CC BY
49
безпечност рибницько! продукци, одержано! з водойм, пщданих забрудненню важкими металами.
Загалом проведет нами дослщження свщчать про вщповщшсть вмюту затза у вод1 Явор1вського водосховища юнуючим нормам, про понаднормовий вмют мщ у вод1 та про органно-тканинш особливост розподшу вказаних важких метатв в орган1зм1 дослщжуваних вид1в риб - красношрки та окуня. Вмют зал1за та мщ в м'язовш тканиш вказаних вид1в риб не перевищував ГДК.
Висновки. Одержан1 нами результати свщчать про перевищення вмюту мщ у вод1 Явор1вського водосховища у 35,17 раз^ та про депонуючу роль донних вщкладень стосовно затза та мщь Найменшою м1рою зал1зо та мщь накопичуються у м'язовш тканиш красношрки та окуня, в той час як зябра та шюра нагромаджують !х у суттево вищих концентращях.
Лiтература
1. Левик В. I. До юторп вивчення посттехногенного перюду розвитку в1двал1в Передкарпатського «рконосного басейну / В. I. Левик // Науков1 основи збереження бютично! р1зноман1тност1 : тематичний щор1чник / НАН Укра!ни, 1н-т екологп Карпат. - 2006. - Вип. 7. - С. 171-175.
2. Гайдш А. М. Еколопчш проблеми райошв видобутку катйних солей та арки / А. М. Гайдш // Еколопя i природокористування. - 2013. - Вип. 16. - С. 127-134.
3. Гайдин A. M. Новi озера Л^вщини / A. M. Гайдин, I. I. Зозуля. - [2-ге вид., перероб. та доп.]. - Л^в: Афша, 2009. - 103 с.
4. Грубшко В. В. Роль металiв в адаптаци гiдробiонтiв: еволющйно-еколопчш аспекти / В. В. Грубiнко // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. - 2011. - № 2 (47). -С. 237-262. - (Серiя: Бюлопя).
5. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия / Прайс В. — М.: Мир, 1976. - 354 с.
6. Вмют кадмто та свинцю в гiдроекосистемi Яворiвського водосховища / Г. М. Добрянська, А. П. Мельник, Н. €. Янович, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ ш. С.З. Гжицького. - 2015. - №1 (61), ч. 2. - С. 263-267.
7. Особливост накопичення важких металiв в органiзмi рiзних видiв промислових риб / Г. М. Добрянська, А. П. Мельник, Н. €. Янович, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького. - 2013. - Т. 15, №1 (55), ч. 4. -С. 52-56.
8. Сезонн та видовi особливост розподшу цинку в бютичних та абютичних складових екосистеми рибницького ставу / Г. М. Добрянська, Т. М. Швець, А. П. Мельник, Д. О. Янович // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького. -2014. - Т. 16, №2 (59), ч. 3. - С. 281-286.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2015
УДК 613.287:637.116:637.112
Лайтер-Москалюк С. В., здобувач © Подыьський державный аграрно-техмчний университет Кухтин М. Д., д. вет. н., (kuchtyn@yandex.ru), Перкш Ю. Б., к. вет. н., Горюк Ю. В., астрант Тернотльська досл1дна станция 1нституту ветеринарног медицини НААН,
м. Тернотль, Украгна ОЦ1НКА МОЛОКА СИРОГО ЗА ВИМОГАМИ ДСТУ 3662-97 ОТРИМАНОГО В КОЛЕКТИВНИХ ГОСПОДАРСТВАХ ТЕРНОП1ЛЬСЬКО1 ОБЛАСТ1
У статг наведено показники якостг та безпеки молока сирого одержаного в колективних господарствах на сучасних реконструйованих молочних фермах, де догння
© Лайтер-Москалюк С. В., Кухтин М. Д., Перкш Ю. Б., Горюк Ю. В. 2015
398
здтснюють у догльних залах i ретельно дотримуються ycix сантарних заходгв i гшетчних вимог та на старих фермах, де технологiя догння проводиться у молокопровiд та переносн дотьт бiдони i задовтьт сантарн заходи.
Встановлено, що колективн господарства Тернотльськог областi здають на переробку 8,3 % партш молока екстра хатунку, 25,6 % - вищого хатунку, 36,2 % -першого, 14,5 % - другого i 15,4 % - негатункового. Колективш господарства, яю оснащен сучасними догльними залами i ретельно дотримуються уих сантарних заходiв i гiгieнiчних вимог, одержують, в основному молоко сире екстра та вищим хатунком згiдно ДСТУ 3662-97. У господарствах, де догння проводиться у молокопровiд та переносы догльн апарати, та на фермах задовтьы сантарн заходи, одержують молоко сире другим хатунком. Основна причина зниження хатунку молока i його безпеки у таких господарствах - це надмiрний вмют мiкроорганiзмiв та соматичних клтин у збiрномy молощ.
Ключов1 слова: колективн господарства, устаткування, молоко, яюсть, безпека.
УДК 613.287: 637.116: 637.112
Лайтер-Москалюк С. В., соискатель Подольский государственный аграрно -технический университет Кухтын Н. Д., д.вет.н., Перкий Ю. Б., к.вет.н., Горюк Ю. В., аспирант Тернопольская опытная станция Института ветеринарной медицины НААН, г. Тернополь, Украина ОЦЕНКА МОЛОКА СЫРОГО ПО ТРЕБОВАНИЯМ ГОСТ 3662-97 ПОЛУЧЕННОГО В КОЛЛЕКТИВНЫХ ХОЗЯЙСТВАХ ТЕРНОПОЛЬСКОЙ
ОБЛАСТИ
В статье приведены показатели качества и безопасности сырого молока полученного в коллективных хозяйствах на современных реконструированных молочных фермах, где доение осуществляют в доильных залах и тщательно придерживаются всех санитарных мероприятий и гигиенических требований и на старых фермах, где технология доение производится в молокопровод и в переносные доильные бидоны и удовлетворительные санитарные мероприятия.
Установлено, что коллективные хозяйства Тернопольской области сдают на переработку 8,3% партий молока экстра сорта, 25,6% - высшего сорта, 36,2% -первого, 14,5% - второго и 15,4% - не сортного. Коллективные хозяйства, которые оснащены современными доильными залами и тщательно придерживаются всех санитарных мероприятий и гигиенических требований, получают, в основном молоко сырое экстра и высшим сортом согласно ДСТУ 3662-97. В хозяйствах, где доения проводится в молокопровод и переносные доильные аппараты, и на фермах удовлетворительные санитарные мероприятия, получают все молоко сырое вторым сортом. Основная причина снижения качества молока и его безопасности в таких хозяйствах - это избыточное содержание микроорганизмов и соматических клеток в сборном молоке.
Ключевые слова: коллективные хозяйства, оборудования, молоко, качество, безопасность.
399
UDC 613,287: 637,116: 637,112
Lightyear-Moskaliuk S. V.
Podolski State Agricultural and Technical University Kukhtyn M. D., Perkiy Yu. B., Horyuk Yu. V.
Ternopil research station of the Institute of veterinary medicine, NAAS, Ternopil, Ukraine EVALUATION OF RAW MILK ACCORDING TO GOST 3662-97 ON COLLECTIVE FARMS TERNOPIL REGION
The article presents the indicators of quality and safety of raw milk produced in collective farms on modern reconstructed dairy farms where milking is carried out in the parlors and carefully follow all sanitation and hygiene and on old farms where milking technology is produced in the milk line and mobile milking cans and satisfactory sanitary measures.
It was found that the collective farms of Ternopil region pass for processing 8.3% extra batches of milk varieties, 25.6% - the highest grade, 36. 2% - the first, 14.5% - the second and 15.4% - off-grade. Collective farms, which are equipped with modern milking halls and carefully follow all sanitation and hygiene receive 100% of raw milk and extra premium grade according to DSTU 3662-97. On farms where milking is performed in milking pipeline and portable milking machines, farm satisfactory sanitary measures, get all the raw milk second grade. The main reason for decline in the quality of milk and its safety in these farms - is an excessive concentration of microorganisms and somatic cells in the milk collecting.
Key words: collective farms, equipment, milk, quality, safety.
Ниш в молочнш промисловосп Укра!ни складною i невиршеною залишасться проблема одержання i заготiвлi безпечного молока сирого високо! якост [1, 2, 3]. Протягом останшх роюв в Укра!ш спостертаеться збшьшення частки молока кращо! якосп та безпеки у загальному обсязi молока, що надходить на переробш тдприемства. Так, за офщшними даними, у 2013 рощ частка молока класу «екстра» та «вищого гатунку» складала 44 % вщ загально обсягу надходження (зг1дно з даними Державного комтету статистики). Така тенденщя спричинена наближенням до мiжнародних стандарт якосп та шдвищенням вимог споживачiв до молочно! продукци, яку вони споживають. 1ншим фактором е те, що виробники, маючи проблеми з рентабельшстю виробництва, шукають шляхи !! шдвищення, одним з яких е покращення якосп вироблено! продукци, а вщповщно i щни !! реалiзацi!.
Попри складну економiчну ситуащю в 2014 р. молочна галузь зберегла позитивну динамшу зростання. У господарствах вшх категорш виробництво молока становило 11230,5 тис. т, що на 0,4% бшьше проти аналопчного перюду минулого року. Водночас, якщо окремо розглядати iндустрiальний сектор i дрiбнотоварний, то зростання виробництва молока на 4,1 % вщбулося передусiм в сшьськогосподарських пiдприемствах, тодi як у господарствах населення обсяги скоротилися на 0,7 % [4]. Провщш виробники молока в Укра!ш все бшьше модершзують та створюють високотоварнi та технолопчш молочнi ферми.
Метою роботи було визначити показники якосп та безпеки молока сирого в колективних господарствах залежно вщ !хнього технолопчного оснащення i санiтарно-гiгiенiчних умов одержання.
Матерiали i методи. Експериментальнi дослщження проводили в лабораторiях Тернопшьсько! дослщно! станци 1нституту ветеринарно! медицини НААН Укра!ни. Мiкробiологiчнi дослiдження молока проводили зпдно з ДСТУ 7357:2013 [5].
400
B^6ip проб у колективних господарствах Тернопшьсько! област проводили шсля його охолодження до температури 4 °С. Пiсля доставляння проб в лабораторда в термосi з льодом проводили вишв 1х на МПА для визначення мiкробного числа за температури 30 °С. Умiст жиру, бшку в молоцi сирому, наявшсть додано! води, густину, титровану кислотшсть, температуру визначали за допомогою ультразвукового анатзатора ЕКОМ1ЛК-М.
Отриманi результати дослщжень обробляли статистично з використанням програм Microsoft Excel i Statistika 99 Edition. Рiзницю вважали вiрогiдною при Р < 0,05; Р < 0,01 та Р < 0,001.
Результати дослщжень. Нами було визначено показники якосп та безпеки молока, одержаного в колективних господарствах, залежно вщ 1х технологiчного оснащення. Для аналiзу було взято сучаснi реконструйоваш молочнi ферми, де до1ння здшснюють у до1льних залах i ретельно дотримуються усiх санiтарних заходiв та старi ферми, у яких дошня проводиться у молокопровiд i переносш дошьш бiдони, у цих господарствах задовшьш санiтарнi заходи.
Загальнi даш щодо кiлькостi партiй молока за гатунками, яке надходить на переробку вщ колективних господарств Тернопшьсько! обласи, наведено на рисунку.
Як видно з рисунку на переробку вщ колективних господарств надходить всього 8,3±1,4 % молока екстра гатунку, яке повшстю вiдповiдаe европейським вимогам. Основна частина молока вщ колективних господарств надходить вищим i першим гатунком 61,8±5,7 %, а на частку другого гатунку припадае 14,5±1,8 % молока. Також вiдмiчаемо, що досить значну частину - 15,4±1,7 % виробляеться негатункового молока.
« Не гатунокове -15,4 %
' Другий гатунок ■ 14,5 %
□ Екстра гатунок -8,3 %
Вищий гатунок -25,6 %
И Перший гатунок -36,2 %
Рис. Кшьккть партш молока за гатунками, яке надходить на переробку вщ колективних господарств Тернопшьськот обласп
Результати дослщжень за яюсними показниками молока сирого, яке надходить на переробш шдприемства вщ колективних господарств за рiзного технолопчного оснащення наведено в табл.
Як видно з даних табл., господарства, як обладнаш сучасним устаткуванням та запровадили технологiю до!ння в дошьних залах отримують молоко сире, в
401
основному, вищого та екстра гатунку за показником забруднення.
загального бактерiального
Таблиця
Показники якост та безпеки молока сирого вщ колективних
Показники молока сирого за ДСТУ 3662-97 Господарства, яш обладнаш сучасним устаткуванням (дошьш зали) Господарства 1з старим устаткуванням (молокопровщ переносш апарати) Норма-тиви за ДСТУ 3662-97
Загальне бактер1альне обс1яння, тис. КУО/см3 131±33 (зима) 248±40 (лгто) 837±120 (зима)** 1286±310 (лтто)** 100 -3 000
Соматичш клтгини, тис./см3 321,7±40,5 846,4±103,2* 400 - 800
Умют додано! води, % 0 2,7±0,4 (22,2 % пробах) 0
Масова частка жиру, % 3,62±0,05 3,36±0,06 3,4
Масова частка б1лку, % 3,08±0,09 2,89±0,08 3,0
Густина, кг/см3 1028,2±0,07 1026,5±0,06 1027,0
Кислотшсть, °Т 17,2±0,3 18,1±2,4 16 - 20
Температура, °С 6±1 8±1 6 - 10
Примггки: * - Р<0,01; *** - Р<0,001 - щодо господарств 1з сучасним обладнанням
Господарства зi старим обладнанням та тi, яю не дотримуються санiтарних заходiв отримують молоко другого гатунку за цим показником. За вмютом соматичних клгтин господарства iз сучасним обладнанням одержують молоко екстра гатунку i цей показник у них у 2,6 раза менший (Р<0,01), порiвняно з господарствами з старим обладнанням. Це пов'язано з тим, що сучасна технолопя передбачае дошня корiв хворих на субктшчний мастит у окремих дошьних залах. Молоко вiд таких корiв не надходить у загальний надiй. Цього принципу не завжди дотримуються у господарствах iз старим устаткуванням. Як наслiдок, основна причина зниження гатунку молока i його безпеки у таких господарствах — це надмiрний вмют соматичних кл^ин у збiрному молоцi. Таке молоко зпдно вимог необхiдно вибраковувати, так як воно мютить патогеннi збудники, яю можуть продукувати термостабiльнi ентеротоксини.
Висновки. 1. Колективш господарства Тернопшьсько! областi здають на переробку 8,3 % партш молока екстра гатунку, 25,6 % — вищого гатунку, 36,2 % — першого, 14,5 % - другого i 15,4 % - негатункового.
2. Колективш господарства, яю оснащеш сучасними дошьними залами i ретельно дотримуються ушх санiтарних заходiв i гiгiенiчних вимог, одержують в основному молоко сире екстра та вищим гатунком зпдно ДСТУ 3662-97.
Перспектива подальших дослщжень. Оцшити показники якостi i безпеки у молощ сирому виробленого у молочних кооперативах.
Лiтература
1. Кухтин М. Д. Теоретичне обгрунтування ветеринарно-сангтарних норматив1в 1 розроблення системи контролю виробництва молока коров'ячого незбираного охолодженого: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. вет. наук: спец. 16.00.06 «ГЫена тварин та ветеринарна санттар1я» / М. Д. Кухтин. - Льв1в, 2011. - 40 с.
2. Зб1рш пункти молока селянських присадибних господарств - об'екти тдвищеного ризику / Я. Крижатвський, М. Голик, I. Даниленко, М. Кухтин, Ю. Перкш // Ветеринарна медицина Украши. - 2005. - №5. - С. 35-36.
3. Осадчук О. П. Стан та проблеми якост молочно! сировини в Ктвсько! област / О. П. Осадчук // Вюник Житомирського державного технолопчного ушверситету. -Житомир : ЖДТУ, 2012. - № 2 (60). - С. 248-254.
402
4. Кернасюк Ю. Молочний сектор: реалп i перспективи / Кернасюк Ю. // Агробiзнес сьогодш. - 2015. - С. 10-14.
5. Молоко та молочн продукты. Методи мшробюлопчного контролювання: ДСТУ 7357:2013. - [Чинний вiд 2013-08-22]. - К.: Мшекономрозвитку Укра!ни, 2014. - 34, [3] с. - (Нащональний стандарт Украши).
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 631. 87
Макашко Л. М., здобувач кафедри екологи та бюлогн (E-mail: olesya.maxishcko@gmail.com)0
Льв1вський нащональний университет ветеринарног медицини та бютехнологт
1мем С. З. Гжицького Малик О. Г., д. б. н., професор 1нститут б1ологИ' тварин НААН, Напрняк Т. Б., доцент кафедри екологи та бюлогн Льв1вський нащональний университет ветеринарног медицини та б1отехнологт
iменi С.З. Гжицького Фшшов С. I., директор ТзОВ «Б1Т», Коваль М. В., шженер з розвитку Б1ОДОБРИВО ЯК ПРОДУКТ УТИЛ1ЗАЦП ГНОЮ МЕТОДОМ МЕТАНОВОГО БРОД1ННЯ I ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ Стаття стосуеться особливостей технологи отримання очищеного i збагаченого бюдобрива в процес метанового бродтня свинячого гною в бюгазовш установц в термофтьному режимi при 40 - 55°С протягом 30 дтв. Такий режим сприяв переведенню мтеральних елементiв у доступну для рослин форму i забезпечував його знезараження, зокрема дезiнвазiю. Проведений аналiз гною до подачi в бюреактор показав низький вмют в ньому загального фосфору i калю (вiдповiдно 0,93% i 4,1% сухог речовини) та дещо вищий вiдсоток загального (1,87%) та амоншного азоту (0,23%). Встановлено, що вибраний режим метаногенезу в бродильнш бюгазовш камерi дав можливють покращити агрохiмiчний склад перебродженого гною та здшснити його знезараження. А саме, у бюмас збтьшувалась юльюсть оргатчного, мiнерального азоту i вуглецю та проходив процес дезтвазп. Польовими до^дами було визначено ефективний вплив тдживлення рослин отриманим бюдобривом з розрахунку 3 т/га i 9 т/га. Позитивний вплив на урожай зеленог маси кукурудзи спостерiгався при нормi внесення 9 т/га.
Ключов'1 слова: бюдобриво, бiогазова установка, утилiзацiя гною, бiологiчне рослинництво, бюконверая, метанове бродтня, термофтьний режим, агрохiмiчний склад, дезiнвазiя гною, деградащя гумусу
УДК 631. 87
Максишко Л. М., соискатель, Малик О. Г., д.б.н., профессор Институт биологии животных НААН, Нагирняк Т. Б., доцент кафедры экологии и биологии Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С. З. Гжицкого, Филиппов С. I., директор ООО «Бит», Коваль М. В., инженер по развитию БИОУДОБРЕНИЕ КАК ПРОДУКТ УТИЛ1ЗАЦИИ НАВОЗА МЕТОДОМ МЕТАНОВОГО БРОЖЕНИЯ И ПЕРСПЕКТИВИ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В статье изложены результаты исследования влияния процесса метанового брожения в лабораторной бiогазовой установке в анаеробних условиях в режиме
© Максшко Л. М., Малик О. Г., Напрняк Т. Б., Фшшов С. I., Коваль М. В., 2015
403
