Оценка качества развития рынка образовательных услуг в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 378.14

ОЦІНКА ЯКОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

ЄЛІСЄЄВА о. к.

доктор економічних наук ТАРАСЕНКО т. В.

Дніпропетровськ

Якісне оновлення українського суспільства, формування демократичного середовища вимагає реконструкції всіх його соціальних інститутів. На перший план виходить потреба реформування інституту освіти, зокрема вищої школи, відповідно до потреб суспільства і освітніх тенденцій у сучасному світі.

Якість освіти є однією з найбільш актуальних проблем сучасної української вищої школи. Проблема якості вищої освіти є багатомірною, що охоплює всі характеристики освітньої діяльності, визначається факторами різного порядку, пов'язаними з розв'язанням проблем як на рівні окремого вищого навчального закладу, так і на загальнонаціональному рівні. Для вирішення цих проблем необхідне застосування комплексного підходу та моніторингу окремих навчальних закладів.

Якість освіти є запорукою сталого розвитку України. Питання сучасного стану освіти в Україні та перспективи її розвитку досліджуються багатьма вченими, зокрема А. Алексюком, І. Бехом, О. Гребельником, М. Дробно-ходом, І. Зязюном, Б. Клименко, Т. Красіковою, В. Кремень, О. Сухомлинською, Т. Усатенко, Ю. Шумиловим та іншіми. Серед дослідників, що активно займаються вирішенням проблеми підвищення якості освіти, можна виділити також Карпюка О.А., Верес О. М., Андрухо-ва О. М., Чирун Л. Б, Ляпунову В. А., Юрчук Л. М., В. І. Жо-ваник та ін. Проте і сьогодні, незважаючи на значну увагу науковців до проблем ринку освітніх послуг, питання оцінки якості освіти та її розвитку є остаточно невирі-шеними і вимагають пошуку та застосування нових методів та підходів.

Мета даної роботи полягає в дослідженні факторів, що впливають на якість розвитку освіти в Україні, на основі застосування когнітивної моделі, обґрунтування напрямків щодо покращення якості.

У сучасних дослідженнях існують різні підходи до визначення категорії «якість освітніх послуг». Так, Кри-жанівська О. П. та Павловський В. В. розглядають якість освітніх послуг як систему двох складових - якості навчання і якості підготовки. Перше поняття включає в себе стан матеріальної та лабораторної бази, кількість науково-методичної літератури, кваліфікацію викладачів, якість навчальної бази, результативність студентських практик та інше. У другому понятті поєднуються такі компоненти, як здатності випускника засвоїти матеріал у повному обсязі, позитивна мотивація до навчання, відповідальність студента за рівень отриманих знань і досвіду, зацікавленість у працевлаштуванні за фахом тощо [1].

З іншого боку, як стверджує О. В. Родіонов, якість освітніх послуг - це комплексна характеристика процесу надання освітніх послуг ВНЗ та їх результату, що задовольняє усі зацікавлені сторони цього процесу, задовольняє вимогам державних, міжнародних освітніх стандартів та взятими на себе ВНЗ зобов’язаннями з організації навчального процесу [2].

Ці два визначення є доповненням одне до одного і разом створюють чітку картину поняття «якість освітніх послуг».

Відповідно існують і різні підходи до оцінки якості освітніх послуг, зокрема у сфері надання послуг з вищої освіти. Між тим, зважаючи на специфіку сфери оцінки, для цього переважно використовуються рейтингові оцінки. Так, на сьогодні найвідомішими оцінками є рей-тингування, яке проводять як на міжнародному рівні (иЫЕБСО), державному рівні (Міністерство освіти), так і різноманітні авторитетні національні агентства.

Серед організацій, які мають власні рейтинги, було визначено нами як найкомпетентніші: 1) Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (МОНмолодь-спорт); 2) Міністерство освіти і науки Російської Федерації (МОНРФ); 3) «ФОКУС» - авторитетне періодичне видання в Україні, яке спеціалізується на рейтингах;

4) Рейтинг ВНЗ України «Компас», який був ініційований компанією «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) у рамках програми «Сучасна освіта».

Однак, слід відзначити, що як названі, так і усі відомі методи рейтингового оцінювання, дозволяють оцінити якість освітніх послуг, що надаються окремим навчальним закладом і не дозволять охарактеризувати якість ринку освітніх послуг в цілому. Крім того, система статистичної інформації на рівні держави орієнтована переважно на кількісні показники, які дозволяють оцінити зміни на ринку освітніх послуг. Доповнити аналіз змін у системі вищої освіти їх якісною характеристикою та оцінити якість розвитку ринку освітніх послуг дозволяє розробка когнітивної моделі та розрахунок індексу якості розвитку ринку освітніх послуг.

Методологія когнітивного моделювання використовується для аналізу і прийняття рішень у погано визначених ситуаціях [7]. Цей метод моделювання провадиться через когнітивну карту, яка створена в результаті спостережень за активною взаємодією суб'єктів зовнішнього середовища (певної галузі).

На рис. 1 наведено алгоритм аналізу ситуації на ринку освітніх послуг під час дослідження якості його розвитку.

На основі проведеного аналізу, у ході якого використовувались методики Монмолодьспорт України [3], Міністерство освіти і науки Російської Федерації [4], журналів «Фокус»[5] та «Компас» [6], нами було обрано таку систему факторів для дослідження якості розвитку ринку освітніх послуг:

ЕКОНОМІКА МЕНЕДЖМЕНТ і МАРКЕТИНГ

ЕКОНОМІКА МЕНЕДЖМЕНТ і МАРКЕТИНГ

Формування системи показників розвитку ринку освітніх послуг

Визначення моделі еталонного розвитку ринку освітніх послуг

Розрахунок темпів зростання показників ринку освітніх послуг

Упорядкування фактичних темпів зростання

Зіставлення моделі еталонного розвитку з фактичними _________співвідношеннями темпів зростання__________

Розрахунок індикатора розвитку стану ринку освітніх послуг (ІЯП)

Рис. 1. Алгоритм діагностики якості розвитку ринку освітніх послуг (на основі індексу якості послуг)

+ фінансування освіти (частка бюджету, що виділяється на освіту та інвестиції в освіту). Значення даного показника характеризує увагу держави до цієї сфери, можливості установ сфери освіти створити необхідні умови для надання освітніх послуг у частині матеріально-технічного забезпечення, матеріального стимулювання викладачів тощо;

+ кількість кандидатів і докторів наук характеризує якість наукових кадрів, задіяних у системі вищої освіти, що безпосередньо впливає на якість освітніх послуг;

+ кількість аспірантів і докторантів характеризуй перспективи підвищення якості освіти;

+ кількість науково-дослідницьких інститутів (НДІ) відображає як політику держави у науковій сфері, яка тісно пов'язана зі сферою вищої освіти, так і потребу народного господарства країни в наукових дослідженнях. Розвиток наукової сфери має безпосередній зв’язок із якістю освіти з точки зору науковості;

+ доходи населення та освітян відображають, на погляд авторів, з одного боку, можливість доступу населення до освітніх послуг, а з іншого -зацікавленість у наданні цих послуг;

+ технічне оснащення ВНЗ та НДІ характеризує можливості надання якісних послуг, адже на сьогодні є неможливим надання подібних послуг без використання ЕОМ, не кажучи вже про серйозніші механізми;

+ кількість переможців студентських наукових конкурсів, учасників конференцій молодих учених. Даний показник є прямим індикатором якості послуг освіти, що надаються.

До переліку обраних показників було включено і показник кількості ВНЗ для відображення змін у доступності вищої освіти як однієї з її якісних характеристик. Абсолютні значення перерахованих показників за період 2000 - 2010 рр. наведено в табл. 1.

У процесі формування моделі еталонного розвитку ринку освітніх послуг було визначено пріоритетність обраних показників у забезпеченні якісного розвитку освіти (табл. 2).

Таблиця 1

Абсолютні значення показників якості вищої освіти

Показник Рік

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Частка бюджету, що виділяється на освіту,% Бо 4,2 4,3 4,7 5,1 5,6 6,1 6,8 5,9 6 6,1 6,6

Інвестиції в освіту, млн грн Іо 360 407 578 652 953 870 1164 1651 2322 1484 1889

Доходи освітян, грн Кнді 115 156 220 340 429 641 806 1060 1448 1611 6953

Кількість кандидатів і докторів наук, тис. осіб До 4887 5090 5296 5331 5444 5549 5815 6047 6382 6656 23

Технічне оснащення ВНЗ і НДІ (кількість ЕОМ на 100 студентів) Дн 7 8 9 10 10 12 15 18 20 21 1303

Кількість науково-дослідницьких інститутів (НДІ), закладів Т 1490 1479 1477 1487 1505 1510 1452 1404 1378 1340 854

Кількість ВНЗ, закладів Ка д 979 983 997 1009 966 951 920 904 881 861

Кількість аспірантів і докторантів, тис. осіб К к.н., д 6745 6887 7091 7298 7334 7448 7554 7821 8054 8390 3620

Доходи населення, грн К НЗ 230 290 359 462 590 806 1041 1351 1806 1906 2239

Кількість переможців студентських наукових конкурсів, учасників конференцій молодих учених Кп 601 699 831 960 1023 1113 1262 1486 1713 1725 2134

Таблиця 2

Індикативні (нормативні) ранги показників якості вищої освіти

Індикативний ранг Показник

1 Частка бюджету, що виділяється на освіту

2 Інвестиції в освіту

3 Кількість кандидатів наук та докторів наук

4 Кількість аспірантів та докторантів

5 Доходи освітян

6 Кількість переможців студентських наукових конкурсів, учасників конференцій молодих учених

7 Кількість науково-дослідницьких інститутів (НДІ)

8 Технічне оснащення ВНЗ та НДІ

9 Доходи населення

10 Кількість ВНЗ

На основі визначених пріоритетів сформовано матрицю еталонного розвитку, яка відображає принципове співвідношення темпів росту показників розвитку з системи обраних. Так, наприклад, на думку експертів, темпи зростання частки витрат бюджету на освіту повинні перевищувати темпи зростання кількості аспірантів і докторантів.

На основі інформації щодо абсолютних значень системи обраних показників на наступному етапі дослідження проведено впорядкування фактичних темпів росту та підготовлено базу для відображення цілісної картини взаємовідношень характеристик розвитку ринку освітніх послуг.

Зіставлення моделі еталонної якості з фактичними співвідношеннями темпів зростання та розрахунок інверсій допомагає встановити ступінь відхилення індикативних рангів від фактичних, тобто бажаних темпів зростання того чи іншого показника від фактичних. Так, наприклад, якщо прийняти за пріоритетний показник частку витрат бюджету на освіту, то результати зіставлення моделі еталонного розвитку з фактичними рангами буде мати вигляд, відображений в табл. 3.

Політика підвищення якості освітніх послуг має будуватися таким чином, щоб забезпечувати, у першу чергу, випереджаюче зростання найважливіших показників якості освітніх послуг (тих, що мають низькі значення індикативних рангів). Лише за такої умови стає можливим максимальний збіг фактичних та індикативних рангів показників, що забезпечує сталість розвитку ринку освітніх послуг, оскільки індикативні ранги є постійними досить тривалий період часу.

Відхилення індикативних і фактичних рангів вказують на відсутність якісного розвитку ринку освітніх послуг, що є наслідком неефективної політики освіти в Україні. Результатом останнього може бути зниження загального рівня якості освітніх послуг ВНЗ у країні.

На рис. 2 наведено когнітивну модель, яку було розроблено для аналізу факторів, які впливають на якість розвитку ринку освітніх послуг. При цьому використано 6 видів стрілок, опис змісту яких наведено в табл. 4.

Можна сказати, що наявність великої кількості жирних пунктирних ліній, що складаються з точок, є негативним явищем, оскільки маємо не просто нижче значення фактичних рангів відносно індикативних (нормативних) (нижчі темпи зростання більш пріоритетних показників), а навіть погіршення ситуації (від'ємні темпи приросту), що найгіршим чином впливає на ситуацію на ринку освітніх послуг ВНЗ у цілому.

Реалізація попередніх етапів дослідження дозволила виконати розрахунок індексу якості розвитку ринку освітніх послуг в Україні за формулою:

ІРП = 1-

7 лМі ^;=1 1

■ і -

I (ф, Н)

де

п( п — 1) п( п — 1)

ІРП - індекс розвитку послуг освіти; п - число показників індикатора якості;

m - кількість інверсій у фактичному порядку для показника, що має перший ранг (1-е місце) у ІСР;

І (Ф, Н) - сума інверсій у фактичному порядку показників (Ф) щодо нормативного порядку (Н), заданого в ІРП;

а^ - змінна, що відбиває наявність чи відсутність у фактичному упорядкуванні показників відносини «швидше» між і-м та/-м показниками, заданими в ІРП;

і - ранги і-го та/-го показників у фактичному упорядкуванні.

Таблиця 3

Результати розрахунків когнітивної карти відносно показника частки бюджету, що виділяється на освіту

Показник Показник другого ступеню Фактична зміна Індикативна зміна

Інвестиції в освіту +2 -3

Доходи освітян +6 -1

Кількість докторів та кандидатів наук +1 -6

Частка бюджету, що виділяється на освіту Технічне оснащення ВНЗ та НДІ +3 -2

Кількість науково-дослідницьких інститутів (НДІ) -3 -9

Кількість ВНЗ -1 +5

Кількість аспірантів та докторантів -2 -8

Доходи населення +5 -4

Кількість переможців студентських наукових конкурсів, учасників конференцій молодих учених +4 +7

ЕКОНОМІКА МЕНЕДЖМЕНТ і МАРКЕТИНГ

ЕКОНОМІКА МЕНЕДЖМЕНТ і МАРКЕТИНГ

Інвестиції в освіту

Ч"---........'

...............

і..

Переможці олімпіад і молоді науковці

Кількість . - " . V - ' . ї .....- -

г ,у / - і «Ч; "--І •

У‘АС\г і.. -..і-**'

Технічне оснащення ВНЗі НДІ

—*7 Ч У ч.з

ух---/х1 -X-’---.-ж.. .•..

ш

.......і

>ї:1...і;:<- \£Зг*4 ■

Кількість

НДІ

>4 V .. ч\ >:^у^7

гРҐи^^йь,...

Кількість докторів і кандидатів наук

—---....і....".І.•.■-і •' • !

Кількість аспірантів і докторантів

Доходи

населення

Доходи ' освітян

Рис. 2. Когнітивна карта факторів впливу на якість розвитку ринку освітніх послуг

Позначення у когнітивній карті

Таблиця 4

Позначення Значення

> Фактичний ранг (ФР) показника, з якого виходить дуга, більше, ніж фактичний ранг показника, на який вказує стрілка; індикативний ранг (ІР) показника, з якого виходить дуга, менше, ніж ІР показника, на який вказує стрілка

> Фактичний ранг (ФР) показника, з якого виходить дуга, значно більше, ніж фактичний ранг показника, на який вказує стрілка; індикативний ранг (ІР) показника, з якого виходить дуга, значно менше, ніж ІР показника, на який вказує стрілка

-> Фактичний ранг (ФР) показника, з якого виходить дуга, менше, ніж фактичний ранг показника, на який вказує стрілка; індикативний ранг (ІР) показника, з якого виходить дуга, більше, ніж ІР показника, на який вказує стрілка

> Фактичний ранг (ФР) показника, з якого виходить дуга, значно менше, ніж фактичний ранг показника, на який вказує стрілка; індикативний ранг (ІР) показника, з якого виходить дуга, значно більше, ніж ІР показника, на який вказує стрілка

> Фактичний ранг (ФР) показника, з якого виходить дуга, більше, ніж фактичний ранг показника, на який вказує стрілка; індикативний ранг (ІР) показника, з якого виходить дуга, більше, ніж ІР показника, на який вказує стрілка

» Фактичний ранг (ФР) показника, з якого виходить дуга, менше, ніж фактичний ранг показника, на який вказує стрілка; індикативний ранг (ІР) показника, з якого виходить дуга, менше, ніж ІР показника, на який вказує стрілка

Індекс розвитку освіти має виступати еталоном при проведенні аналізу стану ринку освіти та обґрунтуванні стратегії його розвитку.

Виконаний розрахунок показника оцінки якості розвитку ринку освітніх послуг за даними 2001 та 2010 років свідчить про її зниження. Так, якщо у 2001 році він складав 0,778, то у 2010 році - лише 0,71. Тобто у 2010 році відповідність фактичних рангів індикативним складала лише 71% проти 77,8% у 2001 році.

З розрахованих індикаторів бачимо, що ситуація в Україні на ринку освітніх послуг погіршилася. Якість розвитку ринку освітніх послуг, що надаються ВНЗ, знизилася на 6,8%. Таке погіршення є реакцією ринку на погіршення ситуації з факторами, які впливають на якість освітніх послуг.

ВИСНОВКИ

Виконане дослідження дозволяє зробити такі висновки.

Якість освітніх послуг - це інтегральна характеристика освітнього процесу та його результатів, що виражається ступенем її відповідності до очікувань та вимог. Це складна категорія, яка залежить як від внутрішніх, так і зовнішніх чинників, що впливають на діяльність освітнього закладу як відкритої соціально-педагогічної системи.

Напрацьовані натепер методики оцінки якості освітніх послуг дозволяють провести дослідження на рівні конкретної освітньої установи та базуються на порівняльних рейтингових оцінках.

Існуюча статистична база та методологія не створюють можливості виконати оцінку якості освітніх послуг в Україні. Тому доцільним є проведення оцінки якості змін на ринку освітніх послуг на основі когнітив-ного моделювання та розрахунку індексу якості розвитку ринку освітніх послуг.

Порівняння фактичних та індикативних рангів системи обраних показників свідчить про їх невідповідність і необхідність у розробці державної політики у сфері освіти, спрямованої на забезпечення більш високих темпів росту таких показників, як: інвестиції в освіту, частка бюджету, що виділяється на освіту та технічне оснащення ВНЗ та НДІ.

Врахування визначених індикативних співвідношень при обґрунтуванні стратегії розвитку освіти до-

зволить створити необхідні умови для надання якісних освітніх послуг. ■

ЛІТЕРАТУРА

1. Зіньковський Ю. Ф. Якість освіти - основа громадянської довіри до ВНЗ / Ю. Ф. Зіньковський // Вища освіта: проблеми і перспективи розвитку в контексті Болонського процесу : Тези доп. - К. : Політехніка, 2005. - С. 123.

2. Родіонов О. В. Методичні основи управління якістю освітніх послуг ВНЗ на основі міжнародних стандартів / О. В. Родіонов // Управління підприємствами в туристичній сфері. - 2011. - № 2. - С. 81 - 83.

3. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.mon.gov.ua/

4. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки Російської Федерації [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mon.gov.ru/

5. Офіційний сайт журналу «ФОКУС» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://focus.ua/

6. Офіційний сайт журналу рейтингу українських ВУЗів «Компас» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Ьіїїр:// www.yourcompass.org/

7. Єлісєєва О. К. Оцінка розвитку економічних систем на основі індикативних та когнітивних методів / Єлісєєва О. К. // Научный вестник ДГМА. - 2011. - № 2 (8Е). - С. 257 - 264.

ЕКОНОМІКА МЕНЕДЖМЕНТ і МАРКЕТИНГ