CC BY
34
dobuvnoho pidpryiemstva" [Organizational and economic mechanism to ensure a planned production capacity of mining enterprises]. Dys. ... kand. ekon. nauk:08.00.04, 2013.
Shevliuha, O. H. "Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm upravlinnia tekhniko-tekhnolohichnym rozvytkom pidpryiemstva na innovatsiinii osnovi" [Organizational-economic mechanism of technical and technological development based on innovation]. Innovatsiina ekonomika, no. 9 (35) (2012): 115-119.
Turylo, A. M., and Kovalchuk, M. V. "Problemy investytsiinoi pidtrymky syrovynnoi bazy hirnycho-zbahachuvalnykh kombina-tiv" [Problems of investment support raw materials mining and processing plants]. Visnyk Kryvorizkoho natsionalnoho universytetu, no. 35 (2013): 343-346.
Udalykh, O. O. Upravlinnia investytsiinoiu diialnistiu promys-lovoho pidpryiemstva [Management of investment activity of industrial enterprises]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2006.
УДК 336.648.8
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ВЕНЧУРНИХ1НВЕСТИЦ1Й
© 2014 зражевець е. е.
УДК 336.648.8
Зражевець €. €. Оцiнка ефективностi венчурних iнвестицiй
Метою статт'> е дослдження метод'ю оцнки венчурних проект'в, що вперше отримують стартовий каптал для ф'шансування ¡нновац/йних розробок, а також визначення к'шцевого ефекту в/д впровадження венчурних швестицю. Ефективний розвиток економ'ши Украни неможливий без сучасних трансформацй ф'шансових вдносин, що виникають в учаснишв швестицйних процеав. Особливстю венчурних ¡нвестицш е те, що заради зменшення ризику венчурний ¡нвестор не т'шьки вкладае грошов1 кошти, але й безпосередньо займаеться управлнням тдприемством, маркетинговими дослдженнями, ¡нформацйною полтикою та розвитком каналв збуту. Вивчеш основнI фактори, що впливають на 1нновац:й-ний ризик. Об(рунтована актуальшсть застосування сучасних метод'в оц:нки швестицйних проект'в. Запропоновано чинники, що впливають на устшшсть реал'ваци венчурних проектв. Надано визначення венчурних ¡нвестицю та венчурного ефекту. Перспективою подальших досл/джень у цй сферI е вдосконалення метод'в оц:нки венчурних проект'в, а також формування економЫного тд(рунтя для обчислення венчурного ефекту. Кпючов'1 слова: шновацИ, венчурт ¡нвестицЦ венчурний ефект. Рис.: 1. Табл.: 2. Формул: 3. Б'бл.: 13.
Зражевець Евген Евгенович - аспрант, кафедра ф'танав та кредиту, Харк/в, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.648.8
Зражевец Е. Е. Оценка эффективности венчурных инвестиций
Целью статьи является исследование методов оценки венчурных проектов, которые впервые получают стартовый капитал для финансирования инновационных разработок, а также определение конечного эффекта от осуществления венчурных инвестиций. Эффективное развитие экономики Украины невозможно без современных трансформаций финансовых отношений, возникающих у участников инвестиционных процессов. Особенностью венчурных инвестиций является то, что ради уменьшения риска венчурный инвестор не только вкладывает денежные средства, но и непосредственно занимается управлением предприятием, маркетинговыми исследованиями, информационной политикой и развитием каналов сбыта. Изучены основные факторы, влияющие на инновационный риск. Обоснована актуальность применения современных методов оценки инвестиционных проектов. Предложены факторы, влияющие на успешность реализации венчурных проектов. Даны определения венчурных инвестиций и венчурного эффекта. Перспективой дальнейших исследований в данной сфере является усовершенствование методов оценки венчурных проектов, а также формирование экономической основы для вычисления венчурного эффекта.
Ключевые слова: инновации, венчурные инвестиции, венчурный эффект. Рис.: 1. Табл.: 2. Формул: 3. Библ.: 13.
Зражевец Евгений Евгеньевич - аспирант, кафедра финансов и кредита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Хармвський нацональний унВерситет ím. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4,
UDC 336.648.8 Zrazhevets Ie. I. Evaluation of the Effectiveness of Venture Capital Investments
The aim of the article is to study the methods of evaluation of venture projects, which receive start-up capital for the first time to finance development of innovations, as well as the definition of the final effect of venture investments. Effective development of economy of Ukraine is impossible without modern transformation of financial relations that occur with the participants of investment processes. Feature of venture capital investment is the fact that for the sake of reducing the risk a venture capitalist not only invests money but is also directly involved in enterprise management, market research, information policy and the development of distribution channels. The main factors affecting the innovation risk were studied. The urgency of the application of modern methods of evaluation of investment projects was reasoned. The factors affecting the success of the venture projects were suggested. The definitions of venture capital investment and venture effect were given. Prospects for further research in this area are to improve methods for assessing venture projects, as well as the formation of the economic basis for the calculation of the venture effect. Key words: innovation, venture capital investments, venture effect. Pic.: 1. Tabl.: 2. Formulae: 3. Bibl.: 13.
Zrazhevets levgen I. - Postgraduate Student, Department of Finance and Credit, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Ефектившсть шновацшних процеав формуеться на ochobí оргашзаци фшансових вцносин мiж шве-стором та шновацшним шдприемцем. Традицшш форми надання кошпв у Bmv^i позик або кредипв не в1дповцають потребам учасниюв процесу венчурних швестицш, тому що початковий шдприемець не може
надати достатне забезпечення запозичених кошпв. 1с-нуе думка, що з десяти шновацшних проеклв усшшний лише один. Тому для iнвесторiв, що вкладають сво! кошти в шноваци, е особлива мотивацш. Звичайно, о^м стимулювання розвитку науки та змши звичайно! струк-тури споживання у суспкьств^ швестор прагне обмь
няти надвисою ризики на надвисокi прибутки. З метою зменшення ризику венчурний iнвестор не ткьки вкладае грошовi кошти, а й безпосередньо займаеться управлш-ням пiдприемством, маркетинговими дослцженнями, iнформацiйною полiтикою та розвитком каналiв збуту.
С талий розвиток економiки Украши буде забез-печуватися за допомогою реалшаци високори-зикових, iнновацiйних проекпв, фiнансування яких не вiдповiдае вимогам традицшних джерел: банкiв, кредитних союзiв, фондiв та iн. Саме венчурш швестици е новим пiдходом для оргашзаци фiнансових вiдносин мiж швестором i пiдприемцем, який може забезпечити стрiмке зростання iнновацiйного розвитку. Необхц-нiсть оргашзаци iнститутiв венчурного швестування обумовлюе, з одного боку, суспкьш потреби в нових технологiях та iнновацiях, а з iншого боку,- наявшсть пiдприемцiв, якi здатнi оргашзувати венчурне шдпри-емство та задовольнити таю потреби за умови отриман-ня вц iнвестора необхiдних ресурйв [10].
Тому автор пропонуе надати таке визначення вен-чурних швестицш - це довгостроковi прямi фiнансовi швестици в акцiонерний капiтал шновацшних шдпри-емств, в управлiннi якими беруть участь безпосередньо iнвестори з метою отримання прибутку вiд зростання вартост акцiонерного капiталу таких шдприемств. Учас-никами процесу венчурних швестицш е, з одного боку, венчурш фiрми, а з шшого боку,- венчурш швестори.
В УкраМ ринок венчурних швестицш представлений такими суб'ектами швестування: <^знес-янголами» (приватними швесторами), венчурними iнститутами спкьного iнвестування (спещальними фондами, що створюються згiдно iз Законом Украши «Про iнститути спкьного iнвестування» та мають певнi пкьги щодо роз-мщення сво'1х активiв у цiннi папери, якi не допущеш до фондових торгiв) та шшими iнвестицiйними фондами, що створюються за допомогою шоземних iнвесторiв.
Як було в^дшчено, венчурнi швестици безпосередньо пов'язаш з шноващйно1 дшльшстю, тому вони також будуть супроводжуватись уйм спектром шновацшних ризиюв. Проведемо класифжацш таких ризикiв, наведених Ковалишиним П. В. [7], яю можна подкити на три групи:
+ ризики венчурного шдприемства (внутршш ризики; ризик недостатност науково-технiчного потенцiалу; ризик невцповцносп економiчних прогнозiв; ризик невдачi намiчених програм; ризик недостатностi фiнансування); + ризики венчурного ринка (ринковий ризик; ризики зменшення (вiдсутностi) попиту та над-лишку пропозици; ризик подрядного партнерства; ризик стабкьного постачання); + ризики венчурной тфраструктури (зовшшнш ризик; ризик змiни податково! полiтики; бан-кiвський ризик; ризик змши бюджетних вцра-хувань; ризик росту шфляци).
Вiдбiр венчурного проекту мае проходити через таю основш стадш
1. Формування венчурно1 концепци, що включае в себе з'ясування мотивацiйних чинникiв, можливостей
венчурних шдприемщв, визначення профкю венчурного шдприемства, прогнозування цкьових ринкiв та по-тенцiйних клiентiв та аналiз альтернативних варiантiв.
2. Оцiнка швестищйно1 привабливост на основi унiкальностi венчурного проекту з розрахунками май-бутнього прибутку (збитку) в!д участi у такому проект!
3. Оцшка проекту за шкалою суб'ективних чинниюв щодо вiрогiдностi усшшно1 реалшаци венчурного проекту.
4. Заключна оцiнка ймовiрностi реалiзацil венчурного проекту й порiвняння з кнуючими альтернативами.
Пiд час першого етапу вiдбору венчурного проекту потрiбно визначити умови, що необхцш для формування венчурно1 концепци та здшснення венчурних iнвестицiй:
1. Об'ектом швестицш мае бути шновацшна цея, успiшна реалiзацil яко! дозволить швестору та пiдпри-емцю отримати надприбуток.
2. Венчурне шдприемство мае знаходитись на пев-ному еташ розвитку, перехiд з якого неможливий за вц-сутнiстю додаткового фшансування. Найпопуляршши-ми е стадш розвитку, стадш виходу на ринок або стадш розширення виробництва.
3. Венчурне шдприемство мае бути забезпечене необхцним менеджментом, що буде вцповцальним за усшшшсть реалiзацil проекту;
4. Венчурний швестор мае отримати частку у венчурному шдприемств^ тому що грошовi кошти нада-ються на безповоротнш основ! Тому венчурш шдприемства - це приватш акцюнерш шдприемства.
5. Венчурний швестор згодом може продати свою частку у венчурному пiдприемствi на фондовому ринку.
6. Венчурний швестор бере безпосередню участь в управлшш шдприемством.
7. Венчурне шдприемство не може залучати до-даткове фшансування без згоди венчурного швестора та зменшувати його долю в статутному каштал!
Шд час другого етапу выбору - оцшки швести-цшно1 привабливостi - можна застосовувати не ва ме-тоди. Взагалi методи оцiнки iнвестицiйних (у тому числ венчурних) проектiв основаш на прогнозованих обсягах капiтальних, виробничих, поточних, фiнансових та адм! шстративних витрат, а також обсягах реалiзацil товарш та послуг по певним цiнам за установлений вiдрiзок часу. Але практична реалiзацiя венчурних проекпв передбачае наявнiсть елементiв невизначеностi, тому, о^м фшансо-вого аналiзу, слк проводити експертний аналiз проектiв.
Новггшми методами аналiзу iнвестицiйних проекпв, що найбкьш пiдходять до венчурних проекпв, е квантово-економiчний аналiз та стратегш «Блакитних океанiв».
Квантово-економiчний аналiз - це сучасний метод прогнозування, що дозволяе робити аргументоваш пе-редбачення на основi визначення ефективних сполучень компанiй, товарiв та ринюв. Ця методика використову-еться для виявлення успшних i приречених проекпв, а також причин, з яких проекти не можуть досягти успку.
Основною вцмшшстю квантово-економiчного ана-лiзу вк шших методiв аналiзу венчурних проекпв е те, що останш, в основному, базують сво! прогнози за допо-
могою стандартних фшансових показникiв (лiквiдностi, рентабельности використання активiв) на основi бухгалтерского облiку або аудиторського аналшу [2].
Як було вiдмiчено, теорш квантового економ!чно-го аналiзу Грунтуеться на розглядi поеднань рiзних ста-дiй розвитку життевих циклiв компанш, товарiв i рин-кiв. Наприклад, життевий цикл компанш складаеться з трьох роздкених стадш, товару - з чотирьох, ринку -з п'яти. Тобто, аналiз передбачуе кнування 60 р!зно-видiв комбiнацiй. Але ж з них успшними будуть усього 15 - коли компанш, товар i ринок еволюцшно вцповца-ють один одному, iншi 45 - приречеш на невдачу та не вцповцають запитам iнвесторiв [3].
Основним параметром, що характеризуе еволю-цiю компанiй, е '1х доступ до кашталу. Компан!' першого рiвня мають доступ, як правило, до нетрадицшних джерел, наприклад, венчурного кат-талу через «бiзнес-янголiв» або спецiалiзованi венчур-нi фонди. Компан!' другого та третього рiвнiв мають у своему розпорядженш акцiонерний капiтал i спроможнi надати надiйне забезпечення для залучення банкiвських кредитiв та шших джерел фiнансування. Також компа-ни на рiзних рiвнях розвитку вiдрiзняе стиль прийнят-тя управлiнських ршень. На першому рiвнi управлiння здшснюеться ситуацiйно на основi пiдприемницьких здiбностей першого керiвника. На другому рiвнi управ-лiння здiйснюеться командою професшних менеджерiв. А на третьому рiвнi корпоративна культура компан!' мае вцповцати стандартам галузi.
Еволюцiя товару проходить через чотири рiвня на основi потенцiалу до зростання. Так, на першому рiвнi -це принципово новий товар зi значним потенщалом. На другому рiвнi - товар отримуе основш характеристики, що полшшуються пропорцiйно вкладанням у його роз-виток. На третьому рiвнi товар досягае максимуму сво-го розвитку та кнуе до тих шр, поки на ринок не вийде аналопчний товар першого рiвня. На четвертому рiвнi товар набувае ткьки тих властивостей, якi необхiднi в даний час, i займае певний сегмент ринку, де все бкьшо-го значення набувае цiна на товар.
Еволюцшна класифiкацiя ринкiв здшснюеться на основi такого критерiю, як розподк споживачiв мiж новим ринком i вже iснуючими ринками. Ринки за ево-люцiйним розвитком роздкяються на п'ять груп. Ну-льовий рiвень - коли споживання шновацшного товару досягаеться за рахунок реалшаци професiйного iнтересу дослiдникiв i винахiдникiв. Перший рiвень - з наявшстю покупцiв, якi також можуть задовольнити сво'1 потреби на нульовому ринку. Другий рiвень - це масовий пере-хiд покупцiв з попереднк ринкiв. Третiй рiвень - це той рiвень споживання, коли динамка приросту населення в певнiй державi буде вiдповiдати динамiцi кiлькостi по-купцiв. Четвертий рiвень - це спад ринку, коли наявна пропозицш не задовольняе потреби покупщв, i вони пе-реходять до ново!.
Процес квантово-економiчного аналiзу можна ло-гiчно подiлити на такi етапи [3]:
I (аналiз) - вцбуваеться оцшка технiчних переваг iнновацiйного продукту, управлшсько! команди, моти-
вацiйних чинниюв колективу i внутршни ресурсiв ком-пани, розмiру певного сегмента ринку з його прогно-зованою динамкою, а також визначаеться еволюцшна стадш розвитку кожного з цих компоненпв;
II (порiвняння з найкращiм варiантом) - припус-тиме поеднання еволюцшних рiвнiв розвитку компани, товару i ринку потрiбно порiвняти з перелжом дозволе-них поеднань;
III (отримання кшцевого результату) - якщо ви-брана комбшацш потрапила в перелiк дозволених, то проект може стати успшним; а в шших випадках проект не мае шанйв на успи.
Таким чином, квантово-економiчний аналiз до-цкьно використовувати на етапi отримання стартового кашталу для венчурного проекту, коли треба визначити т проекти, яю з високою долею вiрогiдностi можуть бути успшними. Найбкьш «вен-чурними» будуть сполучення компанiй, товарiв i ринкiв першого i другого рiвнiв, тому що вони мають найбкь-ший iнновацiйний потенцiал. Наступним етапом аналiзу е застосування всiх стандартних шструменпв фiнансо-вого аналiзу до тих проекпв, якi пройшли в^д^р пiд час квантово-економiчного аналiзу.
Останнього часу все бкьше практичного значення набувае стратегiя «Блакитних океатв». Автором ще! стратег!! е Ким Вичан - професор стратеги i мiжнародно-го менеджменту бiзнес-школи «1п8еаё» у Франци. Стра-тегiя «Блакитних океашв» - це сучасний п!дх!д, засно-ваний на теорй реконструкцй, що за допомогою аналiзу альтернативних шдустрш вiдкривае засоби створення нових можливостей розвитку та нових ринк!в [11].
Як i у квантово-економiчному аналiзi, у стратеги «Блакитних океанiв» значна роль придкяеться аналi-зу минулого. Ця стратет i виникла як результат цього аналiзу: «Аналiзуючи даш, досл!дники знайшли деяку посл!довн!сть стратепчного мислення, яке передувало створенню нового ринку або шдустри. Це i було названо стратегiею блакитного океану». У стати [13] наводиться такий пор1вняльний аналiз стратегiй блакитного та чер-воного океанiв (табл. 1).
Слц в!дм!тити три основн! вцмшносй стратеги «Блакитних океанiв»:
^ фокусування - фiрма повинна стати кращою
хоча б в одному сегмент! + в!дм!нн!сть - компанiя повинна запропонувати ушкальний товар або послугу, яко! немае у кон-куренпв;
^ фiрма проводить свою д1яльшсть п!д конкрет-ним девiзом, який вцображае 'й в!дм!нн!сть .
Стратет «Блакитних океашв» вцображае рух у розвитку ф1рми з «червоних» до «блакитних» океашв. Основна цея полягае в тому, що фiрма повинна вкр1з-нятися в!д конкурентiв, щоб ухилитися в!д конкурентно! боротьби. Поки фiрма знаходиться у простор! «блакитного океану», треба максимально використати кнуюч1 можливост! Як т!льки конкуренц!я в цьому простор! посилюеться, то необхцно концентруватись на пошуку нового «блакитного океану».
Таблиця 1
Порiвняння стратегiй «червоного» та «блакитного» океанiв [13]
Стратепя «червоного океану» Стратепя«блакитного океану»
Боротьба в кнуючому риночному просторi Створення втьного вщ конкуренцп ринку
Перемога над конкурентами Можливiсть не боятися конкуренцп
Експлуата^я iснуючого попиту Створення нового попиту
Компромiс вартiсть-витрати Руйнування компромку вартiсть-витрати
Вибiр мiж диференцiацi£ю або низькими витратами Орi£нтування на одночасну диферен^а^ю та низькi витрати
Таким чином, на другому етапу вiдбору аналiз унiкальностi венчурного проекту можна проводити за допомогою квантово-економiчного аналiзу, а також стратеги «Блакитних океанiв». На другому еташ вiдбору також розраховуеться майбутнiй прибуток (збиток) венчурного швестора вiд участi в швестицшному проектi.
Оцiнку ефективностi iнвестування у венчурний проект пропонуеться обчислювати через аналiз грошо-вих потокiв швестора. Таким чином, потрiбно розраху-вати «чистий поточний ефект» (ЧПЕв.), що вiдображае майбутню вартiсть грошових потоюв за мiнусом шве-стицiйних витрат, за такою формулою [1]:
ЧПЕ =_/ +у1Р
де 1Р - витрати швестора в перюд Р;
ГПШ - грошовi потоки венчурного iнвестора в перюд Р,
Рр - розрахунковий рж;
Рг — рж, результати i витрати якого приводяться до розрахункового;
q - iндивiдуальна ставка дисконту для венчурного проекту.
У разi отримання позитивного результату цього показника венчурний проект буде випдним для швестора. 1ндивГдуальну ставку дисконту пропонуеться об-числити за таким методом:
q = qf + ь • (qm - qf)+¿1+¿2 +С
де - номшальна без ризикова ставка доходу за рж;
Ь - спецiальний коефщент «бета» (мiра систематичного ризику);
qm - середньорiчна ставка доходу; - - ринкова премш за ризик;
¿1 - премiя для малих пiдприемств;
¿2 - премiя за ризик, характерний для даних ком-панiй;
С - ризик, визначений для певно! краши.
Пропонуемо взяти значення ставки рефшансу-вання НБУ (що встановлюеться з 17.07.2014 р. у розмiрi 12,5%) як номiнальну безризикову ставку доходу за рж. Коефiцiент «бета» характеризуе коефщент, що включае ризики, обумовлеш макроекономiчними та полггични-ми процесами у краМ, та розраховуеться рейтинговими агентствами. Для Украши середне значення коефщента «бета» приймаемо за 0,15. Середньорiчна ставка доходу в1дпов1дае середньорiчнiй ставцi за короткостроковi кредити - 24 %. Премш для малих шдприемств дорiвнюе вГд 0,25 до 0,75 вiд номшально! без ризиково! ставки доходу за рiк, тому в умовах полГтично! нестабiльностi
та наслiдкiв фшансово! кризи в розрахунках врахуемо максимальне значення. Приймаемо значення додатко-во! премГ! за ризик, характерний для даних компанш, у юлькосп 3 %. Рейтинги кра!н свГту по рГвню ризику з Гнвестування в щ кра!ни наводиться в публжацшх Г ста-новить 8 % для Укра!ни.
Таким чином, розрахуемо дисконтну ставку, яку можна приймати при розрахунках показниюв для ви-значення ефективностГ венчурних ГнвестицГй:
q = 12,5 + 0,15 • (24 - 12,5) + 0,75 х 12,5 + 3 + 8 = 34,6 %.
Третш етап вГдбору венчурних проектГв слГд вГд-нести до нестандартних методГв аналГзу, що базу-ються на висновках експертно! групи. Для отри-мання яюсно! ГнформацГ! потрГбно дотримуватися таких умов: група експертГв мае формуватись Гз спещгшстш-практикГв у цГй сферГ; до групи мають входити аналГти-ки, що професГйно володГють технолопею органГзацГ! та проведення експертиз; коректно оброблювати та аналь зувати отриману шформащю.
У процесГ свого Гснування ГнвестицГйний проект повинен забезпечувати досягнення двох головних цГлей бГзнесу: здобуття прибутку на вкладений капГтал Г шд-тримку стГйкого фГнансового стану [4].
Додатково при оцшщ венчурного проекту слГд ви-користовувати систему суб'ективних критерГ!в вГдбору венчурних швестицшних проектГв. Вона узагальнюе су-купш значення цкого ряду чинникГв, таких як; стратепч-ний, ГнновацГйно-науковий, еколопчний, сощально-еко-номГчний Г фГнансовий, що враховують вплив результайв проекту для мкцевосп, де вГн реалГзуеться. Наприклад, якщо венчурний проект у сферГ скьського господарства реалГзуеться у певнш областГ, спГвпадае з регГональною програмою мГсцево! влади, буде сприяти пГдвищенню зайнятостГ населення та збГльшенню надходжень до бюджету, то бГльш вГрогГдна успГшнГсть здГйснення такого проекту. Це обумовлюеться тим, що, окрГм венчурного Гнвестора та пГдприемця, розвитку венчурного проекту буде сприяти мГсцева влада та мГсцеве населення, що зацГкавленГ в його успГшностГ, тому що теж будуть отримувати певш дивГденди. Як було в1дшчено, систему суб'ективних критерГ!в можна розбити на п'ять окремих груп, якГ включають в себе такГ критерГ!. Питома вага кожного буде оцГнюватись за допомогою експертизи проекту та формування важливостГ для успГшно! реалГ-зацГ! венчурного проекту (табл. 2). Неможливо ствер-джувати, що питома вага цих критерГ!в буде однозначною для усГх проектГв. Так, для проектГв у сферГ Гнфор-мацГйних технологГй бГльш значимГ будуть ГнновацГйно-
науков! чинники, а для проекпв у сфер! промисловос-т - стратепчш та сощально-економ!чн! чинники. Таким чином, запропонована система суб'ективних чинниюв призначена для формування матриц! оцшок експертно'1 групи. Розрахунки повинн здшснюватися в три етапи. На першому еташ експерти повинш проставити оцшку для кожного ¡з запропонованих чинниюв, на другому -помножити кожну оцшку на питому вагу вцповцного чинника, на третьому - сформувати загальну оцшку, що характеризуе усшшшсть реал1заци венчурного проекту.
Таблиця 2
Питома вага комплексних чинниюв, що впливають на успiшну реалiзацiю проекту
Чинники, що впливають на усшшну реалiзацiю проекту Питома вага, %
1. Стратегмт чинники
1.1. Вщповщшсть проекту основним напрям-кам розвитку област 5
1.2. Сумiснiсть проекту з шшими проектами, що реалiзуються за допомогою обласних держав-них адмУстрацш та iнших державних програм 15
2.1нновацШно-науков1 чинники
2.1. Мiра новизни продукту, що розробля£ться 7
2.2. Технолопчний рiвень використовуваноГ' технологи та можпивюъ переор|£нтац|' '' на випуск нового продукту 8
2.3. Наявысть вишiв, технопарш, iнновацiйних центрiв у певнiй територп 15
3. Екологмт чинники
3.1. Присутысть негативного впливу на навко-лишню середу i населення вiд здшснення дiяльностi венчурним пiдпри£мством 10
3.2. Дотримання вимог чинного законодавства УкраГ'ни щодо еколопчноГ' безпеки та впровад-ження нових технологш захисту навколишньо-го середовища. 10
4. Соцiально-економiчнi чинники
4.1. Пiдвищення рiвня зайнятостi та доходiв населення на певнш територп 5%
4.2. Покращення шфраструктури певно'' територй' 5
5. Ф'шансов! чинники
5.1.1нвестицшний клiмат територй' та доступ до мiжнародних фiнансових шститу^в 10
5.2. Наповнення бюджету у зв'язку з устшною реалiзацi£ю проекту 10
Загальний коефщкнт успiшностi реалiзацii' венчурного проекту 100
Розглянемо ефектившсть в!д усшшно! реал!зац!1 венчурного проекту. На нашу думку, венчурний ефект потр!бно розглядати через призму ефекту в!д шновацш-но'1 дшльност!
1нновацшна дшльшсть шдприемства супроводжу-еться р!зномаштними результатами (ефектами). Шд ефектом (в!д лат. ересШ - виконання, дш) розумшть
досягнутий результат у його матер!альному, грошовому, сощальному та опосередкованому вим!рах.
У науково-методичнш л^ератур! зустр!чаються р1зш точки зору щодо вид!в ефекпв в!д шновацшно! дь яльност! Так, у [12] розглядаеться чотири види ефекпв: економ!чний, науково-технчний, сощальний та еколо-пчний. У досл!дженнях [5; 9], пропонуеться враховувати шкть вид!в ефекпв: економ!чний, науково-техшчний, фшансовий, ресурсний, сощальний та еколопчний. У робот! [8] враховуються п'ять вид!в ефекпв шновацшно! дшльностк сощально-полиичний, економ!чний, науково-техшчний, еколопчний та ет^чно-культурний. I, нарешп, у робот! [6] розглядаеться можливкть вра-хування економ!чного, наукового, науково-техшчного, техшчного та сощального ефекпв.
На думку автора, при виявлеш ефектш в!д шновацш-но'1 дшльносй, по-перше, необх!дно сформулювати крите-рц та показники, за допомогою яких можуть бути оцшен результати шновацшно! дшльносй по-друге, сл!д враху-вати об'ективно кснуюч! взаемозв'язки й ¡ерарх!чну суш-дрядшсть ефектш шновацшно! дшльност! Тому доцкьно розглядати, що шновацшна дшльшсть супроводжуеться шкстьма ефектами: економ!чним, науково-тех^чним, по-датковим, сощальним, ресурсним, еколопчним.
Таким чином, ефекти шновацш взаемопов'язан м!ж собою. Безпосередньо економ1чш результати шновацшно! дшльносп повязан з економ!чним, науково-техшчним ! податковим ефектами. У свою черту, сощальний, еколопчний та ресурсний ефекти вини-кають лише як насл!док науково-тех^чного прогресу й опосередковано впливають на економ!чний ефект шновацшно! дшльносп.
Якщо об'еднати щ ефекти, то можна получити уза-гальнене поняття венчурного ефекту (рис. 1).
На думку автора, потр!бно надати таке визначен-ня венчурного ефекту - це комплексний результат вен-чурних швестицш, який супроводжуеться отриманням доход!в венчурним шдприемством ! венчурним шве-стором, досягненням науково-техшчних результапв, покращенням еколопчного стану середовища, вивкь-ненням ресурйв на шдприемств! та позитивними сощ-альними зрушеннями у суспкьств!
висновки
Отже, удосконалення методики оцшки венчурних проекпв позитивно впливатиме на прийняття швесто-рами ршення щодо фшансування шновацш. У свою чер-гу, розглянувши ефектившсть в!д венчурно! дшльносп через призму шновацшно! дшльносп, автор стверджуе що розвиток венчурних швестицш в УкраМ забезпечить вцповцний шдйом нацюнально! економши, розкриття науково-техшчного потенщалу, розбудову шфраструк-тури, покращення еколопчного стану навколишнього середовища та позитивш сощальт зрушення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонюк Л. Л. 1нновацГГ: теорiя,механiзм розробки та комерцiалiзацií. / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук. -К. : КНЕУ, 2003. - С. 394.
V
►
д
►
Рис. 1. Венчурний ефект як результат венчурних швестицш
2. Азеев А. А. Стратегическое управление. / А. А. Азеев, И. Ансофф. - М. : Статистика, 2007. - С. 79.
3. Аррендондо Л. Искусство деловой практики / Лени Ар-рендондо / Пер. с англ. — Челябинск : Урал LTD, 2008. - С. 373.
4. Дагаев А. А. Механизмы венчурного (рискового) финансирования: мировой опыт и перспективы развития / А. А. Дагаев // Менеджмент в России и за рубежом. - 2006. - № 1. - С. 160.
5. Инновационный менеджмент : справ. пособ. / Под ред. П. Н. Завлина - СПб. : Наука, 1997. - 580 с.
6. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. - Т. 4: Оценка интеллектуальной собственности / Под ред. А. Б. Бутник-Сиверского. - К., 1999. - 384 с.
7. Ковалишин П. В. Формування та розвиток ринку венчурного швестування УкраТни : монографiя / П. В. Ковалишин. -МиколаТв : МДАУ, 2009. - С. 83.
8. Крылов Э. И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э. И. Крылов, В. М. Власова, И. В. Журавкова. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 608 с.
9. Павленко I. А. Економка та оргаыза^я шновацшноТ дiяльностi : навч.-метод. поаб. для самостшного вивч. дисцип. / I. А. Павленко, Н. П. Гончарова, Г. О. Швиданенко. - К. : КНЕУ, 2002. - 150 с.
10. Степанов О. П. 1нновацшний бiзнес / О. П. Степанов, Н. П. Гончарова, Г. О. Андрощук. - К. : Книжкове вид-во НАУ, 2007. - 420 с.
11. Чан Ким. Барьерные рифы синего океана / Ким Чан // Компаньон.Стратегии. - 2006. - № 4. - С. 6 - 12.
12. Четыркин Е. М. Финансовый анализ производственных инвестиций / Е. М. Четыркин. - М. : Дело, 1998 - 256 с.
13. Шинкаренко И. От алого океана к голубому / И. Шин-каренко // Експерт. -2006. - № 12. - С. 23 - 29.
REFERENCES
Antoniuk, L. L., Poruchnyk, A. M., and Savchuk, V. S. Inno-vatsii: teoriia, mekhanizm rozrobky ta komertsializatsii [Innovations:
theory, mechanism of development and commercialization]. Kyiv: KNEU, 2003.
Azeev, A. A., and Ansoff, I. Strategicheskoe upravlenie [Strategic management]. Moscow: Statistika, 2007.
Arrendondo, L. Iskusstvo delovoy praktiki [Art business practices]. Cheliabinsk: Ural LTD, 2008.
Chan, Kim "Barernye rify sinego okeana" [Barrier reefs blue ocean]. Kompanyon. Strategii, no. 4 (2006): 6-12.
Chetyrkin, E. M. Finansovyy analiz proizvodstvennykh inves-titsiy [Financial analysis of industrial investments]. Moscow: Delo, 1998.
Dagaev, A. A. "Mekhanizmy venchurnogo (riskovogo) fin-ansirovaniia: mirovoy opyt i perspektivy razvitiia" [Mechanisms venture (risk) financing: international experience and prospects]. Menedzhment vRossii i za rubezhom, no. 1 (2006): 160-.
Innovatsionnyymenedzhment [Innovation Management]. St. Petersburg: Nauka, 1997.
Krylov, E. I., Vlasova, V. M., and Zhuravkova, I. V. Analiz ef-fektivnosti investitsionnoy i innovatsionnoy deiatelnosti predpriiatiia [Analysis of the effectiveness of investment and innovation activities of the enterprise]. Moscow: Finansy i statistika, 2003.
Kovalyshyn, P. V. Formuvannia ta rozvytok rynku venchurnoho investuvannia Ukrainy [Formation and development of venture capital investment in Ukraine]. Mykolaiv: MDAU, 2009.
"Otsenka intellektualnoy sobstvennosti" [Assessment of intellectual property]. In Intellektualnaia sobstvennost v Ukraine: pra-vovye osnovy i praktika. Kyiv, 1999.
Pavlenko, I. A., Honcharova, N. P., and Shvydanenko, H. O. Ekonomika ta orhanizatsiia innovatsiinoi diialnosti [Economics and organization innovation]. Kyiv: KNEU, 2002.
Stepanov, O. P., Honcharova, N. P., and Androshchuk, H. O. In-novatsiinyi biznes [Innovative business]. Kyiv: Knyzhkove vydavny-tstvo NAU, 2007.
Shinkarenko, I. "Ot alogo okeana k golubomu" [From scarlet to blue ocean]. Ekspert, no. 12 (2006): 23-29.
