CC BY
22
УДК 338.242
ОЦМЮВАННЯ ЕФЕКТИВИОСП РЕАЛ13АЩ1ФУИКЩЙ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАИНЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО-1ННОВАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕНЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕ3ПЕКИ РЕАЛЬНОГО
СЕКТОРА ЕКОНОMiКИ УКРА1НИ
® 2014 ВАСИЛЬЦ1В Т. Г., 1ЛЯШ Н. I.
УДК 338.242
Васильев Т. Г., 1ляш Н. I.
Оцшювання ефективностi реалiзацii функцiй державного регулювання iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення eK0H0Mi4H0i' безпеки реального сектора економiки УкраУни
Метою cmammi е анал/з ефективност/ реал'ваци функцш державного регулювання швестицшно-шновацшного забезпечення економ/чно1 безпеки реального сектору економ/ки Украши та виявлення ii недолжв. У статтi проанал/зовано ефективн/сть, переваги i недол'ши реал'ваци державними органамиуправл'шня функщй анал/зу, планування, оргашзаци, мотивацИта контролю в системiд/яльностiз посилення швестицшно-шновацшного забезпечення економ/чноi безпеки реального сектора втчизняноi економ/ки. З використанням метода групувань, лог/чного анал/зу та експерт-них опитувань iдентиф'шовано ii головнi недол'ши, що потребують виправлення. Встановлено, що головними недол'жами за функщями iнфор-мування, мон/торингу, анал/зу та д/агностики е несформован/сть системи комплексного пер/одичного спостереження, анал/зу та д/агностики iнвестицшно-шновацшного забезпечення економ/чноi безпеки в реальному секторi, ii розр'внешсть, неспрямован/сть на своечасне виявлення не-гативних тенденцш, ризик/в i загроз, зм'ш у як/сних аспектах б/знес-середовища та недостатня iнформацшна забезпечешсть. За функц/ею планування iдентиф/ковано такi недол/ки, як в/дсутн/сть у стратегчних i тактичних державних планових документах конкретних заход/в i засоб/в, за рахунок яких буде досягнуто мети i цшеи пол/тики, неузгоджен/сть м/ж собою та незабезпечен/сть ¡х ув'язки з розвитком сум/жних вид/в еконо-м/чно> д/яльностi. Доведено, що недол/ками регулювання за функц/ею оргамзаци е нереал'зац'я ш'щ'юючоi функцИщодо створення iрозвитку нових елемент/в iнститущиноiiнфраструктури, площадок ствпращ, формування швестицшно-ресурсного забезпечення, започаткування нових практик i створення суб'ект'в реал'ваци iнвестиц/иночнновац/ино1' д'тльностi. Визначено, що недол/ками реал'ваци функци мотивацИ е незабезпечен/сть стимул/в для орган/в влади вс/хр/вмв щодо активное пол/тики вдосконалення, а також суб'ект'в iнфраструктури та безпосередньо п/дприемств зi зб/льшення обсяав iнвестицшно-шновацшного забезпечення п/дприемств базових галузеи. Доведено, що недол/ками за функц/ею контролю е неза-стосовувансть практики контролю ефективностi державноiпол/тики вдосконалення швестицшно-шновацшного забезпечення економ'то'1 безпеки суб'ект'в господарювання.
Кпючов'1 слова: державне регулювання, iнвестицiйно-iнновацiйнезабезпечення, економ/чна безпека, реальниш сектор економ/ки Табл.: 1. Б'бл.: 11.
Васильев Тарас Григорович - доктор економ/чних наук, професор, заступник директора, Рег/ональниш ф'ш'шл Нац/онального iнституту стратег/ч-них досл'джень в м. Львовi (вул. Брат/в Тершашвщв, 2А, Льв/в, 79005, Украша) Email: [email protected]
1ляш Наmалiя lгорiвна - асп/рант, Нац/ональниш iнститут стратег/чних досл/джень (вул. Пирогова, 7-а, Кшв, 01030, Украша) Email: [email protected]
УДК 338.242
Васильцие Т. Г., Иляш Н. И. Оценка эффективности реализации
функций государственного регулирования инвестиционно-инновационного обеспечения экономической безопасности реального сектора экономики Украины
Целью статьи являются анализ эффективности реализации функций государственного регулирования инвестиционно-инновационного обеспечения экономической безопасности реального сектора экономики Украины и выявление ее недостатков. В статье проанализированы эффективность, преимущества и недостатки реализации государственными органами управления функций анализа, планирования, организации, мотивации и контроля в системе деятельности по усилению инвестиционно-инновационного обеспечения экономической безопасности реального сектора отечественной экономики. С использованием метода группировок, логического анализа и экспертных опросов идентифицированы ее главные недостатки, требующие исправления. Установлено, что главными недостатками по функциям информирования, мониторинга, анализа и диагностики являются несформированность системы комплексного периодического наблюдения, анализа и диагностики инвестиционно-инновационного обеспечения экономической безопасности в реальном секторе, ее разрозненность, ненаправленность на своевременное выявление негативных тенденций, рисков и угроз, изменений в качественных аспектах бизнес-среды и недостаточная информационная обеспеченность.
UDC 338.242
Vasyltsiv T. H., Iliash N. I. Evaluation of Efficiency of Implementation of Functions of the State Regulation of Investment and Innovation Supporting to Ensure the Economic Security of the Real Sector of Economy of Ukraine
The article is aimed at the analysis of efficiency of implementation of functions of the State regulation of investment and innovation to ensure the economic security of the real sector of economy of Ukraine and uncovering of its weaknesses. The article analyses the efficiency, advantages and disadvantages of realization from the state authorities of such functions as analysis, planning, organization, motivation, and control in the system of activity for enhancement of investment and innovation supporting to enhance the economic security of the real sector of the national economy. Using the grouping method, logical analysis and expert interviews the main shortcomings which require correction were identified. It was revealed that the principal defects in the functions of information, monitoring, analyzing and detecting are the absence of the holistic periodic monitoring system for analysis and diagnosis of investment-innovative supporting to ensure the economic security of the real sector, its inconsistency, lack of focusing on the early identification of negative trends, risks and threats, changes in the quality of the business environment and the insufficient providing of information. As to the planning function, such weaknesses were identified as lack of concrete measures and
По функции планирования идентифицированы такие недостатки, как отсутствие в стратегических и тактических государственных плановых документах конкретных мер и средств, за счет которых будут достигнуты цели политики, несогласованность между собой и необеспеченность их увязки с развитием смежных видов экономической деятельности. Доказано, что недостатками регулирования относительно функции организации являются нереализация инициирующей функции создания и развития новых элементов институциональной инфраструктуры, площадок сотрудничества, формирования инвестиционно-ресурсного обеспечения, начала новых практик и создание субъектов реализации инвестиционно-инновационной деятельности. Определено, что недостатками реализации функции мотивации являются необеспеченность стимулов для органов власти всех уровней активной политики совершенствования, а также субъектов инфраструктуры и непосредственно предприятий по увеличению объемов инвестиционно-инновационного обеспечения предприятий базовых отраслей. Доказано, что недостатками относительно функции контроля является неиспользование практики контроля эффективности государственной политики совершенствования инвестиционно-инновационного обеспечения экономической безопасности субъектов хозяйствования.
Ключевые слова: государственное регулирование, инвестиционно-инновационное обеспечение, экономическая безопасность, реальный сектор экономики Табл.: 1. Библ.: 11.
Васильцив Тарас Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, заместитель директора, Региональный филиал Национального института стратегических исследований в г. Львове (ул. Братьев Тершаковцев, 2А, Львов, 79005, Украина) Email: [email protected]
Иляш Наталия Игоревна - аспирант, Национальный институт стратегических исследований (ул. Пирогова, 7-а, Киев, 01030, Украина)
Email: [email protected]
means to achieve the policy objectives in the strategic and tactical governmental planning documents, incoordination and absence of linkage with the development of related economic activities. It was proven, that the regulatory shortcomings regarding the functions of the organization are failure of the initiating function of creation and development of new institutional infrastructure, of cooperation locations, of forming of the investment resources, of starting the new practices and of the creation of subjects of implementing of the investment and innovation activity. It was determined that the disadvantages of implementing of the motivation function are failure to provide motives for the authorities on all levels of the active improvement policy, as well as deficit of subjects of infrastructure and directly of enterprises to increase the amount of the investment and innovation supporting in the basic branches. It was proven, that the deficiency as to the control function is the non-use of monitoring practice in order to control the efficiency of the state policy to improve the efficiency of investment and innovation supporting to ensure the economic security of the market participants. Keywords: governmental regulation, investment and innovative security, economic security, real sector of the economy Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Vasyltsiv Taras H. - Doctor of Science (Economics), Professor, Deputy Director, Regional branch of the National Institute for Strategic Studies in Lviv (vul. Brativ Tershakivtsiv, 2A, Lviv, 79005, Ukraine) Email: [email protected]
Iliash Nataliia I. - Postgraduate Student, The National Institute for Strategic Studies (vul. Pyrogova, 7-a, Kyiv, 01030, Ukraine) Email: [email protected]
Вступ. EKOHOMi4Ha безпека реального сектора еко-номши Укра'ни на сучасному посткризовому етат роз-витку характеризуемся негативним впливом ризиив i загроз як зовншнього, так i внутршнього середовища, а швестицшно-шновацшне забезпечення як один з най-важливших чинникш i"i забезпечення використовуеться далеко не в повнш мiрi. Так, попри певт позитивт зру-шення щодо збкьшення обсягш фшансово-швестицшного та ресурсного забезпечення iнновацiйноi дiяльностi, ви-робництва iнновацiйноi продукци кнуе низка суттевих макроекономiчних (зменшення попиту на швестицшно-шновацшну актившсть, зростання iмпортозалежностi та виткнення вггчизняного виробника з внутршнього ринку), суб'ектних (низька розвинешсть та зменшення чи-сельност шституцш тдтримки швестицшно-шновацшно' дiяльностi, нестабкьшсть шституцшного середовища та попршення шфраструктури швестицшно-шновацшно' дь яльноси), ресурсних (попршення фшансово-швестицшно' забезпеченост швестицшно-шновацшно' активност в реальному сектор^ зниження штелектуально-кадрового та матерiально-технiчного потенщалу) та процесних (попршення економiчноi ефективност швестицшно-шно-вацшних суб'екпв господарювання, зниження активност зi створення, придбання i впровадження високих техно-логш, попршення ресурсно-психолопчних передумов швестицшно-шновацшно' дiяльностi) ризикш i загроз швестицшно-шновацшнш дiяльностi на посткризовому етат розвитку нащонального господарства.
Аналiз останшх до^джень i публжацш. Окремi аспекти державного регулювання швестицшного та ш-новацшного розвитку до^джували таи зарубiжнi та вь тчизнят вченi як Г. Атаманчук, А. Гальчинський, В. Геець, В. Гриньов, С. 1лляшенко, В. Кириленко, А. Кузнецова,
A. Мельник, М. Туган-Барановський, Л. Тулуш, О. Шатило, Й. Шумпетер та ш. Важливе аналiтичне та емтричне зна-чення щодо iнструментiв та засобш державного регулювання швестицшно-шновацшного розвитку мiстять працi таких учених як Ю. Бажал, С. Бка, I. Бланк, В. Воротiн,
B. Герасимчук, О. 1ваницька, В. Мартиненко, А. Мерзляк, А. Пересада та ш. До^дженням питань економiчноí без-пеки реального сектора економiки займалися такi вiдомi вченi як А. Буряк, О. Бутова, Г. Вечканов, С. Любiмцева, I. Семененко, А. Семеног, Н. Юрив та ш.
Проте, незважаючи на цiннiсть проведених досль джень, окремi аспекти, а зокрема функци державного регулювання швестицшно-шновацшно! дiяльностi в системi безпеки реального сектора економши залишились висвп-ленi не повною мiрою.
Виклад основного матерiалу. Класично посл^ов-шсть формування та реалiзацil державно! полiтики перед-бачае виконання функцiй аналiзу, планування, оргатзаци, мотивацп та контролю процесу державного регулювання.
Зокрема, на етат аналiзу формуеться шформацшно-аналiтичне забезпечення прийняття управлiнських рь шень. Без результапв повноцiнного аналiзу та дiагностики внутрiшнього i зовнiшнього середовища швестицшно-
шновацшно! дiяльностi в цкях удосконалення системи еко-номiчно1 безпеки реального сектора економши об'ективно неможливим е прийняття яисних управлшських рiшень. Адже лише аналiз дае висновки вiдносно конкретних проблем, напрямiв i тенденцш 1х розвитку, причин виникнення та перешкод подолання, недолшв попереднк фаз державного регулювання, прогалин в шститущональному сере-довищi.
За тдсумками аналiзу визначаються мета та цш, яких плануеться досягнути, тобто виконуеться функщя планування. К логiчним продовженням е оргашзащя державно! полiтики, що стосуеться обрання методiв, меха-нiзмiв, iнструментiв, засобiв удосконалення швестицшно-шновацшного забезпечення економiчно1 безпеки реального сектора економши.
Своею чергою, функщя мотиващ! необхiдна для ство-рення сприятливого середовища для суб'екив економiчних вiдносин щодо iнiцiювання процейв залучення швести-цiй на шновацшш цiлi та 1х ефективного використання, для суб'екив шституцшно! iнфраструктури шновацшно!, науково-досл^но!, венчурно!, мало! шдприемницько! шф-раструктури щодо 1х утворення, становлення i розширення компетенцiй, формування таких правил гри, за яких органи державного управлшня, мкцевого самоврядування, пред-ставники громадського сектора i шдприемництва були б мотивованi до покращення швестицшно-шновацшно! дь яльностi у базових видах впчизняно! економiки.
Протiкання процейв, що були спланованi та органь зованi в аналiзованiй сферi, у вiрному руслi покликана за-безпечити функщя контролю та, у разi необх^носи, - ко-ригування державно! полiтики.
Охарактеризованi аспекти вiдносно методiв, функцiй та складових елементiв регулювання е об'ектами вивчення у процеа досл^ження ефективностi системи державного регулювання швестицшно-шновацшного забезпечення економiчно1 безпеки реального сектора економши Укра!ни.
Так, щодо функцп аналiзу iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення економiчно1 безпеки реального сектора, мож-на зробити висновок про !! недостатню реалiзацiю в Укра-!нь Комплекснi iнформацiйно-аналiтичнi звiти, якi б вико-ристовувалися вищими органами державного управлшня, у сферi економiчно1 безпеки реального сектора, а тим бкь-ше його швестицшно-шновацшного забезпечення, в^сут-ш. Частково висновки вiдносно ккьисних показникiв стану розвитку шдприемств базових галузей економiки, обсягш та ефективностi iнвестицiйно1 дiяльностi, масштабов та структури iнновацiйно1 дiяльностi можна отримати зi ста-тистичних даних державних служб статистики. Вим, вони, по-перше, подаються зi значним затзненням (вiд пiвроку до двох роив) та недостатньою деталiзацiею на реиональ-ному, мiсцевому i галузевому ршнях; по-друге, безпосеред-ньо не пов'язаш з аспектами економiчно1 безпеки реального сектора економши чи його суб'екпв, в^сутш методичнi рекомендацп використання звичайних статистичних даних для аналiзу параметрiв безпеки.
Певною мiрою цей недолш усувае застосування Мь шстерством економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни зга-дуваних вище Методичних рекомендацш щодо розрахунку рiвня економiчно1 безпеки Укра!ни. Але вони мало стосу-ються особливостей оцiнювання базових видiв економiчно1
дiяльностi та 30pieHT0BaHi на загальну характеристику стану eK0H0Mi4H0Ï безпеки держави. Додамо, що розрахунки за щею методикою проводилися лише перюдично, вiдтак, не становлять достатнього поля для аналiзу та прийняття управлшських ршень.
Доводиться констатувати, що неяисне виконан-ня функцп аналiзу призводить й до об'ективних поми-лок при плануваннi державно! полiтики удосконалення iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення економiчноï безпеки вггчизняного реального сектору. Так, система ккь-кiсно-якiсних планiв у цш сферi визначаеться державними, регiональними, галузевими та мкцевими стратегiями, про-грами i концепщями забезпечення економiчноï безпеки, збкьшення обсягш швестицшно! дiяльностi, активiзащï iнновацiйних процесiв, безпосереднього розвитку прю-ритетних з високою доданою вартктю видш економiчноï дiяльностi.
В Укршш документом найвищого рiвня у сферi забезпечення нацiональноï безпеки е Стратегiя нацiональноï безпеки Украши «Украша у свiтi, що змiнюеться», прийня-та у 2012 р. [1]. Разом iз тим, серед важливих завдань по-лiтики нацiональноï безпеки у внутршнш сферi (у п. 4.3.3. Забезпечення економiчноï безпеки) мютиться цiль «сти-мулювання пiдвищення технолоичного ршня украшсько'1 економiки, розвитку нащонально'1 iнновацiйноï системи та iнновацiйноï активност пiдприемств». Очевидно, що цього недостатньо, адже у стратеги жодним чином не визначаються цiльовi орiентири i засоби досягнення цього завдання.
На досягнення важливого цкьового орiентиру - по-силення iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення еко-номiчноï безпеки реального сектора економши Украши -мали б бути спрямоваш галузевi програмнi документи. Тому позитивно, що у Концепцп Загальнодержавно'1 цкьо-во'1 економiчноï програми розвитку промисловост на перь од до 2020 року [2] до основних проблемних питань взнесет «...недосконалють швестищйно-кредитно'1 системи ..., що спричиняе зниження ршня iнновацiйно-iнвестицiйноï активност суб'ектiв господарювання».
Звернiмо увагу й на те, що програмою передбачаеться досягнення таких цкьових орiентирiв: щорiчне збiльшення обсягу промислово'1 продукци на 2 -2,5 %, зростання частки шновацшно'1 продукци в обсязi виробництва промислово'1 продукци до 50 % та частки шновацшно активних промис-лових пiдприемств до 25 %. З огляду на те, що щ показники на разi в УкраШ у рази нижчi, виконання цих завдань по-требуе конкретизацп заходш, за рахунок яких вони могли б бути досягненими, та 1х четкого i послiдовного виконання.
Аналоичш висновки доцiльно зробити й за результатами аналiзу й шших (положення яких в загальному майже бездоганнi та правильнi) державних i регюнальних про-грам та стратегш, зокрема таких як Концепщя комплексно: державно'1 програми реформ та розвитку скьського господарства Украши, Програма розбудови транспортно'1 системи i комуншащй, Програма розвитку промислового будшництва, Стратегiя розвитку залiзничного транспорту Украши на перюд до 2020 р., Стратепя розвитку суднобу-дування Украши на перюд до 2020 р., Стратепя розвитку вгтчизняно! авiацiйноï промисловосп Украши на перiод до 2020 р., Стратепя розвитку туризму i курорив Украши,
Стратегiя розвитку морських портав Украши на перюд до 2015 р., Нацюнальна програма розвитку малого i середньо-го пiдприeмництва в УкраШ та ш.
Слабким мiсцем бiльшостi програмних документ е також 1х висока «розпорошешсть», що в пiдсумку веде до повторювання багатьох заход1в у програмах, яи стосують-ся гарантування безпеки чи забезпечення розвитку рiзних галузей i секторiв економiки. Це унеможливлюе (через ре-сурсну обмежешсть) повноцiнне фiнансування уск заходiв програм та послаблюе контроль за ефектившстю державно! полiтики, витраченими бюджетними коштами.
Вiдповiдно, здiйснюючи подальше планування реа-л!зацп державно'1 полiтики в аналiзованiй сферi, доцкьно, щоб у державних, регюнальних та мiсцевих програмах першим чином були в^ображеш обсяги необх^них фшансо-вих ресурйв та джерела '1х формування.
Неузгоджешсть положень планових документiв як один з нашстотнших недолiкiв планування та суттева перешкода його ефективност чико простежуеться й на ниж-чих рiвнях системи управлiння швестицшно-шновацшним забезпеченням економiчноl безпеки реального сектора. Як приклад, на 2013 р. та наступш роки у Львiвськiй об-ластi були прийнятi таи плановi документи: Програма соцiально-економiчного та культурного розвитку Льв!в-сько'1 област на 2013 р.; Комплексна стратепя розвитку м. Львова на 2012 - 2025 рр.; Регiональна програма розвитку виставково'1 дiяльностi та мониторингу Стратег!' розвитку Львшщини до 2015 р. на 2011 - 2013 рр.; Програма ш-вестицшного розвитку на 2011 - 2015 рр.; Регюнальна програма розвитку малого тдприемництва на 2013 - 2014 рр.; Регюнальна програма з мiжнародного та транскордонного сшвробгтництва, европейсько'1 штеграцп та мiжнародноl техшчно! допомоги; Програма фшансово1 тдтримки тд-приемств агропромислового комплексу через мехашзм здешевлення кредитiв на 2013 р.; Програма тдтримки ви-ставково! д!яльност у сферi агропромислового комплексу на 2013 р.; Програма розвитку молочного i м'ясного ско-тарства та свинарства на 2013 р.; Програма розвитку туризму та рекреаци на 2011 - 2013 рр.; Програма створення Льв1вського регюнального резерву матерiально-технiчних ресурсш на 2011 - 2013 рр.; Програма реформування i розвитку житлово-комунального господарства Львшсько! об-ластi на 2011 - 2014 рр.; Програма розроблення мютобу-д1вно! документацЦ у Льв!вськш област на 2011 - 2015 рр.; Програма фшансування робгт, пов'язаних ¡з буд!вництвом, реконструкцiею, ремонтом та утриманням автомобкьних дор1г на 2013 р. та ш. [3 - 8].
Вважаемо, що в цьому контекст актуалiзувалася потреба у прийнятт Закону Украши «Про фшансово-iнвестицiйну тдтримку iнвестицiйно-iнновацiйноl д!яль-ност суб'ект1в реального сектора економши». Кр!м свого безпосереднього завдання - чгткого визначення «правил гри» та функцш ! завдань уск суб'екпв цього процесу (дер-жави, тдприемницького сектора, громадськост! заруб!ж-них учасник1в, шституцш швестицшного, шновацшного, науково-освгтнього, фшансово-кредитного сектор1в) - головною мгаею, яку б виконав цей нормативно-правовий акт, стало би встановлення принципов квотування (чгтко визначених у в!дсотковому в!дношенш обсяга коштш, що мають видкятися визначеними суб'ектами на чгтко визна-
чеш цш) та довгострокового бюджетування (передбачення коштш у бюджетах Bcix рiвнiв на 3 - 5 рiчнiй основ^ обсяг1в фiнансування фундаментальних напрямiв побудови системи тдтримки швестицшно-шновацшно'1 дiяльностi в держат на рiзних рiвнях i у функцюнальних сферах.
Недолiки планування державно'1 полiтики формування швестицшно-шновацшного забезпечення економiчноï безпеки реального сектора економжи негативно позна-чаються й на оргашзаци в^чизняно'1 державно'1 полiтики у цiй сферi. Фактично оргашзацшний аспект справи куру-ють Мшктерство економiчного розвитку i торгiвлi Украши та Мшютерство освiти i науки Украши. У складi першого мшктерства функцiонуe Департамент швестицшно-шно-вацiйноï полiтики та розвитку державно-приватного партнерства з управлшнями iнвестицiйно-iнновацiйноï полiтики й шновацшних та iнвестицiйних проектiв. Втiм, головним недолжом ïx дiяльностi е реалiзацiï скорiше iнформацiйно-аналiтичниx функцiй щодо поточного стану розвитку швестицшно'1 та шновацшно'1 активностi.
ïx фаxiвцi виконують також завдання тдготовки пропозицiй щодо удосконалення законодавства в аналiзо-ванiй сфер^ формування основ державно'1 полiтики тощо. Вказанi державнi iнституцiï не реалiзують iнiцiюючоï функ-цп щодо створення i розвитку нових елеменпв шституцш-но'1 iнфраструктури iнвестицiйно-iнновацiйноï дiяльностi та формування площадок сшвпращ освiти, науки, бiзнесу, iнновацiйного сектора.
Вважаемо, що перспективним напрямом тдвищен-ня ефективност функцп органiзацiï державно'1 полiтики з швестицшно-шновацшного забезпечення економiчноï безпеки реального сектора економши в УкраМ е достатне розширення компетенцiй Держiнвестпроекту та Держш-формнауки, посилення вiдповiдальностi 1х представник1в за планування та реалiзацiю заход1в, розробку державних i регюнальних програм, визначення обсяг1в i джерел залу-чення фiнансування, розвиток науково-досл^но'1 та шно-вацiйноï iнфраструктури.
Потрiбно зауважити, що значними недолiками характеризуемся й реалiзацiя функцп мотивацИ. Йдеться передуйм про те, що на сьогодш представники державно'1 влади не мають належних стимул1в для прямо'1 особисто'1 зацiкавленостi у конкретних ккьисних результатах та до-сягненнях в^ реалiзованиx заход1в. Тому частше надаеть-ся прiоритет менш витратним, трудомютким, але i бкьш декларативним заходам.
Не мають достатнк мотив1в для активiзацiï дiяльнос-тi й суб'екти шфраструктури iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення, а також безпосередньо тдприемства базо-вих видiв економiчноï дiяльностi. Вони не вiдчувають державно'1 пiдтримки, для них не передбачеш суттевi переваги, у т. ч. в цшовш, бюджетнiй, податковш сферах тощо. Тому вважаемо, що тдвищення ефективностi державно'1 еконо-мiчноï полiтики у цьому напрямi смд узгодити зi збкьшен-ням обсяпв видкення бюджетних ресурсiв, а також формування i використання державних фшансово-швестицшних фонд1в реалiзацiï iнвестицiйно-iнновацiйниx проекпв державно-приватного партнерства за участ суб'ектiв реального сектора економжи.
Як вже зазначалося, ефектившсть державного регулювання швестицшно-шновацшного забезпечення в ре-
альному секторi економiки Украши невисока. Звичайно, що цьому причиною е недолжи, характерш для всiх форм, методш та функцiй державно'1 полiтики. Але чи не найбкь-ше значення мае слабисть функцп контролю.
Йдеться зокрема про в^сутшсть процедури публiч-ного контролю ефективностi державно'1 полiтики покра-щення iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення базових видш економiчноï дiяльностi. Вважаемо, що змшити си-туацiю могло б запровадження матерiальних стимулiв для держслужбовцш, вiдповiдальних за державну полiтику в аналiзованiй сферi. Наявнiсть матерiальноï вигоди спо-нукала б 1х i до розробки методичних рекомендацш ощ-нювання ефективностi суб'ектш державно'1 полiтики. Хоча потрiбно зазначити, що для належного контролю лише економiчних методiв недостатньо. Потрiбно посилити й в^пов^альшсть за використання бюджетних коштiв на програми та проекти тдтримки швестищйно-шновацшно'1 дiяльностi.
Отже, узагальнимо результати оцшювання ефектив-ностi державного регулювання швестицшно-шновацшного забезпечення економiчноï безпеки реального сектора вь тчизняно'1 економiки у табл. 1.
Висновок. Одшею з головних причин недостат-нього iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення еконо-мiчноï безпеки реального сектора нащонального гос-подарства Украши е низька ефектившсть ïï державного регулювання, зокрема, виконання його базових функцш. Так, за функщями iнформування, мониторингу, аналiзу та дiагностики - це несформовашсть системи комплексного перюдичного спостереження, аналiзу та дiагностики швестицшно-шновацшного забезпечення економiчноï безпеки в реальному сектора ïï розрiзненiсть, неспрямо-вашсть на своечасне виявлення негативних тенденцш, ри-зикiв i загроз, змш у якiсних аспектах бiзнес-середовища та недостатня шформацшна забезпеченiсть; за функщею планування - вiдсутнiсть у стратепчних i тактичних дер-
Таблиця 1
Результати узагальнення аналiзу реалiзацiï функцiй державного регулювання iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення
eK0H0Mi4H0Ï безпеки реального сектора економiки Украши
Функцп управлшня Недолiки регулювання Напрями удосконалення методiв регулювання
Eкономiчних Адмшктративних
1нформування, мониторинг, ана-лiз, дiагностика Несформовашсть системи комплексного перюдичного спостереження, аналiзу та дiагностики швестицшно-шновацшного забезпечення ЕБ PCE, ÏÏ розрiзненiсть, не спрямованiсть на своечасне виявлення негативних тенденцш, ризигав i загроз Запровадження практики постiйно дiючого мониторингу стану розвитку та ефективносп швестицшно-шновацшного забезпечення ЕБ РСЕ lнституцiалiзацiя спецiальноï звттносп для держслужбовцiв, вiдповiдальних за реалн зацiю державно!' полiтики покращення швестицшно-шновацшного забезпечення ЕБ РСЕ
Планування Вщсутшсть у стратегiчних i тактичних державних планових документах конкретних заходiв та зао^в, за рахунок яких будуть досягнув мета i ц^ полiтики, неузгодженiсть мiж собою та незабезпеченiсть !'х ув'язки iз розвитком сумiжних ВЕД Посилення ув'язки планових за-ходiв iз фiнансово-ресурсним за-безпеченням; реалiзацiя заходiв зi стимулювання створення i збть-шення компетенцiй та масштабiв дiяльностi елементiв швестицшно-iнновацiйноï шфраструктури Прийняття ЗУ «Про фшан-сово-швестицмну пщтримку iнвестицiйно-iнновацiйноï дн яльностi в РСЕ» iз встановлен-ням принципiв квотування та довгострокового бюдже-тування
Оргашза^я Нереалiзацiя iнiцiюючоï функцГГ щодо створення i розвитку нових елеменпв iнституцiйноï шфраструк-тури, площадок спiвпрацi, форму-вання швестицмно-ресурсного за-безпечення, започаткування нових практик iнвестицiйно-iнновацiйноï дiяльностi Розширення компетенцiй та посилення вщповщальносл пред-ставникiв Держiнвестпроекту та Держшформнауки за iнiцiювання та проттання процесу удосконалення iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення ЕБ рСЕ Формування, затвердження i реалiзацiя генеральних планiв розбудови системи оргашзацп реалiзацiï державно!' полiтики у сферi iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення РСЕ
Mотивацiя Незабезпеченiсть стимулiв для орга-шв влади всiх рiвнiв щодо активно!' полiтики удосконалення, а також суб'вкпв iнфраструктури та безпо-середньо пщпривмств зi збiльшення обсягiв iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення ЕБ PCE Видтення бюджетних ресурсiв, а також формування i використання державних фшансово-шве-стицшних фондiв реалiзацiï про-еств державно-приватного партнерства реалiзацiï швестицшно-iнновацiйних проектiв Квотування фшансово-ре-сурсного забезпечення iнвестицiйно-iнновацiйно!' дiяльностi на всiх рiвнях системно!' крархп управлiння
Контроль Не застосовувашсть практики контролю ефективносп державно!' полiтики удосконалення швести-цiйно-iнновацiйного забезпечення ЕБ PCE Розробка та впровадження матерн альних стимулiв для держслужбов-цiв, вiдповiдальних за удосконалення швестицшно-шновацшного забезпечення ЕБ рСЕ Посилення вiдповiдальностi за використання бюджетних кош^в на програми та проекти пщтримки швестицшно-шновацшно!' дiяльностi
жавних планових документах конкретних заxодiв та засо-бiв, за рахунок яких будуть досягнул мета i цш полiтики, неузгодженiсть мiж собою та незабезпечешсть 1х ув'язки iз розвитком сушжних видiв економiчноï дiяльностi, тд-тримкою за функцiональними сферами господарювання, iнвестицiйно-ресурсним забезпеченням; за функцiею оргашзаци - нереалiзацiя iнiцiюючоï функцп щодо створення i розвитку нових елеменпв шституцшно'1 iнфраструктури, площадок сшвпращ, формування iнвестицiйно-ресурсного забезпечення, започаткування нових практик та створення суб'екпв реалiзацiï iнвестицiйно-iнновацiйноï дiяльностi; неорганiзованiсть системи оцшювання ïï ефективностi ор-ганiзацiйноï роботи; за функщею мотивацИ - незабезпечешсть стимулiв для органiв влади вах рiвнiв щодо активно'1 полiтики удосконалення, а також суб'ект1в шфраструктури та безпосередньо шдприемств зi збкьшення обсягiв iнвестицiйно-iнновацiйного забезпечення шдприемств ба-зових галузей; за функщею контролю - незастосовувашсть практики контролю ефективност державно'1 полiтики удосконалення швестицшно-шновацшного забезпечення еко-номiчноï безпеки суб'ект1в господарювання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Стратепя нацiональноï безпеки Украши «Украша у свт, що змiню£ться», затверджена Указом Президента Украши № 389/2012 вщ 08.06.2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.president.gov.ua
2. Розпорядження Кабшету MrniapiB Украши «Про схва-лення Концепцп ЗагальнодержавноТ економiчноï програми розвитку промисловостi на перюд до 2020 року» № 603-р вщ 17.07.2013 р. / Урядовий кур'£р. - 19.09.2013. - № 170.
3. Постанова Кабшету МУс^в Украши «Про затвер-дження Програми розвитку швестицшно!' та шновацшно!' дн яльностi в Украïнi» № 389 вщ 02.02.2011 р. / Урядовий кур'£р. -05.05.2011. - № 80.
4. Розпорядження Кабшету МУс^в Украши «Про схва-лення Концепцп Державно!' цiльовоï економiчноï програми розвитку швестицмно!' дiяльностi на 2011 - 2015 роки» № 1900-р вщ 29.09.2010 р. / Урядовий кур'£р. - 06.10.2010. - № 185.
5. Постанова Кабшету МУс^в Украши «Про затвер-дження Державно!' цтьово!' економiчноï програми «Створення в УкраТы iнновацiйноï iнфраструктури» на 2009 - 2013 роки» № 447 вщ 14.05.2008 р. / Урядовий кур'£р. - 11.06.2008. - № 106.
6. Верховно!' Ради Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:www.zakon4.rada.gov.ua
7. Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua
8. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в УкраТш у 2012 р. : статистичний збiрник. - К. : Державна служба статистики Украши, 2012. - 288 с.
9. Про внутршн£ та зовншн£ становище Украши в 2012 роц : щорiчне послання Президента Украши до Верховно!' Ради Украши. - К. : Н1СД, 2012. - 256 с.
10. Семеног А. Вза£модiя бан^вського i реального сек-тсрв економти Украши: основы тенденцп / А. Семеног // Финансы, учет, банки. - 2010. - № 1 (16). - С. 181 - 188.
11. Юргав Н. Я. Економiчна безпека реального сектора економти Украши: стратепчш прюритети i теоретико-
методолопчы засади забезпечення : монографiя / Юргав Н. Я. -Львiв : ПА1С, 2012. - 400 с.
REFERENCES
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://www.president.gov.ua
[Legal Act of Ukraine] (2013).
[Legal Act of Ukraine] (2011).
[Legal Act of Ukraine] (2010).
[Legal Act of Ukraine] (2008).
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini u 2012 r. [Research and Innovation in Ukraine in 2012]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2012.
OfitsiinyisaitDerzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua
Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. http:www.zakon4. rada.gov.ua
Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy v 2012 rotsi : shchorichne poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy [On the internal and external situation of Ukraine in 2012, the annual message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine]. Kyiv: NISD, 2012.
Semenoh, A. "Vzaiemodiia bankivskoho i realnoho sektoriv ekonomiky Ukrainy: osnovni tendentsii" [Interaction banking and real sector growth in Ukraine: Main trends]. Fynansy, uchet, banky, no. 1 (16) (2010): 181-188.
Yurkiv, N. Ya. Ekonomichna bezpeka realnoho sektora ekonomiky Ukrainy: stratehichni priorytety i teoretyko-metodol ohichni zasady zabezpechennia [The economic security of the real economy Ukraine: Strategic priorities and self-appraisal software]. Lviv: PAIS, 2012.
