CC BY
43
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 615.281.032:611.32]-036.8:616.321/322-002-053.2 ЛЕЖЕНКО Г.О., ПАШКОВА O.G., ГИРЯ О.М. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
OUiHKA EOEKTMBHOCTi ЗАСТОСУВАННЯ МЮЦЕВОТ TEPAnil В КОМПЛЕКСНОМУ AiKyBAHHi BAKTEPiAAbHOrO
TOH3MAOOAPMHfiTy У ДiTEЙ
Резюме. У робоmi наведет дат клтжо-лабораторного до^дження 42 дтей з ознаками гострого бак-терiального тонзилофарингту. Проведена оцнка динамки клшчног симптоматики захворювання та мiкробюлогiчноi'картиниротоглотки залежно вгд схеми застосовано'1 терапи. Доведено високу клжчну ефективнсть застосування бензидамну гiдрохлориду в комплексному лкуванн гострих бактерiальних тонзилофарингитiву дтей.
Ключовi слова: гострий бактерiальний тонзилофарингт, бензидамну гiдрохлорид, дти.
Захворювання верхшх дихальних шляхiв займа-ють провщне мюце (41,6 %) у струи^ шфекцшно! патологи в дггей перших роюв життя [2].
Пусковим моментом у розвитку захворювання практично завжди е зниження активност певних ланок iмунноi системи, що зумовлено дiею неспри-ятливих фiзичних та хiмiчних факгорiв на слизову оболонку глотки [1, 5].
Основними принципами терапи захворювань по-рожнини рота i верхнiх вщдшв ресшраторного тракту у дiтей е зменшення вираженостi симптомiв хво-роби, тобто дiя на патогенетичнi ланки запобиання розвитку гнiйних i негншних ускладнень на тлi запобиання виникненню побiчних ефектiв лiкування. У зв'язку з цим певний штерес становить бензидамiну гiдрохлорид — нестерощний протизапальний засiб (НПЗЗ) мгсцево! дп з групи iндозолiв, що мае про-тизапальнi та мiсцево аналгезуючi властивостi. На вiдмiну вщ бшьшосп нестерохдних протизапальних засобiв механiзм протизапально! ди бензидамiну зу-мовлений пригшченням на найбiльш раннiх етапах розвитку запального процесу синтезу та продукци прозапальних цитокинiв, зокрема тумор-некротич-ного фактора а (ТНФ-а) та штерлейкину-1р, а та-кож стабiлiзацiею клиинних мембран та подальшим пригнiченням синтезу простагландишв. Доведено, що бензидамiн перевершуе традицiйнi НПЗЗ, такi як напроксен та iбупрофен, за пригнiченням синтезу прозапальних цитоюшв: тумор-некротичного фактора а та штерлейкшу-1р [6].
Препарат добре абсорбуеться через слизовi обо-лонки i проникае в запалеш тканини. Бензидамiну
гщрохлориду притаманна стабшзуюча д1я на кль тинн1 мембрани нейтрофшв, тучних кл1тин, ери-троципв i тромбоцит1в. М1сцева анестезуюча д1я обумовлена структурною подiбнiстю молекули бензидамшу до молекул мюцевих анестетиюв, зокрема тетрака!ну [7].
Це зумовлюе швидке усунення болю при засто-суваннi бензидамiну при захворюваннях орофа-рингеально! зони. Також препарат сприяе процесу епи^заци, тобто загоенню [3, 5]. Бензидамшу пд-
Рисунок 1. Пор1вняння ефективност НПЗЗ та бензидамшу за зниженням продукци' основного прозапального цитоюну (TNF-a) у стимульованих Candida albicans клтинах периферично/ кров! (M. Sironi, 1997)
© Леженко Г.О., Пашкова О.6., Гиря О.М., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
100 -i
<5 50-
Промiжний (ч Jj ланцюг
Ароматична група
\onH„ Амшогрупа
Тетракаш
Бензидамiн
Тетракаш
Бензидамш
Рисунок 2. Структурна под 'бн 'сть молекули бензидамну з молекулами мсцевих анестетиюв (S. Simard-Savoie, 1978)
рохлорид не викликае no6i4Hrn ефектiв, характер-них для системних нестерощних протизапальних 3aco6iB, таких як ульцерогенний та гематолопч-ний. Навiть при потрапляннi у кровотж частини препарату тривалiсть системного впливу незначна у зв'язку з низькою спорiдненiстю його до бшюв плазми кровi [3].
Важливим, у першу чергу щодо запобiгання по-лшрагмазп, е те, що доведено бактерицидну дш бензидамiну гщрохлориду щодо 110 ввддв бактерiй, зокрема Staphilococcus aureus, Enterococcus faecalis, Escherichia coli, Staphilococcus epidermalis. Мехашзм антибактерiальноi дп бензидамiну гщрохлориду по-лягае у швидкому проникненнi через мембрани мь кроорганiзмiв iз подальшим ушкодженням клггин-них структур, порушенням метаболiчних процеав та лiзисом клiтини [8]. Фунгщидна д1я бензидамiну гiдрохлориду реалiзуеться шляхом структурних мо-дифiкацiй клiтинноi стшки грибiв та метаболiчних ланцюгiв мщетш, що перешкоджае & репродукций (проти 20 штамiв грибiв роду Candida albicans та non-albicans, а також Aspergillus niger [9].
Метою нашого дослщження було вивчення ефективност застосування бензидамiну гщрохло-риду на прикладi протизапального препарату Тан-тум Верде® у комплекснш терапп дггей iз гострим бактерiальним тонзилофарингiтом.
Матер1али i методи дослщження
Пiд нашим спостереженням перебували 42 ди-тини вжом вiд 5 до 15 роюв, XBopi на гострий бак-терiальний тонзилофарингiт. Залежно вiд схеми л^вання дiти були розподiленi на двi групи. Пащ-енти першо! групи (n = 21) отримували стандартне лiкування i3 застосуванням системного антибакте-рiального препарату, хворим друго! групи (n = 21) у тератю додатково було включено препарат Тантум Верде® (бензидамшу гiдрохлорид) у виглад роз-чину для полоскання по 15 мл 3 рази на добу дггям вiд 12 роюв або дозованого спрея дггям вщ 4 рокiв по 4 вприскування за один раз 6 разiв на добу про-тягом 6 дшв. Всi дiти були оглянути педiатром та лор-лiкарем, було проведено бактерюлопчне до-слiдження флори з ротоглотки до початку л^ван-ня й на 5-7-й день терапп. Ефективнiсть лiкування оцiнювали за динамжою суб'ективних даних (за-гальний стан, бiль у горлi, порушення ковтання) й об'ективних даних, одержуваних при фарингоскопп (набряк, iнфiльтрацiя, гiперемiя пiднебiнних дужок, нальоти на пщнебшних мигдаликах, регiонарний лiмфаденiт) та лабораторних даних.
Результати дослiдження та IX обговорення
За результатами бактерiологiчного дослщження ротоглотки в дебют захворювання було виявле-но рiзнi бактерiальнi збудники у вiрогiдних титрах (104 КУО/мл та бiльше). Найбiльш частими збудни-ками гострого бактерiального тонзилофаринпту в обох групах були гемофшьна паличка, пневмокок та парагемофiльна паличка (табл. 1).
У 4 (19,0 %) хворих першо! групи та у 3 (14,3 %) пащентш друго! групи спостерпалася бактерiаль-но-грибкова асоцiацiя, викликана грибами роду Candida.
Проведена ощнка клтчно! картини показала, що основна частина пащенпв у момент звернення скаржилася на бшь та вiдчугтя дискомфорту в горль У 13 (61,9 %) пащентш першо! групи та 15 (71,4 %) хворих друго! групи спостерпалося тдвищення температури тiла до субфебрильних та фебрильних цифр. У вах хворих в!дзначалися припухлiсть та по-
Таблиця 1. Найбльш част збудники гострого бактер1ального тонзилофаринпту в щтей, як перебували
пщ спостереженням, n (%)
%
/0nHn
O
0
36yflHMK Частота видтення
1-ша група, n = 21 2-га група, n = 21
H.influenzae 7 (33,3) 8 (38,1)
H.haemolyticus 4 (19,0) 4 (19,0)
H.parahaemolyticus 4 (19,0) 3 (14,3)
S.pneumoniae 3 (14,3) 3 (14,3)
Candida albicans 2 (9,5) 3 (14,3)
Streptococcus pyogenes 2 (9,5) 1 (4,8)
Candida non-albicans 2 (9,5) 0
Klebsiella pneumoniae 0 2 (9,5)
Acinetobacter baumannii 1 (4,8) 0 (4,8)
червоншня слизових глотки та запалення на Н1И, ре-г1ональний л1мфаден1т був виявлений у 18 д1теИ пер-шо! групи та 17 хворих друго! групи, що становило 85,7 та 80,9 % вщповщно. Клггинний склад перифе-рично! кров1 в бшьшосп хворих (90,5 %) характери-зувався пом1рним лейкоцитозом 1з зсувом лейкоци-тарно! формули вл1во, прискоренням ШОЕ.
На тл1 терапи, що проводилася, позитивна динамжа була досягнута в обох групах спостере-ження. Проте терапевтична ефектившсть суттево зростала у хворих друго! групи. Так, у груш дггей, як1 поряд з1 стандартною терап1ею додатково отри-мували м1сцево бензидам1ну г1дрохлорид, на 3-тю добу в1дбувалося б1льш виражене зменшення вс1х зм1н у ротоглотщ, а на 5-ту добу — кутрування запального процесу пор1вняно з першою групою (табл. 2).
Необхвдно в1дм1тити виражений знеболюючий ефект бензидамшу г1дрохлориду, що був вщзна-чений через 4—5 хвилин п1сля використання препарату. На наш погляд, важливим був той факт, що повне зникнення больового синдрому в бшьшосп хворих вщзначалося наприкшщ 2-! доби л1кування. Пщвищення температури тша (субфебрил1тет) на 3-тю добу л1кування в друг1й груп1 збер1галося у 5 (23,8 %) хворих, а на 5-й день вщ початку лжування температура т1ла у вс1х пац1ент1в знизилася до нормально!, у той час як у груш дггей, яю отримували стандартну тератю, на 3-й день терат! лихоманка визначалася у 8 (38,1 %) пащенпв, у 3 (14,3 %) хворих субфебрилитет збер1гався до 7-го дня терапи. Ре-акц1я периферичних л1мфовузл1в на 5-й день л1ку-вання збер1галася у 7 (33,3 %) хворих першо! групи та у 5 (23,8 %) пащенпв друго! групи. При лабора-
груп в1дзначалося зменшення числа леикоцитш i нормал1зац1я ШОЕ.
Слщ зазначити, що п1сля завершення курсу терапи за даними повторного мжробюлопчного до-сл1дження зс^бка-мазка з повеpхнi пiднебiнних мигдалиюв число збудникiв вipогiдно скоротилося (p < 0,05), а деякi вдалося елiмiнувати повнiстю в обох групах спостереження (рис. 3, 4).
Проте за даними повторного мжробюлопчного дослщження у хворих першо^ групи вiдмiчaлося тд-вищення обсiменiння ротоглотки др1жджоподГ6ни-ми грибами роду Candida (28,5 проти 19,0 % до початку лжування), у тоИ час як у груш пащенпв, яю в комплексному лжуванш отримували бензидамшу гщрохлорид, piст Candida albicans виявлено лише в 1 (4,8 %) хворого, стутнь обсiменiння становив 103 КУО/мл.
Рисунок 3. Частота видлення м1кроорган1зм1в у дтей, хворих на гострий бактер1альний тонзилофаринпт, на тлi стандартноi схеми терапи
торному дослщженш на 5-ту добу у вах дггей обох
Таблиця 2. Динамка основних клiнiчних симптом'т у дтей, хворих на гострий бактерiальний тонзилофаринпт, залежно в'щ схеми застосованоi терапи, n (%)
Симптом 1-ша група (стандартна терашя), n = 21 2-га група (стандартна терашя + Тантум Верде ), n = 21
Пщвищення температури тша — 1-й день — 3-й день — 5-й день 13 (61,9) 8 (38,1) 3 (14,3) 15 (71,4) 5 (23,8) 0
Бть у горлi — 1-й день — 3-й день — 5-й день 19 (90,5) 11 (52,4) 3 (14,3) 20 (95,2) 6 (28,6) 1 (4,8)
Нальоти на пщнебшних мигдаликах — 1-й день — 3-й день — 5-й день 9 (42,8) 7 (33,3) 2 (9,5) 10 (47,6) 4 (19,0) 0
Гiперемiя слизових оболонок ротоглотки — 1-й день — 3-й день — 5-й день 21 (100) 14 (66,6) 5 (23,8) 21 (100) 9 (42,8) 2 (9,5)
Регюнальний лiмфаденiт — 1-й день — 3-й день — 5-й день 18 (85,7) 14 (66,6) 7 (33,3) 17 (80,9) 12 (57,1) 5 (23,8)
Рисунок 4. Частота видлення м1кроорган1зм1в у дтей, хворих на гострий бактер1альний тонзилофаринпт, на тлiдодаткового застосуван-ня бензидамну гщрохлориду
Побiчних ефекпв або алерпчних реакцш при ви-користаннi бензидамiну гiдрохлориду не було вияв-лено в жодному випадку. Важливою перевагою препарату стала зручшсть у його застосуваннi та добрi органолептичнi властивостi.
Висновки
1. У лжуванш дiтей, хворих на гострий бактерь альний тонзилофарингiт, доцшьним е застосування в комплекснiй терапп бензидамiну гщрохлориду, ефективнiсть якого пов'язана з вираженою знебо-люючою дiею та швидким пригнiченням локального запального процесу в ротоглотщ.
2. Терапевтичш властивостi бензидамiну пдро-хлориду забезпечують швидке купiрування симп-томiв гострого тонзилофарингiту i дозволяють до-сягнути високого ступеня ерадикацп патогенно!
м1крофлори слизово1 оболонки ротоглотки, що дае можлив1сть рекомендувати його для застосування в комплексному л1куванш дггей, хворих на гострий бактер1альний тонзилофаринпт.
Список л1тератури
1. Быкова В.П. Миндалины лимфаденоидного глоточного кольца в системе мукозального иммунитета верхних дыхательных путей / В.П. Быкова // Материалы Всероссийской конференции с международным участием «Проблема реабилитации в оториноларингологии» и семинара «Актуальные вопросы фониа-трии». — Самара, 2003. — С. 344-345.
2. Великорецкая М.Д. Эффективность местной терапии заболеваний полости рта и глотки у детей с соматической па-тологией/М.Д. Великорецкая, Л.С. Старостина//Педиатрия. Приложение Consilium medicum. — 2010. — № 4. — С. 48-52.
3. Карпова Е.П. Местное лечение хронического тонзиллита у детей/Е.П. Карпова, Э.Ф. Фейзуллаев// Доктор.ру. — 2007. — № 2. — С. 24-26.
4. СтрачунскийЛ.С. Влияниеантибиотикорезистентности на выбор антимикробных препаратов в оториноларингологии / Л.С. Страчунский, Е.И. Каманин, А.А. Тарасов // Consilium medicum. — 2001. — Т. 3, № 8. — С. 23-25.
5. Тарасова Г.Д. Тантум Верде в комплексном лечении хронического тонзиллита/Г.Д. Тарасова//Материалы юбилейной Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Современные аспекты и перспективы развития оториноларингологии». — Москва, 2005. — С. 26.
6. Sironi M. et al. Benzydamine inhibits the release of tumor necrosis factor-a and monocyte chemotactic protein-1 by Candida albicans-stimulated human peripheral blood cells//Int. J. Clin. Lab. Res. — 1997. — 27(2). — 118-22.
7. Simard-Savoie S., Forest D. Topical anaesthetic activity of benzydamine// Curr. Ther. Res. — 1978. — 23. — 734-45.
8. Prats G. Study of Benzydamine in-vitro Activity against different bacterial strains of clinical interest // Servicio de Microbiologia. — Barcelona, Spain, 2001.
9. Pina-Vaz C. et al. Antifungal Activity of local anaesthetic against Candida Species // Infectious Diseaes in obstetrics and gynecology. — 2000. — 8. — 124-37.
Отримано 20.03.14 ■
Аеженко Г.А., Пашкова Е.Е., Гиря Е.М.
Запорожский государственный медицинский университет
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ МЕСТНОЙ ТЕРАПИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БАКТЕРИАЛЬНОГО ТОНЗИЛЛОФАРИНГИТА У ДЕТЕЙ
Резюме. В работе представлены данные клинико-лабо-раторного обследования 42 детей с признаками острого бактериального тонзиллофарингита. Проведена оценка динамики клинической симптоматики заболевания и микробиологической картины ротоглотки в зависимости от схемы терапии. Доказана высокая клиническая эффективность применения бензидамина гидрохлорида в комплексном лечении острых бактериальных тонзилло-фарингитов у детей.
Ключевые слова: острый бактериальный тонзиллофа-рингит, бензидамина гидрохлорид, дети.
Lezhenko G.O., Pashkova O.Ye., Gyria O.M. Zaporizhya State Medical University, Zaporizhya, Ukraine
EVALUATION OF THE EFFICACY OF LOCAL THERAPY IN COMPLEX TREATMENT OF BACTERIAL TONSILLOPHARYNGITIS IN CHILDREN.
Summary. The article deals with the data of clinical and laboratory examination of 42 children with signs of acute bacterial tonsillopharyngitis. WE have carried out the assessment of the dynamics of clinical symptoms of the disease and microbiological picture of the oropharynx depending on treatment regimen. High clinical efficacy of benzydamine hydrochloride in the complex treatment of acute bacterial tonsillopharyngitis in children has proved.
Key words: acute bacterial tonsillopharyngitis, benzydamine hydrochloride, children.
