CC BY
43
УДК 616.972
Ощнка ефективност лжування цефтр1аксоном хворих на
и 1 < •
серорезистентнии сифн.ис
Захаров С. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ЦЕФТРИАКСОНОМ БОЛЬНЫХ СЕРО-РЕЗИСТЕНТНЫМ СИФИЛИСОМ Захаров С. В.
Проведено лечение цефтриаксоном 28 больных серорезистентным сифилисом. Препарат вводили по 2,0 г один раз в сутки в течение 15 дней (два курса). Курсовая доза 60,0г. У больных до и после лечения исследовали: КСР РИФ, РИТ, содержание МК-клеток, -и определяли наличие антитрепонемных 1дМ. Клинико-серологическое наблюдение за больными с серорезистентностью после лечения свидетельствует о высокой эффективности цефтриаксона.
PERFORMANCE EVALUATION OF TREATING PATIENTS WITH SEROREFRACTORY SYPHILIS BY CEFTRIAXONE Zakharov S. V.
The treatment of 28 patients with serorefractory syphilis by ceftriaxone has been carried out. The medication has been prescribed once a day in dose 2,0 gr. daily during 15 days, course dose is 60,0 gr. CSR, RIF, RIT, the NK-cells content have been examined in the patients before and after the treatment and the availability of antitreponemal IgM has been defined. The clinical-and-serological supervision of the patients with serorefractory syphilis after the treatment has attested high clinical efficacy of ceftriaxone.
Одшею з найбшьш складних проблем у сиф> лщологп е серолопчна резистентшсть, яка е важливою не тшьки медико-бюлопчною, а i сощальною проблемою [5, 10].
Пщ термшом серолопчна резистентшсть треба розум^и такий стан, коли тсля повнощнного л^вання хворих на рант форми сифшсу зберь гаеться стшкий позитивний комплекс серолопч-них реакцш на протязi 18 мюящв пiсля лiкування.
У визначенш термiну серолог1чна резис-тенттсть е ще одне важливе питання. Бшь-шiсть науковцiв пропонуе враховувати сифшс, як серорезистентний, на пiдставi стiйко позитивного комплексу серолопчних реакцiй, без тенденцп до зниження титру реагiнiв.
За нашими даними, у 0,5-1,5 % хворих тсля повнощнного л1кування водорозчинним петциль ном, нав1ть через 3-5 роюв залишаеться позитивною реакщя мшропрециттацл, а при застосуван-т бацилшв { бензатин-бензилпешцил1ну вщсо-ток позитивно! РМП шдвищуеться. Якою у таких випадках повинна бути тактика лшаря? На жаль, ч1тко! вщповщ на це питання поки що не мае. Найчастше таке становище виникае у хворих, добре лшованих з приводу шзшх рецидив1в вторин-ного сифшсу та у хворих на раннш прихований сифшс при тривалост шф1кування понад 1 рш.
1-4 2012 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Вщносно походження серологiчноï резис-тентносп серед науковщв немае одностайноï думки. Обговорюеться двi гiпотeзи.
1. Сeрологiчна резистентшсть обумовлена персистенщею в органiзмi збудника сифшсу, i в цих випадках iмунною системою виробляються спeцифiчнi антитша.
2. Сeрологiчна рeзистeнтнiсть пов'язана з порушеннями iмунiтeту i синтезом антшдюти-пiчних аутоантитiл.
Встановлення дiйсноï причини сeрологiчноï рeзистeнтностi мае, перш за все, велике прак-тичне значення.
Ми звертаемо увагу ще на один аспект ща важливоï проблеми. Добре вщомо, що найчас-тiшe сeрологiчна резистентшсть виникае у хворих, лшованих з приводу вторинного рецидивного i раннього сифшсу, який на цей час сягае майже 70 % у загальнш структурi захворюва-носп на сифшс. Тeрмiн шф^вання у цих хворих сягае до двох роюв, i цшком можливо, що у деякого вщсотка хворих спостeрiгаeться супер-iнфeкцiя. У зв'язку з цим, виникае питання про достатнють л^вання. На нашу думку, це питання також потребуе нагального розв'язання - якщо не у теоретичному, то хоча б у практичному аспекп. Практичному лшарю досить часто просто немож-
ОБМЕН ОПЫТОМ
ливо po3pi3HHm таю поняття, як абсолютна, вщ-носна та псевдо резистентнють, i , на нашу думку, це бшьш теоретичне питання, нiж практичне.
Ми приеднуемося до точки зору I. I. Маврова, який шсля дискусiï на засщанш Республiканськоï проблемно1 комiсiï «Дерматолопя i венеролопя» (15 листопада 2002 р., м. Харюв) запропонував проводити «енергшне» протисифiлiтичне л^-вання хворим на серолопчну резистентнiсть, бо, на думку провщних вчених, вона пов'язана з персистенщею збудника сифiлiсу у органiзмi хворого. Саме «розумний консерватизм» у цьому питаннi е найбшьш рацiональним.
За даними лiтератури, серолопчна резис-тентнiсть рееструеться у 2-5 % випадюв. Од-нак проведене додаткове лшування не гарантуе повноï лiквiдацiï стану серологiчноï резистентности позитивних результатiв можливо досягти тшьки у 23-33 % хворих. Як у першому випадку (основний курс л^вання), так i в другому (додаткове л^вання) терапiя, зпдно з iснуючим положенням, проводиться препаратами пенщи-лiну; але для науковця це не повинно бути догмою [2, 9, 12, 13].
На цей час е значш позитивш результати за-стосування цефтрiаксону при лiкуваннi сифiлiсу, у тому чи^ - i серорезистентного [1, 3-8, 11, 14].
Мета роботи - вивчення ефективносп цеф-трiаксону при лiкуваннi серологiчноï резистентность
Матерiали i методи. Пiд нашим спостере-женням знаходилось 28 хворих на серорезис-тентний сифiлiс, з них жшок - 20 (71 %), чо-ловiкiв - 8 (29 %). Переважна бшьшють хворих (92,3 %) була у вiцi вiд 20 до 40 роюв. У 59 % хворих установлен хронiчнi соматичнi захво-рювання. За принципом випадковосп було вщ> брано по 14 хворих з первинним дiагнозом си-фiлiс вторинний рецидивний i раннш прихова-ний. Уп хворi обстеженi за допомогою загаль-ноприйнятих лабораторних тестiв; окрiм цього дослщжувались КСР, Р1Ф, PIT. Також вивчались до i шсля л^вання:
- вмют у кровi натуральних кiлерiв (CD 16+, CD56+), який визначали за допомогою моно-клональних антитш (виробник - фiрма "Orto Diagnostic Systems Inc", США);
- протитрепонемнi антитiла, якi визначали за допомогою дiагностичноï системи "Pathozyme syphilis M" фiрми "Omega Diagnostics Limited" (Великобриташя).
Таблиця 1 - Ефектившсть л1кування цефтр1;
Методика лiкування: цефтрiаксон признача-ли по 2,0 г один раз на добу на протязi 15 дшв, два курси.
Строки спостереження за хворими шсля л> кування були вщ 6 до 24 мюящв. Статистичний аналiз проводили за допомогою програмного пакета "Microsoft Excel" з наступним визначен-ням критерiю Стьюденту. Результати обчислю-вань вважали достовiрними при p < 0,05.
Попередне л^вання хворих проводилось вiдповiдно до «1нструкцп по лiкуванню сифi-лшу МОЗ Укра1'ни^> (1995 та 2004 рр.), згiдно з установленим дiагнозом. Найбiльш часто засто-совувався бензатинбензилпешцилш (Ретарпен) -
44.3 %, а також Екстенцилш - 33,4 %, Бiцилiн-5 -14,5 %; значно рщше - бензилпенiцилiна натрiева сшь - 7,8 %.
При вивченш динамiки серологiчних реак-цiй шсля попереднього лшування були отрима-ш такi результати:
- при вторинному рецидивному сифшш -РЗК з трепонемним антигеном залишалась позитивною 4+; з кардiолiпiновим антигеном - у 56 % хворих не вiдмiчалось позитивно!' динам> ки, а у 44 % хворих було тшьки зниження титру реапшв, але повноï негативацiï не вiдбулося; позитивнi зрушення Р1Ф-абс спостерiгалися у двох хворих (з 4+ до 2+);
- при ранньому прихованому сифiлiсi - пози-тивних зрушень РЗК з трепонемним антигеном не спостерпалось, у вшх хворих вона була рiзко позитивною (4+); спостерiгалось тiльки зниження титру реапшв, зменшення позитивностi РЗК з кардюлшшовим антигеном мало мюце у трьох хворих; позитивних зрушень у динамщ Р1Ф-абс не спостерталося у жодного хворого.
Пiсля л^вання цефтрiаксоном проводився клiнiко-серологiчний контроль через 6, 9, 12 , 18 та 24 мюящ. Як видно з табл. 1, повна не-гативащя РЗК вщбулася у 15 (50,3 %) хворих. Позитивш зрушення у динамщ результапв РЗК з кардюлшшовим антигеном (повна негатива-щя та зниження позитивностi) спостерiгались у 88,8 % хворих, а з трепонемним антигеном - у
80.4 % хворих.
У хворих з серолопчною резистентнютю вмют натуральних кiлерiв (CD 16+, CD56+) у кровi до лшування цефтрiаксоном був статично достовiрно (p < 0,05) зниженим:
- CD56+ - 0,14 ± 0,01;
- CD 16+ - 0,12 ± 0,01,
у порiвняннi зi здоровими особами
ном хворих з серолопчною резистентшстю
Реакщя зв'язування комплементу Без позитивно1 динашки Зниження позитивност1 Повна негативац1я
К1льк1сть (%) хворих
З трепонемним антигеном З кардюлшшовим антигеном 4 (19,6 %) 2 (11,2 %) 9 (30,1 %) 11 (38,5 %) 15 (50,3 %) 15 (50,3 %)
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2012
- CD56+ - 0,33 ± 0,01;
- CD 16+ - 0,29 ± 0,01;
це свщчить про значш порушення у систе-mí неспецифiчних факторiв захисту opraHÍ3My. При цьому зниження вмiстy натуральних кше-piB було найбiльш суттевим у хворих з сероло-гiчною резистентнютю, яка виникла пiсля лшу-вання раннього прихованого сифiлiсy.
Вмiст NK-кттин у кpовi хворих з сероло-гiчною pезистентнiстю пiсля лiкyвання цефтр> аксоном статично достовipно ноpмалiзyвався тшьки у 27,3 % хворих, а у 72,7 % кшькють NK-кттин пiдвищyвалась, але це тдвищення не
досягло показникiв у здорових ошб (p < 0,05). Це, на нашу думку, можна пояснити значною тpивалiстю iнфекцiйного процесу i (або) наяв-нiстю сyпyтнiх захворювань.
Дослiдження антитрепонемних IgM були приведет у 28 хворих з серолопчною резистентнютю до початку лшування цефтpiаксоном. У 10 хворих встановлено позитивн результати 1ФА, а у двох хворих - сумшвш. Через 6 мюящв тсля лшування результати визначення проти-трепонемних IgM у вшх 12 хворих були нега-тивними, що свiдчить про високу ефективнють цефтpiаксонy.
Висновки
1. У хворих на серорезистентний сифшс установлено зменшення кшькост #^-кттин, що свщчить про суттевi порушення у систе!Ш неспецифiчних факторiв захисту органiзмy Пю-ля лiкування цефтрiаксоном вiдмiчаються позитивш зрушення кiлькостi натуральних кiлерiв.
2. Наявнiсть у хворих на серорезистентний сифшс протитрепонемних ^М свiдчить про персистенцiю збудника сифшсу в органiзмi i е шдставою для призначення лiкування. Нега-
Л1ТЕРАТУРА
1. Европейские стандарты диагностики и лечения заболеваний, передаваемых половым путем / Под ред. К. Рэдклиф, П. Редклиф. - М. : Мед. лит., 2006. - 272 с.
2. Завьялов А. И. Сравнительная оценка отдаленных результатов лечения больных ранними формами сифилиса пенициллином и его дюрантными формами / А. И. Завьялов, А. Л. Бакулев // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2000. - № 6. - С. 52-54.
3. Лосева О. Современные подходы к лечению сифилиса / О. Лосева // Врач. - 2006. - № 2.
- С. 19-22.
4. Лосева О. К. Выбор методик лечения для больных различными формами сифилиса / О. К. Лосева, Н. В. Китаева // ИППП. - 2003.
- № 3. - С. 39-42.
5. Мавров Г. И. Проблемы современной сифилидологии / Г. И. Мавров // Дерматолопя та венеролопя. - 2006. - № 2. - С. 9-22.
6. Обзор и сравнительная характеристика современных методов эффективного лечения сифилиса в Европе / Р. Паркер, А. Рентон, А. Меюс [и др.] // Инфекции, передаваемые половым путем. - 2004. - № 2. - С. 5-20.
7. Особенности иммунных реакций у больных сифилисом с серорезистентностью при терапии цефтриаксоном и гепоном / Ю. Н. Пер-ламутрова, П. Г. Богуш, М. В. Мезенцев [и др.] // Клиническая дерматология и венерология. - 2006. - № 1. - С. 71-74.
8. Результаты сравнительного анализа эффек-
1-4 2012 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
тивш результати визначення протитрепонемних IgM тсля л^вання цефтpiаксоном свщчать про його ефективнють.
3. Пщсумки клшко-серолопчного спосте-реження 28 хворих на серорезистентний сиф> лю свщчать про те, що цефтpiаксон при його призначенш по 2,0 г один раз на добу е досить ефективним препаратом у л^ванш серолопч-но! резистентность
тивности лечения сифилиса при различных терапевтических режимах / М. Д. Мастбаум, Т. А. Комарова, О. Р. Галай и др. // ИППП. -2003. - № 1. - С. 32-33.
9. Руководство по лечению заболеваний, переда-
ваемых половым путем / Под ред. С. Б. Такера. - М. : Изд-во «Венера-пресс», 1998 - 135 с.
10. Степаненко В. И. Эпизоды исторической хроники научного изучения сифилиса. Современное состояние проблемы сифилиса и перспективные пути ее решения / В. И. Степаненко, Р. Л Степаненко // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. -2005. - № 3. - С. 168-177.
11. Ющенко О. М. Ближайшие и отдаленные результаты лечения цефтриаксоном больных вторичным и ранним скрытым сифилисом / О. М. Ющенко, И. А. Кабанова // Тезисы научных работ I Российского конгресса дерматовенерологов. - Т. 2. - М., 2003. - С. 77.
12. Goh B. European guideline for the management of syphilis / B. Goh, P. C. Van Voorst Vader // International Journal of STD & AIDS. - 2001. -Vol. 12, No. 3. - P. 14-26.
13. Macrolide Resistance in Treponema pallidum in the United States and Ireland / S. Lukehart, C. Godornes, B. J. Molini et al. // N. Engl. J. Med. - 2004. - Vol. 351. - P. 154-158.
14. Shann S. Treatment of neurosyphilis with ceftriaxone / S. Shann, J. Wilson // Sex. Transm. Infect. - 2003. - Vol. 79, No 5. - Р. 415-416.
