Геннадиевич [email protected]
